Імпорт товарів для перепродажу: правила, податки, облік

Покупки в закордонних інтернет-магазинах для перепродажу в Україні

Купувати товари в закордонних інтернет-магазинах і продавати їх в Україні можна. Для більшості товарів окремий «дозвіл на імпорт» не потрібен. Але перепродаж буде законним лише тоді, коли товар ввезено як товар для бізнесу, правильно оформлено документи на ФОП або компанію, виконано митні формальності, сплачено належні митні платежі, а після ввезення дотримано правил продажу в Україні: інформації для споживача, РРО/ПРРО, гарантій, повернень, маркування, безпечності та, за потреби, спеціальних ліцензій чи реєстрацій. (Законодавство України)

Головна помилка в цій темі — змішувати особисті покупки громадян із комерційним імпортом для перепродажу. Для бізнесу важливі не лише ціна й доставка, а й юридичне походження товару: хто є одержувачем, які є інвойси та транспортні документи, чи підпадає товар під технічні регламенти, чи потрібне маркування українською, чи допускається його продаж в Україні взагалі. Саме це визначає, чи зможете ви законно поставити товар на облік, пройти перевірку та безпечно продавати його через інтернет-магазин, маркетплейс або офлайн-точку. (Законодавство України)

Чи можна ФОП або компанії купувати товар за кордоном для перепродажу

Так, можна. Українське законодавство не забороняє ФОП або юридичній особі купувати товар у нерезидента, у тому числі через інтернет-магазин, маркетплейс або сайт виробника, а потім продавати його в Україні. Водночас для окремих товарів діють спеціальні правила: ліцензування імпорту, технічні регламенти, санітарні, ветеринарні, фітосанітарні, акцизні та інші обмеження. Ліцензування імпорту в Україні регулюється статтею 16 Закону про зовнішньоекономічну діяльність і щорічними урядовими переліками товарів, на які воно поширюється. (Законодавство України)

Для митних правил ФОП не прирівнюється до звичайного споживача: у митному законодавстві ФОП входить до поняття «підприємство», тому для нього важливі саме правила для суб’єктів господарювання, а не пільги, які застосовуються до громадян для особистого користування. (Законодавство України)

Який формат закупівлі безпечніший

Для перепродажу товар краще одразу купувати на ФОП або компанію. У замовленні, інвойсі, транспортних документах і, за потреби, сертифікатах одержувачем має бути саме ваш суб’єкт господарювання. Якщо товар замовлений «на працівника» або на приватну особу, це створює проблеми з підтвердженням походження товару, бухгалтерським обліком, митним оформленням і подальшим продажем. (Законодавство України)

Найзручніша схема для малого тестового імпорту — міжнародне поштове або експрес-відправлення з повним комплектом документів від продавця. Для більших або регулярних поставок безпечніше одразу працювати як із повноцінною ЗЕД-операцією: інвойс, пакувальний лист, перевізні документи, митний брокер, код УКТ ЗЕД, перевірка країни походження та вимог до введення товару в обіг. (Законодавство України)

Оплата нерезиденту: що реально важливо

Оплата нерезиденту можлива банківським переказом, корпоративною карткою або іншим дозволеним платіжним інструментом, але універсального правила «до певної суми можна платити без документів» для бізнесу немає. Банк або платіжний провайдер оцінює операцію за валютними правилами, фінансовим моніторингом, внутрішніми процедурами та ризик-профілем операції, тому може вимагати інвойс, договір, підтвердження замовлення, дані про контрагента, призначення платежу та інші документи. (Національний банк України)

Часто в цій темі плутають дві різні речі: поріг 400 000 грн із законодавства про фінмоніторинг і старі практичні підходи банків до дрібних ЗЕД-операцій. Сума 400 000 грн справді використовується в законі як порогова для окремих фінансових операцій, але це не означає автоматичного права оплачувати будь-який імпорт без підтвердних документів або без аналізу банком суті операції. (Національний банк України)

Які документи потрібні від продавця

Мінімум, який варто мати ще до оплати:

Для інтернет-магазинів і маркетплейсів окремого паперового контракту може не бути, але митниці, банку та бухгалтерії все одно потрібні документи, з яких зрозумілі сторони, предмет, вартість, валюта, умови поставки та факт оплати. Тому для бізнес-закупівель простого скриншота кошика або сторінки товару недостатньо. (Законодавство України)

Митне оформлення і поріг 150 євро

Для підприємств діє окреме правило щодо міжнародних поштових та експрес-відправлень: непідакцизні товари із сумарною фактурною вартістю до 150 євро звільняються від оподаткування митними платежами за статтею 234 Митного кодексу. Якщо вартість перевищує 150 євро, відправлення оформлюється з декларуванням і сплатою належних платежів. (Законодавство України)

