Аграрний ринок України: тренди та виклики 2024 року

Тренди аграрного ринку України змінюються, враховуючи різні фактори. Відстежувати їх важливо, щоб підготуватися до можливих стрибків цін, орієнтуватися по тарифах перевезення, а також розуміти, на які культури цього року поставили ставку аграрії. 

Нові перспективи — це те, що чекає в майбутньому, адже пошук рішень не зупиняється, як і клопітлива праця спеціалістів цієї галузі. 

Огляд аграрних трендів на 2024 рік

Україна стоїть перед викликами та новими тенденціями у сфері аграрної політики у 2024 році. Виробництво зернових культур в країні значно зменшилося у 2023 році, зазнавши спаду не менше, ніж на половину, порівняно з 2022 роком. Це є наслідком кількох факторів, серед яких: тимчасова окупація деяких територій, дефіцит коштів для вирощування та обробки землі, зміна клімату та загальне зменшення інвестицій на гектар. 

Зокрема, ціни на зернові виправдовують себе із врахуванням викликів, які постали перед аграріями цього року. Не один млрд грн збитків спричинені значним руйнування інфраструктури, а також ускладненням процесу експорту продуктів.

Прогнозується, що в цьому році врожай зерна буде в межах 50-60 млн тонн. З них 35-40 млн тонн піде на експорт. Серед найперспективніших агрокультур у 2024 році слід виділити:

• Олійні,

• сою,

• цукровий буряк. 

Така структура сформована, враховуючи рівень прибутковості тієї чи іншої культури. 

Регіональні особливості в умовах 2024 року

На східному напрямку України аграріїв чекають більші ризики в порівнянні з західним. У цьому сезоні посів озимих культур на Дніпропетровщині скоротився на 60%, тоді як на Волині збільшився на 2%. 

Багато фермерів продовжать посів, навіть зазнаючи умовно потенційних збитків через вимоги до сівозміни. Це означає, що планові втрати вже враховуються на початкових етапах розрахунків.

Аналіз спаду виробництва зернових на українському ринку

Згідно зі звітом Міністерства сільського господарства США (USDA), передбачається, що виробництво пшениці в Україні зменшиться на 21% на 2023/2024 маркетинговий рік. Це означає, що Україна може експортувати 10 мільйонів тонн пшениці порівняно з 15 млн тонн у 2022/23. 

Щодо кукурудзи, передбачається зменшення її виробництва на 35%, що становитиме 16,5 млн тонн порівняно з 25,5 млн тонн попереднього року. Ціни на сою станом на 4 січня становлять 17 310 грн за тонну, враховуючи ПДВ.

Міністерство пояснює цей спад меншим урожаєм та скороченням експортних запасів. Водночас USDA покращило свої прогнози щодо експорту пшениці на поточний рік, заявивши про 15 млн тонн, що на 0,5 млн тонн більше, ніж очікувалося. Це пояснюється кращою роботою "зернового коридору" і "ліній солідарності". 

Однак міністерство передбачає зменшення загального збору зернових на 4,4 млн тонн до 16,5 млн тонн порівняно з попереднім роком. Найбільший спад передбачається у вирощуванні продовольчих культур, таких як пшениця, ячмінь та кукурудза. Цей спад стосується як виробництва, так і реалізації цих культур, створюючи серйозні виклики для аграрного сектору.

З кукурудзи планується зібрати 22 млн тонн, що на 5 млн тонн менше, ніж у попередньому році. Виробництво ячменю скоротиться до 5,9 млн тонн, вівса — до 350 тис. тонн, що також свідчить про загальний спад у цій сфері. Ці погляди USDA вказують на складну ситуацію, з якою стикається український сільськогосподарський сектор, та схиляють до необхідності ретельного пошуку нових стратегій для подолання цих викликів. Зокрема, великі обсяги кукурудзи залишаться без можливості експорту, що відобразиться на і так непростій ситуації серед аграріїв. 

Регіональні тренди та ризики для фермерів

В останні роки фермери стикаються з високою волатильністю ціни на соняшник, і не тільки, ризиками кліматичних змін, та можливими змінами в аграрній політиці країни. Попри все, соняшник залишається однією з ключових культур, оскільки він обробляється в країні та продається як продукт з високою доданою вартістю у вигляді олії. Це дає можливість фермерам отримувати більше прибутку з кожного вирощеного га (гектара).

Попит на ріпак залишається високим в Європі, адже його використання для виробництва біодизеля та інших біопалив робить його культурою, яка має стабільну та високу вартість на ринку. З ростом свідомості людей щодо екологічних проблем, попит на продукцію, яка вирощується в екологічно чистих умовах, залишається високим.

Експерти рекомендують розподіляти ризики й використовувати не одну культуру в сівозміні, враховуючи такі фактори:

• Прогнозується хороша прибутковість не лише соняшника, а й сої. Високі темпи експорту можуть впливати на дефіцит цієї культури, внаслідок чого може зʼявитись шалений попит з боку експортерів і переробників.

• Прогноз щодо зменшення виробництва кукурудзи в Бразилії та зацікавленості Китаю в покупці великих обсягів кукурудзи та пшениці на міжнародному ринку.

• Зараз фермери підбирають культури таким чином, щоб ефективно пройти складний період та повернутися до звичайної сівозміни, тому в наступному сезоні очікується збільшення посівів сої. 

Перегляд спеціалізації вирощування культур в АПК

Національний агропромисловий комплекс України збирається переглянути свою стратегію вирощування різних видів культур у зв'язку зі змінами на світовому ринку та внутрішніми умовами.

Одним з головних аспектів, який впливає на дану стратегію, є зміни в попиті та споживчих уподобаннях на світовому ринку. Наприклад, у зв'язку зі змінами у харчовій поведінці споживачів зростає попит на органічні продукти, що відображається на виборі культур для вирощування. У відповідь на це аграрії в Україні можуть переорієнтувати свою спеціалізацію на вирощування органічних продуктів, таких як овочі, фрукти чи зелень, що мають великий попит і на світовому ринку.

Зміни у кліматичних умовах також вимагають перегляду стратегії вирощування культур. Високі температури, засухи або, навпаки, паводки можуть призвести до скорочення врожаїв певних типів культур, тоді як інші можуть бути краще пристосовані до таких умов.

Прогнози щодо внутрішнього споживання та врожаю

Відзначається збільшення посіву бобових культур, таких як соя, горох та гречка. Це пов'язано з ростом попиту на білок в раціоні людей, а також з використанням бобових для вирощування біопалива. Такі культури також відомі своїм вмістом азоту, що дозволяє поліпшити якість ґрунту для подальшого вирощування інших культур.

Однак очікується зменшення посіву зернових, особливо озимої пшениці та ячменю. Це пов'язано з попередніми періодами несприятливих погодних умов, а також зі зростанням попиту на інші культури. Аграрії змушені шукати альтернативні культури для вирощування, які були б менш чутливі до змін кліматичних умов.

Багато фермерів можуть продовжити сіяти зернові культури, знаючи, що вони, ймовірно, зазнають збитків восени через вимоги до сівозміни. Це пов'язано з ризиками та фінансовими обмеженнями, які можуть зашкодити їхній діяльності, що може впливати на врожайність та якість продукції.

Попри всі виклики, прогнозується, що внутрішнє споживання буде повністю покрите, навіть якщо найбільш песимістичні прогнози щодо врожаю справдяться. Багато країн ведуть активну господарську політику, щоб забезпечити стабільний розвиток аграрного сектору та внутрішнє споживання. Таким чином, хоч є виклики, також існують і можливості для розвитку та покращення ситуації в українському сільському господарстві.