Допомога по частковому безробіттю для працівників і ФОП: умови, розмір та порядок отримання

Допомога по частковому безробіттю призначена для випадків, коли бізнес не припиняє роботу повністю, але через економічні чи технологічні причини, надзвичайну ситуацію, воєнний або надзвичайний стан чи карантин тимчасово скорочує діяльність, унаслідок чого працівники працюють менше та втрачають частину зарплати, а ФОП — частину доходу. Працівникам кошти виплачуються через роботодавця, а застрахованому ФОП — безпосередньо регіональним центром зайнятості.

Для роботодавця основною умовою є скорочення діяльності, яке охопило щонайменше 20% працівників, причому в кожного з таких працівників робочий час і зарплата мають зменшитися не менш як на 30% за місяць. Для ФОП робочий час і дохід мають скоротитися не менш як на 30%. Звернутися потрібно протягом 90 календарних днів від початку скорочення. Допомога може виплачуватися не більше 180 календарних днів сумарно протягом 36 місяців. Максимальна сума на одну особу у 2026 році — 4 323,50 грн на місяць.

Що таке допомога по частковому безробіттю

Стаття 47 Закону України «Про зайнятість населення» визначає допомогу по частковому безробіттю як державну підтримку застрахованих осіб — найманих працівників та ФОП — які втратили частину зарплати або доходу через зупинення чи скорочення виробництва, виконання робіт або надання послуг. Причинами такого скорочення можуть бути:

• економічні причини;

• технологічні причини;

• надзвичайна ситуація;

• введення надзвичайного стану;

• введення воєнного стану;

• встановлення карантину.

Це не звичайна допомога по безробіттю. Працівник продовжує перебувати у трудових відносинах, а ФОП — вести підприємницьку діяльність. Мета виплати полягає саме в компенсації частини доходу, втраченої через тимчасове скорочення роботи.

Сам факт дії воєнного стану права на виплату не створює. Потрібно, щоб відбулося реальне скорочення господарської діяльності та були виконані встановлені Порядком №702 кількісні критерії. Воєнний стан в Україні продовжує діяти.

Хто може отримати допомогу по частковому безробіттю

Право на допомогу мають дві основні категорії застрахованих осіб.

ФОП із найманими працівниками може одночасно подавати документи щодо своїх працівників і щодо себе. Однак ФОП не може отримувати допомогу за себе як підприємець, якщо він уже отримує допомогу по частковому безробіттю як найманий працівник.

Допомога не надається працівникам:

• органів державної влади;

• органів місцевого самоврядування;

• закладів, установ та організацій, утворених такими органами, якщо вони повністю утримуються за рахунок державного або місцевого бюджету.

Які умови має виконати роботодавець

Для отримання коштів за найманих працівників одночасно мають виконуватися критерії, встановлені пунктом 6 Порядку №702.

1. Скорочення має охопити не менше 20% працівників

Щонайменше у 20% чисельності працівників роботодавця внаслідок скорочення діяльності мають одночасно зменшитися:

• тривалість робочого часу — на 30% або більше за місяць;

• заробітна плата — на 30% або більше за місяць.

Наприклад, якщо на підприємстві працює 50 осіб, умови скорочення повинні охопити щонайменше 10 працівників. Для кожного з них недостатньо лише скоротити години: зарплата також повинна зменшитися щонайменше на 30%.

2. За працівника має бути сплачено ЄСВ

За кожного працівника, на якого роботодавець претендує на допомогу, ЄСВ має бути сплачено протягом останніх шести місяців, що передують місяцю початку скорочення діяльності.

Якщо законодавство протягом відповідного періоду давало окремим роботодавцям право не сплачувати ЄСВ, для перевірки виконання цієї умови застосовуються попередні 180 календарних днів до такого пільгового періоду.

3. Не повинно бути визначених Порядком боргів

Необхідна:

• відсутність заборгованості із зарплати;

• відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ;

• відсутність заборгованості зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування протягом шести місяців, що передують місяцю скорочення діяльності;

• відсутність заборгованості перед державним або місцевим бюджетом, яка існує понад шість місяців до місяця початку скорочення.

Крім того, роботодавець не може бути фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Умови отримання допомоги ФОП

ФОП, який звертається за допомогою для себе, повинен бути застрахованою особою.

Головний кількісний критерій для ФОП — одночасне скорочення за місяць:

• тривалості робочого часу — на 30% або більше;

• доходу — на 30% або більше.

Також застосовуються вимоги щодо сплати ЄСВ за попередні шість місяців і відсутності визначених Порядком заборгованостей.

