Компенсація за пошкоджене та знищене майно бізнесу: що робити ФОП і компаніям

Для підприємців важливо розділяти державну програму «єВідновлення» та механізми відшкодування збитків бізнесу. «єВідновлення» призначене для пошкодженого або знищеного житла і не є програмою виплат за зруйновані магазини, склади, офіси, виробничі приміщення, обладнання чи товарні запаси підприємств. Для бізнесу основне завдання — належно зафіксувати подію та збитки, підтвердити право на майно, провести інвентаризацію й оцінку втрат та подати заяву до міжнародного Реєстру збитків, якщо для відповідного виду втрат уже доступна категорія заяв.

Юридичні особи вже можуть подавати до Реєстру збитків заяви, зокрема за категоріями C3.1 «Пошкодження, знищення або втрата активів» і C3.2 «Втрата контролю над майном на тимчасово окупованих територіях». Для ФОП передбачена категорія A3.5 щодо втрати прибутку від приватного підприємництва, а фізична особа — власник нежитлового приміщення може використовувати категорію A3.2. Окремі правила Реєстру передбачають також інші економічні втрати та витрати на релокацію. Внесення заяви до Реєстру ще не означає призначення або виплату коштів: оцінювати заяви по суті й визначати компенсацію має майбутня Міжнародна комісія з розгляду заяв.

Чи може бізнес отримати компенсацію за програмою «єВідновлення»

Закон № 2923-IX регулює компенсацію за окремі категорії пошкоджених і знищених об’єктів нерухомості. До них належать насамперед квартири, інші житлові приміщення, будинки садибного типу, садові та дачні будинки, а також визначені законом об’єкти житлового будівництва. Дія цієї програми не поширюється як загальний механізм відшкодування збитків підприємству за магазин, склад, виробничий цех, офіс, обладнання або товар.

ФОП може скористатися «єВідновленням» як фізична особа — власник житла, якщо конкретний об’єкт відповідає вимогам програми. Сам статус підприємця не дає права отримати через «єВідновлення» кошти за майно, яке використовувалося в підприємницькій діяльності.

Це має практичне значення: за знищену квартиру підприємець може мати право на державну житлову компенсацію, а за знищений магазин, товар і втрачений прибуток потрібно застосовувати інші механізми.

Які збитки бізнесу потрібно фіксувати

Постанова КМУ № 326 і Методика, затверджена наказом Мінекономіки та Фонду державного майна № 3904/1223, передбачають визначення реальних збитків, упущеної вигоди та потреб у відновленні підприємств та інших суб’єктів господарювання. Методика охоплює нерухомість, машини й обладнання, транспортні засоби, товарно-матеріальні запаси, біологічні активи, єдині майнові комплекси та інше майно.

Для бізнесу варто окремо документувати:

Методика № 3904/1223 визначає упущену вигоду саме як неотриманий прибуток, а не весь потенційний виторг. Тому для заяви недостатньо показати, скільки підприємство могло отримати від продажів: потрібно враховувати витрати, які були б необхідні для отримання цього доходу. Аналогічний підхід застосовує міжнародний Реєстр збитків.

Що робити підприємцю одразу після пошкодження або знищення майна

1. Зафіксувати наслідки

Якщо перебування на об’єкті безпечне, необхідно зробити фото та відео:

• загального вигляду об’єкта;

• адреси та орієнтирів, за якими можна визначити місце;

• пошкоджень будівлі;

• обладнання, техніки, товару;

• серійних, інвентарних номерів та маркування, якщо вони збереглися;

• слідів пожежі, вибуху, уламків та інших наслідків події.

Не слід розбирати пошкоджене обладнання, вивозити залишки товару або проводити ремонт до первинної фіксації, якщо немає необхідності негайно усунути небезпеку.

Якщо територія замінована, перебуває під обстрілами чи окупацією, ризикувати життям для фотофіксації не потрібно. Для міжнародного Реєстру можуть використовуватися різні докази, а для майна на тимчасово окупованих територіях передбачені окремі категорії заяв.

