Платіжні термінали для ФОП: безготівкова оплата в торгівлі, винятки та штрафи

Платіжні термінали для ФОП: хто зобов’язаний приймати безготівкову оплату, які є винятки та які штрафи діють

Станом на 2026 рік українські підприємці вже працюють за оновленими правилами приймання безготівкової оплати. Головне, що потрібно врахувати: закон вимагає не просто “мати POS-термінал”, а забезпечити покупцю можливість розрахуватися безготівково. Водночас не для всіх ФОПів цей обов’язок настав саме з 1 січня 2026 року. Наприкінці 2025 року Кабмін змінив Постанову № 894, і для ФОПів-єдинників 1 групи, продавців через торгові автомати, виїзної (виносної) торгівлі та продавців власноруч вирощеної або відгодованої продукції строк перенесено на період через три місяці після припинення чи скасування воєнного стану. (zakon.rada.gov.ua)

Що саме вимагає закон

Основне правило встановлене частинами 28–29 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги». Торговці зобов’язані забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари або надані послуги, у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів, платіжних застосунків та/або платіжних пристроїв. Тобто закон говорить ширше, ніж просто про класичний банківський POS-термінал: головне, щоб покупець міг законно і реально оплатити покупку безготівково. Терміни, коли саме цей обов’язок настає для різних категорій торговців, визначає Кабінет Міністрів України Постановою № 894. (Zakon)

Якщо підприємець приймає оплату саме електронними платіжними засобами, що використовуються в платіжних системах, він повинен забезпечити можливість розрахунку не менше ніж засобами трьох платіжних систем, одна з яких має бути багатоемітентною платіжною системою, створеною резидентом України. На практиці це питання зазвичай вирішується разом з банком-еквайром або іншим надавачем платіжних послуг під час підключення еквайрингу. (Zakon)

Хто вже зобов’язаний приймати безготівкову оплату

Поетапне запровадження обов’язку відбулося так: з 1 січня 2023 року — для торговців у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тисяч осіб; з 1 січня 2024 року — для торговців у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тисяч осіб; з 1 січня 2025 року — для торговців у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тисяч осіб. Оскільки ці три етапи вже минули, станом на березень 2026 року обов’язок забезпечити безготівкову оплату вже поширюється фактично на всіх звичайних торговців, які продають товари або надають послуги у стаціонарних точках, незалежно від розміру населеного пункту, якщо вони не належать до спеціально відкладених категорій. (Zakon)

Постанова № 894 прямо поширює цей обов’язок і на товари та послуги, реалізація або надання яких здійснюється дистанційно. Це означає, що дистанційна торгівля сама по собі не виводить бізнес з-під дії правил про безготівкові розрахунки. Для інтернет-магазину або сервісу важливо, щоб покупець міг оплатити замовлення безготівково законним способом. (Zakon)

Хто станом на 2026 рік ще не зобов’язаний використовувати POS термінал

Станом на березень 2026 року обов’язок ще не настав для чотирьох категорій торговців: ФОПів — платників єдиного податку 1 групи, торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, торговців, які здійснюють виїзну або виносну торгівлю, а також продавців власноруч вирощеної або відгодованої продукції. Для них вимога почне діяти не з 1 січня 2026 року, а через три місяці після припинення чи скасування воєнного стану. Саме ця зміна була внесена Постановою КМУ № 1768 від 29.12.2025. (Zakon)

Окремо Постанова № 894 встановлює територіальний виняток: її вимоги не поширюються на торговців, які працюють на територіях громад, розташованих у районі бойових дій, в тимчасовій окупації, оточенні чи блокуванні, а також протягом трьох місяців після припинення бойових дій, деокупації або звільнення від оточення чи блокування таких територій. (Zakon)

Чи обов’язково ставити саме POS-термінал

Ні, у законі немає вимоги саме про фізичний банківський POS-термінал у кожному випадку. Норма сформульована ширше: торговець має забезпечити безготівкові розрахунки, у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв. Тому для частини бізнесів вимогу можна виконати не тільки класичним стаціонарним терміналом, а й іншим платіжним рішенням, якщо воно відповідає закону і реально дає покупцю можливість оплатити покупку безготівково. (Zakon)

Водночас для розрахунків у фізичній точці продажу найбезпечніший з правової точки зору варіант — це еквайринг через платіжний пристрій або платіжний застосунок, який прямо підпадає під вимоги Закону № 1591-IX. Податкова у роз’ясненні від 6 лютого 2026 року окремо зазначила, що QR-код сам по собі не можна віднести ні до електронних платіжних засобів, ні до платіжних застосунків, ні до платіжних пристроїв. Тому покладатися лише на QR-код у місці продажу як на єдиний спосіб виконання вимоги про безготівкову оплату ризиковано. (if.tax.gov.ua)

