РРО/ПРРО для інтернет-магазину та еквайрингу

РРО/ПРРО для інтернет-магазину у 2026 році: оплати, чеки, маркетплейси, облік товарів і податкові перевірки

Станом на липень 2026 року окремий ПРРО лише через наявність сайту, сторінки в Instagram чи Facebook не потрібен. Вирішальне значення мають не канал продажу, а конкретний продавець, місце проведення розрахунків, спосіб оплати та організація роботи касирів. Один ПРРО може обслуговувати офлайн- і онлайн-продажі одного підприємця з однієї господарської одиниці, якщо він не використовується одночасно на різних пристроях або різними касирами. Для власного кур’єра, який приймає оплату поза магазином чи складом, зазвичай потрібен окремий пересувний ПРРО.

Для інтернет-магазину головне правило таке: оплата карткою, через інтернет-еквайринг, платіжну кнопку або сервіс на кшталт LiqPay чи WayForPay зазвичай потребує фіскального чека. Звичайний переказ на підприємницький поточний рахунок за повними реквізитами IBAN не є розрахунковою операцією для цілей Закону про РРО. Чек формують на повну суму покупки, а не на суму, що залишилася після комісії банку, платіжного сервісу чи платформи. Усі етапи мають бути пов’язані між собою: замовлення, конкретний продавець, оплата, чек, відвантаження, списання товару та можливе повернення.

РРО чи ПРРО: у чому різниця для інтернет-магазину

РРО — це класичний касовий апарат або фіскальний реєстратор. ПРРО — програмне рішення, яке працює на комп’ютері, планшеті, смартфоні або іншому сумісному пристрої та передає дані на фіскальний сервер ДПС.

Для інтернет-магазину ПРРО часто зручніший, оскільки його можна інтегрувати з обліковою системою, сайтом, службою доставки або платіжним сервісом. Однак юридичні вимоги до фіскалізації однакові: розрахункова операція має бути проведена на повну суму, а покупець повинен отримати належний фіскальний документ.

Кому потрібен РРО/ПРРО

Загальне правило поширюється на підприємства та ФОП, які проводять розрахункові операції під час продажу товарів, робіт або послуг.

ФОП — платники єдиного податку другої–четвертої груп та ФОП на загальній системі застосовують РРО/ПРРО, якщо приймають готівку, оплату карткою, через POS-термінал, інтернет-еквайринг або інший спосіб, що є розрахунковою операцією.

ФОП першої групи звільнені від обов’язкового застосування РРО/ПРРО. Водночас перша група передбачена для роздрібного продажу з торговельних місць на ринках та окремих побутових послуг населенню, тому для повноцінного інтернет-магазину зазвичай обирають другу або третю групу з урахуванням виду діяльності та інших обмежень Податкового кодексу.

Окремі винятки передбачені статтями 9 і 10 Закону про РРО. Їх не можна застосовувати лише тому, що продаж відбувається онлайн. Кожний виняток оцінюється за його точними умовами. Наприклад, звільнення для розрахунків за послуги виключно через системи дистанційного банківського обслуговування стосується саме послуг, а не автоматично всіх продажів товарів через інтернет.

Чи потрібен окремий ПРРО для інтернет-магазину

Окремого правила «один сайт — один ПРРО» або «одна сторінка в соцмережі — один ПРРО» закон не встановлює.

ДПС допускає реєстрацію одного стаціонарного ПРРО для господарської одиниці, з якої одночасно ведуться звичайні та інтернет-продажі. Перед реєстрацією ПРРО господарська одиниця має бути поставлена на облік, зокрема через подання форми № 20-ОПП.

Програмне забезпечення можна встановити на кілька пристроїв, але один зареєстрований ПРРО одночасно використовується лише на одному пристрої та одним касиром. Якщо кілька кас працюють паралельно, для них потрібні окремі ПРРО та належно зареєстровані електронні підписи касирів.

На яку адресу реєструвати ПРРО для інтернет-магазину

ПРРО реєструється на господарську одиницю, щодо якої інформацію передано до ДПС.

Якщо інтернет-магазин фактично працює з офісу, магазину, складу-магазину або іншого конкретного приміщення, ця адреса має бути належно відображена в облікових даних. Якщо окремого об’єкта немає, порядок заповнення заяви залежить від фактичної організації діяльності та податкової адреси продавця.

