Еквайринг для ФОП в Україні: як працює, РРО/ПРРО, податки, чеки та штрафи

Еквайринг дає підприємцю можливість приймати оплату картками та іншими електронними платіжними засобами через POS-термінал, смартфон, сайт або інше платіжне рішення. Окрема «ліцензія на еквайринг» самому магазину чи ФОП не потрібна: еквайринг є платіжною послугою, яку надає авторизований надавач платіжних послуг, а торговець користується нею на підставі договору. Закон вимагає від торговців забезпечувати можливість безготівкового розрахунку у встановлені Кабміном строки, але не вимагає в усіх випадках купувати саме фізичний POS-термінал.

Для підприємця важливо розділяти еквайринг і фіскалізацію. Оплата карткою через еквайринг є безготівковою, але для цілей Закону про РРО вона, як правило, є розрахунковою операцією. Якщо ФОП зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО, картковий платіж потрібно фіскалізувати та видати покупцю фіскальний чек. Квитанція POS-термінала не замінює фіскальний чек. Для ФОП-єдинника при еквайрингу з фіскальним чеком доходом є вся сума покупки до вирахування банківської комісії, а датою доходу — дата у фіскальному чеку.

Що таке еквайринг

Закон України «Про платіжні послуги» визначає еквайринг платіжних інструментів як платіжну послугу, результатом якої є, зокрема, переказ коштів отримувачу за операціями, здійсненими з використанням платіжних інструментів. Еквайр надає цю послугу торговцю на підставі договору. Плату за еквайринг торговець сплачує відповідно до умов такого договору.

У типовій картковій операції беруть участь:

• покупець — ініціює оплату;

• торговець — продає товар або послугу та приймає безготівковий платіж;

• емітент платіжного засобу — надавач платіжних послуг, який видав покупцю картку чи інший електронний платіжний засіб;

• еквайр — надавач платіжних послуг, який обслуговує торговця та забезпечує приймання платежу;

• платіжна система та її учасники — забезпечують оброблення операції відповідно до правил відповідної системи.

Еквайром може бути не лише банк. Небанківські установи також можуть надавати відповідні фінансові платіжні послуги після авторизації Національним банком та, залежно від статусу, отримання необхідної ліцензії. Перевірити надавача можна у Реєстрі платіжної інфраструктури НБУ.

Як відбувається оплата через еквайринг

Під час звичайної покупки карткою відбувається кілька операцій. Покупець прикладає картку або смартфон до термінала, вставляє картку чи вводить дані на платіжній сторінці. Інформація надходить для авторизації платежу, після чого операція підтверджується або відхиляється. Після успішної операції торговець отримує кошти відповідно до строків і правил, визначених договором з еквайром.

Тому немає загального законодавчого правила, за яким кошти від еквайрингу обов’язково мають бути зараховані підприємцю «миттєво» або в конкретний строк. Строк розрахунків, комісія, порядок повернень, технічні вимоги та інші умови визначаються договором з надавачем платіжних послуг.

Види еквайрингу

Закон не встановлює окремої юридичної класифікації на «торговий», «мобільний» та «інтернет-еквайринг», але для бізнесу доцільно розрізняти технічні способи приймання платежів.

QR-код сам по собі не визначає вид платежу. Він може вести на сторінку інтернет-еквайрингу, запускати оплату карткою або містити реквізити для банківського переказу на IBAN. Для РРО/ПРРО ці операції можуть мати різні наслідки, тому оцінювати потрібно фактичний механізм руху коштів, а не назву способу оплати. ДПС, зокрема, окремо розрізняє у фіскальному чеку оплату через POS, інтернет-еквайринг, інтернет-банкінг та переказ через QR-код.

Чи обов’язковий еквайринг для ФОП

Законодавство встановлює обов’язок забезпечити покупцю можливість безготівкового розрахунку, а не універсальний обов’язок кожного підприємця придбати конкретну модель POS-термінала.

Постанова Кабінету Міністрів № 894 поширює вимогу також на товари та послуги, які реалізуються дистанційно. Загальні строки вже настали:

Отже, для звичайних торговців розмір населеного пункту вже не є підставою не забезпечувати безготівкову оплату.

Для кого діє спеціальний строк

Через три місяці з дня припинення або скасування воєнного стану обов’язок настане для:

• ФОП — платників єдиного податку першої групи;

• торговців, які використовують торгові автомати;

• торговців, які здійснюють виїзну або виносну торгівлю;

• торговців, які продають власноручно вирощену або відгодовану продукцію.

