ФОП продає косметику: нотифікація з 3 серпня 2026 року

З 3 серпня 2026 року косметика, яку вперше вводять в обіг в Україні, має відповідати Технічному регламенту косметичної продукції, затвердженому постановою КМУ № 65. Для підприємця це означає: товар має бути безпечним, промаркованим українською мовою, мати відповідальну особу в Україні, пройти нотифікацію в електронній системі, а ланцюг постачання має підтверджуватися документами. Продукцію, введену в обіг до 3 серпня 2026 року, можна продавати до закінчення строку придатності, якщо вона була законно введена в обіг, не є небезпечною і підприємець може підтвердити її походження документами. (Закон України)

ФОП, який просто купує косметику в офіційного українського постачальника і продає її в оригінальному пакуванні, зазвичай є розповсюджувачем. Його головні обов’язки — не продавати товар без належного маркування, зі спливлим строком придатності, з порушеними умовами зберігання або без підтвердження походження. ФОП, який імпортує косметику, продає її під власною торговельною маркою, змінює пакування чи склад або виготовляє косметику самостійно, може стати відповідальною особою і несе значно ширші обов’язки: оцінка безпечності, технічна документація, GMP, нотифікація, контроль складу, маркування та взаємодія з органами ринкового нагляду.

Що вважається косметичною продукцією

Косметична продукція — це речовина або суміш, призначена для нанесення на зовнішні частини тіла людини, зуби або слизову оболонку ротової порожнини, переважно для очищення, ароматизації, зміни зовнішнього вигляду, захисту, підтримання у належному стані або коригування запаху тіла. До косметики можуть належати креми, шампуні, декоративна косметика, мило, парфуми, зубні пасти, дезодоранти, засоби для волосся, догляду за шкірою тощо.

Не є косметикою продукція, призначена для ковтання, вдихання, ін’єкційного введення або імплантації в тіло людини. Якщо засіб позиціонується як такий, що лікує хвороби, має медичне призначення або діє як лікарський засіб, він може підпадати під інші правила, а не під косметичний регламент.

Головна дата: 3 серпня 2026 року

Постанова КМУ № 65 набрала чинності 3 серпня 2024 року, але встановила перехідний період: косметику, введену в обіг до 3 серпня 2026 року, не можна забороняти чи обмежувати лише через невідповідність новому Технічному регламенту. (Закон України)

Для підприємця важливо розрізняти два поняття:

Якщо товар був введений в обіг до 3 серпня 2026 року, його можна реалізовувати до завершення строку придатності. Але для цього ФОП має зберегти документи, які підтверджують дату і законність постачання: договір, видаткову накладну, інвойс, митні документи, акт приймання, документи від постачальника, партію, строк придатності. Без таких документів буде складно довести, що товар належить до “старих залишків”.

Хто за що відповідає

Косметична продукція може бути введена в обіг лише за наявності відповідальної особи. Для імпортної косметики відповідальною особою за замовчуванням є кожен імпортер, якщо інша особа — резидент України — не призначена письмово відповідальною особою. Розповсюджувач стає відповідальною особою, якщо продає товар під своїм найменуванням або торговельною маркою чи змінює продукцію так, що це може вплинути на її відповідність регламенту.

Що має перевірити ФОП перед продажем косметики

ФОП-розповсюджувач перед продажем має перевірити:

Розповсюджувач не має права продавати косметику, якщо знає або за обставинами повинен знати, що вона не відповідає вимогам. Якщо невідповідність або ризик виявилися після отримання товару, ФОП має вжити коригувальних дій: припинити продаж, відокремити товар, звернутися до постачальника, за потреби повідомити відповідальну особу та орган ринкового нагляду.

Нотифікація косметики

Нотифікація — це внесення інформації про косметичний продукт до електронної системи нотифікації. Її здійснює відповідальна особа до введення продукції в обіг. Нотифікація не замінює оцінку безпечності та не означає, що держава “сертифікувала” товар; відповідальність за достовірність інформації і відповідність продукції несе відповідальна особа.

