Повітряна тривога в магазині: дії керівника, працівників і покупців

Під час повітряної тривоги працівники магазину мають негайно призупинити обслуговування, повідомити покупців і колег про небезпеку та перейти до завчасно визначеного доступного укриття. Завершення продажу, перерахунок каси чи вимкнення обладнання не повинні затримувати людей. В укритті потрібно залишатися до офіційного відбою та виконувати вказівки уповноважених органів.

Керівнику потрібно заздалегідь перевірити укриття й маршрут, затвердити порядок дій, визначити відповідального на кожну зміну та його заміну, навчити персонал і встановити порядок обліку часу зупинення роботи. Конкретні рішення залежать від приміщення, кількості працівників, доступності укриттів і чинних місцевих розпоряджень. Роботодавець визначає оплату цього часу за фактичними обставинами та правовою підставою.

Які обов’язки має власник магазину

Стаття 20 Кодексу цивільного захисту України зобов’язує суб’єктів господарювання виконувати заходи цивільного захисту, навчати працівників, організовувати евакуаційні заходи та розміщувати інформацію про безпечну поведінку. Ця інформація має бути доступною також людям із порушеннями зору та слуху. Виняток із вимоги розміщувати її стосується осіб, які працюють індивідуально за місцем проживання й не використовують найману працю.

Обов’язок забезпечувати засобами колективного захисту охоплює всіх своїх працівників, а для об’єктів і місць із масовим перебуванням людей — також відвідувачів. Тому керівнику потрібно врахувати характеристики свого об’єкта та погодити з органом місцевого самоврядування потребу у фонді захисних споруд. Перед розміщенням таблички з адресою укриття керівник має перевірити, чи доступне воно для людей із магазину.

За статтею 20 керівник суб’єкта господарювання з чисельністю працюючих менше 200 осіб призначає особу з питань цивільного захисту з-поміж штатних працівників. За чисельності від 200 до 3000 осіб керівник призначає посадову особу з питань цивільного захисту. Для суб’єктів, віднесених до другої категорії цивільного захисту, вимога щодо посадової особи діє також за меншої чисельності працівників.

Якщо суб’єкт віднесений до категорії цивільного захисту й має понад 3000 працівників, керівник повинен створити підрозділ із питань цивільного захисту. Керівник торговельної мережі має враховувати чисельність працівників усього суб’єкта господарювання та його категорію цивільного захисту.

Керівник також затверджує положення про створений підрозділ або посадову інструкцію призначеного працівника з питань цивільного захисту на підставі відповідного типового положення. У документі потрібно визначити обов’язки працівника, щоб він знав, які заходи має організовувати.

Підприємець виконує заходи цивільного захисту особисто. Для організації роботи зміни він може завчасно розподілити конкретні дії між працівниками: хто оголошує тривогу, хто показує маршрут і хто підтримує зв’язок із керівником.

Стаття 13 Закону України «Про охорону праці» зобов’язує роботодавця забезпечити безпечні умови, затвердити внутрішні інструкції та вживати профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються. Тому керівник має пристосувати порядок дій під час тривоги до фактичних умов магазину й переглядати його, якщо змінюється укриття, маршрут або склад персоналу.

Як підготувати інструкцію та розподілити дії

За статтею 130 Кодексу цивільного захисту суб’єкт господарювання з чисельністю працюючого персоналу 50 осіб і менше розробляє та затверджує інструкцію щодо дій персоналу в разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій. За чисельності понад 50 осіб потрібен план реагування. Цей поділ не стосується об’єктів підвищеної небезпеки, для яких передбачено план локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків.

Кількість працівників для цього правила визначають на рівні кожного суб’єкта господарювання. Якщо всі магазини мережі належать одному суб’єкту, він враховує загальну чисельність свого персоналу. Якщо магазини працюють через різних юридичних осіб або підприємців, кожен із них визначає чисельність своїх працівників окремо.

