еАкциз в Україні: 4 неочікувані факти про реформу, які повинен знати підприємець

Що таке еАкциз?

Тіньовий ринок алкоголю та тютюну — це хронічна хвороба української економіки. Через нелегальний обіг цієї продукції державний бюджет, за оцінками (зокрема урядовими), щорічно втрачає близько 30 мільярдів гривень. Саме для боротьби з цим явищем уряд запроваджує амбітну реформу еАкциз — нову електронну систему, що має зробити ринок прозорим та контрольованим.

Суть реформи проста: замість старих паперових акцизних марок кожна пляшка алкоголю чи пачка цигарок отримає унікальний цифровий DataMatrix-код. Цей код дозволить відстежувати рух товару на кожному етапі — від виробника чи імпортера до полиці магазину та фінального продажу споживачеві. Це має унеможливити потрапляння контрафакту на легальний ринок.

Але, як і будь-яка масштабна зміна, впровадження еАкцизу приховує чимало нюансів, які не завжди лежать на поверхні. Ми розкриємо чотири неочевидні аспекти реформи, які показують, де саме на підприємців чекають не лише нові правила, а й потенційні пастки.

1. Запуск відклали, і це (на диво) добра новина

На перший погляд, перенесення термінів реформи може здатися ознакою її пробуксовування. Проте у випадку з еАкцизом це рідкісний випадок, коли бюрократична затримка виявилася порятунком для ринку. Обов'язковий запуск системи перенесли на 1 листопада 2026 року, а період тестування продовжили до 12 жовтня 2026 року.

Причиною відтермінування стала недостатня технічна готовність системи, на що вказала бізнес-спільнота, зокрема Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА). Спільне рішення уряду та бізнесу відкласти запуск дозволило уникнути серйозних ризиків. Запуск недопрацьованої системи неминуче спричинив би колапс: логістика зупинилася б, полиці магазинів спорожніли, а бюджет втратив би мільярди.

Таким чином, ця пауза є конструктивною. Вона дає компаніям критично важливий час, щоб належно протестувати систему, адаптувати власне програмне забезпечення та навчити персонал, особливо для роботи в офлайн-режимі. Проте ця затримка — не просто технічна пауза. Вона є яскравим симптомом значно глибшої, системної хвороби українського держуправління, про яку варто поговорити окремо.

2. Справжня битва — за старі паперові марки

Поки впровадження нової системи відкладалося, виник новий конфлікт, пов'язаний зі старими паперовими марками. Кабінет Міністрів встановив скорочений термін для повернення невикористаних та пошкоджених марок — до 1 травня 2027 року. Це рішення викликало обурення у бізнес-середовищі.

Міжнародна торгова палата України (ICC Ukraine) наполягала на довшому перехідному періоді, пропонуючи встановити кінцеву дату повернення на 1 листопада 2027 року (12 місяців після запуску системи). Проте уряд скоротив раніше заявлений восьмимісячний термін до шести. Така наполегливість уряду може свідчити або про бажання прискорити перехід та швидше почати збирати надходження від нової системи, або про недооцінку реальних логістичних складнощів, з якими стикається бізнес під час війни.

Аргументи бізнесу цілком прагматичні, як зазначено в заяві ICC Ukraine:

"Рішення скоротити період повернення невикористаних та пошкоджених паперових акцизних марок призведе до значних фінансових втрат для бізнесу".

За статистикою, під час виробництва та транспортування пошкоджується близько 5% паперових марок. В умовах війни логістика, особливо для імпортерів, значно ускладнена. Повернути всі пошкоджені марки до податкових органів у стислі терміни буде проблематично. Це створює для підприємців додаткові фінансові ризики та значне адміністративне навантаження.

3. Український еАкциз амбітніший за європейські аналоги

Важливо розуміти, що українська система еАкциз — це не просто копія європейських практик, а значно складніший та амбітніший проєкт. За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, система є втричі складнішою, ніж її аналоги в ЄС. Це одночасно і привід для гордості за амбіції, і серйозна передумова для майбутніх технічних ризиків.

