Звіт про КІК: хто подає, як заповнити та які штрафи передбачено

Фізична або юридична особа — резидент України, яка контролює іноземну компанію, повинна виконувати правила щодо контрольованих іноземних компаній (КІК), установлені Податковим кодексом України (ПКУ). Спочатку визначте податкове резидентство, перевірте частки та фактичні повноваження в іноземному бізнесі. Потім установіть, чи потрібно повідомити податкову про набуття або втрату контролю протягом 60 днів, і підготуйте окремий щорічний електронний звіт за кожною КІК разом із відповідною декларацією.

Звільнення прибутку КІК від оподаткування зберігає обов’язок звітувати. Якщо до строку річної декларації неможливо підготувати фінансову звітність або розрахувати скоригований прибуток, контролер подає скорочений звіт, а повний — до кінця наступного за звітним календарного року. Тимчасове звільнення від окремих штрафів під час воєнного стану має визначені межі та умову виконання обов’язків протягом шести місяців після його припинення або скасування. Для окремого звільнення через неможливість виконати податковий обов’язок потрібні заява, докази та рішення податкового органу.

Як визначити податкове резидентство перед перевіркою КІК

Ця стаття пояснює обов’язки за українським податковим законодавством щодо підконтрольного іноземного бізнесу. За підпунктами 39².1.1–39².1.2 ПКУ контролером може бути фізична або юридична особа — резидент України. Для фізичної особи реєстрація підприємцем не є обов’язковою умовою контролю.

За підпунктом 14.1.213 ПКУ до резидентів належать юридичні особи та їх відокремлені особи, утворені й такі, що провадять діяльність відповідно до законодавства України, незалежно від розташування в Україні чи за її межами. Для фізичної особи Кодекс передбачає послідовну перевірку обставин:

1. Місце проживання. Фізична особа, яка має місце проживання в Україні, є резидентом за цим критерієм.
2. Постійне проживання. Якщо місце проживання є також за кордоном, перевіряють наявність місця постійного проживання в Україні.
3. Центр життєвих інтересів. Якщо постійне проживання є в обох державах, визначають, де особа має тісніші особисті чи економічні зв’язки.
4. Перебування в Україні. Якщо центр життєвих інтересів визначити неможливо або постійного проживання немає в жодній державі, застосовують критерій перебування в Україні не менше 183 днів протягом податкового року. День приїзду та день від’їзду враховують.
5. Громадянство. Якщо попередні критерії не дозволяють визначити статус, Кодекс визнає резидентом громадянина України. Для особи без громадянства, статус якої не визначено попередніми правилами, застосовують норми міжнародного права.

Місце постійного проживання членів сім’ї або реєстрація особи як суб’єкта підприємницької діяльності є достатньою, але не виключною умовою визначення центру життєвих інтересів. Окремо підпункт 14.1.213 називає достатньою підставою для визнання резидентом самостійне визначення основного місця проживання в Україні в установленому Кодексом порядку або реєстрацію самозайнятою особою. Набуття статусу електронного резидента саме собою не є достатньою умовою визначення центру життєвих інтересів.

Перебування за кордоном понад 183 дні саме собою не завершує перевірку українського резидентства. Потрібно врахувати попередні критерії, зокрема житло, сімейні й економічні зв’язки та реєстрацію самозайнятою особою. Громадянство також застосовують у визначеній Кодексом послідовності.

Якщо дві держави визнають особу своїм резидентом, потрібно застосувати конкретний міжнародний договір України з відповідною державою: перевірити його чинність, коло осіб і податків та правила визначення резидентства. За пунктом 3.2 ПКУ правила такого договору мають пріоритет, якщо відрізняються від правил Кодексу. Послідовність і результат договірної перевірки залежать від тексту договору та обставин особи; довідку іноземного податкового органу оцінюють разом з іншими доказами.

Підпункт 14.1.213 також містить спеціальне правило для громадянина України, який усупереч закону має громадянство іншої країни: для оподаткування Кодекс розглядає його як громадянина України без передбаченого цією нормою права на залік закордонних податків. У конкретній ситуації потрібно враховувати також застосовний міжнародний договір.

Практична рекомендація: до перевірки КІК зберіть документи про житло, місце проживання сім’ї, роботу й бізнес, перетин кордону та іноземне резидентство. Зафіксуйте, які обставини підтверджують висновок за відповідний період. Законодавчі критерії містять підпункт 14.1.213 і пункт 3.2 ПКУ.

Яка частка або які повноваження роблять особу контролером

За підпунктом 39².1.2 ПКУ іноземна юридична особа визнається КІК, якщо резидент України відповідає хоча б одному критерію:

• володіє часткою понад 50%;
• володіє часткою понад 10%, а декілька фізичних та/або юридичних осіб — резидентів України сукупно володіють щонайменше 50%;
• самостійно або разом з іншими резидентами України — пов’язаними особами здійснює фактичний контроль.

Умовний приклад. Два не пов’язані між собою резиденти України володіють по 25% іноземної компанії, а решта 50% належить нерезиденту. Кожен український учасник має понад 10%, а їхня сукупна частка становить 25% + 25% = 50%. За цим критерієм обидва є контролерами. Приклад передбачає, що частки та інші права перевірено за статтею 39² ПКУ. Для 2022–2023 звітних років діяв окремий поріг, наведений нижче.

Як врахувати непряме володіння

Для перевірки частки потрібна повна структура власності. Підпункти 39².1.3–39².1.4 ПКУ враховують права голосу, права на прибуток, блокування його розподілу та права на активи під час ліквідації. Якщо обсяг прав фізичної особи щодо голосування, отримання прибутку та блокування його розподілу різний, для визначення частки беруть найбільше відповідне значення.

У межах одного ланцюга опосередковані частки множать, а результати різних ланцюгів підсумовують. Водночас Кодекс передбачає спеціальне правило для розрахунку опосередкованого володіння: за фактичного володіння понад 50% через один або кілька ланцюгів фізичну особу вважають власником 100% відповідної юридичної особи в ланцюгу. Фактичний контроль над наступною юридичною особою також враховують як 100%. До розрахунку включають права пов’язаних осіб та володіння через осіб, які діють в інтересах фактичного власника.

Практична рекомендація: складіть схему всіх ланцюгів власності та зазначте частки, права голосу, права на прибуток і підстави фактичного контролю. Множення відсотків без перевірки спеціальних правил може дати неправильний результат.

Є виняток для володіння через українську юридичну особу. Особу не визнають контролером через таке володіння, якщо відповідна юридична особа — резидент України сама є контролером і на неї покладено обов’язок оподатковувати скоригований прибуток КІК. За наявності інших підстав контролю їх перевіряють окремо.