Стаття 130 також зобов’язує суб’єкта господарювання розробити та затвердити план проведення заходів з евакуації населення, зокрема працівників, а також матеріальних і культурних цінностей у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій. План цивільного захисту на особливий період потрібен суб’єкту господарювання, який продовжує роботу у воєнний час і віднесений до категорії цивільного захисту. Керівник визначає необхідні документи з урахуванням цих умов.

Для умовного невеликого магазину керівник може використати такий зміст інструкції, доповнивши його відповідно до свого приміщення:

1. Оповіщення. Керівник визначає джерела сигналу для території магазину та працівника, який повідомляє про тривогу всіх присутніх.
2. Укриття. В інструкції зазначають адресу, точний вхід, маршрут, умови доступу та контакт відповідальної за укриття особи. Якщо доступний запасний варіант, його також перевіряють і описують.
3. Дії зміни. Керівник призначає основного відповідального й працівника, який замінює його під час відсутності. Окремо він описує дії продавця, який працює сам.
4. Допомога людям. Інструкція визначає, як працівники повідомляють про небезпеку людям із порушеннями слуху чи зору та допомагають тим, кому складно пересуватися.
5. Обладнання і вихід. Керівник перелічує лише ті короткі безпечні дії, які працівники можуть виконати без затримки переходу до укриття. Порядок зачинення магазину має забезпечувати вільний вихід людей.
6. Зв’язок і повернення. Керівник установлює спосіб перевірки, чи працівники дісталися укриття, джерело офіційного відбою та порядок відновлення роботи.
7. Облік часу. Інструкція визначає, хто фіксує початок і завершення зупинення роботи та передає відомості бухгалтеру.

В умовному магазині з двома продавцями керівник може доручити одному оголосити про тривогу й показати напрям руху, а другому — допомогти відвідувачам, які цього потребують. Обидва після цього переходять до укриття. Якщо на зміні працює одна людина, інструкція має дозволяти їй одразу повідомити присутніх і розпочати перехід, без очікування керівника чи виконання додаткових господарських завдань.

Як обрати доступне укриття та перевірити маршрут

ДСНС рекомендує після сигналу тривоги якнайшвидше перейти до найближчого укриття. У цьому матеріалі є посилання на мапи актуальних укриттів. Під час підготовки магазину керівник може скористатися цими мапами та офіційною інформацією місцевої влади, а потім особисто перевірити обраний варіант.

Керівнику варто пройти маршрут у години роботи магазину: знайти саме вхід до укриття, з’ясувати порядок доступу, перевірити сходи, перешкоди та можливість входу для людей, які користуються кріслом колісним або іншими засобами пересування. Така перевірка допоможе визначити, чи зможуть конкретні працівники й відвідувачі скористатися укриттям.

З відповідальною за укриття особою потрібно з’ясувати його місткість і можливість розмістити працівників магазину, а для об’єкта з масовим перебуванням людей — також відвідувачів. Під час цього узгодження потрібно враховувати інших користувачів укриття.

Якщо магазин використовує один об’єкт фонду захисних споруд спільно з іншими підприємствами, установами чи громадянами, він бере участь в утриманні цього об’єкта відповідно до укладених між ними договорів. Цей обов’язок передбачає частина 9 статті 32 Кодексу цивільного захисту, тому керівнику потрібно узгодити також умови участі магазину в утриманні спільного укриття.

Для умовного магазину керівник може записати маршрут словами й додати просту схему: від якого виходу йти, де повернути та як упізнати потрібний вхід. За рекомендаціями ДСНС на вулиці слід оминати будівлі стратегічного значення. Якщо основний шлях перекрито або укриття недоступне, персоналу знадобиться завчасно перевірений запасний маршрут. Виявлену проблему з доступом варто повідомити відповідальній за укриття особі та місцевій владі.

Перед використанням підвалу, складу, паркінгу або цокольного поверху керівник має перевірити його придатність для укриття людей. Стаття 32 Кодексу цивільного захисту визначає види об’єктів фонду захисних споруд та умови їх використання.