Порядок нотифікації затверджений наказом МОЗ № 2147. До системи вносять, зокрема, категорію та назву продукту, дані відповідальної особи, країну походження, контактну особу, інформацію про наноматеріали, CMR-речовини, склад або рамкову рецептуру, графічний файл маркування, а за бажанням — фото продукції. (Закон України)

Якщо відповідальна особа виявила помилку в нотифікації, дані потрібно оновити протягом 10 робочих днів з дня виявлення помилки. Якщо змінилися фактичні дані про продукт, оновлення потрібно зробити не пізніше 30 робочих днів з дня таких змін. (Закон України)

Для ФОП-розповсюджувача практичний висновок такий: якщо товар купується в українського постачальника, слід отримати від нього підтвердження, що продукція пройшла нотифікацію, а відповідальна особа визначена. Якщо ФОП сам імпортує або продає під власним брендом, ці дії вже не можна перекласти лише на постачальника без належного письмового призначення відповідальної особи в Україні.

Документи відповідальної особи

Відповідальна особа повинна мати інформаційний файл на косметичну продукцію. Він зберігається 10 років після дати введення в обіг останньої партії продукції.

До такого файлу входять:

Оцінку безпечності косметики проводить особа з вищою освітою у сфері медицини або фармації на рівні магістра чи з еквівалентною кваліфікацією, визнаною МОН.

GMP для виробників і private label

Виробництво косметичної продукції має відповідати належній виробничій практиці — GMP. Це стосується не лише великих заводів, а й малого виробництва, якщо ФОП або компанія виготовляє косметику для продажу.

Якщо ФОП замовляє косметику на виробництві під власною торговельною маркою, він не стає “простим продавцем”. У такій моделі потрібно визначити, хто є відповідальною особою, хто має інформаційний файл, хто проводить нотифікацію, хто відповідає за маркування, claims, безпечність, рекламації та взаємодію з органом ринкового нагляду.

Маркування косметики

Косметика може надаватися на ринку лише тоді, коли на пакуванні є видима, розбірлива і незмивна обов’язкова інформація. Для ФОП це один із ключових пунктів перевірки товару перед продажем.

На етикетці мають бути:

Інформація для споживача має бути українською мовою. Поруч можуть бути інші мови, але вони не замінюють українську.

Реклама і заявлені властивості

Назва, опис, реклама, фото, відео, сторінка товару в інтернет-магазині або соцмережах не повинні приписувати косметиці характеристик чи функцій, яких вона не має. Якщо продавець пише “прибирає акне”, “лікує дерматит”, “зупиняє випадіння волосся”, “омолоджує на 10 років”, потрібно мати підтвердження таких тверджень і перевірити, чи не перетворює така заява косметику на продукт іншої категорії.

Реклама має бути законною, точною і достовірною. Недобросовісна реклама, яка вводить або може ввести споживача в оману через неточність, перебільшення, замовчування чи двозначність, заборонена. (Закон України)

Рекламні інтеграції, пости блогерів, огляди за винагороду і промоакції мають бути ідентифіковані як реклама, якщо вони відповідають ознакам реклами. Закон вимагає чіткого відокремлення реклами від іншої інформації. (Закон України)

Продаж онлайн, у соцмережах і на маркетплейсах

Вимоги до косметики однакові для магазину, інтернет-магазину, Instagram, Facebook, TikTok, маркетплейсу, месенджера або продажу через сайт. Канал продажу не скасовує вимоги до безпечності, нотифікації, маркування, РРО/ПРРО, документів і прав споживача.

Продавець в електронній комерції має забезпечити простий і стабільний доступ до інформації про себе: ПІБ ФОП, місце реєстрації та фактичного проживання, email або адресу інтернет-магазину, податковий номер або паспортні дані у випадках, передбачених законом, інформацію про ліцензію, якщо діяльність ліцензується, а також інформацію про включення податків у ціну і вартість доставки. (Закон України)

Картка товару має містити достатню інформацію для свідомого вибору: назву, бренд, об’єм або масу, основні властивості, спосіб застосування, застереження, склад, строк придатності або умови його визначення, ціну з податками, умови оплати, доставки і повернення. Закон про захист прав споживачів вимагає надавати споживачу необхідну, доступну, достовірну і своєчасну інформацію до придбання товару. (Закон України)

