ФОП продає косметику: нотифікація до 31 липня 2027 року

Нотифікація косметики до 31 липня 2027 року: вимоги для виробників, імпортерів і продавців

Кабінет Міністрів постановою від 29 липня 2026 року № 976 замінив у перехідному положенні Технічного регламенту дату «3 серпня 2026 року» на «31 липня 2027 року». Це дає бізнесу додатковий час для нотифікації продукції, підготовки інформаційних файлів, оцінювання безпечності, перевірки складу та приведення маркування у відповідність. Сам Технічний регламент не скасований: вимоги до безпечності, відповідальної особи, документації, виробництва, маркування, простежуваності та ринкового нагляду продовжують діяти.

Водночас підприємцям не варто відкладати підготовку до літа 2027 року. З 13 грудня 2026 року має набрати чинності постанова КМУ № 737, яка також змінює той самий пункт 3 постанови № 65, але зберігає дату 3 серпня 2026 року для визначення «старих» ненотифікованих залишків. Якщо Кабінет Міністрів не узгодить ці постанови додатковими змінами, продукція, вперше введена в обіг після 3 серпня 2026 року без нотифікації та повної відповідності Технічному регламенту, може втратити захист перехідного положення після набрання чинності постановою № 737. Найбезпечніший підхід — не використовувати відтермінування для запуску нових невідповідних партій, а завершити підготовку документації та нотифікацію якомога раніше.

Що змінила постанова КМУ № 976

Постанова № 976 передбачає дві основні зміни:

1. У пункті 3 постанови КМУ № 65 дату 3 серпня 2026 року замінено на 31 липня 2027 року.

2. Змінено кваліфікаційні вимоги до експертів, які проводять оцінювання безпечності косметичної продукції. Ця частина постанови набирає чинності через шість місяців після її опублікування. Оцінювання зможе проводити особа зі ступенем магістра за спеціальністю «I2 Медицина», «I8 Фармація» або за спорідненою спеціальністю з переліку, який має затвердити МОЗ.

Продовження перехідного періоду не є звільненням від відповідальності за небезпечну продукцію. Косметика не повинна створювати ризик для здоров’я за нормальних або обґрунтовано передбачуваних умов використання незалежно від дати її виробництва, імпорту чи введення в обіг.

Основні дати для косметичного бізнесу

Постанова № 737 передбачає, що ненотифікована косметика, введена в обіг до 3 серпня 2026 року та така, що не відповідає Технічному регламенту, зможе надаватися на ринку до 3 серпня 2030 року. Для нотифікованої продукції з окремими речовинами встановлено спеціальні строки введення в обіг — до 3 серпня 2026, 2027 або 2028 року залежно від речовини та обмеження. Її подальше надання на ринку також допускається до 3 серпня 2030 року.

Оскільки постанови № 976 і № 737 змінюють один і той самий пункт постанови № 65, бізнесу необхідно окремо контролювати подальші рішення Кабінету Міністрів. До нормативного узгодження цих актів ризикованим є введення після 3 серпня 2026 року нових ненотифікованих партій, які не відповідають Технічному регламенту.

Що вважається косметичною продукцією

Косметична продукція — це речовина або суміш, призначена для нанесення на зовнішні частини тіла людини, зуби або слизову оболонку ротової порожнини переважно з метою:

• очищення;

• ароматизації;

• зміни зовнішнього вигляду;

• захисту;

• підтримання у належному стані;

• коригування запаху тіла.

До косметики можуть належати креми, шампуні, мило, парфуми, декоративна косметика, засоби для волосся, дезодоранти, зубні пасти та засоби догляду за шкірою.

Не належать до косметики засоби, призначені для ковтання, вдихання, ін’єкційного введення або імплантації в тіло. Продукт, який заявлений як засіб для лікування або профілактики захворювання, може бути лікарським засобом, медичним виробом або дезінфекційним засобом. Для таких пограничних продуктів застосовуються спеціальні правила відповідної категорії.

Введення в обіг і надання на ринку: у чому різниця

Дата закупівлі товару роздрібним магазином не завжди тотожна даті його введення в обіг. Тому для застосування перехідних положень потрібні документи, які дають змогу встановити виробника або імпортера, постачальника, партію, дату першої поставки та подальший рух товару.

Хто є відповідальною особою

Косметична продукція може вводитися в обіг лише за наявності відповідальної особи, яка перебуває в Україні.

