Як законно бізнес в Україні: структура і податки

Як продати бізнес в Україні: законна структура угоди, документи, податки і ключові ризики

Продаж бізнесу в Україні майже ніколи не зводиться до одного договору. Насамперед потрібно визначити, що саме продається: частка в ТОВ, окремі активи, підприємство як єдиний майновий комплекс чи фактично операційна модель ФОП. Від цього залежить усе інше: чи зберігаються борги і договори, чи переходять ліцензії, які документи подавати держреєстратору, чи потрібне нотаріальне посвідчення, як оформити персонал, як оподатковується угода і чи виникає обов’язок застосовувати РРО/ПРРО. (Законодавство України)

Для більшості малого і середнього бізнесу є три базові моделі. Перша — продаж частки в ТОВ: юридична особа не змінюється, а змінюється її власник. Друга — продаж активів: обладнання, товарних залишків, торговельної марки, домену, прав вимоги, договорів, клієнтської бази, складських залишків. Третя — модель ФОП, де продається не сам “ФОП”, а окремі майнові права та активи, бо право на підприємницьку діяльність належить конкретній фізичній особі і реалізується після її державної реєстрації. Найбезпечніша угода — та, у якій ще до підписання договорів перевірені корпоративні обмеження, податки, ліцензії, персональні дані, приміщення, персонал, походження товару та первинні документи. (Законодавство України)

Що саме можна продати

1. Частку в ТОВ

Це найпоширеніший спосіб продажу працюючої компанії. У такій моделі сама юридична особа залишається тією ж самою: з її рахунками, договорами, працівниками, історією, податковими ризиками, ліцензіями, боргами та судовими спорами. Покупець фактично набуває контроль над компанією, а не “чистий аркуш”. Закон про ТОВ передбачає відчуження частки учасника, а також переважне право інших учасників на придбання частки, що продається третій особі. Тому перед угодою обов’язково перевіряють статут, склад учасників і наявність у ЄДР вимоги про нотаріальне посвідчення правочину щодо частки.

2. Активи або підприємство як єдиний майновий комплекс

Цивільний кодекс дозволяє продавати підприємство як єдиний майновий комплекс. До його складу можуть входити не лише будівлі, обладнання, інвентар, сировина і продукція, а й права вимоги, борги, право на торговельну марку та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо ж продаються лише окремі активи, їх передають окремими договорами та актами: товар, основні засоби, права інтелектуальної власності, права вимоги, договори оренди, вебсайт, домен, клієнтська база тощо. Якщо угода стосується єдиного майнового комплексу або іншого нерухомого майна, договір купівлі-продажу укладається письмово і підлягає нотаріальному посвідченню. (Законодавство України)

3. Бізнес ФОП

ФОП як статус не продається окремо від людини. Продати можна майно, товарні залишки, обладнання, торговельну марку, сайт, домен, програмне забезпечення, право вимоги, окремі договори — якщо закон і сам договір дозволяють їх передання. Але покупець не “стає” продавцем-ФОП: він має вести діяльність через власного ФОП або власну юридичну особу і окремо оформлювати всі права, ліцензії, податковий облік і договірну модель. (Законодавство України)

Як обрати правильну структуру угоди

Продаж частки в ТОВ зазвичай обирають тоді, коли цінність бізнесу — не лише в майні, а й у вже чинних договорах, команді, ліцензіях, дозволах, налагодженому обліку, репутації, CRM, історії продажів і роботі з контрагентами. Але разом із цим покупець отримує і всю юридичну історію компанії. Тому така модель майже завжди потребує повної передпродажної перевірки та детально прописаних запевнень і гарантій продавця. (Законодавство України)

Продаж активів зазвичай обирають тоді, коли покупцю потрібна лише операційна база: приміщення, товар, обладнання, бренд, сайт, клієнтська база, персонал, але без старих боргів чи корпоративної історії. Проте в такій моделі не “переходить автоматично” все, що було у продавця: окремо оформлюються права на приміщення, окремо — інтелектуальна власність, окремо — договори з клієнтами й постачальниками, окремо — кадрові питання, окремо — ліцензії та дозволи.

Що перевірити до підписання угоди

Передпродажна перевірка має охоплювати щонайменше такі блоки:

Документи для угоди

Якщо продається частка в ТОВ

У реальній практиці пакет документів зазвичай включає:

Для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу Закон № 755-IV вимагає заяву, документ про сплату адміністративного збору та один із документів, що підтверджує зміну складу учасників або перехід частки, зокрема акт приймання-передачі частки. Саме на цьому етапі часто зриваються угоди, якщо сторони не погодили форму документа, нотаріальне посвідчення або порядок подання документів до ЄДР. (Законодавство України)

Якщо продаються активи

Тут набір документів зазвичай ширший і “розкладений” по видах активів:

Ліцензії, дозволи, приміщення, персонал, доставка і зберігання

Якщо продається частка в ТОВ, юридична особа не змінюється, тому бізнес формально продовжує працювати через того самого ліцензіата чи дозволоотримувача. Але це не означає, що угоду можна закрити без перевірки. Потрібно з’ясувати, чи треба оновити відомості в реєстрах, чи не пов’язані ліцензійні умови з конкретним директором, приміщенням, обладнанням, місцем провадження діяльності, відповідальними працівниками або спеціальним персоналом. Підстави для анулювання ліцензії встановлюються Законом про ліцензування і спеціальними галузевими правилами, тому перед продажем перевіряють не тільки наявність ліцензії, а й фактичну відповідність ліцензійним умовам. (Законодавство України)

Якщо ж продаються активи або бізнес ФОП, покупець не набуває автоматично статус продавця як ліцензіата, орендаря чи роботодавця. Це означає, що право користування приміщенням, складом, торговою точкою, службовими автомобілями, логістичними маршрутами, а також право здійснювати ліцензований вид діяльності треба оформлювати окремо. Для регульованих товарів і видів діяльності — зокрема там, де є спеціальні правила зберігання, доставки, маркування, акцизу, санітарних вимог або вимог до персоналу, — покупець має перевірити можливість законного старту ще до приймання активів.

Щодо персоналу, продаж частки в ТОВ сам по собі не змінює роботодавця: компанія залишається тією ж самою юридичною особою. Натомість при продажу активів персонал не “переходить” автоматично разом із майном: кадрове оформлення потрібно будувати окремо за трудовим законодавством, з урахуванням конкретної моделі передачі бізнесу. (Законодавство України)

Податки: що важливо врахувати до ціни угоди

Податкові наслідки залежать від того, хто продає, що саме продає і на якій системі оподаткування перебуває продавець. Якщо фізична особа продає корпоративні права, така операція зазвичай аналізується через правила про інвестиційний прибуток: базою є позитивна різниця між доходом від продажу та документально підтвердженими витратами на придбання. Для таких доходів важливі норми про ПДФО, військовий збір і річне декларування, а хто саме сплачує або утримує податок, залежить від структури виплати і статусу сторін. (Законодавство України)

Якщо продавець — юридична особа, наслідки визначаються правилами бухгалтерського обліку, податку на прибуток і, за потреби, податковими різницями щодо операцій із цінними паперами та корпоративними правами. Якщо продаються активи, для платника ПДВ потрібно окремо перевіряти, чи є операція об’єктом оподаткування ПДВ і чи не застосовується спеціальне звільнення. Для юридичних осіб — платників єдиного податку діє окреме правило щодо продажу основних засобів: у певних випадках дохід визначається як різниця між сумою коштів від продажу і залишковою балансовою вартістю. Помилка в податковій моделі часто означає не лише донарахування податків, а й перекіс усієї ціни угоди. (Законодавство України)

РРО/ПРРО: коли питання справді виникає

Закон № 265/95-ВР прив’язує обов’язок застосування РРО/ПРРО до розрахункових операцій у готівковій або безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо при продажу товарів або наданні послуг. Тому в угодах з продажу бізнесу потрібно дивитися не на назву договору, а на фактичну модель розрахунків. Якщо сторони приймають оплату так, що вона підпадає під визначення розрахункової операції, питання РРО/ПРРО стає актуальним. Якщо ж розрахунки будуються як класичні безготівкові платежі між суб’єктами господарювання за договорами купівлі-продажу частки або активів, модель треба звіряти саме з визначеннями Закону № 265/95-ВР і не змішувати її з роздрібним продажем кінцевому споживачу. (Законодавство України)

Торговельна марка, клієнтська база, сайт і персональні дані

Одна з найчастіших проблем у продажу бізнесу — коли ключові нематеріальні активи формально не належать тій особі, яка їх продає. Торговельна марка може бути зареєстрована на засновника, домен — на менеджера, CRM — на стороннього інтегратора, сайт і контент — на розробника. Договір про передачу права власності на торговельну марку має бути укладений письмово і підписаний сторонами; за бажанням сторони можуть опублікувати відомості і внести їх до Реєстру. Якщо цього не зробити, покупець може заплатити за бренд, але не отримати юридичного контролю над ним.

Клієнтська база — це не просто “список контактів”, а в багатьох випадках персональні дані. Закон про захист персональних даних вимагає законної підстави для їх обробки і передачі, а також покладає обов’язки щодо інформування суб’єкта даних про володільця, мету збору та осіб, яким передаються його дані. Тому передача CRM, бази лояльності, e-mail-розсилок, історії замовлень і телефонних номерів без належної правової моделі створює окремий ризик для продавця і покупця.

Що найчастіше ламає угоду

Найтиповіші причини зриву або подорожчання продажу бізнесу такі:

Програма обліку товару для інтернет-магазинів, крамниць, торгових точок, складів та виробництва