Повернення косметики

За загальним правилом споживач може обміняти непродовольчий товар належної якості протягом 14 днів, якщо товар не використовувався, збережено товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики і розрахунковий документ. Але Кабмін затверджує перелік товарів належної якості, які не підлягають обміну або поверненню. (Закон України)

Парфумерно-косметичні вироби належної якості входять до переліку товарів, що не підлягають обміну або поверненню. Це не означає, що можна відмовити покупцю у всіх випадках. Якщо товар неякісний, небезпечний, прострочений, пошкоджений до передачі покупцю, не відповідає замовленню або продавець надав недостовірну інформацію, застосовуються правила про захист прав споживачів щодо товарів неналежної якості. (Закон України)

Зберігання, склад і доставка

ФОП відповідає за умови зберігання і транспортування косметики, поки товар перебуває під його контролем. Якщо виробник зазначив “зберігати при температурі від +5 °C до +25 °C”, “не заморожувати”, “берегти від сонячного світла”, “зберігати щільно закритим”, ці умови потрібно виконувати на складі, у магазині, під час пакування і доставки.

Розповсюджувачі зобов’язані забезпечити, щоб умови зберігання або транспортування не ставили під загрозу відповідність продукції регламенту. Якщо через порушення умов зберігання косметика стала небезпечною або невідповідною, це може бути підставою для штрафу. (Закон України)

Практично для обліку потрібно:

Інформацію про те, від кого отримано косметичну продукцію і кому вона постачалася далі, відповідальні особи та розповсюджувачі мають надавати органу ринкового нагляду на його вимогу і зберігати протягом 3 років після постачання відповідної партії.

РРО/ПРРО при продажу косметики

Якщо ФОП продає косметику за готівку, платіжною карткою, через POS-термінал, інтернет-еквайринг або інший спосіб, який є розрахунковою операцією, потрібно застосовувати зареєстрований РРО або ПРРО та видавати покупцю фіскальний чек у паперовій або електронній формі. Закон прямо охоплює розрахунки при продажу товарів, зокрема при замовленні або оплаті через інтернет. (Закон України)

ФОП 1 групи єдиного податку РРО/ПРРО не застосовують за п. 296.10 ПКУ, але 1 група має вузькі умови: без найманих працівників, виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках або побутові послуги населенню. Онлайн-магазин, продаж через соцмережі або повноцінна доставка косметики зазвичай не відповідають моделі 1 групи. (rv.tax.gov.ua)

У фіскальному чеку має бути зрозуміло, що саме продано. Для ФОП-єдинників без ПДВ закон допускає спрощене зазначення назви товару для певних категорій, але для косметики з погляду безпеки і обліку краще вести детальну номенклатуру: бренд, назва, об’єм, відтінок, артикул, партія або внутрішній код. Це допоможе швидко знайти продану партію у разі рекламації, перевірки або відкликання.

За непроведення розрахункової операції через РРО/ПРРО, проведення не на повну суму або невидачу розрахункового документа фінансова санкція становить 100% вартості товарів за перше порушення і 150% — за кожне наступне. (Закон України)

Оплата при доставці

Якщо покупець оплачує замовлення карткою на сайті або через платіжний сервіс продавця, ФОП має сформувати фіскальний чек за правилами РРО/ПРРО.

Якщо оплата відбувається післяплатою через поштового або логістичного оператора, потрібно чітко визначити, хто приймає кошти від покупця і хто фіскалізує розрахунок. Якщо оператор діє як платіжний посередник і видає свій фіскальний документ, ФОП має зберігати договір з оператором, реєстри переказів, документи відвантаження та підтвердження, що розрахунок з покупцем проведено належним чином. Якщо оплату фактично приймає сам ФОП, чек має видати ФОП.

До посилки доцільно вкладати видаткову накладну, товарний чек або інший документ з інформацією про товар, навіть якщо фіскальний чек надсилається електронно. Це зменшує ризики спорів з покупцем щодо комплектації, ціни, найменування і кількості товару.

