ФОП отримав оплату у валюті: чи потрібно продавати валюту та як рахувати курсову різницю

ФОП, який отримав оплату від іноземного замовника або покупця в іноземній валюті на підприємницький валютний рахунок, не зобов’язаний продавати її одразу або у визначений строк лише через факт надходження коштів. Вимогу про обов’язковий продаж валютних надходжень бізнесом НБУ скасував ще з 20 червня 2019 року. Чинні воєнні валютні обмеження передбачають правила продажу, купівлі, переказу та зняття валюти, але загального обов’язкового продажу валютної виручки не встановлюють. ФОП може залишити отриману валюту на рахунку або продати її банку тоді, коли це потрібно для господарської діяльності.

Для оподаткування валютний дохід спочатку переводять у гривні за офіційним курсом НБУ на дату отримання доходу. Для ФОП на єдиному податку подальша позитивна різниця, яка виникне, якщо банк продасть валюту дорожче, до доходу не включається. Для ФОП на загальній системі позитивна різниця при продажу валюти збільшує оподатковуваний дохід, тоді як від’ємна різниця не відноситься до підприємницьких витрат. Саме зростання або падіння курсу валюти, яка продовжує лежати на рахунку, не означає, що ФОП щодня або на кінець звітного періоду має заново визначати податковий дохід.

Наведені нижче правила стосуються насамперед валютної виручки, що надходить на підприємницький поточний рахунок ФОП у банку. Для отримання коштів на особисті рахунки, через окремі іноземні платіжні сервіси або за операціями, які не пов’язані з підприємницькою діяльністю, правові та податкові наслідки потрібно визначати окремо.

Чи обов’язково ФОП продавати валюту після її надходження

Ні. Загальної норми, яка вимагала б від ФОП продати всю валютну виручку або певний її відсоток, зараз немає.

До 2019 року в Україні справді діяла вимога щодо продажу частини валютної виручки. Останній норматив становив 30%. НБУ скасував цю вимогу з 20 червня 2019 року.

Під час воєнного стану діє постанова НБУ № 18. Вона встановлює численні обмеження на валютні операції, однак водночас прямо дозволяє клієнтам — фізичним та юридичним особам — продавати безготівкову іноземну валюту банкам. Тому підприємець може сам вирішити, коли продати валюту, якщо інше не випливає з особливостей конкретної операції.

Наприклад, ФОП отримав 3 000 євро за послуги. Він може:

• залишити 3 000 євро на підприємницькому валютному рахунку;

• продати всю суму банку;

• продати лише частину валюти, а решту залишити на рахунку.

Водночас наявність валютних коштів на рахунку не означає, що їх можна без обмежень використовувати для будь-яких операцій за кордоном. Купівля валюти, транскордонні перекази та окремі інші операції під час воєнного стану здійснюються з урахуванням переліку дозволених випадків у постанові НБУ № 18. Банк перевіряє мету платежу та документи, якщо цього вимагають правила валютного нагляду.

Чи можна зняти отриману валюту готівкою

Категоричної заборони на будь-яке зняття іноземної валюти з рахунку немає.

Постанова НБУ № 18 встановлює загальне обмеження: банк не може видати з валютного рахунку клієнта готівкову іноземну валюту в сумі, що перевищує еквівалент 200 000 грн на день, без урахування банківської комісії. Для окремих операцій постановою встановлені винятки.

Це валютне обмеження НБУ, а не вимога продавати виручку. Крім того, підприємець повинен враховувати призначення підприємницького рахунку та правила банку щодо конкретної операції.

Як ФОП визначає дохід, якщо отримав долари, євро або іншу валюту

Податковий облік ведеться у гривні. Тому незалежно від того, залишить підприємець валюту на рахунку чи одразу її продасть, спочатку потрібно визначити гривневий еквівалент отриманого доходу.

Для платника єдиного податку пункт 292.5 Податкового кодексу прямо встановлює:

дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним курсом НБУ на дату отримання такого доходу.

Датою отримання грошового доходу є дата надходження коштів платнику.