Форму № 20-ОПП подають щодо створеного, відкритого або зареєстрованого об’єкта протягом 10 робочих днів. Повідомляти потрібно, зокрема, про власні та орендовані офіси, магазини, склади й інші об’єкти, через які ведеться діяльність.

Які оплати потребують фіскального чека

Для РРО має значення не напис «безготівкова оплата» у виписці, а фактичний механізм платежу.

ДПС прямо розмежовує карткову передоплату та звичайний банківський переказ за IBAN. При картковій передоплаті чек потрібен. При повній оплаті на поточний рахунок за повними реквізитами IBAN фіскальний чек може не формуватися, однак разом із товаром покупцеві передають належний товаросупровідний документ.

Фраза «кошти надійшли на IBAN» сама по собі нічого не вирішує. Після інтернет-еквайрингу банк також зараховує гроші на поточний рахунок продавця, але початково покупець розрахувався карткою. Така операція потребує РРО/ПРРО.

Коли формувати чек при онлайн-оплаті

Продаж або повернення через РРО/ПРРО реєструється одночасно з розрахунковою операцією. Тому при успішній картковій оплаті не слід чекати банківської виписки, фактичного зарахування коштів після клірингу, виплати від платіжного сервісу або дня відправлення товару.

Для інтернет-магазину безпечний алгоритм такий:

1. Платіжний сервіс підтвердив успішне списання або завершення оплати.

2. Система створила фіскальний чек на повну суму оплаченої частини замовлення.

3. Покупцеві надіслано електронний чек на номер телефону, електронну пошту або іншим погодженим електронним способом.

4. Номер і дані чека прив’язані до замовлення.

5. Після цього товар комплектується та відправляється.

Закон дозволяє надати чек у паперовій або електронній формі, зокрема шляхом надсилання на номер телефону чи електронну пошту або через QR-код, який дає змогу ідентифікувати розрахунковий документ. Покупець має отримати належний документ не пізніше передачі товару.

Інтернет-магазину, який приймає оплати цілодобово, потрібно налаштувати автоматичне формування чеків або організувати приймання платежів так, щоб успішна розрахункова операція не відбувалася без можливості її фіскалізувати.

Що робити з невдалими оплатами, скасуваннями та поверненнями

Якщо платіж відхилено і кошти не списані, фіскальна операція продажу не виникає.

Якщо карткову оплату вже успішно проведено та сформовано чек, а потім замовлення скасовано, повернення коштів оформлюють через РРО/ПРРО як операцію повернення. Не можна просто видалити замовлення з облікової системи або виключити його зі звіту.

Для повернення товару доцільно зберігати:

• заяву або електронне звернення покупця;

• дані первинного фіскального чека;

• документ про приймання поверненого товару;

• видатковий фіскальний чек або інший належний документ повернення;

• підтвердження фактичного повернення коштів;

• документ про повернення товару на склад або його списання, якщо товар не може бути повторно реалізований.

Повернення в обліковій системі має одночасно коригувати фінансову операцію та рух товару. Інакше можуть виникнути розбіжності між чеками, банківськими даними, складськими залишками та документами покупця.

Післяплата через Нову пошту, NovaPay та інших операторів

При післяплаті не можна автоматично вважати, що чек завжди видає продавець або завжди видає перевізник. Потрібно перевірити договір і фактичну схему руху коштів.

Якщо покупець розраховується у відділенні або з кур’єром оператора, оператор приймає оплату, видає свій фіскальний документ, а потім перераховує продавцю кошти на його поточний рахунок відповідно до договору, продавець зазвичай не дублює цю саму оплату через власний РРО/ПРРО. До відправлення вкладають товарні, гарантійні та інші документи, необхідні для конкретного товару.

Якщо за договором або фактично гроші приймає продавець, його кур’єр чи інша особа від імені продавця, саме продавець повинен забезпечити фіскалізацію.

Перед запуском післяплати потрібно письмово визначити:

• хто приймає кошти від покупця;

• від чийого імені приймається платіж;

• хто формує фіскальний чек;

• який документ отримує покупець;

• як оператор перераховує кошти продавцю;

• які звіти та реєстри надає оператор;

• як оформлюються відмова від посилки, повернення та зворотна доставка.