Облік товару

Для косметики облік має працювати не лише для податків, а й для безпеки продукції. ФОП повинен знати, яка партія товару прийшла, де вона зберігається, скільки одиниць продано, який строк придатності і від якого постачальника товар отримано.

Мінімальний набір облікових даних:

За Законом про РРО, за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, або за ненадання під час перевірки документів, що підтверджують облік товарів за місцем продажу, може застосовуватися фінансова санкція у розмірі вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас ця санкція не застосовується до ФОП-єдинників без ПДВ, крім тих, хто продає визначені законом категорії товарів, зокрема технічно складні побутові товари, лікарські засоби, медичні вироби, ювелірні вироби. (Закон України)

Навіть якщо конкретний ФОП не підпадає під цю санкцію, документи на косметику все одно потрібні через вимоги простежуваності, захисту прав споживачів, ринкового нагляду та підтвердження “старих залишків”, введених в обіг до 3 серпня 2026 року.

Податки для ФОП, які продають косметику

Ліміти єдиного податку розраховуються від мінімальної зарплати на 1 січня звітного року: 167 мінімальних зарплат для 1 групи, 834 — для 2 групи, 1167 — для 3 групи. У 2026 році мінімальна зарплата становить 8647 грн, тому ліміти дорівнюють 1 444 049 грн, 7 211 598 грн і 10 091 049 грн відповідно. (ЗіР)

Ставки єдиного податку для 1 і 2 груп встановлюються місцевими радами в межах граничних розмірів: для 1 групи — до 10% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для 2 групи — до 20% мінімальної зарплати. У 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн, мінімальна зарплата — 8647 грн. (Закон України)

Якщо ФОП перевищує ліміт своєї групи або здійснює діяльність, не дозволену для цієї групи, виникає ризик застосування підвищеної ставки до перевищення, переходу на іншу групу або втрати права на спрощену систему. (tax.gov.ua)

Чи потрібна ліцензія або дозвіл

Для звичайної роздрібної торгівлі косметикою Технічний регламент не встановлює окремої “косметичної ліцензії” для ФОП-продавця. Регламент встановлює вимоги до продукції, відповідальної особи, безпечності, документації, нотифікації, маркування, зберігання та ринкового нагляду.

Якщо ж товар не є звичайною косметикою, а належить до лікарських засобів, медичних виробів, біоцидів, дезінфекційних засобів, підакцизних товарів або іншої спеціально регульованої продукції, можуть діяти інші правила, дозволи або ліцензії. В електронній комерції продавець може реалізовувати товари, для яких законом передбачена ліцензія або дозвіл, лише після отримання такої ліцензії або дозволу. (Закон України)

Отже, для звичайної косметики “дозвіл на продаж косметики” не анулюється, бо такого окремого дозволу немає. Реальні ризики — заборона продажу конкретної продукції, вилучення з обігу, відкликання, штрафи, податкові наслідки, претензії споживачів і репутаційні втрати.

Перевірки і відповідальність

Косметика належить до нехарчової продукції, за якою здійснюється державний ринковий нагляд. Для косметичної продукції органом ринкового нагляду визначена Держлікслужба. (Закон України)

Орган ринкового нагляду може вимагати документи, відбирати зразки, перевіряти маркування, умови зберігання, ланцюг постачання, нотифікацію, інформаційний файл у відповідальної особи, а також приймати рішення про обмежувальні заходи: приведення продукції у відповідність, заборону продажу, вилучення або відкликання. (Закон України)

Основні фінансові ризики:

Штраф не звільняє виробника або розповсюджувача від відповідальності за шкоду, завдану споживачам небезпечною продукцією. (Закон України)

Що зробити ФОП до 3 серпня 2026 року

1. Розділити залишки косметики на дві групи: введені в обіг до 3 серпня 2026 року і продукцію, яка буде вводитися в обіг після цієї дати.

2. Зібрати документи на залишки: договори, накладні, інвойси, митні декларації, акти приймання, дані про партії та строки придатності.

3. Запросити в постачальників підтвердження щодо відповідальної особи, нотифікації, маркування, строків придатності та умов зберігання.

