Що таке ПДВ і хто повинен його сплачувати?

ПДВ для підприємців в Україні: реєстрація, ставки, податкові накладні, облік, РРО та штрафи

ПДВ сплачується не з прибутку підприємця, а з оподатковуваних операцій із постачання товарів і послуг. Платник визначає податок до сплати як різницю між податковими зобов’язаннями з продажів і підтвердженим податковим кредитом із закупівель. Обов’язкова реєстрація виникає, коли загальний обсяг оподатковуваних постачань за останні 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн без ПДВ. Цей поріг не застосовується до платників єдиного податку першої — третьої груп, доки вони перебувають на відповідній спрощеній системі.

Після реєстрації підприємець повинен правильно визначати ставку ПДВ, фіксувати дату першої події, складати та реєструвати податкові накладні, вести первинний і товарний облік, подавати щомісячну декларацію та сплачувати узгоджену суму податку. Фіскальний чек РРО або ПРРО не замінює податкову накладну й первинні документи, а податкова накладна не замінює видаткову накладну, акт або інший документ, що підтверджує фактичне постачання.

Що таке ПДВ і хто його сплачує

Податок на додану вартість — загальнодержавний непрямий податок, який включається до ціни оподатковуваних товарів і послуг.

Юридично платником є зареєстрований підприємець або компанія, які:

• нараховують ПДВ покупцю;

• складають податкові накладні;

• відображають операції в декларації;

• перераховують податок до бюджету.

Фактичне економічне навантаження зазвичай несе кінцевий споживач, який купує товар або послугу для власного використання і не має права на податковий кредит.

ПДВ до сплати визначається так:

ПДВ до сплати = податкові зобов’язання − податковий кредит.

Якщо податковий кредит перевищує податкові зобов’язання, утворюється від’ємне значення. Воно може зменшувати податковий борг, переноситися на наступні періоди або заявлятися до бюджетного відшкодування за умов, установлених Податковим кодексом.

Хто зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ

Обов’язкова реєстрація виникає, якщо загальна сума операцій із постачання товарів і послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі за нульовою ставкою, за останні 12 календарних місяців сукупно перевищила 1 000 000 грн без ПДВ.

Поріг визначають не за календарний рік, а за рухомий дванадцятимісячний період. Наприклад, у липні враховуються операції із серпня попереднього року до липня поточного року включно.

Обов’язкова реєстрація за перевищенням мільйонного порогу не поширюється на осіб, які є платниками єдиного податку першої — третьої груп.

ПДВ і третя група єдиного податку

Платник єдиного податку третьої групи може обрати:

Варіант 3% із ПДВ доступний як ФОП, так і юридичним особам третьої групи за умови дотримання вимог спрощеної системи.

Добровільна реєстрація

Особа, яка здійснює або планує здійснювати оподатковувані операції, може зареєструватися платником ПДВ добровільно, навіть якщо її оборот не досяг 1 млн грн.

Добровільна реєстрація може бути доцільною, коли:

• основні покупці є платниками ПДВ і потребують податкового кредиту;

• бізнес регулярно купує товари, обладнання або послуги з ПДВ;

• планується імпорт;

• контракти вимагають статусу платника ПДВ;

• підприємство працює переважно у сегменті B2B.

Для роздрібного бізнесу, що продає переважно кінцевим споживачам, ПДВ може збільшити кінцеву ціну або зменшити торговельну маржу, якщо ринок не дозволяє підвищити ціну.

Окремої ліцензії на роботу з ПДВ не потрібно. Підприємець проходить податкову реєстрацію. Ліцензії та дозволи можуть бути необхідні для самої господарської діяльності — наприклад, торгівлі алкоголем, пальним, лікарськими засобами або надання окремих регульованих послуг.

Як зареєструватися платником ПДВ

Для реєстрації подають заяву за формою № 1-ПДВ в електронній формі.

Строки подання заяви

ДПС вносить запис до Реєстру платників ПДВ протягом трьох робочих днів після надходження заяви, якщо немає підстав для відмови. Податковий орган може запросити документи, що підтверджують здійснення або намір здійснювати господарську діяльність та відповідність вимогам статей 180–183 Податкового кодексу.

Після реєстрації підприємець отримує індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Дані про статус і дату реєстрації можна перевірити в Електронному кабінеті та у відкритій частині Реєстру платників ПДВ.

