Перевірка сумок у магазині: права покупців і дії персоналу

Перевірка сумок і затримання покупців у магазині: законні межі та алгоритм дій при підозрі на крадіжку

Працівник магазину не має права примусово відкривати сумку покупця, вивертати його кишені, торкатися тіла, відбирати телефон чи документи або утримувати людину лише через спрацювання протикрадіжної рамки, поведінку, зовнішність чи відмову показати речі. Продавець, касир або адміністратор можуть спокійно повідомити про невідповідність, запропонувати звірити чек і покупки, попросити добровільно показати вміст сумки, зафіксувати подію та викликати поліцію. Табличка «Адміністрація має право перевіряти сумки» не створює такого права.

Затримання можливе лише у визначених законом випадках. Будь-яка особа може затримати людину без ухвали суду, коли її застали під час вчинення або замаху на кримінальне правопорушення, безпосередньо після нього чи під час безперервного переслідування, але повинна негайно передати затриману особу уповноваженому органу або повідомити про затримання та місцезнаходження. Ліцензований персонал охорони має окремі, але також обмежені повноваження. У всіх випадках пріоритетом мають бути безпека людей, мінімальне втручання, збереження доказів і швидкий виклик поліції.

Хто і що може робити в магазині

Спеціальні права персоналу охорони належать не будь-якому працівнику у формі, а персоналу суб’єкта охоронної діяльності, який працює в межах ліцензованої діяльності. Охоронні послуги надаються на підставі письмового договору; персонал повинен відповідати кваліфікаційним вимогам, мати розпізнавальні ознаки та службове посвідчення.

Чи може магазин перевіряти сумки та кишені покупців

Примусово відкривати сумку не можна

Продавець, касир або адміністратор можуть звернутися до покупця з проханням добровільно показати вміст сумки чи пакета. Людина може погодитися або відмовитися. Відмова сама по собі не доводить крадіжку і не надає працівникам права застосовувати силу.

Навіть Закон «Про охоронну діяльність» дозволяє персоналу охорони оглядати речі фізичних осіб під час здійснення пропускного режиму лише за добровільною згодою. Отже, працівник охорони не може силоміць розстібати сумку, самостійно перебирати її вміст або змушувати людину вивертати кишені.

Якщо покупець погодився на перевірку, безпечний порядок такий:

• працівник пояснює причину прохання без публічного звинувачення;

• покупець сам відкриває сумку та сам показує її вміст;

• працівник не торкається особистих речей без окремої згоди;

• перевірка обмежується тим, що необхідно для з’ясування конкретної невідповідності;

• за можливості присутні адміністратор або другий працівник;

• процедура не перетворюється на допит, приниження чи публічне обговорення.

Добровільність несумісна з погрозами, фізичним блокуванням, образами або твердженнями на кшталт «якщо ви не винні, то зобов’язані показати сумку».

Кишені та особистий огляд

Працівники магазину не мають повноважень проводити особистий обшук чи примусово перевіряти кишені. Не можна торкатися тіла покупця, проводити руками по одягу або вимагати зняти одяг.

Поверхнева перевірка є поліцейським заходом. Закон визначає її як візуальний огляд особи, проведення по поверхні одягу рукою, спеціальним приладом або засобом, а також візуальний огляд речі чи транспортного засобу. Поліція застосовує цей захід лише за передбачених законом підстав. Під час поверхневої перевірки речей людина самостійно показує їх вміст.

Табличка на вході не створює права на примусовий огляд

Напис «Вхід із сумками заборонено», «Адміністрація має право перевірити речі» або «У разі спрацювання рамки покупець зобов’язаний пройти огляд» не може розширити повноваження працівників магазину. Внутрішні правила суб’єкта господарювання не скасовують конституційні гарантії свободи, особистої недоторканності, поваги до гідності та приватного життя.

Магазин може розмістити коректне інформаційне повідомлення, наприклад:

Для безпеки відвідувачів і захисту майна у магазині ведеться відкрите відеоспостереження. У разі виникнення невідповідності працівник може запропонувати добровільно звірити покупки з розрахунковим документом. Примусові перевірки працівниками магазину не проводяться.

Чи можна вимагати показати чек на виході

Працівник може попросити показати чек, щоб звірити оплату товарів, але звичайний працівник магазину не отримує через це права примусово зупиняти кожного покупця, забирати чек або оглядати особисті речі.