Продажі через Prom, Instagram, Facebook та маркетплейси

Сайт, сторінка в Instagram, Facebook, Prom або інший маркетплейс є каналом залучення покупця та оформлення замовлення. Сам по собі канал не змінює обов’язки продавця.

На сторінці, у картці продавця або в доступних покупцеві умовах продажу має бути зрозуміло, хто саме продає товар. Закон про електронну комерцію вимагає забезпечити прямий, простий і стабільний доступ, зокрема, до найменування юридичної особи або ПІБ ФОП, адресних даних, електронної адреси чи адреси інтернет-магазину, ідентифікаційного коду або РНОКПП, відомостей про ліцензію — якщо вона потрібна, інформації про включення податків у ціну та вартість доставки.

Електронна оферта повинна містити істотні умови договору, а покупець має мати доступ до умов оформлення замовлення, оплати, доставки, повернення та обміну.

Продаж через Instagram або Facebook

Якщо покупець пише в Direct або Messenger, а продавець надсилає платіжне посилання:

• при оплаті карткою через еквайринг продавець формує фіскальний чек;

• при звичайному переказі на підприємницький поточний рахунок за повним IBAN РРО може не застосовуватися;

• у листуванні або підтвердженні замовлення потрібно зафіксувати товар, кількість, ціну, продавця, спосіб оплати та доставки;

• дані продавця у профілі, реквізитах оплати, чеку, накладній і гарантійних документах не повинні суперечити одне одному.

Твердження «це лише Instagram-магазин» не є підставою для звільнення від РРО/ПРРО. ДПС окремо наголошує на обов’язку видавати чеки при продажах через інтернет і соціальні мережі.

Продаж через Prom або інший маркетплейс

Потрібно розділити три ролі:

1. Продавець товару — суб’єкт, від імені якого укладається договір із покупцем.

2. Маркетплейс — майданчик, який розміщує пропозицію, приймає замовлення або надає інші послуги.

3. Банк чи платіжний сервіс — особа, яка проводить платіж.

Банк або платіжний сервіс не стає продавцем лише через те, що обробляє оплату. Якщо товар продає ФОП або компанія, саме цей продавець відповідає за фіскалізацію карткового платежу, якщо договором і фактичними відносинами не встановлено іншу модель продажу.

Для кожного маркетплейсу потрібно перевірити:

• хто зазначений продавцем у замовленні та оферті;

• хто отримує гроші від покупця;

• хто видає фіскальний чек саме на товар;

• чи не є документ платформи лише квитанцією за її власну послугу;

• як утримується комісія;

• які акти, звіти та реєстри передає платформа;

• хто відповідає за повернення, гарантію та претензії.

Не слід вважати будь-який PDF, квитанцію платіжного сервісу або повідомлення «оплату успішно проведено» фіскальним чеком. Розрахунковий документ повинен відповідати встановленій формі та містити належні фіскальні реквізити.

Яку суму зазначати у фіскальному чеку

Чек формують на повну суму розрахункової операції з покупцем.

Наприклад, покупець сплатив 2 000 грн, а банк після утримання 40 грн комісії зарахував продавцю 1 960 грн. Фіскальний чек оформлюється на 2 000 грн. Комісія банку не зменшує ціну проданого товару та не є підставою фіскалізувати лише чисту виплату.

Для ФОП — платника єдиного податку дохід при звичайній моделі еквайрингу визначають у повній сумі виручки з урахуванням комісії банку. Датою доходу при безготівковій оплаті є дата надходження коштів на рахунок. Тому дата фіскального чека та дата визнання доходу в податковому обліку можуть не збігатися: чек пов’язаний із розрахунковою операцією, а дата доходу — з правилами Податкового кодексу.

Комісії маркетплейсів потрібно аналізувати за договором. Не кожне автоматичне утримання платформою прирівнюється до звичайної банківської комісії за еквайринг. У 2026 році ДПС окремо розмежувала ці моделі в роз’ясненні щодо одного з маркетплейсів для юридичних осіб — платників єдиного податку. Тому механізм заліку, утримання або взаємозаліку комісії слід перевіряти до початку роботи, а для нетипової моделі доцільно отримати індивідуальну податкову консультацію.

Які дані повинні бути у фіскальному чеку

Чек повинен відповідати Положенню, затвердженому наказом Міністерства фінансів № 13.