Наслідки несвоєчасної реєстрації

Особа, яка мала зареєструватися, але не подала заяву, не звільняється від податку. Вона відповідає за ненарахування та несплату ПДВ так само, як зареєстрований платник, але не має права на податковий кредит і бюджетне відшкодування за період роботи без належної реєстрації.

Які операції оподатковуються ПДВ

До об’єкта оподаткування належать, зокрема:

• постачання товарів, місце постачання яких знаходиться в Україні;

• постачання послуг із місцем постачання в Україні;

• ввезення товарів на митну територію України;

• вивезення товарів за межі митної території України;

• окремі міжнародні перевезення та пов’язані послуги;

• безоплатне передання товарів або послуг;

• передання товарів для невиробничого чи особистого використання у випадках, передбачених Податковим кодексом.

Для послуг вирішальним є не лише місце реєстрації продавця або покупця, а правила визначення місця постачання за статтями 186 і 186¹ Податкового кодексу.

Наприклад, рекламні, консультаційні, інжинірингові, юридичні, бухгалтерські та окремі електронні послуги часто оподатковуються за місцем реєстрації отримувача. Тому український бізнес може мати ПДВ-зобов’язання при придбанні послуг у нерезидента, навіть коли нерезидент не має офісу в Україні.

Імпорт товарів

ПДВ при імпорті сплачується під час митного оформлення. База оподаткування визначається за договірною вартістю, але не нижче митної вартості, з урахуванням мита та акцизного податку, якщо вони підлягають сплаті.

Обов’язок сплатити імпортний ПДВ може виникати і в особи, яка не зареєстрована платником ПДВ. Однак включити такий податок до податкового кредиту можна лише за наявності статусу платника ПДВ та належно оформленої митної декларації.

Послуги нерезидента

Якщо нерезидент надає послугу, місце постачання якої розташоване в Україні, обов’язок нарахувати ПДВ може покладатися на українського отримувача.

Зареєстрований платник відображає податкові зобов’язання та, за наявності законних підстав, податковий кредит. Особа, не зареєстрована платником ПДВ, подає спеціальний розрахунок за правилами статті 208 Податкового кодексу.

Дата виникнення ПДВ: правило першої події

Для більшості внутрішніх постачань податкові зобов’язання виникають на дату події, яка відбулася раніше:

1. отримання передоплати від покупця;

2. відвантаження товару або оформлення документа, що підтверджує надання послуги.

Якщо покупець спочатку сплатив аванс, податкову накладну складають на дату авансу. Після фактичного постачання складають накладну лише на неоплачену частину, якщо вона є.

Якщо товар спочатку відвантажили з післяплатою, податкові зобов’язання виникають на дату відвантаження, а не на дату надходження грошей.

Для окремих операцій діють спеціальні правила, зокрема для:

• бюджетних коштів;

• касового методу;

• фінансового лізингу;

• експорту та імпорту;

• довгострокових договорів;

• постачання електричної і теплової енергії;

• окремих житлово-будівельних операцій.

База оподаткування ПДВ

Загальне правило — ПДВ нараховується на договірну вартість товарів або послуг.

Водночас пункт 188.1 Податкового кодексу встановлює мінімальну базу для окремих операцій:

• для придбаних товарів і послуг — не нижче ціни їх придбання;

• для самостійно виготовлених товарів і послуг — не нижче звичайної ціни;

• для необоротних активів — не нижче балансової залишкової вартості за даними обліку на початок звітного періоду.

Передбачені законом винятки, зокрема для товарів із державними регульованими цінами, газу для населення та електричної енергії.

Якщо товар продається дешевше за мінімальну базу, продавець нараховує ПДВ не лише на фактичну ціну, а й на суму перевищення мінімальної бази над договірною вартістю.

Ставки ПДВ

Ставка 20%

Застосовується до всіх оподатковуваних операцій, для яких закон не встановив іншу ставку або звільнення.

Ставка 14%

Застосовується лише до визначених кодів сільськогосподарської продукції, зокрема:

• пшениці;

• ячменю;

• кукурудзи;

• соєвих бобів;

• насіння ріпаку;

• насіння соняшнику.

Ставку визначають за кодом УКТ ЗЕД, а не лише за торговельною назвою товару.