Розрахунковий документ є важливим способом швидко з’ясувати, чи був товар оплачений. Закон про РРО зобов’язує проводити розрахункову операцію на повну суму покупки та надавати покупцеві паперовий або електронний розрахунковий документ у випадках, коли застосування РРО/ПРРО є обов’язковим.

На чому має ґрунтуватися підозра

Внутрішня політика безпеки повинна вимагати від працівників описувати конкретні факти, а не оцінювати зовнішність або особистість відвідувача.

До об’єктивних обставин можуть належати:

• працівник безпосередньо бачив, як товар приховали та пронесли повз місце розрахунку;

• подію зафіксовано камерою, а працівник перевірив запис або спостерігав її в режимі реального часу;

• є повідомлення очевидця з конкретним описом дій;

• протикрадіжна рамка спрацювала, після чого встановлено конкретний неоплачений товар або активну захисну мітку;

• у чеку чи даних касової системи відсутній товар, який покупець виніс із торговельної зали;

• виявлено розірване пакування, знятий захисний датчик або інші матеріальні сліди, пов’язані з конкретною подією.

Спрацювання рамки саме по собі не доводить крадіжку. Причиною може бути не деактивована мітка на оплаченому товарі, річ з іншого магазину, технічний збій або предмет, який належав людині до входу.

Не можна формувати «портрет потенційного крадія» за етнічним походженням, кольором шкіри, мовою, віком, статтю, інвалідністю, одягом, майновим станом, місцем проживання, акцентом, нервовістю чи іншими особистими ознаками. Рішення про перевірку або посилене спостереження мають ґрунтуватися на поведінці та фактах конкретної події, а не на стереотипах.

Коли покупця можна затримати

Загальне право будь-якої особи

Стаття 207 Кримінального процесуального кодексу України дозволяє кожному затримати особу без ухвали суду:

1. під час вчинення або замаху на вчинення кримінального правопорушення;

2. безпосередньо після його вчинення;

3. під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.

Людина, яка не є уповноваженою службовою особою і здійснила таке затримання, зобов’язана негайно доставити затриману особу до уповноваженої службової особи або негайно повідомити про затримання та місцезнаходження.

Ця норма стосується кримінального правопорушення. Вона не дає права фізично утримувати будь-якого покупця через нечітку підозру, спрацювання рамки або відмову показати сумку. Якщо працівники не бачать очевидних обставин кримінального правопорушення або не можуть належно оцінити ситуацію, безпечний порядок — не застосовувати силу, зберегти докази, повідомити адміністратора та викликати поліцію.

Кримінальний кодекс також передбачає, що дії потерпілого чи інших осіб безпосередньо після посягання, спрямовані на затримання правопорушника та доставлення його органам влади, не є кримінально протиправними, якщо не перевищено заходів, необхідних для затримання.

Повноваження ліцензованого персоналу охорони

Персонал охорони під час виконання обов’язків може:

• вимагати припинення протиправних дій;

• вимагати дотримання пропускного та внутрішньооб’єктового режимів;

• у передбачених законом випадках не допускати проникнення та затримувати осіб, які порушують установлені правила входу або виходу, з обов’язковим негайним повідомленням поліції;

• протидіяти правопорушникам і негайно повідомляти поліцію про кримінальне або адміністративне правопорушення;

• застосовувати фізичний вплив та спеціальні засоби лише у випадках і порядку, визначених законом.

Затримання персоналом охорони не є адміністративним затриманням. Затриману людину потрібно негайно передати поліції.

Коли допускається фізичний вплив

Для ліцензованого персоналу охорони фізичний вплив і спеціальні засоби є винятковими заходами. Закон допускає їх, якщо інші заходи не припинили посягання або не забезпечили виконання законної вимоги, зокрема для захисту людей чи майна від нападу або для затримання правопорушника, який вчиняє протиправні дії та чинить опір. Застосований захід має бути необхідним і співмірним ситуації.

Працівникам магазину не слід:

• наздоганяти людину з ризиком для відвідувачів або руху транспорту;

• валити її на підлогу через невелику майнову підозру;

• бити, душити або застосовувати больові прийоми як покарання;

• зв’язувати людину, замикати у підсобному приміщенні чи утримувати довше, ніж об’єктивно потрібно для передання поліції;

• застосовувати спеціальні засоби поза межами закону;

• продовжувати застосування сили після припинення небезпеки або опору.

