Новий «податковий пакет» Мінфіну для ритейлу і ФОП: ПДВ, маркетплейси, військовий збір, посилки

Податкові проєкти Мінфіну навесні 2026 року: що вже діє, що лише пропонується, і до чого готуватися підприємцям

Станом на 23 березня 2026 року для бізнесу важливо розрізняти чинне право і проєкти змін. 

На сайті Міністерства фінансів оприлюднено кілька окремих документів: 

• 19 березня 2026 року — проєкт закону про цифрові платформи, електронну торгівлю та ПДВ; 

• 24 лютого 2026 року — ATAD-проєкт щодо протидії ухиленню від оподаткування; 

• 4 березня 2026 року — проєкт наказу про зміни до форми декларації з податку на прибуток; 

• 18 березня 2026 року — проєкт наказу про зміни до реєстрації фізичних осіб у ДРФО. 

Окремо слід враховувати, що попередній законопроєкт № 14025 Верховна Рада 10 березня 2026 року не прийняла і зняла з розгляду. 

Які правила діють зараз?

Обов’язкова ПДВ-реєстрація за загальним правилом і далі прив’язана до порога 1 000 000 грн оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців. Водночас чинний пункт 181.1 Податкового кодексу робить виняток для платників єдиного податку першої — третьої груп. Тобто станом на 23 березня 2026 року ФОП і юрособи на спрощеній системі не переходять автоматично на ПДВ лише через досягнення 4 млн грн — такого правила в чинному Кодексі ще немає.

Військовий збір для спрощеної системи вже діє в тих розмірах, які бізнес обговорює як “нові”. 

• Для ФОП — платників єдиного податку 1, 2 та 4 груп він становить 10% мінімальної заробітної плати на місяць; 

• для платників єдиного податку 3 групи — 1% доходу; 

• загальна ставка збору для платників, визначених законом, становить 5% від об’єкта оподаткування. 

Оскільки мінімальна зарплата з 1 січня 2026 року встановлена на рівні 8 647 грн, для ФОП 1, 2 і 4 груп фактичний розмір збору у 2026 році становить 864,70 грн на місяць.

Пільга для міжнародних посилок до 150 євро наразі чинна. За статтею 234 Митного кодексу товари, що надходять на адресу громадянина в міжнародних поштових або експрес-відправленнях, якщо їх сумарна фактурна вартість не перевищує еквівалент 150 євро, не є об’єктом оподаткування митними платежами. Отже, твердження про те, що цю пільгу вже скасовано, станом на 23 березня 2026 року не відповідає чинному праву.

Проєкт Мінфіну від 19 березня 2026 року: цифрові платформи, електронна торгівля та ПДВ

Обов’язковий ПДВ для частини спрощенців

Оприлюднений Мінфіном проєкт справді пропонує підняти поріг для обов’язкової ПДВ-реєстрації до 4 000 000 грн без ПДВ і поширити цю вимогу на платників єдиного податку — юридичних осіб та ФОП, крім платників єдиного податку третьої групи — електронних резидентів. 

Проєкт також прямо передбачає автоматичну реєстрацію за даними податкової звітності з датою реєстрації 1 січня 2027 року, якщо перевищення підтвердиться за деклараціями за 2025 рік і звітністю за четвертий квартал 2025 року — перший — третій квартали 2026 року. Якщо у першому кварталі 2027 року з’ясується, що підстав для такої реєстрації не було, проєкт дозволяє автоматично її анулювати з дати реєстрації.

Проєкт також змінює режим ПДВ-звітності для спрощенців, які стануть платниками ПДВ. Для них звітним податковим періодом пропонується календарний квартал. Якщо такий платник переходить зі спрощеної системи на інші податки та збори, він має повернутися на місячний ПДВ-період із першого місяця переходу. Окремо проєкт дозволяє при постачанні товарів або послуг неплатникам ПДВ, а також при отриманні від них попередньої оплати, складати зведені податкові накладні не пізніше останнього дня місяця з урахуванням усього обсягу таких операцій.

Пільговий штраф у 1 грн у проєкті є, але його межі значно вужчі, ніж це часто подають у публікаціях. Він стосується перших п’яти порушень, допущених протягом другого — четвертого кварталів 2027 року платниками єдиного податку, які стануть платниками ПДВ за новими правилами. Ідеться про санкції, передбачені пунктом 120.1, пунктом 1201.1, пунктом 123.1 та пунктом 124.1 ПКУ. Отже, це не “безштрафний 2027 рік” і не універсальна амністія на всі ПДВ-помилки.

Доходи через цифрові платформи

Оприлюднений 19 березня 2026 року проєкт вводить окремий блок правил для міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, і для оподаткування фізичних осіб, які продають товари або надають послуги через такі сервіси. Перший звітний період для операторів платформ у проєкті визначено як 2027 рік, а перший звіт у 2028 році має подаватися не раніше 31 січня 2028 року. До 1 січня 2027 року підзвітні оператори та виключені оператори платформ повинні стати на облік; частина норм про сам обмін інформацією має стартувати з 1 листопада 2026 року, але не раніше приєднання України до Багатосторонньої угоди DPI.

