Робота бізнесу під час повітряної тривоги: жовтий і червоний рівні, укриття та комендантська година

Уряд запроваджує диференційований підхід до повітряних загроз: за жовтого рівня бізнес може продовжувати роботу за умови дотримання вимог безпеки та забезпечення доступу працівників і відвідувачів до укриття; за червоного рівня роботу необхідно зупинити, а людей направити до укриття. У Києві диференційоване оповіщення вже працює з 6 вересня: жовтим є повідомлення «Дронова небезпека», а червоний рівень охоплює не лише ракетну або ракетно-дронову загрозу, а й масовану дронову атаку.

Новий підхід не скасовує чинні обов’язки роботодавця щодо цивільного захисту та охорони праці, не створює податкових чи РРО-пільг і не дозволяє ігнорувати місцеві правила комендантської години. Рекомендація Уряду скоротити комендантську годину до 01:00–05:00 не змінює її автоматично: наприклад, у Києві офіційно продовжує діяти режим 00:00–05:00.

Жовтий і червоний рівні повітряної небезпеки: що вони означають для бізнесу

Урядове рішення передбачає два рівні реагування. При цьому конкретні показники загрози мають визначатися компетентними військовими та державними органами залежно від поточної тактики атак. МВС повідомляло, що Генеральний штаб, Повітряні Сили, Уряд, Міноборони, МВС і ДСНС визначатимуть відповідні показники загроз у щотижневому режимі. Тому підприємство не повинно самостійно вирішувати, є конкретна атака «жовтою» чи «червоною»: орієнтиром має бути офіційне оповіщення.

Урядове повідомлення від 3 вересня прямо передбачає можливість продовження роботи бізнесу під час жовтого рівня та обов’язкове припинення роботи під час червоного. Водночас це повідомлення не містить номера окремого нормативного акта, детального переліку видів бізнесу, спеціальної форми дозволу на роботу, форми документа про доступ до укриття чи окремої системи штрафів саме за порушення «жовто-червоного» режиму. Тому поряд із новим алгоритмом підприємці повинні виконувати чинні норми цивільного захисту, охорони праці та рішення військових адміністрацій і місцевої влади.

Як працює нове оповіщення в Києві

Із 6:00 6 вересня в Києві вже запроваджено диференційоване оповіщення. Офіційно використовуються такі повідомлення:

• жовтий рівень — «Дронова небезпека»;

• червоний рівень — «Масована дронова загроза», «Ракетна загроза», «Ракетно-дронова загроза»;

• «Відбій» означає відсутність перелічених загроз.

Якщо вид загрози змінюється, нове повідомлення замінює попереднє. Окремого відбою між різними видами небезпеки не оголошують. Тобто після переходу від жовтого повідомлення до червоного підприємець має реагувати саме на новий, вищий рівень небезпеки.

Є й технічне обмеження. Диференційована система працює в усіх районах столиці, крім Печерського, а в Голосіївському та Святошинському районах — частково. На територіях, де технічно неможливо розділити сигнали, зберігається звичайна сирена без звукової диференціації.

Отже, магазину, кафе, салону, сервісному центру чи іншому підприємству не варто визначати порядок роботи лише за кольором у неофіційному Telegram-каналі. Потрібно використовувати офіційні канали оповіщення для конкретної громади та враховувати, чи запроваджено там диференційовану систему технічно.

Чи може магазин, кафе або інший заклад працювати під час жовтого рівня

Так, Уряд прямо оголосив, що під час жовтого рівня бізнес зможе продовжувати роботу за умови суворого виконання вимог безпеки. Ключова умова — доступ працівників і відвідувачів до укриття.

Це не означає, що підприємство може продовжувати роботу за будь-яких обставин. Зберігаються, зокрема:

• вимоги Кодексу цивільного захисту;

• обов’язки роботодавця з охорони праці;

• правила утримання й експлуатації укриттів;

• місцеві рішення військових адміністрацій;

• спеціальні правила для окремих видів діяльності та об’єктів.

Окрему нову ліцензію чи дозвіл на роботу під час жовтого рівня в оприлюдненому Урядом рішенні не передбачено. Так само воно не встановлює нових підстав для анулювання чинних ліцензій підприємців. Якщо діяльність сама по собі ліцензується — наприклад, роздрібний продаж певних підакцизних товарів, — відповідні галузеві вимоги продовжують діяти у звичайному порядку.

Яке укриття повинен забезпечити бізнес

Стаття 20 Кодексу цивільного захисту України покладає на суб’єктів господарювання обов’язок виконувати заходи цивільного захисту на своїх об’єктах. Серед іншого, підприємство повинно забезпечувати засобами колективного захисту всіх своїх працівників. Для об’єктів і місць із масовим перебуванням людей цей обов’язок прямо поширюється також на відвідувачів.

Об’єктом із масовим перебуванням людей вважається, зокрема, будівля, споруда або її частина, де можливе постійне чи тимчасове перебування 100 і більше осіб, або де є хоча б одне окреме приміщення з можливим одночасним перебуванням 50 і більше осіб. До таких об’єктів можуть належати торговельні та торговельно-розважальні заклади, готелі, розважальні об’єкти та інші аналогічні місця.

При цьому Уряд у новому рішенні сформулював умову для роботи під час жовтого рівня ширше: доступ до укриттів має бути забезпечений і відвідувачам, і персоналу. Тому невеликому магазину не варто виходити лише з того, що він формально не досягає критеріїв об’єкта з масовим перебуванням людей. Якщо заклад хоче продовжувати обслуговування під час жовтого рівня, має бути реально організований доступ людей до укриття.

Чи кожен магазин зобов’язаний побудувати власне укриття

Ні, із наведених норм не випливає універсальний обов’язок кожного ФОП або невеликого магазину будувати окреме власне сховище.

Кодекс цивільного захисту передбачає різні об’єкти фонду захисних споруд: захисні споруди, споруди подвійного призначення, первинні мобільні та найпростіші укриття. Потреба в об’єктах фонду визначається з урахуванням необхідності укриття людей за місцем роботи, проживання та в установлених випадках — тимчасового перебування.

Для підприємця ключове питання не в тому, кому належить укриття, а в тому, чи є захист людей фактично доступним і чи відповідає обраний об’єкт установленим вимогам.

Якщо укриття перебуває у власності, користуванні або на балансі підприємства, до нього застосовуються спеціальні правила утримання, облаштування та експлуатації. Наказ МВС № 579, який регулює ці питання, є чинним.

Що означає оголошений Урядом тримісячний строк

У повідомленні Кабінету Міністрів зазначено, що там, де доступу персоналу та відвідувачів до укриття досі немає, бізнесу дають три місяці для вирішення питання.

Цей строк не слід розуміти як загальне тримісячне звільнення від усіх уже чинних обов’язків із цивільного захисту та охорони праці. Кодекс цивільного захисту і Закон «Про охорону праці» продовжують діяти. Крім того, в оприлюдненому повідомленні Уряду не визначено окремого порядку обчислення цього строку, документів, якими бізнес має підтверджувати виконання умови, або спеціальної санкції за його пропуск.

Тому підприємству, яке планує працювати під час жовтого рівня, доцільно не чекати завершення перехідного періоду, а перевірити маршрут до укриття, можливість фактичного доступу, місткість і порядок дій персоналу.

Які внутрішні документи варто оформити роботодавцю

Закон не встановлює єдиної загальнодержавної типової форми «наказу про роботу під час жовтої тривоги». Водночас стаття 13 Закону «Про охорону праці» зобов’язує роботодавця створити систему управління охороною праці, призначити відповідальних осіб та розробляти й затверджувати внутрішні положення, інструкції й інші акти з охорони праці відповідно до нормативних вимог.

Тому для магазину, кафе, офісу чи мережі торгових точок обґрунтованим є внутрішній документ, у якому визначено:

1. хто відстежує офіційні повідомлення про рівень загрози;

2. що робить персонал за жовтого рівня;

3. за яких умов продовжується обслуговування клієнтів;

4. яке укриття використовується та яким маршрутом до нього йдуть люди;

5. хто організовує рух відвідувачів до укриття;

6. що відбувається з касою, входами, обладнанням і незавершеним обслуговуванням при переході на червоний рівень;

7. порядок дій щодо маломобільних працівників і відвідувачів;

8. порядок відновлення роботи після офіційного повідомлення про зміну або припинення загрози.

Це не замінює передбачені законом документи з охорони праці, але дозволяє підприємству встановити зрозумілий для працівників алгоритм і зменшити ризик хаотичних дій.

Працівники: хто відповідає за безпеку

Роботодавець не може перекласти весь ризик на продавця, касира, адміністратора чи офіціанта. Стаття 13 Закону «Про охорону праці» прямо покладає на роботодавця обов’язок створити безпечні умови праці та забезпечити дотримання законодавства про охорону праці.

Працівник, своєю чергою, зобов’язаний дбати про власну безпеку та безпеку людей навколо нього, виконувати нормативні вимоги й користуватися засобами колективного та індивідуального захисту.

Важливо також, що за статтею 6 Закону «Про охорону праці» працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують. Про таку ситуацію він повинен негайно повідомити керівника чи роботодавця.

Отже, саме оголошення жовтого рівня не дає роботодавцю права вимагати від працівника продовжувати роботу всупереч конкретній небезпечній ситуації.

Червоний рівень: продажі та обслуговування потрібно зупинити

За червоного рівня Уряд визначив однозначний алгоритм: робота припиняється, люди переходять до укриття.

Для роздрібного бізнесу це означає, що після отримання відповідного офіційного сигналу не слід продовжувати приймання нових покупців, готувати нові замовлення, проводити нові продажі або затримувати людей біля каси заради завершення черги.

Внутрішня інструкція підприємства повинна передбачати максимально коротке і безпечне припинення операцій та перехід людей до укриття. Безпека персоналу і відвідувачів має пріоритет перед продовженням обслуговування.

Комендантська година: 01:00–05:00 поки не є загальним правилом

Уряд рекомендував місцевій владі скоригувати тривалість комендантської години до 01:00–05:00. Це саме рекомендація місцевим органам, а не автоматична зміна режиму по всій Україні.

Час комендантської години потрібно перевіряти в офіційних рішеннях відповідної військової адміністрації або місцевої влади.

У Києві офіційний портал міста продовжує зазначати режим 00:00–05:00. У цей час заборонено перебувати на вулиці та в громадських місцях і пересуватися транспортом без спеціальної перепустки. Вийти дозволено, зокрема, щоб дістатися найближчого укриття під час повітряної тривоги.

Загальний механізм обмеження пересування під час воєнного стану встановлений постановою Кабінету Міністрів № 1455.

Отже, подовження роботи ресторану, магазину або доставки через очікуване скорочення комендантської години допустиме лише після того, як відповідна зміна реально набуде чинності на конкретній території.

Доставка, кур’єри та вантажний транспорт у комендантську годину

Нові урядові рішення не створюють загального дозволу для будь-якої доставки або будь-якого працівника бізнесу вільно пересуватися під час комендантської години.

Місцева влада може встановлювати окремі правила для певного транспорту. Наприклад, у Києві з 00:00 3 вересня за рішенням Ради оборони міста транзитний вантажний транспорт може рухатися столицею під час комендантської години без відповідних часових обмежень. Водночас для вантажівок із дозволеною максимальною масою понад 4,5 тонни, крім транспорту з продуктами харчування та питною водою, обмежений в’їзд до Києва з 06:00 до 10:00 і з 16:00 до 20:00.

Це приклад уже реалізованого місцевого рішення. Воно не означає автоматичного дозволу кур’єру магазину, ресторану чи інтернет-магазину пересуватися містом під час комендантської години без передбачених для цього підстав.

Метро та громадський транспорт

Кабінет Міністрів рекомендував забезпечити повноцінну роботу київського метро під час жовтого рівня та за потреби збільшувати кількість наземного транспорту, щоб люди могли діставатися до роботи, лікарень та станцій метро.

Для підприємців це важливо під час планування змін персоналу, але урядова рекомендація сама по собі не є розкладом руху. Перед початком зміни працівникам слід орієнтуватися на актуальну інформацію перевізника та міської влади.

РРО і ПРРО під час повітряної тривоги

Жовтий або червоний рівень не скасовує Закон про РРО. Якщо бізнес законно продовжує розрахункові операції під час жовтого рівня, він повинен застосовувати РРО/ПРРО у звичайному порядку та видавати покупцю розрахунковий документ. Окремого звільнення від фіскалізації через повітряну тривогу Уряд не оголошував.

Особливо актуальним під час атак є режим роботи ПРРО без зв’язку з фіскальним сервером. Закон № 265/95-ВР дозволяє роботу ПРРО в офлайн-режимі за відсутності зв’язку:

• не більше 36 годин безперервно;

• із використанням фіскальних номерів із попередньо сформованого сервером діапазону;

• сумарне використання таких номерів — не більше 168 годин протягом календарного місяця.

Якщо ПРРО вийшов із ладу, а не просто втратив зв’язок із сервером, розрахункові операції через нього не проводяться до усунення несправності.

За порушення, передбачені пунктом 1 статті 17 Закону про РРО, зокрема проведення розрахункової операції з порушенням установлених вимог, фінансова санкція становить 100% суми операції за перше порушення і 150% — за кожне наступне.

За червоного рівня питання РРО не є підставою затримувати евакуацію та продовжувати приймати нові платежі: Уряд вимагає припинення роботи і переходу людей до укриття.

Чи змінюються податки та бухгалтерський облік

Новий режим повітряних тривог сам по собі не змінює систему оподаткування підприємця, ставки податків, правила визначення доходу, строки звітності чи порядок товарного обліку. Урядове рішення про жовтий і червоний рівні таких податкових змін не містить.

Продажі, які підприємство фактично здійснює під час дозволеної роботи, відображаються в обліку та оподатковуються за загальними правилами відповідної системи оподаткування.

Відповідальність за проблеми з укриттям

Окремого нового штрафу саме за «роботу під час жовтої тривоги» в оприлюдненому повідомленні Кабінету Міністрів не встановлено. Водночас уже діє адміністративна відповідальність за порушення вимог до об’єктів фонду захисних споруд.

Стаття 175-3 КУпАП передбачає:

Розміри санкцій установлені статтею 175-3 КУпАП. Для визначення суми штрафу один неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 17 грн.

Ця відповідальність стосується саме випадків, коли на відповідальну особу поширюється встановлений законом обов’язок забезпечити доступ або належне утримання конкретного об’єкта фонду захисних споруд. Сам факт відсутності власного укриття біля невеликого магазину не можна автоматично прирівнювати до складу цього правопорушення.

Що зробити підприємцю перед продовженням роботи під час жовтого рівня

Підприємству варто організувати роботу так, щоб дозвіл продовжувати діяльність не створював додаткових ризиків:

1. визначити офіційні джерела, з яких відповідальна особа отримує повідомлення про рівень загрози;

2. перевірити, чи працює диференційоване оповіщення саме в населеному пункті та районі розташування об’єкта;

3. визначити доступне укриття і фактичний маршрут до нього;

4. переконатися, що до укриття можуть дістатися працівники та відвідувачі;

5. затвердити внутрішній алгоритм для жовтого, червоного рівня та відбою;

6. ознайомити персонал із цим алгоритмом;

7. передбачити порядок дій для маломобільних людей;

8. за червоного рівня негайно припиняти обслуговування та спрямовувати людей до укриття;

9. перед плануванням вечірніх змін і доставок перевіряти фактичний час комендантської години у своїй громаді;

10. перевірити працездатність РРО/ПРРО та, якщо використовується ПРРО, правильність налаштування законного офлайн-режиму.

Як у Торгсофт організувати оповіщення персоналу та облік продажів під час повітряних тривог

У Торгсофт є функція «Колективне оповіщення», яку можна використовувати для внутрішнього інформування працівників про затверджені на підприємстві правила дій. Працівник може підтвердити повідомлення кнопкою «Ознайомлений», а керівник — побачити час доставки, час ознайомлення та швидкість реакції. Також у програмі можна відфільтрувати співробітників, які ознайомилися або ще не ознайомилися з повідомленням. Це дає змогу, наприклад, розіслати персоналу окремий алгоритм для жовтого та червоного рівнів і перевірити його отримання.

Таке оповіщення є внутрішнім інструментом підприємства і не замінює офіційну державну систему повітряних тривог. Рішення про рівень загрози потрібно брати з офіційних джерел, а Торгсофт можна використовувати вже для доведення внутрішніх інструкцій до працівників та контролю ознайомлення з ними.

Для підприємств, яким дозволено продовжувати торгівлю під час жовтого рівня, але які ризикують втратити інтернет-з’єднання, у Торгсофт передбачено Торгсофт Гібрид. Хелп програми підтверджує можливість роботи без інтернету з подальшою синхронізацією операцій; також доступні робота з ПРРО та друк фіскального чека в офлайн-режимі за умови відповідного налаштування й активації необхідних опцій. При цьому програмні можливості Торгсофт не скасовують обмеження офлайн-режиму ПРРО, встановлені Законом № 265/95-ВР.

Офіційні джерела

1. Кабінет Міністрів України — «Уряд ухвалив нові правила роботи бізнесу та транспорту під час повітряних тривог», 3 вересня 2026 року. Жовтий і червоний рівні, робота бізнесу, доступ до укриттів, тримісячний строк, транспорт і рекомендація щодо комендантської години.

2. Міністерство внутрішніх справ України — «В Україні оновлять системи оповіщення та запровадять низку заходів реагування на зміну російської тактики ударів», 2 вересня 2026 року. Порядок визначення рівнів загроз та принципи диференційованого оповіщення.

3. КМДА — диференційоване оповіщення в Києві з 6 вересня 2026 року. Перелік повідомлень жовтого і червоного рівнів та територіальні технічні обмеження системи.

4. Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI — статті 20, 32. Обов’язки суб’єктів господарювання, колективний захист працівників і відвідувачів, фонд захисних споруд.
   Кодекс цивільного захисту України

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 «Деякі питання використання об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту». Визначення об’єктів із масовим перебуванням людей та правила використання фонду укриттів.
   Постанова КМУ № 138

6. Наказ МВС України від 09.07.2018 № 579. Вимоги щодо утримання, облаштування, експлуатації та обліку об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту.
   Наказ МВС № 579

7. Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII — статті 6, 13–15. Безпечні умови праці, право працівника відмовитися від небезпечної роботи, обов’язки роботодавця.
   Закон України «Про охорону праці»

8. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X — стаття 175-3. Відповідальність за незабезпечення доступу до укриттів та їх неналежне утримання.
   КУпАП

9. Закон України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» — статті 3, 5, 17. Фіскалізація розрахунків, офлайн-режим ПРРО та фінансова відповідальність.

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1455. Порядок установлення особливого режиму пересування та руху транспорту під час воєнного стану.

11. Офіційний портал Києва — комендантська година 00:00–05:00.

12. Офіційний портал Києва — зміна правил руху вантажного транспорту з 3 вересня 2026 року.