Підпункт 39².2.1 окремо регулює спільне володіння або контроль над часткою щонайменше 25%. Якщо жодна з відповідних осіб самостійно не визначить себе контролером усієї такої частки, цих осіб визнають контролерами в рівних частках незалежно від того, чи досягає частка кожної з них 25%.

Як перевірити фактичний контроль

Фактичний контроль за підпунктом 39².1.6 ПКУ означає можливість суттєво або вирішально впливати на угоди, активи, прибуток чи припинення діяльності компанії незалежно від юридичного оформлення такого впливу. Його встановлюють, зокрема, за такими обставинами:

• особа надає обов’язкові вказівки органам управління;
• особа узгоджує істотні умови договорів, які керівництво потім лише формально затверджує або виконує без додаткового затвердження;
• особа має довіреність на суттєві правочини строком понад один рік без попереднього погодження з органами управління;
• особа проводить операції за банківськими рахунками компанії або може блокувати їх;
• під час відкриття компанією рахунків особу зазначено як її засновника, бенефіціара або фактичного вигодонабувача. Цю обставину не застосовують, якщо активи компанії є частиною активів трасту, фонду, установи чи іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником, бенефіціаром або фактичним вигодонабувачем якого є ця особа.

Перелік відкритий. Тому рекомендуємо перевірити довіреності, банківські повноваження, договори та фактичний порядок погодження рішень разом із реєстром учасників.

Виконання директором чи іншою посадовою особою обов’язків відповідно до установчих документів підпадає під виняток. Виняток також охоплює названих у Кодексі фахівців із права, аудиту, бухгалтерського обліку та довірчого управління, які працюють в інтересах компанії з дотриманням професійних стандартів. Якщо вони діють на користь та в інтересах фізичної особи й виконують її обов’язкові вказівки, таку фізичну особу вважають фактичним контролером. Коли податкова нараховує їй зобов’язання або штраф на цій підставі, довести фактичний контроль повинен податковий орган; рішення можна оскаржити.

Трасти, партнерства та фонди: коли потрібна окрема перевірка

За підпунктом 39².1.1 ПКУ до КІК у передбачених випадках прирівнюються іноземні утворення без статусу юридичної особи. Це можуть бути партнерства, трасти, фонди та інші утворення, які мають право отримувати дохід в інтересах учасників, засновників чи інших вигодоотримувачів. Наявність статусу юридичної особи визначають за законодавством відповідної іноземної юрисдикції.

Якщо до активів утворення входить частка в компанії, підпункт 39².1.5 за загальним правилом визнає власником цієї частки засновника трасту, власника частки майна фонду, установи чи іншого утворення, а також учасника партнерства з повною або обмеженою відповідальністю.

Для засновника трасту, установи чи іншого утворення підпункт 39².1.5.1 передбачає виняток за одночасного виконання всіх умов:

• засновник не має права прямо або опосередковано розпоряджатися виплатою доходу на свою користь;
• засновник не має права прямо або опосередковано розпоряджатися доходом утворення;
• засновник не має права на повернення переданого майна протягом існування утворення або під час його ліквідації чи припинення;
• засновник не має права припинити утворення самостійно або разом з іншими бенефіціарами чи вигодонабувачами;
• засновник не здійснює фактичного контролю.

Підпункт 39².1.5.3 дозволяє разом із повідомленням про заснування утворення надати підтвердження відповідності цим умовам. Кодекс передбачає три альтернативи: повідомлення управителя; витяг із трастової угоди; або адресований засновнику юридичний висновок за законодавством країни заснування дискреційного безвідкличного трасту.

Повідомлення управителя має підтверджувати відсутність відповідних прав засновника та регулювання або ліцензування управителя. Якщо управитель не є регульованим чи ліцензованим, потрібні відомості про його адміністрування регульованим або ліцензованим адміністратором. Витяг із трастової угоди має містити відомості про засновника, керуючого, протектора та бенефіціарів, якщо їх призначено, і відсутність передбачених нормою прав засновника.

Юридичний висновок для дискреційного безвідкличного трасту повинна надати юридична фірма чи інша особа, яка має право надавати юридичні або адвокатські послуги та підлягає обов’язковому ліцензуванню або регулюванню. Для кожної альтернативи Кодекс установлює вимоги до нотаріального засвідчення підписів відповідних осіб і належної легалізації документа. Управитель щороку надає засновнику письмове підтвердження відповідності умовам; надалі його зберігають для надання податковому органу на вимогу. Довести невідповідність засновника умовам повинен податковий орган.

Особа, яка не є засновником, також може вважатися власником частки. За підпунктом 39².1.5.2 достатньо однієї підстави: юридичного або фактичного права вимагати нарахування та виплати доходу; права прямо або опосередковано розпоряджатися майном; права отримати майно під час ліквідації чи припинення, крім отримання внаслідок припинення без волевиявлення цієї особи; або фактичного контролю.

Для утворення без статусу юридичної особи фактичний контроль охоплює здійснення або можливість здійснення вирішального впливу на рішення управителів активів, право приймати рішення про заміну управителів, а також здійснення або можливість здійснення вирішального впливу на рішення щодо розподілу прибутку відповідно до законодавства чи установчих документів утворення.

Окремо перевірте підпункт 39².5.7. Він вимагає забезпечити окрему фінансову звітність за міжнародними стандартами та розрахунок скоригованого прибутку утворення, але передбачає два винятки: контролер особисто набув відповідні майнові права та відображає отримані через утворення доходи у власній декларації; або безпосереднім власником є КІК, яка вже враховує прибуток від утворення у своїй фінансовій звітності.

Якщо за підпунктом 39².5.7 контролер зобов’язаний складати окрему фінансову звітність утворення, це утворення прирівнюють для оподаткування до КІК. Перед підготовкою щорічного звіту визначте, чи виникає такий обов’язок з урахуванням обох винятків. Обов’язок повідомити про утворення перевірте окремо.

Коли і як подавати повідомлення протягом 60 днів

Повідомлення за підпунктом 39².5.5 ПКУ пов’язане з конкретною подією. Для іноземної юридичної особи воно потрібне, коли набуття прямої або опосередкованої частки чи початок фактичного контролю робить резидента контролером. Повідомлення також потрібне, коли відчуження частки або припинення фактичного контролю призводить до втрати цього статусу.

Для утворення без статусу юридичної особи норма окремо охоплює заснування, створення, набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку, ліквідацію або відчуження таких прав. Повідомлення надсилають до податкового органу протягом 60 днів із дня відповідної події. Виняток установлено для публічної КІК, яка відповідає підпункту 39².4.2.2, з урахуванням вимог до біржі та лістингу, пояснених у розділі про звільнення прибутку.

Форму повідомлення та порядок його надсилання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512. За пунктами 6–8 Порядку фізична або юридична особа — резидент надсилає повідомлення електронно до податкового органу за основним місцем обліку. Якщо подія стосується часток або прав у декількох іноземних особах, повідомлення подають щодо кожної окремо.

