Військовий облік жінок: обов’язки роботодавців, документи та штрафи

Військовий облік жінок: що має знати бізнес

Станом на 2026 рік обов’язковий військовий облік жінок в Україні не є загальним для всіх професій. Обов’язково на військовий облік військовозобов’язаних беруться жінки, які придатні за станом здоров’я та віком і здобули медичну або фармацевтичну спеціальність. Жінки з іншими спеціальностями чи професіями, спорідненими з військово-обліковими спеціальностями, можуть ставати на військовий облік лише за власним бажанням. Перелік таких споріднених спеціальностей затверджує Міністерство оборони України. (Закон України)

Жінки, які перебувають на військовому обліку, у воєнний час можуть бути призвані на військову службу або залучені до виконання робіт із забезпечення оборони держави лише у добровільному порядку. У мирний час вони можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки добровільно, за контрактом. (Закон України)

Хто саме підлягає обов’язковому взяттю на облік

До обов’язкового військового обліку належать жінки, які одночасно відповідають трьом умовам: здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та підпадають під вимоги щодо віку для перебування у запасі. Для інших жінок — навіть якщо їхня професія є спорідненою з військово-обліковою спеціальністю — чинне законодавство встановлює добровільний, а не обов’язковий порядок. (Закон України)

Що має зробити жінка після здобуття медичної або фармацевтичної освіти

Жінка, яка здобула медичну або фармацевтичну спеціальність, зобов’язана протягом 60 діб після здобуття відповідної освіти прибути до районного або міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим або зареєстрованим місцем проживання для визначення ступеня придатності до військової служби. Заклади професійної, фахової передвищої та вищої освіти, що готують таких фахівчинь, у семиденний строк після завершення навчання подають до ТЦК та СП список жінок, які здобули відповідну освіту. (Закон України)

Якщо така жінка не працює, вона звертається до ТЦК та СП самостійно. Якщо працює, а на військовому обліку ще не перебуває, роботодавець має повідомити про неї відповідний ТЦК та СП. Для жінок із іншими спорідненими спеціальностями постановка на облік можлива лише за їх бажанням на загальних засадах. (Закон України)

Після взяття на облік жінка має дотримуватися загальних правил військового обліку: у семиденний строк повідомляти про зміну персональних даних через електронний кабінет або особисто, у семиденний строк після прибуття до нового місця проживання ставати на облік за новим місцем, а про втрату паперового військово-облікового документа повідомляти негайно. (Закон України)

Які документи важливі для роботодавця

При укладенні трудового договору працівниця подає паспорт або інший документ, що посвідчує особу, документи щодо трудової діяльності, а у випадках, передбачених законодавством, також документ про освіту та відповідний військово-обліковий документ. Для осіб, які вже перебувають на військовому обліку, роботодавець перевіряє саме військово-обліковий документ. (Закон України)

Чинне законодавство дозволяє використовувати не лише паперовий, а й електронний військово-обліковий документ, у тому числі роздрукований. Підприємства зберігають копії військово-облікових документів у паперовій формі або копії електронних документів, у тому числі роздрукованих. (Закон України)

Що має зробити роботодавець

Роботодавець під час прийняття на роботу зобов’язаний перевірити наявність у особи військово-облікового документа. Порядок № 1487 прямо встановлює, що приймання на роботу і взяття на персональний військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів здійснюється лише після взяття їх на військовий облік у відповідному ТЦК та СП, органі СБУ або розвідувальному органі. Це означає, що якщо жінка належить до категорії осіб, які мають перебувати на військовому обліку, але ще не стала на нього, роботодавець не повинен оформлювати її як працівницю до належного оформлення військового обліку. (Закон України)

Після прийняття на роботу роботодавець має:

• ознайомити працівницю з правилами військового обліку під особистий підпис; (Закон України)

• у семиденний строк з дня видання наказу про прийняття або звільнення надіслати до відповідного ТЦК та СП повідомлення про зміну облікових даних; (Закон України)

• у п’ятиденний строк внести інформацію про прийняття або звільнення до списків персонального військового обліку та відомості оперативного обліку; (Закон України)

• вести окремий список персонального військового обліку жінок-військовозобов’язаних та резервісток; (Закон України)

• зберігати разом зі списками копії військово-облікових документів у паперовій або електронній формі; (Закон України)

• за результатами звіряння вносити зміни до облікових даних у п’ятиденний строк і, за наявності змін, надсилати щомісяця до 5 числа відповідні повідомлення до ТЦК та СП. (Закон України)