Збереження товару не виправдовує невиправданий ризик для життя та здоров’я. Якщо людина агресивна, має предмет, схожий на зброю, погрожує персоналу або намагається спровокувати бійку, працівники повинні відійти на безпечну відстань, захистити інших відвідувачів, викликати поліцію та діяти за планом безпеки магазину.

Законний алгоритм дій при підозрі на крадіжку

Крок 1. Перевірити факти

Працівник має переконатися, що не стався технічний або касовий збій:

• звірити товар із чеком;

• перевірити, чи не залишилася активною мітка на оплаченій речі;

• переглянути доступний фрагмент відео;

• уточнити інформацію у касира;

• перевірити дані продажу в обліковій системі;

• відокремити власні припущення від того, що реально бачив працівник.

Крок 2. Повідомити адміністратора або охорону

Не варто одноосібно проводити конфліктну розмову. За можливості до спілкування залучають адміністратора або другого працівника. Це знижує ризик помилки та допомагає надалі відтворити події.

Крок 3. Звернутися нейтрально

Не слід вигукувати «Злодій!», «Ви вкрали товар» або обговорювати підозру при інших покупцях.

Коректні формулювання:

Добрий день. У нас виникла невідповідність щодо оплати цього товару. Допоможіть, будь ласка, звірити покупки з чеком.

Спрацювала захисна система. Це може бути технічна помилка. Давайте перевіримо чек і товар.

Просимо добровільно показати вміст пакета, щоб з’ясувати ситуацію. Ви маєте право відмовитися. За наявності фактичних даних про правопорушення ми звернемося до поліції.

Крок 4. Запропонувати добровільну перевірку

Якщо покупець погодився:

• він сам показує речі;

• працівник не проводить обшук;

• перевірка відбувається без приниження та зайвих свідків;

• не перевіряються телефон, листування, фото, банківські застосунки чи інші дані, не пов’язані з подією.

Запрошення пройти до кімнати адміністратора або охорони також має бути добровільним, якщо немає законної підстави для затримання. Відмова пройти до службового приміщення не є доказом вини.

Крок 5. Викликати поліцію за наявності фактичних підстав

Під час дзвінка на номер 102 потрібно повідомляти факти:

• назву та адресу магазину;

• час події;

• що саме бачили працівники або зафіксувала камера;

• який товар імовірно не оплачений;

• чи перебуває людина в магазині, чи залишила його;

• чи є агресія, зброя, потерпілі або загроза;

• чи збережено відеозапис;

• контакт відповідального працівника.

Не потрібно перебільшувати або наперед визначати юридичну кваліфікацію. Формулювання «людина, яку підозрюємо у винесенні неоплаченого товару» точніше, ніж категоричне «ми затримали злочинця».

Крок 6. Не перешкоджати поліції та не підміняти її

Правову кваліфікацію, необхідність перевірки, вилучення речей, оформлення матеріалів та інші процесуальні рішення визначають уповноважені особи.

Працівники магазину передають фактичну інформацію, відеозаписи, документи та пояснення. Вони не повинні вказувати поліцейському, яку саме статтю застосувати, або самостійно проводити слідчі дії.

Крок 7. Зберегти докази

Одразу після події слід:

• зафіксувати точний час;

• зберегти потрібний фрагмент відео;

• не монтувати і не обрізати єдиний оригінальний файл;

• записати номер камери та часовий проміжок;

• зберегти дані чека, касової операції та товарного обліку;

• зафіксувати найменування, артикул, кількість і документально підтверджену вартість товару;

• записати контакти свідків, якщо вони погодилися їх надати;

• скласти внутрішній акт або службову записку.

Крок 8. Якщо підозра не підтвердилася

Працівник має припинити перевірку, повернути документи або речі, якщо їх добровільно передавали, та коректно вибачитися.

Не потрібно вимагати від людини підписати відмову від претензій. Також не слід видаляти запис інциденту всупереч установленим правилам зберігання або після отримання вимоги зберегти його для розгляду скарги чи провадження.

Внутрішній акт про інцидент

Закон не встановлює універсальної форми акта магазину про підозру на крадіжку. Підприємство може затвердити власний шаблон внутрішнім документом.

До акта доцільно включити:

У документі не слід використовувати ярлики «злодій», «професійний крадій», «шахрай» або вказувати неперевірені відомості про етнічність, стан здоров’я, залежності чи інші особисті характеристики. Потрібно фіксувати дії та факти.

