Готуємось до 2026 року: 6 ключових змін для українських підприємців, які не можна пропустити

Ведення бізнесу в Україні завжди було пов'язане з необхідністю пильно стежити за змінами в законодавстві. Підприємці звикли до того, що податкові правила, вимоги до звітності та соціальні стандарти можуть змінюватися, і вміння швидко адаптуватися є ключовим фактором успіху.

2026 рік не стане винятком і принесе низку важливих нововведень, які торкнуться діяльності практично кожного ФОПа та юридичної особи. Ці нововведення можна умовно поділити на три напрями: посилення фіскального контролю (повернення ЄСВ, обов'язкові термінали), оновлення фінансових нормативів (нова "мінімалка" та ліміти), а також зміни в адмініструванні та трудових відносинах.

Мета цієї статті — чітко, структуровано та без зайвої "води" пояснити шість найбільш вагомих змін, які чекають на український бізнес у 2026 році. Наша задача — допомогти вам заздалегідь зрозуміти нові правила гри, оцінити їхній вплив на ваші процеси та бюджети, і, як результат, впевнено увійти в новий фінансовий рік.

1. Повернення обов'язкового ЄСВ "за себе"

Ключова зміна, яка безпосередньо впливає на бюджет ФОПів: пільга щодо несплати ЄСВ «за себе», запроваджена на період дії воєнного стану, фактично завершила свою дію раніше. Право не сплачувати Єдиний соціальний внесок було тимчасовою антикризовою нормою, і з 1 січня 2025 року обов’язок сплати ЄСВ відновлено на загальних підставах.

Це означає, що ФОП на спрощеній системі зобов’язані сплачувати ЄСВ незалежно від наявності доходу чи фактичного ведення діяльності.

Важливе уточнення для ФОП на загальній системі оподаткування: для них продовжує діяти базова норма Закону про ЄСВ — якщо у звітному місяці не отримано чистого доходу (прибутку), внесок можна не нараховувати та не сплачувати. Однак пам'ятайте: місяці без сплати ЄСВ не зараховуються до страхового стажу.

У 2026 році ці правила продовжують діяти, проте змінюється їхній фінансовий вимір. Згідно із Законом про Державний бюджет на 2026 рік, через підвищення мінімальної заробітної плати зростає мінімальний розмір обов’язкового страхового внеску.

Виходячи з нового розміру мінімальної заробітної плати (8647 грн), мінімальний страховий внесок з 1 січня 2026 року становитиме:

8647 грн × 22% = 1902,34 грн на місяць.

Ця сума безпосередньо залежить від нового розміру мінімальної зарплати, про який ми поговоримо детальніше у пункті 4. Для платників єдиного податку вона є обов'язковою до сплати навіть за відсутності доходу. Це особливо важливо для ФОП-спрощенців, які тимчасово не вели діяльність, але залишались зареєстрованими — борг з ЄСВ буде нараховуватися автоматично.

Підприємцям необхідно врахувати ці обов'язкові витрати при формуванні бюджету на 2026 рік.

2. Платіжні термінали стануть обов'язковими для найменшого бізнесу

З 1 січня 2026 року значно розширюється коло підприємців, які зобов’язані забезпечити клієнтам можливість здійснювати безготівкові розрахунки. Ця вимога є частиною державної політики з детінізації економіки та розширення сфери безготівкових розрахунків. Згідно з Постановою № 894, ця вимога поширюється на такі категорії:

• Фізичні особи – підприємці (окрім 1 групи).

• Торговці, що використовують торгові автомати.

• Торговці, що здійснюють виїзну/виносну торгівлю.

• Продавці власноруч вирощеної продукції (фермери, садівники).

Відповідно до чинних норм та законодавчих змін, винятком є фізичні особи — підприємці першої групи єдиного податку. Для них вимога щодо обов’язкового використання POS-терміналів не застосовується протягом усього періоду дії воєнного стану та ще протягом трьох місяців після його скасування або припинення. У цей період ФОП 1 групи можуть законно здійснювати діяльність без платіжних терміналів, без створення додаткового фінансового та операційного навантаження.

Альтернативою класичному POS-терміналу може слугувати мобільний еквайринг (технологія Tap to Phone) або програмні термінали у смартфоні. Для мобільної кав'ярні чи торгівлі на ярмарку ідеальним рішенням може стати програмний РРО у смартфоні (Tap to Phone), що мінімізує початкові витрати. Натомість для невеликого магазину з постійним потоком клієнтів класичний POS-термінал може бути надійнішим та зручнішим.

Невиконання цієї вимоги тягне за собою серйозні фінансові санкції:

• Штраф від ДПС: від 1700 до 3400 грн. За повторне порушення протягом року — від 8500 до 17000 грн.

• Штраф від Держпродспоживслужби: 8500 грн.

3. Спрощення звітності для ФОП з 2026 року

Поряд із новими обов'язками, 2026 рік принесе і позитивні зміни. Ця зміна є важливим кроком до зменшення адміністративного навантаження на малий бізнес. Замість 12 звітів на рік (за умови наявності виплат) підприємцю потрібно буде подавати лише 4, що вивільняє час для основної діяльності.

Для ФОПів змінюється звітний період подання Податкового розрахунку сум доходу (раніше відомого як форма 1ДФ та звіт з ЄСВ). Ключова зміна полягає в тому, що звітний період змінюється з місячного на квартальний.

Новий термін подання звіту — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

4. Нова "мінімалка" та прожитковий мінімум: як це вплине на податки та ліміти

Законом про Держбюджет – 2026 встановлено нові ключові соціальні стандарти, які безпосередньо впливають на податкове навантаження та ліміти доходів для бізнесу.

Основні показники на 2026 рік:

• Мінімальна заробітна плата: 8647 грн.

• Прожитковий мінімум для працездатних осіб: 3328 грн.

Ці цифри є базою для розрахунку єдиного податку та граничних обсягів доходу для ФОП на спрощеній системі. Ось як зміняться ключові показники:

• Максимальна ставка єдиного податку для 1 групи: 332,80 грн (10% від прожиткового мінімуму).

• Максимальна ставка єдиного податку для 2 групи: 1729,40 грн (20% від мінімальної зарплати).

• Нові річні ліміти доходу для платників єдиного податку:

• 1 група: 1 444 049 грн (167 мінзарплат).

• 2 група: 7 211 598 грн (834 мінзарплати).

• 3 група: 10 091 049 грн (1167 мінзарплат).

Військовий збір для ФОП у 2026 році

Окрім єдиного податку, підприємцям слід врахувати оновлене навантаження з Військового збору. Для ФОП 1, 2 та 4 груп він тепер є фіксованим і становить 10% від мінімальної зарплати, що у 2026 році дорівнює 864,70 грн на місяць. Для платників 3 групи ставка військового збору становить 1% від доходу. Цей платіж є обов'язковим і сплачується окремо від основного єдиного податку, що суттєво змінює загальну суму щомісячних витрат на утримання бізнесу.

5. Неповний робочий час ("0,75 ставки"): нюанси встановлення під час воєнного стану

Встановлення працівнику неповного робочого часу (наприклад, 0,75, 0,5 ставки тощо) є абсолютно законною практикою, що регулюється ст. 56 Кодексу законів про працю (КЗпП). Однак під час дії воєнного стану існують важливі нюанси щодо процедури таких змін, якщо ініціатором виступає роботодавець.

Під час дії воєнного стану роботодавець має право змінити істотні умови праці (зокрема, встановити неповний робочий час) без двомісячного попередження працівника. Повідомити потрібно не пізніше, ніж до запровадження нових умов.

Це правило, встановлене Законом № 2136, надає бізнесу більше гнучкості в управлінні персоналом та фондом оплати праці. Проте важливо чітко дотримуватися процедури: завчасно повідомити працівника про зміни, отримати його згоду. Якщо працівник не погоджується продовжувати роботу в нових умовах, трудовий договір може бути припинено на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП з обов'язковою виплатою вихідної допомоги.

6. Рахунки ФОП: суворе табу на використання особистих карток для бізнесу

Нагадуємо про фундаментальне правило фінансової гігієни для підприємців: заборонено використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності. Ця вимога чітко прописана в п. 24 Інструкції НБУ № 162.

Використання особистої картки не лише порушує вимоги НБУ, але й створює ризик того, що податкова може трактувати всі надходження на цю картку як підприємницький дохід, що призведе до донарахування податків та штрафів.

ДПС у Чернівецькій області також надає важливе роз'яснення: у разі припинення підприємницької діяльності, закриттю підлягають лише ті рахунки, що відкривалися спеціально для ведення бізнесу. Рахунки, які були відкриті для власних потреб, закривати не обов'язково. Чітке розмежування особистих та бізнес-рахунків є запорукою прозорості фінансових потоків та уникнення зайвих питань від контролюючих органів.

Головний висновок: 2026 рік вимагає не просто реагування, а проактивного фінансового планування. Рекомендуємо вже зараз переглянути бізнес-модель, закласти нові обов'язкові платежі в ціну товарів чи послуг та оцінити необхідність інвестицій у платіжну інфраструктуру. Завчасна підготовка — це найкращий спосіб перетворити виклики на нові можливості для зростання.