Маркування текстилю та взуття: склад волокон, читабельність етикетки та її розміщення

Регламент № 1408 поширюється на текстильні вироби в разі їх надання на ринку, а також на вироби, які для його цілей вважаються текстильними: вироби, до складу яких входить не менше ніж 80 % текстильних волокон; меблі, парасольки та сонцезахисні тенти, до складу яких входить не менше ніж 80 % текстильних компонентів; текстильні компоненти верхнього шару багатошарового покриття для підлоги, чохлів для матраців і покриття для туристичних товарів, якщо вони становлять не менше 80 % за масою відповідного верхнього шару або покриття; текстильні матеріали, які є невід’ємною частиною інших виробів, якщо зазначено їх склад.

Для текстильного виробу з кількох волокон загальне правило передбачає зазначення назв і відсоткового вмісту волокон у порядку зменшення маси. Етикетування та маркування мають бути надійними, легко розбірливими, видимими й доступними, а етикетка — надійно прикріпленою. Перевірте ці ознаки перед викладенням товару.

Продавець взуття має переконатися, що пара містить маркування, передбачене відповідним технічним регламентом. Інформацію наносять щонайменше на одну напівпару — один предмет із пари. Інформацію про товар надають покупцеві українською мовою до придбання. Наведені нижче дії допоможуть організувати огляд складу, читабельності та розміщення маркування; вони охоплюють окремі вимоги до цих товарних груп.

Склад текстилю: прочитайте назви та відсотки

Для багатоволоконного виробу загальне правило вимагає назв і масових часток волокон у порядку зменшення маси. Використовують назви з додатка 1. Позначення “100 %”, “однорідний” або “повністю” допускаються для виробів з одного волокна. Технічно обґрунтовані домішки інших волокон допускаються до 2 % маси готового виробу, а після кардного чесання — до 5 %, якщо вони відповідають належній виробничій практиці та не є результатом систематичного додавання. Позначення “рунна вовна” або “виріб з чистої вовни” допускаються для виробу, який складається виключно з вовняної пряжі, яка раніше не входила до готового виробу, не проходила прядіння чи валяння, крім необхідного для виготовлення цього виробу, та не була пошкоджена обробкою або використанням. Для суміші вся вовна має відповідати цим умовам і становити щонайменше 25 % маси; у кардній суміші її змішують лише з одним іншим волокном та зазначають повний відсотковий склад. Сторонні волокна допускаються до 0,3 % маси готового виробу за технічного обґрунтування, належної виробничої практики та відсутності систематичного додавання. Ці умови передбачені главами 2–3 розділу II Регламенту № 1408.

Для швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних товарів і головних уборів окремо перевірте артикул, склад матеріалу, номер моделі, розмір, ґатунок і дату випуску — ці реквізити передбачає пункт 2 глави 1 розділу II Правил № 104.

Регламент допускає спеціальні позначення: “інші волокна” із зазначенням їх загальної масової частки — для волокна до 5 % або волокон сукупно до 15 % маси виробу, якщо їх неможливо легко визначити під час виготовлення; також це позначення допускається для волокон, яких ще немає в додатку 1; “змішані волокна” або “невизначений сировинний склад” — коли склад важко визначити під час виготовлення.

Для виробу з компонентами різного складу перевірте склад кожного компонента; виняток стосується компонентів, які не є основною підкладкою та становлять не більш як 30 % загальної маси.

Для виробів із додатка 2 перевіряють спеціальні записи. На бюстгальтерах зазначають загальний або окремий склад зовнішнього й внутрішнього полотна чашок і спинки; на корсетах і поясах — передніх, задніх та жорстких бокових частин; на граціях — цих частин і полотна чашок. Для інших корсетних виробів склад подають для всього виробу або його частин сумарно чи окремо; компоненти масою менш як 10 % можна не етикетувати окремо. За окремого маркування має бути зрозуміло, до якої частини належить запис. Для витравного друку перевіряють склад усього виробу, базового полотна й витравних частин із назвами частин. Для вишивки перевіряють склад усього виробу, базового полотна й ниток; якщо вишивка займає менш як 10 % площі, достатньо складу базового полотна. Для роздрібної пряжі з різними волокнами серцевини й покривного шару перевіряють загальний склад та окремі склади цих названих частин. Для вельветових, плюшевих і подібних виробів перевіряють загальний склад; якщо лицьова й зворотна поверхні різняться і складаються з різних волокон, допускається окремий склад із назвами компонентів. Для килимів і покриттів для підлоги з різним складом поверхонь зазначають лише склад лицьової поверхні та її назву.