Правила для громадян за статтею 374 Митного кодексу не варто переносити на комерційний імпорт для перепродажу. Якщо ви системно ввозите товар для бізнесу, орієнтуватися слід на правила для підприємств і на документи, що підтверджують комерційний характер операції. (Законодавство України)

Які митні платежі треба прорахувати

Якщо відправлення не підпадає під звільнення, основні витрати на імпорт — це:

(Законодавство України)

На практиці це означає, що одна й та сама закупівельна ціна на сайті постачальника ще не показує вашу реальну собівартість в Україні. До неї додаються митні платежі, комісії платіжних систем, доставка, брокерські послуги, сертифікація або оцінка відповідності, переклад маркування та внутрішня логістика. Саме після цього треба оцінювати, чи є взагалі маржа для перепродажу. (Законодавство України)

Якщо товар походить із країни, з якою діє преференційний режим, інколи можна зменшити або обнулити мито, але тільки якщо правильно підтверджено походження товару. Для цього використовують документи про походження, зокрема сертифікат EUR.1 або інші передбачені правилами документи. (Законодавство України)

Податки після ввезення

Імпортні платежі на митниці не замінюють внутрішні податки продавця в Україні. Після ввезення ви продаєте товар за своїм режимом оподаткування: ФОП на єдиному податку, ФОП на загальній системі або юридична особа. Тобто потрібно окремо рахувати митні витрати на ввезення і окремо — податки з подальшого продажу в Україні. (Законодавство України)

Окремо важливо, що оплата нерезиденту за сам товар зазвичай не підпадає під податок на доходи нерезидента, якщо йдеться саме про виручку або іншу компенсацію вартості товарів, переданих резиденту. Саме тому класичний імпорт товару не слід автоматично плутати з «податком на репатріацію» за виплату нерезиденту.

Облік і підтвердження походження товару

Для податкового та управлінського обліку потрібно зберігати весь ланцюг документів: замовлення, інвойс, оплату, документи перевізника, митну декларацію, документи про походження, сертифікати або декларації про відповідність, якщо вони потрібні. Без цього складно підтвердити легальне походження товару, сформувати собівартість і безпечно проходити перевірки. (Законодавство України)

Для компаній і ФОП, які доручають закупівлю працівнику, важливо ще й внутрішньо оформити використання корпоративної картки, звітність підзвітної особи та первинні документи. Чим дорожчий або ризиковіший товар, тим важливіше, щоб документи були без розривів і без оформлення «на фізособу для зручності». (Законодавство України)

РРО/ПРРО при продажу імпортного товару в Україні

Коли ви вже продаєте товар в Україні через інтернет-магазин, сайт, соцмережі, маркетплейс або доставку, починають діяти правила Закону про РРО. Закон поширюється на суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі, а фіскальний чек може бути паперовим або електронним. (Законодавство України)

Для інтернет-торгівлі ключове правило таке: якщо покупець оплачує карткою через інтернет-еквайринг, платіжний сервіс, платіжний QR або інший розрахунковий інструмент, продаж треба правильно фіскалізувати і видати розрахунковий документ. Податкова окремо роз’яснює порядок відображення оплат через платіжні сервіси у фіскальному чеку. (dp.tax.gov.ua)

Для післяплати через поштових операторів модель може відрізнятися залежно від того, хто саме приймає гроші, коли вони вважаються отриманими продавцем і яка роль платіжного сервісу. Тому схему «NovaPay/післяплата/маркетплейс/інтернет-еквайринг» треба налаштовувати не загальним правилом, а під конкретний процес, щоб чек формувався в належний момент і з правильною формою оплати. (od.tax.gov.ua)

Що обов’язково має бути в інтернет-магазині

Український інтернет-магазин повинен дати покупцеві зрозумілу інформацію про продавця і про умови продажу. Для договорів на відстані споживачеві до укладення договору надають, зокрема, найменування продавця, його місцезнаходження, порядок прийняття претензій, основні характеристики товару, ціну з урахуванням доставки, умови оплати, гарантійні зобов’язання, умови поставки, період прийняття пропозиції та порядок розірвання договору. (Законодавство України)

Тому на сайті або в картці продавця варто розмістити щонайменше:

