Бронювання військовозобов'язаних: як отримати статус критично важливого підприємства

У часи війни надважливо зберегти ключових працівників і визначити підприємства, котрі відіграють вирішальну роль у розвитку країни. Бронювання співробітників — є необхідним заходом, спрямованим на забезпечення стабільності української економіки. 

Як отримати статус критично важливого підприємства? 

На підставі пункту 4 частини 1 статті 25 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" підприємство приватного сектора економіки має право бронювати співробітників, якщо воно відповідає мінімум трьом вимогам: 

• є резидентом "Дія Сіті",

• мінімальна сума податків, зборів та платежів (окрім митних), перевищує 1,5 млн євро за рік,

• сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує 32 млн євро,

• у підприємства відсутня заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ),

• розмір заробітної плати не є нижчим від середньої заробітної плати у регіоні, за даними Держстату за IV квартал 2021 року,

• підприємство є об'єктом державної власності, яке має стратегічне значення для економіки й безпеки держави,

• має важливе значення для національної економіки чи задовольняє потреби територіальних громад.

Водночас деякі компанії, зокрема у сфері паливно-енергетичного комплексу, можуть бути визнані критично важливими підприємствами, якщо вони відповідають будь-яким двом зазначеним критеріям.

Також до переліку критично важливих підприємств з правом бронювання працівників входять закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, а також міжнародні та українські неурядові організації, що реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів.

Порядок визначення підприємства критично важливим

1. Підприємство звертається до профільного міністерства або ОДА з документами, які підтверджують відповідність критеріям, і надає податкову звітність за останній квартал (хоча б один із переліку): 

• копію податкової декларації з відмітками контролюючого органу, який отримав її,
• квитанцію про прийняття податкової декларації при її поданні електронними засобами зв'язку,
• квитанція від контролюючого органу, що має функції перевірки та прийняття пакета документів платників податків,
• поштове повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, якщо податкова декларація надсилалася поштою.

2. Профільне міністерство або ОДА приймає рішення щодо відповідності підприємства критеріям та його визначення як критично важливого. Копія цього рішення надсилається Міністерству економіки України та Генеральному штабу Збройних Сил.

   Важливо. Щороку критично важливі підприємства мають підтверджувати свій статус. Для цього подають заяву (у довільній формі) та документи, які підтверджують відповідність критеріям до органу, який прийняв відповідне рішення.

Перелік посад для бронювання працівників

Бронювання військовозобов'язаних співробітників — це забезпечення тимчасової відстрочки від мобілізації важливих працівників на підприємствах, установах, фірмах, які відіграють ключову роль у підтримці їх безперервної роботи. 

Обов'язковому бронюванню підлягають: 

1. Керівники та заступники керівників критично важливих підприємств.

2. Працівники підприємств ПЕК, перелік яких затверджується Міненерго.

3. Працівники представництв донорських установ, виконавців проєктів, міжнародної технічної допомоги, міжнародних та українських неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів.

Згідно з абз. 4, п. 5 у редакції постанови Кабміну України від 11.07.2023 р. N 743, критичне підприємство може забронювати не більше п’ятдесяти відсотків військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню та обіймають посади в органах місцевого самоврядування, крім військовозобов'язаних. 

В деяких випадках організація може подати пропозицію на бронювання більшого числа працівників. Але така пропозиція має бути обґрунтована.

Кожний орган влади чи підприємство, визначене в ч. 1 ст. 25, може самостійно обирати співробітників, яких бажає забронювати, та подавати пропозицію до відповідного державного органу.

Визначений перелік посад на підприємствах паливно-енергетичного комплексу, які можна подавати на бронь:

• гірники,

• електромеханіки,

• електромонтери,

• інженери-енергетики,

• слюсарі з ремонту технологічних установок,

• диспетчери,

• робітники енергорозподільчих компаній,

• робітники оператора системи передачі,

• управлінський персонал та ін.

Стаття 23 Закону № 3543 прямо визначає деякі професії та посади, при займанні яких особа має право на відстрочку від мобілізації.

Насамперед це працівники силового сектору:

• Міноборони України.

• Національної поліції та гвардії.

• Служби зовнішньої розвідки.

• Антикорупційного бюро та Бюро економбезпеки.

• Прикордонної та виконслужби.

• СБУ.

• Управління держохорони та ін.

Також це наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники, які працюють в закладах освіти мінімум на 0,75 ставки.

Яких співробітників не можна забронювати?

Є категорії робітників, яких забронювати не можна. В першу чергу це ті, хто має право на відстрочку з інших причин. Наприклад, особа має дружину-інваліда або одного з батьків, які мають інвалідність І чи II групи. Тоді закон надає йому відстрочку саме з цієї підстави. Відстрочка по броні надаватися не буде.

Також це особи, які мають рідкісні військово-облікові спеціальності. Серед них:

• Водії танків, бронетранспортерів та бойових машин.

• Артилеристи.

• Оператори радіотехнічних засобів керування ракетами.

• Снайпери.

Також не підлягають бронюванню: 

• Працівники, які не перебувають на обліку військовозобов’язаних, тобто це призовники — громадяни віком до 27 років.

• Громадяни до 35 років попри дефіцитну спеціальність.

• Військовозобов’язані, які не придатні до військової служби після проходження військової медичної комісії.

Порядок бронювання працівників

Перш за все підприємство визначає перелік робітників, яких бажає забронювати та подає лист-пропозицію до компетентних органів. Установа, куди подається пропозиція, залежатиме від підстави оформлення відстрочки. 

Наприклад, якщо підприємство надає послуги з ремонту техніки для Нацгвардії України, воно може подати пропозицію в Головне управління Нацгвардії або до Мінстратегпрому.

Які документи потрібні для бронювання працівників:

• Копії документів, які підтверджують підстави, чому установа має право на відстрочку для співробітників від призову.

• Копія протоколу загальних зборів та наказу про призначення керівника, який підписав пропозицію.

• Копія трудового договору чи трудової книжки або наказу про прийняття на роботу особи, яку потрібно забронювати.

Коли підприємство отримало рішення про бронювання своїх працівників, воно має видати всім заброньованим витяг згідно з визначеною порядком формою. У п’ятиденний строк з дня видачі витягу підприємство повинно направити до органу, де працівник перебуває на військовому обліку, повідомлення про бронювання військовозобов’язаного, для зарахування його на спеціальний військовий облік.

Продовження бронювання військовозобовʼязаних

Здебільшого бронь працівникам дають терміном на 6 місяців. Якщо роботодавцю необхідно буде повторно забронювати працівника, не чекаючи спливу цього строку, йому потрібно буде знову подавати пропозицію на бронювання з усім пакетом документів.

Анулювання бронювання військовозобовʼязаних 

Відбувається у випадках: 

• закінчення строку дії відстрочки,

• завершення/скасування підприємством виконання мобілізаційного завдання,

• позбавлення підприємства статусу критично важливого,

• звільнення військовозобов’язаного.