Для інтернет-магазину особливо важливо перевірити:

• правильне найменування продавця;

• адресу господарської одиниці;

• назву товару або послуги;

• кількість;

• ціну;

• повну суму;

• належну форму оплати;

• податкові реквізити — якщо вони застосовуються;

• дату і час операції;

• фіскальні реквізити документа;

• QR-код та інші обов’язкові елементи відповідно до чинної форми.

ФОП — платники єдиного податку, які не зареєстровані платниками ПДВ, для звичайних товарів можуть зазначати назву, що відображає споживчі ознаки та дає змогу віднести товар до відповідної групи. Це спрощення не застосовується до підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, медичних виробів та ювелірних виробів із дорогоцінних металів і каміння.

Назви на кшталт «товар», «замовлення» або «оплата за товар» без можливості зрозуміти, що саме продано, створюють ризик невідповідності вимогам до чека.

Практичний алгоритм продажу: від замовлення до обліку

Крок 1. Визначити продавця

Ще до оплати має бути зрозуміло, який ФОП або юридична особа продає товар.

Не можна спочатку прийняти замовлення від спільного магазину, а потім довільно обрати ФОП залежно від того, у кого залишився ліміт доходу.

Крок 2. Зарезервувати товар

У системі обліку потрібно зарезервувати конкретний товар за замовленням і перевірити:

• фактичну наявність;

• власника товару;

• закупівельний документ;

• місце зберігання;

• серійний номер, партію або інші характеристики — якщо вони потрібні для конкретного товару.

Крок 3. Зафіксувати спосіб оплати

Для кожного замовлення зазначають:

• готівка;

• картка через POS;

• інтернет-еквайринг;

• звичайний переказ за IBAN;

• післяплата;

• комбінована оплата;

• інший фактичний спосіб.

Не слід визначати спосіб оплати лише за текстом банківської виписки.

Крок 4. Провести фіскалізацію

Якщо відбулася карткова, готівкова або інша розрахункова операція, створюється фіскальний чек на повну суму відповідного платежу.

Крок 5. Передати чек покупцеві

Електронний чек надсилається на погоджений контакт або надається іншим дозволеним способом. Сам факт створення чека у ПРРО без його надання покупцеві не усуває ризик порушення.

Крок 6. Оформити відвантаження

До замовлення прив’язують:

• номер відправлення;

• видаткову накладну або інший товарний документ;

• гарантійні документи;

• документи, обов’язкові для конкретної категорії товару;

• дані про отримувача та спосіб доставки.

Крок 7. Списати товар

Товар списується з обліку того продавця, якому він належить і який зазначений у замовленні та чеку.

Крок 8. Провести щоденне звіряння

Доцільно зіставляти:

• успішні оплати;

• фіскальні чеки;

• замовлення;

• відправлення;

• повернення;

• складські рухи;

• банківські зарахування;

• комісії банків і платформ;

• звіти перевізників та маркетплейсів.

У програмі обліку, зокрема Торгсофт, варто налаштувати окремі ознаки для способів оплати, продавців, ПРРО, складів, каналів продажу й статусів доставки. Це дає змогу виявляти нефіскалізовані оплати, дублікати чеків, відвантаження без оплати, повернення без коригування складу та операції, помилково проведені через іншого ФОП.

Облік товару та документи про походження

Підприємці, на яких поширюється обов’язок товарного обліку, повинні продавати лише товари, відображені в установленому обліку, та на початку перевірки надати документи, що підтверджують облік і походження запасів у місці продажу. Такими документами можуть бути накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупівлі, документи про внутрішнє переміщення та інші належні первинні документи.

Порядок № 496 передбачає постійне внесення даних про надходження та вибуття товарів до Форми обліку на підставі первинних документів.

Обов’язок вести Форму обліку за Порядком № 496 поширюється, зокрема, на:

• ФОП на загальній системі, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;

• ФОП третьої групи — платників ПДВ;

• ФОП-єдинників, які продають технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту;

• ФОП-єдинників, які продають лікарські засоби та медичні вироби;

• ФОП-єдинників, які продають визначені законом ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів і каміння.

Для більшості ФОП-єдинників без ПДВ, які продають звичайні товари, спеціальна Форма № 496 не є обов’язковою. Водночас первинні документи на закупівлю, транспортування, імпорт, переміщення й передачу товару залишаються важливими для податкового обліку, захисту прав споживачів, підтвердження законності походження товару та врегулювання спорів.