Повернення, гарантія і відповідальність перед покупцем

Після продажу імпортного товару саме український продавець відповідає перед споживачем за інформацію про товар, його належну якість, гарантійні зобов’язання та процедуру повернення. Те, що ви купили товар на AliExpress, eBay чи іншому закордонному майданчику, не знімає з вас обов’язків перед українським споживачем. (Законодавство України)

За загальним правилом споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості протягом 14 днів, якщо товар не використовувався і збережено товарний вигляд та розрахунковий документ, крім товарів із урядового переліку, що не підлягають обміну або поверненню. Для дистанційних договорів також працюють спеціальні вимоги до попередньої інформації продавця. (Законодавство України)

Маркування, мова, безпечність і введення товару в обіг

Товар, який ви продаєте в Україні, має супроводжуватися необхідною, доступною та достовірною інформацією для споживача державною мовою. Для харчових продуктів це окрема жорстко врегульована сфера, а для нехарчової продукції також треба враховувати вимоги законодавства про безпечність продукції, ринковий нагляд і технічні регламенти. (Законодавство України)

Для багатьох категорій непродовольчих товарів недостатньо просто завезти товар і наклеїти цінник. Якщо товар підпадає під технічний регламент, до введення в обіг можуть бути потрібні декларація про відповідність, технічна документація, належне маркування та документи, які ви зобов’язані показати контролюючим органам. Особливо це стосується електроніки, обладнання, іграшок, засобів індивідуального захисту, радіообладнання та інших товарів із підвищеними вимогами до безпечності. (Законодавство України)

Коли потрібні спеціальні приміщення, персонал або реєстрації

Для звичайного продажу непродовольчих товарів імпорт сам по собі не вимагає спеціального складу або окремого «дозволу на магазин». Але для регульованих категорій правила різко ускладнюються. Наприклад, для харчових продуктів діють правила операторів ринку, державної реєстрації потужностей, простежуваності, санітарії та, залежно від діяльності, процедур, заснованих на принципах HACCP. (Законодавство України)

Для інших категорій — підакцизних товарів, медичних виробів, ліків, небезпечних речовин, окремих видів техніки, товарів тваринного або рослинного походження — можуть діяти окремі ліцензії, спеціальні склади, температурні режими, відповідальний персонал, ветеринарні, фітосанітарні або інші дозвільні процедури. Перед закупівлею таких товарів перевіряють не загальну «можливість імпорту», а профільний закон саме для конкретної категорії товару. (Законодавство України)

Доставка і логістика

Поштовий оператор або експрес-перевізник може спростити доставку, але не замінює ваших обов’язків як імпортера і продавця. Він не «легалізує» товар замість вас. Якщо в документах немає коректного одержувача, вартості, опису товару, країни походження або дозволів, логістична компанія не прибере цей ризик. (Законодавство України)

Для дорогих або ризикових товарів доцільно ще до оплати погодити з продавцем, які саме документи він вкладе у відправлення і в якій формі надасть їх електронно. Це часто важливіше за ціну товару, бо без належних документів можна втратити і час, і товар, і можливість нормально його продавати. (Законодавство України)

Які штрафи та ризики варто врахувати

Основні ризики для підприємця в цій темі такі:

Найбезпечніша модель для малого бізнесу виглядає так: купувати товар одразу на ФОП або компанію, отримувати інвойс і підтвердження замовлення, завчасно перевіряти код УКТ ЗЕД і вимоги до ввезення, не покладатися на «особисті» митні пільги громадян, фіскалізувати продажі в Україні та мати на сайті повну інформацію для споживача. Саме ця модель найкраще захищає бізнес від спорів із митницею, податковою, банком і покупцем. (Законодавство України)

Що перевірити перед першою закупівлею

Як оприбуткувати та продавати куплені за кордоном товари у програмі Торгсофт

1. Оприбуткування товару та робота з іноземною валютою

Оскільки ви купуєте товари в закордонних інтернет-магазинах, облік починається з фіксації надходження товару від іноземного постачальника:

2. Формування реальної собівартості (мито, податки, доставка)

Для легального бізнесу важливо врахувати всі додаткові витрати на імпорт, щоб вони лягли в собівартість товару, а не стали вашим збитком:

3. Штрихкодування, локалізація та маркування товару

Відповідно до законодавства України, товар повинен містити інформацію для споживача українською мовою.

4. Підготовка до легального (фіскального) продажу

Перепродаж комерційного імпорту вимагає чіткого дотримання податкових правил:

5. Реалізація товару: офлайн та інтернет-торгівля

Коли товар поставлено на облік, оцінено та промарковано, ви можете його продавати:

Офіційні джерела

Програма обліку товару для інтернет-магазинів, крамниць, торгових точок, складів та виробництва