Якщо виріб містить нетекстильні частини тваринного походження, на етикетці або маркуванні має бути напис “містить нетекстильні частини тваринного походження”.

Для однорідних і багатоволоконних виробів у складі не враховують видимі ізольовані волокна виключно декоративного призначення, якщо їх частка не перевищує 7 % маси готового виробу, та волокна для антистатичного ефекту, якщо їх частка не перевищує 2 %.

Назва “бавовняно-льняна тканина” допускається для тканини зі 100 % бавовняною основою та 100 % льняним утоком, якщо льон становить щонайменше 40 % загальної маси неапретованої тканини. Запис має містити слова “100 відсотків бавовняної основи” і “100 відсотків льняного утоку”. Для такої тканини частки декоративних та антистатичних волокон розраховують окремо за масою основи й утоку. Інші елементи виключають за відповідною категорією та умовами додатка 6.

Під час приймання збережіть фотографію спірного запису. Зазначте модель і конкретне питання до постачальника: немає відсотка біля назви, запис незрозумілий або порушено порядок. Запросіть інформацію саме про цей виріб. Не підставляйте склад іншої моделі й не визначайте відсотки за зовнішнім виглядом тканини.

Якщо виробник текстильного виробу не є резидентом України, імпортер забезпечує наявність етикетки або маркування та достовірність інформації в них. Для такого товару адресуйте питання щодо складу й етикетки імпортеру через свого постачальника. У запиті наведіть напис дослівно та додайте фотографію.

Текстильна етикетка: перевірте напис і кріплення

Огляньте етикетку або маркування безпосередньо на виробі. Запис про склад має бути легко розбірливим, видимим, чітким і надрукованим уніфіковано за розміром, стилем та шрифтом. Торговельну марку або назву підприємства розміщують безпосередньо перед описом складу чи після нього; іншу інформацію зазначають окремо. Прочитайте напис повністю. Перевірте, чи видно інформацію, чи доступна вона для ознайомлення та чи надійно прикріплена етикетка.

У робочому списку розділіть недоліки за причинами. Якщо маркувальний ярлик виробника пошкоджений або потертий, перенесіть усі маркувальні дані на дублікат, засвідчіть його підписом особи, відповідальної за приймання, та прикріпіть до товару. Товари без відповідного маркування продавати заборонено. Якщо виявлена недостовірна інформація не шкодить життю, здоров’ю або майну споживача, виробник або продавець протягом тижня вилучає товар із продажу та виправляє інформацію. Це порядок за пунктом 6-1 частини 1 статті 15 Закону № 1023-XII; якщо закон або відповідний технічний регламент установлює інший порядок, застосовують його. Якщо додаткова магазинна наліпка закриває склад, змініть її розміщення.

Повторіть огляд після підготовки товару до викладення. Для внутрішнього контролю призначте працівника, який перевіряє результат після виправлення. Доручіть йому окремо оцінити текст, видимість, доступність і кріплення, щоб вирішення одного недоліку не залишило інший без уваги.

Маркування взуття: знайдіть його на самій парі

На щонайменше одній напівпарі перевірте позначення матеріалів трьох складових: верху, підкладки й устілки, підошви. Допускаються піктограми або текстові позначення з додатка 1. Під час визначення матеріалу верху не враховують аксесуари та елементи, що його укріплюють: деталі зі шкіри, ремені для закріплення на щиколотці, прикраси, застібки, язички, блочки та аналогічні елементи. Пункт 9 установлює поріг 80 % площі для верху, підкладки й устілки та 80 % об’єму для зовнішньої підошви; він також передбачає зазначення двох основних матеріалів, якщо немає матеріалу, частка якого перевищує 80 %. Маркування має бути видимим, добре закріпленим, доступним, зрозумілим і не вводити в оману; піктограми мають бути достатнього розміру. За Правилами № 104 окремо перевірте модель, розмір, повноту, місяць і рік виготовлення, а в індивідуальній упаковці — рекомендації з експлуатації та догляду.