Отримати допомогу не можна, якщо ФОП перебуває у процесі припинення підприємницької діяльності, визнаний банкрутом, щодо нього відкрито відповідні процедури банкрутства, ліквідації або санації чи наявні інші обставини неплатоспроможності, прямо зазначені у пункті 7 Порядку №702.

Коли допомогу не нададуть

Підстави для відмови стосуються як характеристик самого скорочення діяльності, так і статусу роботодавця, ФОП або конкретного працівника.

Допомога не надається, якщо:

• скорочення має сезонний характер;

• скорочення виникло виключно з організаційно-виробничих причин;

• працівник відмовився від запропонованої роботодавцем підходящої тимчасової роботи з повним робочим днем або тижнем;

• працівник працює в цього роботодавця за сумісництвом;

• працівник проходить альтернативну (невійськову) службу;

• не виконані вимоги щодо сплати ЄСВ;

• наявна заборгованість, яка перешкоджає отриманню допомоги;

• роботодавець або ФОП перебуває у процесі припинення, банкрутства, ліквідації, санації або в інших передбачених Порядком процедурах неплатоспроможності;

• роботодавець є повністю бюджетною державною або комунальною установою чи організацією, на яку поширюється відповідне виключення.

Окремо допомога конкретному працівнику не виплачується за періоди:

• оплати простою;

• відпустки без збереження заробітної плати;

• призупинення трудових відносин.

Тому простій і часткове безробіття не можна використовувати як два паралельні механізми компенсації за один і той самий період працівника.

Особливі правила щодо державної допомоги під час воєнного стану

Порядок №702 містить норми щодо граничного обсягу незначної державної допомоги, відомостей про господарську діяльність та отриману державну допомогу. Водночас пункт 27-1 Порядку прямо встановлює, що під час воєнного стану не застосовуються:

• абзац шостий пункту 7;

• абзац одинадцятий пункту 9;

• абзаци четвертий і п'ятий пункту 14;

• абзаци третій і четвертий пункту 20.

Отже, поки діє воєнний стан, не застосовується передбачене цими нормами обмеження щодо сукупної суми незначної державної допомоги, а також не вимагаються передбачені відповідними абзацами відомості про господарську діяльність та незначну державну допомогу. Після припинення або скасування воєнного стану слід керуватися редакцією Порядку, чинною на момент звернення.

Як правильно оформити скорочений робочий час працівників

Отримання коштів від центру зайнятості не замінює належного оформлення режиму роботи працівників.

Стаття 56 КЗпП дозволяє за угодою між працівником і роботодавцем встановити неповний робочий день, неповний робочий тиждень або їх поєднання. Оплата в такому випадку здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Роботодавцю важливо мати документи, з яких можна однозначно встановити:

• дату початку скорочення діяльності;

• причину скорочення;

• працівників, яких воно стосується;

• нормальну тривалість їхнього робочого часу;

• фактичну тривалість роботи;

• кількість скорочених годин;

• розмір зарплати до та після скорочення.

Ці відомості потрібні не лише для розрахунку допомоги, а й у разі подальшої перевірки центром зайнятості.

Розмір допомоги по частковому безробіттю

Порядок №702 встановлює одну формулу для працівників і ФОП:

РДЧБ = (СРД / НРЧ) × СРЧ

де:

• РДЧБ — допомога конкретному працівнику або ФОП за відповідний місяць;

• СРД — розрахунковий дохід;

• НРЧ — кількість годин нормальної тривалості робочого часу за відповідний місяць;

• СРЧ — кількість годин, на які робочий час було скорочено.

Для найманого працівника СРД — тарифна ставка або посадовий оклад за відповідний місяць. Якщо застосовується нетарифна система оплати праці — середня зарплата.

Для ФОП базою є середній розмір місячної бази нарахування ЄСВ за рік, що передує року звернення. Порядок також окремо регулює визначення бази для ФОП, у якого відповідна база за попередній рік відсутня.

Важливо: у формулі використовується саме кількість скорочених, а не фактично відпрацьованих годин.

Максимальний розмір допомоги

Для одного працівника або ФОП допомога за місяць не може перевищувати 50% мінімальної заробітної плати.

Мінімальна зарплата у 2026 році становить 8 647 грн на місяць. Отже:

8 647 грн × 50% = 4 323,50 грн.

Максимальна допомога по частковому безробіттю — 4 323,50 грн на одну особу за місяць.

Погодинна мінімальна зарплата, яка у 2026 році становить 52 грн, для встановлення цього граничного розміру не використовується. Порядок встановлює максимум саме як 50% місячної мінімальної зарплати.