Ставка 7%

Застосовується, зокрема, до:

• зареєстрованих в Україні лікарських засобів;

• визначених медичних виробів;

• окремих товарів для клінічних випробувань;

• показу та розповсюдження окремих фільмів;

• послуг театрів, музеїв, заповідників та інших закладів культури;

• тимчасового розміщення у готелях за класом 55.10 КВЕД;

• квитків на визначені спортивні заходи.

Наявність товару або послуги у загальній категорії не завжди достатня. Потрібно перевіряти код, реєстраційний статус, призначення та інші умови, передбачені законом.

Нульова ставка

Нульова ставка означає, що операція залишається оподатковуваною, але сума ПДВ на продаж дорівнює нулю. Платник зазвичай зберігає право на податковий кредит за закупівлями, пов’язаними з такою операцією.

Нульова ставка застосовується, зокрема, до:

• експорту товарів за наявності належно оформленої митної декларації;

• міжнародних перевезень пасажирів і вантажів;

• визначених послуг з обслуговування міжнародних рейсів;

• постачань для магазинів безмитної торгівлі;

• інших операцій, прямо передбачених статтею 195 ПКУ.

Для окремих видів товарів, зокрема продукції, на яку поширюється спеціальний режим експортного забезпечення, застосування нульової ставки залежить від виконання додаткових умов. Сам факт вивезення товару не завжди автоматично дає право на ставку 0%.

Звільнення від ПДВ і ставка 0% — не одне й те саме

При нульовій ставці операція є оподатковуваною, а вхідний ПДВ за пов’язаними закупівлями зазвичай може формувати податковий кредит.

При звільненні продавець не нараховує ПДВ покупцю, але може бути зобов’язаний нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання за товарами, послугами та активами, придбаними з ПДВ для звільнених операцій.

Пільги містяться не лише у статті 197, а й у перехідних положеннях Податкового кодексу. Наприклад, закон передбачає тимчасове звільнення для визначених операцій із наземними безпілотними та роботизованими системами за умови їх використання встановленими законом оборонними та безпековими отримувачами. Таку пільгу не можна автоматично застосовувати до будь-якої техніки або будь-якого покупця.

Як порахувати ПДВ

Якщо ціна зазначена без ПДВ

Для ставки 20%:

ПДВ = ціна без ПДВ × 20%.

Ціна з ПДВ = ціна без ПДВ × 1,20.

Приклад:

• ціна без ПДВ — 10 000 грн;

• ПДВ — 2 000 грн;

• загальна сума — 12 000 грн.

Якщо ПДВ уже включений до ціни

Для ставки 20%:

ПДВ = сума з ПДВ × 20 ÷ 120.

Ціна без ПДВ = сума з ПДВ ÷ 1,20.

Приклад:

• загальна сума — 15 000 грн;

• ПДВ — 15 000 × 20 ÷ 120 = 2 500 грн;

• ціна без ПДВ — 12 500 грн.

Для інших ставок:

• при 7%: сума ПДВ = сума з ПДВ × 7 ÷ 107;

• при 14%: сума ПДВ = сума з ПДВ × 14 ÷ 114.

Розрахунок податку до сплати

Підприємець придбав товар за 15 000 грн, у тому числі ПДВ — 2 500 грн. Потім продав його за 18 000 грн, у тому числі ПДВ — 3 000 грн.

За умови наявності зареєстрованої податкової накладної постачальника:

3 000 грн − 2 500 грн = 500 грн ПДВ до сплати.

Якщо постачальник не є платником ПДВ, у ціні його товару немає суми ПДВ, яку покупець може включити до податкового кредиту.

Податковий кредит

Податковий кредит — сума вхідного ПДВ, на яку платник має право зменшити податкові зобов’язання.

Підставою для податкового кредиту є, зокрема:

• податкова накладна або розрахунок коригування, зареєстровані в ЄРПН;

• митна декларація;

• транспортний квиток, готельний рахунок, рахунок за послуги зв’язку або інший документ у випадках, прямо передбачених пунктом 201.11 ПКУ;

• документ за операцією з послугами нерезидента, оформлений відповідно до статті 208 ПКУ.

Самого рахунку, акта, видаткової накладної або факту оплати недостатньо для податкового кредиту, якщо закон вимагає зареєстровану податкову накладну.