Аналогічний підхід ДПС застосовує до ФОП на загальній системі: валютні кошти, пов’язані з підприємницькою діяльністю, переводяться у гривні за офіційним курсом НБУ на дату їх надходження.

Оподаткування валютного доходу: єдиний податок і загальна система

Позицію щодо платників єдиного податку ДПС підтвердила, зокрема, у роз’ясненні від 14 липня 2026 року: позитивна різниця від продажу банком іноземної валюти за дорученням ФОП не є доходом ФОП — платника єдиного податку.

ФОП на єдиному податку: що відбувається при продажу валюти

Для єдинника податкова схема складається фактично з одного основного етапу.

У день отримання валюти потрібно:

1. визначити суму отриманої іноземної валюти;

2. взяти офіційний курс НБУ на цю дату;

3. розрахувати гривневий еквівалент;

4. включити цей гривневий еквівалент до доходу.

Якщо підприємець продасть валюту через тиждень або місяць за вищим банківським курсом, різницю вдруге до доходу єдинника включати не потрібно. Саме такий підхід застосовує ДПС.

Приклад для ФОП на єдиному податку

ФОП отримав 1 000 євро. Припустимо, офіційний курс НБУ на дату надходження становив 49 грн за 1 євро.

До доходу включається:

1 000 × 49 = 49 000 грн.

Через певний час банк продав ці 1 000 євро за курсом 50 грн і зарахував 50 000 грн.

Додаткова різниця 1 000 грн не збільшує дохід ФОП-єдинника. Це відповідає чинній позиції ДПС щодо позитивної різниці від продажу банком іноземної валюти.

ФОП на загальній системі: позитивна різниця є доходом

Для загальної системи порядок інший.

Спочатку валютна виручка також визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ на дату надходження.

Якщо згодом банк продає валюту за комерційним курсом, вищим за офіційний курс, за яким валютну виручку було первісно враховано, виникає позитивна різниця. ДПС вимагає включати таку суму до оподатковуваного доходу підприємця.

У попередньому прикладі:

• первісний дохід — 49 000 грн;

• після продажу банк зарахував — 50 000 грн;

• позитивна різниця — 1 000 грн.

Для ФОП на загальній системі ця 1 000 грн також включається до оподатковуваного доходу.

Якщо ж банк продасть валюту дешевше і підприємець отримає, наприклад, 48 500 грн замість первісно врахованих 49 000 грн, різниця 500 грн не є витратою, яка може зменшити чистий оподатковуваний дохід. ДПС пояснює це тим, що такої від’ємної курсової різниці немає у переліку підприємницьких витрат, визначеному пунктом 177.4 Податкового кодексу.

Чи потрібно переоцінювати валюту на рахунку наприкінці місяця або року

Для податкового обліку ФОП немає підстав щомісяця чи наприкінці року заново включати до підприємницького доходу суму лише через зміну курсу НБУ щодо валюти, яка продовжує зберігатися на рахунку.

Наприклад, ФОП отримав 2 000 доларів і на дату отримання вже визначив гривневий дохід за офіційним курсом НБУ. Якщо через місяць долар подорожчав, сам факт нового курсу не є новим надходженням грошей ФОП.

Для загальносистемника окремий податковий результат виникає при фактичному продажу валютної виручки, якщо утворилася позитивна різниця, яку ДПС вимагає включити до доходу.

Чи діє 180-денний строк для отримання валютної виручки

Це окреме питання від обов’язкового продажу валюти.

Для операцій, на які поширюється валютний нагляд, пункт 14-2 постанови НБУ № 18 встановлює граничний строк розрахунків 180 календарних днів для операцій, здійснених починаючи з 5 квітня 2022 року.

Але правило 180 днів поширюється далеко не на всі випадки.

Експорт звичайних послуг: 180-денного строку переважно немає

Постанова НБУ № 67 виключає з-під граничних строків розрахунків:

• експорт послуг;

• експорт робіт;

• експорт прав інтелектуальної власності;

• експорт інших немайнових прав.

Для послуг і робіт виняток становлять транспортні послуги та/або роботи: до них валютні строки можуть застосовуватися.

Тому, наприклад, для звичайних експортних IT-, консультаційних, маркетингових, дизайнерських та багатьох інших послуг загальний 180-денний строк валютних розрахунків не застосовується.

Раніше виняток стосувався також страхових послуг. З 14 січня 2026 року НБУ вилучив слова «і страхових» з цього обмеження. У результаті експорт страхових послуг також належить до операцій, на які граничний строк не поширюється; спеціальним винятком залишилися транспортні послуги та роботи.

Операції менш ніж на 400 000 грн

Граничні строки не поширюються на операцію з експорту або імпорту, сума якої в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату операції є меншою ніж 400 000 грн, якщо немає штучного дроблення операцій.

Тому операція на 399 999 грн може не підлягати валютному нагляду за строками, але штучне поділення великого контракту на менші платежі для обходу валютного контролю цим правилом не захищається.

Якщо після здійснення операції курс змінився і гривневий еквівалент перевищив 400 000 грн, ДПС роз’яснює, що для визначення первісної «незначної суми» орієнтуються на дату здійснення операції.

Спеціальні строки для окремих експортних товарів

Для товарного експорту не можна автоматично застосовувати 180 днів до кожної операції. Постанова НБУ № 67 встановлює спеціальні строки для окремих кодів УКТ ЗЕД.

Зокрема:

Постанова № 67 містить також інші вузькоспеціалізовані галузеві винятки. Тому ФОП, який експортує товари, перед укладанням контракту має перевірити саме свій код УКТ ЗЕД і дату операції, а не орієнтуватися лише на загальне правило 180 днів.

Який штраф можливий за прострочення валютних розрахунків

Якщо операція підлягає валютному нагляду і нерезидент не розрахувався у встановлений строк, частина п’ята статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачає пеню:

0,3% суми неодержаних коштів за кожний день прострочення.

При цьому загальний розмір пені не може перевищувати суму коштів, які підприємець мав отримати за договором.

Наприклад, якщо валютний борг нерезидента в гривневому еквіваленті становить 300 000 грн, максимальна загальна пеня не може перевищити 300 000 грн.

Закон передбачає механізми зупинення строку та нарахування пені. Зокрема:

• під час підтверджених форс-мажорних обставин перебіг строку і нарахування пені зупиняються на період дії таких обставин;

• після прийняття судом або міжнародним комерційним арбітражем позову резидента про стягнення боргу з нерезидента відповідний строк також зупиняється і пеня за цей період не нараховується за правилами статті 13 Закону.

Самої загальної згадки про форс-мажор недостатньо. Закон вимагає належного підтвердження його виникнення та закінчення уповноваженою організацією країни розташування сторони контракту або третьої країни відповідно до умов договору.

Які документи потрібно зберігати ФОП при отриманні валютної оплати

Комплект документів залежить від виду зовнішньоекономічної операції, але підприємець повинен мати можливість підтвердити походження коштів, зв’язок надходження з господарською діяльністю та правильність визначення доходу.

Для цього доцільно зберігати:

• зовнішньоекономічний договір або інший документ, яким оформлено домовленість сторін;

• рахунок або інвойс;

• банківську виписку, з якої видно дату, суму, валюту та платника;

• документи про виконання робіт або надання послуг, якщо вони оформляються за умовами договору;

• для товарного експорту — митні та товаросупровідні документи, що стосуються конкретної поставки;

• документи банку про продаж валюти, якщо потрібно підтвердити курс та гривневу суму операції.

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» дозволяє укладати зовнішньоекономічний договір у простій письмовій або електронній формі. При експорті послуг, крім транспортних, договір може укладатися також шляхом прийняття оферти, обміну електронними повідомленнями або, зокрема, шляхом виставлення рахунка — інвойсу, у тому числі електронного. Тому окремий багатосторінковий паперовий контракт для кожної експортної послуги закон не вимагає.

Що перевірити ФОП після отримання валютної оплати

Після надходження коштів варто встановити дату їх зарахування за банківською випискою, визначити офіційний курс НБУ на цю дату та зафіксувати гривневий еквівалент доходу.

Після цього потрібно окремо визначити податкові наслідки залежно від системи оподаткування. Єдинник не включає повторно позитивну різницю від подальшого продажу банком валюти. Загальносистемник контролює результат продажу валюти: позитивна різниця збільшує дохід, а від’ємна не зменшує його як підприємницька витрата.

Якщо це товарний експорт або транспортні послуги чи роботи, додатково потрібно перевірити, чи підлягає операція валютному нагляду, який саме строк діє для відповідного товару та чи не застосовується виняток для операції менш ніж на 400 000 грн.

Облік валютних надходжень, курсів і банківських виписок у Торгсофт

У Торгсофт є окремі інструменти для управлінського обліку операцій з різними валютами. У розділі Оплата передбачені функції Курс валюти, Обмін валюти та Виписки з банківських рахунків. У формі «Курс валюти» можна вести курси купівлі та продажу валют і використовувати їх для взаєморозрахунків, оприбуткування товару в іноземній валюті, обміну валют та розрахунку цін.

Якщо використовується функція банківських виписок, у Торгсофт можна отримувати та переглядати операції за розрахунковими рахунками за обраний період. У виписці відображаються дата і час операції, рух коштів, валюта в міжнародному коді та тип операції. Це дає змогу зіставляти валютне надходження з рахунком клієнта та фінансовими документами в обліку.

При цьому курс, який вводиться в Торгсофт для управлінських розрахунків, не слід автоматично ототожнювати з податковим курсом. Для визначення доходу ФОП закон вимагає використовувати офіційний курс НБУ саме на дату отримання валютного доходу. Тому при веденні валютного обліку в програмі підприємцю потрібно окремо контролювати відповідність даних банківської виписки та офіційного курсу НБУ вимогам Податкового кодексу.

Офіційні джерела

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI — пункт 292.5 про перерахунок валютного доходу єдинника за офіційним курсом НБУ, пункт 292.6 про дату отримання доходу; стаття 177, зокрема пункти 177.2 та 177.4, щодо доходів і витрат ФОП на загальній системі.
Податковий кодекс України на zakon.rada.gov.ua

Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII — стаття 13 щодо граничних строків розрахунків, пені 0,3% за день, форс-мажору та звернення до суду або міжнародного арбітражу.
Закон № 2473-VIII на zakon.rada.gov.ua

Постанова Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» — пункти 5, 12, 14, 14-2, 14-3 та інші положення щодо валютних операцій, зняття готівки та граничних строків розрахунків.
Постанова НБУ № 18 на zakon.rada.gov.ua

Постанова Правління НБУ від 14.05.2019 № 67 — винятки та спеціальні строки валютного нагляду, зокрема щодо експорту послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та окремих груп товарів.
Постанова НБУ № 67 на zakon.rada.gov.ua

Постанова Правління НБУ від 13.01.2026 № 3 — зміна переліку винятків у постанові № 67, зокрема щодо страхових послуг.
Постанова НБУ № 3 від 13.01.2026 на zakon.rada.gov.ua

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII — статті 5–6, зокрема форма зовнішньоекономічного договору та можливість оформлення експорту послуг інвойсом.
Закон № 959-XII на zakon.rada.gov.ua

Закон України від 06.12.2019 № 361-IX про фінансовий моніторинг — стаття 20, порогова сума 400 000 грн, з якою пов’язане визначення «незначної суми» для валютного нагляду.
Закон № 361-IX на zakon.rada.gov.ua

Національний банк України: «Обов’язковий продаж валютних надходжень бізнесом скасовано» — офіційне повідомлення НБУ про скасування вимоги з 20 червня 2019 року.
Офіційне повідомлення НБУ

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДПС — чинні роз’яснення щодо позитивної різниці від продажу валюти ФОП-єдинником, позитивної різниці для загальносистемника та від’ємної різниці, яка не включається до його витрат.