Види підприємств і організаційно-правові форми бізнесу в Україні

Підприємець, який створює новий бізнес у формі юридичної особи, більше не може орієнтуватися на перелік видів підприємств із Господарського кодексу України: цей кодекс втратив чинність 28 серпня 2025 року. Нові приватні підприємства, дочірні підприємства, іноземні підприємства, державні та комунальні підприємства та низку інших «підприємницьких» організаційно-правових форм створювати заборонено. Для нового приватного бізнесу основними формами юридичної особи залишаються товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, акціонерне, повне або командитне товариство, а також передбачені законом кооперативні форми. Для аграрного бізнесу діють окремі правила щодо фермерських господарств.

Підприємства, які існували в «старих» організаційно-правових формах до 28 серпня 2025 року, автоматично не ліквідовано. Для них діє трирічний перехідний період до 28 серпня 2028 року. Зокрема, до приватних, дочірніх, іноземних підприємств, підприємств об’єднань громадян і підприємств споживчої кооперації вже застосовується Закон про ТОВ і ТДВ у частині питань, не врегульованих їхніми статутами та іншими законами. Якщо власник такого підприємства не прийме рішення про його припинення протягом перехідного періоду, після його завершення до діяльності підприємства застосовуватимуться правила про ТОВ, а суперечливі положення статуту будуть недійсними.

Що тепер означає «підприємство»

Після скасування Господарського кодексу термін «підприємство» не слід використовувати як універсальну назву будь-якої юридичної особи або будь-якого бізнесу.

Закон № 4196-IX використовує цей термін насамперед для юридичних осіб, які вже були зареєстровані на дату введення Закону в дію в одній із визначених ним старих організаційно-правових форм: державного, комунального, спільного комунального, приватного, дочірнього, іноземного підприємства, підприємства об’єднання громадян чи підприємства споживчої кооперації.

Тому для нового бізнесу коректніше розрізняти:

Цивільний кодекс передбачає, що підприємницькі товариства, створені для отримання і розподілу прибутку між учасниками, можуть існувати як господарські товариства — повне, командитне, ТОВ, ТДВ, АТ — або як виробничі чи передбачені законом сільськогосподарські кооперативи та кооперативні об’єднання, що діють з метою отримання прибутку.

Які організаційно-правові форми може обрати новий бізнес

Товариство з обмеженою відповідальністю — ТОВ

ТОВ є однією з базових форм для приватного бізнесу. Товариство відповідає за власними зобов’язаннями всім належним йому майном і не відповідає за особистими зобов’язаннями учасників. Кількість учасників законом не обмежується. Учасники, які не повністю внесли свої вклади, несуть солідарну відповідальність за боргами товариства в межах невнесеної частини вкладу кожного з них.

ТОВ може діяти на підставі власного статуту або модельного статуту. Модельний статут є багатоваріантним: засновники можуть обрати передбачені Кабінетом Міністрів положення, а відомості про учасників, капітал і частки визначаються рішенням засновників.

ТОВ зазвичай придатне для бізнесу, якому потрібні окрема юридична особа, розподіл часток між власниками та корпоративний механізм управління.

Товариство з додатковою відповідальністю — ТДВ

За структурою ТДВ багато в чому подібне до ТОВ, але відповідальність учасників ширша. Стаття 56 Закону про ТОВ і ТДВ встановлює, що учасники ТДВ солідарно несуть додаткову, тобто субсидіарну, відповідальність своїм майном у розмірі, визначеному статутом. Цей розмір має бути однаково кратним вартості внеску кожного учасника.

Тому вибір ТДВ означає свідоме прийняття учасниками більшого майнового ризику, ніж у звичайному ТОВ.

Акціонерне товариство — АТ

Статутний капітал акціонерного товариства поділений на акції. Закон розрізняє приватні та публічні акціонерні товариства. Публічну пропозицію власних акцій може здійснювати лише публічне АТ. При цьому публічне АТ може бути створене шляхом зміни типу приватного АТ на публічне або шляхом перетворення іншого господарського товариства. Акціонерне товариство може мати одного акціонера.

Ця форма має сенс насамперед там, де бізнесова модель передбачає акціонерний капітал і регулювання корпоративних прав через акції.