Практична рекомендація: під час зміни власності зафіксуйте дату події, документ-підставу, частку до і після зміни, фактичні повноваження та висновок щодо повідомлення. Якщо підписання договору й перехід прав відбуваються в різні дні, визначте юридично значущу дату за документами угоди. Заповніть затверджену форму, підпишіть і надішліть її електронно, після чого збережіть документ та квитанції.

Пункт 10 Порядку № 512 передбачає підстави відмови у прийнятті повідомлення: відсутність контролера на податковому обліку; отримання відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи; закриття податкового номера контролера-підписувача у зв’язку зі смертю. Якщо надійшла відмова, перевірте зазначену підставу та облікові дані, на яких вона ґрунтується.

Повідомлення та щорічний звіт є окремими обов’язками. Після повідомлення про набуття контролю потрібно організувати річну звітність. Подання звіту також не усуває обов’язку повідомити про відповідну подію.

Строки щорічного звіту для фізичних і юридичних осіб

За підпунктами 39².5.1–39².5.2 ПКУ звіт подають електронно одночасно з відповідною річною декларацією контролера. Звітним періодом є календарний рік або інший звітний період КІК, який закінчується протягом календарного року. За кожною КІК складають окремий звіт.

Пункт 49.20 ПКУ передбачає перенесення останнього дня подання декларації, якщо він припадає на вихідний або святковий день, на наступний операційний день. Для звітів аналогічне правило містить пункт 11 розділу I Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 254. У робочому календарі зазначайте окремо звітний період і рік фактичного подання.

Коли подають скорочений звіт

Якщо до граничного строку декларації контролер не може забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або розрахунок скоригованого прибутку, підпункт 39².5.4 ПКУ передбачає скорочений звіт. Він містить ідентифікаційні відомості про компанію, частку контролера та структуру опосередкованого володіння.

Повний звіт після скороченого потрібно подати до кінця календарного року, наступного за звітним. Якщо за його даними збільшується загальний оподатковуваний дохід фізичної особи або об’єкт оподаткування юридичної особи, до кінця цього самого року подають уточнюючу річну декларацію. За такого уточнення підпункт 39².5.4 передбачає незастосування штрафних санкцій та/або пені. Правило доступне обом категоріям контролерів.

Умовний приклад застосування строку. Контролер подав скорочений звіт за 2025 рік у строк відповідної річної декларації. Повний звіт він має подати до 31 грудня 2026 року. Якщо повний розрахунок збільшує задекларований оподатковуваний дохід або об’єкт оподаткування, уточнюючу декларацію також потрібно подати до 31 грудня 2026 року.

Підпункт 170.11.2 ПКУ окремо передбачає заяву фізичної особи про перенесення строку декларації до 31 грудня наступного за звітним року через відсутність належно оформлених документів про іноземні доходи та сплачений за кордоном податок. Ця норма має власні умови. Для відсутньої фінансової звітності або розрахунку КІК потрібно перевіряти спеціальне правило підпункту 39².5.4.

Що врахувати для звітів за 2022–2023 роки

Якщо ви подаєте або виправляєте звіти за ці періоди, застосуйте пункт 54 підрозділу 10 розділу XX ПКУ:

• першим звітним роком є 2022 рік; якщо фінансовий рік відрізняється від календарного — період, що розпочинається у 2022 році;
• контролери мали право подати звіт за 2022 рік разом із річною декларацією за 2023 рік та включити відповідний оподатковуваний скоригований прибуток до її показників без штрафних санкцій та/або пені;
• для критерію сукупного володіння резидентами щонайменше 50% індивідуальний поріг у 2022–2023 роках становив 25% і більше;
• коригування за підпунктами 39².3.2.1–39².3.2.4 застосовують до звітних періодів, що розпочинаються з 1 січня 2023 року;
• за результатами 2022–2023 років не застосовують штрафні санкції та пеню за порушення статті 39² під час визначення й обчислення прибутку КІК.

Пункт 54 також передбачає незастосування адміністративної та кримінальної відповідальності за пов’язані зі статтею 39² порушення за результатами цих років. Отримані за ними інформація та документи мають обмежений доступ, не підлягають витребуванню чи передачі правоохоронним органам у зазначеному нормою порядку та не можуть бути доказами у кримінальному провадженні. Ці правила потрібно враховувати разом із пунктом 72; вони не скасовують обов’язку підготувати належні звіти.

Коли прибуток КІК звільняється від оподаткування

Практична рекомендація: почніть перевірку звільнення із загального доходу всіх КІК одного контролера. За підпунктом 39².4.2.1 ПКУ звільнення застосовується, якщо сукупний дохід усіх його КІК з усіх джерел за фінансовою звітністю не перевищує еквівалент 2 мільйонів євро на кінець звітного періоду. Для порівняння беруть дохід компаній, а не лише частину доходу, пропорційну частці контролера.

Умовний приклад. Після належного приведення показників до еквівалента в євро дохід першої КІК становить 1,3 мільйона євро, другої — 0,9 мільйона євро. Разом це 2,2 мільйона євро. Критерій сукупного доходу не виконано, тому для кожної компанії потрібно перевірити інші підстави звільнення.

Договір з іноземною юрисдикцією та ставка або структура доходів

За підпунктом 39².4.1 ПКУ між Україною та юрисдикцією КІК повинен діяти договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією. Одночасно має виконуватися хоча б одна умова:

• КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою не нижчою за базову українську ставку за пунктом 136.1 ПКУ або нижчою від неї не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів;
• частка пасивних доходів становить не більше 50% усіх доходів КІК.

Ефективну ставку визначають за фінансовою звітністю: витрати зі сплати податку на прибуток ділять на прибуток до оподаткування за відповідний календарний рік і множать на 100%. Рекомендуємо отримати розшифрування податкових витрат та підтвердження фактичної сплати: сама номінальна ставка в іноземній країні не підтверджує виконання всієї умови.

Коли пасивні доходи перевищують 50%, їх визнають активними за одночасного виконання двох вимог: компанія фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, які дають відповідні доходи; компанія має необхідні ресурси — кваліфікований персонал, основні засоби у власності або користуванні, достатній власний капітал. Для застосування цієї підстави звільнення зберігається також договірна умова підпункту 39².4.1.

Як перевірити звільнення публічної компанії

Підпункт 39².4.2.2 ПКУ передбачає самостійну підставу звільнення для публічної КІК, акції або частки якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі. Для застосування цієї норми потрібно виконати дві вимоги: біржа входить до урядового переліку, а акції або частки компанії перебувають у лістингу саме цієї біржі. Перелік і вимогу щодо лістингу встановлюють пункти 1–2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1275.

