Як засновнику внести гроші в компанію: позика, фінансова допомога та внески до капіталу

Щоб оплатити оренду, податки чи закупівлю товару коштами засновника, компанія спочатку має визначити підставу їх отримання. Якщо гроші потрібно повернути, оформлюють безпроцентну позику — поворотну фінансову допомогу. Якщо повернення не планують, обирають безповоротну допомогу або належно оформлений внесок до капіталу. Від цього залежать документи, облік і податки.

До переказу погодьте умови з бухгалтером, перевірте повноваження підписанта та підготуйте договір або корпоративне рішення. У платіжному документі зазначте справжнє призначення коштів. Наведені нижче правила стосуються українських компаній, передусім товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ); особливості для фізичних осіб — підприємців (ФОП) розглянуто окремо.

Оберіть спосіб фінансування до внесення грошей

Засновник і компанія є окремими учасниками правовідносин. Тому запису «власні кошти» недостатньо, щоб пояснити надходження особистих грошей власника на рахунок юридичної особи. Компанія повинна розуміти, чи виникає борг, дохід або збільшення капіталу, і мати відповідні документи.

Податковий кодекс України (ПКУ) у підпункті 14.1.257 визначає поворотну фінансову допомогу як кошти, отримані за договором без процентів та іншої плати за користування, з обов’язком повернення. За цивільним законодавством така передача грошей є позикою. Засновник, директор, інша фізична особа або інша компанія можуть виступати позикодавцем; сам статус засновника не робить позику безпроцентною.

Практична рекомендація: якщо власник очікує повернення грошей після сезонного продажу товару, одразу оформіть боргове фінансування. Не створюйте договір на послуги, яких компанія фактично не надаватиме. Пункт 44.1 ПКУ забороняє формувати податкові показники за непідтвердженими даними, а стаття 9 Закону про бухгалтерський облік вимагає первинних документів про реальні господарські операції.

Як оформити безпроцентну позику компанії

Узгодьте договір і підтвердження передачі коштів

Правила позики встановлюють статті 1046–1053 Цивільного кодексу України (ЦКУ). За статтею 1046 договір позики є укладеним із моменту фактичної передачі грошей. Тому підписаний документ потрібно доповнити банківською випискою або належними касовими документами.

Для фінансування юридичної особи оформлюйте письмовий договір: вимоги до письмової форми випливають зі статей 207, 208 і 1047 ЦКУ. Закон не встановлює обов’язкового нотаріального посвідчення звичайного грошового договору позики лише тому, що засновник передає гроші готівкою.

Практично доцільно включити до договору такі умови:

• Сторони та підписанти. Зазначте дані позикодавця, компанії та документи, які підтверджують повноваження її представника.
• Сума і порядок надання. Визначте загальну суму, спосіб передачі та можливість кількох окремих платежів — траншів.
• Відсутність плати. Прямо запишіть, що проценти, комісії та інші компенсації за користування коштами не нараховуються.
• Повернення. Установіть кінцеву дату або графік із сумами та строками кожного платежу, рахунок позикодавця й умови дострокового погашення.
• Зміна умов і повідомлення. Визначте, як сторони підписують додаткові угоди та надсилають вимоги.
• Відповідальність і забезпечення. Узгодьте наслідки порушень з урахуванням обов’язкових тимчасових норм законодавства.

Приклад формулювання умови: «Позика є безпроцентною. Проценти, комісії та будь-яка інша плата за користування коштами не нараховуються та не сплачуються. Позичальник зобов’язаний повернути фактично отриману суму відповідно до графіка, що є додатком до договору». Решту умов потрібно узгодити з конкретним способом фінансування.

Без прямої умови про безпроцентність може застосовуватися стаття 1048 ЦКУ: позикодавець має право на проценти, а за відсутності погодженого розміру їх визначають на рівні облікової ставки Національного банку України (НБУ). Винятки для окремих позик між фізичними особами не є загальним звільненням для фінансування компанії.