4. Перевірити етикетки: українська мова, відповідальна особа, країна походження для імпорту, склад, партія, строк придатності, попередження, функція продукту.

5. Налаштувати облік за партіями і строками придатності, а не лише за загальною назвою товару.

6. Перевірити опис товарів на сайті, маркетплейсах і в соцмережах: не має бути лікувальних або непідтверджених обіцянок.

7. Перевірити РРО/ПРРО: правильна номенклатура, фіскалізація онлайн-оплат, післяплат, повернень, знижок і подарункових наборів.

8. Оновити договори з постачальниками: передбачити гарантії щодо відповідності продукції, нотифікації, маркування, документів, партій, строків придатності, відкликання і компенсації збитків.

9. Оновити правила доставки і зберігання: температурний режим, захист від сонця, дії з пошкодженим або поверненим товаром.

10. Призначити відповідального працівника або встановити внутрішню процедуру для перевірки косметики перед прийманням і продажем.

Короткий приклад

ФОП купив у липні 2026 року партію кремів в українського дистриб’ютора, отримав видаткову накладну, у якій зазначені дата постачання, назва товару, партія і кількість. На товарі є маркування українською мовою, строк придатності — до грудня 2027 року. Таку партію можна продавати після 3 серпня 2026 року до закінчення строку придатності, якщо ФОП зберігає документи і товар не є небезпечним.

Інший випадок: ФОП у вересні 2026 року сам замовив косметику з-за кордону і продає її в Україні. Це вже нове введення в обіг після 3 серпня 2026 року. Такий товар має відповідати Технічному регламенту, мати відповідальну особу в Україні, пройти нотифікацію до введення в обіг, мати належне маркування українською мовою і документи щодо безпечності.

Офіційні джерела

1. Постанова КМУ від 20.01.2021 № 65 “Про затвердження Технічного регламенту на косметичну продукцію” — пункти 3, 5 постанови; Технічний регламент: пункти 3–6, 7–21, 24–33, 37–47, 51–56, 59–61. (Закон України)

2. Наказ МОЗ від 16.11.2023 № 2147 “Про затвердження Порядку нотифікації косметичної продукції” — порядок внесення інформації до системи нотифікації, дані про продукт, оновлення відомостей. (Закон України)

3. Закон України від 06.07.1995 № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” — статті 3, 5, 9, 17, 20. (Закон України)

4. Наказ Мінфіну від 21.01.2016 № 13 “Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів…” — чинна редакція з вимогами до фіскальних чеків. (Закон України)

5. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI — статті 291, 293, 296; підрозділ 10 розділу ХХ щодо військового збору; умови груп єдиного податку, ставки, ліміти та РРО/ПРРО для 1 групи. (ЗіР)

6. Закон України від 03.12.2025 № 4695-IX “Про Державний бюджет України на 2026 рік” — статті 7 і 8 щодо прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати. (Закон України)

7. Закон України від 02.12.2010 № 2735-VI “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” — статті 1, 2, 7, 8, 15, 44, 45. (Закон України)

8. Закон України від 02.12.2010 № 2736-VI “Про загальну безпечність нехарчової продукції” — статті 4, 8, 9, 10, 15. (Закон України)

9. Закон України від 12.05.1991 № 1023-XII “Про захист прав споживачів” — статті 9, 13, 14, 15, 21. Новий Закон України від 10.06.2023 № 3153-IX станом на дату підготовки цієї статті має статус “набирає чинності”, а чинним залишається Закон № 1023-XII. (Закон України)

10. Постанова КМУ від 19.03.1994 № 172 “Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів»” — перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну або поверненню. (Закон України)

11. Закон України від 03.09.2015 № 675-VIII “Про електронну комерцію” — статті 7, 10, 11 щодо інформації про продавця, комерційних електронних повідомлень та електронного договору. (Закон України)

12. Закон України від 03.07.1996 № 270/96-ВР “Про рекламу” — статті 7, 8, 9, 10 щодо достовірності реклами, ідентифікації реклами та заборони недобросовісної реклами. (Закон України)