Практична рекомендація: перевірте точне найменування біржі в затвердженому переліку та збережіть підтвердження лістингу конкретних акцій або часток компанії за відповідний період. Оскільки виняток щодо 60-денного повідомлення відсилає до тієї самої категорії публічної КІК, для нього також потрібно перевірити обидві вимоги. Самої назви компанії як публічної для такого висновку недостатньо.

Звільнення також охоплює всі КІК, включені до консолідованої фінансової звітності такої публічної КІК, та інші пов’язані іноземні компанії в частині дивідендів, які походять від неї. Якщо звільнена за цим правилом КІК виплачує дивіденди іншій КІК, яка не є публічною, одержувач враховує їх у скоригованому прибутку на загальних підставах. Поширення звільнення на компанію групи потрібно перевіряти за її конкретною підставою; воно саме собою не підтверджує, що ця компанія має статус публічної для винятку щодо повідомлення.

Благодійні компанії та обов’язки після звільнення

Підпункт 39².4.2.3 передбачає самостійну підставу звільнення для КІК, яка здійснює благодійну діяльність за законодавством своєї юрисдикції та не розподіляє доходів засновникам або учасникам. Потрібно перевірити одночасно характер діяльності й обмеження розподілу доходів.

За підпунктом 39².4.3 звільнення прибутку усуває обов’язок розраховувати коригування за підпунктом 39².3.2. Контролер водночас подає річний звіт, зазначає підставу звільнення та додає фінансову звітність з урахуванням спеціального правила щодо пізнішого іноземного строку її підготовки. Добровільна відмова від звільнення можлива за заявою у довільній формі, яку подають одночасно зі звітом.

Фізична особа окремо визначає податки з фактично отриманих іноземних дивідендів: звільнення скоригованого прибутку КІК саме собою не звільняє таку виплату. Для іноземних дивідендів підпункти 170.11.1 і 167.5.4 передбачають податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 9%; військовий збір визначають за правилами відповідного періоду.

Умови звільнення встановлено в пункті 39².4 ПКУ. Рекомендуємо для кожної компанії оформити розрахунок обраної підстави та перелік підтвердних документів.

Яку фінансову звітність підготувати

Вихідною базою для розрахунку є прибуток до оподаткування за неконсолідованою фінансовою звітністю КІК. Якщо фінансовий рік відрізняється від календарного, беруть періоди, які закінчуються у відповідному календарному році. Звітність складають за стандартами, які застосовує КІК, та з урахуванням установлених в її юрисдикції строків.

Якщо іноземне законодавство не вимагає фінансової звітності, контролер за підпунктом 39².3.1 ПКУ повинен забезпечити її складання за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ). Відсутність місцевого обов’язку не усуває потреби отримати фінансові показники для українського звіту.

До повного звіту обов’язково додають належним чином засвідчені копії фінансової звітності. Цю вимогу містять підпункт 39².5.2 ПКУ і пункт 2 розділу IV Порядку № 254. Сам Порядок не встановлює окремої універсальної процедури такого засвідчення. Рекомендуємо заздалегідь визначити належний спосіб оформлення конкретних копій із фахівцем, який супроводжує подання, і зберегти відповідні оригінали.

Якщо встановлений іноземною юрисдикцією граничний строк підготовки фінансової звітності пізніший за український строк річної декларації, підпункт 39².5.2 дозволяє подати ці копії разом із декларацією за наступний звітний період. Це правило переносить строк додавання фінансової звітності. За відсутності даних для повного звіту окремо застосовують підпункт 39².5.4 про скорочений звіт.

Аудиторський висновок не є обов’язковим додатком до кожного звіту. За підпунктом 39².3.1 податкова за наявності сумнівів у достовірності фінансової звітності може вимагати його не раніше ніж через 15 місяців після закінчення відповідного періоду. Висновок повинна надати аудиторська компанія, уповноважена проводити аудит у відповідній іноземній юрисдикції; він не може бути негативним або містити відмову від надання висновку.

Під час перевірки підпункт 39².6.4.3 дозволяє вимагати аудиторський висновок також за сумнівів у достовірності чи повноті документів або ненадання їх повного комплекту. Належний висновок, який підтверджує фінансові результати КІК, є достатнім документом для визначення прибутку до оподаткування та обчислення скоригованого прибутку. Додаткових документів саме для підтвердження прибутку до оподаткування в такому разі не потрібно.

Як розрахувати скоригований прибуток

Якщо звільнення не застосовується, бухгалтерський прибуток до оподаткування перевіряють за пунктом 39².3 ПКУ. Для робочого розрахунку рекомендуємо створити таблицю: показник фінансової звітності, правова підстава коригування, сума зміни та документ-підтвердження.

Окремі правила стосуються таких операцій і витрат:

• Цінні папери та корпоративні права. Результат від їх відчуження розраховують окремо. Від’ємний результат переносять на відповідні операції наступних періодів; позитивний включають до фінансового результату за встановленими правилами. Кодекс також виключає визначені втрати та результати уцінки.
• Необоротні активи. Витрати від уцінки визнають під час реалізації або відчуження активів чи проведення дооцінки в межах її суми.
• Проценти. Витрати за борговими зобов’язаннями враховують у межах 30% суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат і амортизації за відповідний період.
• Резерви та заборгованість. Витрати на формування й доходи від розформування визначених резервів не враховують. Списання безнадійної заборгованості допускається за відповідності ознакам підпункту 14.1.11 ПКУ.
• Операції з визначеними нерезидентами. Доходи й витрати перевіряють за принципом «витягнутої руки», тобто з урахуванням умов, які застосували б незалежні сторони у зіставних операціях.

Для процентів є спеціальні винятки. Частину витрат понад рівень незалежних ринкових умов перевіряють за підпунктом 39².3.2.4; обмеження 30% застосовують до частини, яка відповідає таким умовам. Окремий виняток охоплює проценти за визначеним Кодексом зовнішнім запозиченням для подальшого кредитування пов’язаної особи — резидента України: потрібні передбачене джерело запозичення та різниця між ставками не більше 50 базисних пунктів, тобто 0,5 відсоткового пункту. Джерелом може бути розміщення боргових цінних паперів на іноземній біржі з відповідного урядового переліку або кредит від непов’язаної особи.

За підпунктом 39².3.2.4 доходи збільшують на різницю між ринковим рівнем та заниженим доходом від відповідної операції. Якщо витрати перевищують ринковий рівень, на різницю збільшують скоригований прибуток. Коли контрагентом є інша КІК, вона має право на передбачене цією нормою пропорційне зменшення фінансового результату.

Також перевіряють доходи від участі в іншій КІК того самого контролера та дивіденди від неї, прибуток постійного представництва в Україні й доходи від участі в українських юридичних особах. Для них підпункти 39².3.2.5–39².3.2.7 передбачають окремі зменшення.