За статтею 32 найпростіше укриття — це цокольне або підвальне приміщення чи інша споруда підземного простору, де створено умови для перебування людей не менше 48 годин і зменшення непрямої дії звичайних засобів ураження. Населення використовує його виключно за тимчасової недостатності інших об’єктів фонду захисних споруд в особливий період.

Якщо магазин утримує об’єкт фонду захисних споруд, власник, користувач або балансоутримувач має забезпечувати його готовність та належну експлуатацію. За статтею 32 захисну споруду, споруду подвійного призначення або найпростіше укриття потрібно привести в готовність не пізніше ніж протягом 24 годин із моменту введення передбаченого цією статтею режиму, зокрема в особливий період. Для захисних споруд, які мають перебувати в постійній готовності, ця відстрочка не діє.

Балансоутримувач проводить огляди щокварталу та після надзвичайних ситуацій чи інших небезпечних подій, які можуть погіршити технічний стан укриття. Результати він оформлює актом довільної форми та реєструє його у спеціальному журналі. До об’єкта, приведеного в готовність до використання за призначенням, потрібно забезпечити цілодобовий і безперешкодний доступ відповідних груп населення.

Під час воєнного стану керівник має перевірити порядок використання укриттів, установлений військовою адміністрацією за статтею 32. З урахуванням його вимог керівник установлює порядок користування укриттям, яке належить підприємству або перебуває у сфері його управління. Цей порядок має забезпечувати доступ населення за відповідними сигналами цивільного захисту, зокрема коли магазин зачинений.

ДСНС рекомендує в крайньому разі, коли поруч немає жодного укриття, використати як мінімальний захист простір за двома стінами на першому поверсі. Цю рекомендацію потрібно враховувати саме для такої крайньої ситуації. Керівник має завчасно організувати перехід до доступного укриття, оскільки скляні двері, вітрина чи довільно вибраний кут торговельної зали не забезпечують належного захисту.

Що робити продавцям одразу після сигналу тривоги

Для умовного магазину керівник може взяти наведений порядок за основу внутрішньої інструкції та адаптувати його до місцевих вказівок і перевіреного маршруту:

1. Негайно призупинити обслуговування. Працівник повідомляє про тривогу людей у торговельній залі та інших приміщеннях. Завершення покупки, видача замовлення, приймання товару чи касовий звіт не повинні затримувати перехід до укриття.
2. Назвати конкретний напрям руху. Працівник повідомляє адресу укриття й пояснює, де його вхід. За можливості він показує маршрут або супроводжує людей. Оголошення має бути зрозумілим і тим, хто не чує усного повідомлення.
3. Запропонувати допомогу. Працівник запитує людину з обмеженою мобільністю, яка саме підтримка їй потрібна, і допомагає пройти перевіреним доступним шляхом. ДСНС рекомендує спускатися сходами та не користуватися ліфтом.
4. Виконати лише безпечні короткі дії з обладнанням. Працівник вимикає його, якщо це передбачено інструкцією, він знає спосіб вимкнення і дія не затримує людей. Повертатися за товаром або особистими речами не можна.
5. Перейти до укриття. Усі працівники залишають торговельну залу; керівник не повинен доручати продавцю залишатися для охорони каси чи майна. Якщо вихід зачиняють, відповідальний має переконатися, що це не блокує людей усередині.
6. Перевірити зв’язок із працівниками. Уже в укритті відповідальний повідомляє керівнику, хто прибув і чи потрібна допомога. Якщо місце перебування когось невідоме, його з’ясовують доступним способом, не повертаючись самовільно в небезпечну зону.
7. Дочекатися офіційного відбою. Працівники виконують вказівки відповідальних осіб та уповноважених органів. Для відновлення торгівлі потрібно отримати офіційний відбій; тиша після вибухів або повідомлення покупця не підтверджують завершення тривоги.

На випадок перебоїв зв’язку керівник умовного магазину може заздалегідь передбачити кілька джерел офіційного оповіщення. ДСНС, зокрема, радить отримувати інформацію по радіо, якщо інтернет і мобільний зв’язок недоступні.