Перевірте, хто підписуватиме договір від компанії

Коли директор одночасно надає власні кошти, підписання ним договору за обидві сторони створює ризик конфлікту інтересів. Стаття 92 ЦКУ зобов’язує керівника діяти в інтересах юридичної особи та уникати такого конфлікту, а частина третя статті 238 обмежує вчинення представником правочинів у власних інтересах.

Практична рекомендація: оформіть належне рішення компетентного органу та визначте іншого уповноваженого підписанта від товариства. Перевірте його повноваження за статутом, рішенням або довіреністю. Самого погодження суми фінансування недостатньо, якщо питання представництва залишилося невирішеним.

Окремо перевірте статті 44 і 45 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі — Закон про ТОВ). За загальним правилом частини другої статті 44 правочин, предмет якого перевищує 50% чистих активів за останньою затвердженою фінансовою звітністю, погоджують загальні збори, якщо статут не передбачає іншого. Статут може встановлювати й інші критерії значних правочинів та порядок погодження правочинів із заінтересованістю. Поділ одного значного правочину на кілька не усуває вимог статті 44.

Як передати кошти через банк або касу

Переказ на рахунок компанії

Практично зручно переказувати гроші безпосередньо від зазначеного в договорі позикодавця на рахунок компанії. Наприклад, у призначенні платежу можна написати: «Надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги за договором № 7 від 10.10.2026, транш 1». Для повернення використайте формулювання «Повернення основної суми поворотної фінансової допомоги…» з реквізитами того самого договору та відповідного траншу.

Збережіть договір, рішення про погодження, платіжний документ і виписку про фактичне зарахування. Як практичний захід також підготуйте документи, що пояснюють походження особистих коштів позикодавця, наприклад виписки про накопичення або документи про отриманий дохід. Договір пояснює підставу фінансування компанії, але сам по собі не підтверджує джерело грошей у позикодавця.

Готівкова допомога: обмеження та документи

Пункти 6 і 7 Положення НБУ № 148 встановлюють граничні суми готівкових розрахунків протягом дня з одним контрагентом за одним або кількома документами:

• між суб’єктами господарювання — до 10 000 грн включно;
• між компанією та фізичною особою, яка діє поза підприємницькою діяльністю, — до 50 000 грн включно.

Ці обмеження охоплюють також операції, безпосередньо не пов’язані з продажем. Тому їх потрібно враховувати і при отриманні, і при поверненні готівкової позики. Звичайне фінансування компанії засновником не стає благодійною допомогою лише через слово «допомога» в договорі та не отримує автоматично виняток із пункту 8 Положення.

Понад установлену межу переказуйте гроші з рахунку на рахунок або вносьте їх до каси надавача платіжних послуг для подальшого переказу на рахунок компанії. За пунктом 10 Положення для компанії-отримувача таке зарахування є безготівковим. Якщо гроші не надходили до каси підприємства, оформлювати їх як прийняту підприємством готівку не потрібно.

Якщо позикодавець передає гроші саме до каси компанії, касир приймає їх за прибутковим касовим ордером (ПКО), видає квитанцію та відображає повну суму в касовій книзі в день отримання. Повернення оформлюють видатковим касовим ордером із підтвердженням одержання коштів. Це випливає з пунктів 11, 25–28, 39 і 40 Положення № 148.

Компанія також має врахувати ліміт залишку готівки в касі та правила здавання перевищення. Якщо ліміт не встановлений, він вважається нульовим; водночас пункт 54 передбачає умови, за яких своєчасно здана або використана готівка не вважається понадлімітною.

Отримання позики, яка не є оплатою товарів чи послуг, не є розрахунковою операцією за визначенням статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Тому саме отримання такої позики не потребує розрахункового чека реєстратора розрахункових операцій (РРО) або програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО). Касове оформлення компанії при цьому залишається обов’язковим. Не оформлюйте чек продажу, щоб пояснити надходження позикових грошей.