Відповідальною особою може бути:

• український виробник;

• імпортер;

• інша фізична або юридична особа — резидент України, письмово призначена виробником або імпортером;

• розповсюджувач, якщо він продає товар під власним найменуванням чи торговельною маркою або змінює продукцію так, що це може вплинути на її відповідність.

Імпортер за загальним правилом є відповідальною особою для продукції, яку він вводить в обіг, якщо письмово не призначено іншу відповідальну особу в Україні.

Роздрібний продавець, який купує продукцію в офіційного українського постачальника та продає її без зміни складу, пакування і торговельної марки, є розповсюджувачем. Він не повинен самостійно складати звіт про безпечність або проводити нотифікацію, але має перевіряти продукцію та документи постачальника.

Звичайний переклад етикетки українською мовою сам по собі не робить розповсюджувача відповідальною особою, якщо переклад не змінює призначення, спосіб застосування, застереження, склад або заявлені властивості продукту.

Обов’язки відповідальної особи

Відповідальна особа повинна забезпечити:

• безпечність косметичного продукту;

• відповідність складу перелікам заборонених, обмежених і дозволених речовин;

• дотримання належної виробничої практики;

• проведення оцінювання безпечності;

• складання звіту про безпечність косметичного продукту;

• створення та зберігання інформаційного файла;

• нотифікацію до введення продукту в обіг;

• належне маркування;

• підтвердження рекламних і маркетингових тверджень;

• збирання інформації про небажані та серйозні небажані ефекти;

• коригування, вилучення або відкликання продукції у разі виявлення ризику чи невідповідності;

• співпрацю з Держлікслужбою.

Інформаційний файл має зберігатися протягом 10 років після дати введення в обіг останньої партії відповідного косметичного продукту та бути доступним органу ринкового нагляду за адресою, зазначеною на маркуванні. Сертифікація виробництва за GMP для косметики не є обов’язковою, але виробництво повинно відповідати належній виробничій практиці. Відповідність стандарту ДСТУ EN ISO 22716 створює презумпцію відповідності цій вимозі.

Коли розповсюджувач стає відповідальною особою

Роздрібний або оптовий продавець може набути повного обсягу відповідальності, якщо він:

• наносить на товар власну торговельну марку;

• замінює найменування виробника власним найменуванням;

• самостійно фасує або перепаковує продукцію;

• змішує продукти або змінює рецептуру;

• змінює призначення чи спосіб застосування;

• вилучає обов’язкові застереження;

• змінює маркування так, що це може вплинути на відповідність або безпечність.

Наклеювання українського перекладу допускається лише за умови, що не перекриваються номер партії, строк придатності, склад, застереження, дані відповідальної особи та інша обов’язкова інформація.

Нотифікація косметичної продукції

Нотифікація — це подання відповідальною особою інформації про косметичний продукт до електронної системи до його введення в обіг.

Нотифікація не є:

• державною реєстрацією продукту;

• сертифікацією його якості;

• дозволом на виробництво;

• підтвердженням безпечності з боку держави;

• заміною звіту про безпечність та інформаційного файла.

До системи вносять, зокрема:

• категорію і назву продукту;

• дані відповідальної особи;

• країну походження імпортної продукції;

• дані контактної особи;

• інформацію про наноматеріали;

• відомості про окремі CMR-речовини;

• рамкову рецептуру або відомості про склад;

• графічний файл маркування;

• іншу інформацію, передбачену Порядком нотифікації.

Електронна система нотифікації працює з 1 грудня 2025 року. У липні 2026 року МОЗ також повідомило про можливість масового завантаження інформації через API.

Виявлену помилку в нотифікації потрібно виправити протягом 10 робочих днів з дня її виявлення. Інші зміни до поданих відомостей вносяться не пізніше 30 робочих днів після зміни відповідної інформації.

Які документи потрібні виробнику та імпортеру

Для кожного косметичного продукту відповідальна особа повинна мати щонайменше:

1. Звіт про безпечність косметичного продукту.
   Містить дані про склад, фізико-хімічні характеристики, стабільність, мікробіологічну якість, домішки, пакувальний матеріал, нормальне і передбачуване використання, вплив речовин, токсикологічний профіль та висновок кваліфікованого експерта.

2. Інформаційний файл про продукт.
   До нього включають опис продукту, звіт про безпечність, метод виробництва, заяву про дотримання GMP, докази заявленого ефекту та інформацію про випробування на тваринах у випадках, передбачених регламентом.