Як діяти, якщо покупець відмовляється йти до укриття

Стаття 21 Кодексу цивільного захисту зобов’язує громадян дотримуватися правил безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях. Працівник магазину може спокійно повторити повідомлення про небезпеку, пояснити, що обслуговування призупинене, і показати шлях до укриття.

Для умовного магазину керівнику доцільно передбачити в інструкції спілкування без фізичного примусу: працівник не штовхає людину до виходу, не замикає її в магазині та не залишається обслуговувати через її відмову. Загальний обов’язок громадянина дотримуватися правил безпеки не надає продавцю повноважень примусово переміщувати відвідувачів або накладати штраф.

Чи потрібно закривати магазин і що робити з касовим звітом

Керівнику слід перевірити чинні рішення й розпорядження компетентних органів для своєї території: кого вони стосуються, які дії вимагають і коли дозволяють відновити роботу. Він має враховувати рекомендації та обов’язкові розпорядження відповідно до їхнього змісту й правового статусу. Внутрішня інструкція має забезпечувати припинення обслуговування та перехід людей до укриття.

Державна податкова служба в роз’ясненні щодо роботи каси під час тривоги рекомендує припинити продажі та залишити торговельну залу. Роз’яснення стосується реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО). Фіскальний звітний чек, про який ідеться далі, також називають Z-звітом.

Керівник може враховувати це роз’яснення як практичну вказівку податкового органу. Водночас йому потрібно окремо перевірити місцеві обов’язкові вимоги до роботи магазину.

За цим роз’ясненням, якщо тривога збіглася із завершенням роботи магазину, фіскальний звітний чек РРО/ПРРО потрібно створити не пізніше наступного робочого дня, до початку нових розрахункових операцій. В умовному магазині керівник може включити перевірку цього звіту до порядку відкриття наступної зміни. Формування Z-звіту не повинне затримувати перехід працівника до укриття.

Як обліковувати й оплачувати час тривоги

Роботодавець має визначити правову підставу оплати часу зупинення роботи під час тривоги. Для цього він установлює фактичні обставини: чи працівник виконував роботу, чи виник простій і що його спричинило. Сам сигнал тривоги не дає підстав автоматично вважати цей час неоплачуваним.

Підстави оплати встановлюють стаття 113 КЗпП та стаття 6 Закону «Про охорону праці». Для кожного випадку роботодавцю потрібно зафіксувати причину зупинення й умови, які дають підставу застосувати відповідну гарантію.

За статтею 6 працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я, інших людей або виробничого середовища чи довкілля. Він зобов’язаний негайно повідомити безпосереднього керівника або роботодавця.

За необхідності небезпечну ситуацію підтверджують спеціалісти з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої є працівник, а також страхового експерта з охорони праці. Якщо профспілку на підприємстві не створено, замість її представника бере участь уповноважена працівниками особа з питань охорони праці.

Реалізація цього права за передбачених законом умов не є підставою для дисциплінарного покарання. За відповідний простій, що виник не з вини працівника, зберігається середній заробіток.

За статтею 113 КЗпП працівник повинен повідомити роботодавця або відповідну посадову особу про початок простою, крім випадків простою всього підприємства чи структурного підрозділу. Тому керівник має визначити в інструкції, кому працівник повідомляє про індивідуальне зупинення роботи.

Для обліку в умовному магазині відповідальний працівник може записувати час сигналу, час припинення роботи, працівників на зміні, причину простою, час відбою та фактичного відновлення роботи. Роботодавець оформлює рішення з підставою й умовами оплати, а бухгалтер відображає відповідні періоди в табелі. Час відбою і час відновлення торгівлі можуть відрізнятися, наприклад, якщо після тривоги виявлено пошкодження.

Умовний приклад. У восьмигодинній зміні працівник виконував роботу 6,5 години, а 1,5 години становив оформлений простій. Припустімо, тарифна ставка дорівнює 120 грн за годину, а розрахований середній заробіток — 150 грн за годину.