Наприкінці 2025 року Кабмін замінив для цих категорій колишню дату «1 січня 2026 року» саме на строк «через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану».

Окремий виняток передбачено для торговців, які працюють на територіях громад у районах бойових дій, тимчасової окупації, оточення чи блокування відповідно до установленого переліку. Вимога також не застосовується протягом трьох місяців після припинення бойових дій, деокупації або звільнення відповідної території від оточення чи блокування.

Чи обов’язково встановлювати саме POS-термінал

Ні. Частина 28 статті 38 Закону «Про платіжні послуги» говорить про можливість здійснення безготівкових розрахунків, у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв. Постанова № 894 використовує аналогічний підхід. Тому законодавство не встановлює фізичний стаціонарний POS-термінал як єдиний допустимий технічний спосіб виконання вимоги.

Водночас якщо торговець надає можливість розраховуватися електронними платіжними засобами, що використовуються у платіжних системах, він повинен забезпечити приймання електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, одна з яких — багатоемітентна платіжна система, створена резидентом України.

Чи потрібна ФОП ліцензія на еквайринг

ФОП або компанія, яка лише приймає оплату за власні товари чи послуги, не стає через це надавачем платіжної послуги та не повинна отримувати ліцензію еквайра.

Авторизація та ліцензування стосуються самого надавача фінансової платіжної послуги. НБУ авторизує відповідних учасників платіжного ринку шляхом внесення інформації до Реєстру платіжної інфраструктури та, у передбачених випадках, видачі ліцензії на фінансові платіжні послуги.

Для торговця основним юридичним документом є договір з еквайром. Єдиного встановленого законом «пакета документів для POS-термінала» для всіх банків і платіжних установ немає: склад інформації та документів для ідентифікації клієнта, підключення торгової точки або сайту визначається законодавством, правилами надавача та договором.

Для захисту бізнесу перед підписанням договору варто перевірити щонайменше розмір та порядок зміни комісії, строки зарахування коштів, умови повернення платежів, порядок оскарження операцій, вартість обладнання чи його оренди, технічну підтримку та умови припинення договору.

Еквайринг і РРО/ПРРО: коли потрібен фіскальний чек

Закон № 265/95-ВР відносить до розрахункових операцій, зокрема, операції із застосуванням платіжних карток. Суб’єкти господарювання, які зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО, мають проводити операцію на повну суму покупки та надавати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми. Це стосується також товарів і послуг, замовлення або оплата яких здійснюються через Інтернет.

Основні варіанти виглядають так:

Таким чином, «безготівковий платіж» і «платіж, для якого не потрібен РРО» — не одне й те саме. Карткова оплата через еквайринг є безготівковою, але для Закону № 265 це розрахункова операція. Самостійний переказ покупця за реквізитами IBAN має інший режим.

ФОП першої групи: безготівкові платежі та РРО — різні обов’язки

Пункт 296.10 Податкового кодексу звільняє платників єдиного податку першої групи від застосування РРО/ПРРО. Водночас Постанова № 894 окремо визначає строк, з якого такі ФОП повинні забезпечити можливість безготівкової оплати. Це дві різні правові вимоги, і сама поява обов’язку приймати безготівкову оплату не скасовує передбачене Податковим кодексом звільнення від РРО.

Інтернет-еквайринг та продаж через сайт

Якщо покупець замовляє товар через Інтернет і оплачує його карткою або через платіжний сервіс, продавець, який зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО, повинен фіскалізувати операцію та надати покупцю фіскальний чек. Закон дозволяє видавати його не лише на папері, а й в електронній формі, зокрема надсилати на наданий номер телефону або електронну адресу чи надавати можливість зчитати QR-код розрахункового документа.

ДПС окремо роз’яснює випадок, коли визначити місце здійснення розрахунків неможливо — наприклад, при наданні виключно в електронній формі комп’ютерних програм, електронних книг, довідок, висновків або інших цифрових результатів без фізичного місця їх отримання. У таких ситуаціях ДПС вважає застосування РРО/ПРРО необов’язковим. Для звичайних товарів, які потім передаються або доставляються покупцю, це виключення не застосовується.

Коли формувати чек, якщо онлайн-оплата надійшла вночі або у вихідний

Для платежів через інтернет-еквайринг, інформація про які надходить після завершення робочого дня або у вихідний, ЗІР ДПС наводить такий порядок: операцію потрібно фіскалізувати не пізніше наступного робочого дня на підставі інформації про рух коштів, із дотриманням хронології, але в будь-якому разі — не пізніше вручення придбаного товару покупцю.