Оператори платформ за проєктом зобов’язані щороку до 31 січня подавати до контролюючого органу звіт про доходи підзвітних продавців. Перед поданням такого звіту вони мають провести належну комплексну перевірку продавців і зібрати визначений обсяг ідентифікаційної інформації. Для фізичних осіб це, зокрема, прізвище, ім’я, по батькові, основна адреса проживання, податковий номер, за наявності — індивідуальний номер платника ПДВ, а також дата народження. Для організацій — найменування, адреса, податковий номер, реєстраційний номер, дані про постійне представництво за наявності.

Для фізичних осіб-резидентів проєкт передбачає окремий пільговий режим оподаткування доходів від звітної діяльності через платформи за ставкою 5%, але лише за одночасного виконання всіх встановлених умов. Серед них: вік 18+, щонайменше один рахунок у банку України, повідомлений кожному оператору платформи, розрахунки виключно у грошовій формі через такий рахунок, відсутність санкцій, відсутність статусу самозайнятої особи, відсутність найманих працівників, річний дохід не більш як 834 мінімальні зарплати на 1 січня звітного року і відсутність продажу підакцизних товарів.

Проєкт справді містить неоподатковуваний поріг 2 000 євро для продажу товарів через платформи. Якщо сукупний дохід фізичної особи від продажу товарів через платформи за календарний рік не перевищує еквівалент 2 000 євро, такий дохід не вважається оподатковуваним. Для цього ж випадку передбачено послаблення щодо рахунку: окремий поточний рахунок для звітної діяльності можна не відкривати, а дозволено використовувати вже наявний рахунок, відкритий для власних потреб, але його реквізити треба повідомити оператору платформи.

Якщо дохід від продажу товарів перевищить 2 000 євро і такий дохід отриманий через дві або більше платформи, проєкт покладає на фізичну особу обов’язок відобразити суму перевищення у річній декларації про майновий стан і доходи та самостійно сплатити податок із суми перевищення. Якщо продавець не повідомить оператору рахунок у порядку, передбаченому проєктом, застосовуватиметься загальна ставка, визначена пунктом 167.1 ПКУ, а не пільговий режим.

Для операторів платформ проєкт передбачає окремі штрафи. Неподання звіту — 100 мінімальних зарплат; несвоєчасне подання — 0,5 мінімальної зарплати за кожний день прострочення; подання неповних, недостовірних або помилкових відомостей — 0,5 мінімальної зарплати щодо кожного продавця, стосовно якого виявлено помилку. Окремо проєкт передбачає підвищену відповідальність за порушення правил належної комплексної перевірки.

Міжнародні посилки та дистанційний продаж товарів

У проєкті 19 березня 2026 року йдеться не просто про “скасування 150 євро”, а про іншу модель оподаткування дистанційного продажу імпортних товарів. Проєкт додає окремий об’єкт оподаткування для постачання непідакцизних товарів із сумарною фактурною вартістю до еквівалента 150 євро, якщо вони ввезені в Україну за правилами дистанційного продажу товарів і придбані через електронний інтерфейс. Одночасно проєкт звільняє від оподаткування саме операцію ввезення на митну територію України непідакцизних товарів, придбаних за правилами дистанційного продажу на адресу фізичної особи, а датою виникнення податкового зобов’язання за такою моделлю визначає дату отримання коштів підприємством електронного інтерфейсу.

Тобто станом на березень 2026 року коректно говорити так: чинна пільга до 150 євро не скасована, але Мінфін пропонує з 2027 року перейти на окремий ПДВ-режим для дистанційного продажу імпортних товарів невеликої вартості. Для бізнесу це означає потенційну зміну не лише суми податку, а й усього ланцюга — від ціноутворення та договорів із платформами до митного декларування, обліку та визначення моменту виникнення податкового зобов’язання.

Виняток у 45 євро у проєкті також є, але він не є універсальною пільгою для будь-яких онлайн-покупок. Проєкт звільняє від оподаткування ввезення товарів до еквівалента 45 євро лише тоді, коли вони надсилаються відправником — фізичною особою одержувачу — фізичній особі без будь-якої оплати, призначені для особистого чи сімейного використання і за своїми характеристиками та кількістю не мають комерційної мети.

Військовий збір у березневому пакеті Мінфіну

У цій частині оприлюднений пакет Мінфіну не створює нових ставок збору для бізнесу, а пропонує інший строк дії вже встановлених правил. У пояснювальній записці до проєкту від 19 березня 2026 року Мінфін прямо зазначає, що йдеться про продовження чинних розмірів військового збору до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. Для фізичних осіб у пояснювальних матеріалах названо ставку 5%, для ФОП — платників єдиного податку 1, 2 і 4 груп — 10% від однієї мінімальної зарплати, для платників єдиного податку 3 групи — 1% доходу. Для практики бізнесу це означає, що новизна тут полягає насамперед не в розмірі, а в пропонованій тривалості дії цього режиму.