За загальним мінімумом оплата 1,5 години простою становила б 120 × 2/3 × 1,5 = 120 грн. Якщо встановлено підставу для збереження середнього заробітку, сума за цей період становила б 150 × 1,5 = 225 грн. Решту 6,5 години оплачують за умовами трудового договору. Роботодавець визначає правову підставу за обставинами події.

Під час воєнного стану сторони можуть погодити доступний електронний спосіб обміну кадровими документами за статтею 7 Закону № 2136-IX. Така домовленість дає працівнику й роботодавцю змогу обмінюватися документами погодженим способом.

На територіях активних і можливих бойових дій, які включені до переліку, затвердженого в установленому законодавством порядку, роботодавець може самостійно визначати порядок кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів. При цьому він повинен забезпечувати достовірний облік виконаної працівниками роботи та витрат на оплату праці.

Призупинення дії трудового договору за статтею 13 цього Закону має окрему підставу: збройна агресія повинна виключати можливість обох сторін виконувати договірні обов’язки. Коротке припинення торгівлі під час тривоги саме по собі не підтверджує цієї умови. Так само роботодавець не повинен автоматично оформлювати цей час як відпустку без збереження зарплати.

Як навчити нового працівника та діяти у разі травмування

Стаття 18 Закону «Про охорону праці» передбачає інструктаж і навчання за рахунок роботодавця під час прийняття на роботу та в процесі роботи, зокрема щодо допомоги потерпілим і поведінки під час аварій. Роботодавець не допускає до роботи працівників, які не пройшли належного навчання, інструктажу й перевірки знань.

Крім навчання з охорони праці, стаття 20 Кодексу цивільного захисту зобов’язує суб’єкта господарювання навчати працівників діям у надзвичайних ситуаціях та в особливий період, проводити тренування й навчання на об’єкті.

Керівник також має забезпечити проходження у встановлені строки навчання на територіальних курсах або в навчально-методичних центрах цивільного захисту та безпеки життєдіяльності тими керівниками й фахівцями, діяльність яких пов’язана з організацією та здійсненням заходів цивільного захисту.

Як практичне доповнення до належно оформленого навчання керівник умовного магазину може пройти з новим продавцем маршрут до укриття та попросити його пояснити власні дії: звідки він отримує сигнал, що говорить покупцям, кому повідомляє про прибуття та що робить, коли працює сам. Це дасть керівнику змогу перевірити, чи зрозумів продавець інструкцію, та пояснити незрозумілі дії.

Якщо працівник або відвідувач отримав травму, потрібно повідомити службу екстреної допомоги й керівника, виконувати вказівки диспетчера та надавати допомогу відповідно до своїх знань і підготовки, враховуючи небезпеку на місці. Стаття 21 Кодексу цивільного захисту передбачає повідомлення про надзвичайну ситуацію, а стаття 13 Закону «Про охорону праці» зобов’язує роботодавця терміново допомагати потерпілим і за потреби залучати професійні аварійно-рятувальні формування.

Якщо подія стосується працівника, роботодавець має організувати розслідування й облік відповідно до статті 22 Закону «Про охорону праці». В умовному випадку відповідальний працівник може записати час, місце, контакти свідків і вже виконані дії, коли це безпечно, щоб допомогти з’ясувати обставини. Роботодавець також має виконати встановлену процедуру розслідування.

Для умовного магазину керівнику доцільно включити до внутрішньої інструкції правило не затримуватися заради спостереження або фото й відео дронів, роботи протиповітряної оборони чи військових позицій. Працівники мають зосередитися на переході до укриття та допомозі людям.

Зразок оголошення для покупців

Після перевірки укриття керівник умовного магазину може адаптувати таке оголошення, замінивши позначені дані конкретною адресою і маршрутом:

Для усного повідомлення в умовному магазині можна використати коротший варіант: «Оголошено повітряну тривогу. Обслуговування призупиняємо. Просимо пройти до укриття за адресою [адреса]. Вхід розташований [опис]. Якщо вам потрібна допомога, скажіть працівнику».

