Форс-мажор під час війни: коли підприємець звільняється від відповідальності за договором і як це довести

Війна, бойові дії, блокада, комендантська година, мобілізація, заборона експорту чи імпорту та інші надзвичайні події можуть бути форс-мажорними обставинами. Але сам факт війни або воєнного стану не дозволяє автоматично не виконувати договір. Підприємець повинен довести, що конкретна подія об’єктивно унеможливила виконання саме конкретного зобов’язання у встановлений строк. (Закон України)

Форс-мажор за загальним правилом звільняє не від самого зобов’язання, а від відповідальності за його порушення, якщо доведено причинний зв’язок. Тобто борг, обов’язок поставити товар, виконати роботу чи надати послугу не зникають лише через настання форс-мажору. Строк виконання також не переноситься автоматично, якщо цього прямо не передбачає договір або сторони не домовилися про зміну строків. Якщо виконання стало остаточно неможливим, може застосовуватися окрема норма про припинення зобов’язання через неможливість його виконання. (Верховний Суд)

Що таке форс-мажор

Стаття 617 Цивільного кодексу України передбачає: особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначає форс-мажор як надзвичайні та невідворотні обставини, які об’єктивно унеможливлюють виконання договірного або передбаченого законодавством обов’язку. До можливих форс-мажорних обставин закон відносить, зокрема:

• загрозу війни, збройний конфлікт, військові дії, оголошену та неоголошену війну;

• ворожі атаки, блокади, військове ембарго;

• загальну військову мобілізацію;

• комендантську годину;

• реквізицію, примусове вилучення або захоплення підприємств;

• страйки;

• пожежі, вибухи, аварії;

• тривалі перерви у роботі транспорту, якщо вони обумовлені відповідними рішеннями та актами державних органів;

• закриття морських проток;

• ембарго, заборону або обмеження експорту чи імпорту;

• окремі надзвичайні природні явища.

Перелік не означає, що будь-яка із цих подій автоматично є форс-мажором для кожного підприємця. Головна умова — подія має реально зробити виконання конкретного зобов’язання неможливим. Чинний Регламент ТПП України також прямо виходить із критерію об’єктивної неможливості виконання. (Закон України)

Війна сама по собі не звільняє від відповідальності

Для застосування форс-мажору недостатньо довести, що в Україні відбуваються воєнні дії або діє певне воєнне обмеження.

Необхідно встановити ланцюг:

конкретна надзвичайна обставина → її безпосередній вплив на підприємство → об’єктивна неможливість виконати конкретне зобов’язання → порушення строку або іншої умови договору.

Наприклад, якщо склад із визначеним договором товаром був знищений унаслідок обстрілу, доступ до території заборонений, а отримати чи поставити саме цей товар з іншого джерела об’єктивно неможливо, такі обставини можуть підтверджувати форс-мажор.

Але якщо підприємство працює, має доступ до рахунків, транспортних послуг і товару, а виконання договору лише стало дорожчим або менш вигідним, самого посилання на війну недостатньо.

Об’єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/881/24 прямо зазначила: передбачене законом віднесення воєнного стану до форс-мажорних обставин ще не доводить існування форс-мажору у конкретних правовідносинах. Необхідно показати, який саме захід або наслідок війни унеможливив виконання конкретного договору. (Верховний Суд)

Що форс-мажор змінює у договорі

Наслідки залежать від характеру перешкоди та умов самого договору.

Верховний Суд наголошує, що стаття 617 ЦК України встановлює підставу для звільнення від відповідальності за порушення, а не підставу для відмови від виконання самого договірного зобов’язання. (Верховний Суд)

Тому формулювання «почався форс-мажор — договір поставлено на паузу» юридично неправильне як загальне правило. Автоматичне продовження строку повинно випливати з договору, закону або погодженої сторонами зміни договору.

Якщо виконання договору стало неможливим назавжди

Форс-мажор і припинення зобов’язання через неможливість виконання — не одне й те саме.

За статтею 607 ЦК України зобов’язання припиняється неможливістю його виконання у зв’язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає.

Це може мати значення, наприклад, якщо предметом договору була індивідуально визначена річ, яку знищено без можливості відновлення чи заміни, і саме її передача становила предмет зобов’язання.

Якщо ж виконання лише тимчасово стало неможливим, стаття 607 не означає автоматичного припинення договору. Потрібно окремо оцінювати умови договору, характер зобов’язання та тривалість перешкоди. (Закон України)

Істотна зміна обставин — це не те саме, що форс-мажор

Війна може не зробити виконання договору неможливим, але суттєво змінити умови, за яких сторони його укладали. Для таких випадків існує стаття 652 ЦК України.

