Післяплата через Нову пошту для ФОП: як отримувати кошти, коли потрібен РРО/ПРРО і що контролює ДПС

Післяплату для ФОП і юридичних осіб не заборонено. Покупець і надалі може оплатити отриману посилку, зокрема готівкою або карткою через платіжного надавача. Обмеження стосується іншого: переказ, отримувачем якого є ФОП, юридична особа або особа, що провадить незалежну професійну діяльність, не можна виплачувати такому отримувачу готівкою як переказ без відкриття рахунку. Кошти мають бути зараховані на рахунок. Після цього підприємець може користуватися ними або знімати готівку з власного рахунку за правилами банку чи іншого надавача платіжних послуг.

Використання РРО/ПРРО при післяплаті визначається не назвою способу оплати, а тим, хто за договором приймає гроші від покупця та оформлює розрахунковий документ. Якщо післяплату від свого імені приймає перевізник або кур’єр і саме він видає покупцеві розрахунковий документ, ДПС допускає незастосування РРО/ПРРО самим продавцем. Якщо ж розрахункову операцію проводить продавець, зокрема приймає оплату карткою через інтернет-еквайринг, РРО/ПРРО за загальним правилом потрібен. Переказ покупцем безпосередньо на поточний рахунок продавця за реквізитами IBAN не потребує РРО/ПРРО.

Що змінила Постанова НБУ № 101 для післяплати

Постанова Правління НБУ № 101 від 23 серпня 2024 року змінила Інструкцію про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг. Вона діє з 29 серпня 2024 року.

Після змін надавач платіжних послуг або його комерційний агент:

• приймає готівку від юридичних осіб, ФОП і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, для зарахування виключно на рахунки;

• може приймати від фізичної особи готівку для переказу без відкриття рахунку з подальшою виплатою готівкою лише іншій фізичній особі, яка не є ФОП або особою, що провадить незалежну професійну діяльність;

• може видавати ФОП або юридичній особі готівку з їхнього власного рахунку.

Тому твердження, що підприємцям «заборонили післяплату через Нову пошту», є некоректним. Заборонено не післяплату, а готівкову виплату бізнесу переказу без відкриття рахунку.

Для покупця принципово нічого не змінюється: він може оплатити посилку способом, який підтримує платіжний сервіс. Обмеження діє на етапі виплати коштів бізнесу.

Як ФОП і компанії отримують післяплату через Нову пошту

Фінансові операції з післяплатою у відправленнях Нової пошти обслуговує NovaPay. Для ФОП та юридичних осіб сервіс передбачає безготівкове зарахування післяплати на бізнес-рахунок.

Для регулярної роботи бізнесу необхідно належно оформити договірні відносини. Зокрема, NovaPay передбачає:

• договір післяплати;

• рахунок, на який мають зараховуватися кошти;

• договір на логістичні послуги з Новою поштою, якщо він необхідний для відповідної моделі співпраці;

• ідентифікацію та документи ФОП або юридичної особи, які вимагає фінансова установа.

ФОП із рахунком у NovaPay може оформити договір післяплати через застосунок. Юридичні особи та підприємці, які отримують кошти на інший рахунок, оформлюють відносини відповідно до процедури NovaPay.

Гроші за післяплату можуть надходити як на рахунок у NovaPay, так і на інший визначений договором рахунок. Конкретні строки зарахування та комісії залежать від чинного тарифу і договору, тому їх потрібно перевіряти безпосередньо перед підключенням послуги.

Коли інтернет-магазину потрібен РРО або ПРРО

Закон № 265/95-ВР зобов’язує суб’єктів господарювання проводити через РРО або ПРРО розрахункові операції при продажу товарів та надавати покупцеві розрахунковий документ. Це стосується й товарів, замовлення або оплата яких здійснюються через Інтернет.

При цьому не кожне надходження грошей на рахунок є розрахунковою операцією.

Переказ за IBAN

Якщо інтернет-магазин надає покупцеві повні реквізити поточного рахунку у форматі IBAN, а покупець самостійно переказує гроші на цей рахунок банківською операцією, ДПС прямо роз’яснює, що РРО/ПРРО для такого платежу не застосовується.

Якщо той самий підприємець частину продажів приймає через IBAN, а частину — готівкою, картками чи інтернет-еквайрингом, звільнення стосується лише IBAN-переказів. Інші розрахункові операції потрібно фіскалізувати.

Картка та інтернет-еквайринг

Оплата через платіжну картку, POS-термінал або сервіс інтернет-еквайрингу є розрахунковою операцією. ФОП другої — четвертої груп єдиного податку та ФОП на загальній системі, які проводять такі розрахункові операції, застосовують РРО або ПРРО.

Фіскальний чек може бути наданий покупцеві в паперовій або передбаченій законом електронній формі.

Післяплата через кур’єра або перевізника

ДПС окремо наголошує: слова «післяплата», «попередня оплата», «кредит», «відстрочення» або «розстрочення» самі по собі не визначають обов’язок продавця застосовувати РРО.

Вирішальними є договори між продавцем і перевізником, кур’єром, експедитором або логістичною компанією та визначена ними роль кожної сторони у прийманні грошей від покупця.

Якщо кур’єр або перевізник:

• приймає післяплату від покупця від свого імені;

• видає покупцеві розрахунковий документ про приймання грошей;

• виконує відповідні обов’язки на підставі договору,

ДПС вважає, що продавець не зобов’язаний додатково проводити цю ж післяплату через власний РРО/ПРРО.

Це важливе правило для інтернет-магазинів: не слід дублювати фіскалізацію автоматично лише через те, що продаж оформлений як післяплата. Спочатку потрібно визначити, хто юридично проводить розрахункову операцію.

Якщо служба доставки лише перевозить товар

Інша ситуація виникає, коли експедитор або логістична компанія за договором лише перевозить товар, не приймає від свого імені оплату за товар і не є учасником відповідного розрахунку.

Для таких моделей ДПС виходить з того, що обов’язок фіскалізації залишається у продавця. Податкова також зазначає, що формування продавцем фіскального чека пізніше відправлення товару в такій моделі може розцінюватися як порушення.

Тому для нетипової схеми доставки недостатньо орієнтуватися на назву послуги в особистому кабінеті перевізника. Необхідно перевірити договір і фактичний рух грошей.

Чи може ФОП першої групи продавати через Інтернет без РРО

Платники єдиного податку першої групи звільнені від застосування РРО/ПРРО. Водночас перша група призначена для ФОП без найманих працівників, які здійснюють роздрібний продаж товарів із торговельних місць на ринках та/або надають визначені побутові послуги населенню.

Тому звільнення першої групи не слід використовувати як загальну підставу для роботи інтернет-магазину. ДПС у роз’ясненнях 2026 року прямо звертає увагу, що продаж через інтернет-магазини, маркетплейси, соціальні мережі або організація доставки може виходити за межі діяльності, дозволеної першій групі.

Які документи має отримати покупець при післяплаті

Документи залежать від моделі розрахунку.

Якщо РРО/ПРРО застосовує продавець, покупцеві потрібно надати належний фіскальний розрахунковий документ. Форма і обов’язкові реквізити фіскальних чеків визначені Положенням, затвердженим наказом Міністерства фінансів № 13. Документ є чинним; його актуальна редакція враховує зміни до форми та змісту розрахункових документів.

Якщо післяплату приймає від свого імені кур’єр або перевізник та видає покупцеві власний розрахунковий документ, ДПС вказує, що продавець має вкласти до відправлення видаткову накладну або інший документ, який підтверджує походження товару. У випадках, установлених законодавством, разом із товаром також передаються належно оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або документ, що його замінює.

Документ фінансової установи про переказ коштів і фіскальний чек продавця — не одне й те саме. Квитанція NovaPay підтверджує відповідну платіжну операцію. Якщо за конкретною схемою продавець також зобов’язаний застосувати РРО/ПРРО, квитанція платіжного сервісу не скасовує цього обов’язку.

Що інтернет-магазин повинен повідомити покупцеві

Продаж через сайт, маркетплейс або інші дистанційні канали підпадає також під законодавство про електронну комерцію та захист прав споживачів.

До укладення договору покупцеві має бути доступна інформація, яка дозволяє зрозуміти, з ким він укладає договір та що саме купує. Зокрема, законодавство вимагає належної інформації про продавця, товар, ціну, умови оплати й доставки та інші істотні умови дистанційної купівлі.

Для товарів, щодо яких діють гарантійні вимоги, необхідно забезпечити відповідні гарантійні документи. Для окремих категорій продукції можуть діяти додаткові вимоги щодо маркування, інформації українською мовою, сертифікації, безпечності та обігу. Такі вимоги визначаються законодавством саме для відповідної групи товарів і не виникають лише через використання післяплати.

Чинним у сфері захисту споживачів залишається Закон України № 1023-XII. Новий Закон № 3153-IX має статус такого, що набирає чинності, тому його майбутні правила не слід застосовувати як уже діючі.

Як ДПС контролює онлайн-продажі

З 1 березня 2025 року ДПС використовує додатковий механізм для ідентифікації осіб, які систематично продають товари через Інтернет та отримують за них грошові перекази.

В офіційному повідомленні ДПС зазначено, що із Системи обліку даних РРО податкова отримує інформацію, зокрема, щодо:

• громадян, які систематично отримують на власні рахунки кошти за продані товари та фактично ведуть підприємницьку діяльність без державної реєстрації;

• ФОП, які отримують кошти на рахунки та не мають зареєстрованих РРО/ПРРО.

Водночас сама відсутність РРО/ПРРО при надходженні грошей на рахунок ще не означає автоматичного порушення в кожній ситуації. Наприклад, ДПС сама підтверджує, що при оплаті виключно на поточний рахунок за IBAN РРО/ПРРО не застосовується, а при післяплаті через кур’єра обов’язок залежить від договору. Тому дані системи можуть бути підставою для уваги контролюючого органу, але правомірність конкретної операції необхідно оцінювати за її фактичною моделлю.

Офіційне повідомлення ДПС називає джерелом цього інструменту Систему обліку даних РРО. Воно не дає підстав стверджувати, що описаний механізм є необмеженим прямим доступом податкової до всіх банківських рахунків громадян.

Кому особливо варто перевірити свою схему роботи

Найбільше ризикують підприємці, у яких фактичний рух грошей не відповідає оформленим договорам та фіскальним документам.

Перевірити схему роботи варто, якщо:

• продажі регулярно проводяться через Instagram, Facebook, Telegram, сайти оголошень або маркетплейси, але підприємницька діяльність не зареєстрована;

• ФОП приймає платежі картками або через інтернет-еквайринг, але не застосовує РРО/ПРРО;

• продавець вважає будь-яку післяплату автоматично звільненою від РРО, не перевіряючи договору зі службою доставки;

• у договорі логістична компанія не бере участі у розрахунках, але продавець не формує чек;

• оплата надходить різними способами, але всі платежі обліковуються однаково як «банківський переказ»;

• чеки формуються не на ту суму або не в момент, передбачений для конкретної моделі розрахунку;

• дані про продаж, банківські надходження, відправлення та фактичний облік доходу систематично не збігаються.

Податковий облік післяплати

Отримання післяплати на рахунок не звільняє від обліку доходу та його декларування.

Для ФОП — платника єдиного податку при класичній післяплаті через платіжну систему ДПС визначає датою отримання доходу дату зарахування коштів на рахунок. Наприклад, якщо товар відправлено 31 грудня, а післяплата зарахована на рахунок 2 січня, доходом вона вважається за датою зарахування коштів.

Пункт 292.6 Податкового кодексу загалом пов’язує дату доходу платника єдиного податку з надходженням коштів у грошовій формі. ФОП — платники єдиного податку, для яких Кодекс передбачає відповідний порядок, ведуть облік отриманих доходів у паперовій або електронній формі.

Для карткового еквайрингу ДПС застосовує інший підхід: якщо операція проведена із видачею фіскального чека, для ФОП на єдиному податку датою доходу вважається дата, зазначена у фіскальному чеку, а дохід визначається за всією сумою виручки, включаючи комісію банку.

Тому післяплату, прямий IBAN-переказ та оплату через інтернет-еквайринг не варто змішувати в обліку як один вид операції.

Штрафи за порушення правил застосування РРО/ПРРО

За пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР за непроведення розрахункової операції через РРО/ПРРО, проведення її на неповну суму або ненадання належного розрахункового документа застосовуються фінансові санкції:

• 100% вартості товарів, робіт або послуг, проданих із порушенням, — за перше порушення;

• 150% вартості — за кожне наступне порушення.

Тимчасові зменшені санкції, які діяли для частини ФОП, завершилися 31 липня 2025 року. З 1 серпня 2025 року застосовуються стандартні розміри 100% і 150%. Кожний окремий продаж без належного РРО/ПРРО або без видачі чека може розглядатися як окреме порушення.

Крім фінансових санкцій до суб’єкта господарювання, стаття 155-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків:

• для осіб, які здійснюють розрахункові операції, — від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 34 до 85 грн;

• для посадових осіб — від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 85 до 170 грн;

• при повторному протягом року порушенні — відповідно від 85 до 170 грн та від 170 до 340 грн.

Фінансова санкція за Законом № 265 і адміністративний штраф за КУпАП мають різну правову природу та можуть застосовуватися за передбачених законом підстав.

Як організувати інтернет-продажі з післяплатою без зайвих ризиків

Для системної роботи інтернет-магазину доцільно побудувати процес у такій послідовності:

1. Оформити підприємницьку діяльність. Регулярний продаж товарів із метою отримання доходу має здійснюватися зареєстрованим суб’єктом господарювання.

2. Розділити способи оплати. У внутрішньому обліку окремо визначити прямий переказ на IBAN, картковий еквайринг, готівку та післяплату через платіжного посередника.

3. Перевірити договір із перевізником та NovaPay. У договорі має бути зрозуміло, хто приймає гроші від покупця та хто видає розрахунковий документ.

4. Використовувати бізнес-рахунок для післяплати. Бізнесу післяплата зараховується безготівково на рахунок; готівкова виплата такого переказу без рахунку для ФОП та юридичних осіб не передбачена правилами НБУ.

5. Зареєструвати РРО/ПРРО, якщо є розрахункові операції. Для інтернет-торгівлі може використовуватися ПРРО відповідного типу.

6. Правильно налаштувати фіскалізацію. Не фіскалізувати автоматично операції, які законом не є розрахунковими, але й не залишати без чека карткові, готівкові та інші операції, для яких він обов’язковий.

7. Передавати покупцеві належні документи. Залежно від моделі це може бути фіскальний чек продавця, розрахунковий документ платіжного посередника, видаткова накладна, гарантійні та інші документи на товар.

8. Звіряти замовлення, відправлення, платежі й доходи. Дані сайту, служби доставки, банківського рахунку, ПРРО та внутрішнього товарного обліку повинні давати можливість простежити кожен продаж.

Інтернет-замовлення, Нова пошта, банківські оплати та ПРРО у Торгсофт

У Торгсофт можна побудувати облік інтернет-продажу від отримання замовлення до відправлення й контролю оплати. За наявності відповідних додаткових функцій програма підтримує синхронізацію з інтернет-магазинами та маркетплейсами, а неоплачені замовлення, у тому числі замовлення з післяплатою, можуть надходити в режим «Замовлення віддаленого клієнта». Для окремих інтеграцій рахунок може формуватися автоматично.

Опція «Інтеграція з Новою поштою» дозволяє створювати ТТН із видаткової накладної, передавати її до Нової пошти, друкувати документи та відстежувати статус доставки безпосередньо у Торгсофт. Статуси ТТН можна оновлювати вручну або автоматично за розкладом. Це дає змогу зв’язати товарний документ із конкретним відправленням і бачити, чи посилку відправлено та доставлено.

Для контролю безготівкових надходжень у Торгсофт передбачена додаткова функція «Банківські виписки», яка дозволяє завантажувати та переглядати рух коштів із підтримуваних банків без постійного переходу до банківського кабінету. Окремо Торгсофт підтримує підключення програмного РРО: у налаштуваннях доступний тип ПРРО «інтернет торгівля», а програма передбачає роботу із заявою на його реєстрацію.

Таким чином, у межах одного облікового процесу можна пов’язати інтернет-замовлення, рахунок і видаткову накладну, відправлення Новою поштою, рух коштів та фіскалізацію тих операцій, для яких вона необхідна. При цьому саме підприємець визначає відповідно до свого договору та способу оплати, чи підлягає конкретна операція проведенню через РРО/ПРРО.

Приклад податкового контролю онлайн-продажів

У квітні 2025 року ДПС повідомила про результати перших тижнів роботи нового механізму контролю. За даними служби, лише за перші 20 днів березня було ідентифіковано десятки тисяч платників і громадян, які систематично отримували кошти на власні рахунки; в окремих випадках на одну особу припадали сотні переказів при відсутності державної реєстрації або РРО/ПРРО. ДПС заявила, що такий контроль використовується на постійній основі.

Для легального інтернет-магазину висновок із цієї практики полягає не в необхідності фіскалізувати будь-яке надходження на рахунок, а в необхідності мати зрозумілу і документально підтверджену модель кожного способу оплати.

Офіційні джерела

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР — статті 2, 3, 9, 17.
zakon.rada.gov.ua/go/265/95-вр

Постанова Правління НБУ від 23.08.2024 № 101 «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні» — зміни до пунктів 128 і 140 Інструкції № 103.
zakon.rada.gov.ua/go/v0101500-24

Податковий кодекс України № 2755-VI — пункти 291.4, 291.6, 292.1, 292.6, 296.1, 296.10.
zakon.rada.gov.ua/go/2755-17

Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII — статті 7, 11, 13.
zakon.rada.gov.ua/go/675-19

Закон України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII — статті 8, 9, 13, 15.
zakon.rada.gov.ua/go/1023-12

Наказ Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів…» — Положення про форму та зміст розрахункових документів.
zakon.rada.gov.ua/go/z0220-16

Кодекс України про адміністративні правопорушення № 8073-X — стаття 155-1.
zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10

ДПС: «ДПС отримала новий інструмент контролю за онлайн-продажами» — офіційне повідомлення від 02.04.2025.
tax.gov.ua — контроль онлайн-продажів

ЗІР ДПС: застосування РРО/ПРРО при продажу товарів із післяплатою через служби доставки.
zir.tax.gov.ua — післяплата та служби доставки

ЗІР ДПС: застосування РРО/ПРРО при оплаті через Інтернет за реквізитами IBAN.
zir.tax.gov.ua — оплата за IBAN

NovaPay: зарахування післяплати на рахунок для ФОП та юридичних осіб.
novapay.ua — зарахування післяплати на рахунок