Приклад розрахунку

Працівникові встановлено посадовий оклад 20 000 грн. Нормальна тривалість роботи у відповідному місяці — 176 годин, а через скорочення діяльності він не працював 64 години.

Розрахункова сума:

20 000 / 176 × 64 = 7 272,73 грн.

Оскільки ця сума перевищує встановлений максимум, працівнику може бути профінансовано не більше 4 323,50 грн за цей місяць.

Скільки часу виплачують допомогу

Допомога виплачується з першого дня скорочення тривалості робочого часу в межах періоду скорочення діяльності.

Загальна тривалість — не більше 180 календарних днів сумарно протягом 36 місяців від дня початку скорочення.

Якщо роботодавець або ФОП повторно звертається протягом цих 36 місяців, можна використати лише невикористаний залишок із 180 календарних днів.

Наприклад, якщо допомога вже виплачувалася 120 календарних днів, при повторному зверненні в межах того самого 36-місячного періоду максимальний залишок становитиме 60 календарних днів.

Куди і коли подавати заяву

Роботодавець, уповноважена ним особа або застрахований ФОП подає заяву до центру зайнятості, розташованого за місцем провадження господарської діяльності.

Граничний строк — 90 календарних днів із дня початку зупинення або скорочення діяльності.

Заяву можна подати одним із двох способів:

1. особисто до центру зайнятості;

2. через Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Дія» — за наявності технічної можливості.

Для подання через Дію потрібно мати електронний кабінет та пройти передбачену електронну ідентифікацію. Документи підписуються кваліфікованим або передбаченим Порядком удосконаленим електронним підписом, зокрема може використовуватися «Дія.Підпис».

Подання заяви звичайним електронним листом Порядок №702 у чинній редакції не передбачає.

Які документи подає роботодавець

До заяви роботодавець додає:

• відомості про працівників, щодо яких виникло право на допомогу, — додаток 1 до Порядку №702.

Відомості про сплату ЄСВ та податкову заборгованість служба зайнятості отримує шляхом інформаційного обміну з ДПС та Пенсійним фондом.

Якщо необхідної інформації в державних інформаційних системах немає, заявник подає витяг з інформаційної системи ДПС про стан розрахунків із бюджетом і цільовими фондами.

Порядок №702 не встановлює серед обов'язкових документів для первинної заяви копію наказу про зупинення або скорочення діяльності чи окрему паперову довідку про сплату ЄСВ. Водночас внутрішні документи про режим роботи та фактичний робочий час потрібно зберігати, оскільки центр зайнятості має право перевіряти документи і відомості, на підставі яких призначено допомогу.

Які документи подає ФОП

Застрахований ФОП, який отримує допомогу за себе, подає:

• заяву;

• відомості про себе за додатком 2 до Порядку №702.

Якщо ФОП одночасно звертається щодо себе та своїх найманих працівників, подаються:

• додаток 1 — щодо працівників;

• додаток 2 — щодо самого ФОП.

Інформація про ЄСВ та податкові борги також перевіряється через державні інформаційні системи, а витяг від ДПС потрібен лише за відсутності необхідної інформації в межах автоматизованого обміну.

Як центр зайнятості розглядає заяву

Регіональний центр зайнятості приймає рішення про надання або відмову в наданні допомоги протягом п'яти робочих днів із дня подання передбачених Порядком документів. Рішення оформляється наказом.

Про прийняте рішення заявника повідомляють протягом трьох робочих днів із дати його прийняття способом, зазначеним у заяві. У разі відмови мають бути повідомлені її причини.

Якщо у заяві є недоліки

Після змін, внесених постановою КМУ №923, пункт 14-1 Порядку №702 передбачає процедуру залишення заяви без руху.

Якщо заяву подано з порушенням вимог пунктів 13 і 14, центр зайнятості надсилає роботодавцю повідомлення протягом трьох робочих днів. При особистому зверненні повідомлення за можливості вручається одразу.

У повідомленні мають бути зазначені:

• конкретні недоліки;

• порушені вимоги законодавства;

• спосіб їх усунення;

• строк для виправлення;

• порядок та строки оскарження.

Строк для усунення недоліків не може бути меншим ніж три робочі дні від отримання повідомлення. За клопотанням роботодавця центр зайнятості може продовжити його до п'яти робочих днів.

Якщо недоліки виправлено в установлений строк, заява вважається поданою у день її первинного подання. Період розгляду продовжується на час, протягом якого заява залишалася без руху. Повторно залишати без руху заяву через уже виправлені недоліки не допускається.

Пункт 14-1 сформульований безпосередньо щодо роботодавця. Для роботодавців і ФОП пункт 17 Порядку також передбачає право доопрацювати неповні або помилкові документи та повторно звернутися у встановлений ним строк.