ATAD-проєкт Мінфіну від 24 лютого 2026 року

Окремо Мінфін 24 лютого 2026 року виніс на публічне обговорення законопроєкт щодо імплементації правил протидії ухиленню від оподаткування відповідно до Директиви Ради ЄС 2016/1164/ЄС. Це інший документ, не тотожний проєкту від 19 березня 2026 року. У своїх офіційних матеріалах Мінфін прямо називає його євроінтеграційним і зазначає, що він спрямований на приведення українського податкового законодавства у відповідність до ATAD I та ATAD II.

За офіційним описом Мінфіну, цей проєкт передбачає щонайменше три великі блоки. Перший — обмеження вирахування відсотків: надмірні витрати на запозичення пропонується враховувати у витратах лише в межах 30% EBITDA. Другий — exit tax: оподаткування приросту капіталу у випадках зміни податкової резиденції, переміщення активів або діяльності за межі України чи передачі майна до постійного представництва за кордоном. Третій — правила щодо гібридних розбіжностей, які мають нейтралізувати ситуації, коли одна і та сама витрата враховується двічі або витрата визнається без оподаткування відповідного доходу.

Текст проєкту також значно посилює інструменти для контролю міжнародних структур. У ньому з’являються нові правила щодо “податкового зловживання”, критерії місця ефективного управління іноземної юридичної особи чи іноземного утворення без статусу юридичної особи, а також окремі норми щодо постановки таких осіб на облік і відповідальності за порушення правил обліку. Зокрема, в оприлюдненому проєкті є штраф 600 000 грн для нерезидента за окремі порушення, пов’язані з діяльністю без належного взяття на облік.

Для нерезидентів та міжнародних груп важливими є і процедурні вимоги. Проєкт передбачає подання заяви та документів для взяття на облік, а для окремих іноземних утворень — легалізованих документів і нотаріально засвідченого перекладу українською мовою. Це питання не стосується масового малого бізнесу, але безпосередньо впливає на структури з іноземним елементом, холдинги, трасти, партнерства, закордонні SPV та компанії, якими фактично управляють з України.

Зміни до форми декларації з податку на прибуток

4 березня 2026 року Мінфін оприлюднив окремий проєкт наказу про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Це ще не чинний наказ, а саме проєкт для обговорення. Найпомітніше для практики — технічне виправлення в додатку МПЗ-З: у проєкті уточнюється, що сума мінімального податкового зобов’язання має становити не менше 1 400 грн з 1 га, якщо частка ріллі не менше 50%, і не менше 700 грн з 1 га, якщо частка ріллі менша за 50%. Тобто проєкт форми приводить таблицю у відповідність до вже чинних норм Податкового кодексу і нових декларацій для платників єдиного податку.

Практичний висновок для підприємця

На 23 березня 2026 року підприємцям не слід застосовувати ці пропозиції як чинний закон. Реально діють нинішні правила Податкового та Митного кодексів: чинний військовий збір, чинний 150-євровий поріг для посилок, чинний ПДВ-поріг 1 млн грн із винятком для платників єдиного податку 1–3 груп. Водночас уже зараз доцільно оцінити обороти за 2025–2026 роки, налаштувати первинний облік, переглянути моделі роботи з платформами та рахунками, а компаніям з нерезидентами — окремо відстежувати ATAD-блок, оскільки саме він може істотно змінити правила для міжнародних структур і трансфертного ціноутворення.

Офіційні джерела

• Податковий кодекс України, Закон № 2755-VI — зокрема ст. 181, 183, 186, 190, 201, 202, 292, підрозділ 10 розділу XX.

• Митний кодекс України, Закон № 4495-VI — зокрема ст. 234, 236, 374 щодо міжнародних поштових та експрес-відправлень.

• Закон України від 10.10.2024 № 4015-IX — зміни щодо військового збору.

• Закон України від 04.12.2024 № 4113-IX — зміни, пов’язані з цифровою економікою та супутні податкові норми.

• Закон України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”, № 4695-IX — ст. 8, мінімальна заробітна плата 8 647 грн з 01.01.2026.

• Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, № 265/95-ВР.

• Міністерство фінансів України, розділ “Проєкти нормативно-правових актів у 2026 р.” — 19.03.2026 проєкт щодо цифрових платформ, е-торгівлі та ПДВ; 24.02.2026 ATAD-проєкт; 04.03.2026 проєкт змін до форми декларації з податку на прибуток; 18.03.2026 проєкт змін до Положення про реєстрацію фізосіб у ДРФО.

• Проєкт Закону від 18.03.2026 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України “Про банки і банківську діяльність” щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, оподаткування операцій електронної торгівлі та забезпечення рівності платників податків в оподаткуванні податком на додану вартість”.

• Пояснювальна записка до проєкту від 19.03.2026 — зокрема щодо військового збору, порога 4 млн грн і дистанційного продажу.

• Мінфін: “Мінфін запрошує до громадського обговорення законопроєкту щодо імплементації правил протидії ухиленню від оподаткування (ATAD)” від 24.02.2026.

• Картка законопроєкту № 14025 на сайті Верховної Ради України — статус: відхилено та знято з розгляду 10.03.2026.