Скоригований прибуток визначають окремо для кожної КІК. Збиток однієї компанії не зменшує прибуток іншої, але може зменшувати прибуток цієї самої компанії в майбутніх роках. До об’єкта оподаткування контролера включають частину скоригованого прибутку, пропорційну частці на останній день відповідного звітного періоду. Для фізичної особи це загальний річний оподатковуваний дохід, для юридичної — збільшення об’єкта оподаткування податком на прибуток. Прибуток, уже включений до об’єкта оподаткування одного контролера, повторно не включають до об’єкта іншого.

Якщо іноземний податковий орган надалі коригує дохід або прибуток КІК до оподаткування за фінансовою звітністю, підпункт 39².3.6 зобов’язує контролера перерахувати скоригований прибуток, що оподатковується в Україні, та подати уточнюючу декларацію без фінансових санкцій. На запит української податкової засвідчені копії документів про таке коригування надають протягом 15 робочих днів із дня отримання запиту.

Які податки розраховує фізична особа

За підпунктом 170.13.1 ПКУ частину прибутку КІК, яка підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу контролера, оподатковують ПДФО за ставкою 18%. Фактичний розподіл і отримання прибутку може змінити ставку за правилами пункту 170.13.

Ставка 9% становить половину базової ставки 18%, як передбачено підпунктом 167.5.4. Правила розподілу застосовують до фактично отриманих коштів, зокрема через ланцюг опосередкованого володіння. Рекомендуємо зберігати рішення про розподіл і банківські підтвердження та пов’язувати кожну виплату з конкретним періодом прибутку.

Як зарахувати податок, сплачений КІК

За підпунктом 170.13.2.4 суму ПДФО з розподіленого або нерозподіленого прибутку можна зменшити на документально підтверджений корпоративний або аналогічний податок, фактично сплачений КІК, включно з передбаченими нормою податками у джерела виплати.

Для зменшення беруть фактично сплачений податок за результатами відповідного звітного періоду; корпоративний або аналогічний податок має бути сплачений протягом цього періоду. Суму визначають пропорційно частці контролера, зазначеній у звіті. Зменшення не може перевищувати його зобов’язання з ПДФО щодо прибутку цієї КІК. Копії підтверджень подають разом із декларацією.

Як врахувати дивіденди від українських компаній

За підпунктом 170.13.3 дивіденди від українських юридичних осіб, які КІК отримала безпосередньо або через ланцюг підконтрольних компаній, вважаються отриманими безпосередньо контролером. Він включає їх до доходу за період, у якому їх отримала КІК. Для дивідендів від українських платників податку на прибуток, крім інститутів спільного інвестування, ставка становить 5%. Для дивідендів від інститутів спільного інвестування та неплатників податку на прибуток — 9%.

Ці суми не враховують повторно в частині скоригованого прибутку КІК і не оподатковують повторно під час фактичної виплати контролеру. За підпунктом 1 пункту 170.13¹ відповідні дивіденди, раніше оподатковані на рівні української юридичної особи в передбаченому нормою порядку за підпунктом 141.4.2, не включають до оподатковуваного доходу. Рекомендуємо обліковувати їх окремо та зберігати підтвердження попереднього оподаткування.

Коли нараховують військовий збір

Оподатковуваний дохід фізичної особи від КІК потрібно окремо перевірити для військового збору за пунктом 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ. Для доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу та остаточно розраховуються в річній декларації, підпункт 1.16 установлює ставку 5% для доходів, нарахованих або виплачених із 1 січня 2025 року. Для відповідних доходів за 2024 звітний рік, зокрема іноземних, ця норма передбачає 1,5%; окремі винятки стосуються операцій із майном, спадщини та подарунків.

За підпунктом 1.3 пункту 16¹ ставка для відповідної категорії платників становитиме 1,5% із 1 січня року, наступного за третім календарним роком після року припинення або скасування воєнного стану. Тому під час розрахунку слід установити період доходу й застосовну часову норму.

Зменшення ПДФО на податок, сплачений КІК, за підпунктом 170.13.2.4 стосується саме ПДФО та не передбачає такого зменшення військового збору. Звільнення доходу від збору перевіряють за підпунктом 1.7 пункту 16¹: він охоплює доходи, які за розділом IV і підрозділом 1 розділу XX не включаються до оподатковуваного доходу, не оподатковуються або оподатковуються за нульовою ставкою, із прямо названими винятками. Зокрема, винятки включають ліквідаційні доходи за підпунктами 3 і 4 пункту 170.13¹. Тому звільнення конкретної виплати від ПДФО потрібно окремо зіставити з правилами збору.

Умовний приклад розрахунку. Припустімо, дохід контролера від нерозподіленого прибутку КІК, який підлягає оподаткуванню за 2025 рік, становить 1 000 000 грн. Підстав звільнення, перерахунку ставки та документально підтвердженого зменшення ПДФО немає. ПДФО: 1 000 000 × 18% = 180 000 грн. Військовий збір: 1 000 000 × 5% = 50 000 грн. Разом: 230 000 грн. Приклад застосовується лише за наведених умов.

Правила та ставки містять стаття 167, пункт 170.13, пункт 170.13¹ і пункт 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Як заповнити повний і скорочений звіти

Форми та правила заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254. Він передбачає окремий повний або скорочений звіт за кожною КІК. Для заповнення використовуйте затверджену форму й нумерацію граф відповідного виду звіту.

Основні графи повного звіту

За пунктом 22 розділу II Порядку графа 22 охоплює дохід за фінансовий рік, зокрема продаж товарів і майна, послуги, роялті, проценти, премії та інші суми. Не обмежуйте її лише виручкою від основної торгівлі. Кількість працівників звірте з вимогою підпункту «з» підпункту 39².5.3 ПКУ — станом на кінець звітного року.

У графі 25.1 зазначають фінансовий результат до оподаткування, у графі 25.2 К — суму коригувань із рядка 03 додатка К, у графі 25.3 — їх підсумок. Формула графи 26: графа 25.3 × графа 17.1 ÷ 100. Під час заповнення врахуйте застосовне звільнення та правила оподаткування. Відомості про звільнений прибуток і підставу відображають у графах 27–28.

Додаток К призначений для коригувань фінансового результату; додаток ЦП — для операцій із цінними паперами; додаток ТЦ — для самостійного коригування цін контрольованих операцій. Позначення ЦП означає цінні папери, ТЦ — трансфертне ціноутворення. Потребу в кожному додатку визначають за операціями компанії та правилами пункту 25 розділу II Порядку. Дані додатків повинні узгоджуватися з основним звітом.

У якій валюті зазначати суми

Грошові показники звіту зазначають у гривнях без копійок із загальновстановленим округленням. Це прямо передбачено пунктом 12 розділу I Порядку № 254; гривню також зазначено у фінансових графах затвердженої форми. Наявність у графі 21 валюти фінансової звітності КІК не змінює одиниці виміру грошових граф.

