Шахрайство в інтернеті під час продажу товару

Усі ми щось купуємо, і так чи інакше взаємодіємо з людьми в інтернеті, яких зовсім не знаємо.

Більшість афер — на невеликих сумах: товар масовий, галасу мало, ошукані покупці часто нічого не роблять, поліція береться за такі справи неохоче. Тому шахраї розраховують на бездіяльність, і що обманутий покупець просто махне рукою.

Найпоширеніші майданчики «роботи» продавців-шахраїв — instagram, olx і групи на фейсбук.

Шахраї використовують людські слабкості:

Жадібність, бажання отримати безпрецедентну вигоду або щось безплатно. Нечесні «продавці» використовують великі знижки, суттєву різницю в ціні, аргументи в стилі «це ціна ще за старим курсом, вам пощастило!». Також у хід ідуть уявні виграші дорогих товарів, за доставлення яких, звісно ж, треба сплатити.

Довірливість. Шахраї часто видають себе за інших людей чи організації. Вони створюють безліч акаунтів, прикидаючись тим продавцем, якого хочуть бачити наївні покупці. 

Страх. Фейкові продавці використовують страх, щоб змусити покупців діяти швидко і без роздумів — обмежена пропозиція, «цим товаром цікавилися, зараз подивлюся, чи є він ще, купуйте скоріше, поки не забрали».

Наївність. Кричущі банери, пропозиція небувалої вигоди, посилання на односторінкові сайти, фотографії з фотостоків — такий вид маніпуляції орієнтований на тих, хто тільки починає користуватися інтернетом. 

Цікавість. Злочинці використовують клікбейт — привабливі пропозиції або інтригуючі повідомлення, щоб заманити клієнта або встановити шкідливе програмне забезпечення.

Лінь. Багато покупців не хочуть витрачати час і енергію на перевірку інформації про продавця. Це одна з основних причин, чому люди потрапляють на шахрайські схеми.

Бажання заробити. Схема дропшипінгу від фейкових продавців, коли вони обіцяють швидкий і легкий заробіток на продажу масових, брендових, популярних товарів. Шахраї використовують різні схеми — піраміди, посередництво, необхідність інвестицій, щоб змусити жертву вкласти гроші.

Бажання мати гарний вигляд на фоні інших: аферисти можуть використати жагу до соціального визнання, щоб переконати клієнта в тому, що він має купити щось дороге, щоб здаватися кращими за інших.

Нестача знань або досвіду. Шахраї використовують некомпетентність в якійсь сфері, наприклад, фінансові консультації, пропозицію вкласти гроші в нову технологію або продукт.

Співчуття та жалість. Недобросовісні продавці часто маніпулюють чутливими темами, щоб збільшити кількість «покупок» товару, використовуючи мотивації до покупки, на кшталт «% від продажів — на ЗСУ», на волонтерство або благодійність.

Самовпевненість. Люди, які вважають себе занадто розумними, щоб потрапити на вудку шахраїв, або занадто підкованими, щоб стати їхньою мішенню, можуть послабити пильність.

10 поширених схем шахрайства в інтернеті

Існує 10 поширених схем шахрайства, які злочинці використовують під час продажу товарів через інтернет.

 Фальшиві інтернет-магазини: шахраї створюють фальшиві інтернет-магазини, щоб отримати гроші від покупців, не відправляючи товар. Зазвичай ці шахрайські сайти мають нереалістично низькі ціни, відсутність контактної інформації та обмежену інформацію про товари.

 Підроблені товари: шахраї можуть продавати підроблені товари, видаючи їх за оригінальні. Вони використовують фотографії та описи справжніх товарів, щоб ввести в оману покупців.

 Неадекватна ціна: «продавці» пропонують товари за нереалістично низькими цінами, щоб зацікавити покупців. 

 Повна або часткова відмова від відправлення товару: шахраї можуть узяти гроші за товар, але ніколи не відправити його, або відправити товар низької якості, що не відповідає опису.

 Недоставка товару після передоплати. Для багатьох продавців передоплата за товар є захистом від недобросовісних покупців, які не забирають товар на пошті. Знаючи це, покупці йдуть на умови продавця і вносять часткову або повну передоплату на карту продавця. Шахраї активно користуються цією звичкою: вимагають передоплату за товар, але в решті решт нічого не відправляють, а покупця просто блокують в усіх месенджерах та соціальних мережах.

 Крадіжка особистої інформації: шахраї можуть просити в покупців їхню особисту інформацію, як-от дані кредитних карток або фотографію паспорта, а потім використовувати цю інформацію для крадіжки особистих коштів чи оформлення кредитів.

 Фішинг і крадіжка рахунку: «продавець» надсилає посилання для оплати через нібито інтернет-магазин, таким обманом змушуючи користувачів ввести особисті дані та реквізити банківської картки на фейковому сайті. 

 Фальшиві відгуки: накручування позитивних відгуків використовують для того, щоб підтвердити легітимність сторінки та начебто відправлених товарів.