Повне товариство

Повне товариство не слід називати «товариством з повною відповідальністю» — такої окремої організаційно-правової форми закон не встановлює.

У повному товаристві учасники здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства та солідарно несуть додаткову відповідальність за його зобов’язаннями всім своїм майном, на яке може бути звернено стягнення. Якщо майна самого товариства недостатньо для розрахунку з кредиторами, відповідальність переходить на учасників.

Через такий рівень особистого майнового ризику ця форма істотно відрізняється від ТОВ.

Командитне товариство

У командитному товаристві поєднуються дві категорії учасників: повні учасники та вкладники. До повних учасників застосовуються правила, близькі до правил повного товариства, тоді як вкладники беруть участь у товаристві через свої внески та мають інший обсяг прав і відповідальності. Особливі правила визначені статтями 133–139 Цивільного кодексу.

Кооперативи

Цивільний кодекс дозволяє створювати для підприємницької діяльності виробничі кооперативи, а також сільськогосподарські кооперативи й сільськогосподарські кооперативні об’єднання, які діють з метою отримання прибутку. Для них поряд із Цивільним кодексом застосовуються спеціальні закони про відповідний вид кооперації.

Фермерське господарство

Для сільського господарства діє спеціальний Закон України «Про фермерське господарство». Він визначає фермерське господарство як форму підприємницької діяльності громадян, спрямовану на виробництво товарної сільськогосподарської продукції, її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на відповідних земельних ділянках. Тому для аграрного бізнесу потрібно враховувати не лише загальні корпоративні правила, а й спеціальні земельні та фермерські норми.

Які види підприємств більше не можна створювати

З 28 серпня 2025 року Закон № 4196-IX прямо забороняє створення юридичних осіб у низці організаційно-правових форм.

Це особливо важливо для підприємців, які раніше розглядали «приватне підприємство» як альтернативу ТОВ. Нове ПП зареєструвати вже не можна. Водночас уже існуюче ПП не перетворюється на ТОВ автоматично лише через набрання чинності Законом № 4196-IX.

До завершення перехідного періоду власник може прийняти рішення щодо подальшої структури бізнесу відповідно до закону. Якщо цього не зробити, після закінчення перехідного періоду до приватного підприємства застосовуватимуться положення Закону про ТОВ і ТДВ, що регулюють діяльність ТОВ, а положення статуту, які суперечать цьому Закону, втратять силу.

Форма власності та організаційно-правова форма — різні поняття

ТОВ, АТ чи повне товариство — це організаційно-правова форма. Приватна, державна або комунальна власність характеризує належність майна.

Цивільний кодекс окремо регулює право приватної власності фізичних та юридичних осіб, державну власність і комунальну власність територіальних громад. Тому некоректно ставити в один ряд, наприклад, «ТОВ», «державне» і «приватне»: перше описує юридичну форму, інші поняття стосуються власності.

«Змішана форма власності» також не є універсальною самостійною організаційно-правовою формою нового підприємства. Наприклад, учасниками господарського товариства можуть бути різні особи, а акціонерами АТ — фізичні та юридичні особи, держава або територіальна громада. Склад власників потрібно аналізувати окремо від назви організаційно-правової форми.

Види підприємств за розміром: мікро, малі, середні та великі

Для визначення категорії суб’єкта підприємництва Закон № 4196-IX використовує кількість працівників і річний дохід.

Для цих критеріїв дохід в євро перераховується за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ, середнім за відповідний календарний рік. Для мікро-, малих і великих суб’єктів відповідні критерії щодо працівників і доходу мають виконуватися одночасно. Великим суб’єктом за цими правилами може бути лише юридична особа.

Критерії для фінансової звітності інші

Не слід змішувати класифікацію суб’єктів підприємництва з класифікацією підприємств для бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» використовує три показники — активи, чистий дохід і кількість працівників — і для відповідної категорії необхідна відповідність щонайменше двом критеріям.

Мале підприємство спочатку не повинно відповідати критеріям мікропідприємства, середнє — критеріям малого, а велике — критеріям середнього. Саме ця класифікація має значення для застосування вимог законодавства про бухгалтерський облік і фінансову звітність.