3. Підтвердження нотифікації.

4. Макет маркування та пакування.

5. Документи на сировину, рецептуру і специфікації.

6. Документи щодо виробничих партій і контролю якості.

7. Договори про призначення відповідальної особи, якщо це не виробник або імпортер.

8. Митні документи, інвойси, транспортні документи та документи про походження — для імпортної продукції.

9. Матеріали, що підтверджують рекламні твердження.

10. Реєстр небажаних ефектів, скарг, коригувальних дій та відкликань.

Які документи потрібні магазину або іншому розповсюджувачу

Продавцю не потрібно зберігати повний інформаційний файл замість відповідальної особи. Проте він має забезпечити простежуваність товару та мати:

• договір із постачальником;

• видаткову або товарно-транспортну накладну;

• документ про оплату;

• інвойс та митні документи, якщо продавець одночасно є імпортером;

• інформацію про виробника, імпортера та відповідальну особу;

• номер і дату партії;

• строк придатності;

• документи або відомості, що підтверджують нотифікацію, коли вона обов’язкова;

• листи, декларації або інші документи постачальника про відповідність;

• документи щодо повернення, списання, вилучення або відкликання;

• облікові дані, за якими можна встановити рух кожної партії.

Відсутність документів про походження ускладнює доведення того, що продукція належить до перехідних залишків, і створює додаткові податкові та ринкові ризики.

Що має перевіряти продавець перед реалізацією

Розповсюджувач повинен перевірити:

Якщо продавець має підстави вважати, що товар не відповідає вимогам або становить ризик, він не повинен надавати його на ринку до усунення порушення. Товар необхідно відокремити від придатних залишків, припинити продаж, повідомити постачальника або відповідальну особу та виконати необхідні коригувальні дії.

Обов’язкове маркування косметики

Інформація повинна бути помітною, розбірливою та незмивною. На первинному і вторинному пакуванні залежно від вимог регламенту зазначають:

• найменування та адресу відповідальної особи;

• країну походження — для імпортної косметики;

• номінальний вміст за масою або об’ємом;

• дату мінімальної придатності;

• період використання після відкриття, якщо він застосовується;

• спеціальні застереження та умови застосування;

• номер партії або інше позначення для її ідентифікації;

• функцію продукту, якщо вона не є очевидною;

• перелік інгредієнтів із використанням установленої номенклатури.

Для продуктів із мінімальним строком придатності понад 30 місяців замість кінцевої дати придатності у передбачених випадках зазначають період безпечного використання після відкриття.

Обов’язкова інформація для споживача має бути українською мовою. Поряд із нею може міститися текст іншими мовами, якщо він не суперечить українському тексту і не вводить покупця в оману.

Вимоги до складу косметики

Технічний регламент містить:

• перелік речовин, заборонених у косметичній продукції;

• речовини, дозволені лише з установленими обмеженнями;

• переліки дозволених барвників;

• дозволені консерванти;

• дозволені УФ-фільтри;

• спеціальні правила щодо CMR-речовин;

• вимоги до наноматеріалів;

• правила щодо технічно неминучих слідів заборонених речовин.

Відповідність потрібно оцінювати не лише за назвою інгредієнта, а й за його концентрацією, призначенням продукту, зоною нанесення, віковою групою, способом використання та обов’язковими застереженнями.

Приміщення, виробництво і зберігання

Для звичайного виробництва, імпорту, оптової або роздрібної торгівлі косметичною продукцією окрема ліцензія чи державна реєстрація кожного продукту не передбачена. Вихід продукту на ринок здійснюється через нотифікацію, а не через отримання дозвільного документа.

Виробничі приміщення, обладнання, персонал, сировина, пакування, санітарні процедури, контроль якості та документування процесів мають відповідати належній виробничій практиці. Також застосовуються Правила охорони праці під час виробництва парфумерно-косметичної продукції.

Склади та торговельні приміщення повинні забезпечувати умови, визначені виробником. Потрібно:

• контролювати температуру, вологість і освітлення, якщо вони впливають на товар;

• захищати продукцію від прямих сонячних променів, забруднення та пошкодження;

• не зберігати товар поряд із речовинами, які можуть його забруднити;

• розділяти придатну, прострочену, пошкоджену, повернену й відкликану продукцію;

• зберігати номер партії та маркування до моменту продажу;

• вести документи щодо списання або повернення непридатного товару.

