Бізнес після скасування карантину: актуальні правила для підприємців

Бізнес після скасування COVID-карантину: що реально діє для українського підприємця

З 24:00 30 червня 2023 року загальнонаціональний COVID-карантин в Україні скасовано. Це означає, що спеціальні карантинні пільги, мораторії, відстрочки, тимчасові обмеження та інші винятки, на яких будувалася робота бізнесу у 2020–2023 роках, більше не є базовим режимом для підприємця. Роботу магазину, інтернет-магазину, доставки, персоналу, РРО/ПРРО, перевірок і документообігу сьогодні потрібно організовувати за загальними чинними нормами трудового, податкового, торговельного, споживчого та інформаційного законодавства. (Закон України)

Працівники: дистанційна робота, надомна робота, гнучкий режим, простій і скорочення

Підприємець може організовувати роботу персоналу через гнучкий режим робочого часу, надомну або дистанційну роботу. Для гнучкого режиму діє стаття 60 КЗпП, для надомної роботи — стаття 60-1, для дистанційної — стаття 60-2. КЗпП прямо передбачає, що під час загрози епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції, а також в умовах воєнної агресії чи надзвичайної ситуації надомна або дистанційна робота може запроваджуватися наказом роботодавця без обов’язкового письмового трудового договору. Для дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце, а умови забезпечення технікою, зв’язком і компенсацією витрат визначаються трудовим договором або наказом; для гнучкого режиму роботодавець не має права зменшувати норму робочого часу чи трудові права працівника. (Закон України)

Якщо підприємство тимчасово не може працювати, застосовується режим простою. За загальним правилом час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки або окладу. Паралельно роботодавець зобов’язаний забезпечувати безпечні умови праці та дотримання прав працівників у сфері охорони праці. (Закон України)

Скорочення чисельності або штату проводиться не за “карантинними” правилами, а за звичайною процедурою КЗпП. Підстава — пункт 1 статті 40 КЗпП; персональне попередження працівника має бути не пізніше ніж за два місяці; при звільненні з цієї підстави виплачується вихідна допомога не менше середнього місячного заробітку. Якщо йдеться про масове вивільнення, подається форма № 4-ПН за наказом Мінекономіки № 563 від 18.03.2021; цим самим наказом попередню форму 2013 року скасовано. (Закон України)

Лікарняні та захворювання працівника

Сьогодні для тимчасової непрацездатності працює загальна система соціального страхування. За загальним захворюванням перші п’ять днів оплачує роботодавець, а з шостого дня страхову виплату фінансує Пенсійний фонд України. Для окремих видів допомоги — зокрема по вагітності та пологах або по догляду — фінансування здійснюється з першого дня за правилами спеціального законодавства. (Закон України)

Якщо є підстави вважати, що захворювання або інша шкода здоров’ю пов’язані з виробництвом, застосовується Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 337. Автоматичного “карантинного” режиму для таких випадків більше немає. (Закон України)

Інтернет-магазин і продаж на відстані: що має бути на сайті та в документах

Онлайн-продажі регулюються не спеціальними карантинними винятками, а Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про захист прав споживачів», Цивільним кодексом України та, залежно від товару чи послуги, спеціальними актами. Електронний договір в Україні є повноцінним правочином, а покупець в електронній комерції за обсягом прав прирівнюється до споживача при договорі на відстані. (Закон України)

Продавець у сфері електронної комерції повинен розкривати дані, які дають змогу однозначно його ідентифікувати: найменування або ПІБ ФОП, адресу, електронні контакти, ідентифікаційні реквізити, а якщо діяльність підлягає ліцензуванню — також відомості про ліцензію. Окремо повинна бути зрозуміло показана інформація про ціну товару, включення податків у вартість та вартість доставки.

Споживач має право на належну якість, безпечність продукції та необхідну, доступну, достовірну і своєчасну інформацію державною мовою. На вимогу споживача продавець зобов’язаний надати документи, які підтверджують належну якість товару, якщо такі документи передбачені законодавством. Введення в обіг фальсифікованої продукції заборонено. (Закон України)

Якщо бізнес продає не лише товари, а й цифровий контент або цифрові послуги — наприклад, програмне забезпечення, підписки, доступ до сервісу, електронні ключі чи цифрові продукти — діє спеціальний Закон України «Про цифровий контент та цифрові послуги». Він вимагає надати цифровий контент або послугу у розумний строк без невиправданих зволікань, у версії, що відповідає договору, а якщо інше не погоджено — у найновішій існуючій версії з подальшими оновленнями. Якщо контент або послуга не відповідають вимогам, споживач може вимагати приведення у відповідність, пропорційного зменшення ціни або відмовитися від договору. Виконавець також гарантує, що наданий цифровий контент чи послуга не порушують прав третіх осіб, у тому числі прав інтелектуальної власності. (Закон України)