Для інтернет-магазину це означає, що процес приймання замовлення, отримання повідомлення про успішний платіж, формування чека і передачі товару службі доставки потрібно організувати як єдиний контрольований процес.

Чек POS-термінала і фіскальний чек — це різні документи

Квитанція або сліп POS-термінала підтверджує платіжну операцію з карткою. Вона не є фіскальним розрахунковим документом, створеним РРО або ПРРО, і тому не замінює фіскальний чек.

Під час карткової покупки покупець може отримати:

1. документ платіжного термінала — підтвердження карткової транзакції;

2. фіскальний чек РРО/ПРРО — документ, що підтверджує розрахункову операцію відповідно до Закону № 265.

Це не означає, що POS-термінал «друкує два фіскальні чеки». Фіскальним є документ, сформований належним РРО/ПРРО.

Чи потрібно з’єднувати POS-термінал з РРО/ПРРО

Законодавство не встановлює загального обов’язку технічно з’єднувати POS-термінал із РРО або ПРРО. ДПС прямо зазначає, що дозволено використовувати окремий POS-термінал і окремий РРО/ПРРО.

Якщо платіжний термінал з’єднаний або поєднаний з РРО/ПРРО, у фіскальному чеку для карткової операції заповнюються передбачені Положенням № 13 рядки 12–17: зокрема, ідентифікатор еквайра і торговця, платіжного пристрою, вид операції, допустимі реквізити електронного платіжного засобу та інша передбачена інформація. Якщо термінал не з’єднаний з РРО/ПРРО, відсутність цих рядків сама по собі не є порушенням.

Для інтернет-еквайрингу без фізичного платіжного термінала ДПС також не вимагає друкувати рядки 12–17 лише через те, що програмне забезпечення технічно дозволяє ввести відповідні дані вручну.

Як правильно показувати спосіб оплати у фіскальному чеку

Після змін до Положення № 13 у фіскальному чеку окремо зазначається форма оплати та використаний засіб оплати. Для карткових і онлайн-операцій форма оплати зазначається як безготівкова, а засіб повинен відповідати фактично використаному механізму: картка, торговий еквайринг, інтернет-еквайринг, інтернет-банкінг, переказ через QR-код тощо.

Для підприємця це важливо не лише формально. Правильно налаштовані способи оплати дають змогу зіставляти фіскальні чеки, звіти еквайра та фактичні зарахування на рахунок.

Як оподатковується еквайринг у ФОП на єдиному податку

Для ФОП — платника єдиного податку, який приймає оплату карткою через торговий або інтернет-еквайринг та видає фіскальний чек, ДПС застосовує такі правила:

• до доходу включається повна сума, сплачена покупцем, а не сума після утримання банківської комісії;

• комісія еквайра не зменшує дохід платника єдиного податку;

• датою отримання такого доходу є дата, зазначена у фіскальному касовому чеку.

Приклад

Покупець оплачує карткою товар вартістю 1 000 грн. За договором еквайр утримує 20 грн комісії та перераховує підприємцю 980 грн.

Для ФОП на єдиному податку дохід від цього продажу становить 1 000 грн, а не 980 грн. Дата доходу — дата фіскального чека. Саме такий підхід ДПС підтвердила, зокрема, у роз’ясненні від 2 липня 2026 року щодо торгового та інтернет-еквайрингу.

Це суттєво для контролю ліміту доходу та правильного заповнення податкової звітності: звіряти податковий дохід лише за «чистими» зарахуваннями банку після комісії неправильно.

Еквайринг для ФОП на загальній системі

Для ФОП на загальній системі ДПС також вважає доходом від еквайрингової операції повну суму виручки разом із сумою комісії, утриманої банком або іншим еквайром. Якщо при операції сформовано фіскальний чек, датою доходу є дата такого чека.

При цьому об’єктом оподаткування ФОП на загальній системі є чистий оподатковуваний дохід — різниця між загальним доходом і документально підтвердженими витратами, які дозволено враховувати статтею 177 ПКУ. До інших витрат, пов’язаних із господарською діяльністю, Кодекс включає, зокрема, плату за розрахунково-касове обслуговування. Тому витрати за банківськими та платіжними послугами потрібно підтверджувати договором, виписками та іншими належними документами і враховувати відповідно до їх фактичної правової природи.

Еквайринг і ПДВ

Сам по собі еквайринг не встановлює окремої ставки або спеціального режиму ПДВ. Платник ПДВ визначає податкові зобов’язання за правилами розділу V Податкового кодексу.