Контрольний список керівника до, під час і після тривоги

Для щоденної роботи умовного магазину керівник може використати цей список разом із затвердженою інструкцією:

• До відкриття зміни керівник визначає відповідального та його заміну, переконується, що працівники знають маршрут, перевіряє доступність виходів, засоби оповіщення й актуальні місцеві вказівки.
• Після сигналу працівники припиняють обслуговування, повідомляють присутніх, показують шлях, допомагають людям і переходять до укриття без затримки через продажі чи майно.
• В укритті відповідальний перевіряє зв’язок із працівниками, з’ясовує потребу в допомозі та стежить за офіційними повідомленнями.
• Після відбою керівник враховує вказівки уповноважених органів і організовує перевірку доступних ознак пошкоджень та можливості безпечно працювати. Якщо є пошкодження будівлі, обладнання або інша небезпека, роботу не відновлюють до належної перевірки й усунення ризику. Якщо тривога збіглася із завершенням роботи магазину й фіскальний звітний чек не сформували, відповідальний створює його не пізніше наступного робочого дня, до початку нових розрахункових операцій.
• Після відновлення роботи відповідальний передає бухгалтеру фактичні відомості про роботу та простій, а керівник організовує виправлення недоліків маршруту, оповіщення чи розподілу дій.

Як використати журнал робочого часу Торгсофт під час обліку зупинення роботи

За офіційною інструкцією Торгсофт, базовий облік на ПК фіксує прихід і вихід працівників; текстовий журнал доступний у меню «Налаштування» → «Співробітник» на вкладці «Журнал початку / закінчення роботи». Для налаштування потрібно створити картку співробітника, зазначити посаду, згенерувати штрих-код бейджа та пов’язати картку з користувачем програми. У меню «Налаштування» → «Користувачі» потрібно вибрати спосіб реєстрації: «За бейджем» або «За використанням програми», коли вхід фіксується автоматично під час входу в програму.

Якщо вибрано бейдж, співробітник сканує його через меню «Налаштування» → «Реєстрація робочого часу» або у вікні «Реалізація». Віддалено закрити зміну за іншого користувача неможливо, тому керівнику потрібно окремо зафіксувати фактичне припинення роботи, якщо працівник не зареєстрував вихід перед переходом до укриття. В умовному магазині роботодавець може використати ці записи як вихідні дані для обліку, окремо уточнивши фактичний час припинення й відновлення роботи. Внесення записів у програму не повинне затримувати евакуацію.

Для розширеного обліку, автоматичного заповнення табеля та розрахунку зарплати потрібно активувати платну опцію «Розрахунок зарплати» й попередньо налаштувати графік роботи співробітника. Роботодавець має перевірити дані з урахуванням фактичної зупинки та забезпечити правильне відображення цього часу й оплати. Правову підставу простою та його оплату визначає роботодавець за обставинами події; записи приходу й виходу не дають підстав автоматично класифікувати час тривоги або зменшувати зарплату.

Офіційні джерела для інструкції магазину

• Кодекс цивільного захисту України № 5403-VI — статті 20, 21, 32 і 130 визначають обов’язки бізнесу та громадян, вимоги до укриттів і планування дій.
• Закон України «Про охорону праці» № 2694-XII — статті 6, 13, 18 і 22 визначають права працівника, обов’язки роботодавця, вимоги до навчання та розслідування нещасних випадків.
• Кодекс законів про працю України № 322-VIII — стаття 113 установлює правила оплати простою.
• Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX — статті 7 і 13 регулюють обмін кадровими документами та визначають підставу призупинення дії трудового договору.
• ДСНС: дії під час сигналу повітряної тривоги — рекомендації щодо оповіщення, переходу до укриття та очікування відбою.
• ДПС: роз’яснення щодо РРО/ПРРО під час повітряної тривоги — рекомендації щодо припинення реалізації та формування фіскального звітного чека.