Відміна Господарського кодексу: як це вплине на ФОП та юридичних осіб?

Приватних підприємств більше не буде — це ключова реформа у сфері бізнесу у 2025 році. І впроваджується вона разом зі скасуванням Господарського кодексу України.

Як вплинуть такі різкі зміни на ФОПів та юридичних осіб і чого чекати підприємцям найближчим часом?

Чому скасовано Господарський кодекс?

На початку 2025 року Верховна Рада прийняла проєкт Закону, який вводить нові правила здійснення підприємницької діяльності. Документ набирає чинності з 28 серпня 2025 року. Саме з цієї дати припинять своє існування всі приватні підприємства. Тобто взагалі більше не буде такої форми власності.

Основними причинами проведення даної реформи є те, що в Господарському кодексі більшість положень повторює зміст Цивільного кодексу України. На практиці це неодноразово приводило до плутанини, тому що не було чіткої визначеності, у якому конкретно випадку застосовувати ту чи іншу норму.

Також кодекс містив багато вже застарілих норм і понять, які збереглися ще з часів Радянського Союзу. Всі вони не відповідають принципам сучасного бізнесу. Тож влада вирішила, що нарешті прийшов час для кардинальних змін.

Які ризики для підприємців внаслідок відміни ГКУ?

В результаті скасування ГКУ існують наступні ризики:

• невизначеність в правовому регулюванні: в ГКУ є специфічні положення, які відсутні в інших законах. Тому після анулювання кодексу можуть з’явитися прогалини в рішенні правових питань і відповідні проблеми для підприємців;

• обов’язкова реорганізація, об’єднання: всі приватні підприємства повинні реорганізувати свій бізнес у ФОП або ТОВ. Необхідно це буде зробити впродовж 5 років, починаючи з дати припинення дії кодексу — з 28 серпня 2025 року;

• додаткові витрати, пов’язані зі зміною форми власності організації: реорганізація будь-якого підприємства потребує додаткових фінансових витрат, наприклад, на супровід кваліфікованого юриста, процедуру ліквідації підприємства, розробку нового статуту та установчих документів і т.ін.;

• зміни в оподаткуванні та звітності: реорганізований бізнес може зіткнутися з більш складною процедурою ведення податкової звітності.

Які форми підприємств передбачено новим законом?

Закон залишає тільки три форми підприємницької діяльності:

• ТОВ — товариство з обмеженою відповідальністю;

• АТ — акціонерні товариства (підходить для великих компаній та корпорацій);

• ФОП — фізична особа-підприємець (для малого бізнесу та індивідуальної діяльності).

З цього виходить, що ФОПи наразі знаходяться у більш безпечному становищі, й нова реформа не зачепить їх діяльність.

Нові норми закону насамперед стосуються юридичних осіб, серед яких можна виділити наступні форми власності підприємств:

Державні:

• державні некомерційні,

• державні комерційні,

• казенні.

Комунальні:

• комунальні некомерційні,

• комунальні комерційні,

• приватні,

• спільні комунальні,

• дочірні,

• іноземні.

Громадські об’єднання:

• профспілки,

• релігійні організації,

• підприємства споживчої кооперації.

Що буде відбуватися з комунальними та державними підприємствами?

Комунальні та державні підприємства можуть бути ліквідовані або перетворені на ТОВ чи АТ.

Важливі положення реорганізації:

1. Спільними комунальними підприємствами керуватимуть відповідні територіальні громади.

2. Комунальні підприємства стануть ТОВ, АТ або КНТ (комунальними некомерційними товариствами).

3. Казенні та державні комерційні підприємства стануть АТ або ТОВ, в яких держава буде мати 100% акцій.

Об’єднання юридичних осіб

Юридичні особи можуть об’єднатися в наступні форми підприємницької діяльності:

• концерн — кожна компанія-учасник є фінансово незалежною, але ключові функції залишаються за головним офісом;

• асоціація — головна компанія координує господарську діяльність, але не втручається в роботу учасників об’єднання;

• консорціум — об’єднання декількох фірм на певний час для реалізації проєктів;

• корпорація — об’єднання має договірний характер, головний офіс бере на себе всі управлінські функції.

Внаслідок подібних об’єднань можуть бути створені великі альянси компаній для розвитку інновацій або більш ефективної співпраці.

Ліквідація підприємств і перехідний період

З 28 серпня 2025 року для всіх юридичних осіб починається перехідний період — 5 років, впродовж яких необхідно привести свій бізнес до законодавчих вимог. Рішення про ліквідацію чи реорганізацію підприємств приймають:

• органи місцевого самоврядування — щодо комунальних підприємств;

• Кабмін — щодо державних підприємств.

Майно таких компаній передається у статутний капітал нового об’єднання.

Перед самою реорганізацією необхідно провести інвентаризацію активів.

Коротко про важливі зміни

1. Якщо власник бізнесу своєчасно не визначиться з подальшою формою власності підприємства, то після закінчення перехідного періоду статут втратить свою чинність і за законом буде вважатися недійсним.

2. Новий Закон буде регулювати випадки застосування штрафів і санкцій, у тому числі й зупинення дії ліцензії.

3. Вводиться поняття «узуфрукт» — це право особи користуватися чужим майном і використовувати результати його діяльності. Тому якщо майно не може бути приватизовано, то контроль над його використанням повністю передається державі.

4. Підприємства продовжують свою діяльність без будь-яких змін впродовж перехідного періоду.

5. Закон дозволяє територіальним громадам створювати юридичні особи для того, щоб управляти майном та реалізувати соціальні проєкти.

Попри різкі зміни в законодавстві, не треба зайвий раз хвилюватися, адже за підприємствами залишиться право самостійно визначати організаційну структуру, встановлювати штатний розпис і чисельність працівників.