Скоригований прибуток, визначений в іноземній валюті, перераховують за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України (НБУ) за звітний податковий період. Цей курс зазначають у графі 21.2. Рекомендуємо зберегти вихідні суми у валюті фінансової звітності, використаний курс, розрахунок гривневих показників і результати округлення. Перевірку еквівалента 2 мільйонів євро оформлюйте окремо з урахуванням умови на кінець звітного періоду.

Що містить скорочений звіт

Скорочена форма містить дані контролера та КІК без фінансового розрахунку повного звіту. У ній частки зазначають у графі 16, структуру опосередкованого володіння — у графі 17, підстави фактичного контролю — у графі 18, дані номінального утримувача — у графі 19. Нумерація відрізняється від повної форми, тому переносити дані лише за номером графи не можна.

Для роботи можна використати офіційні файли повного звіту з додатками та скороченого звіту.

Як виправити помилку

За пунктом 10 розділу I Порядку до граничного строку за відповідний період подають повний або скорочений звіт із позначкою «звітний новий». Після граничного строку подають «уточнюючий». Обидва повинні містити повну інформацію за відповідний рік, як і первинний звіт. В уточнюючому звіті у графах 2 і 3 зазначають однаковий період.

Якщо виправлення змінює показники декларації, потрібно окремо перевірити її уточнення. Подання виправленого звіту саме собою не замінює виправлення податкових зобов’язань у декларації.

Які документи зібрати до подання

Наведений перелік є практичною рекомендацією для підготовки та зберігання доказів. Він не означає, що всі документи потрібно автоматично додавати до щорічного звіту.

• Резидентство: документи про проживання, сімейні та економічні зв’язки, періоди перебування, самозайнятість та іноземне податкове резидентство.
• Реєстрація та власність: витяг з іноземного реєстру, установчі документи, реєстр учасників, договори придбання чи відчуження часток, підтвердження дати переходу прав.
• Контроль: структура володіння, корпоративні угоди, довіреності, рішення органів управління, банківські повноваження та документи про погодження договорів.
• Фінанси: неконсолідована фінансова звітність, розшифрування доходів і витрат, первинні документи, розрахунок коригувань, перенесені збитки й валютні перерахунки.
• Звільнення: розрахунок сукупного доходу всіх КІК, структура доходів, розрахунок ефективної ставки, документи про ресурси та діяльність компанії; для публічної КІК — підтвердження відповідної біржі та лістингу її акцій або часток.
• Розподіл прибутку: рішення про виплати, банківські підтвердження отримання та документи про фактичну сплату іноземного податку.
• Подання: повідомлення про події, звіти, декларації, додані файли та квитанції про прийняття.

З іноземним бухгалтером рекомендуємо заздалегідь погодити дату отримання кожного документа, відповідальну особу та спосіб оформлення копій. У договорі на бухгалтерський супровід доцільно передбачити доступ контролера до первинних документів і підготовку розшифрувань для українського розрахунку.

Як організувати електронне подання

1. Визначте період і перелік КІК. Зіставте структуру власності, зміни контролю та дати закінчення іноземних звітних періодів.
2. Оберіть форму за наявними даними. Якщо неможливо підготувати фінансову звітність або розрахунок прибутку, перевірте умови скороченого звіту й заплануйте повний.
3. Звірте звіт із декларацією. Частина прибутку, підстава звільнення та податкове зменшення повинні узгоджуватися з документами й розрахунками.
4. Підготуйте електронний підпис. Перевірте чинність кваліфікованого електронного підпису (КЕП), яким підписуватимете документи.
5. Надішліть звіт, потрібні додатки та декларацію. Перевірте звітний період і належність кожного файла відповідній КІК.
6. Перевірте прийняття. Збережіть надіслані документи та квитанції щодо звіту й декларації.

Пункт 49.5 ПКУ загалом дозволяє електронне подання до закінчення останньої години граничного дня. Водночас під час воєнного або надзвичайного стану підпункт 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ встановлює надання електронних сервісів і приймання електронних документів у робочі дні з 8:00 до 20:00. Окремі розширені операційні строки цього підпункту стосуються податкових накладних і розрахунків коригування; вони не встановлюють цілодобового приймання звітів про КІК. Рекомендуємо надсилати звіт завчасно, щоб отримати квитанції та за потреби виправити технічні помилки до граничного строку.

За пунктом 49.9 ПКУ квитанція про прийняття є одним із підтверджень прийняття електронної декларації. Якщо надійшла відмова, перевірте причину та виправте відповідні порушення. Підпункт 49.12.2 передбачає право оскаржити відмову за статтею 56 ПКУ.

Штрафи за порушення правил КІК

Спеціальні санкції встановлює пункт 120.7 ПКУ. У таблиці ПМ означає прожитковий мінімум для працездатної особи, установлений законом на 1 січня податкового звітного року. Для конкретної суми визначте відповідний рік і законодавчий розмір цього показника.

Сплата штрафу зберігає обов’язок подати звіт і підтвердні документи. Остання санкція пов’язана з граничним строком сплати відповідного штрафу та наступними 30 календарними днями. Самого отримання запиту податкової для цієї підстави недостатньо.

Межі тимчасового звільнення під час воєнного стану

Пункт 72 підрозділу 10 розділу XX ПКУ охоплює порушення, вчинені з 1 січня 2022 року по останній день включно календарного місяця, у якому воєнний стан буде припинено або скасовано.

Штрафне звільнення охоплює абзаци перший–восьмий пункту 120.7. Це порушення щодо неподання звіту, його несвоєчасного подання, невідображення КІК або визначених відомостей і неповідомлення про відповідні події. Умова — виконати обов’язки за статтею 39² протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Санкції за ненадання документів на запит і подальше неподання звіту після штрафу містяться в наступних абзацах пункту 120.7. Звільнення за пунктом 72 їх не охоплює. Після отримання запиту чи рішення про штраф окремо визначте підставу санкції та строк виконання обов’язку.

За охоплені пунктом 72 порушення, пов’язані зі статтею 39², також не застосовують адміністративну та кримінальну відповідальність. Інформація й документи, отримані за статтею 39² у визначений нормою період, мають обмежений доступ, не можуть бути витребувані чи передані правоохоронним органам у зазначеному нормою порядку та не можуть бути доказами у кримінальному провадженні. Відлік строку давності за статтею 102 для визначення зобов’язання, пов’язаного з інформацією у звіті про КІК, починається з дати подання такого звіту.

Практична рекомендація: складіть перелік невиконаних обов’язків за кожною компанією та роком і встановіть строки їх виконання. Застосування пункту 72 потребує перевірки конкретного порушення та виконання передбаченої ним умови.