Рішення про відмову можна оскаржити в адміністративному порядку відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та/або до адміністративного суду.

Що потрібно подавати щомісяця після призначення допомоги

Одного позитивного рішення недостатньо для автоматичного перерахування всієї суми за весь період.

Щомісяця до 10 числа за попередній місяць подаються:

Ці відомості подаються за правилами, передбаченими для подання документів пунктом 13 Порядку.

У період дії воєнного стану додаткові щомісячні відомості про господарську діяльність і незначну державну допомогу, передбачені абзацами третім і четвертим пункту 20, не подаються через дію пункту 27-1 Порядку.

Коли надходять кошти

Регіональний центр зайнятості перераховує кошти ФОП або роботодавцю щомісяця протягом трьох робочих днів після зарахування відповідних коштів на рахунок регіонального центру зайнятості. Тому ці три дні обчислюються не від дня подання роботодавцем щомісячних відомостей, а від надходження фінансування регіональному центру.

Якщо у поданих даних виявлено розбіжності з реєстром страхувальників або реєстром застрахованих осіб, строк перерахування може бути продовжений для усунення невідповідностей — до п'яти робочих днів від отримання повідомлення центру зайнятості.

Як роботодавець виплачує допомогу працівникам

Після отримання грошей роботодавець повинен виплатити їх працівникам не пізніше трьох робочих днів.

Виплата оформлюється окремою:

• платіжною відомістю для допомоги по частковому безробіттю; або

• відомістю на виплату готівки.

Отже, Порядок №702 не забороняє виплату такої допомоги готівкою.

Не пізніше ніж протягом п'яти календарних днів після виплати роботодавець подає центру зайнятості копію відповідної відомості:

• з підтвердженням безготівкового перерахування працівникам; або

• відомість на виплату готівки.

Які гарантії зайнятості потрібно зберігати після отримання допомоги

Отримання допомоги створює для роботодавця та ФОП додаткове зобов'язання щодо збереження зайнятості.

Якщо допомога виплачувалася 180 календарних днів, гарантії потрібно забезпечувати протягом усього цього періоду та ще 180 календарних днів після закінчення виплати.

Якщо допомога виплачувалася менше, наприклад 90 календарних днів, відповідний післявиплатний гарантійний період також становитиме 90 днів.

Роботодавець зобов'язаний повернути до Фонду всю допомогу, виплачену конкретному працівникові, якщо протягом гарантійного періоду його трудовий договір розірвано:

• за угодою сторін — пункт 1 статті 36 КЗпП;

• з ініціативи працівника через невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору — частина третя статті 38 КЗпП;

• з ініціативи роботодавця у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, зокрема скороченням чисельності або штату, — пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП.

ФОП, який отримував допомогу за себе та припинив підприємницьку діяльність у відповідний гарантійний період після закінчення виплат, також повертає одержану допомогу в повному обсязі.

Тому перед звільненням працівника, який одержував таку допомогу, роботодавцю потрібно перевірити підставу звільнення та дату закінчення гарантійного періоду.

Коли доведеться повернути отримані кошти

Крім порушення гарантій зайнятості, повернення коштів передбачене у разі:

• подання недостовірних документів або відомостей;

• нецільового використання коштів Фонду;

• використання коштів із порушенням Порядку №702;

• отримання коштів за період після припинення трудових відносин із працівником;

• отримання ФОП коштів за період після припинення його державної реєстрації.

Кошти можуть бути повернуті добровільно або стягнуті у встановленому законом порядку.

Перевірки центру зайнятості

Центр зайнятості має право перевіряти документи та відомості, які стали підставою для призначення допомоги.

Перевірка може проводитися:

• за місцезнаходженням роботодавця;

• за місцем ведення господарської діяльності;

• у приміщенні центру зайнятості;

• дистанційно із застосуванням засобів комунікації.

На час перевірки виплату можуть призупинити, але не більш як на 30 календарних днів.

Якщо роботодавець або ФОП перешкоджає перевірці, виплата призупиняється до її фактичного проведення. Якщо перешкоджання триває 30 календарних днів, виплата припиняється. Остаточна перевірка цільового використання коштів може бути проведена протягом 180 календарних днів після останньої виплати.

Для захисту підприємства доцільно зберігати єдиним комплектом заяву, додатки 1–4, повідомлення та рішення центру зайнятості, табелі й графіки роботи, розрахунки скорочених годин, документи щодо зарплати, платіжні відомості та банківські підтвердження виплат.

Оподаткування та відображення допомоги у звітності

Допомога по частковому безробіттю не належить до фонду оплати праці. Це прямо випливає з Інструкції зі статистики заробітної плати, на що також звертає увагу ДПС.