Програмний складський облік не замінює первинні документи або Форму № 496 там, де вона є обов’язковою.

Склади, офіси та місця зберігання

Склад, офіс, магазин, склад-магазин та інший об’єкт, через який ведеться діяльність, потрібно належно відобразити у формі № 20-ОПП.

Якщо в одному приміщенні зберігаються товари кількох ФОП або компаній, потрібно забезпечити можливість однозначно встановити:

• кому належить кожна партія;

• на підставі якого документа отримано товар;

• у якій зоні він зберігається;

• хто має право його продавати;

• як оформляється переміщення між продавцями;

• який продавець несе гарантійні та споживчі зобов’язання.

Спільний склад без розподілу товарів і документів створює ризик того, що під час перевірки неможливо буде зіставити товар із конкретним продавцем.

Працівники та доступ до ПРРО

Касири, менеджери, комплектувальники та кур’єри повинні працювати на належній правовій підставі.

Фактична податкова перевірка може охоплювати не лише РРО, а й оформлення трудових відносин.

Для ПРРО потрібно контролювати:

• хто має право відкривати зміну;

• чий електронний підпис використовується;

• до якого ПРРО прив’язаний касир;

• хто формував конкретний чек;

• чи не передаються особисті ключі між працівниками;

• чи припинено доступ звільнених осіб.

Один електронний підпис не слід використовувати одночасно на кількох ПРРО. Для паралельної роботи реєструють окремих касирів із власними підписами.

Ліцензії, спеціальні товари та маркування

Окремої універсальної ліцензії «на інтернет-магазин» немає.

Водночас якщо закон вимагає ліцензію або дозвіл для певної діяльності чи категорії товарів, онлайн-продаж можна починати лише після отримання відповідного документа.

До запуску продажів потрібно окремо перевірити режим товару, якщо магазин реалізує:

• алкогольні напої;

• тютюнові вироби, електронні сигарети або рідини для них;

• пальне;

• лікарські засоби;

• харчові продукти;

• технічно складні побутові товари;

• медичні вироби;

• ювелірні вироби;

• товари, що підлягають обов’язковому маркуванню або оцінці відповідності;

• товари з віковими обмеженнями.

Для підакцизних товарів Закон про РРО передбачає спеціальні вимоги до програмування найменування, ціни, кількості та коду товарної підкатегорії за УКТ ЗЕД, а для роздрібного продажу алкогольних напоїв — також до відображення даних марки акцизного податку у передбачених законом випадках.

Продаж спеціальних товарів через Instagram або маркетплейс не скасовує ліцензійних, акцизних, вікових, товарооблікових, складських чи маркувальних вимог.

Як ДПС перевіряє інтернет-продажі

Фактична перевірка проводиться за місцем фактичного ведення діяльності або розташування господарського об’єкта. Вона може охоплювати розрахункові та касові операції, наявність ліцензій, обіг підакцизних товарів та оформлення працівників.

Фактична перевірка проводиться без попереднього повідомлення, але лише за наявності передбачених Податковим кодексом підстав. Серед них можуть бути:

• інформація про можливі порушення розрахункових операцій;

• інформація від державних органів або органів місцевого самоврядування;

• письмове звернення покупця;

• неподання обов’язкової звітності, пов’язаної з РРО, або подання нульових показників за наявності інформації про діяльність;

• інформація про порушення у сфері підакцизних товарів;

• порушення, встановлене попередньою перевіркою;

• інформація про неоформлених працівників або діяльність без державної реєстрації.

Перед початком фактичної перевірки податківці можуть провести контрольну розрахункову операцію — фактично зробити тестову покупку.

Під час перевірки можуть зіставляти:

• товар або замовлення, отримане під час контрольної покупки;

• дані фіскального чека;

• спосіб оплати;

• інформацію на сайті чи сторінці продавця;

• банківські та платіжні документи, отримані в законному порядку;

• накладні перевізників;

• договори та звіти маркетплейсів;

• складські залишки;

• первинні документи;

• повернення;

• дані про працівників;

• фото-, відео- та інші матеріали, отримані відповідно до закону.

Після початку перевірки платник зобов’язаний надати документи, пов’язані з її предметом. Водночас посадові особи не можуть витребувати документи поза випадками, передбаченими Податковим кодексом.