Вимоги до персоналу

Для працівників звичайного косметичного магазину Технічний регламент не встановлює спеціального диплома або професійної ліцензії. Підприємець повинен навчити персонал:

• перевіряти маркування і строк придатності;

• розпізнавати пошкоджену упаковку;

• дотримуватися умов зберігання;

• відокремлювати відкликану продукцію;

• не надавати покупцям медичних рекомендацій;

• фіксувати скарги та інформацію про небажані ефекти.

Спеціальна освіта потрібна експерту, який підписує звіт про безпечність косметичного продукту.

Якщо салон не лише продає або використовує косметику, а виконує процедури, які належать до медичної практики, потрібна ліцензія МОЗ на медичну практику та персонал із відповідною медичною кваліфікацією. До таких процедур можуть належати ін’єкції філерів і ботулотоксину, мікроголкова терапія, контурна пластика, окремі лазерні та інші медичні втручання.

Продаж через інтернет і доставка

Інтернет-магазин повинен до оформлення замовлення повідомити покупцю:

• найменування і місцезнаходження продавця;

• характеристики товару;

• ціну та умови оплати;

• вартість і спосіб доставки;

• порядок приймання претензій;

• умови повернення;

• строк дії пропозиції, якщо він обмежений.

Під час доставки необхідно забезпечити цілісність упаковки та умови зберігання. Якщо продукт не допускає заморожування, перегрівання або тривалого перебування під сонцем, ці обмеження доцільно включити до договору з перевізником та внутрішньої інструкції для пакування.

Парфумерно-косметичні вироби належать до товарів належної якості, які не підлягають обміну або поверненню з причин, передбачених статтею 9 Закону «Про захист прав споживачів». Це обмеження не позбавляє покупця прав у разі недоліку, небезпечності, закінчення строку придатності, невідповідності опису або ненадання обов’язкової інформації.

РРО та ПРРО при продажу косметики

Спеціального звільнення від РРО або ПРРО для косметичної продукції немає.

РРО або ПРРО застосовується, зокрема, коли продавець приймає:

• готівку;

• оплату банківською карткою через POS-термінал;

• оплату карткою на сайті;

• оплату через платіжні сервіси та фінансових посередників;

• оплату кур’єру продавця готівкою або карткою.

При повній оплаті шляхом прямого банківського переказу з рахунку покупця на поточний рахунок продавця за реквізитами IBAN, без використання платіжного сервісу або карткового еквайрингу, РРО або ПРРО може не застосовуватися. До відправлення все одно потрібно додати накладну, товарний чек або інший документ на товар.

Якщо покупець здійснює карткову передоплату, продавець має сформувати фіскальний чек і передати його покупцю в паперовій або електронній формі. При оплаті кількома платежами окремий чек формується на кожну розрахункову операцію.

При післяплаті порядок фіскалізації залежить від договору з перевізником. Якщо кошти приймає перевізник від свого імені та видає чек, продавець вкладає до посилки документи на товар. Якщо за договором обов’язок фіскалізації залишається у продавця, він повинен сформувати та надіслати покупцю чек.

За продаж без належного застосування РРО або ПРРО, проведення операції не на повну суму чи невидачу чека фінансова санкція становить 100% вартості товарів за перше порушення та 150% — за кожне наступне.

Товарний облік

Підприємець повинен організувати облік так, щоб за кожною партією можна було встановити:

• постачальника;

• номер і дату накладної;

• дату надходження;

• номер партії;

• строк придатності;

• відповідальну особу;

• статус нотифікації;

• кількість отриманого, проданого, повернутого і списаного товару;

• торговельні точки та склади, де знаходиться залишок;

• дату і підставу блокування, вилучення або відкликання.

Документи про придбання та походження мають бути наявні у місці торгівлі або доступні під час перевірки в порядку, передбаченому законодавством. Окремі категорії суб’єктів господарювання зобов’язані вести облік товарних запасів за формою, затвердженою Мінфіном.

Податки та митні платежі

Для косметики немає окремої системи оподаткування. Підприємець сплачує податки відповідно до обраної організаційної форми та системи:

• юридична особа — податок на прибуток або єдиний податок, якщо виконуються умови;

• ФОП — єдиний податок або ПДФО і військовий збір на загальній системі;

• ПДВ — за правилами Податкового кодексу для зареєстрованих платників та обов’язкової реєстрації;

• імпортний ПДВ і мито — під час ввезення товару.

