Фіскалізація передоплати та післяплати в інтернет-магазині: РРО/ПРРО, Нова пошта, NovaPay та Укрпошта

Для інтернет-магазину обов’язок застосовувати РРО/ПРРО залежить не від самої назви платежу — «передоплата», «післяплата», «накладений платіж», «відстрочення» — а від того, хто фактично приймає гроші покупця і яким способом відбувається розрахунок. Оплата карткою на сайті, через інтернет-еквайринг або інший платіжний сервіс на користь продавця, як правило, потребує РРО/ПРРО. Прямий переказ покупцем на банківський поточний рахунок продавця за реквізитами IBAN може здійснюватися без РРО/ПРРО. При післяплаті через службу доставки вирішальними є умови договору: якщо перевізник або кур’єр від свого імені приймає післяплату та видає покупцеві розрахунковий документ, продавець окремо цю післяплату через свій РРО/ПРРО не проводить.

Якщо покупець платить частинами, кожна частина, що є розрахунковою операцією — наприклад, оплата карткою або готівкою, — оформлюється окремим фіскальним чеком. Для дистанційного продажу чек може бути паперовим або електронним; ДПС допускає його надання під час розрахунку або не пізніше отримання товару покупцем. Якщо товар уже був фіскалізований, але покупець не забрав посилку, продавець проводить повернення після отримання документального підтвердження від служби доставки. За непроведення належної розрахункової операції або невидачу чека застосовуються фінансові санкції 100% вартості продажу за перше порушення та 150% — за кожне наступне.

Які оплати в інтернет-магазині потребують РРО/ПРРО

Закон № 265/95-ВР вимагає проводити через РРО або ПРРО розрахункові операції на повну суму та надавати покупцеві розрахунковий документ установленої форми. Вимога прямо поширюється і на товари, замовлення або оплата яких здійснюються через Інтернет.

Для типових способів оплати правила виглядають так:

IBAN не завжди означає звільнення від РРО

Важливо відрізняти банківський поточний рахунок від платіжного рахунку небанківського надавача платіжних послуг. ДПС пояснює: якщо покупець отримав реквізити поточного банківського рахунку продавця у форматі IBAN і самостійно переказав кошти через банк, касу банку або інтернет-банкінг, РРО/ПРРО не потрібен.

Якщо ж продавець надає реквізити платіжного рахунку, відкритого небанківським надавачем платіжних послуг, або реквізити платіжної картки, саме по собі використання формату IBAN не створює такого звільнення.

Окремо Податковий кодекс звільняє від РРО/ПРРО платників єдиного податку першої групи. Проте для першої групи діють власні обмеження щодо дозволених видів підприємницької діяльності, тому це звільнення не можна автоматично застосовувати до будь-якого інтернет-магазину.

Як оформлювати повну передоплату

Якщо покупець повністю платить карткою на сайті, через інтернет-еквайринг або інший спосіб, який утворює розрахункову операцію, продавець повинен застосувати РРО/ПРРО і надати фіскальний чек. Квитанція банку, еквайра або платіжного сервісу не замінює фіскальний чек продавця.

Для дистанційної торгівлі Закон № 265 не встановлює окремої кількості хвилин або годин між оплатою та фіскалізацією. ДПС виходить із того, що чек має бути виданий покупцеві під час дистанційного розрахунку або не пізніше моменту отримання товару. Якщо інформація про інтернет-еквайрингові платежі надходить продавцю з банківської виписки, ДПС допускає фіскалізацію не пізніше наступного робочого дня за випискою, із дотриманням хронології операцій, але в будь-якому разі до вручення товару.

Якщо вся оплата проведена прямим банківським переказом на поточний рахунок продавця за IBAN і підпадає під виняток для банківської операції, фіскальний чек за такою оплатою не потрібен. При цьому покупцеві все одно мають бути надані документи, що підтверджують електронний правочин і продаж товару відповідно до законодавства про електронну комерцію та захист прав споживачів.

Передоплата частинами: скільки чеків потрібно

Якщо покупець розраховується кількома платежами — наприклад, вносить аванс, потім ще одну частину і доплачує залишок, — ДПС вимагає окремий фіскальний чек на кожну частину розрахунку, якщо ця частина приймається готівкою або платіжною карткою.