РРО/ПРРО, товарний облік та інвентаризація

РРО або ПРРО не є засобом огляду покупця і не надає персоналу додаткових повноважень. Однак дані розрахункової операції допомагають швидко перевірити:

• чи є конкретний товар у чеку;

• о котрій годині проведено оплату;

• на якій касі сформовано чек;

• чи було повернення або скасування;

• чи відповідає сума та перелік товарів фактичній покупці.

Якщо після з’ясування обставин покупець вирішує придбати неоплачений товар, продаж оформлюють у звичайному порядку через РРО/ПРРО, коли його застосування є обов’язковим. Не можна створювати фіктивні повернення, скасування або дублювати операції лише для маскування інциденту.

Якщо факт нестачі або викрадення встановлено, підприємству потрібно відокремити безпекову подію від бухгалтерського оформлення. Дані облікової програми самі по собі не замінюють первинних документів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Доцільно:

• провести контрольну інвентаризацію товару або відповідної товарної групи;

• оформити інвентаризаційні документи та рішення керівника;

• скласти акт про встановлені обставини;

• додати документи про придбання та облікову вартість товару;

• зберегти дані руху товару, продажів, повернень і коригувань;

• окремо визначити бухгалтерські та податкові наслідки з урахуванням системи оподаткування і статусу платника ПДВ.

Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань є чинним у редакції від 23 грудня 2025 року.

Відеоспостереження в магазині

Відеоспостереження є одним із найефективніших способів запобігати втратам і підтверджувати обставини інцидентів, але відео із зображенням людини може містити персональні дані. Магазин повинен мати законну мету, визначену підставу обробки, забезпечити прозорість, не збирати надмірні дані та не зберігати записи довше, ніж це потрібно для визначеної мети.

Які документи варто затвердити

Для системи відеоспостереження доцільно мати:

• наказ керівника про запровадження відеоспостереження;

• положення про відеоспостереження та обробку персональних даних;

• визначену мету, наприклад безпека людей, захист майна, запобігання правопорушенням і розгляд інцидентів;

• схему розташування камер;

• перелік працівників із доступом;

• правила перегляду, копіювання, передання та видалення записів;

• обґрунтований строк зберігання;

• порядок реагування на запити людей, поліції, суду та інших уповноважених органів;

• технічні заходи захисту: паролі, розмежування доступу, журналювання, резервне копіювання та захист від несанкціонованого видалення.

Мета обробки повинна бути зафіксована у документах володільця, а обробка — відкритою, прозорою, адекватною і ненадмірною.

Повідомлення про відеоспостереження

Помітне повідомлення потрібно розмістити до входу в зону зйомки. Воно має містити щонайменше інформацію про того, хто здійснює відеоспостереження, мету та спосіб отримати повну інформацію про обробку даних.

Приклад:

У приміщенні ведеться відкрите відеоспостереження з метою безпеки відвідувачів і працівників, захисту майна та розгляду інцидентів. Володілець персональних даних: ТОВ «_____» / ФОП ______. Контакти: ______. Повна інформація про обробку персональних даних: QR-код або вебадреса.

Закон вимагає повідомляти людину про володільця даних, склад і зміст зібраних даних, її права, мету збору та осіб, яким дані передаються.

Де не слід установлювати камери

Камери потрібно розташовувати так, щоб не створювати надмірного втручання у приватне життя. Доцільні місця:

• входи та виходи;

• касові зони;

• торговельні проходи;

• зони викладки дорогих або малогабаритних товарів;

• приймання та відвантаження;

• складські входи;

• службові зони з підвищеним ризиком втрат.

Не слід вести відеоспостереження у вбиральнях, примірочних, душових, кімнатах переодягання та інших місцях, де людина обґрунтовано очікує підвищеної приватності. Постійний запис звуку також потребує окремої правової оцінки, чіткої мети, мінімізації та належного інформування.

Строк зберігання

Для звичайного магазину Закон «Про захист персональних даних» не встановлює єдиного строку зберігання всіх записів. Магазин має визначити обґрунтований строк з урахуванням мети, ризиків і технічних можливостей. Дані, за якими можна ідентифікувати людину, не повинні зберігатися довше, ніж це необхідно для законної мети.

Якщо конкретний запис стосується інциденту, скарги, страхового випадку, судового спору або звернення до поліції, його доцільно окремо зберегти на час, необхідний для захисту прав та виконання законних вимог.