За загальним правилом пункту 187.1 ПКУ податкові зобов’язання виникають за першою з подій — отриманням оплати або постачанням товару/послуги. База оподаткування визначається за правилами статті 188 ПКУ виходячи з договірної вартості з урахуванням установлених Кодексом обмежень. Тому утримання еквайром власної комісії не означає автоматичного зменшення договірної вартості товару, який придбав покупець.

Повернення коштів покупцю після оплати карткою

Якщо первинний продаж був фіскалізований, повернення також потрібно належно провести через РРО/ПРРО. Для ПРРО ДПС передбачає реєстрацію від’ємної суми — формування видаткового чека із зазначенням фіскального номера документа, за яким проводиться повернення.

Окремо від фіскального оформлення потрібно виконати саму платіжну операцію повернення відповідно до правил та договору з еквайром. Тому касиру недостатньо лише скасувати реалізацію в товарообліковій програмі: потрібно проконтролювати і фіскальний документ, і фактичне повернення коштів через платіжну інфраструктуру.

Що заборонено підприємцю під час карткових розрахунків

Стаття 38 Закону «Про платіжні послуги» прямо забороняє торговцю:

• обмежувати право покупця обирати електронний платіжний засіб серед тих, приймання яких торговець зобов’язаний забезпечити;

• встановлювати для покупця додаткову плату через те, що він розраховується електронним платіжним засобом, платіжним застосунком або платіжним пристроєм;

• встановлювати різні ціни на один і той самий товар або послугу залежно від того, платить покупець готівкою чи безготівково.

Отже, наприклад, умова «при оплаті карткою +2 % до ціни» для компенсації підприємцю еквайрингової комісії суперечить прямій законодавчій забороні. Вартість еквайрингу підприємець має враховувати у власній економіці продажу, а не перекладати на конкретного покупця як окрему доплату за картку.

Водночас Закон дозволяє торговцю заохочувати покупця користуватися певним електронним платіжним засобом.

Штрафи за порушення правил безготівкових розрахунків і РРО

За недотримання встановлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків з використанням електронних платіжних засобів стаття 163-15 КУпАП передбачає адміністративний штраф:

Для визначення суми такого штрафу один неоподатковуваний мінімум становить 17 грн. Отже, це 1 700–3 400 грн за перше порушення та 8 500–17 000 грн за повторне.

Окремо діють фінансові санкції за порушення Закону № 265 щодо РРО/ПРРО. За проведення розрахункової операції не через РРО/ПРРО, на неповну суму або за невидачу належного розрахункового документа пункт 1 статті 17 передбачає:

• 100 % вартості проданих з порушенням товарів, робіт або послуг — за перше порушення;

• 150 % вартості — за кожне наступне порушення.

Це різні види відповідальності. Адміністративний штраф за порушення вимог щодо безготівкового способу оплати не замінює фінансових санкцій за порушення правил застосування РРО/ПРРО.

Як підключати еквайринг без зайвих податкових ризиків

Перед запуском карткових платежів доцільно вибудувати процес так, щоб одна операція однаково ідентифікувалася в касовій системі, ПРРО, звіті еквайра та банківській виписці.

Практичний порядок:

1. Перевірити надавача платіжної послуги в реєстрах НБУ.

2. Укласти договір та перевірити комісію, строки розрахунків і порядок повернень.

3. Визначити всі канали оплати: POS, SoftPOS, сайт, платіжні посилання, IBAN.

4. Для кожного каналу окремо визначити, чи є операція розрахунковою для Закону № 265.

5. Налаштувати в РРО/ПРРО правильну форму та засіб оплати.

6. Перевірити, що при інтегрованому POS правильно передаються реквізити карткової транзакції.

7. Провести тестовий продаж і тестове повернення.

8. Щодня або з установленою внутрішнім процесом періодичністю звіряти суму фіскальних продажів, звіти еквайра, банківські зарахування та утриману комісію.

9. Для податкового обліку не підміняти суму виручки сумою, яку банк зарахував після утримання еквайрингової комісії.

Еквайринг у Торгсофт: автоматична оплата через банківський термінал, ПРРО та облік комісії

У Торгсофт передбачена функція Інтеграція з банківським терміналом, яка автоматизує оплату товару карткою та операцію повернення. При проведенні продажу програма може сама передавати суму на банківський термінал, що зменшує ризик ручного введення неправильної суми касиром. У довідці Торгсофт описана підтримка різних протоколів інтеграції банківських терміналів, зокрема BPOS, JSON, PosApi, SimPays/InpasEcrCom, OschadPAY та інших.