Окремий обов’язок стосується жінок із медичною або фармацевтичною освітою, які вже працюють, але ще не перебувають на військовому обліку. Про таких працівниць роботодавець має повідомити відповідний ТЦК та СП. (Закон України)

Чи стосується це фізичних осіб-підприємців

Порядок № 1487 прямо покладає персональний військовий облік за місцем роботи на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій. Фізичні особи-підприємці в цій нормі не названі. Водночас вимога перевіряти документи при прийнятті на роботу випливає також із трудового законодавства, тому роботодавцю-ФОП безпечно перевіряти належні документи працівниці та не оформляти трудові відносини з особою, яка повинна мати військово-обліковий документ, але його не має. (Закон України)

Чи можна бронювати жінок, які перебувають на військовому обліку

Якщо працівниця є військовозобов’язаною і роботодавець належить до суб’єктів, які мають право на бронювання, така працівниця може бути заброньована за загальними правилами бронювання військовозобов’язаних. Законодавство про бронювання оперує категорією “військовозобов’язані”, а в окремих нормах прямо згадує військовозобов’язаних жінок. (Закон України)

Відповідальність за порушення

За порушення правил військового обліку для призовників, військовозобов’язаних і резервістів передбачено штраф за статтею 210 КУпАП: від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом року порушення або порушення в особливий період — від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів. Для цілей розрахунку штрафних санкцій застосовується сума 17 грн, тому на практиці це становить 510–850 грн і 850–1700 грн відповідно. (Закон України)

Для посадових осіб роботодавця застосовується стаття 210-1 КУпАП: за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію штраф становить від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів, а за повторне порушення протягом року або порушення в особливий період — від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів. У грошовому вимірі це 3400–5100 грн і 5100–8500 грн відповідно. (Закон України)

Для справ за статтями 210 і 210-1 КУпАП діє спеціальний порядок: якщо особа не оспорює порушення, подає відповідну заяву і сплачує не менше 50 відсотків штрафу протягом 10 календарних днів з дня набрання постановою законної сили, така постанова вважається виконаною. (Закон України)

Крім адміністративної відповідальності, можливі і кримінально-правові наслідки. Ухилення від військового обліку після попередження відповідного керівника ТЦК та СП утворює склад злочину, передбачений статтею 337 Кримінального кодексу України. (Закон України)

Практичний алгоритм для бізнесу

Щоб зменшити ризики для компанії, доцільно організувати роботу так:

• перевірити кадрові документи всіх працівниць, які мають медичну або фармацевтичну освіту; (Закон України)

• при прийнятті на роботу вимагати належний військово-обліковий документ у тих працівниць, для яких він обов’язковий; (Закон України)

• не оформлювати прийняття на роботу особи, яка повинна перебувати на військовому обліку, але не стала на нього; (Закон України)

• вести окремий список жінок-військовозобов’язаних і зберігати копії їх військово-облікових документів; (Закон України)

• своєчасно надсилати повідомлення до ТЦК та СП про прийняття, звільнення і зміни облікових даних; (Закон України)

• для критично важливих підприємств окремо перевірити, чи можуть такі працівниці підлягати бронюванню. (Закон України)

Офіційні джерела

• Закон України “Про військовий обов’язок і військову службу” № 2232-XII — стаття 1, частини 11–12; стаття 33. (Закон України)

• Постанова КМУ від 30.12.2022 № 1487 “Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів” — пункти 16, 34–45, 50–51; додаток 2 (Правила військового обліку), додаток 14. (Закон України)

• Кодекс законів про працю України — стаття 24. (Закон України)

• Наказ Міноборони України від 11.10.2021 № 313 — перелік споріднених спеціальностей та професій. (Закон України)

• Постанова КМУ від 16.05.2024 № 559 — порядок оформлення та видачі військово-облікового документа, у тому числі в електронній формі. (Закон України)

• Закон України від 30.03.2021 № 1357-IX — нова редакція статей 210 і 210-1 КУпАП. (Закон України)

• Закон України від 13.03.2025 № 4316-IX — особливості розгляду справ за статтями 210 і 210-1 КУпАП та можливість виконання постанови після сплати 50% штрафу в окремому порядку. (Закон України)

• Постанова КМУ від 27.01.2023 № 76 — порядок бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час. (Закон України)

• Постанова КМУ від 15.04.2025 № 436 — зміни до порядку бронювання, зокрема щодо військовозобов’язаних жінок та осіб, які перебувають на обліку в СБУ і розвідувальних органах. (Закон України)

• Кримінальний кодекс України — стаття 337. (Закон України)