Що перевірити перед допуском податківців

До початку фактичної перевірки посадові особи ДПС повинні пред’явити або надати документи, передбачені статтею 81 Податкового кодексу, зокрема:

• направлення на перевірку;

• копію наказу про проведення перевірки;

• службові посвідчення осіб, зазначених у направленні.

У направленні мають бути реквізити контролюючого органу й наказу, дані платника або об’єкта, вид, мета, підстави, дата початку, тривалість перевірки та дані посадових осіб.

Тривалість фактичної перевірки не повинна перевищувати 10 діб. Продовження можливе не більш як на 5 діб лише з підстав, передбачених Податковим кодексом.

Доцільно заздалегідь визначити відповідальну особу, яка:

• перевіряє документи інспекторів;

• фіксує час початку перевірки;

• робить копії або фото пред’явлених документів;

• координує надання документів;

• не передає матеріали, які не стосуються предмета перевірки, без правової оцінки;

• контролює отримання копій актів та інших документів.

Найпоширеніші помилки інтернет-магазинів

Кілька ФОП під одним брендом: коли виникає ризик штучного поділу

Сам факт роботи кількох ФОП під одним брендом, в одному приміщенні або через один сайт не названий Податковим кодексом автоматичною підставою для штрафу чи анулювання статусу платника єдиного податку.

Водночас у 2026 році ДПС відносить до ознак підвищеного ризику:

• роботу кількох ФОП в одному приміщенні;

• використання одного бренду;

• спільний персонал;

• однакові IP-адреси для клієнт-банку та ПРРО;

• масову реєстрацію ФОП за однією адресою;

• фактичне продовження одного бізнесу іншим ФОП після наближення до граничного обсягу доходу.

Ці обставини є індикаторами для аналізу, а не окремим складом правопорушення. Ризик зростає, якщо кілька формально окремих підприємців фактично мають єдине управління, спільні гроші, нерозподілений товар, тих самих працівників, одну касу та довільно переключають продажі між ФОП для збереження пільгового режиму.

Ознаки реально самостійної роботи ФОП

Кожен підприємець повинен мати власну господарську логіку та документи:

• конкретного продавця визначено до оформлення оплати;

• власний банківський рахунок і платіжний договір;

• власний РРО/ПРРО;

• окремий облік доходів;

• власний товар або документально оформлене право його продавати;

• окремі складські залишки;

• власні первинні документи;

• належно оформлених працівників або документовані відносини щодо спільних ресурсів;

• власні зобов’язання перед покупцем щодо повернення та гарантії;

• можливість сформувати окремий комплект документів за кожною операцією.

Спільний сайт, бренд, склад, реклама або адміністративна підтримка потребують письмових договорів і зрозумілого розподілу витрат, доступів, товарів та відповідальності.

Не слід:

• переводити нові продажі на іншого ФОП лише через наближення до ліміту;

• проводити оплату одного продавця через рахунок іншого;

• видавати чек від ФОП, якому не належить проданий товар;

• використовувати спільну нерозподілену касу;

• підміняти одного роботодавця кількома формальними ФОП;

• переоформлювати продавця після надходження грошей.

За результатами перевірки наслідки залежать від конкретно доведених порушень. Можливі донарахування податків, штрафи за РРО, відповідальність за неоформлених працівників та втрата права на спрощену систему, якщо встановлено підстави, передбачені статтями 298 і 299 Податкового кодексу. Саме «кілька ФОП» не є окремою автоматичною підставою для анулювання.

Практика контролю

У 2026 році ГУ ДПС у Харківській області повідомило про виявлення 20 торговельних мереж з ознаками штучного поділу бізнесу із залученням майже 190 ФОП. Під час контрольно-перевірочних заходів, серед іншого, встановлювали випадки непроведення операцій через РРО/ПРРО та використання праці 19 неоформлених працівників; сума застосованих фінансових санкцій становила майже 2 млн грн.

Ця практика показує, що під час перевірки оцінюють не одну ознаку, а сукупність обставин: організацію кас, працівників, товарів, приміщень, платежів та фактичного управління бізнесом.

Штрафи за порушення РРО/ПРРО

За непроведення розрахункової операції через РРО/ПРРО, проведення на неповну суму або невидачу належного розрахункового документа застосовуються фінансові санкції:

• 100% суми продажу, проведеного з порушенням, — за перше порушення;

• 150% суми продажу — за кожне наступне порушення.