Зміна обставин визнається істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не домовилися про зміну чи розірвання договору, для судового розірвання за статтею 652 мають одночасно виконуватися встановлені законом умови, зокрема непередбачуваність зміни, неможливість усунути її причини належними заходами та істотне порушення балансу майнових інтересів сторін. (Закон України)

Отже, якщо виконувати договір неможливо через надзвичайну та невідворотну подію — насамперед аналізується форс-мажор. Якщо виконати договір можливо, але обставини радикально змінилися — може постати питання про статтю 652 ЦК України.

Що не є форс-мажором

Цивільний кодекс прямо встановлює, що випадком, який звільняє боржника від відповідальності, не вважаються:

• невиконання своїх обов’язків контрагентом боржника;

• відсутність на ринку товарів, необхідних для виконання зобов’язання;

• відсутність у боржника необхідних коштів.

Чинний Регламент ТПП України додатково зазначає, що до форс-мажору не належать фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного чи комерційного курсу іноземної валюти до гривні, порушення зобов’язань контрагентом боржника, відсутність необхідного товару на ринку та відсутність необхідних коштів.

Тому ситуація, коли постачальник підприємця не поставив йому товар через бойові дії, сама по собі не звільняє підприємця від відповідальності перед його власним покупцем. Необхідно довести, що воєнна подія об’єктивно унеможливила виконання саме його зобов’язання перед покупцем, а не лише спричинила проблему в одному з ланцюгів постачання.

Грошові зобов’язання: війна не списує борг

Для грошових зобов’язань діє особливо важливе правило статті 625 ЦК України: боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Якщо боржник прострочив грошове зобов’язання, кредитор має право вимагати суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом. (Закон України)

Тому аргументи «впали продажі», «немає обігових коштів», «подорожчала валюта», «не розрахувався покупець» не є достатньою підставою для несплати договірного боргу.

Це підтверджує й справа № 910/881/24. Боржник посилався на воєнний стан і загальний лист ТПП України від 28 лютого 2022 року, але суди встановили відсутність доказів того, що воєнні обставини об’єктивно позбавляли його можливості здійснювати господарську діяльність та отримувати кошти. Верховний Суд погодився з висновком, що причинний зв’язок між війною та неможливістю виконати конкретне грошове зобов’язання доведений не був. (Верховний Суд)

Умови договору про форс-мажор потрібно перевіряти першими

Перед повідомленням контрагента варто уважно прочитати форс-мажорне застереження у договорі. Сторони можуть визначити:

• які саме події вони визнають форс-мажором;

• протягом якого строку потрібно повідомити іншу сторону;

• у якій формі направляється повідомлення;

• чи обов’язковий сертифікат ТПП;

• у який строк його потрібно надати;

• чи продовжуються строки виконання зобов’язань і на який період;

• чи припиняється нарахування визначених договором санкцій;

• коли сторона отримує право на одностороннє розірвання;

• що відбувається, якщо форс-мажор триває довше встановленого договором строку.

Якщо договір прямо встановлює процедуру повідомлення та наслідки її порушення, ігнорувати ці положення ризиковано. Водночас судова практика розрізняє повідомлення контрагента і подальше отримання доказу форс-мажору.

У постанові від 1 травня 2026 року у справі № 905/541/16 Об’єднана палата КГС ВС дійшла висновку: несвоєчасне надання сертифіката ТПП саме по собі не позбавляє сторону права посилатися на форс-мажор, якщо договір прямо не передбачає такого наслідку. Водночас своєчасне повідомлення контрагента має принципове значення. (Верховний Суд)

Якщо в договорі немає пункту про форс-мажор

Відсутність окремого форс-мажорного розділу не означає, що сторона взагалі не може посилатися на обставини непереборної сили.

Застосовується стаття 617 ЦК України. Боржник повинен довести, що саме непереборна сила спричинила порушення зобов’язання.

Водночас за відсутності договірного механізму не можна автоматично вважати, що строки продовжилися на тривалість форс-мажору або що після певної кількості днів договір припиняється. Для зміни строків, припинення договору чи врегулювання боргу доцільно оформити домовленість сторін додатковою угодою, якщо сторони можуть її досягти.

Як правильно повідомити контрагента про форс-мажор

Насамперед потрібно виконати порядок, встановлений договором. Якщо детальної процедури немає, повідомлення доцільно направити невідкладно після того, як стало зрозуміло, що обставина впливає на виконання.

У повідомленні варто зафіксувати:

1. реквізити договору та конкретне зобов’язання;

2. подію, яка перешкоджає виконанню;

3. дату її виникнення;

4. пояснення, як саме ця подія унеможливила виконання;

5. які заходи підприємство вже вжило для належного виконання або мінімізації наслідків;

6. орієнтовний період неможливості виконання, якщо його можна визначити;

7. пропозицію щодо нового строку, зміни порядку виконання або іншого врегулювання;

8. інформацію про те, що підтвердні документи або сертифікат ТПП будуть надані додатково, якщо це необхідно.