Як обліковувати допомогу та визначити податкові наслідки

Компанія на загальній системі

Отримуючи позику, компанія збільшує суму грошей і визнає зобов’язання перед позикодавцем. Для позичальника це кредиторська заборгованість. Якщо зобов’язання належно визнане, сама основна сума позики не відповідає критерію доходу з пункту 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід»: отримання грошей не збільшує власний капітал.

Податок на прибуток за підпунктом 134.1.1 ПКУ розраховують від фінансового результату з передбаченими Кодексом коригуваннями. Загального правила «не повернули за 12 місяців — уся позика стала доходом» для звичайного платника податку на прибуток немає. Прострочення договірного платежу також саме по собі не припиняє борг.

Водночас бухгалтер повинен оцінити строк і вартість зобов’язання. За пунктами 4, 9 і 11 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання» поточні зобов’язання відображають за сумою погашення, довгострокові — за теперішньою вартістю, тобто дисконтованою сумою майбутніх платежів. Поточність визначають з урахуванням операційного циклу та дванадцяти місяців від дати балансу.

Практична рекомендація: перед підписанням довгострокової позики попросіть бухгалтера визначити порядок оцінки, а після продовження строку — переглянути його. Умова «без процентів» не скасовує правил дисконтування. Запис «365 днів» також не замінює аналізу фактичних умов і класифікації боргу. Компанії, які застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, оцінюють операцію за своїми стандартами.

Якщо кредитор прощає борг або зобов’язання з іншої належної підстави більше не підлягає погашенню, може виникнути дохід. Відповідні правила містять пункт 5 стандарту 11 та пункт 15 стандарту 15. Тому бухгалтер має отримувати всі додаткові угоди й документи про припинення боргу.

Компанія на єдиному податку: контроль 12 календарних місяців

За підпунктом 3 пункту 292.11 ПКУ поворотна фінансова допомога не входить до доходу платника єдиного податку, якщо її отримано та повернено протягом 12 календарних місяців із дня отримання. Відлік ведуть від фактичного надходження кожної суми. Підписання договору раніше за переказ не запускає цей строк.

Дванадцять календарних місяців потрібно рахувати за календарем. Заміна їх на 365 днів може дати неправильну дату. Подовження строку повернення в договорі не подовжує податкові 12 місяців.

Умовний приклад. Компанія отримала 120 000 грн одним траншем. До закінчення 12 календарних місяців вона повернула 75 000 грн. Неповернений залишок становить 120 000 − 75 000 = 45 000 грн. Саме для цих 45 000 грн умову виключення з доходу не виконано, тому їх потрібно врахувати в доході відповідного звітного періоду. Якщо згодом компанія погасить цей залишок, таке повернення не дає автоматичного права зменшити раніше визнаний дохід: спеціальної загальної норми для такого зменшення пункт 292.11 не містить.

Якщо гроші надходять кількома траншами, створіть окремий рядок для кожного. Практично варто передбачити в документах, яку саме суму отримання погашає кожне повернення, та поставити внутрішнє нагадування завчасно, щоб бухгалтер і керівник встигли перевірити залишок.

Як повернути позику та що робити при затримці

Перед поверненням бухгалтер звіряє фактично отриману суму, попередні погашення та залишок за договором. Компанія перераховує гроші належному кредитору із зрозумілим призначенням платежу та зберігає документ про виконання. Для безготівкового повернення стаття 1049 ЦКУ пов’язує виконання із зарахуванням грошей на банківський рахунок позикодавця, тому платіж варто ініціювати завчасно.

Якщо строк повернення не встановлений або визначений моментом вимоги, за статтею 1049 позичальник повинен повернути гроші протягом 30 днів від пред’явлення вимоги, якщо договір не встановлює іншого. Відсутність конкретної дати не робить позику автоматично безповоротною. Безпроцентну позику можна повернути достроково, якщо інше не передбачено договором.

