Як зареєструвати торговельну марку?

Як зареєструвати права на торговельну марку в Україні

Торговельна марка — це назва, логотип, комбінація слів і зображень, колір, форма пакування, звук або інше позначення, за яким споживач відрізняє ваші товари чи послуги від чужих. В Україні право на торговельну марку набувається через державну реєстрацію, а свідоцтво підтверджує це право. Реєстрацію здійснює Національний орган інтелектуальної власності, функції якого виконує державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (УКРНОІВІ). (Закон України)

Реєструвати марку варто до того, як бренд став публічним і в нього вкладено гроші. Свідоцтво дає власнику право використовувати торговельну марку, забороняти її неправомірне використання іншим особам, передавати права повністю або частково, видавати ліцензії, а також використовувати знак охорони у вигляді латинської літери «R» у колі. Порушенням може бути і використання марки без згоди власника в доменному імені. (Закон України)

Для бізнесу це не лише інструмент захисту, а й актив. Після набуття майнових прав і визначення їх вартості права на торговельну марку можуть бути взяті на облік як нематеріальний актив, що відкриває можливість ліцензування, внесення до статутного капіталу, продажу прав або іншої комерціалізації. (IP офіс (УКРНОІВІ) - IP Office (UANIPIO))

Зареєструвати можна не тільки слово або логотип. Закон прямо допускає слова, власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори, форму товару чи пакування, звуки та інші позначення, якщо вони придатні для відрізнення ваших товарів або послуг і можуть бути відображені в Реєстрі так, щоб обсяг охорони був чітким і зрозумілим. Для звукових, кольорових, рухових, мультимедійних, позиційних, орнаментних і голографічних марок діють окремі технічні вимоги до подання. (Закон України)

Не кожне позначення можна монополізувати. Не одержать правову охорону, зокрема, державні символи, офіційні назви держав, емблеми міжнародних міжурядових організацій, офіційні клейма, печатки та нагороди. Так само відмовлять позначенням, які не мають розрізняльної здатності, стали загальновживаними, є суто описовими, вводять в оману щодо товару, послуги чи їх виробника, складаються з загальновживаних символів і термінів або відображають лише форму, зумовлену природою товару, технічним результатом чи істотною цінністю самого товару. Окремі описові чи слабкі елементи можуть бути включені до марки як неохоронювані, а частина з них може отримати охорону, якщо набуде розрізняльної здатності внаслідок використання до дати подання заявки. (Закон України)

Відмова можлива і через конфлікт із чужими правами. Не зареєструють позначення, тотожні або схожі настільки, що їх можна сплутати, з раніше зареєстрованими чи раніше поданими в Україні торговельними марками для таких самих або споріднених товарів і послуг. Перешкодою можуть бути також добре відомі марки, навіть без української реєстрації, комерційні найменування, промислові зразки, назви та персонажі відомих творів, а також імена, псевдоніми, портрети й факсиміле відомих в Україні осіб без їхньої згоди. У деяких випадках закон допускає реєстрацію за згодою власника раніше набутого права, але лише якщо це не вводитиме споживача в оману. (Закон України)

Тому перед поданням заявки варто провести пошук не лише по вже зареєстрованих марках, а й по поданих заявках та близьких конфліктах. Для цього УКРНОІВІ надає спеціальну інформаційну систему пошуку, а перелік товарів і послуг слід формувати за чинною редакцією МКТП (Ніццької класифікації). З 1 січня 2026 року в Україні застосовується МКТП (13-2026). Чим точніше сформульований перелік товарів і послуг, тим менше ризиків отримати запит або відмову під час експертизи. (sis.nipo.gov.ua)

Подати заявку може фізична або юридична особа, а також кілька заявників спільно. Заявка подається в паперовій або електронній формі, але одна заявка повинна стосуватися лише однієї торговельної марки. Електронна заявка подається виключно через інформаційно-комунікаційну систему УКРНОІВІ. Іноземні заявники, які не мають постійного місця проживання чи місцезнаходження в Україні, подають заявку через представника у справах інтелектуальної власності, якщо міжнародним договором не встановлено інше; виняток можливий, коли один із кількох заявників є українською особою і в заявці зазначена адреса для листування в Україні. (Закон України)

Заявка складається українською мовою. Вона повинна містити заяву про реєстрацію, зображення позначення та перелік товарів і послуг, згрупованих за МКТП. Якщо документи викладені іншою мовою, подається переклад українською. Зображення марки подається, як правило, розміром 8 × 8 см; якщо знак містить дрібні елементи, зображення не повинно перевищувати формату А4. Якщо в марці є слова не кирилицею, у заявці подається їх транслітерація. Для колективної марки додається документ, що визначає умови її використання. Довіреність на представника подається у довільній письмовій формі з урахуванням вимог Цивільного кодексу; якщо вона складена іншою мовою, додається переклад українською. (Закон України)

Для нетипових марок діють спеціальні вимоги. Звукова марка подається із звукозаписом у форматі MP3 до 5 МБ. Рухова марка може супроводжуватися відеозаписом у форматі MP4 з відеокодеком AVC/H.264 або MPEG-/H.262, розміром до 20 МБ. Для мультимедійної марки також додається відеозапис. Якщо заявляється колір або комбінація кольорів без контурів, треба вказати міжнародно визнаний код кольору, наприклад Pantone, RAL або Focoltone, і подати належне відтворення. (Закон України)

Окремо варто врахувати право пріоритету. Якщо ви вже подали таку саму заявку в Україні чи в державі — учасниці Паризької конвенції або СОТ, або показали знак на міжнародній виставці, можна заявити пріоритет протягом шести місяців від першого подання чи показу. Заяву про пріоритет і підтвердні документи з перекладом українською потрібно подати протягом трьох місяців від подання української заявки. (Закон України)