Підпункт 165.1.1 Податкового кодексу не включає до загального оподатковуваного доходу, зокрема, державну та соціальну допомогу, державну допомогу, винагороди та страхові виплати, які фізична особа отримує з бюджетів і фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до закону. Для доходів, які не включаються до оподатковуваного доходу за розділом IV ПКУ, діє і звільнення від військового збору за підпунктом 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, крім прямо перелічених там винятків.

Для відображення допомоги по частковому безробіттю у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку передбачена окрема ознака доходу «210». Вона застосовується з 1 січня 2024 року.

Облік скороченого робочого часу та виплат працівникам у Торгсофт

У Торгсофт є інструменти, які можна використовувати для внутрішнього обліку даних, необхідних роботодавцю при частковому безробітті. Програма дозволяє вести співробітників, реєструвати їхній робочий час і формувати дані про фактично відпрацьовані години. У розділі реєстрації робочого часу можна фіксувати початок і закінчення роботи працівника, а журнал початку та закінчення роботи дозволяє переглядати інформацію за працівником і періодом.

У функціоналі роботи зі співробітниками Торгсофт передбачені дані про офіційну зарплату, трудовий договір та платіжні відомості. Для співробітника також можна створювати нарахування із зазначенням дати початку і завершення, суми, загальної суми та періодичності; нарахування може включатися до платіжних відомостей щомісяця.

Таким чином, Торгсофт можна використовувати для внутрішнього контролю робочого часу, нарахувань і виплат, щоб мати вихідні дані для визначення фактично скорочених годин та ведення розрахунків із персоналом. Водночас у довідці Торгсофт не заявлена автоматична підготовка заяви та додатків 1–4 саме за Порядком №702, тому офіційні форми для центру зайнятості потрібно формувати та подавати відповідно до чинних форм Державного центру зайнятості.

Коротко: порядок дій роботодавця

1. Зафіксувати фактичне скорочення господарської діяльності та належно оформити зміну режиму роботи працівників.

2. Перевірити, чи охоплено щонайменше 20% працівників і чи скорочені їхній робочий час та зарплата не менш як на 30%.

3. Перевірити виконання умов щодо ЄСВ, зарплатної та податкової заборгованості.

4. Не пізніше 90 календарних днів від початку скорочення подати заяву до центру зайнятості.

5. Додати відомості за додатком 1; ФОП, який претендує на виплату за себе, подає також додаток 2.

6. Після позитивного рішення щомісяця до 10 числа подавати додаток 3, а ФОП за себе — додаток 4.

7. Після надходження коштів роботодавцю протягом трьох робочих днів виплатити їх працівникам.

8. Протягом п'яти календарних днів після виплати передати центру зайнятості копію платіжної відомості або відомості на виплату готівки.

9. Зберігати документи та фактичні дані про робочий час і виплати на випадок перевірки.

10. Після завершення програми дотримуватися гарантій зайнятості протягом строку, що дорівнює фактичному періоду виплати допомоги, але не більше 180 календарних днів.

Офіційні джерела

Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 №5067-VI — стаття 47 «Допомога по частковому безробіттю».
Закон №5067-VI на сайті Верховної Ради України

Постанова Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №702 «Про затвердження Порядку надання допомоги по частковому безробіттю» — пункти 1–28, додатки 1–4; особливо пункти 6–9, 12–27-1.
Порядок №702 на сайті Верховної Ради України

Постанова Кабінету Міністрів України від 07.01.2026 №40 «Деякі питання надання послуг у сфері зайнятості населення» — зміни до порядку подання заяв і документів, зокрема через Портал Дія.
Постанова №40 на сайті Верховної Ради України

Постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.2026 №923 — зміни щодо залишення заяви без руху та адміністративного оскарження; пункт 14-1 і нова редакція пункту 19 Порядку №702.
Постанова №923 на сайті Верховної Ради України

Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII — статті 32, 36, 38, 40, 56.
КЗпП України на сайті Верховної Ради України

Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI — підпункт 165.1.1 пункту 165.1 статті 165; підпункт 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX.
Податковий кодекс України

Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-IX — стаття 8: мінімальна заробітна плата 8 647 грн на місяць і 52 грн за годину.
Закон про Державний бюджет України на 2026 рік

Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» — з урахуванням чинного продовження строку його дії.
Указ №64/2022 на сайті Верховної Ради України

Державна податкова служба України — довідник ознак доходів для додатка 4ДФ: ознака «210» для допомоги по частковому безробіттю.
Роз'яснення ДПС щодо ознак доходів у 4ДФ