У ПРРО ДПС для таких операцій передбачені умови оплати:

• «Передплата» — зазначається сума першої часткової оплати;

• «Чергова сплата» — зазначаються попередньо отримані суми, поточна сплата та фіскальний номер чека передоплати;

• «Остаточний розрахунок» — зазначаються раніше отримані платежі, сума остаточної оплати та фіскальний номер чека передоплати.

Отже, законодавчий підхід полягає не в тому, що аванс і остаточну оплату потрібно «об’єднати» в один чек. Кожна фактична розрахункова операція оформлюється окремо, а наступні чеки мають забезпечувати зв’язок із попередніми платежами.

Якщо один платіж був за IBAN, а інший — карткою або готівкою

ДПС окремо розглядає змішану схему. Наприклад, покупець спочатку переказав 1 000 грн на поточний банківський рахунок продавця за IBAN, а решту заплатив готівкою. Перший банківський платіж може не проводитися через РРО/ПРРО, але на отриману готівку необхідний фіскальний чек; при цьому в чеку має бути врахована інформація про раніше отриману оплату.

Післяплата через службу доставки: вирішальним є договір

Для післяплати не існує правила «завжди пробивати чек при відправленні» або «завжди чек видає пошта». ДПС прямо зазначає, що обов’язки продавця визначаються умовами договорів із перевізником, кур’єром, експедитором, логістичною компанією та платіжним посередником.

Варіант 1. Перевізник або кур’єр приймає післяплату від свого імені

Якщо за договором перевізник або кур’єр:

• передає відправлення покупцеві;

• від свого імені приймає від покупця післяплату;

• видає покупцеві розрахунковий документ про приймання коштів;

• після цього перераховує належну продавцеві суму,

ДПС вважає, що продавець не зобов’язаний додатково проводити цю післяплату через власний РРО/ПРРО. До посилки продавець вкладає видаткову накладну або інший документ, який підтверджує походження товару. Для товарів, щодо яких закон вимагає гарантійних документів, додається також гарантійний талон, технічний паспорт або документ, що його замінює.

Якщо частина вартості була сплачена продавцю заздалегідь карткою, ця передоплата фіскалізується продавцем за загальними правилами. Післяплата, яку за відповідним договором від свого імені приймає перевізник і підтверджує своїм розрахунковим документом, не потребує другого чека продавця лише через подальше перерахування коштів продавцю.

Варіант 2. Логістична компанія лише перевозить товар

ДПС окремо описує модель, коли експедитор або логістична компанія:

• не є кур’єром чи перевізником у розумінні відповідних правовідносин;

• не бере участі в договорі купівлі-продажу;

• не приймає післяплату;

• лише забезпечує доставку;

• а кошти продавцю надалі переказує окремий банк чи небанківський фінансовий посередник.

Для такої моделі ДПС вимагає сформувати фіскальний чек до відправлення товару і вкласти його до посилки або передати покупцеві в електронній формі до чи під час передачі товару експедитору. У роз’ясненні ДПС для цього сценарію використовується умова оплати «кредит» або «відстрочення оплати» та безготівкова форма оплати. Повторно фіскалізувати подальше перерахування грошей фінансовим посередником продавцю не потрібно.

Саме тому перед налаштуванням чеків для післяплати підприємцю потрібно перевірити не рекламну назву послуги доставки, а договір: хто приймає гроші, від чийого імені, який документ отримує покупець і яку роль у розрахунку має перевізник.

Післяплата через Нову пошту та NovaPay

У публічному описі бізнес-послуги Нової пошти за договором післяплати зазначено, що покупець оплачує товар при отриманні, після чого кошти перераховуються продавцю. Для бізнес-клієнтів також формуються реєстри прийнятих платежів із номером ТТН, платником, сумою та датою оплати. Фінансова частина післяплати обслуговується NovaPay.

Однак сама наявність у ТТН слів «післяплата» або «NovaPay» не є достатньою підставою автоматично вирішити питання з РРО. Потрібно звірити свій конкретний договір із критеріями, які ДПС навела в ЗІР № 40693: чи приймається післяплата перевізником/кур’єром від свого імені та чи видається покупцеві відповідний розрахунковий документ.

Не слід змішувати цю модель із ситуацією, коли покупець до відправлення оплачує товар продавцю через NovaPay як звичайний платіжний сервіс або інтернет-еквайринг. Для такого онлайн-платежу ДПС наводить NovaPay серед прикладів безготівкових способів розрахунку, які відображаються у фіскальному чеку продавця.

