Callback
  • Від місця на ринку до магазину

  • -

  • Від магазину до торговельної мережі

  • -

  • Від торгівлі до виробництва

Форс-мажор для бізнесу в Україні: сертифікат ТПП та правила

06.12.2025 14:19

Форс-мажор для бізнесу в Україні: як це працює на практиці

Форс-мажор в Україні не працює як «загальна індульгенція» для бізнесу. Сам факт війни, карантину, обстрілів, блокади чи іншої надзвичайної події ще не означає автоматичного звільнення від усіх зобов’язань. Вирішальним є інше: чи справді конкретна обставина була надзвичайною та невідворотною саме для вашого зобов’язання і чи об’єктивно зробила його виконання неможливим у визначений строк. Карантин COVID-19 як загальнодержавний режим в Україні скасовано з 24:00 30 червня 2023 року, тому сьогодні посилання на «карантин як діючий загальний форс-мажор» саме по собі вже неактуальне. (Закон України)

Що вважається форс-мажором

Закон визначає форс-мажорні обставини як надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань за договором або обов’язків за законом. У статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» прямо названо, зокрема, загрозу війни, збройний конфлікт, військові дії, блокаду, акти тероризму, комендантську годину, карантин, пожежі, аварії, тривалі перерви в роботі транспорту, ембарго, заборону експорту чи імпорту, а також епідемії та стихійні лиха. Але навіть коли подія входить до цього переліку, потрібно окремо довести причинний зв’язок між нею та неможливістю виконання саме вашого обов’язку. (Закон України)

Що форс-мажор дає бізнесу

Форс-мажор, як правило, не припиняє зобов’язання автоматично, а насамперед може звільнити від відповідальності за його порушення — тобто від штрафів, пені, неустойки та відшкодування збитків, якщо боржник доведе, що порушення сталося саме через випадок або непереборну силу. Цивільний кодекс прямо зазначає, що відсутність у боржника коштів, відсутність товару на ринку або порушення з боку його контрагентів самі по собі не є підставою для такого звільнення. (Закон України)

Тому у більшості господарських ситуацій правильний висновок такий: форс-мажор не «анулює борг», а лише може прибрати санкції за прострочення чи інше порушення. Сам обов’язок виконати договір часто зберігається, якщо інше не випливає із закону, умов договору або характеру самого зобов’язання. Якщо виконання стало об’єктивно неможливим, зобов’язання може припинитися за статтею 607 Цивільного кодексу; якщо обставини змінилися настільки істотно, що сторони заздалегідь не уклали б договір або уклали б його інакше, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін чи за рішенням суду за статтею 652 Цивільного кодексу. (Закон України)

Важливо враховувати, що багато старих публікацій посилаються на Господарський кодекс України. Станом на 12 березня 2026 року в картці документа на zakon.rada.gov.ua зазначено, що цей Кодекс втратив чинність з 28 серпня 2025 року. Тому при підготовці договорів, претензій і судових позицій варто спиратися насамперед на чинні норми Цивільного кодексу, спеціальних законів і актуальну судову практику. (Закон України)

Коли потрібен сертифікат ТПП і що він означає

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні палати засвідчують форс-мажорні обставини і видають сертифікат про такі обставини. Закон передбачає строк видачі сертифіката — протягом семи днів з дня звернення. Для суб’єктів малого підприємництва сам сертифікат видається безкоштовно. (Закон України)

Сертифікат ТПП — це сильний доказ, але не «автоматична перемога» у спорі. Верховний Суд у своїх узагальненнях наголошує: сертифікат оцінюється у сукупності з іншими доказами, не має наперед встановленої сили та не звільняє сторону від обов’язку довести, що форс-мажор існував саме для цього конкретного зобов’язання, у цей конкретний період і справді унеможливив виконання. (Судова влада України)

Ще один практичний момент: засвідчення відбувається не «на бізнес загалом», а окремо щодо конкретного договору, контракту, угоди, податкового чи іншого зобов’язання. Саме тому один сертифікат не покриває автоматично всі договори компанії, всі ФОП однієї особи чи всі зобов’язання одного підприємства. (ucci.org.ua)

Які документи готувати до ТПП

Чинний Регламент ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин діє у редакції від 23 жовтня 2025 року. На офіційному сайті ТПП оприлюднені чинні форми заяв, зразки їх заповнення, довіреність і допоміжні матеріали. Це означає, що подавати документи варто за актуальною формою, а не за старими шаблонами з публікацій 2020–2022 років. (Закон України)

На практиці для розгляду заяви зазвичай потрібні:

заява встановленої форми;
копія договору, контракту або іншого документа, з якого видно зміст зобов’язання;
документи, що підтверджують строк і обсяг обов’язку;
докази того, що до настання форс-мажору зобов’язання виконувалося належно або виконання готувалося;
докази самої події та її впливу саме на ваше зобов’язання;
повідомлення контрагенту про настання таких обставин, якщо це передбачено договором або якщо таке повідомлення потрібно для добросовісної поведінки сторони;
внутрішні документи підприємства: накази, розпорядження, акти про зупинення роботи, недопуск до приміщення, втрату доступу до майна, відсутність персоналу через евакуацію, мобілізацію, руйнування чи окупацію;
документи представника, якщо звертається не керівник. (ucci.org.ua)

Ключове для ТПП — не просто довести, що в країні була війна чи інша надзвичайна подія, а показати причинний ланцюг: яка саме подія сталася, коли вона почалася, яке зобов’язання підлягало виконанню, чому саме ця подія зробила виконання неможливим і чому перешкоду не можна було подолати розумними заходами. Саме така логіка закладена і в законі, і в регламенті, і в судовій практиці. (Закон України)

Як діяти бізнесу після настання форс-мажору

1. Перевірити договір

Насамперед варто підняти договір і подивитися, що саме в ньому написано про форс-мажор: строк повідомлення, форму повідомлення, перелік документів, наслідки для сторін, право на відстрочення, призупинення, перегляд умов або розірвання. Договірна умова не може скасувати базові правила закону про непереборну силу, але саме вона часто визначає порядок поведінки сторін і те, чи не втратите ви право посилатися на форс-мажор через пропуск строку повідомлення. Питання зміни або розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин регулює стаття 652 Цивільного кодексу. (Закон України)

2. Негайно повідомити контрагента

Повідомлення краще направляти одразу після виникнення перешкоди, а не тоді, коли вже настав спір. У повідомленні варто зазначити: яке зобов’язання не може бути виконане, яка саме подія цьому заважає, з якої дати, які документи це підтверджують, які наслідки ви пропонуєте — відстрочення, зміну графіка, часткове виконання, паузу або розірвання договору. Це важливо і для переговорів, і для майбутнього спору. Суд оцінює не лише подію, а й те, наскільки добросовісно діяла сторона після її настання. (Судова влада України)

3. Фіксувати всі обставини доказами

До доказів можуть належати акти про пошкодження чи руйнування, листи перевізників, довідки про закриття маршрутів або портів, офіційні повідомлення органів влади, фото- і відеоматеріали, листування з орендодавцем, постачальником, замовником, накази по підприємству, докази простою, евакуації, мобілізації працівників, знеструмлення, відсутності доступу до складу чи офісу. Чим точніше буде показано причинний зв’язок, тим сильнішою буде позиція. (Судова влада України)

4. Домовлятися про зміну умов договору

Найменш ризиковий шлях для бізнесу — не чекати спору, а підписати додаткову угоду. Залежно від ситуації сторони можуть погодити нові строки поставки чи оплати, зміну маршруту доставки, часткове виконання, тимчасове призупинення, інший порядок приймання товару або дострокове розірвання. Саме такий підхід найкраще захищає і активи, і ділову репутацію, і контроль над наслідками спору. Якщо домовитися не вдається, далі залишається або виконання на ризик сторони, або суд. Підставою для судового перегляду договору може бути істотна зміна обставин за статтею 652 Цивільного кодексу. (Закон України)

5. Окремо оцінити податкові обов’язки

Для податків однієї лише загальної заяви про форс-мажор недостатньо. Податковий кодекс містить окремі правила щодо відповідальності у разі дії форс-мажору, а на період воєнного стану діє спеціальний порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання податкових обов’язків за підпунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ та наказом Мінфіну № 225. Цей порядок охоплює строки сплати податків і зборів, подання звітності, реєстрацію податкових та акцизних накладних, подання електронних документів щодо пального та спирту тощо. (Закон України)

Податковий кодекс також передбачає, що вчинення діяння внаслідок форс-мажору є обставиною, яка звільняє від фінансової відповідальності, але на практиці це потрібно підтверджувати належними доказами та дотриманням спеціальної процедури. Тому для податкових питань не варто обмежуватися лише сертифікатом ТПП: потрібно ще перевіряти, чи підпадає ситуація під порядок Мінфіну № 225 і які саме документи слід подати до контролюючого органу. (Закон України)