Як це працює для інтернет-магазину та дистанційних продажів

Для дистанційної торгівлі ключове значення має не наявність фізичного термінала, а наявність законного способу безготівкової оплати. Податкова служба роз’яснює: якщо товар замовляється через сайт, а оплата здійснюється дистанційно і виключно в безготівковій формі, така модель сама по собі означає виконання вимоги Постанови № 894 в частині забезпечення можливості безготівкових розрахунків. Але якщо оплата відбувається в місці отримання товару, тоді в точці отримання має бути забезпечена і можливість безготівкової оплати відповідно до строків, встановлених Постановою № 894. (zt.tax.gov.ua)

Що продавцю заборонено

Торговцю заборонено будь-яким способом обмежувати право покупця обирати електронний платіжний засіб для розрахунку, якщо бізнес зобов’язаний приймати безготівкову оплату. Також заборонено встановлювати будь-яку додаткову плату за оплату карткою, платіжним застосунком чи платіжним пристроєм, а також встановлювати різні ціни на той самий товар або послугу залежно від того, платить покупець готівкою чи безготівково. Водночас закон дозволяє торговцю заохочувати покупця до використання певного електронного платіжного засобу — але саме заохочувати, а не примушувати. (Zakon)

З боку споживача це право додатково захищене статтею 17 Закону України «Про захист прав споживачів». Споживач має право на вільне здійснення безготівкових розрахунків з урахуванням установлених для продавця форм оплати, а продавець зобов’язаний всіляко сприяти споживачу у виборі форми оплати. Закон прямо забороняє будь-яким способом обмежувати можливість споживача здійснити безготівковий розрахунок, якщо продавець зобов’язаний забезпечити таку можливість. (Zakon)

Які штрафи діють у 2026 році

Основний спеціальний штраф за невиконання обов’язку забезпечити можливість розрахунків з використанням електронних платіжних засобів передбачений статтею 163-15 КУпАП. За перше порушення на ФОПа або посадову особу юридичної особи накладається штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 1 700 до 3 400 грн. За повторне порушення протягом року — від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 8 500 до 17 000 грн. (Zakon)

Якщо порушення розцінюється ще і як обмеження прав споживача на безготівковий розрахунок, може застосовуватися і штраф за статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» — 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 8 500 грн. Саме така санкція передбачена за обмеження або відмову в реалізації прав споживача, установлених частиною другою статті 17 цього Закону. (Zakon)

Окремо можуть застосовуватися і загальні адміністративні санкції за порушення правил торгівлі або порядку проведення розрахунків. Стаття 155 КУпАП передбачає штраф від 1 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а стаття 155-1 КУпАП — від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів для осіб, які здійснюють розрахункові операції, та від 5 до 10 — для посадових осіб. Ці норми не замінюють спеціальний штраф за статтею 163-15, а можуть застосовуватися залежно від характеру конкретного порушення. (Zakon)

Хто контролює дотримання цих правил

Контроль за дотриманням строків, у які торговці повинні забезпечити безготівкові розрахунки, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Контроль за захистом прав споживачів у цій частині здійснює центральний орган, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Тобто питанням строків та обов’язку займається насамперед податкова, а питанням порушення прав покупця — органи захисту прав споживачів. (Zakon)

ФОП на єдиному податку 1 групи та РРО/пРРО

Для ФОПів 1 групи у 2026 році важливо розділяти два різні питання. Перше — коли настає обов’язок забезпечити безготівкову оплату за Постановою № 894. Для цієї групи він відкладений до моменту, коли мине три місяці після припинення або скасування воєнного стану. Друге — чи потрібно застосовувати РРО або пРРО. Пункт 296.10 Податкового кодексу України передбачає, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи. Отже, саме по собі відкладення обов’язку за Постановою № 894 не змінює податкового правила про звільнення 1 групи від РРО/пРРО. (Zakon)

Якщо бізнес використовує РРО або пРРО і приймає оплату карткою

Коли підприємець проводить оплату через РРО або пРРО, форма чека має відповідати чинному Положенню про форму та зміст розрахункових документів, затвердженому наказом Мінфіну № 13. У чинній редакції цього Положення для фіскального касового чека на товари (послуги) серед реквізитів передбачені, зокрема, ідентифікатор еквайра та торговця або інші реквізити для їх ідентифікації, ідентифікатор платіжного пристрою, реквізити електронного платіжного засобу у дозволеному форматі, а також найменування платіжної системи, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію, та/або код транзакції. (Zakon)