Якщо постачальник зареєстрував податкову накладну із запізненням, покупець відображає кредит у періоді її реєстрації. Загальний строк для включення ПДВ до кредиту становить 365 календарних днів із дати складання податкової накладної, з урахуванням спеціальних правил Податкового кодексу.

Компенсуючі податкові зобов’язання

Якщо придбані з ПДВ товари, послуги або необоротні активи використовуються:

• у неоподатковуваних операціях;

• у звільнених операціях;

• поза господарською діяльністю;

• для невиробничого або особистого використання,

платник повинен у передбачених пунктом 198.5 ПКУ випадках нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання та скласти зведену податкову накладну.

Якщо придбані ресурси одночасно використовуються в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях, ПДВ розподіляють пропорційно за правилами статті 199 ПКУ.

Первинні документи та товарний облік

Для підтвердження операцій недостатньо лише податкової накладної або фіскального чека. Бізнес повинен мати документи, які підтверджують реальне придбання, переміщення, зберігання та продаж товарів.

Залежно від операції до комплекту документів можуть належати:

• договір;

• рахунок або замовлення;

• видаткова накладна;

• товарно-транспортна накладна;

• акт приймання-передачі;

• акт наданих послуг;

• платіжна інструкція або банківська виписка;

• касовий документ;

• митна декларація;

• сертифікат, паспорт якості або декларація відповідності;

• податкова накладна чи розрахунок коригування;

• фіскальний чек;

• документи на внутрішнє переміщення, повернення, списання та інвентаризацію.

Первинний документ може бути паперовим або електронним. Він повинен містити назву, дату, дані сторін, зміст і обсяг операції, одиницю виміру, посади або інші дані відповідальних осіб та підпис чи інший засіб ідентифікації.

Рахунок на оплату сам по собі зазвичай лише пропонує здійснити платіж. Він підтверджує господарську операцію лише тоді, коли містить усі необхідні реквізити та фіксує факт її здійснення.

Кожний ФОП і кожна юридична особа є окремим платником податків. Не можна оформити закупівлю на одного суб’єкта, а продаж без належного передання товару провести від імені іншого. Переміщення товару між пов’язаними ФОП або компаніями повинно оформлюватися як окрема господарська операція за договором і первинними документами.

Юридичні особи та ФОП повинні зберігати документи протягом строків, установлених пунктом 44.3 ПКУ. Для юридичних осіб мінімальний строк зберігання основних первинних та облікових документів становить 1825 днів, якщо законом не передбачений довший строк. Для ФОП конкретний строк залежить від категорії документів та системи оподаткування. Документи не можна знищувати до завершення перевірки, адміністративного чи судового оскарження, якщо відповідний процес триває.

Податкова накладна

Податкову накладну складає продавець — платник ПДВ на дату виникнення податкових зобов’язань.

Вона оформлюється в електронній формі та реєструється у Єдиному реєстрі податкових накладних із використанням кваліфікованого або іншого дозволеного законом електронного підпису.

До обов’язкових реквізитів належать, зокрема:

• дата і порядковий номер;

• назва або ПІБ продавця та покупця;

• індивідуальні податкові номери сторін;

• номенклатура товарів або послуг;

• код товару за УКТ ЗЕД або код послуги за ДКПП;

• одиниця виміру та кількість;

• ціна без ПДВ;

• ставка податку;

• сума ПДВ;

• загальна сума з ПДВ.

Помилка в обов’язковому реквізиті може позбавити покупця права на податковий кредит, якщо вона не дозволяє ідентифікувати операцію, її сторони, період, номенклатуру та суму. Особливо критичними є помилки у податковому номері покупця та коді товару.

Податкова накладна для неплатника ПДВ

Якщо покупець не зареєстрований платником ПДВ, продавець усе одно повинен нарахувати податок і скласти податкову накладну з відповідною ознакою неплатника. Таку накладну покупцю для податкового кредиту не надають, але її реєструють у ЄРПН.

Щоденна підсумкова податкова накладна

Платник може складати податкову накладну за щоденними підсумками операцій, якщо продажі:

• здійснюються кінцевим споживачам — неплатникам ПДВ;

• проводяться за готівку, платіжні картки або через РРО/ПРРО;

• не були оформлені окремими податковими накладними.

На операції, для яких уже складено окрему податкову накладну, повторно включати суми до підсумкової накладної не можна.

