За що співробітники несуть матеріальну відповідальність?

Деякі роботодавці намагаються мінімізувати свої втрати за рахунок співробітників і підписують з ними договори про матеріальну відповідальність. Однак, такі договори не завжди мають юридичну силу і стягувати гроші за заподіяну шкоду з зарплати співробітників не можна. В яких випадках підписання договору про матеріальну відповідальність буде вважатися законним і коли можна вимагати відшкодування читайте в даній статті.

За що співробітники несуть матеріальну відповідальність?

В ст. 130 КЗпП сказано: працівники можуть нести матеріальну відповідально за шкоду, заподіяну підприємству в тому випадку, якщо одночасно виконані такі умови:

• працівник порушив свої трудові обов'язки;
• працівник завдав пряму дійсну шкоду;
• працівник винен в скоєних діях або бездіяльності;
• між шкодою і діями працівника (або його бездіяльністю) є прямий зв'язок.
• Розглянемо кожен пункт докладніше.

Для того, щоб залучити працівника до матеріальної відповідальності, має бути явне порушення трудових обов'язків. Щоб зрозуміти, чи було таке порушення, всі обов'язки працівника необхідно прописати в посадовій інструкції або трудовому договорі такого працівника. При цьому, співробітник при прийнятті на роботу повинен ознайомитися зі своїми обов'язками та поставити свій підпис.

Матеріальна відповідальність поширюється на працівника тільки в робочий час. До початку або після закінчення робочого дня, співробітник звільняється від трудових обов'язків і не несе відповідальності за збереження майна підприємства або за матеріали передані йому на зберігання.

Для того, щоб визначити, чи завдав працівник пряму дійсну шкоду потрібно зрозуміти, чи можна завдані збитки віднести до однієї з наступних категорій:

• матеріальні цінності були втрачені, знищені, пошкоджені, зіпсовані або їх не вистачає;
• шкода була завдана у зв'язку з незаконним продажем товару за зниженою ціною;
• витрати виникли через незаконні виплати або виплати були необґрунтованими;
• витрати виникли через зайві виплати працівникові;
• була виплачена неустойка, штраф або пеня на користь контрагента або держави;
• працівник заподіяв шкоду іншій організації або суб'єкту господарювання та за це заплатив роботодавець;
• втрата доходу у зв'язку з не стягненням з боржника заборгованості, з причини закінчення терміну позовної давності.

Наступною обов'язковою умовою для притягнення до відповідальності працівника є встановлення його провини. Вина працівника визначається наявністю умислу або необережністю працівника. Для відшкодування збитків працівник необов'язково повинен щось псувати спеціально, бездіяльність є такою ж підставою для відшкодування шкоди. У будь-якому випадку зв'язок між шкодою і співробітником повинен бути прямим.

В яких випадках працівник несе повну матеріальну відповідальність?

Працівник несе повну матеріальну відповідальність за шкоду заподіяну підприємству в наступних випадках:

• з працівником укладено договір про повну матеріальну відповідальність згідно ст. 135-1 КЗпП;
• працівник прийняв майно під звіт за разовою довіреністю;
• працівник завдав шкоди, за яку передбачено кримінальне покарання;
• працівник завдав шкоди в нетверезому стані;
• працівник навмисне знищив або пошкодив майно підприємства видане в користування працівникові;
• на працівника покладено повну матеріальну відповідальність на підставі його трудових обов'язків;
• шкоду завдано не при виконанні трудових обов'язків.

Стягувати зі співробітника компенсацію за шкоду можна на підставі договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Однак, для укладення даного договору необхідно одночасне дотримання двох умов:

1. Посада працівника з яким укладається договір, є в Переліку посад і робіт з якими можна укладати договір про матеріальну відповідальність. Попри те, що перелік був прийнятий ще за часів СРСР, він актуальний донині.
2. Існує прямий зв'язок між посадовими обов'язками працівника і матеріальними цінностями, переданими на зберігання, для обробки, продажу і т.д.

На практиці, роботодавці часто укладають договір про матеріальну відповідальність з працівниками, посаду яких не внесено до Переліку.