РРО/ПРРО: коли вони потрібні зараз

Базове правило просте: якщо підприємець проводить розрахункові операції у готівковій формі або в безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо, діє Закон № 265/95-ВР. Сам Закон прямо встановлює, що норми про незастосування РРО/ПРРО можуть встановлюватися лише Податковим кодексом України. Податкова служба у чинних роз’ясненнях виходить з того, що загальне звільнення від РРО/ПРРО зберігається лише для платників єдиного податку першої групи; в інших випадках потрібно аналізувати конкретний спосіб оплати. (Закон України)

При продажу товарів через інтернет продавець зобов’язаний надати розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму операції. Закон дозволяє видати його в паперовій або електронній формі. Для електронного документа покупцеві має бути забезпечена можливість отримати або відтворити його, зокрема через QR-код, електронну пошту чи інший електронний канал. (Закон України)

Щоденний Z-звіт формується лише тоді, коли протягом дня були розрахункові операції. Якщо продажів не було, обов’язку створювати Z-звіт немає. Це правило підтверджується і Законом про РРО, і чинним роз’ясненням ЗІР ДПС щодо випадку, коли протягом дня були лише операції «службове внесення» та «службова видача». (Закон України)

Для бізнесу, який використовує РРО/ПРРО, критично важливі не лише факт видачі чека, а й правильний сценарій оплати, номенклатура, спосіб доставки та реквізити документа. Саме під ці елементи потрібно налаштовувати касове обладнання або програмний РРО. Технічний інструмент не звільняє продавця від відповідальності за юридичну правильність моделі продажу. (Закон України)

Доставка товару: коли чек проводить продавець, а коли — перевізник

Якщо оплату в покупця приймає кур’єр продавця — готівкою або карткою при доставці — розрахункова операція відбувається в момент вручення товару. Саме на цей сценарій ДПС наводить приклади, коли кур’єр продавця проводить розрахункову операцію через РРО/ПРРО при передачі товару покупцю або передає чек разом із товаром, якщо продавець уже провів оплату за відповідним сценарієм на своєму боці. Формувати фіскальний чек “після відвантаження” або “коли кур’єр повернеться” не можна. (tax.gov.ua)

Якщо ж післяплату приймає не продавець, а окрема кур’єрська або поштова служба від свого імені та саме вона видає покупцеві розрахунковий документ про приймання коштів, податкова служба роз’яснює, що продавець не застосовує власний РРО/ПРРО для цієї операції з приймання післяплати. У такому випадку в посилку слід вкласти видаткову накладну або інший документ, який підтверджує походження товару. (lv.tax.gov.ua)

Практичний приклад такий: якщо інтернет-магазин продає одяг із післяплатою через сторонню кур’єрську службу, яка приймає гроші від покупця і видає йому свій розрахунковий документ, продавець вкладає у відправлення видаткову накладну. Якщо той самий товар доставляє власний кур’єр магазину й приймає оплату при врученні, розрахункова операція проводиться через РРО/ПРРО саме в момент вручення. (dp.tax.gov.ua)

Закритий магазин, відсутність продажів, перебої зі світлом

Тимчасове припинення роботи торгової точки саме по собі не створює обов’язку щодня друкувати або формувати фіскальний звітний чек, якщо в цей день не було розрахункових операцій. Для підприємця це означає, що під час ремонту, переїзду, відсутності покупців або просто фактичного простою магазину ключовим є не сам факт закритих дверей, а наявність чи відсутність розрахункових операцій. (Закон України)

Закон про РРО також дозволяє суб’єкту господарювання заздалегідь обрати модель, за якою у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії розрахункові операції взагалі не проводяться до відновлення роботи чи підключення резервного РРО. У такій моделі підприємець не веде розрахунки до відновлення технічної можливості.

Підакцизні товари, маркування, приміщення, зберігання

Для підакцизних товарів контроль жорсткіший. Закон про РРО передбачає окрему санкцію за проведення розрахункової операції через РРО/ПРРО без режиму програмування для підакцизних товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування, ціни та кількості. Це один із найризикованіших блоків для продавців алкоголю, тютюну, пального та іншої підакцизної продукції. (Закон України)

Якщо йдеться про виїзну або виносну торгівлю готовими до вживання чи швидкопсувними продовольчими товарами, Постанова Кабінету Міністрів України № 833 вимагає дотримання температурного режиму зберігання і санітарних норм. На кожну партію таких товарів, якщо це передбачено законом, має бути супровідний документ, що підтверджує якість та безпечність товару. Торговельні та складські приміщення, а також прилегла територія повинні утримуватися відповідно до санітарних норм. (Закон України)

Для ліцензованих видів діяльності загальне правило таке: якщо діяльність підлягає ліцензуванню, дані про ліцензію повинні бути розкриті і в електронній комерції. Але для алкоголю, тютюну, пального, лікарських засобів, медичних виробів та інших спеціально регульованих товарів загальних правил цієї статті недостатньо — там діють окремі профільні закони, ліцензійні умови, технічні регламенти, правила маркування та спеціальні підстави для анулювання документів дозвільного характеру. (Закон України)