Основна причина такої складності полягає в тому, що український еАкциз розробляється для одночасного відстеження і тютюнових виробів, і алкоголю. Це технічно набагато складніше завдання, ніж створення окремих систем для кожної групи товарів. Варто зазначити, що система була розроблена без залучення державних коштів, завдяки фінансуванню донорів.

Водночас європейський досвід свідчить про значний потенціал таких реформ: у публічних оцінках та офіційних комунікаціях щодо системи Tobacco Track & Trace в ЄС зазначається, що запровадження цифрового відстеження тютюнових виробів сприяло помітному скороченню обсягів нелегальної продукції, в окремих оцінках — до близько 20%. Це дає надію, що комплексне українське рішення зможе стати дієвим інструментом у боротьбі з тіньовим ринком одразу у двох ключових галузях.

4. Код написаний, закони — ні: головна бюрократична пастка еАкцизу

Відтермінування запуску системи, про яке йшлося на початку, є прямим наслідком не лише технічних недоліків, а й глибинної проблеми української державної машини. Навіть ідеально написаний закон може не працювати, якщо уряд вчасно не ухвалює необхідні для його реалізації підзаконні акти — постанови та порядки.

Ця проблема прямо вплинула на запуск еАкцизу. Однією з причин, чому тестування системи не розпочалося вчасно, стала саме відсутність усіх необхідних підзаконних актів, які мали регулювати її роботу. За даними експертів SIGMA, у 2022 році уряд ухвалив лише 11% від усіх обов'язкових підзаконних документів, потрібних для реалізації вже ухвалених законів.

Це системний виклик, який демонструє, що успіх будь-якої реформи залежить не лише від технічної готовності програмного забезпечення. Він вимагає адміністративної дисципліни, злагодженої роботи всіх гілок влади та своєчасної підготовки повної нормативної бази.

Практичне рішення: як бізнесу підготуватися до звітності вже сьогодні

Ця бюрократична невизначеність створює для бізнесу токсичне середовище, де правила гри можуть змінюватися незалежно від його зусиль. В умовах, коли вплинути на державну машину складно, єдиний правильний хід — ідеально налагодити власні процеси та взяти під контроль те, що можливо. Саме тому автоматизація звітності, зокрема за допомогою таких інструментів, як Торгсофт, перестає бути просто зручністю і стає елементом стратегічного управління ризиками.

Одним із таких інструментів є додаткова опція "Декларація акцизного податку" в програмі обліку Торгсофт. Вона створена, щоб автоматизувати створення обов'язкової щомісячної звітності для податкової, знімаючи з підприємця рутинні завдання.

Ключові переваги опції:

• Автоматичне формування звіту у правильному XML-форматі, який вимагають податкові органи.

• Включення обов’язкового Додатка №6 до декларації.

• Збереження даних про підприємство та бухгалтера, що економить час при щомісячній подачі.

• Уникнення помилок, пов'язаних із ручним заповненням складних форм.

Ця функція призначена для роздрібних продавців підакцизних товарів: лікеро-горілчаної продукції, пива, виноробної продукції тощо. Готуватися до нових правил варто завчасно, використовуючи інструменти, які роблять роботу простішою та безпечнішою вже сьогодні.

Таким чином, еАкциз наразі є реформою з двома обличчями: з одного боку — це потужний цифровий інструмент з доведеним у ЄС потенціалом, з іншого — проєкт, що став заручником класичних українських проблем: адміністративної недбалості та розриву між амбітними деклараціями та реальною імплементацією.

Чи стане еАкциз дієвим інструментом для детінізації ринку, чи перетвориться на черговий бар'єр для сумлінних підприємців? Відповідь на це питання залежить як від здатності держави забезпечити прозорі та стабільні правила гри, так і від готовності самого бізнесу до адаптації та впровадження нових цифрових інструментів.