Перевірка продавця стосується саме маркування, передбаченого технічним регламентом. Якщо призначення напису або позначення незрозуміле, сфотографуйте його й запросіть пояснення постачальника. У робочому списку зазначте, на якій напівпарі знайдено маркування та яке питання залишилося з’ясувати.

Українська мова та доступ до інформації перед покупкою

Інформацію про товари в Україні надають державною мовою. Покупець має отримати інформацію до придбання товару. Перевіряйте ці дві умови разом: наявність українського тексту та можливість ознайомитися з ним перед покупкою.

Попросіть працівника показати, де покупець може прочитати склад текстилю та знайти маркування взуття. Якщо для ознайомлення потрібно звернутися до продавця, організуйте показ інформації до оформлення покупки. Не відкладайте пояснення незрозумілого запису до передачі вже придбаного товару.

Окремо врахуйте винятки

Регламент № 358 не поширюється на ношене взуття та взуття, охоплене іншими технічними регламентами. Регламент № 1408 не поширюється на текстильні вироби, виготовлені надомниками на підставі трудового договору або юридичними особами, які виконують роботи з пошиття з давальницької сировини без передачі їм права власності, а також на текстильні вироби, виготовлені за індивідуальним замовленням самозайнятими фізичними особами. Окремі винятки стосуються способу подання складу: Для виробів із додатка 3 зазначення назв волокон або сировинного складу не обов’язкове. Якщо торговельна марка чи назва підприємства містить назву волокна з додатка 1 самостійно, як корінь або прикметник, чи назву, яку можна сплутати з нею, застосовують глави 6, 9–11 розділу II. Для однакових за типом і складом виробів із додатка 4 допускається спільний ярлик на пакованні; Для текстильних виробів, які продають на метраж, склад можна зазначити на відрізі або рулоні. Для виробів із пункту 12 додатка 4, які продають відрізками, маркування має бути на котушці. І за використання спільного ярлика на пакованні, і за продажу на метраж товари надають на ринку так, щоб їхній сировинний склад був відомий кожному покупцеві в ланцюгу постачання, включно зі споживачем. Ці винятки не скасовують інших застосовних вимог до інформації про товар.

Відокремте такі товари у робочому списку. Збережіть точне формулювання підстави винятку. Не поширюйте його на інші вироби лише через схожий спосіб виготовлення або продажу.

Робочий список огляду

Призначте відповідального за огляд під час приймання та повторну перевірку перед викладенням. Для кожного питання запишіть модель, недолік, виконавця й результат його дій.

Умовний приклад: порядок волокон на етикетці

Припустімо, футболка має один текстильний компонент із двох волокон. Постачальник зазначив склад: 65 % бавовни та 35 % поліестеру. На етикетці надруковано: «Поліестер — 35 %, бавовна — 65 %». Усі дані прикладу умовні.

Сума часток становить 65 + 35 = 100 %. Послідовність потребує виправлення: першою має бути бавовна з більшою масовою часткою. Передайте постачальнику фотографію та запит щодо запису «Бавовна — 65 %, поліестер — 35 %». Після виправлення повторно прочитайте етикетку й огляньте її кріплення. Для цього прикладу перевіряйте лише арифметику та порядок запису; фактичний склад тканини не визначайте за сумою відсотків.

Офіційні джерела

Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом № 104 від 19.04.2007: розділ I, пункти 10 і 13; розділ II, глава 1, пункт 2; глава 3, пункт 2.

• Технічний регламент назв текстильних волокон і відповідного етикетування та маркування вмісту складників сировинного складу текстильних виробів, затверджений наказом № 1408 від 28.07.2020: розділ I, пункти 2–3; розділ II, глава 1, пункт 1; глава 2, пункти 1–2; глава 3, пункти 1–3; глава 4, пункти 1–5; глава 5, пункти 1–3; глава 6, пункти 1–2; глава 7, пункт 1; глава 8; глава 9, пункт 1; глава 10, пункт 1; глава 11, пункти 1–3; глава 12, пункти 1–5; додатки 1–4 і 6.
• Технічний регламент маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затверджений наказом № 358 від 06.03.2019: пункти 4, 5 і 9; додаток 1.
• Закон України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII: стаття 15, частина 1 — надання інформації до придбання товару.
• Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» № 2704-VIII: стаття 30, частина 5 — державна мова інформації про товари з урахуванням особливостей статті 33.