Перевірки, штрафи, зупинення продажу та відкликання товару

Дотримання правил застосування РРО/ПРРО контролюють податкові органи у межах документальних і фактичних перевірок за Законом про РРО та Податковим кодексом. За непроведення розрахункової операції через РРО/ПРРО, проведення її не на повну суму або невидачу відповідного розрахункового документа діє фінансова санкція: 100 відсотків вартості товарів, робіт чи послуг за перше порушення і 150 відсотків — за кожне наступне. Окремі штрафи передбачені за проблеми з контрольними стрічками, неподанням обов’язкової звітності та програмуванням підакцизних товарів. Узгоджені штрафи сплачуються до бюджету протягом десяти календарних днів з дня узгодження рішення. (Закон України)

Закон № 877-V встановлює важливу гарантію для бізнесу: повне або часткове зупинення виробництва, реалізації продукції, виконання робіт чи надання послуг можливе виключно за рішенням суду, якщо інше прямо не встановлено спеціальним законом. Той самий Закон визначає загальні вимоги до проведення державного нагляду та права суб’єкта господарювання під час перевірки. (Закон України)

Щодо нехарчової продукції діє ринковий нагляд. Органи ринкового нагляду можуть перевіряти характеристики продукції, обмежувати її надання на ринку, забороняти надання на ринку, вимагати вилучення продукції з обігу або її відкликання від споживачів. Якщо суб’єкт господарювання не усуває невідповідність або робить це частково, орган ринкового нагляду може перейти до більш жорстких корегувальних заходів. Для імпортованої продукції додатково працює контроль на митниці. (Закон України)

Порушення законодавства про ціни і ціноутворення тягне санкції лише там, де для відповідних товарів або послуг діють державні регульовані ціни. Для звичайної роздрібної торгівлі важливо не переносити на себе правила, які стосуються лише окремих регульованих ринків. (Закон України)

Персональні дані покупців і замовників

Онлайн-продажі, доставка, бонусні програми, особисті кабінети, обробка звернень і підписки на розсилки майже завжди пов’язані з персональними даними. Їх збір і обробка мають спиратися на визначену законом правову підставу: згоду, необхідність укладення чи виконання договору, виконання обов’язку за законом, захист законного інтересу володільця даних тощо. Під час збору даних особу потрібно повідомити про володільця персональних даних, склад і зміст зібраних даних, мету збору, коло осіб, яким вони передаються, а також про її права. (Закон України)

Суб’єкт персональних даних має право, зокрема, знати про обробку своїх даних, відкликати згоду на їх обробку, вносити застереження щодо обмеження обробки, знати механізм автоматизованої обробки та захищатися від автоматизованих рішень, що мають для нього правові наслідки. Для окремих видів обробки, які становлять особливий ризик для прав і свобод осіб, закон вимагає окремого повідомлення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Що це означає для підприємця на практиці

Підприємець у 2026 році має будувати роботу не навколо “карантинних винятків”, а навколо належної моделі продажу. Для офлайн-точки це означає правильно оформлений персонал, безпечні умови праці, належні документи на товар, коректно налаштований РРО/ПРРО і дисципліну в розрахункових операціях. Для інтернет-магазину — повну ідентифікацію продавця на сайті, зрозумілі правила оплати й доставки, правильний сценарій чека залежно від того, хто приймає гроші, належну роботу з персональними даними, а для окремих груп товарів — виконання спеціальних ліцензійних, маркувальних і галузевих вимог. (Закон України)

Офіційні джерела

• Постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину…» — пункт 1, скасування карантину з 24:00 30.06.2023. (Закон України)

• Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII — статті 40, 44, 49-2, 60, 60-1, 60-2, 113. (Закон України)

• Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII — стаття 13. (Закон України)

• Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV; офіційні роз’яснення ПФУ щодо оплати листків непрацездатності; постанова КМУ від 17.04.2019 № 337. (Закон України)

• Наказ Мінекономіки від 18.03.2021 № 563 — форма № 4-ПН та порядок її подання; наказом одночасно скасовано наказ Мінсоцполітики № 317 від 31.05.2013. (Закон України)

• Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР — статті 2, 3, 5, 15, 17, 25. (Закон України)

• Наказ Мінфіну від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів…» — чинна редакція з останніми змінами, редакція від 11.01.2025. (Закон України)

• Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI — пункт 296.10 статті 296; офіційні роз’яснення ДПС щодо застосування РРО/ПРРО, доставки, післяплати та Z-звітів. (Закон України)

• Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII — статті 7, 8, 11–13. (Закон України)

• Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII — статті 4, 6, 13, 15. (Закон України)

• Закон України «Про цифровий контент та цифрові послуги» від 10.08.2023 № 3321-IX — статті 3, 5, 6, 8, 12. (Закон України)

• Закон України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI — статті 8, 11, 12. (Закон України)

• Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V — статті 4, 10. (Закон України)

• Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VI — статті 22, 32, 33. (Закон України)

• Постанова Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» — зокрема пункт 30 та санітарні вимоги до підприємства торгівлі. (Закон України)

• Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI — стаття 20. (Закон України)