За загальними правилами статей 625 і 1050 ЦКУ прострочення грошової позики може спричинити вимогу сплатити борг з інфляційними втратами та трьома процентами річних, якщо інший розмір процентів не визначений договором або законом. Якщо погоджено повернення частинами, прострочення чергової частини дає позикодавцю право вимагати дострокового повернення залишку.

Для позик діє спеціальна тимчасова умова. Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ на період воєнного або надзвичайного стану в Україні та протягом 30 днів після його припинення чи скасування звільняє позичальника від відповідальності за статтею 625 і від неустойки за прострочення за договором, за яким банк або інший позикодавець надав кредит чи позику. Передбачені цим пунктом платежі за прострочення, нараховані включно з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню. Це правило не скасовує основний борг, погоджені проценти за користування процентною позикою або податкову умову 12 місяців для платника єдиного податку.

Не визначайте строк позовної давності простим додаванням трьох років до дати прострочення. Для старих боргів потрібно врахувати попередні законодавчі зупинення та продовження строків. Із 4 вересня 2025 року Закон України від 14.05.2025 № 4434-IX виключив пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ, який зупиняв перебіг позовної давності на час воєнного стану. Практично перед списанням заборгованості передайте юристу договір, вимоги, додаткові угоди та документи про платежі, щоб він розрахував строк для конкретного боргу за правилами ЦКУ та його перехідними положеннями.

Повернення фізичній особі та податкова звітність

Підпункт 165.1.31 ПКУ виключає з оподатковуваного доходу фізичної особи основну суму поворотної фінансової допомоги, яку вона надала іншим особам і яка повертається їй. Для застосування цієї норми компанія повинна документально підтвердити, що виплачує саме основну суму раніше отриманої допомоги.

Якщо компанія окремо нараховує проценти, їх потрібно аналізувати як самостійний дохід фізичної особи з виконанням обов’язків податкового агента за пунктом 170.4 ПКУ. Пункт 170.1 регулює орендні доходи та не є підставою для оподаткування повернення позики.

Перед виплатою бухгалтер також перевіряє відображення повернення в додатку 4ДФ — відомостях про доходи фізичних осіб та утримані податки у складі Податкового розрахунку. Відсутність оподатковуваного доходу не є достатньою підставою ігнорувати звітність. За статтею 51 та підпунктом «б» пункту 176.2 ПКУ для юридичних осіб застосовується місячний звітний період. Передбачений цими нормами квартальний період для ФОП та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, не поширюється на компанію.

Коли обрати безповоротну допомогу або внесок до капіталу

Безповоротна фінансова допомога

Якщо надавач не очікує повернення грошей, до платежу узгодьте форму договору та податкові наслідки. Якщо передача коштів за змістом є даруванням, застосовуються статті 719 і 720 ЦКУ. Для дарування грошей компанії укладіть письмовий договір. Частина п’ята статті 719 ЦКУ вимагає нотаріального посвідчення дарування валютних цінностей на суму понад 850 грн лише між фізичними особами. На дарування грошей компанії ця вимога не поширюється. Якщо дарувальником є підприємницьке товариство, перевірте, чи його установчий документ прямо дозволяє дарування; для договору пожертви закон передбачає виняток.

Визначення безповоротної допомоги містить підпункт 14.1.257 ПКУ. Для звичайної грошової підтримки без зустрічних зобов’язань і без оформлення внеску власника до капіталу зазвичай виникає дохід: у платника податку на прибуток — за правилами бухгалтерського обліку, у платника єдиного податку — за правилами статті 292 ПКУ.

Практична рекомендація: не залишайте поворотний договір без змін, якщо сторони вже вирішили, що борг не повертатиметься. Належно оформіть прощення або іншу законну підставу припинення зобов’язання та передайте документи бухгалтеру. Самого усного рішення власника недостатньо для правильного обліку.