Дії роботодавця в разі заподіяння шкоди підприємству, якщо:

1. Договір про матеріальну відповідальність укладено:

• Видати наказ про створення комісії для встановлення причин і розміру збитку;
• Вимагати від винної особи пояснювальної записки;
• Скласти акт про збитки;
• Видати наказ про відшкодування винним працівником суми збитку.

     2.  Договір про матеріальну відповідальність не укладено:

• Видати наказ про створення комісії для встановлення причин і розміру збитку;
• Вимагати від винної особи пояснювальної записки;
• У разі відмови працівника давати пояснення, скласти відповідний акт;
• Скласти акт про збитки.

В яких випадках працівник несе обмежену матеріальну відповідальність?

Залежно від розміру збитку, відповідальність може бути різною, проте якщо встановлений прямий зв'язок між шкодою і діями або бездіяльністю працівника, відповідати все одно доведеться.

Види збитків:

• збиток у зв'язку зі знищенням або псуванням майна підприємства;
• витрати на покупку або відновлення майна заподіяної працівником третім особам;
• недостача грошових або майнових цінностей підприємства;
• псування матеріалів та інструментів компанії, оргтехніки, рухомого майна;
• оплата штрафів.

Заборонено стягувати з працівників тільки упущену вигоду компанії, інші витрати стягувати можна.

Залежно від виду шкоди, збитки можуть стягуватися з працівника або в розмірі середнього заробітку працівника, або в повному обсязі.

Вимагати повне відшкодування збитків можна тільки в певних випадках:

• винний є керівником організації;
• з винним працівником укладено договір про повну матеріальну відповідальність;
• недостача цінностей сталася за разовим документом;
• винний є працівником відділення зв'язку і має доступ до поштових відправлень;
• збиток був нанесений у зв'язку з вчиненням кримінального злочину чи адміністративного проступку, при цьому є судовий акт;
• збиток був нанесений навмисне;
• збиток був нанесений в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння.

У всіх інших випадках, покласти всі збитки на працівника не можна.

Вимагати відшкодування збитків можна протягом місяця, з дня встановлення суми збитків. Якщо цей термін пропустити, то будь-які вимоги надалі будуть незаконними.

Які посади передбачають матеріальну відповідальність?

Попри те, що Перелік посад був прийнятий ще в СРСР, він актуальний донині, а новий перелік ще не склали.

Матеріальна відповідальність передбачена для працівників, які займають такі посади:

• касири, старші касири, касири — контролери, контролери, старші контролери, інші працівники, які виконують роль касира,
• комірники, завідувачі складу і їх заступники, завідувачі камер схову;
• завідувачі громадського харчування і їх заступники, завідувачі виробництва, адміністратори залів і старші адміністратори;
• завгоспи й коменданти, відповідальні за зберігання матеріальних цінностей;
• менеджери з постачання, експедитори з перевезення вантажів.

Крім конкретних посад, матеріальна відповідальність поширюється на працівників, що виконують конкретні види робіт:

• приймання грошей і платежів від населення і виплата грошей через касу;
• приймання на зберігання матеріальних цінностей на складах, камерах схову, гардеробах і їх відпуск;
• продаж товару і продукції незалежно від форми власності.

Колективна матеріальна відповідальність може наставати при виконанні наступних робіт:

• виконання касових операцій;
• приймання, відпуск і зберігання матеріальних цінностей;
• продаж товару і продукції незалежно від форми власності;
• приймання, зберігання, доставлення і видача багажу, поштових відправлень та інших матеріальних цінностей.

Порядок відшкодування шкоди

Відшкодування шкоди в розмірі, що не перевищує середній заробіток працівника проводиться за розпорядженням керівника. Для цього є два тижні з дня заподіяння шкоди та не менше семи днів після повідомлення про стягнення працівника.

Якщо працівник не згоден відшкодовувати збиток, тоді трудовий спір вирішується із залученням суду.

За що не можна стягнути гроші за заподіяну шкоду?

Стягувати компенсацію заборонено:

• якщо збиток відноситься до нормальних виробничих ризиків;
• за неотриманий компанією потенційний прибуток;
• за завдані збитки, якщо працівник був у стані крайньої потреби.