Перекази з картки на картку: правила для бізнесу

Перекази з картки на картку у 2026 році: які правила діють для бізнесу, ФОП і звичайних клієнтів

Станом на березень 2026 року в Україні вже немає загальнообов’язкового регуляторного ліміту НБУ 150 000 грн на місяць для переказів фізичних осіб “з картки на картку”. Такий ліміт був тимчасовим: його запровадили з 1 жовтня 2024 року на шість місяців, і з 1 квітня 2025 року Національний банк його не продовжив. Водночас після завершення дії цього регуляторного обмеження на ринку залишилися внутрішні правила банків, які приєдналися до Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. Саме тому в одних клієнтів обмеження вже немає, а в інших банк і далі може застосовувати ліміти або запитувати документи. (Національний банк України)

Для клієнтів банків-учасників Меморандуму ключовим став не сам факт переказу, а ризиковий профіль клієнта та наявність документально підтверджених доходів. Згідно з оприлюдненими НБУ умовами Меморандуму, якщо підтвердженого доходу немає, банки взяли на себе зобов’язання встановлювати ліміти на операції, у тому числі за реквізитами IBAN: для клієнтів високого ризику — до 50 тис. грн на місяць з 1 лютого 2025 року; для клієнтів середнього та низького ризику — до 150 тис. грн на місяць з 1 лютого 2025 року та до 100 тис. грн на місяць з 1 червня 2025 року. Це не новий закон і не окрема постанова НБУ для всіх банків, а ринкова домовленість банків і надавачів платіжних послуг, які до неї приєдналися. (Національний банк України)

Окремо треба відрізняти ці банківські ліміти від відкритого банкінгу. Відкритий банкінг в Україні запрацював з 1 серпня 2025 року на підставі постанови Правління НБУ № 80 і норм Закону України “Про платіжні послуги”. Його суть полягає не в тому, що кожен переказ тепер автоматично проходить “повну ідентифікацію”, а в тому, що ліцензовані надавачі платіжних послуг можуть — за активною згодою користувача — отримувати доступ до інформації про рахунок та/або ініціювати кредитові перекази. Частина технічних вимог цього регулювання набирає чинності пізніше — з 1 серпня 2026 року. (Національний банк України)

Для бізнесу це означає насамперед появу нових платіжних сервісів, а не загальне посилення контролю “на кожну транзакцію”. Користувач сам надає активну згоду на доступ до рахунку, така згода підтверджується засобами сильної автентифікації, а також може бути відкликана через дистанційні канали обслуговування. Тобто відкритий банкінг — це правовий механізм для роботи фінтех-сервісів і платіжних провайдерів у межах правил НБУ, а не дозвіл будь-кому бачити банківську інформацію клієнта. (Закон України)

Саме тому приймання оплати від покупців на особисту картку — одна з найризикованіших моделей роботи. Вона створює одразу кілька проблем: банківський комплаєнс може розцінити такі надходження як нетипову або ризикову поведінку; податкова при перевірці бачитиме змішування особистих і підприємницьких коштів; а за наявності системних продажів виникає питання щодо належного застосування РРО/ПРРО та обліку доходів. Для українського підприємця безпечна модель — це окремий бізнес-рахунок, договір із банком або платіжним провайдером, належний опис призначення платежів і повний комплект первинних документів під кожен тип надходження. (Закон України)

Щодо фінансового моніторингу, то головна помилка — думати, що існує “безпечний місячний поріг” у 30 тис. грн для всіх карткових переказів. Такого правила для звичайних карткових переказів між уже відкритими рахунками немає. Закон № 361-IX встановлює порогові фінансові операції на рівні 400 тис. грн і більше за наявності визначених законом ознак. Окремо правила належної перевірки застосовуються до разових переказів без відкриття рахунка від 30 тис. грн — це інша ситуація, ніж звичайний переказ між вже ідентифікованими рахунками. НБУ прямо роз’яснював, що переказ з картки на картку на 10 тис. грн не потребує окремої ідентифікації платника, бо власників карток банк уже ідентифікував під час відкриття рахунків. (Закон України)