 Спотворення інформації про товари: продавець надає неточну інформацію або таку, що вводить в оману — описи товару, його стан або вартість. Покупці отримують товари, які не відповідають представленим описам. Для продажу товарів низької якості часто створюють лендінги — сайти, що містять одну сторінку про один товар.

 Шахрайство з дропшипінгом: у цій схемі продавець продає за завищеними цінами товари, яких у нього немає на складі. Після оформлення замовлення покупцем, продавець купує товар в офіційного дилера або деінде, та оформлює доставку безпосередньо на покупця. Покупець може отримати товар, що відрізняється від рекламованого, або отримати товар за який потрібно ще раз розрахуватись, але вже реальному продавцю.

Як зрозуміти, що продавець — шахрай?

Деякі ознаки того, що продавець може бути шахраєм:

 Низькі ціни: якщо ціна на товар здається занадто низькою, то це може бути ознакою шахрайства. Підозріло низькі ціни можуть означати, що продавець продає підроблений товар або не має наміру відправити товар після отримання оплати.

 Величезний асортимент: якщо в оголошенні або на сайті є будь-які розміри, будь-які конфігурації, то варто замислитися, оскільки або товару реально немає, або передбачається його виробництво на замовлення, і якість може істотно відрізнятися від картинки.

 Незвичний спосіб оплати: якщо продавець вимагає оплату, наприклад, за посиланням на підозрілому сайті, або переказом коштів на рахунок телефону.

 Відсутність контактної інформації: якщо продавець не надає контактну інформацію, це може бути ознакою шахрайства, засобом, щоб не дати себе ідентифікувати. Перевірте сайт продавця, там має бути номер телефону, адреса електронної пошти або фізична адреса. 

 Немає відгуків: якщо продавець не має відгуків від попередніх покупців, це може бути ознакою щойно створеного «бізнесу».

 Неймовірні обіцянки: якщо продавець обіцяє щось, що здається надто гарним, щоб бути правдою — наприклад, дуже швидке виготовлення та доставка меблів.

 Мова: з 16 липня 2019-го року набув чинності закон про мову. Усі досвідчені продавці знають, що обслуговування має бути українською мовою, сайт і опис товару — також. Тому шахраї часто видають себе тим, що безцеремонно починають листування російською, оскільки норми закону для них не діють або вони про них просто не знають.

 Відсутність системної роботи: невиконання обіцяного — обіцяли зателефонувати, але не зателефонували, оплата на розрахунковий рахунок, але «ось на цю мить треба на картку, тому що я зараз не в офісі».

Як перевірити продавця, перш ніж щось купити?

 Перевірте репутацію продавця: використовуйте пошук у гугл, щоб знайти відгуки та коментарі про продавця. Також обов'язково перевірте номер телефону та номер картки на у пошуку фейсбук.

Спеціалізовані майданчики, де реєструють нечесних продавців:

• Чорна мітка, шахраї. Список аферистів в мережі.
• Шахраї на ОЛХ

 Подивіться, коли створено акаунт, скільки записів на сторінці, чи є відгуки.

 Перевірте профіль продавця: у порядних продавців профіль відкритий. Перегляньте коментарі, звертайте увагу на негативні смайлики, іноді вони там стоять не просто так.

 Перевірте карту продавця: якщо у вас є номер карти, то перегляньте якого вона банку.

Потім, через застосунок цього банку подивіться ПІБ (іноді показує тільки ім'я і першу літеру прізвища) — вони мають збігатися з назвою профілю. Варто насторожитися, якщо, наприклад, профіль жіночий, а картка на чоловіче ім'я і навпаки (тільки якщо це не продавець, у якого ви купували вже багато разів).

 Перевірте фізичну адресу: якщо продавець стверджує, що має офлайн магазин, спробуйте перевірити її справжність — знайдіть магазин на гугл картах.

 Зв'яжіться з продавцем: перед тим, як зробити покупку, спробуйте зв'язатися з продавцем, щоб поставити запитання й отримати додаткову інформацію про товар. Це допоможе вам зрозуміти, наскільки продавець серйозно ставиться до свого бізнесу.

 Перевірте ліцензії та сертифікати: якщо продавець стверджує, що має якісь ліцензії або сертифікати, спробуйте перевірити їхню справжність. Зазвичай така інформація має бути доступна на сайті продавця.

 Використовуйте захищені способи оплати: оплата через лікпей або на офіційний розрахунковий рахунок.

 Перевірте фотографію товару: найчастіше обманюють на красивих фото з AliExpress

Якщо фотографія є тільки на китайських або інших закордонних сайтах, а в українських магазинах цей товар не представлений — висока ймовірність, що такого товару просто немає.

Відповідальність за шахрайство у 2023 році

Шахрайство — заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (стаття 190 Кримінального кодексу України).

У 2023 році змінено неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який тепер становить 2481 гривню. Відповідно, межа адміністративної відповідальності збільшена і тепер — 268,40 гривень, а кримінальна відповідальність за шахрайство настає від суми 268,41 гривні й більше.

Для того, щоб притягнути особу до кримінальної відповідальності за шахрайство, слідство повинно довести, що особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити та не виконувати взяті на себе зобов'язання.