Післяплата через Укрпошту

Укрпошта надає окрему платіжну послугу «Переказ Післяплата»: покупець оплачує товар під час його отримання, а кошти переказуються отримувачу. Актуальний порядок цієї платіжної послуги затверджений внутрішнім наказом АТ «Укрпошта» і регулює приймання та переказ коштів без відкриття рахунку.

Для бізнес-клієнта знову потрібно виходити з конкретного договору та схеми приймання коштів. Якщо умови відповідають моделі ДПС, за якою оператор або перевізник від свого імені приймає післяплату та видає покупцю розрахунковий документ, продавець не дублює цю післяплату власним фіскальним чеком. Якщо фактична схема інша, застосовується відповідний порядок фіскалізації продавцем.

Що має бути у фіскальному чеку інтернет-магазину

Форма фіскального касового чека № ФКЧ-1 та його обов’язкові реквізити встановлені Положенням, затвердженим наказом Міністерства фінансів № 13. Для продавця важливо, щоб чек містив усі обов’язкові реквізити, які стосуються конкретної операції, зокрема дані суб’єкта господарювання та господарської одиниці, найменування й кількість товару, його вартість, податкові реквізити за наявності, загальну суму, дату й час операції, номер чека та фіскальний номер.

Особливо важливо правильно відображати спосіб розрахунку. За чинною формою чека:

• у рядку 18 зазначається форма оплати — «ГОТІВКА», «БЕЗГОТІВКОВА» або «ІНШЕ», сума за цією формою та валюта;

• у рядку 19 зазначається фактично використаний засіб оплати: картка, інтернет-еквайринг, інтернет-банкінг, переказ через QR-код, конкретний платіжний сервіс тощо;

• при кількох формах або засобах оплати відповідні рядки повторюються.

Наприклад, при оплаті карткою на сайті ДПС рекомендує зазначати безготівкову форму оплати та засіб «Інтернет-еквайринг» або «оплата карткою в Інтернеті». Для платежу через сервіс NovaPay ДПС допускає зазначення назви відповідного платіжного сервісу як засобу оплати.

Умова договору «кредит», «відстрочення» чи «післяплата» не повинна підміняти інформацію про фактичну форму та засіб оплати там, де форма чека вимагає показати саме фактичний спосіб розрахунку.

Електронний чи паперовий чек

Паперовий та електронний фіскальні чеки є рівнозначними. Закон № 265 дозволяє, зокрема:

• надрукувати чек;

• показати покупцеві QR-код, який дає змогу ідентифікувати розрахунковий документ;

• надіслати електронний розрахунковий документ на номер телефону або адресу електронної пошти, надані покупцем.

Тому інтернет-магазину не потрібно обов’язково вкладати паперовий чек у кожну посилку, якщо законна модель операції дозволяє надати електронний чек і його своєчасно передано покупцеві. Водночас для окремого сценарію післяплати через експедитора ДПС прямо вимагає сформувати чек до відправлення, але дозволяє або вкласти його до коробки, або надіслати покупцеві.

Що робити, якщо покупець не забрав посилку

Порядок залежить від того, чи формував продавець свій фіскальний чек до відправлення.

Якщо продаж був фіскалізований продавцем, але покупець відмовився від посилки або взагалі її не отримав, продавець повинен отримати від служби доставки документальне підтвердження повернення. Після цього через РРО/ПРРО проводиться операція повернення на підставі документа служби доставки та первісного фіскального чека, за яким можна ідентифікувати товар. ДПС вказує, що таку операцію потрібно провести в день отримання підтвердних документів, а якщо вони отримані вже після завершення робочого дня — з урахуванням режиму роботи підприємця.

Якщо покупець не сплачував коштів і продавець нічого йому не повертає, акт про видачу коштів не складається. Повернення товару в обліку та повернення грошей покупцю — це різні операції.

Якщо ж кошти покупцеві фактично повертаються, видача коштів реєструється через РРО/ПРРО відповідною операцією повернення. При сумі фактичного повернення понад 100 грн складається акт про видачу коштів. У ньому зазначаються дані документа, що встановлює особу покупця, інформація про товар, сума повернення, номер, дата і час первісного розрахункового документа. Такі акти зберігаються протягом трьох років.

Які документи варто зберігати при передоплаті та післяплаті

Для інтернет-продажів із доставкою повинна зберігатися документальна послідовність операції. Залежно від схеми це можуть бути:

• замовлення або рахунок покупця;

• документ про передоплату;

• фіскальні чеки та їх фіскальні номери;

• видаткова накладна;

• ТТН або інший документ служби доставки;

• договір із перевізником, кур’єрською або логістичною компанією;

• договір із банком чи платіжним сервісом;

• реєстри післяплат і переказів від оператора;

• банківські виписки;

• підтвердження вручення або повернення відправлення;

• документи про повернення коштів;

• гарантійний талон, технічний паспорт або інші обов’язкові документи для товарів, щодо яких вони передбачені законодавством.

Ці документи важливі не лише для підтвердження доходу та руху товару. Саме договір із поштовим або платіжним оператором дає змогу встановити, хто повинен фіскалізувати післяплату.

Облік товарних запасів для ФОП

Окремо від фіскалізації платежу Закон № 265 передбачає облік товарних запасів для визначених категорій ФОП. Порядок такого обліку встановлений наказом Мінфіну № 496: інформація про надходження та вибуття товарів вноситься до Форми обліку на підставі первинних документів, а надходження має бути відображене до початку реалізації товару.

Вимога не поширюється на ФОП — платників єдиного податку, які не є платниками ПДВ, крім підприємців, що реалізують технічно складні побутові товари, які підлягають гарантійному ремонту, лікарські засоби та медичні вироби, а також ювелірні й побутові вироби з дорогоцінних металів і каміння. Порядок № 496 також застосовується до ФОП на загальній системі та до відповідних ФОП — платників ПДВ.

Документами про походження товару можуть бути, зокрема, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупівлі, фіскальні та товарні чеки й інші первинні документи, які дають змогу ідентифікувати постачальника, отримувача, товар, кількість і вартість.

Штрафи за порушення при фіскалізації передоплати та післяплати

За пунктом 1 статті 17 Закону № 265 фінансові санкції застосовуються, зокрема, якщо розрахункова операція:

• проведена без РРО/ПРРО, коли його застосування обов’язкове;

• проведена не на повну суму;

• проведена без видачі покупцеві належного розрахункового документа.

Розмір санкції становить:

Пільгові розміри 25% і 50%, які раніше діяли для частини ФОП — платників єдиного податку, більше не застосовуються: з 1 серпня 2025 року діють повні санкції 100% і 150%.

Крім фінансових санкцій до суб’єкта господарювання, стаття 155-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків. Для осіб, які безпосередньо проводять розрахунки, штраф становить від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, для посадових осіб — від п’яти до десяти. При повторному протягом року аналогічному адміністративному порушенні — відповідно від п’яти до десяти та від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів.

Приклад із практики ДПС

ДПС у ЗІР № 40693 розглядає дві зовні схожі доставки з післяплатою.

У першій товар передає експедитор, який не бере участі в розрахунку. За такої моделі ДПС вимагає чек продавця ще до відправлення. У другій кур’єр або перевізник за договором сам приймає післяплату від покупця і видає йому розрахунковий документ. У цьому випадку продавець не зобов’язаний повторно фіскалізувати післяплату, а вкладає до посилки видаткову накладну та інші обов’язкові документи на товар.

Цей приклад показує, чому однакова позначка «післяплата» у двох інтернет-магазинах може мати різні наслідки для РРО/ПРРО.

РРО/ПРРО, передоплата та післяплата в Торгсофт: рахунки, фіскальні чеки й контроль доставки

Для інтернет-продажів у Торгсофт можна вести операцію через режим торгівлі з випискою рахунка: створити рахунок покупця, зафіксувати передоплату, сформувати видаткову накладну та пов’язати її з рахунком. У розділі передоплат програма зберігає внесення та повернення передоплати; для операцій із підключеним фіскальним обладнанням передбачено формування фіскального чека передоплати.

Для Нової пошти Торгсофт підтримує роботу з післяплатою у видаткових накладних і дає змогу відбирати відправлення за станами «З післяплатою», «Гроші повинні прийти», «Гроші прийшли» та «Гроші отримані». Це дозволяє відокремити факт відправлення товару від факту отримання покупцем посилки та подальшого надходження післяплати. Для Укрпошти передбачено створення ТТН, друк ярликів, відстеження накладних і автоматичне масове оновлення їх статусів.