Основна ставка ПДВ для операцій, які не мають спеціальної ставки або звільнення, становить 20%. Розмір ввізного мита залежить від коду УКТ ЗЕД, складу, призначення, країни походження та умов міжнародних угод. Єдиної ставки мита для всієї косметики немає.

Готова косметична продукція як окрема товарна категорія не є об’єктом роздрібного акцизу. Операції з етиловим спиртом або іншими підакцизними товарами у виробничому ланцюгу регулюються окремо.

Реклама і заявлені властивості

У рекламі, на упаковці, сайті та в описах товару не можна приписувати косметиці функції або властивості, яких вона не має.

Твердження на кшталт «лікує дерматит», «усуває грибкову інфекцію», «відновлює гормональний баланс» або «гарантовано лікує акне» можуть:

• вводити споживача в оману;

• суперечити доказам в інформаційному файлі;

• створити підстави для перекласифікації продукту як лікарського засобу;

• порушувати законодавство про рекламу та захист від недобросовісної конкуренції.

Відповідальна особа повинна мати докази кожного заявленого ефекту. Продавець не повинен самостійно розширювати перелік властивостей, наданий виробником або відповідальною особою.

Ринковий нагляд і перевірки

Органом державного ринкового нагляду за косметичною продукцією є Держлікслужба. Перевірки можуть проводитися у виробників, імпортерів, розповсюджувачів, на складах, у магазинах, інтернет-магазинах, на виставках, ярмарках і під час митного контролю.

Підставами для позапланових заходів можуть бути:

• звернення споживача;

• повідомлення про шкоду або серйозний небажаний ефект;

• інформація від державних чи правоохоронних органів;

• виявлена невідповідність у документах або маркуванні;

• невиконання раніше прийнятого рішення;

• інформація про небезпечну продукцію.

Орган нагляду може вимагати документи, оглядати продукцію, відбирати зразки, проводити випробування та перевіряти виконання коригувальних заходів.

Обмеження, вилучення та відкликання

За результатами ринкового нагляду можуть бути прийняті рішення про:

• приведення продукції у відповідність;

• тимчасову заборону продажу;

• обмеження надання на ринку;

• вилучення товару з обігу;

• відкликання від споживачів;

• попередження споживачів;

• знищення небезпечної продукції;

• контроль виконання коригувальних заходів.

Окремої косметичної ліцензії, яку можна було б анулювати за порушення Технічного регламенту, немає. Основним наслідком є заборона або обмеження обігу конкретної продукції, вилучення чи відкликання, а також штраф. Якщо підприємство паралельно здійснює ліцензовану медичну або фармацевтичну діяльність, питання анулювання відповідної ліцензії вирішується за спеціальними правилами цієї діяльності.

Штрафи за порушення вимог до косметики

Законом про державний ринковий нагляд передбачені, зокрема, такі фінансові санкції:

Штрафи можуть накладатися за кожний вид, артикул або партію продукції незалежно від кількості одиниць і місць продажу. Окремо застосовуються санкції за невиконання рішень органу ринкового нагляду, недопуск до перевірки, неподання документів, порушення правил РРО та податкового законодавства.

Практичний приклад

Український магазин закуповує крем у вітчизняного імпортера та продає його в оригінальній упаковці. Магазин є розповсюджувачем. Він повинен мати накладну, перевірити дані відповідальної особи, українське маркування, номер партії, строк придатності, умови зберігання і підтвердження нотифікації, якщо вона обов’язкова.

Якщо магазин замовляє той самий крем у закордонного виробника, ввозить його самостійно та продає під власною торговельною маркою, він стає імпортером і відповідальною особою. У такому разі магазин повинен забезпечити оцінювання безпечності, інформаційний файл, GMP виробника, нотифікацію, маркування, простежуваність та косметичний нагляд.

Облік партій косметики, строків придатності, маркування та ПРРО в Торгсофт

У Торгсофт надходження косметики можна оформлювати прихідними накладними із зазначенням постачальника, дати, складу та внутрішнього номера документа. Накладні можна об’єднувати в партії поставок, аналізувати та переносити між партіями. Це допомагає відокремити перехідні залишки, встановити джерело конкретної партії та простежити її рух між складами й торговельними точками.
Для косметичних товарів можна створити динамічні характеристики, наприклад: номер виробничої партії, дата виготовлення, строк придатності, відповідальна особа, країна походження, ідентифікатор нотифікації та спеціальні умови зберігання. Поля можуть мати формат дати, тексту, рядка або довідника допустимих значень, а критичні параметри можна зробити обов’язковими. У розділі «Сертифікати якості» програма дає змогу зберігати номер документа та дату його закінчення і бачити товари з простроченими або відсутніми документами.
Торгсофт підтримує друк етикеток, до яких можна додати назву, ціну, штрихкод, склад, виробника, країну, торговельну марку та інші характеристики. Для розрахунків можна підключити програмний РРО, формувати фіскальні чеки продажу і повернення та передавати електронні чеки покупцям. Ці можливості допомагають організувати внутрішній облік і контроль продажів, але не замінюють державну нотифікацію, звіт про безпечність або інформаційний файл відповідальної особи.

Що підприємцю потрібно зробити

1. Визначити свою роль для кожного продукту: виробник, імпортер, відповідальна особа або розповсюджувач.

2. Провести інвентаризацію залишків за партіями та датами введення в обіг.

3. Окремо виділити продукцію, введену в обіг до 3 серпня 2026 року.

4. Не вводити нові ненотифіковані та невідповідні партії, покладаючись лише на дату 31 липня 2027 року, доки не буде остаточно узгоджено постанови № 976 і № 737.

5. Перевірити договори з виробниками, імпортерами та відповідальними особами.

6. Зібрати підтвердження нотифікації та відповідності.

7. Перевірити склад за додатками до Технічного регламенту.

8. Перевірити українське маркування і рекламні твердження.

9. Налаштувати облік партій, строків придатності, повернень і відкликань.

10. Перевірити порядок застосування РРО або ПРРО для магазину, сайту, кур’єрів і післяплати.

11. Підготувати процедуру реагування на скарги та серйозні небажані ефекти.

12. Періодично перевіряти офіційні редакції постанов № 65, № 737 і № 976.

Офіційні джерела

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 2026 року № 976 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2021 р. № 65» — пункти 1–3: перенесення дати на 31 липня 2027 року, вимоги до експерта з оцінювання безпечності, порядок набрання чинності.
   https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-postanovy-kabinetu-ministriv-ukrainy-vid-20-sichn-i-976

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 2021 року № 65 «Про затвердження Технічного регламенту на косметичну продукцію» — відповідальна особа, безпечність, GMP, інформаційний файл, нотифікація, маркування, обов’язки розповсюджувачів, небажані ефекти.
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65-2021-%D0%BF#Text

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 2026 року № 737 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2021 р. № 65» — перехідні залишки, спеціальні строки для продукції з окремими речовинами, надання продукції на ринку до 3 серпня 2030 року.
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/737-2026-%D0%BF#Text

4. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2023 року № 2147 «Про затвердження Порядку нотифікації косметичної продукції» — склад відомостей, порядок подання та оновлення інформації.
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0201-24#Text

5. Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 2 грудня 2010 року № 2735-VI — статті 23–24, 28–33, 44: перевірки, коригувальні заходи та штрафи.
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2735-17#Text

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1069 — визначення Держлікслужби органом ринкового нагляду за косметичною продукцією.
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1069-2016-%D0%BF#Text

7. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР — статті 3, 9, 17: застосування РРО/ПРРО та відповідальність.
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#Text

8. Наказ Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 — форма та обов’язкові реквізити фіскальних чеків.
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16#Text

9. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI — оподаткування доходів, єдиний податок, ПДВ, акцизний податок і товарний облік.
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text

10. Закон України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII — статті 7, 11–13: інформація про продавця, електронні договори, оплата та підтвердження правочину.
    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text

11. Закон України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII — статті 8, 9, 12, 13, 15: якість товару, інформація для споживача, дистанційна торгівля та повернення.
    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text

12. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 172 — перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну або поверненню.
    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/172-94-%D0%BF#Text

13. Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 2 березня 2015 року № 222-VIII — стаття 7: перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню.
    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19#Text

14. Правила охорони праці під час виробництва парфумерно-косметичної продукції, затверджені наказом Міненерговугілля від 6 листопада 2014 року № 786.
    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1506-14#Text

15. Закон України «Про рекламу» від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР — статті 7–8: достовірність реклами та заборона оманливих тверджень.
    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80#Text