Як підтвердити неможливість виконати податкові обов’язки

Підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачає звільнення від відповідальності через неможливість своєчасно виконати податковий обов’язок, зокрема подати звітність або повідомлення за статтею 39². Платник повинен виконати охоплені цією нормою обов’язки протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану. Якщо можливість відновилася раніше, для охоплених нормою прострочених обов’язків, граничний строк яких припав на період із 24 лютого 2022 року до відновлення можливості, діє строк 60 календарних днів із першого дня місяця, наступного за місяцем її відновлення. Процедуру підтвердження неможливості та строки подання заяви перевірте окремо за Порядком № 225.

Процедуру підтвердження та окремі переліки документів для фізичних і юридичних осіб затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225. Потрібно показати, як конкретні обставини перешкодили саме цьому платнику виконати саме цей обов’язок на дату граничного строку. Саме посилання на воєнний стан не підтверджує всі умови звільнення.

Які обставини та документи враховують

Пункти 1–2 розділу II Порядку № 225 установлюють окремі підстави для юридичних і фізичних осіб. Залежно від категорії платника та обставин це можуть бути втрата або пошкодження документів і обладнання, неможливість їх використання чи безпечного вивезення, перебування на відповідній території, визначені випадки лікування, військової служби, відсутності законного представника або інші документально підтверджені обставини непереборної сили.

Для юридичної особи відсутність уповноважених посадових осіб має спеціальні умови: потрібно врахувати неможливість власника призначити інших осіб, відсутність об’єктів оподаткування чи показників для декларування та передбачені Порядком обставини щодо власника й посадової особи. Самого звільнення бухгалтера недостатньо для висновку про виконання цих умов.

Документи добирають за відповідною підставою та переліком, затвердженим наказом № 225. Зокрема, переліки передбачають документи про лікування або призов, підтвердження проживання, втрату майна й документів, повідомлення банку, інтернет-провайдера чи постачальника електроенергії. Виписка про відсутність коштів стосується оцінювання можливості сплати; вона сама собою не пояснює неможливості надіслати звіт.

Як підтвердити підстави за підпунктами 102.6.1–102.6.5 ПКУ

Пункт 2 розділу II Порядку № 225 окремо враховує підстави, передбачені підпунктами 102.6.1–102.6.5 ПКУ. Затверджений наказом № 225 перелік документів для фізичних осіб відсилає щодо їх підтвердження до пункту 2 розділу II Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2017 № 861. Документи залежать від конкретної обставини.

Перебування за кордоном потрібно пов’язати з неможливістю виконати конкретний обов’язок. Пункт 1 розділу II Порядку № 861 вимагає, щоб фізична особа або посадова особа юридичної особи була позбавлена можливості складати та подавати відповідні документи у визначений строк. Для процедури за Порядком № 225 податкова також установлює причинний зв’язок між обставиною, її впливом на платника та можливістю виконати обов’язок на граничну дату.

Практична рекомендація: для кожного простроченого звіту або повідомлення складіть окреме пояснення: гранична дата, перешкода, період її дії, документ-підтвердження та вплив на виконання обов’язку. Оригінали доказів потрібно зберігати протягом установленого Кодексом строку давності й пред’являти на належну вимогу податкового органу.

Чим відрізняється продовження строків за Порядком № 861

Пункти 102.6–102.8 ПКУ та Порядок № 861 передбачають окрему процедуру продовження граничних строків для декларації, скарги про перегляд рішення податкового органу та заяви про повернення переплати. Для цього платник подає письмову заяву й підтвердні документи, а податковий орган приймає рішення. Для посадової особи юридичної особи додатковою умовою є відсутність протягом відповідних строків інших посадових осіб, уповноважених вести облік, складати й подавати звітність та виконувати визначені податкові обов’язки.

За пунктом 1 розділу III Порядку № 861 заяву подають у довільній формі протягом 30 календарних днів, наступних за днем закінчення відповідних обставин або початку їх дії, разом із підтвердними документами. У заяві обґрунтовують підставу, описують додатки та зазначають відомості, потрібні для конкретного виду звернення. Її можна подати особисто або надіслати поштою з повідомленням про вручення.

За відсутності документального підтвердження або недотримання вимог до заяви податкова її не розглядає та повідомляє про це не пізніше п’яти робочих днів після отримання. Належну заяву розглядають протягом 20 календарних днів; за передбачених Порядком підстав розгляд можуть продовжити з письмовим повідомленням платника, але не більше ніж на 60 календарних днів. Протягом продовженого строку подання декларації штрафні санкції, визначені відповідними нормами, не застосовують.

Якщо ви звертаєтеся за воєнною процедурою № 225 і використовуєте документи з Порядку № 861, дотримуйтеся строків і правил саме обраної процедури. Відсилання до переліку доказів не означає автоматичного перенесення всіх інших правил Порядку № 861 на заяву за Порядком № 225.

Що зазначити в заяві за Порядком № 225 та як її подати

Заяву складають у довільній формі з відомостями, передбаченими пунктом 3 розділу II Порядку № 225. Зазначте дані платника, податковий номер, податкову адресу, найменування податкового органу, дату, конкретні невиконані обов’язки й періоди, обґрунтування неможливості з посиланнями на докази. Додайте повний опис документів із назвами, реквізитами та кількістю сторінок і підпишіть заяву.

За пунктом 8 розділу II заяву та документи можна надіслати електронно через Електронний кабінет, подати на папері до податкового органу за податковою адресою або будь-якого його сервісного центру чи надіслати поштою з повідомленням про вручення.

Як визначити строк заяви за Порядком № 225

У повідомленні про відновлення можливості зазначають дані платника та податкового органу, дату подання, реквізити останнього рішення про неможливість і дату відновлення можливості. Строк для цього повідомлення потрібно контролювати разом зі строком виконання прострочених обов’язків за підпунктом 69.1 ПКУ.

За пунктом 7 розділу II платників, які не подали заяву та документи у строки пунктів 3–4 або щодо яких податкова прийняла вмотивоване рішення про можливість виконання обов’язку, вважають такими, що мають можливість виконувати податкові обов’язки своєчасно. Тому перед застосуванням звільнення визначте, який саме пункт регулює вашу ситуацію.

Як податкова розглядає заяву

За пунктом 1 розділу III Порядку № 225 податкова розглядає заяву та документи протягом 20 календарних днів із дня, наступного за днем їх отримання. Якщо доказів недостатньо, вона протягом цього строку надсилає попереднє рішення із пропозицією надати конкретні додаткові документи. Через таку процедуру строк розгляду може бути продовжений.

Платник може надати додаткові документи, обґрунтування чи пояснення протягом 10 календарних днів із дня, наступного за днем отримання попереднього рішення. Податкова розглядає їх протягом 20 календарних днів із дня, наступного за днем отримання. Якщо платник нічого не додав, рішення приймають за вже наданими матеріалами.