Збільшення статутного капіталу ТОВ

Перед рішенням про збільшення перевірте, чи всі учасники повністю внесли свої вклади та чи товариство не володіє часткою у власному статутному капіталі. Стаття 16 Закону про ТОВ дозволяє збільшення лише після повної сплати вкладів усіма учасниками та забороняє його, якщо товариство володіє власною часткою.

Стаття 17 Закону про ТОВ дозволяє збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку без додаткових вкладів. Така операція не забезпечує надходження нових грошей від власника. Для залучення додаткових коштів учасників або третіх осіб застосовують статтю 18.

1. Підготуйте рішення про залучення додаткових вкладів. Загальні збори визначають загальну суму збільшення, передбачений законом коефіцієнт, запланований статутний капітал і строки внесення.
2. Урахуйте переважні права. Кожний учасник має право внести вклад пропорційно своїй частці. Участь інших учасників і третіх осіб після реалізації або відмови від цього права повинна відповідати рішенню зборів.
3. Внесіть кошти в погоджений строк. Загальний строк для учасників — не більше року від рішення. Для наступного етапу внесків третіх осіб та учасників закон передбачає до шести місяців після завершення строку реалізації переважного права, якщо рішення не встановлює менше. Частина восьма статті 18 допускає інші строки та порядок за статутом або одностайним рішенням зборів за участю всіх учасників.
4. Затвердьте результат. Протягом місяця після закінчення строку внесення збори затверджують фактичні вклади, розміри й номінальну вартість часток та збільшений статутний капітал.
5. Завершіть оформлення змін. Підготуйте документи для державної реєстрації відповідних змін і передайте бухгалтеру рішення та підтвердження платежів.

Стаття 18 також дозволяє вносити додаткові вклади шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Якщо учасник планує використати для цього борг компанії за позикою, оформлюйте корпоративне рішення та документи про зарахування. Зміни назви заборгованості в обліку для цього недостатньо.

Для платника єдиного податку підпункт 8 пункту 292.11 ПКУ виключає з доходу кошти та майно, внесені засновниками або учасниками до статутного капіталу. Збережіть документи, які підтверджують саме цю підставу надходження.

Внесок до додаткового капіталу

Для такого фінансування спочатку перевірте статут і належність корпоративного рішення, визначте характер внеску та його облік. Пункт 5 стандарту 15 виключає з бухгалтерського доходу зростання капіталу за рахунок внесків учасників, але платіж потрібно обґрунтовано визнати саме внеском до власного капіталу.

Для єдиного податку не переносіть автоматично виняток щодо статутного капіталу на додатковий: підпункт 8 пункту 292.11 ПКУ прямо називає статутний капітал. Практично доцільно до переказу отримати письмовий висновок бухгалтера щодо конкретних документів і податкового режиму. Сам напис «внесок до додаткового капіталу» не гарантує відсутності податку.

Як поповнити рахунок ФОП власними коштами

ФОП не є окремою від людини юридичною особою, тому підприємець не оформлює позику із самим собою. Для поповнення власного підприємницького рахунку потрібно визначити походження грошей і правила їх відображення за своєю системою оподаткування.

Державна податкова служба України (ДПС) у роз’ясненні щодо власних коштів ФОП пов’язує висновок із загальною системою та пунктом 177.2 ПКУ: власні кошти, внесені на підприємницький рахунок, не є виручкою та не відображаються в типовій формі обліку доходів і витрат як дохід. Цей висновок не слід автоматично застосовувати до ФОП на єдиному податку.

Практична рекомендація: зберігайте документи про джерело власних коштів і переказ, щоб пояснити надходження. Якщо ФОП отримує позику від іншої особи, оформіть окремий договір; для отримувача на єдиному податку перевіряйте умову 12 календарних місяців. Правила бухгалтерського балансу юридичної особи до обліку ФОП не переносять.