Для відео- та фотоматеріалів, отриманих ліцензованим суб’єктом охоронної діяльності під час охоронних заходів, діє спеціальна норма: їх потрібно належно зберігати протягом одного року, використовувати виключно у службовій діяльності, а після завершення строку знищувати комісією з трьох представників зі складенням акта.

Хто може переглядати відео

Доступ мають отримувати лише визначені працівники, яким він потрібен для виконання обов’язків. Не слід:

• пересилати відео у приватні месенджери без необхідності;

• зберігати записи на особистих телефонах працівників;

• демонструвати інцидент стороннім людям;

• публікувати кадри з підписом «крадій»;

• створювати неформальні групи або відкриті «чорні списки» покупців.

Поширення персональних даних потребує законної підстави, а володілець зобов’язаний захищати дані від незаконного доступу, втрати, знищення та іншої неправомірної обробки.

Передання запису поліції, суду, адвокату, страховій компанії чи іншій особі потрібно здійснювати на належній правовій підставі, у необхідному обсязі та з фіксацією того, кому, коли і що було передано.

Розпізнавання облич і «чорні списки»

Звичайний відеозапис і автоматичне розпізнавання облич мають різний рівень ризику. Біометричні дані належать до категорій, для яких закон установлює особливі обмеження. Перед упровадженням розпізнавання облич, автоматичного профілювання або бази «підозрілих покупців» необхідна окрема правова оцінка підстав, пропорційності, ризиків, строків зберігання та прав людей.

Практика Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

У практичних рекомендаціях щодо відеоспостереження Уповноважений зазначає, що законодавство не встановлює загальної заборони на камери у фасадній частині або торговельній залі магазину. Захист майна може бути законним інтересом, але він має бути збалансований із правом людини на приватність. Рекомендовано визначати мету, оцінювати пропорційність, розробляти внутрішні документи, обмежувати доступ і розміщувати помітні повідомлення.

Дії, які створюють найбільший юридичний ризик

Працівникам магазину та охорони не можна:

• примусово відкривати сумки, пакети або рюкзаки;

• вивертати кишені покупця;

• торкатися тіла або проводити особистий обшук;

• відбирати телефон і вимагати розблокувати його;

• переглядати фото, листування, банківські застосунки або документи у телефоні;

• забирати паспорт, посвідчення, банківську картку чи особисту річ «до приїзду поліції» без законної підстави;

• примушувати пройти до кімнати охорони лише через підозру;

• блокувати двері або замикати людину без законної підстави для затримання;

• застосовувати силу як покарання;

• вимагати «штраф магазину», подвійну, потрійну або іншу довільну оплату;

• погрожувати публікацією фотографії;

• викладати відео в соціальні мережі;

• публічно називати людину злодієм до встановлення обставин;

• змушувати підписувати зізнання;

• обіцяти не викликати поліцію в обмін на довільну грошову виплату;

• видаляти, монтувати або підміняти відеозаписи;

• оформлювати заднім числом неправдиві акти або пояснення.

Магазин не має повноважень самостійно призначати адміністративне чи кримінальне покарання. Він може захищати майно, заявляти про правопорушення, передавати докази та вимагати відшкодування документально підтвердженої шкоди у встановленому законом порядку.

Відповідальність за крадіжку товару

Правову кваліфікацію визначають уповноважені органи та суд, а не працівники магазину.

Дрібне викрадення за статтею 51 КУпАП

Стаття 51 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Для кваліфікації правопорушень у 2026 році розрахунковий неоподатковуваний мінімум становить 1664 грн. Відповідно:

• 0,5 такого мінімуму — 832 грн;

• 2 таких мінімуми — 3328 грн.

Остаточне визначення вартості майна та правової кваліфікації здійснюють уповноважені органи. Магазину потрібно надати документи, що підтверджують товар, його кількість і вартість.

Санкції статті 51 КУпАП:

Для розміру штрафу один НМДГ дорівнює 17 грн. Отже, грошові межі штрафів становлять відповідно 850–1700 грн, 1700–5100 грн, 5100–10 200 грн та 10 200–17 000 грн.

Кримінальна відповідальність

Якщо діяння не підпадає під правила про дрібне викрадення або має інші ознаки, може застосовуватися стаття 185 Кримінального кодексу України. Вид і суворість покарання залежать від вартості майна, повторності, способу, групового характеру, проникнення, розміру шкоди та інших установлених обставин. Магазин має описувати факти, а не самостійно визначати частину статті.