Форс-мажор і оренда

Для оренди ключовою є стаття 762 Цивільного кодексу. Вона дає наймачу право вимагати зменшення орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. А якщо майно взагалі не могло бути використане через такі обставини, наймач звільняється від плати за весь відповідний час. Це чинне загальне правило, яке застосовується і сьогодні. (Закон України)

Але звільнення або зменшення плати не виникає автоматично лише тому, що в країні діє воєнний стан або колись діяв карантин. Потрібно довести саме неможливість або істотне обмеження користування конкретним приміщенням: недоступність об’єкта, заборону доступу, знищення чи пошкодження, відсутність електроенергії, руйнування логістики, припинення роботи ТЦ, комендантську годину у спосіб, що реально унеможливлює використання приміщення за його цільовим призначенням. Найкраще оформити це актами, листуванням і додатковою угодою з орендодавцем. (Закон України)

Коли звертатися до суду

До суду доцільно йти тоді, коли:

контрагент не визнає форс-мажор або ігнорує документи;
потрібно стягнути безпідставно нараховані штрафи чи заперечити їх;
потрібно розірвати або змінити договір через істотну зміну обставин;
йдеться про спір щодо оренди, поставки, перевезення, будівництва, зовнішньоекономічного контракту чи податкових санкцій. (Закон України)

Суд не підміняє собою ТПП, але й не зв’язаний її висновками. Він перевірятиме весь масив доказів: зміст договору, строки повідомлення, дії сторін, характер перешкоди, наявність альтернативних способів виконання, реальну можливість подолати наслідки події, а також те, чи стосується форс-мажор саме спірного обов’язку. (Судова влада України)

Практичний висновок для підприємця

Форс-мажор — це не універсальний спосіб «не платити» і не виконувати договір. Це правовий механізм, який дає можливість захиститися від відповідальності або переглянути договірні умови, якщо є належні докази надзвичайної та невідворотної події і її прямого впливу на конкретне зобов’язання. Найкраща модель дій для бізнесу — швидко повідомити контрагента, зібрати докази, запропонувати зміни до договору, а за потреби — звернутися по сертифікат ТПП та окремо виконати спеціальні процедури для податків. (Закон України)

Короткий приклад із практики

У матеріалах Верховного Суду за 2025 рік окремо підкреслено: сертифікат ТПП не є беззаперечним доказом форс-мажору. Сторона має довести не лише сам факт надзвичайної події, а й те, що вона була форс-мажорною саме для конкретного договору та реально унеможливила виконання зобов’язання. Саме через відсутність такого причинного зв’язку бізнес найчастіше програє спори, навіть коли подія загалом є форс-мажорною. (Судова влада України)

Офіційні джерела

Цивільний кодекс України, № 435-IV від 16.01.2003 — ключові статті: 617 (звільнення від відповідальності через непереборну силу), 607 (припинення зобов’язання неможливістю виконання), 652 (зміна або розірвання договору через істотну зміну обставин), 762 (орендна плата, зменшення або звільнення від плати). (Закон України)
Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні», № 671/97-ВР від 02.12.1997 — стаття 14-1: поняття форс-мажору, перелік таких обставин, повноваження ТПП, строк і базові правила видачі сертифіката. (Закон України)
Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин, № 44(5) від 18.12.2014, чинна редакція від 23.10.2025 — порядок подання заяви, розгляд документів, видача сертифіката, можливість вимагати додаткові пояснення та документи. (Закон України)
Офіційний сайт ТПП України — чинні форми заяв, зразки заповнення, довіреність, інформація про документи для подання та тарифи. (ucci.org.ua)
Постанова Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 — скасування загальнодержавного карантину з 24:00 30.06.2023. (Закон України)
Податковий кодекс України, № 2755-VI від 02.12.2010 — підпункт 69.1 підрозділу 10 розділу XX (особливості виконання податкових обов’язків під час воєнного стану), підпункт 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 (форс-мажор як підстава звільнення від фінансової відповідальності). (Закон України)
Наказ Міністерства фінансів України № 225 від 29.07.2022 — Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків за підпунктом 69.1 ПКУ; чинна редакція від 24.11.2023. (Закон України)
Матеріали Верховного Суду щодо судової практики у спорах про форс-мажор — підхід до оцінки сертифіката ТПП і причинного зв’язку між подією та невиконанням зобов’язання. (Судова влада України)

Програма обліку товару | Торгсофт



Facebook Instagram YouTube Twitter Google News Apple Podcast SounCloud

Додати коментар

Додати коментар
Дякуємо за ваш відгук! Він буде опублікований після перевірки модератором.
Схожі статті