ФОП і юридична особа: головні відмінності

ФОП не є окремою юридичною особою. Підприємцем залишається сама фізична особа, яка пройшла державну реєстрацію. За підприємницькими зобов’язаннями ФОП відповідає всім своїм майном, крім майна, на яке за законом не може бути звернено стягнення. Для ФОП, який перебуває у шлюбі, стаття 52 Цивільного кодексу також визначає правила щодо особистого майна та належної йому частки у спільній сумісній власності подружжя.

Організаційно-правова форма і система оподаткування — також різні речі. Податкові обов’язки визначаються Податковим кодексом залежно від статусу платника, обраної або обов’язкової системи оподаткування, здійснюваних операцій та інших передбачених Кодексом критеріїв. Сам факт створення ТОВ не означає автоматично певну ставку податку, так само як статус ФОП сам по собі не звільняє від виконання умов конкретного податкового режиму.

Як зареєструвати юридичну особу і які документи потрібні

Державна реєстрація юридичних осіб і ФОП здійснюється відповідно до Закону № 755-IV шляхом внесення відомостей до Єдиного державного реєстру. Закон є чинним; його редакція враховує зміни, що набрали чинності у 2026 році.

Конкретний пакет залежить від обраної організаційно-правової форми та складу засновників. Для створення юридичної особи закон передбачає, зокрема, заяву про державну реєстрацію, а коли юридична особа працює на підставі власного установчого документа — відповідний установчий документ. Для окремих форм і обставин подаються також інші документи, прямо передбачені статтею 17 Закону № 755-IV. До установчих документів закон установлює вимоги щодо форми та змісту.

Для ТОВ установчим документом є статут, але закон дозволяє діяльність на підставі модельного статуту. Якщо обрано модельний статут, застосовується спеціальна процедура, передбачена Законом про ТОВ і Законом про державну реєстрацію.

Не варто формувати один універсальний «пакет документів» для всіх юридичних осіб: для АТ, фермерського господарства, кооперативу, юридичної особи з іноземним засновником чи суб’єкта у регульованій сфері можуть діяти додаткові вимоги.

Як перевірити організаційно-правову форму та власників бізнесу

Офіційним джерелом реєстраційних відомостей є Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

У ЄДР містяться, зокрема, організаційно-правова форма юридичної особи, найменування, код, місцезнаходження та передбачені законом відомості про засновників або учасників. Законодавство також установлює правила щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності.

Тому для перевірки контрагента потрібно орієнтуватися не лише на слова «ТОВ», «ПП» або інше скорочення у договорі, а звіряти актуальні реєстраційні дані.

Чи залежать ліцензії, дозволи, РРО та вимоги до приміщення від виду підприємства

Організаційно-правова форма сама по собі не визначає весь набір дозволів, ліцензій, вимог до приміщення, персоналу, доставки, маркування або зберігання товарів. Такі вимоги переважно залежать від конкретного виду діяльності та продукції.

Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» встановлює, що види діяльності, не зазначені у статті 7 цього Закону, ліцензуванню не підлягають. Підстави для видачі, відмови, зупинення, відновлення або припинення дії ліцензії визначаються законами, а для окремих сфер діють спеціальні правила. Тому спочатку потрібно визначити вид діяльності, а вже після цього — перевіряти необхідність ліцензії та відповідні ліцензійні умови.

Аналогічно застосування РРО або ПРРО визначається характером розрахункових операцій і винятками, установленими Законом № 265/95-ВР та Податковим кодексом, а не лише тим, чи працює продавець як ФОП або ТОВ. Закон визначає розрахунковою, зокрема, операцію з приймання від покупця готівки, платіжних карток та інших визначених законом засобів оплати за товари або послуги.

Отже, після вибору організаційно-правової форми потрібно окремо перевірити правила саме для запланованого бізнесу: ліцензування, дозвільні документи, РРО/ПРРО, податки, вимоги до персоналу, приміщень, продукції, маркування, зберігання та перевезення. Для звичайного ТОВ чи ФОП не існує єдиного універсального набору таких вимог.

Об’єднання юридичних осіб: асоціація, корпорація, консорціум і концерн

Після скасування Господарського кодексу правила щодо цих об’єднань містяться безпосередньо у Законі № 4196-IX. Об’єднання створюється двома або більше юридичними особами та саме набуває статусу юридичної особи.

Таке об’єднання не слід плутати з організаційно-правовою формою окремого бізнесу. Наприклад, ТОВ може бути учасником асоціації, але саме від цього не перестає бути ТОВ.

Як обрати форму бізнесу

Вибір варто починати не з назви, а з юридичної та фінансової моделі майбутнього бізнесу.

Для більшості звичайних приватних компаній, яким потрібна юридична особа з одним або кількома власниками, законодавство передбачає ТОВ як одну з базових форм. Але вибір потрібно робити з урахуванням конкретних договорів, ризиків, інвесторів, податків і галузевих вимог.

Облік кількох ФОП і юридичних осіб у Торгсофт: товари, оплати та документи окремо за кожним підприємством

У Торгсофт передбачено роботу з кількома підприємствами або підприємцями в одній обліковій системі. Для операцій можна вибирати конкретне підприємство, а також установити підприємство за замовчуванням. У прихідній накладній товар прив’язується до обраного підприємства, після чого цю належність можна враховувати в подальших облікових операціях.

Зв’язок із конкретним підприємством передбачений також для фінансових документів, оплат, балансу з партнерами та повернення товару постачальнику. Це дає змогу в одній базі розмежовувати операції, які юридично належать різним ФОП або юридичним особам, і не змішувати їх під час внутрішнього обліку.

Торгсофт також містить аналітику реалізацій і руху товару за підприємствами. Таке розмежування особливо важливе, коли в одній торговельній системі працюють декілька суб’єктів господарювання: облікова програма допомагає прив’язати товарні та фінансові операції до потрібного підприємства, але сама така прив’язка не змінює юридичний статус суб’єкта, його систему оподаткування, ліцензії чи обов’язки перед державою.

Приклад застосування нових правил

Реформа вже застосовується на практиці. Наприклад, наказом Фонду державного майна України від 27 травня 2026 року № 1053 було прийнято рішення перетворити державне підприємство «Чорноморський яхт-клуб» у товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморський яхт-клуб», 100% часток якого належать державі. Фонд також публікує аналогічні рішення щодо інших державних підприємств. Це демонструє механізм, закладений Законом № 4196-IX: замість старої організаційно-правової форми підприємства створюється господарське товариство, при цьому власником корпоративних прав може залишатися держава.

Офіційні джерела

• Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» від 09.01.2025 № 4196-IX — статті 1–6, 14, 17: перехідний період, заборона створення старих форм підприємств, класифікація суб’єктів підприємництва, об’єднання юридичних осіб, правила переходу. Офіційний текст Закону № 4196-IX

• Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV — статті 50–52, 83–86, 113, 119–139, 325–327: статус ФОП, види підприємницьких товариств, повні та командитні товариства, право приватної, державної і комунальної власності. Офіційний текст Цивільного кодексу України

• Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII — статті 2–4, 10–15, 56: відповідальність товариства й учасників, створення, статут, статутний капітал, ТДВ. Офіційний текст Закону № 2275-VIII

• Закон України «Про акціонерні товариства» від 27.07.2022 № 2465-IX — статті 3–8: статус АТ, акціонери, приватні й публічні АТ, товариство з одним акціонером. Офіційний текст Закону № 2465-IX

• Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV — стаття 2: критерії мікро-, малих, середніх і великих підприємств для фінансової звітності. Офіційний текст Закону № 996-XIV

• Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV — статті 9, 15, 17: відомості ЄДР, вимоги до документів та державна реєстрація створення юридичних осіб. Офіційний текст Закону № 755-IV

• Закон України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-IV — статті 1–8 та інші спеціальні норми щодо створення і діяльності фермерських господарств. Офіційний текст Закону № 973-IV

• Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII — статті 3, 7: принципи ліцензування та перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Офіційний текст Закону № 222-VIII

• Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР — статті 2, 3, 9, 10: розрахункові операції, застосування РРО/ПРРО та законодавчі винятки. Офіційний текст Закону № 265/95-ВР

• Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI — правила оподаткування юридичних осіб і ФОП, спрощена система, ПДВ та інші податкові обов’язки. Офіційний текст Податкового кодексу України

• Фонд державного майна України — інформація про перетворення державних підприємств у господарські товариства: офіційні рішення про перетворення підприємств у ТОВ та АТ у межах реформи. Офіційна сторінка Фонду державного майна України