Відповідальність магазину та працівників за незаконні дії

Неправомірна перевірка або затримання можуть створити для працівника та підприємства цивільні, адміністративні, кримінальні й репутаційні ризики.

Можливі наслідки:

• вимога припинити порушення;

• скарга керівництву магазину, власнику торговельного центру, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини або до інших компетентних органів;

• позов про захист честі, гідності, приватного життя та відшкодування матеріальної або моральної шкоди;

• відповідальність за незаконне позбавлення волі за наявності складу кримінального правопорушення;

• відповідальність за удари, побої, тілесні ушкодження або перевищення допустимих заходів;

• наслідки за незаконну обробку чи поширення персональних даних;

• дисциплінарна, цивільно-правова, адміністративна або кримінальна відповідальність персоналу охорони.

Відповідальність не виникає автоматично через саме ввічливе прохання добровільно показати покупки. Ризик виникає тоді, коли прохання перетворюється на примус, незаконне утримання, приниження, насильство, неправомірне вилучення речей або незаконне поширення інформації.

Особливі ситуації

Підозра щодо неповнолітнього

Працівники не повинні залякувати дитину, проводити самостійний допит, розлучати її з батьками або законним представником, змушувати підписувати пояснення чи публікувати фото.

Доцільно:

• забезпечити безпеку дитини;

• запросити адміністратора;

• викликати поліцію за наявності фактичних підстав;

• повідомити батьків або законного представника;

• не застосовувати фізичний чи психологічний тиск;

• зберегти відео та документи.

Поліцейське опитування неповнолітніх допускається лише за участю одного з батьків, іншого законного представника або педагога.

Адміністративна відповідальність за КУпАП настає з 16 років. Кримінальна відповідальність загалом настає з 16 років, але за крадіжку, передбачену статтею 185 КК України, може наставати з 14 років.

Людина має інвалідність, особливості поведінки або стан здоров’я

Незвична поведінка, труднощі з мовленням, відсутність зорового контакту, тривожність або повільна реакція не є доказом крадіжки.

Працівники повинні:

• говорити спокійно та короткими зрозумілими фразами;

• не торкатися людини без необхідності;

• надати час для відповіді;

• за потреби залучити супроводжуючу особу;

• не робити припущень про діагноз;

• не записувати зайві відомості про здоров’я.

Покупець має такий самий товар з іншого магазину

Однаковий товар або активна мітка не доводять крадіжку. Працівник може запропонувати показати чек чи інше підтвердження придбання, але не має права примусово вилучати річ.

Для зменшення конфліктів магазин може:

• чітко маркувати власний товар;

• деактивувати захисні мітки під час продажу;

• забезпечити коректну роботу рамок;

• дозволити добровільно повідомити про аналогічний товар на вході без примусового передання речі на зберігання.

Агресія або загроза

Якщо людина погрожує, застосовує насильство або має небезпечний предмет:

• не провокуйте фізичне протистояння;

• відведіть інших покупців;

• активуйте тривожну кнопку;

• викликайте поліцію;

• за можливості зачиніть доступ до небезпечної зони, не створюючи пастки для відвідувачів;

• надайте першу допомогу потерпілим;

• збережіть місце події та відеозаписи.

Ліцензія на охоронну діяльність

Магазину не потрібна окрема «ліцензія на перевірку сумок» — такого дозволу закон не передбачає. Встановлення звичайної системи відеоспостереження для власної безпеки також саме по собі не є наданням охоронних послуг.

Якщо магазин залучає зовнішню охоронну компанію, потрібно перевірити:

• наявність чинної ліцензії на охоронну діяльність;

• письмовий договір;

• межі відповідальності сторін;

• порядок реагування на інциденти;

• умови відшкодування шкоди;

• вимоги до персоналу;

• порядок використання відео, спеціальних засобів і службових документів;

• страхування відповідальності, якщо воно передбачене договором;

• порядок обміну інформацією та захисту персональних даних.

Охоронна діяльність ліцензується відповідно до Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності», а спеціальні організаційні та кадрові вимоги встановлені Ліцензійними умовами. Порушення окремим працівником не означає автоматичного анулювання ліцензії, але зафіксовані порушення можуть бути підставою для заходів ліцензійного контролю та відповідальності у порядку, визначеному законом.