Зведені податкові накладні

За безперервними або ритмічними постачаннями одному покупцю може складатися зведена податкова накладна не пізніше останнього дня місяця. Ритмічним вважається постачання одному покупцю два і більше разів на місяць.

Окремі зведені накладні також складають при:

• нарахуванні компенсуючих зобов’язань;

• пропорційному розподілі податкового кредиту;

• перевищенні мінімальної бази над фактичною ціною.

Строки реєстрації податкових накладних

Під час дії спеціальних правил воєнного стану та протягом шести місяців після місяця його припинення або скасування застосовуються такі строки:

Продавець повинен контролювати не лише складання, а й фактичну реєстрацію документа. Надсилання накладної до ДПС ще не означає її реєстрацію. Підтвердженням є квитанція про прийняття та реєстрацію в ЄРПН.

Повернення товару, зміна ціни та виправлення помилок

Якщо після постачання:

• товар повертається;

• продавець повертає аванс;

• змінюється ціна;

• змінюється кількість;

• виправляється помилка в податковій накладній,

продавець складає розрахунок коригування.

Розрахунок, який збільшує податкові зобов’язання або не змінює їх загальну суму, за загальним правилом реєструє продавець.

Розрахунок, який зменшує суму компенсації покупцю — платнику ПДВ, реєструє покупець. Продавець має право зменшити свої податкові зобов’язання лише після реєстрації такого розрахунку в ЄРПН.

Розрахунок коригування не можна зареєструвати пізніше ніж через 1095 календарних днів із дати складання податкової накладної, до якої він оформлений.

ПДВ і РРО/ПРРО

Реєстрація платником ПДВ сама по собі не створює і не скасовує обов’язок застосовувати РРО або ПРРО. Необхідність фіскалізації залежить від виду діяльності, способу розрахунку та передбачених законом винятків.

Якщо підприємець проводить розрахункову операцію, він повинен:

• провести повну суму покупки через зареєстрований РРО або ПРРО;

• сформувати фіскальний чек;

• надати його покупцю в паперовій або електронній формі;

• правильно зазначити форму і засіб оплати;

• відобразити податкову групу, ставку та суму ПДВ;

• забезпечити відповідність даних чека фактичному товару й обліковій системі.

У фіскальному чеку платника ПДВ зазначаються, зокрема, індивідуальний податковий номер, літерне позначення податкової групи, ставка та сума ПДВ за відповідною групою товарів.

Продаж через інтернет і доставку

При дистанційному продажу потрібно заздалегідь визначити:

• хто приймає оплату від покупця;

• чи є платіж розрахунковою операцією;

• хто формує фіскальний чек;

• коли чек надсилається покупцю;

• яка подія є першою для нарахування ПДВ;

• якими документами оформлюється передання товару перевізнику та покупцю;

• як проводиться повернення товару та коштів.

При оплаті карткою через інтернет-еквайринг або інший платіжний сервіс продавець не повинен вважати банківську квитанцію автоматичною заміною фіскального чека. За наявності розрахункової операції чек потрібно сформувати не пізніше моменту передання товару покупцю або перевізнику в порядку, передбаченому законодавством.

У договорі з поштовим або кур’єрським оператором доцільно чітко зафіксувати, хто приймає післяплату та хто виконує обов’язок із фіскалізації. Документ оператора про переказ коштів не скасовує обов’язку продавця оформити постачання, визначити ПДВ за першою подією та видати покупцю належний розрахунковий документ у випадках, передбачених законом.

Податкова звітність і сплата ПДВ

Звітним періодом із ПДВ є календарний місяць.

Декларацію подають протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця.

Суму податку, визначену в декларації, потрібно сплатити протягом 10 календарних днів після граничного строку її подання.

Декларація подається в електронній формі. Разом із нею подаються відповідні додатки, якщо для відображених операцій вони передбачені формою звітності.

Навіть за відсутності операцій питання подання декларації потрібно оцінювати за пунктом 49.2 ПКУ: декларація подається, якщо виникли показники, що підлягають декларуванню, або є показники минулих періодів, які мають відображатися у поточній звітності.

Електронний рахунок і реєстраційний ліміт

Для кожного платника ПДВ у системі електронного адміністрування відкривається електронний рахунок.

Система автоматично враховує:

• ПДВ із зареєстрованих отриманих накладних;

• ПДВ із виданих накладних;

• імпортний ПДВ;

• поповнення електронного рахунку;

• суми відшкодування;

• інші показники формули за статтею 200¹ ПКУ.

Податкову накладну можна зареєструвати лише в межах доступної реєстраційної суми. Якщо ліміту недостатньо, може знадобитися поповнення електронного рахунку або виправлення помилкових показників. Сплата узгодженого ПДВ до бюджету відбувається через електронний рахунок у СЕА ПДВ.

Зупинення реєстрації податкової накладної

Податкові накладні та розрахунки коригування проходять автоматизований моніторинг. Реєстрація може бути зупинена, якщо операція або платник відповідають критеріям ризиковості та не виконуються ознаки безумовної реєстрації.

Щоб зменшити ризик блокування, потрібно:

• правильно визначати коди УКТ ЗЕД і ДКПП;

• мати документи про походження та рух товару;

• забезпечити відповідність обсягів закупівлі, залишків і продажу;

• зазначати всі фактичні види діяльності;

• своєчасно подавати Таблицю даних платника, якщо вона потрібна;

• не використовувати чужі або формальні виробничі й складські ресурси;

• мати договори оренди, документи на приміщення, транспорт, обладнання та персонал;

• перевіряти повідомлення в Електронному кабінеті.

У разі зупинення реєстрації платник подає пояснення і копії документів, які підтверджують реальність операції: договори, накладні, акти, платіжні документи, складські та транспортні документи, довіреності, документи про якість і відповідність продукції.

Після відмови комісії ДПС рішення можна оскаржити в адміністративному або судовому порядку. Правила моніторингу визначає постанова КМУ № 1165, а процедуру прийняття рішень про реєстрацію або відмову — наказ Мінфіну № 520.

Штрафи та інша відповідальність

Несвоєчасна реєстрація ПН і РК

Під час дії спеціального режиму, встановленого пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, штраф залежить від кількості днів прострочення:

Для окремих накладних без суми ПДВ, зокрема за нульовою ставкою, застосовуються спеціальні правила статті 120¹ ПКУ. Для накладної на операцію за нульовою ставкою штраф становить 2% обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1020 грн.

Якщо накладна взагалі не складена або не зареєстрована і порушення виявлене під час перевірки, можуть застосовуватися окремі санкції за пунктом 120¹.2 ПКУ.

Несвоєчасне подання декларації

За неподання або несвоєчасне подання податкової декларації передбачений штраф:

• 340 грн за кожне порушення;

• 1020 грн за повторне порушення протягом року після застосування попереднього штрафу.

Несвоєчасна сплата податку

За несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання без ознак умисності передбачений штраф:

• 5% погашеної суми боргу — при затримці до 30 календарних днів;

• 10% — при затримці понад 30 календарних днів.

За умисні або повторні порушення можуть застосовуватися підвищені санкції, а також пеня.

Порушення правил РРО/ПРРО

За непроведення розрахункової операції через РРО/ПРРО, проведення її на неповну суму або невидачу належного фіскального чека застосовується фінансова санкція:

• 100% вартості товарів, робіт або послуг — за перше порушення;

• 150% вартості — за кожне наступне порушення.

Окремо може наставати адміністративна відповідальність посадових осіб і працівників, які проводять розрахунки.

Анулювання реєстрації платника ПДВ

Реєстрація може бути анульована за заявою платника або за рішенням ДПС.

Основні підстави:

• обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 місяців став меншим за реєстраційний поріг, платник перебував у статусі платника ПДВ щонайменше 12 місяців і розрахувався з бюджетом;

• ліквідація юридичної особи або припинення підприємницької діяльності;

• перехід на спрощену систему чи ставку, яка не передбачає окремої сплати ПДВ;

• неподання декларацій протягом 12 послідовних місяців;

• подання протягом 12 послідовних місяців декларацій без операцій, що формують податкові зобов’язання або податковий кредит;

• визнання установчих документів недійсними у передбачених законом випадках;

• смерть, недієздатність або оголошення фізичної особи безвісно відсутньою;

• завершення строку дії договору про спільну діяльність, управління майном або угоди про розподіл продукції;

• інші підстави, прямо встановлені статтею 184 ПКУ.

Якщо на дату анулювання залишилися товари, послуги або необоротні активи, за якими ПДВ був включений до податкового кредиту, але вони не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, платник повинен у останньому звітному періоді нарахувати податкові зобов’язання за звичайною ціною. Виняток передбачений для окремих випадків реорганізації.

Перед поданням заяви про анулювання потрібно:

1. провести інвентаризацію товарів та необоротних активів;

2. перевірити невикористані аванси;

3. зареєструвати всі податкові накладні та розрахунки коригування;

4. визначити остаточні податкові зобов’язання;

5. подати останню декларацію;

6. погасити податковий борг;

7. перевірити стан електронного рахунку та реєстраційного ліміту.

Облік ПДВ, податкових накладних і ПРРО у Торгсофт

Торгсофт підтримує ведення товарного обліку як для платників ПДВ, так і для неплатників. У програмі можна встановлювати ознаку оподаткування для виду товару, задавати ставку ПДВ, враховувати податок у прибуткових накладних і цінах продажу. Для коректного обліку податкова група повинна бути налаштована для кожного відповідного виду товару, а не лише загалом для підприємства.
Програма дозволяє створювати та друкувати податкові накладні під час реалізації товару або роботи в режимі торгівлі з випискою рахунка, зазначати відповідальну особу, формувати документи при поверненні товару та експортувати дані для подальшої роботи в бухгалтерських системах, зокрема M.E.Doc. Реєстрацію податкових накладних у ЄРПН і подання декларації потрібно виконувати через відповідний сервіс електронної звітності або Електронний кабінет.
У Торгсофт також реалізована робота з ПРРО: реєстрація господарської одиниці, ПРРО та касирів, налаштування податкових груп і засобів оплати, формування фіскальних чеків, робота в дозволеному офлайн-режимі та надсилання покупцю посилання на електронний чек через SMS, Viber або електронну пошту. Дані про ПДВ у чеку формуються відповідно до налаштувань товару, тому після зміни статусу платника або ставки потрібно перевірити картки товарів, шаблони чеків і налаштування кожного ПРРО.

Чекліст платника ПДВ

Перед початком роботи:

• перевірити дату ПДВ-реєстрації та індивідуальний податковий номер;

• налаштувати ставки й податкові групи в обліковій системі та РРО/ПРРО;

• перевірити КЕП керівника, бухгалтера та касирів;

• визначити відповідальних за первинні документи, ПН, РК і декларацію;

• перевірити договори, коди УКТ ЗЕД і ДКПП;

• розділити облік різних ФОП і юридичних осіб;

• перевірити документи на приміщення, склади, обладнання і транспорт.

Щомісяця:

• звіряти першу подію за оплатами та відвантаженнями;

• реєструвати ПН і РК у встановлені строки;

• контролювати вхідні податкові накладні;

• звіряти ЄРПН із продажами, закупівлями та РРО/ПРРО;

• перевіряти від’ємні залишки й походження товарів;

• контролювати реєстраційний ліміт;

• подавати декларацію до завершення 20-денного строку;

• забезпечувати кошти на електронному рахунку;

• зберігати квитанції про прийняття звітності та реєстрацію документів.

Під час продажу:

• застосовувати правильну ставку ПДВ;

• формувати чек на повну суму;

• правильно зазначати форму оплати;

• не змішувати товари різних суб’єктів господарювання;

• оформлювати повернення через РРО/ПРРО та розрахунок коригування;

• видавати покупцю первинний і розрахунковий документ;

• контролювати відповідність чека, накладної та фактичного товару.

Офіційні джерела

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI — статті 44, 49, 120, 120¹, 124, 180–184, 185–201¹, 208, 293; пункти 89 і 90 підрозділу 2 та пункт 69 підрозділу 10 розділу XX:
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text

2. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130:
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1456-14#Text

3. Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21:
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0159-16#Text

4. Форма податкової накладної та Порядок її заповнення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307:
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0137-16#Text

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 — порядок зупинення реєстрації ПН/РК, критерії ризиковості та адміністративне оскарження:
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1165-2019-%D0%BF#Text

6. Наказ Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 — порядок прийняття рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК:
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1245-19#Text

7. Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 № 265/95-ВР — статті 2, 3, 9, 10 і 17:
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#Text

8. Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13:
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16#Text

9. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 № 996-XIV — статті 8 і 9:
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text

10. Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг” від 22.05.2003 № 851-IV — статті 5–8:
    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text