Це не означає, що банк не перевірятиме менші суми. Ризик-орієнтований підхід дозволяє банку зупиняти або додатково перевіряти операції і нижче порогових значень, якщо поведінка клієнта не відповідає заявленому профілю. На практиці це трапляється, коли за короткий час через рахунок проходять сотні тисяч гривень, коли є велика кількість зарахувань від різних фізичних осіб, коли гроші швидко знімаються готівкою або коли фактичні обороти значно перевищують обсяг, який клієнт заявляв банку під час відкриття рахунку. У таких випадках банк зазвичай просить пояснення та документи про джерело коштів і економічний зміст операцій. (Національний банк України)

Для підприємця набір документів, який варто тримати напоготові, залежить від характеру бізнесу, але базово це мають бути договори, рахунки, акти, накладні, документи по доставці, фіскальні чеки, податкова звітність, банківські виписки, а також документи, які підтверджують походження коштів, якщо йдеться не про продажі, а про позики, допомогу, повернення коштів чи інші нетипові надходження. Якщо банк бачить, що операції відповідають профілю діяльності і підтверджені документально, ризик блокувань та відмов у проведенні платежів істотно нижчий. (npu.gov.ua)

Окремий блок — це РРО/ПРРО. Закон № 265/95-ВР поширюється на суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції як у готівковій, так і в безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів. Розрахунковий документ за законом може бути паперовим або електронним. Якщо покупець оплачує товар чи послугу карткою, через еквайринг, платіжну кнопку, QR, інтернет-оплату або інший платіжний інструмент, підприємець має видати розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму операції, у тому числі для замовлень або оплат через Інтернет. (Закон України)

На загальних підставах обов’язок застосовувати РРО/ПРРО з 1 січня 2022 року не поширюється лише на ФОП — платників єдиного податку першої групи. Для інших підприємців, які приймають оплату від покупців у межах розрахункових операцій, РРО/ПРРО залишається базовим інструментом фіскалізації. Актуальна редакція Закону № 265/95-ВР чинна з 30 грудня 2024 року; форма і зміст розрахункових документів визначаються наказом Мінфіну № 13, який також прямо охоплює випадки, коли замовлення або оплата здійснюються з використанням Інтернету. (km.tax.gov.ua)

З податкового погляду важливо пам’ятати головне: оподатковується не сам факт того, що кошти надійшли на картку, а правова природа такого надходження. Для підприємця це може бути дохід від господарської діяльності; для фізичної особи — зарплата, подарунок, благодійна допомога, спадщина чи інший дохід. Податковий кодекс окремо регулює неоподатковувану нецільову благодійну допомогу, а також оподаткування подарунків і спадщини. Крім того, доходи у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, які підлягають оподаткуванню за правилами розділу IV ПКУ, оподатковуються військовим збором за ставкою 5%. У 2026 році мінімальна заробітна плата з 1 січня становить 8647 грн, що важливо для окремих податкових меж і пільг, прив’язаних саме до цього показника. (Закон України)

Практика 2025–2026 років показує, що тиск на “дроп-схеми” вже змінив поведінку ринку. За даними, оприлюдненими на офіційному порталі Національної поліції, якщо у 2020 році було виявлено 2194 “дропи”, то за дев’ять місяців 2025 року — вже 26 700. Там само зазначено, що після обмежень на класичні Р2Р-перекази організатори тіньових схем почали більше орієнтуватися на ФОПів. Для легального бізнесу це означає одне: будь-які спроби “спростити” приймання оплат через чужі чи особисті картки в 2026 році стали значно небезпечнішими, ніж кілька років тому. (npu.gov.ua)

Для українського підприємця робоча модель у 2026 році виглядає так: приймати оплату на рахунок ФОП або компанії, а не на особисту картку; використовувати еквайринг, платіжні сервіси та РРО/ПРРО відповідно до закону; одразу формувати фіскальний чек; тримати в порядку договори та первинні документи; не змішувати бізнес- і особисті кошти; не спиратися на старий міф про “ліміт НБУ 150 тисяч”, бо його вже немає; і не плутати відкритий банкінг із фінансовим моніторингом, бо це різні правові режими. (Національний банк України)

Офіційні джерела