Знижені розміри 25% і 50%, які тимчасово діяли для окремих ФОП, завершилися 31 липня 2025 року. З 1 серпня 2025 року діють повні розміри відповідальності.

За реалізацію необлікованих товарів або ненадання передбачених законом документів про їх облік у місці продажу передбачена фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів за цінами реалізації, але не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Виняток передбачений для ФОП-єдинників без ПДВ, крім продавців технічно складних побутових товарів, лікарських засобів, медичних виробів та визначених ювелірних товарів.

Окремо стаття 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративні штрафи:

• для осіб, які проводять розрахункові операції, — від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• для посадових осіб — від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів;

• при повторному протягом року порушенні — від 5 до 10 та від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів відповідно.

Для окремих територій, включених до офіційного переліку тимчасово окупованих територій, територій активних або можливих бойових дій, Закон про РРО передбачає спеціальне звільнення від відповідальності за визначених умов. Воно не поширюється на порушення під час продажу підакцизних товарів і не є універсальним скасуванням самого обов’язку застосовувати РРО/ПРРО.

Контрольний список для інтернет-магазину

Перед початком або продовженням онлайн-продажів перевірте:

• продавець чітко зазначений на сайті, сторінці або маркетплейсі;

• КВЕДи відповідають фактичній діяльності;

• обрана система оподаткування дозволяє відповідні операції;

• господарські об’єкти відображені через форму № 20-ОПП;

• ПРРО зареєстрований на належну господарську одиницю;

• кількість ПРРО відповідає кількості одночасно працюючих кас;

• касири та їх електронні підписи належно зареєстровані;

• карткові та еквайрингові оплати автоматично фіскалізуються;

• справжні IBAN-перекази відокремлені від карткових платежів;

• чеки формуються на повну суму до вирахування комісій;

• покупець фактично отримує електронний або паперовий чек;

• у чеку зазначено правильний товар і форму оплати;

• післяплата оформлена відповідно до договору з оператором;

• повернення проводяться через ПРРО та відображаються на складі;

• товари мають первинні документи;

• Форма обліку за Порядком № 496 ведеться, якщо вона обов’язкова;

• залишки розділені між різними ФОП;

• рахунки, ПРРО, чеки та товар належать тому самому продавцеві;

• працівники оформлені;

• ліцензії, маркування та спеціальні вимоги для товарів виконані;

• щодня звіряються замовлення, оплати, чеки, відправлення, повернення та склад.

Офіційні джерела

1. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР
   Ключові норми: статті 2, 3, 5, 9, 15, 17, 20, 25; пункти 14 і 15 розділу II.
   https://zakon.rada.gov.ua/go/265/95-%D0%B2%D1%80

2. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI
   Ключові норми: статті 44, 63, 75, 80–86, 187, 291–299.
   https://zakon.rada.gov.ua/go/2755-17

3. Наказ Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів…»
   Ключові норми: вимоги до форми, змісту та обов’язкових реквізитів фіскальних документів.
   https://zakon.rada.gov.ua/go/z0220-16

4. Наказ Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій»
   Ключові норми: реєстрація та застосування РРО; правила проведення продажів і повернень.
   https://zakon.rada.gov.ua/go/z0918-16

5. Наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб — підприємців, у тому числі платників єдиного податку»
   Ключові норми: розділи I–II, Форма обліку товарних запасів.
   https://zakon.rada.gov.ua/go/z1411-21

6. Наказ Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів»
   Ключові норми: розділ VIII, зокрема пункт 8.4 щодо форми № 20-ОПП.
   https://zakon.rada.gov.ua/go/z1562-11

7. Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII
   Ключові норми: статті 5, 7, 10–14.
   https://zakon.rada.gov.ua/go/675-19

8. Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII
   Ключові норми: статті 8, 9, 13, 15.
   https://zakon.rada.gov.ua/go/1023-12

9. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X
   Ключова норма: стаття 155-1.
   https://zakon.rada.gov.ua/go/80731-10

10. Офіційні роз’яснення Державної податкової служби України щодо інтернет-торгівлі, оплат за IBAN, інтернет-еквайрингу, післяплати, реєстрації ПРРО та перевірок.