Українські виробники зникають з полиць магазинів

Наталія Грабовська

PR менеджер та ведуча Торгсофт Podcast

Додатковий збір на імпортні товари

Уряд готує законопроєкт про додатковий збір на імпортні товари в Україні — повідомив депутат Ярослав Железняк. «Обрана концепція не додаткових імпортних мит (складна в адмініструванні), а запровадження 10% збору на валютообмінні операції для купівлі імпортних, всіх імпортних товарів та послуг», — написав депутат. Як зазначив Железняк, за розрахунками уряду, це має зменшити попит на імпортні товари та тиск на гривню.

Збільшення ціни «кошика харчових продуктів»

Станом на кінець червня 2022 року Індекс доступності продовольства знизився до позначки 6.5, що на 47,6% нижче за довоєнне значення, на 12% нижче, ніж у першій половині червня, і на 14,9% нижче, ніж у травні. Про це свідчать дані KSE Агроцентр. До вторгнення росіян ІДП становив 12.4. Це означає, що людина із середнім доходом на кінець червня могла купити майже на 48% менше їжі в порівнянні з рівнем до війни. Основна причина зниження Індексу доступності продовольства — це збільшення середньої ціни «кошика харчових продуктів». Станом на останній тиждень червня (27 червня — 1 липня) ціна кошика зросла на 17,5% у порівнянні з ціною 23−27 травня.

Які виробники зникли з полиць магазинів?

Окупація та знищення рашистами деяких заводів українських виробників спричинили зникнення з вітчизняного ринку ряду товарів. Ритейлери, своєю чергою, намагаються замінити дефіцитні продукти аналогами, аби задовольнити потреби українців. Вимушена зміна асортименту в торговельних мережах торкнулась багатьох груп товарів. Як розповіли в компанії АТБ, в їхній мережі більшою мірою це стосувалось соків, напоїв, а також товарів бакалійної групи. Мережа «Ашан» із зупинкою заводу виробника «Чумак» зіткнулася з дефіцитом томатної пасти. Її складно знайти на території України, і до нового врожаю буде складно знайти в імпорті. Тому вони змушені були скоротити представленість цієї категорії, забезпечивши лише наявність однієї торгової марки на полиці. Також, крім томатних виробів «Чумак», недоступними стали і їх майонези, соуси. Не працюють заводи компанії «Сандора», що призвело до дефіциту напоїв Pepsi, Mirinda, 7UP, соків Sandora, «Садочок» та чипсів Lays. Перекривають потреби імпортом. Що стосується м’ясної продукції, то компанія лишилась без таких популярних брендів, як «Бащинський», «Салтівський МК», Metro Chef. Серед виробників молочних продуктів обірвалась співпраця з «Молочною слободою», «Тайфуном», їхнє виробництво у Харківській області не відновлене. А постачальник сирів та молочних продуктів «Добряна» не виходить на зв’язок. Виробник йогуртів та десертів Danone, один із заводів якого знаходиться в окупованому Херсоні, переніс своє виробництво в Кременчук, проте, як зазначили в компанії «Метро», виробничої потужності недостатньо, є тривале недопостачання цієї продукції. Всі торговельні мережі в цьому сезоні відчули значну нестачу поставок фруктів, овочів, ягід, бахчі з нині окупованих територій Херсонщини та інших південних регіонів України.

Як ритейлери вирішують проблеми з постачальниками?

Постачальники, що постраждали від військових дій та припинили свою діяльність за різних причин, не були виробниками унікальних та незамінних товарів, тому мережі знайшли аналоги та змогли залишити на полицях своїх магазинів звичний для наших покупців асортимент. Також у деяких категоріях трохи збільшилися пропозиції товарів власного імпорту, — підкреслили в АТБ.
Як зазначили представники «Метро Україна», їхня мережа налагоджує роботу з постачальниками з Одеської та Черкаської областей, а також з рядом господарств в західних регіонах України. У чипсах, слабоалкогольних напоях, соках та соусній групі вони намагаються перекривати потреби локальними компаніями. Харківського виробника «Молочна Слобода» замінили національними брендами «Галичина», «Молокія», «Слов'яночка», «Простоквашино», «Президент». Згущене молоко, яке постачав даний виробник, замінили брендом ПМКК, ввели продукцію власної торгової марки та підписали контракт з новим постачальником «Фаворит», — повідомили в компанії.

Скасування ліміту на розрахунки за товари військового призначення

З 6 серпня НБУ дозволив банкам не застосовувати ліміт на розрахунки фізичних осіб-волонтерів за гривневими картками за кордоном для купівлі товарів військового призначення. Про це повідомляє пресслужба регулятора. До переліку товарів, які можуть купувати волонтери-фізичні особи, належать: рації, бронежилети, каски, шоломи, військова та тактична форма, військове та тактичне взуття, захисний одяг, оптичні прилади для стеження, безпілотні літальні апарати, спальні мішки, каримати та засоби надання медичної допомоги.

Працівників, що не виходять на зв’язок, дозволили звільняти

19 липня 2022 року набрав чинності Закон № 2352-ІХ від 01.07.2022 року. Одним з нововведень в даному законі є розширення переліку причин для звільнення працівника. Тепер можна звільнити працівника, який не виходить на зв’язок більше ніж чотири місяці. У законі були конкретизовані причини призупинення трудового договору. Докладніше про це Торгсофт розповідає у статті.

Кількість оплат картками зростає

ПриватБанк повідомляє, що у липні кількість оплат картками покупок в торгівлі зросла на 5,9% до 199 млн трансакцій. Обсяги сплачених безготівково товарів за місяць збільшилися на 7,7% до 48,4 млрд грн. Активний розвиток безготівкової мережі дає зростання обсягів оплат картками у підприємств малого бізнесу на 10,8% до 27,1 млрд грн. Великі національні торгові мережі отримали безготівкових оплат на 11,6% більше, ніж у червні — 21,3 млрд грн. Загалом на сьогодні в мережі банку працює 203 тисячі POS-терміналів, за місяць їх побільшало на 6,7 тисячі.

Купівля харчових продуктів — половина безготівкових витрат українців

У липні продовжили зростати витрати українців на харчі — оплати картками у продовольчих магазинах зросли на 9,7% до 24 млрд грн. Загалом купівля харчових продуктів становить понад 49% безготівкових витрат українців. За місяць відчутно зросли карткові витрати на кафе та ресторани (19% до 3,4 млрд грн), покупки ліків (14,5% до 2,7 млрд грн), електроніки та побутової техніки (16% до 3,2 млрд грн) та витрати на пальне (12,1% до 2,3 млрд грн).

Як змінити розмір QR коду в чеку пРРО?

Деякі підприємці звертаються в техпідтримку з питанням: «Чи можна змінити розмір QR коду на чеку пРРО в Торгсофт?» Головна причина такого запиту: зменшити витрати касової стрічки. Змінити розмір QR коду можливо! В новому відеоуроці ми розповідаємо про це докладно.