2. Повідомити поліцію або прокуратуру

Заява про кримінальне правопорушення є важливим додатковим доказом обставин знищення чи пошкодження майна. У заяві варто описати саму подію, дату, місце, пошкоджене майно, орієнтовні наслідки та додати наявні матеріали.

За статтею 214 Кримінального процесуального кодексу слідчий, дізнавач або прокурор повинен внести відповідні відомості до ЄРДР невідкладно, але не пізніше 24 годин після заяви або повідомлення, розпочати розслідування та через 24 години після внесення даних надати заявнику витяг із ЄРДР.

Підприємцю не потрібно самостійно визначати остаточну кримінально-правову кваліфікацію події. Завдання заявника — достовірно описати факти та отримати підтвердження їх реєстрації.

3. Подати інформацію про пошкоджену нерухомість до державного Реєстру

Порядок за постановою КМУ № 380 передбачає подання інформаційних повідомлень про пошкоджене та знищене нерухоме майно. Представник юридичної особи може подати таке повідомлення через портал Дія. У повідомленні зазначаються дані про об’єкт, право на нього, стан майна, дата й обставини пошкодження, опис та, за наявності, фото і відео.

Функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок збройної агресії, регулює також постанова КМУ № 624.

Важливо: інформаційне повідомлення про пошкоджене майно не є рішенням про виплату компенсації бізнесу. Воно фіксує інформацію в державній системі та може бути частиною доказової бази.

4. Провести інвентаризацію

Для юридичних осіб стаття 10 Закону № 996-XIV вимагає проводити інвентаризацію активів і зобов’язань для підтвердження їх фактичної наявності, стану та оцінки. Детальний порядок встановлює Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань № 879.

Після пошкодження бізнесу доцільно створити комісію та задокументувати:

• що фактично залишилося;

• що знищено;

• що пошкоджено, але може бути відновлено;

• що втрачено або доступ до чого відсутній;

• кількість і вартість товарних залишків;

• стан основних засобів та обладнання.

Якщо наслідком події стали пожежа, псування активів або інші обставини, для яких Положення № 879 прямо передбачає обов’язкову інвентаризацію, необхідно дотримуватися спеціальних вимог цього Положення.

На ФОП Положення № 879 не поширюється в тому самому режимі, що на юридичних осіб. Однак підприємцю також потрібно сформувати власний документальний пакет: перелік втрачених товарів і майна, акт фіксації або списання, закупівельні документи, виписки, накладні, фото й інші підтвердження.

5. Зібрати документи на право власності та походження майна

До доказового пакета залежно від виду активу можуть входити:

• витяги з Державного реєстру речових прав;

• договори купівлі-продажу, оренди, лізингу;

• акти приймання-передачі;

• видаткові й прибуткові накладні;

• митні декларації;

• платіжні документи;

• технічні паспорти;

• документи на автомобілі;

• інвентарні картки;

• бухгалтерські регістри;

• договори з контрагентами;

• фінансова і податкова звітність;

• складські звіти та відомості про залишки.

Чим точніше можна довести існування конкретного активу до події, його характеристики та вартість, тим сильнішою буде доказова база.

Як оформити пошкодження будівлі

Для будівель і споруд діє Порядок виконання невідкладних робіт, затверджений постановою КМУ № 473. Категорія пошкодження об’єкта визначається за результатами обстеження або огляду та характеризує можливість його подальшої експлуатації чи необхідність припинення експлуатації.

Якщо пошкоджено магазин, склад, офіс або виробничу будівлю, технічне обстеження є особливо важливим, коли потрібно підтвердити:

• можливість або неможливість безпечної експлуатації;

• ступінь руйнування конструкцій;

• потребу в капітальному ремонті чи реконструкції;

• необхідність демонтажу;

• обсяг відновлювальних робіт.

Для професійного обстеження пошкоджених внаслідок воєнних дій об’єктів діє також Методика проведення обстеження та оформлення його результатів.

Як визначити суму збитків бізнесу

Власного акта підприємства або довільного кошторису недостатньо, коли потрібне професійне підтвердження розміру значних збитків.

Методика № 3904/1223 є обов’язковою під час оцінки збитків підприємств та інших суб’єктів господарювання, завданих збройною агресією. Вона передбачає незалежну оцінку суб’єктом оціночної діяльності або судову експертизу. Результат оцінки має вартісне вираження.

Оцінювати можна, зокрема:

• реальні збитки від пошкодження, втрати або знищення нерухомості;

• машини й обладнання;

• транспорт;

• товарно-матеріальні запаси;

• інше рухоме майно;

• упущену вигоду;

• потреби у відновленні.

Методика окремо передбачає оцінку рухомого майна, яке належить ФОП і не відображене у фінансовій звітності підприємства: така оцінка можлива за наявності доказів існування майна на дату заподіяння шкоди та інформації про його вік і технічний стан.

Дата оцінки визначається за правилами Методики та не може бути раніше 23 лютого 2022 року. Витрати на незалежну оцінку, експертизу та, за потреби, рецензування звіту оплачуються підприємством, фізичною особою або з інших джерел, не заборонених законом.

Міжнародний Реєстр збитків: які заяви може подати юридична особа

Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, створений для збирання та збереження заяв і доказів щодо шкоди, втрат та збитків, завданих починаючи з 24 лютого 2022 року на території України в її міжнародно визнаних кордонах. Він охоплює вимоги фізичних і юридичних осіб та держави.

C3.1 — пошкодження, знищення або втрата активів

Ця категорія вже доступна через Дію для юридичних осіб.

До неї належать вимоги щодо:

• пошкодження, знищення або втрати активів;

• втрати прибутку, пов’язаного з такими активами;

• повної втрати бізнесу;

• інших прямих витрат, спричинених пошкодженням, знищенням або втратою активів.

Поняття активу охоплює матеріальні та нематеріальні цінності, від яких власник отримує або очікує отримувати економічну вигоду.

Юридичній особі потрібно підтвердити самого заявника та його представника, право власності або, у передбачених випадках, право господарського відання чи оперативного управління, надати відомості про актив, обставини події, опис і оцінку шкоди, орієнтовну суму вимоги та методику розрахунку.

C3.2 — втрата контролю над майном на тимчасово окупованих територіях

Ця категорія відкрита для юридичних осіб, які через тимчасову окупацію втратили контроль над майном 24 лютого 2022 року або пізніше. Подання відбувається через Дію.

Заявити можна, зокрема, вартість майна, втрачений прибуток через неможливість ним користуватися та повну втрату бізнесу. Заява можлива і щодо майна на території, яка згодом була деокупована та над яким контроль відновлено.

Якщо після подання заяви контроль над активом буде відновлено, заявник повинен оновити інформацію в Реєстрі.

C3.3 — переміщення або евакуація бізнесу

Правила міжнародного Реєстру передбачають окрему категорію C3.3 для юридичних осіб, які були змушені перемістити або евакуювати бізнес. До вимоги можуть входити витрати на перевезення, логістику, перезапуск бізнесу, окремі витрати на персонал та втрачений прибуток, пов’язаний із релокацією.

C3.4 — інші економічні втрати

C3.4 призначена для економічних втрат юридичних осіб, які не належать до інших спеціальних категорій. Водночас пошкоджені активи та пов’язані з ними втрати належать до C3.1, а втрата контролю над майном на ТОТ — до C3.2.

Форми Реєстру вводяться в Дії поетапно, тому доступність конкретної категорії для електронного подання потрібно перевіряти безпосередньо в актуальному каталозі послуг.

Які заяви може подати ФОП

Для підприємця важливо не змішувати категорії, призначені для юридичних осіб, із категоріями фізичних осіб.

A3.5 — втрата приватного підприємництва

Категорія призначена для фізичних осіб, які зареєстровані або раніше були зареєстровані як ФОП і через російську агресію втратили можливість повністю або частково вести підприємницьку діяльність та внаслідок цього втратили прибуток. Подати заяву можна і тоді, коли ФОП уже офіційно припинено.

У категорії A3.5 заявляється саме втрачений прибуток. Для обґрунтування можуть використовуватися документи щодо діяльності до її припинення: договори, рахунки, акти, банківські виписки, податкова звітність та інша фінансова документація.

Втрата самих активів або витрати на релокацію не належать до A3.5. Правила Реєстру відносять такі економічні втрати ФОП до категорії A3.7.

A3.2 — пошкодження або знищення нежитлової нерухомості

Якщо магазин, офіс, склад, майстерня або інше нежитлове приміщення належить підприємцю як фізичній особі, для пошкодження або знищення такого об’єкта передбачена категорія A3.2. У заяві зазначаються право власності, обставини пошкодження, докази та вартість збитків. Якщо об’єкт має кількох співвласників, кожен подає заяву окремо.

A3.6 — втрата доступу або контролю над нерухомістю на ТОТ

Фізична особа — власник нерухомості на тимчасово окупованій території може подати заяву щодо втрати доступу або контролю за категорією A3.6. Потрібно підтвердити право на об’єкт, обставини втрати доступу або контролю та додати докази.

A3.7 — інші економічні втрати

Правила A3.7 охоплюють, серед іншого, економічні втрати ФОП від пошкодження, знищення або втрати активів, які використовувалися у професійній діяльності, а також витрати на евакуацію чи релокацію бізнесу: перевезення, логістику, перезапуск та інші прямі витрати.

Категорії Реєстру запускаються для подання поступово, тому перед формуванням заяви необхідно перевіряти, чи відповідна електронна форма вже доступна в Дії.

Які докази підготувати для міжнародного Реєстру збитків

Єдиного документа, який самостійно доводить весь розмір збитків, немає. Доцільно сформувати електронне досьє окремо за кожним об’єктом або групою пов’язаних активів.

До нього можуть входити:

1. Документи, які ідентифікують заявника та підтверджують повноваження представника.

2. Документи про право власності, господарського відання, оперативного управління або інше право, яке допускається правилами відповідної категорії.

3. Фото і відео до та після події.

4. Інвентаризаційні документи й акти списання.

5. Бухгалтерські та складські дані.

6. Договори, накладні, акти, платіжні документи.

7. Технічне обстеження будівлі.

8. Висновки ДСНС та інших служб, якщо вони складалися.

9. Витяг з ЄРДР, якщо подано заяву про кримінальне правопорушення.

10. Звіт про незалежну оцінку або висновок експерта.

11. Документи про доходи, витрати та прибуток для розрахунку упущеної вигоди.

12. Документи щодо витрат на евакуацію, перевезення або релокацію.

Сам міжнародний Реєстр рекомендує подавати всі релевантні документи, записи, фотографії та інші докази, які допомагають підтвердити заяву.

Бухгалтерський облік знищеного майна

Юридична особа повинна відобразити наслідки втрати активів у бухгалтерському обліку відповідно до застосовуваних національних положень стандартів бухгалтерського обліку або МСФЗ. Це прямо враховано Методикою № 3904/1223.

Практично бухгалтерська процедура повинна спиратися не лише на фото руйнування, а й на первинні документи:

• наказ про інвентаризацію;

• інвентаризаційні описи;

• протоколи та рішення комісії;

• акт про пошкодження або списання;

• технічні та експертні документи;

• документи про первісну та балансову вартість;

• документи, які підтверджують причину втрати.

Для податкового й бухгалтерського обліку особливо важливо, щоб кількість і найменування списаних товарів збігалися з даними складського обліку та первинних документів.

ПДВ при знищенні товарів та основних засобів

Для платників ПДВ діє спеціальне правило пункту 32¹ підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу. Якщо товари, які були придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені або втрачені внаслідок обставин непереборної сили під час воєнного або надзвичайного стану, вони не вважаються використаними в негосподарській чи неоподатковуваній діяльності. Тому компенсуючі податкові зобов’язання за пунктом 198.5 ПКУ не нараховуються.

ДПС окремо наголошує на належному документальному підтвердженні. У роз’ясненні від 10 серпня 2026 року податкова служба вказує на необхідність первинних документів про знищення або втрату та сертифіката ТПП України або уповноваженої регіональної торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини.

Для ліквідації основних засобів застосовуються також положення пункту 189.9 ПКУ щодо випадків знищення, зруйнування або ліквідації без згоди платника за належного документального підтвердження. Тому документи на списання основного засобу мають підтверджувати, що він знищений, розібраний або перетворений так, що більше не може використовуватися за первісним призначенням.

Чи потрібно проводити списання через РРО або ПРРО

Ні, саме внутрішнє списання знищеного товару зі складського або бухгалтерського обліку не є розрахунковою операцією з покупцем.

Закон № 265/95-ВР визначає розрахункову операцію через приймання коштів або платіжних інструментів від покупця за товар чи послугу, а також повернення коштів покупцю. При списанні знищеного товару покупця і розрахунку з ним немає. Тому окремий фіскальний чек лише через факт списання товару не створюється.

Якщо частина пошкоджених товарів надалі фактично продається покупцям, уже сама операція продажу проводиться через РРО/ПРРО за загальними правилами.

Що робити, якщо майно залишилося на тимчасово окупованій території

Неможливість фізично оглянути актив не означає, що втрату не потрібно документувати.

Юридичній особі варто зберегти:

• документи на майно;

• останні інвентаризаційні дані до втрати контролю;

• фотографії та відео, зроблені раніше;

• бухгалтерські регістри;

• дані про товарні залишки;

• документи про обладнання;

• договори оренди чи права користування;

• листування з працівниками, орендодавцями, комунальними службами;

• доступні відомості про окупацію, захоплення або неможливість використання об’єкта.

Для юридичних осіб саме для такої ситуації працює C3.2. Для фізичних осіб щодо нерухомості передбачена A3.6.

Не потрібно самостійно їхати на окуповану або небезпечну територію лише для створення нових доказів.

Чи означає подання до Реєстру збитків, що бізнес отримає гроші

Ні. Міжнародний Реєстр збитків:

• приймає заяви;

• перевіряє їх на відповідність критеріям;

• зберігає заяви та докази;

• приймає рішення про внесення належних заяв до Реєстру.

Він не розглядає вимогу по суті, не визначає остаточний розмір належної компенсації та не здійснює виплати. Ці функції передбачені для Міжнародної комісії з розгляду заяв.

Конвенція про створення Міжнародної комісії вже відкрита для підписання, створено підготовчий комітет, який провів перше засідання 22–23 червня 2026 року. Для створення Комісії потрібно 25 ратифікацій та достатні фінансові зобов’язання для початку її роботи. За даними Ради Європи, на 5 серпня 2026 року Конвенцію підписали 40 держав, а ратифікували сім держав та Європейський Союз.

Тому для бізнесу головне практичне завдання зараз — не очікувати автоматичної виплати, а сформувати доказову базу, яку можна буде використовувати в міжнародному компенсаційному механізмі.

Як у Торгсофт провести інвентаризацію та списання товарів, знищених або пошкоджених через бойові дії

У Торгсофт можна зафіксувати фактичні товарні залишки після пошкодження магазину чи складу через інвентаризацію. Після підрахунку та закриття відомості програма приводить складський залишок у відповідність із фактичною кількістю: для надлишку автоматично створюється документ приходу, а для нестачі — документ списання. Це дає змогу відокремити товари, яких фактично вже немає, від тих, що збереглися після події.

Для окремого оформлення знищених або непридатних товарів передбачений режим «Документ → Списання товару зі складу». У документ можна додати конкретні товарні позиції; Торгсофт відображає їх кількість, роздрібну ціну, собівартість, грошову суму та залишок на складі. До складського документа через функцію «Файли документу» можна прикріплювати файли. Це дозволяє зберігати разом із внутрішнім списанням, наприклад, фото, скани актів чи інші матеріали, які підприємство використовує у своєму документальному досьє.

Дані Торгсофт допомагають підтвердити облікову кількість товару, сформувати документ списання та визначити складську собівартість втрат. Водночас документи програми не замінюють офіційного технічного обстеження нерухомості, документів правоохоронних органів, незалежної оцінки за Методикою № 3904/1223 або заяви до міжнародного Реєстру збитків. Їх доцільно використовувати як частину внутрішньої та доказової документації підприємства.