Як системно зменшити крадіжки без конфліктів із покупцями

Найкращий захист — не масові перевірки сумок, а поєднання організаційних, технічних та облікових заходів.

Організаційні заходи

• затвердити письмову інструкцію для працівників;

• призначити відповідальних за реагування;

• навчати персонал нейтральній комунікації;

• установити правило «жодних публічних звинувачень»;

• залучати адміністратора до кожного конфліктного інциденту;

• проводити розбір подій без розповсюдження персональних даних;

• вести журнал інцидентів;

• регулярно перевіряти дотримання процедури.

Технічні заходи

• камери з достатньою якістю зображення;

• правильне розміщення камер без «сліпих зон»;

• синхронізований час на камерах, касах і сервері;

• протикрадіжні мітки та справні рамки;

• тривожна кнопка;

• дзеркала огляду;

• достатнє освітлення;

• захищені вітрини для дорогих малогабаритних товарів;

• контроль доступу до складу;

• резервне копіювання критичних записів.

Облікові заходи

У товарообліковій системі доцільно:

• розмежувати права працівників;

• використовувати персональні облікові записи;

• вести журнал дій;

• контролювати повернення, скасування та ручні знижки;

• регулярно проводити інвентаризації;

• аналізувати нестачі за товарами, змінами та зонами;

• звіряти продажі з фактичними залишками;

• контролювати переміщення між складом і торговельною залою;

• зберігати історію коригувань.

У Торгсофт такі механізми доцільно налаштовувати відповідно до посадових повноважень, щоб зменшити ризик несанкціонованих змін, швидше виявляти розбіжності та зберігати дані для внутрішньої перевірки.

Коротка інструкція для працівника

1. Побачили підозрілу подію — не звинувачуйте людину публічно.

2. Перевірте чек, касові дані, мітку та відео.

3. Повідомте адміністратора або охорону.

4. Спокійно запропонуйте звірити покупки.

5. Просіть показати сумку лише добровільно.

6. Не торкайтеся тіла, кишень, телефону та особистих речей.

7. Не блокуйте вихід без законної підстави для затримання.

8. За наявності конкретних фактів викликайте поліцію.

9. У разі законного затримання негайно повідомте поліцію та не застосовуйте надмірну силу.

10. Збережіть відео, чек, дані обліку та складіть внутрішній акт.

11. Не публікуйте фото, ім’я або відео людини.

12. Якщо підозра не підтвердилася — припиніть перевірку та вибачтеся.

Офіційні джерела

1. Конституція України, Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР — статті 3, 28, 29, 32.
   https://zakon.rada.gov.ua/go/254к/96-вр

2. Закон України «Про охоронну діяльність» від 22.03.2012 № 4616-VI — статті 5, 7, 8, 10–12, 15, 16.
   https://zakon.rada.gov.ua/go/4616-17

3. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI — стаття 207.
   https://zakon.rada.gov.ua/go/4651-17

4. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III — статті 22, 38, 126, 146, 185.
   https://zakon.rada.gov.ua/go/2341-14

5. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X — статті 12, 13, 51.
   https://zakon.rada.gov.ua/go/8073-10

6. Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII — статті 33, 34.
   https://zakon.rada.gov.ua/go/580-19

7. Закон України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI — статті 6–8, 11, 12, 14, 24.
   https://zakon.rada.gov.ua/go/2297-17

8. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV — статті 297, 301, 307, 1166, 1167.
   https://zakon.rada.gov.ua/go/435-15

9. Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06.09.2012 № 5207-VI — статті 1, 6.
   https://zakon.rada.gov.ua/go/5207-17

10. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР — статті 2, 3.
    https://zakon.rada.gov.ua/go/265/95-вр

11. Наказ Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів…».
    https://zakon.rada.gov.ua/go/z0220-16

12. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV — статті 8, 9.
    https://zakon.rada.gov.ua/go/996-14

13. Наказ Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань».
    https://zakon.rada.gov.ua/go/z1365-14

14. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI — підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169, пункт 5 підрозділу 1 розділу XX.
    https://zakon.rada.gov.ua/go/2755-17

15. Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX — стаття 7.
    https://zakon.rada.gov.ua/go/4695-20

16. Постанова Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 № 960 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності».
    https://zakon.rada.gov.ua/go/960-2015-п

17. Рекомендації Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо організації відеоспостереження у громадських місцях.
    https://ombudsman.gov.ua/storage/app/media/videosposterezhennya-gromadski-mistsya.pdf