Повідомлення потрібно направляти способом, який дозволяє підтвердити дату, зміст та факт його доставки або відправлення.

Чи обов’язково отримувати сертифікат ТПП

Стаття 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» надає ТПП України та уповноваженим регіональним палатам повноваження засвідчувати форс-мажор і видавати відповідні сертифікати.

За законом сертифікат видається протягом семи днів із дня звернення суб’єкта господарської діяльності. Для суб’єктів малого підприємництва закон передбачає безкоштовну видачу сертифіката. (Закон України)

ТПП України роз’яснює, що форс-мажор засвідчується щодо кожного окремого договору, податкового чи іншого зобов’язання, виконання якого стало неможливим. Тягар доведення форс-мажору при зверненні до палати лежить на заявнику. Для договірних зобов’язань передбачена окрема форма заяви. (ucci.org.ua)

Водночас сертифікат ТПП не має наперед встановленої сили для суду. Верховний Суд зазначає, що суд оцінює його разом з іншими доказами та сам встановлює, чи були обставини надзвичайними і невідворотними та чи зробили вони виконання конкретного зобов’язання об’єктивно неможливим. (Верховний Суд)

Чи достатньо загального листа ТПП України від 28 лютого 2022 року

ТПП України 28 лютого 2022 року оприлюднила загальний офіційний лист щодо військової агресії та пов’язаних із нею форс-мажорних обставин. ТПП дозволяє долучати цей лист до повідомлення контрагенту, зокрема для врегулювання питання про перенесення строків виконання. (Знання ТППУ)

Однак такий лист не є індивідуальним сертифікатом щодо конкретного підприємця та конкретного договору.

У справі № 910/881/24 Верховний Суд звернув увагу, що загальний лист не містив ідентифікуючих даних конкретного договору та сам по собі не доводив неможливість виконання саме спірного зобов’язання. (Верховний Суд)

Тому для спору з контрагентом не варто будувати доказову позицію лише на загальному листі 2022 року.

Які документи збирати для підтвердження форс-мажору

Склад доказів залежить від конкретної причини невиконання. Доцільно зберігати документи, які дозволять відтворити всю послідовність подій:

• договір, додаткові угоди, специфікації, замовлення та документи, з яких видно строк виконання;

• листування з контрагентом і докази своєчасного повідомлення про перешкоду;

• документи компетентних органів про пошкодження чи знищення майна, евакуацію, заборону доступу, обмеження руху тощо;

• документи про пожежу, обстріл, аварію або іншу подію, якщо вони складалися відповідними органами;

• документи перевізника про скасування або неможливість перевезення;

• документи про закриття маршруту, кордону, порту або заборону експорту чи імпорту, якщо саме це перешкодило виконанню;

• фото, відео, акти інвентаризації, списання або обстеження пошкодженого майна;

• листування з альтернативними постачальниками чи перевізниками, якщо підприємство намагалося знайти інший спосіб виконання;

• сертифікат ТПП України або уповноваженої регіональної ТПП, якщо він потрібний за договором або необхідний для посилення доказової позиції.

Важливо доводити не лише саму подію, а й неможливість подолати її наслідки розумними доступними підприємству заходами. Стаття 614 ЦК України також покладає на особу, яка порушила зобов’язання, обов’язок доводити відсутність своєї вини та вжиття залежних від неї заходів для належного виконання. (Закон України)

Кілька типових ситуацій

Окремий випадок: оренда приміщення, яким неможливо користуватися

Для звичайного договору найму діє спеціальна норма — частина шоста статті 762 ЦК України. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Це окрема правова підстава. Підприємцю необхідно довести саме неможливість користування майном, а не лише погіршення умов ведення бізнесу, падіння продажів чи тимчасове зменшення потреби у приміщенні. (Закон України)

Що робити після припинення форс-мажорних обставин

Подальші дії визначаються договором і характером зобов’язання.

Якщо зобов’язання збереглося і виконання знову стало можливим, його необхідно виконати у строк, визначений договором з урахуванням погоджених сторонами змін.

Якщо договір передбачає продовження строку на тривалість форс-мажору, потрібно розрахувати новий строк відповідно до цього положення.

Якщо сторони погодили інший порядок виконання — наприклад, перенесення поставки, часткове виконання або новий графік оплати, — це доцільно оформити письмовою додатковою угодою.

Якщо виконання остаточно неможливе, слід оцінити підстави статті 607 ЦК України. Якщо виконання можливе, але обставини істотно змінилися, — можливість застосування статті 652 ЦК України.