Тому підприємцю, який приймає карткові оплати в магазині чи на точці продажу і використовує РРО/пРРО, варто перевірити не лише сам факт підключення еквайрингу, а й коректність налаштування чеків. Якщо облік ведеться в Торгсофт, доцільно окремо налаштувати види оплат та інтеграцію з еквайрингом так, щоб сума продажу передавалася без помилок, а в фіскальному чеку відображалися належні реквізити безготівкової операції. (Zakon)

Як підприємцю підготуватися без зайвих ризиків

Підприємцю варто перевірити чотири речі. По-перше, чи належить його бізнес до категорій, для яких обов’язок уже настав, або до тих, для яких він відкладений до завершення воєнного стану. По-друге, чи відповідає обраний спосіб приймання коштів закону: для стаціонарної точки найкраще використовувати платіжний пристрій або платіжний застосунок, а не покладатися лише на QR-код. По-третє, якщо бізнес використовує РРО чи пРРО, треба перевірити, чи правильно формується чек. По-четверте, не можна встановлювати доплату за картку, вимагати лише готівку або ставити різні ціни залежно від способу оплати. (Zakon)

Як використовувати банківські термінали разом з програмою обліку Торгсофт?

Для використання банківських терміналів разом із програмою Торгсофт необхідно активувати додаткову опцію «Підключення банківського термінала». Також потрібно замовити у банку сумісний POS-термінал, який підтримує протоколи інтеграції з касою, такі як BPOS, PosApi, WebSocket/JSON, SSIAxECR або InpasEcrCom. Пристрій підключається до комп'ютера через локальну мережу (Ethernet/Wi-Fi) або кабель COM/USB, після чого на ПК встановлюються надані банком драйвери та спеціальні бібліотеки (наприклад, ECRCommX.dll чи Posapi.dll), а в програмі вказуються параметри підключення та налаштовуються мерчанти.

У щоденній роботі процес стає повністю автоматизованим: під час продажу чи повернення товару касир обирає безготівковий розрахунок, і сума до оплати миттєво та безпомилково передається з Торгсофт на термінал. Після успішної авторизації платежу банком програма автоматично закриває реалізацію як оплачену. Якщо додатково використовується опція «Програмний РРО», реквізити еквайрингу та дані сліп-чека автоматично потрапляють у фіскальний чек, що відповідає вимогам законодавства, захищає від фінансових махінацій персоналу та вдвічі пришвидшує рух черги.

Як використовувати банківський термінал на смартфоні (tap to phone) в Торгсофт?

Використання смартфона замість традиційного фізичного POS-термінала (технології Tap to Phone / Tap to Pay) — це зручне рішення, яке дозволяє приймати безконтактні оплати карткою або телефоном (NFC) безпосередньо на ваш пристрій. Це особливо вигідно для виїзної торгівлі, кур'єрської доставки або для економії на оренді банківського обладнання.

У Торгсофт ця функція реалізована для трьох банків: ПриватБанк, monobank та Ощадбанк. Проте логіка використання відрізняється залежно від обраного банку.

Ось детальна інструкція, як це працює та як налаштувати кожен із варіантів:

Варіант 1: Робота через мобільний додаток Торгсофт (ПриватБанк та monobank)

Для цих банків прийом оплат через смартфон реалізовано виключно всередині мобільного додатка «Торгсофт 2.0» (доступно для Android та iOS).

Що потрібно для роботи:

Як відбувається продаж:

Варіант 2: Смартфон як зовнішній термінал для ПК (Ощадбанк / OschadPAY)

Якщо ви використовуєте додаток OschadPAY від Ощадбанку, ваш смартфон на базі ОС Android з NFC-модулем може виступати в ролі повноцінного POS-термінала, який отримує команди від основної програми Торгсофт, встановленої на комп'ютері.

Що потрібно для роботи:

Як налаштувати в Торгсофт (на ПК):

Як відбувається продаж:
Продавець формує чек на комп'ютері в Торгсофт, натискає «Оплатити» та обирає безготівковий розрахунок. Програма передає команду на смартфон із додатком OschadPAY. Клієнт прикладає картку до смартфона продавця, після чого Торгсофт на ПК отримує підтвердження та закриває чек.

Переваги такого рішення

Висновок

Нормативна база

Закон України «Про платіжні послуги», стаття 38; Постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.2022 № 894; Постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2025 № 1768; Закон України «Про захист прав споживачів», статті 17, 23; Кодекс України про адміністративні правопорушення, статті 163-15, 155, 155-1; Податковий кодекс України, пункт 296.10; наказ Мінфіну від 21.01.2016 № 13. (Zakon)