Обов’язок доведення можливості чи неможливості своєчасного виконання покладено на податковий орган. Він повинен установити причинний зв’язок між обставинами, їх впливом на конкретного платника та можливістю виконання обов’язку в граничний строк і прийняти вмотивоване рішення. За пунктом 2 розділу III рішення можна оскаржити в адміністративному або судовому порядку.

Практична рекомендація: зберігайте заяву, опис додатків, докази надсилання, попереднє та остаточне рішення. Після відновлення можливості окремо заплануйте повідомлення податкової й виконання кожного простроченого обов’язку.

Як відповідати на запит податкової та заперечувати висновки перевірки

Після отримання запиту визначте правову підставу: стаття 39² ПКУ передбачає різні строки для різних документів.

• Додаткові пояснення за підпунктами 39².6.1–39².6.2: відповідь із належним чином засвідченими копіями документів надають протягом двох місяців із дня отримання запиту.
• Первинні документи під час перевірки за підпунктом 39².6.4.3: засвідчені копії надають протягом одного місяця з дати отримання запиту; за додатковим запитом — протягом 30 календарних днів. Для поданих англійською документів ця норма не вимагає українського перекладу.
• Підтвердження іноземного коригування за підпунктом 39².3.6: засвідчені копії надають протягом 15 робочих днів із дня отримання запиту.
• Документація з трансфертного ціноутворення за підпунктом 39².3.2.4: строк становить 60 календарних днів із дня отримання вимоги за передбачених нормою умов.

Податкова може вимагати документацію з трансфертного ціноутворення щодо операцій КІК із пов’язаними нерезидентами, нерезидентами з держав або територій урядового переліку та нерезидентами з організаційно-правовими формами відповідного урядового переліку. Одночасно мають виконуватися дві умови: обсяг операцій із конкретним таким контрагентом перевищує 10 мільйонів гривень за календарний рік, а загальний дохід КІК перевищує 150 мільйонів гривень за календарний рік.

Контролер може обрати документацію за українськими вимогами або за вимогами юрисдикції КІК із перекладом українською. Ці пороги визначають право вимагати документацію за зазначеною нормою; обов’язок відобразити відповідні переліки операцій у звіті перевіряють окремо. За неподання документації податкова збільшує прибуток до оподаткування на 30% вартості доходів або витрат, щодо яких не подано документацію та/або копії первинних документів. Якщо документація не відповідає вимогам статті 39, податковий орган має право самостійно визначити доходи й витрати за такими операціями та відповідно збільшити прибуток.

Практична рекомендація: складіть опис відповіді: пункт запиту, пояснення, назва документа та номер додатка. Збережіть підтвердження дати отримання запиту й надання відповіді.

За підпунктами 39².6.4.4–39².6.4.6 спеціальну перевірку контролера не можна проводити частіше одного разу протягом двох календарних років. Її тривалість не повинна перевищувати шість місяців; за визначених підстав її можуть продовжити ще на строк до шести місяців. Ця перевірка не перешкоджає іншим перевіркам за статтею 75 ПКУ. Контролер також повинен сприяти опитуванню відповідних посадових осіб і працівників КІК; за відсутності можливості провести його в Україні Кодекс допускає відеоконференцію.

Акт або довідку за результатами перевірки повинні вручити протягом двох робочих днів із дати складення. Якщо контролер не погоджується з актом, підпункт 39².6.4.9 дає 30 календарних днів із дня отримання для заперечень. Підтвердні документи можна подати разом із запереченнями або пізніше в погоджений із податковою строк. Заперечення розглядають протягом 30 робочих днів, що настають за днем їх отримання.

Податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не можуть прийняти раніше закінчення строку для заперечень. Його оскарження є окремою процедурою за статтею 56 ПКУ. Після отримання рішення визначте застосовний строк цієї процедури: строк заперечень до акта її не замінює.

Офіційні джерела для підготовки звіту

• Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI: пункт 3.2 і підпункт 14.1.213 — міжнародні договори та резидентство; підпункти 39².1.1–39².1.6 — визначення КІК і контролю; пункти 39².2–39².4 — оподаткування, розрахунок прибутку та звільнення; підпункти 39².5.1–39².5.7 — звіти, повідомлення й утворення без статусу юридичної особи; пункт 39².6 — запити та перевірки; пункти 49.5, 49.9, підпункт 49.12.2, підпункти 49.18.4, 49.18.6 і пункт 49.20 — подання декларацій; стаття 56 — оскарження; стаття 102, зокрема пункти 102.6–102.8, — строки давності та продовження граничних строків; пункт 120.7 — штрафи; пункти 167.1, 167.2, підпункт 167.5.4, підпункти 170.11.1–170.11.2, пункт 170.13 і пункт 170.13¹ — оподаткування фізичних осіб; підпункти 1.3, 1.7 і 1.16 пункту 16¹, пункт 54, підпункти 69.1 і 69.18 пункту 69 та пункт 72 підрозділу 10 розділу XX — військовий збір, перехідні правила, неможливість виконання обов’язків, електронне приймання й тимчасові умови відповідальності.
• Наказ Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 «Про затвердження форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, Порядку заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу та Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.10.2022 за № 1219/38555: пункт 1 наказу; пункти 5–12 розділу I, розділи II–III та пункти 1–5 розділу IV Порядку — окремі звіти, виправлення, валюта показників, графи форм і фінансова звітність; затверджені форми повного звіту та додатків і скороченого звіту.
• Наказ Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512 «Про затвердження форми та Порядку надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.11.2021 за № 1525/37147: пункт 1 наказу та затверджена форма; пункти 2–3, 6–10 Порядку — коло платників, виняток для публічної КІК, строк, електронне надсилання, окремі повідомлення й підстави відмови.
• Постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1275 «Питання реалізації підпункту 39².4.2.2 підпункту 39².4.2 пункту 39².4 статті 39² Податкового кодексу України»: пункти 1–2 та затверджений перелік фондових бірж — біржі для застосування звільнення публічної КІК і обов’язкова умова перебування її акцій або часток у лістингу відповідної біржі.
• Наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303: пункт 1 наказу; пункти 1–2 розділу I, пункти 1–8 розділу II та пункти 1–3 розділу III Порядку — підстави, заява, строки, способи подання, відновлення можливості, розгляд доказів і оскарження; затверджені переліки документів для юридичних та фізичних осіб, зокрема самозайнятих.
• Наказ Міністерства фінансів України від 20.10.2017 № 861 «Про затвердження Порядку застосування норм пунктів 102.6–102.7 статті 102 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.11.2017 за № 1373/31241: пункт 1 наказу; пункти 1–4 розділу II — умови продовження строків і підтвердні документи; пункти 1–6 розділу III — строк, зміст і подання заяви; пункти 1–4 розділу IV — розгляд заяви та незастосування штрафів протягом продовженого строку подання декларації.