Не слід вважати, що після закінчення форс-мажору договір автоматично припиниться або борг буде автоматично прощено. Для цього потрібна окрема правова чи договірна підстава.

Судова практика: що підприємцю варто врахувати

Практика Верховного Суду формує кілька важливих правил.

Справа № 910/881/24, постанова ОП КГС ВС від 6 лютого 2026 року. Сам факт війни та загальний лист ТПП не доводять форс-мажор щодо конкретного боргу. Потрібен причинно-наслідковий зв’язок між конкретними воєнними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов’язання. Сертифікат ТПП також оцінюється разом з іншими доказами. (Верховний Суд)

Справа № 905/541/16, постанова ОП КГС ВС від 1 травня 2026 року. Якщо сторона своєчасно повідомила контрагента про форс-мажор, несвоєчасне подання сертифіката ТПП саме по собі не позбавляє її права посилатися на такі обставини, якщо договір прямо не встановлює такого наслідку. (Верховний Суд)

Справа № 917/141/24, постанова ОП КГС ВС від 6 червня 2025 року. Стаття 617 ЦК України звільняє від відповідальності за порушення, але не скасовує обов’язку виконати договірне зобов’язання. (Верховний Суд)

Як у Торгсофт контролювати борги, оплати та документи за зобов’язаннями перед контрагентами

У Торгсофт для контролю фактичних товарно-грошових відносин із постачальниками та покупцями є «Баланс з партнерами». Система веде облік отриманого товару та проведених оплат, що дозволяє бачити стан взаєморозрахунків із конкретним контрагентом. У розділі «Оплати клієнтів» можна переглядати дату фінансової операції, пов’язаний рахунок або видаткову накладну, а також залишок боргу при частковій оплаті. Це допомагає відновити внутрішню хронологію виконання договору та звірити її з первинними документами й банківськими даними.

Для контролю змін документів у Торгсофт можна увімкнути «Журнал зміни документів». Він реєструє зміни складських і фінансових документів, зокрема приходу, реалізації, повернення, внутрішньої передачі, списання та фінансових документів. «Протокол дій користувачів» автоматично фіксує зареєстровані програмою події; наявними засобами програми записи цього протоколу не редагуються вручну. Водночас для збереження історії важливо враховувати налаштування та процедури очищення старих даних.

Облікові дані Торгсофт можуть допомогти підтвердити дати операцій, оплат, боргів і змін внутрішніх документів, але вони не замінюють повідомлення контрагенту, документи компетентних органів, сертифікат ТПП та інші докази, необхідні для підтвердження форс-мажору.

Важлива зміна законодавства

Господарський кодекс України більше не є чинним. Він втратив чинність 28 серпня 2025 року на підставі Закону України № 4196-IX. Тому для сучасного аналізу форс-мажорних обставин у договірних відносинах не слід посилатися на колишню статтю 218 Господарського кодексу як на чинну норму. Основними нормами для таких спорів є положення Цивільного кодексу України, Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні», умови конкретного договору та спеціальне законодавство, якщо воно регулює відповідний вид відносин. (Закон України)

Офіційні джерела

• Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV — зокрема ст. 526, 530, 599, 607, 610–614, 617, 625, 629, 651–652, 762. Цивільний кодекс України — Верховна Рада України (Закон України)

• Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР — ст. 14-1: визначення та засвідчення форс-мажорних обставин. Закон № 671/97-ВР — Верховна Рада України (Закон України)

• Закон України від 09.01.2025 № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» — ст. 17, втрата чинності Господарським кодексом України. Закон № 4196-IX — Верховна Рада України (Закон України)

• Регламент засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин, зі змінами, внесеними рішенням Президії ТПП України від 23.10.2025 № 2(3), — зокрема пп. 3.1–3.3 та розділ 6. Регламент ТПП України

• ТПП України — загальна інформація про засвідчення форс-мажору та форми заяв. Засвідчення форс-мажорних обставин — ТПП України (ucci.org.ua)

• Постанова ОП КГС ВС від 06.02.2026 у справі № 910/881/24 — причинний зв’язок, загальний лист ТПП, оцінка сертифіката разом з іншими доказами. Справа № 910/881/24 — Верховний Суд

• Постанова ОП КГС ВС від 01.05.2026 у справі № 905/541/16 — своєчасність повідомлення та наслідки несвоєчасного надання сертифіката ТПП. Правова позиція у справі № 905/541/16 — Верховний Суд

• Постанова ОП КГС ВС від 06.06.2025 у справі № 917/141/24 — форс-мажор звільняє від відповідальності, а не від виконання договірного зобов’язання. Справа № 917/141/24 — Верховний Суд