Типові помилки при оформленні збитків бізнесу

1. Подавати заяву «єВідновлення» за магазин або склад. Державна житлова програма не є універсальною програмою компенсації активів бізнесу.

2. Вважати повідомлення про пошкоджене майно заявою на виплату. Реєстрація інформації про нерухомість фіксує подію, але сама по собі не створює права підприємства на грошову виплату.

3. Списувати товар лише в бухгалтерській або складській програмі без зовнішніх доказів. Для податкових та компенсаційних цілей потрібен ширший комплект документів.

4. Розраховувати упущену вигоду як увесь неотриманий виторг. Правила оцінки виходять із втраченого прибутку, тобто з урахуванням відповідних витрат.

5. Не зберігати фінансові дані довоєнного та передвоєнного періоду. Саме вони можуть бути базою для обґрунтування нормального рівня діяльності та втраченої прибутковості.

6. Подавати вимогу юридичної особи в категорії для ФОП або навпаки. Для різних заявників Реєстр передбачає різні категорії.

7. Вважати внесення заяви до міжнародного Реєстру рішенням про компенсацію. Реєстр фіксує допустимі заяви та докази; рішення про суму має приймати майбутня Комісія.

8. Відновлювати або утилізувати пошкоджене майно до належної фіксації. Якщо це не потрібно для безпеки, спочатку слід зібрати докази, провести інвентаризацію та, коли необхідно, технічне обстеження чи оцінку.

Офіційні джерела

• Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна…» № 2923-IX — статті 1–2, норми щодо видів пошкоджених і знищених об’єктів та отримувачів житлової компенсації. Текст Закону № 2923-IX на сайті Верховної Ради України

• Постанова КМУ від 26.03.2022 № 380 «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно…» — Порядок подання інформаційних повідомлень, зокрема представниками юридичних осіб.

• Постанова КМУ від 13.06.2023 № 624 — порядок функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок збройної агресії.

• Постанова КМУ від 20.03.2022 № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні…» — напрями та організаційні засади визначення збитків від збройної агресії.

• Наказ Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18.10.2022 № 3904/1223 — Методика визначення шкоди та обсягу збитків підприємств; розділи I–IV щодо реальних збитків, незалежної оцінки, активів та упущеної вигоди.

• Постанова КМУ від 19.04.2022 № 473 — порядок невідкладних робіт та обстеження пошкоджених будівель і споруд.

• Постанова КМУ від 29.03.2024 № 365 — Порядок подання через Дію заяв до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України.

• Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV — статті 9–10 щодо первинних документів та інвентаризації активів і зобов’язань.

• Наказ Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань» — правила проведення та документального оформлення інвентаризації.

• Податковий кодекс України № 2755-VI — пункт 189.9, пункт 198.5, пункт 32¹ підрозділу 2 розділу XX щодо ПДВ при знищенні товарів та основних засобів. Податковий кодекс України

• Закон України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій…» — стаття 2, визначення розрахункової операції.

• Кримінальний процесуальний кодекс України № 4651-VI — стаття 214 щодо внесення відомостей до ЄРДР та видачі витягу заявнику.

• Державна податкова служба України, роз’яснення від 10.08.2026 «Форс-мажор і знищення товарів: коли не нараховуються зобов’язання з ПДВ» — документальне підтвердження знищених або втрачених товарів та застосування пункту 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

• Register of Damage for Ukraine — Рада Європи — правила категорій A3.5, A3.7, C3.1, C3.2, C3.3, C3.4 та інші офіційні форми заяв.

• Council of Europe — Convention establishing an International Claims Commission for Ukraine — статус формування Міжнародної комісії, її повноваження та умови набрання Конвенцією чинності.

• Дія — C3.1 «Пошкодження, знищення або втрата активів» для юридичних осіб.

• Дія — C3.2 «Втрата контролю над майном на тимчасово окупованих територіях» для юридичних осіб.

• Дія — A3.5 «Втрата приватного підприємництва» для ФОП.

• Дія — A3.2 «Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна» для фізичних осіб — власників відповідної нерухомості.

• Дія — A3.6 «Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях».