Як закрити зміну РРО, якщо повітряна тривога?

Порядок дій продавців під час форс-мажорних обставин, таких як повітряна тривога, екстрене відключення світла чи інших незалежних обставин, на законодавчому рівні не врегульований. Зокрема не передбачено закриття чи припинення роботи магазинів і торговельних мереж під час повітряної тривоги.

При цьому, стаття 153 Кодексу Законів про працю України звільняє працівників від виконання трудових обов’язків під час настання форс-мажорних обставин непереборної сили. 

Які діяти продавцям магазину, коли в кінці робочого дня стався форс-мажор і неможливо сформувати щоденний Z-звіт? 

Законодавчі аспекти 

Закон України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» регулює роботу підприємців усіх форм власності, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Зокрема, п. 9 статті 3 Закону № 265 встановлює, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо при продажу товарів або наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування, зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО або програмними РРО фіскальні звітні чеки, які фіксують проведення розрахункових операцій. Виняток становлять автомати з продажу товарів і послуг.

Як бути у разі оголошення тривоги чи іншого форс-мажору?

Якщо ж під час завершення зміни продавця застала повітряна тривога чи аварійне відключення електроенергії, і він не має змоги створити щоденний Z-звіт, такі фіскальні звітні чеки мають бути створені не пізніше наступного робочого дня, до початку проведення розрахункових операцій на РРО/ПРРО. При цьому у разі оголошення  повітряної тривоги працівники мають припинити реалізацію товарів та покинути магазин.

Кому можна не застосовувати РРО/ПРРО?

• Згідно з п. 296.10 ПКУ, ст. 9 Закону 265 про РРО, звільнені від РРО/ПРРО фізособи-підприємці 1-ї, 2-ї та 3-ї груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких за календарний рік становить не більше 1 000 000 грн.

• Підприємці, кому дозволено використовувати розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій замість РРО/ПРРО, відповідно до ст. 10 Закону 265 про РРО.

Наприклад, це можуть бути:

• ФОП, які приймають оплати банківським переказом - надають реквізити ФОП для оплати у форматі Iban або отримують оплати на валютний рахунок ФОП за SWIFT переказами.

• ФОП, які здійснюють розрахунки за послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів згідно зі ст. 9 п. 14 Закону 265.

Усі інші, відповідно до ЗУ Про РРО, зобов'язані зареєструвати на торгових точках РРО/ПРРО для здійснення розрахунків із клієнтами у готівковій формі чи через банківський термінал.