Окремо в Торгсофт доступний модуль ПРРО та аналітика фіскальних чеків: можна контролювати тип документа, дату й час, фіскальний номер, пов’язану реалізацію, повернення або рахунок, режим онлайн/офлайн та факт реєстрації документа на фіскальному сервері. Банківські виписки можуть використовуватися для зіставлення отриманих оплат із рахунками. Такі можливості допомагають побудувати єдиний ланцюг «замовлення — оплата — чек — відвантаження — ТТН — післяплата або повернення», але обрана схема фіскалізації повинна відповідати саме договору підприємця з банком, платіжним сервісом і службою доставки.

Як організувати фіскалізацію інтернет-продажу

Перед запуском або зміною схеми оплати варто зафіксувати для кожного способу продажу:

1. Хто отримує гроші безпосередньо від покупця.

2. Чи є платіж прямим банківським переказом на поточний рахунок за IBAN або розрахунком карткою/через платіжний сервіс.

3. Хто видає покупцеві розрахунковий документ при післяплаті.

4. Яку роль за договором виконує служба доставки — перевізника/кур’єра чи лише експедитора.

5. Коли формується фіскальний чек передоплати, чергової сплати та остаточного розрахунку.

6. Яким способом покупець отримує електронний або паперовий чек.

7. Як підтверджується повернення неврученої посилки.

8. Як зіставляються ТТН, реєстри післяплат, банківські виписки, рахунки, видаткові накладні та фіскальні чеки.

Для післяплати через конкретного оператора ключовим документом залишається договір. Якщо його умови не дають однозначної відповіді, хто є учасником розрахунку та хто видає покупцеві розрахунковий документ, доцільно отримати індивідуальну податкову консультацію щодо саме цієї договірної моделі.

Офіційні джерела

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР — статті 2, 3, 9, 17, 26. Визначає розрахункову операцію, обов’язок застосування РРО/ПРРО, винятки та фінансову відповідальність.
Закон № 265/95-ВР на сайті Верховної Ради України

Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII — стаття 8, зокрема частина одинадцята щодо розрахункового документа та моменту його надання. Закон залишається чинним; Закон № 3153-IX, який має його замінити, ще не набрав чинності.
Закон № 1023-XII на сайті Верховної Ради України

Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII — статті 11 і 13 щодо електронного договору, підтвердження електронного правочину та документів про оплату.
Закон № 675-VIII на сайті Верховної Ради України

Наказ Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів…» — розділ II, форма № ФКЧ-1, обов’язкові реквізити, форма та засоби оплати.
Наказ Мінфіну № 13 на сайті Верховної Ради України

Наказ Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» — розділ III, зокрема правила проведення повернень і складання акта при поверненні коштів понад 100 грн.
Наказ Мінфіну № 547 на сайті Верховної Ради України

Наказ Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 — порядок реєстрації та застосування програмних РРО.
Наказ Мінфіну № 317 на сайті Верховної Ради України

Наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб — підприємців, у тому числі платників єдиного податку» — розділи I–II та Форма ведення обліку товарних запасів.
Наказ Мінфіну № 496 на сайті Верховної Ради України

Податковий кодекс України № 2755-VI — пункт 296.10 статті 296 щодо незастосування РРО/ПРРО платниками єдиного податку першої групи.
Податковий кодекс України на сайті Верховної Ради України

ЗІР ДПС, відповідь № 40693 — застосування РРО/ПРРО при післяплаті та різниця між доставкою експедитором і прийманням післяплати кур’єром/перевізником.
Роз’яснення ДПС щодо післяплати та служб доставки

ЗІР ДПС, відповідь № 41509 — часткова оплата, передоплата, чергова сплата й остаточний розрахунок.
Роз’яснення ДПС щодо оплати товару кількома платежами

ЗІР ДПС, відповідь № 42314 та № 43434 — оплата через інтернет-банкінг за реквізитами банківського поточного рахунку IBAN та відмінність від платіжного рахунку небанківського надавача.

ДПС, роз’яснення від 11.08.2026 — порядок оформлення через РРО/ПРРО повернення посилки, яку покупець не отримав.
Роз’яснення ДПС «Покупець не забрав товар: коли через РРО/ПРРО оформити повернення?»

Офіційні умови післяплати Нової пошти/NovaPay — порядок приймання післяплати, перерахування коштів продавцю та формування реєстрів платежів.
Договір післяплати для бізнесу Нової пошти

АТ «Укрпошта», Порядок надання платіжної послуги «Переказ Післяплата» — порядок приймання та переказу коштів без відкриття рахунку.
Порядок «Переказ Післяплата» Укрпошти