Офіційні платежі складаються із зборів і державного мита. За подання заявки одним заявником збір становить 4000 грн за один клас МКТП, плюс 4000 грн за кожний наступний клас і плюс 1000 грн, якщо в заявці є кольорове зображення. Якщо заявників кілька, застосовується 130% від збору за кодом 40100. За електронне подання збір за кодами 40100 і 40200 сплачується у розмірі 75% від установленого розміру. Після позитивного рішення сплачуються 600 грн за публікацію про видачу свідоцтва за кожний клас і державне мито за видачу свідоцтва: для осіб, що постійно проживають або знаходяться в Україні, — 85 грн; для осіб за межами України — 200 доларів США. Якщо знадобиться адміністративне оскарження рішення до Апеляційної палати, збір за подання заперечення становить 6800 грн. За подання заперечення третьою особою проти заявки на стадії експертизи — 2000 грн. (Закон України)

Процедура починається з подання заявки. Датою подання вважається дата, коли НОІВ одержує мінімальний комплект: клопотання у довільній формі українською мовою, дані про заявника та його адресу, достатньо чітке зображення позначення і перелік товарів та послуг українською мовою. Збір за подання заявки треба сплатити протягом двох місяців від дати подання; цей строк можна продовжити, але не більш як на шість місяців, якщо вчасно подати клопотання і сплатити збір за його подання. Якщо мінімальні вимоги дотримані і збір сплачений належно, заявнику надсилають повідомлення про встановлену дату подання, а відомості про заявку публікують у Бюлетені протягом п’яти робочих днів. (Закон України)

Після цього відбувається формальна експертиза та експертиза по суті. Будь-яка особа має три місяці від дати публікації, щоб подати мотивоване заперечення проти заявки. Якщо експертиза виявляє підстави для відмови або потребує уточнень, заявнику надсилають повідомлення чи попередній висновок. Додаткові матеріали подаються протягом двох місяців; якщо строк пропущено, заявка може вважатися відкликаною, але за певних умов права щодо заявки можуть бути відновлені протягом шести місяців від спливу строку. Рішення НОІВ за заявкою можна оскаржити до суду або до Апеляційної палати протягом двох місяців від одержання рішення чи копій протиставлених матеріалів. (Закон України)

Після рішення про реєстрацію треба довести процедуру до кінця. Публікація про видачу свідоцтва здійснюється лише після надходження документа про сплату державного мита і збору за публікацію. Якщо ці платежі не надійдуть протягом трьох місяців від одержання рішення про реєстрацію, публікація не проводиться, а заявка вважається відкликаною. Цей строк теж можна подовжити до шести місяців або, за поважних причин, відновити в межах шести місяців після його спливу. (Закон України)

Свідоцтво діє десять років від дати подання заявки. Права, що випливають із нього, діють від тієї ж дати подання заявки, а не з дати видачі свідоцтва. Після реєстрації власник може передавати виключні майнові права повністю або частково, видавати ліцензії, а ліцензійний договір повинен містити, зокрема, способи використання марки, територію, строк і умову контролю якості. Якщо у свідоцтва кілька співвласників, жоден із них без згоди інших не може самостійно видати ліцензію чи передати право. (Закон України)

Реєстрація не є безумовною і вічною. Дію свідоцтва можуть достроково припинити, якщо марка не використовується в Україні безперервно протягом п’яти років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва, якщо вона перетворилася на загальновживане позначення певного виду товарів чи послуг або якщо через спосіб використання почала вводити громадськість в оману. Свідоцтво також може бути визнане недійсним у судовому порядку, якщо марка не відповідала умовам охорони, якщо до свідоцтва потрапили елементи чи товари/послуги, яких не було в заявці, або якщо свідоцтво видано з порушенням прав інших осіб. Строк дії свідоцтва продовжується кожні десять років за клопотанням і сплатою збору: для одного власника — 12000 грн за один клас і 1200 грн за кожний наступний; для кількох власників — 130% від цього розміру; якщо продовження оформлюється у шестимісячний пільговий строк після дедлайну, збір зростає до 150%. (Закон України)

Для підприємця найкраща стратегія виглядає так: спочатку перевірити знак у пошуковій системі УКРНОІВІ, потім акуратно сформувати перелік товарів і послуг за МКТП, після цього подати окремі заявки на ті варіанти бренду, які реально потрібні бізнесу як самостійні об’єкти охорони — наприклад, словесну марку, логотип або комбіновану марку. Це особливо важливо для назв у кирилиці й латиниці, якщо бізнес використовує обидва варіанти в рекламі, на сайті, в договорах або на упаковці. Оскільки одна заявка охоплює лише одну торговельну марку, окремі варіанти подаються окремо. Для виходу за межі України українська реєстрація сама по собі не дає охорони за кордоном; для іноземних держав можна використовувати міжнародну реєстрацію за Мадридською системою через УКРНОІВІ. (Закон України)

У практиці це правило працює жорстко. У березні 2025 року Верховний Суд окремо звертав увагу, що дія свідоцтва на торговельну марку може бути достроково припинена через безперервне п’ятирічне невикористання. Для бізнесу це означає, що після реєстрації недостатньо просто «тримати» свідоцтво: потрібно зберігати докази реального використання марки — на упаковці, у рекламі, на сайті, у діловій документації, у договорах, накладних, актах, скриншотах інтернет-сторінок та інших матеріалах. (Верховний Суд України)

Чек-лист реєстрації торговельної марки

Офіційні джерела

Програма обліку товару для інтернет-магазинів, крамниць, торгових точок, складів та виробництва