Як відокремити фінансування засновника від виручки в Торгсофт

У Торгсофт режим «Фінансовий документ» призначений для обліку готівкових операцій і руху коштів на розрахункових рахунках. Документація передбачає зазначення контрагента, суми, статті фінансового аналізу та призначення платежу. Практично доцільно створити окремі статті для отримання і повернення фінансової допомоги та зазначати договір і транш, щоб власник міг переглядати ці операції окремо від оплат покупців.

Для перевірки руху коштів використовуйте фільтри за періодом, контрагентом, касою або рахунком і статтею аналізу, після чого звіряйте записи з виписками та касовими документами. Перемикач проведення операції через фіскальний реєстратор доступний, якщо його налаштовано на робочому місці; за документацією він виконує внесення або вилучення готівки. Така дія не оформлює продаж і не замінює договір позики.

Окремо ведіть реєстр договорів, траншів, строків і залишків та зберігайте підтвердні документи. Відповідальний працівник має вручну пов’язувати записи Торгсофт із цими доказами за реквізитами документа. Облік руху грошей у програмі використовуйте разом із юридичними документами та бухгалтерським обліком: наведена документація не підтверджує автоматичного юридичного контролю позик, податкових строків або підписання договорів.

Що перевірити перед першим платежем

1. Визначте, чи компанія повертатиме кошти, і погодьте спосіб фінансування з бухгалтером.
2. Перевірте статут, необхідність корпоративного погодження та повноваження підписанта.
3. Підпишіть договір або належно оформіть рішення про вклад до капіталу.
4. Узгодьте суму, спосіб передачі та точне призначення платежу; для готівки перевірте денне обмеження й касове оформлення.
5. Після зарахування збережіть підтвердження та передайте документи в бухгалтерію.
6. Для позики внесіть кожний транш до реєстру, установіть контроль договірної дати, а для платника єдиного податку — також 12 календарних місяців.
7. Перед поверненням звірте залишок і перевірте податкову звітність щодо виплати фізичній особі.

Якщо компанія є резидентом Дія Сіті — платником податку на особливих умовах, звичайний порядок податку на прибуток не можна застосовувати без окремої перевірки: підпункт 134.1.8 ПКУ визначає для неї окремий об’єкт оподаткування. Так само до отримання коштів погодьте окремий аналіз, якщо позикодавець є нерезидентом або фінансування передбачає іноземну валюту.

Нормативні акти для оформлення фінансування

• Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV: статті 92, 207, 208, 238, 625, 719, 720, 1046–1053; Прикінцеві та перехідні положення щодо тимчасових правил за позиками та позовної давності, зокрема пункт 18 щодо звільнення від відповідальності за прострочення позики.
• Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII: статті 16, 17, 18, 44 і 45.
• Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI: підпункт 14.1.257, статті 44 і 51, підпункти 134.1.1, 134.1.8, 165.1.31, пункт 170.4, пункт 176.2, пункт 177.2, стаття 292, зокрема підпункти 3 і 8 пункту 292.11; пункт 5 підрозділу 1 розділу XX щодо застосування суми 17 грн для визначення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у передбачених ним випадках.
• Постанова Правління НБУ від 29.12.2017 № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»: пункти 6–11, 25–29, 39–41, 50, 53 і 54.
• Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV: стаття 9 про первинні документи й облікові регістри.
• Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290: пункти 5, 15 і 19.
• Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20: пункти 4, 5, 9 і 11.
• Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР: стаття 2 та пункти 1 і 2 статті 3 щодо визначення розрахункової операції та оформлення розрахунків при продажу товарів і наданні послуг; ці норми дають змогу відокремити отримання позики від оплати покупця.
• Закон України «Про внесення зміни до розділу „Прикінцеві та перехідні положення“ Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 № 4434-IX: пункт 1 виключає пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України; пункт 2 визначає набрання Законом чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, — 4 вересня 2025 року.