ПРРО у Торгсофт дозволяє окремо налаштовувати безготівкові засоби оплати для операцій, що пройшли через банківський термінал, і для інших безготівкових операцій. Для платежу через інтегрований банківський термінал у чеку може відображатися інформація про транзакцію. Якщо автоматичний зв’язок із терміналом тимчасово недоступний, у програмі передбачена можливість перейти до ручного внесення параметрів такої оплати.

Для фінансового контролю Торгсофт окремо фіксує торгову виручку та еквайрингову комісію. У фінансовому аналізі є стаття «Еквайринг», до якої автоматично відноситься банківська комісія з карткових оплат. Це дає змогу бачити повну суму продажу окремо від вартості банківської послуги та не змішувати «чисте» надходження на рахунок із фактичним виторгом бізнесу.

Головне про еквайринг для ФОП

Еквайринг — це платіжна послуга, а не заміна касового апарата чи ПРРО. ФОП не потрібна окрема ліцензія для приймання карткової оплати, але еквайр повинен мати належну авторизацію. Для більшості торговців вимога забезпечувати безготівкові розрахунки вже діє незалежно від розміру населеного пункту; для ФОП першої групи, торгових автоматів, виїзної торгівлі та продажу власноручно вирощеної або відгодованої продукції передбачено спеціальний строк.

Карткова оплата через POS або інтернет-еквайринг за загальним правилом підлягає фіскалізації, якщо підприємець зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО. Сліп банківського термінала не замінює фіскальний чек. Самостійний банківський переказ покупця за повними реквізитами IBAN має інший режим і не є еквайрингом.

Для ФОП на єдиному податку при еквайрингу з фіскальним чеком доходом є повна сума продажу включно з комісією еквайра, а датою доходу — дата фіскального чека. Підприємець не може встановлювати доплату за оплату карткою або вищу безготівкову ціну того самого товару.

Офіційні джерела

• Закон України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX — статті 1, 29, 37, 38: поняття еквайрингу, договори про платіжні послуги, порядок еквайрингу, обов’язок забезпечувати безготівкові розрахунки, вимоги щодо платіжних систем і заборона доплати за карткову оплату. Закон № 1591-IX на сайті Верховної Ради України

• Постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.2022 № 894 — пункти 1–2: строки запровадження можливості безготівкових розрахунків та територіальні винятки. Постанова № 894 на сайті Верховної Ради України

• Постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2025 № 1768 — перенесення строку для ФОП першої групи, торгових автоматів, виїзної торгівлі та продажу власноручно вирощеної або відгодованої продукції на три місяці після припинення чи скасування воєнного стану. Постанова № 1768 на сайті Верховної Ради України

• Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР — статті 2, 3, 9, 17: поняття розрахункової операції, обов’язок застосовувати РРО/ПРРО, винятки та фінансові санкції. Закон № 265/95-ВР на сайті Верховної Ради України

• Наказ Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 — Положення про форму та зміст розрахункових документів; розділи I–II та форма ФКЧ-1: реквізити фіскального чека, форма і засіб оплати, дані операції через з’єднаний або поєднаний платіжний термінал. Наказ Мінфіну № 13 на сайті Верховної Ради України

• Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI — статті 177, 187, 188, 292, пункт 296.10, пункт 5 підрозділу 1 розділу XX: оподаткування ФОП, ПДВ, єдиний податок, звільнення першої групи від РРО та значення неоподатковуваного мінімуму. Податковий кодекс України

• Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X — стаття 163-15: відповідальність за порушення вимог щодо розрахунків з використанням електронних платіжних засобів. КУпАП на сайті Верховної Ради України

• Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII — стаття 17: право споживача на вільне здійснення безготівкових розрахунків у випадках, передбачених законодавством. Закон № 1023-XII на сайті Верховної Ради України

• Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII — стаття 13: способи розрахунків в електронній комерції та документальне підтвердження отримання коштів. Закон № 675-VIII на сайті Верховної Ради України

• Національний банк України — авторизація надавачів платіжних послуг та Реєстр платіжної інфраструктури: офіційна інформація для перевірки статусу банківських і небанківських надавачів платіжних послуг. Реєстр та авторизація учасників платіжного ринку НБУ

• Державна податкова служба України — ЗІР: офіційні роз’яснення щодо РРО/ПРРО, еквайрингу, форми оплати, повернень та інтернет-торгівлі. Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДПС