Контрольна закупівля та фактична перевірка магазину: алгоритм дій підприємця

Контрольна закупівля ДПС: як підготувати магазин до перевірки

Контрольна закупівля може відбутися без попередження: посадова особа ДПС купує товар як звичайний покупець, перевіряє фіскальний чек, спосіб оплати та фактичну ціну, а документи на проведення перевірки пред’являє вже після завершення розрахунку. Тому захист магазину починається не з моменту появи посвідчень, а з щоденної правильної роботи касира: кожен продаж проводиться через зареєстрований РРО або ПРРО, покупцеві видається належний чек, товар має бути оприбуткований, а працівник — офіційно оформлений.

Після оголошення фактичної перевірки підприємець має перевірити направлення, копію наказу та службові посвідчення всіх інспекторів, зафіксувати час і обставини допуску, призначити відповідальну особу та надавати лише документи, які стосуються предмета перевірки. Необґрунтована відмова в допуску створює ризик адміністративного арешту майна, а для магазинів із підакцизними товарами — також припинення дії ліцензії. Водночас підприємець має право фіксувати перевірку, вимагати належного оформлення документів, зазначати заперечення в акті та оскаржувати рішення податкового органу.

Що таке контрольна закупівля

У спілкуванні підприємці зазвичай використовують термін «контрольна закупівля». Податковий кодекс називає таку дію контрольною розрахунковою операцією.

Її суть полягає в тому, що посадова особа контролюючого органу здійснює розрахунок за товар або послугу та перевіряє, зокрема:

• чи проведено продаж через зареєстрований РРО або ПРРО;

• чи сформовано фіскальний чек;

• чи відповідає сума в чеку фактично сплаченій сумі;

• чи правильно зазначено форму оплати;

• чи відповідають найменування, кількість і ціна фактично проданому товару;

• чи є в чеку обов’язкові реквізити;

• чи дотримано спеціальних вимог для підакцизних товарів.

Контрольна розрахункова операція може бути проведена до пред’явлення направлення, копії наказу та службових посвідчень. Тому касир не може вимагати документи у кожного покупця, який здійснює звичайну покупку, і не повинен намагатися визначити інспектора за поведінкою.

Товар, отриманий під час контрольної розрахункової операції, підлягає поверненню магазину в непошкодженому стані. Якщо повернути товар неможливо, витрати компенсуються відповідно до законодавства про захист прав споживачів. Повернення коштів потрібно оформити через РРО або ПРРО як належну розрахункову операцію, а не просто передати гроші з каси.

Що перевіряє ДПС під час фактичної перевірки магазину

Фактична перевірка проводиться за місцем фактичного ведення діяльності, розташування магазину, каси, товарів або інших об’єктів платника податків.

Предмет конкретної перевірки має визначатися наказом і направленням. Інспектори не повинні без обґрунтування перетворювати перевірку касової операції на необмежене дослідження всієї господарської діяльності підприємця. Водночас після законного початку перевірки платник зобов’язаний надати документи, які стосуються зазначеного в наказі предмета.

На яких підставах може бути призначена фактична перевірка

Фактична перевірка проводиться без попередження, але лише за наявності наказу керівника контролюючого органу та хоча б однієї підстави, передбаченої статтею 80 Податкового кодексу.

До таких підстав належать:

• результати інших перевірок, які свідчать про можливі порушення у сфері розрахунків, касових операцій, ліцензування або обігу підакцизних товарів;

• інформація від державних органів чи органів місцевого самоврядування про можливі порушення;

• письмова скарга покупця, оформлена відповідно до закону;

• неподання звітності про використання РРО або ПРРО чи подання звітності з нульовими показниками за наявності діяльності;

• інформація про порушення правил виробництва, обліку, зберігання, транспортування або продажу підакцизних товарів;

• необхідність перевірити усунення порушення, встановленого попередньою фактичною перевіркою;

• інформація про використання праці неоформлених працівників;

• інформація про ведення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

У наказі мають бути зазначені вид перевірки, її підстава, мета, адреса об’єкта, дата початку та тривалість. Загального посилання на повноваження податкової служби недостатньо без зазначення передбаченої Кодексом підстави.

Алгоритм дій касира під час контрольної закупівлі

До пред’явлення документів інспекторами

Касир повинен обслуговувати покупця у звичайному порядку:

1. Внести до продажу фактично обраний товар.

2. Перевірити найменування, кількість і ціну.

3. Обрати фактичну форму оплати.

4. Провести повну суму через зареєстрований РРО або ПРРО.

5. Дочекатися успішної фіскалізації.

6. Видати паперовий чек або надіслати електронний чек у передбачений законом спосіб.

7. Передати товар покупцеві лише після завершення розрахунку.

Сліп платіжного термінала, банківське повідомлення, товарний чек, рахунок, видаткова накладна або запис у програмі обліку самі по собі не замінюють фіскальний чек, якщо операція підлягає проведенню через РРО або ПРРО.

У чеку мають бути всі обов’язкові реквізити, установлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів. Відсутність обов’язкового реквізиту може призвести до того, що документ не буде визнано належним розрахунковим документом.

Після пред’явлення посвідчень

Касир має:

• зберігати спокій та не перешкоджати законним діям;

• повідомити власника, керівника або визначеного представника;

• не видаляти продаж із програми;

• не скасовувати чек без належної підстави;

• не змінювати заднім числом ціну, назву товару, форму оплати чи інші відомості;

• записати час покупки, номер чека, найменування товару, суму та спосіб оплати;

• зберегти копію чека або знайти його в архіві РРО чи ПРРО;

• оформити повернення товару та коштів через РРО або ПРРО, якщо інспектори повертають контрольний товар;

• не передавати паролі, носії кваліфікованого електронного підпису або коди доступу до ПРРО;

• не надавати усних припущень про причини можливої помилки.

Касир може повідомити лише факти, які йому достовірно відомі: яку операцію він провів, через яку касу, яким способом прийнято оплату та який документ видано.

Які документи повинні пред’явити інспектори

До початку фактичної перевірки посадові особи ДПС повинні:

1. Пред’явити направлення на перевірку.

2. Вручити копію наказу про проведення перевірки.

3. Пред’явити службові посвідчення.

4. Бути зазначеними в направленні на перевірку.

Фактична перевірка проводиться не менш як двома посадовими особами контролюючого органу в присутності посадових осіб підприємства, представника підприємця або особи, яка фактично здійснює розрахункові операції.

Що перевірити в направленні

Направлення має містити:

• дату видачі;

• назву контролюючого органу;

• реквізити наказу;

• найменування юридичної особи або ПІБ підприємця;

• адресу об’єкта перевірки;

• мету і вид перевірки;

• законну підставу;

• дату початку;

• тривалість;

• посади та прізвища інспекторів;

• підпис уповноваженої посадової особи;

• печатку контролюючого органу.

Що перевірити в наказі

Копія наказу повинна містити:

• дату його видачі;

• назву контролюючого органу;

• дані платника податків;

• адресу магазину або іншого об’єкта;

• вид перевірки;

• мету та підставу;

• дату початку;

• тривалість;

• підпис уповноваженої особи;

• печатку.

Службове посвідчення кожного інспектора потрібно звірити з направленням. Посадова особа, якої немає в направленні, не отримує право проводити цю перевірку лише тому, що прибула разом з іншими інспекторами.

Під час підписання направлення слід зазначити своє прізвище, посаду, фактичну дату і час ознайомлення. Відмова від підпису не зупиняє перевірку: інспектори можуть скласти акт про відмову, після чого розпочати перевірку. Тому доцільніше підписати направлення із зауваженнями, якщо вони є, ніж відмовлятися від підпису без пояснення.

Коли можна не допустити інспекторів

Недопуск допускається, якщо:

• не пред’явлено направлення;

• не вручено копію наказу;

• не пред’явлено службові посвідчення;

• документи оформлено з порушенням обов’язкових вимог;

• до перевірки намагається долучитися посадова особа, не зазначена в направленні.

Причину недопуску потрібно чітко сформулювати з посиланням на конкретну невідповідність статті 81 Податкового кодексу, письмово зафіксувати та, за можливості, записати на відео.

Не є самостійною законною підставою для недопуску:

• відсутність директора або власника;

• очікування адвоката чи бухгалтера;

• незгода підприємця з доцільністю перевірки;

• небажання касира спілкуватися з інспекторами;

• усна вказівка керівника «нікого не впускати».

Податковий кодекс прямо забороняє відмовляти в допуску з причин, не пов’язаних із ненаданням або неналежним оформленням передбачених законом документів.

Безпідставна відмова в допуску до законної перевірки може стати підставою для застосування адміністративного арешту майна платника податків. Для магазинів, які торгують алкоголем, тютюновими виробами, рідинами для електронних сигарет або пальним, незаконна відмова в допуску до перевірки також належить до передбачених законом підстав припинення дії ліцензії.

Скільки може тривати фактична перевірка

Фактична перевірка може тривати не більше десяти діб.

Продовження допускається не більш як на п’ять діб і лише у випадках, передбачених Податковим кодексом, зокрема:

• за заявою підприємця, якщо йому необхідно подати документи, що стосуються перевірки;

• через змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання чи його об’єкта.

Продовження має бути оформлене належним рішенням контролюючого органу.

Як поводитися підприємцю під час перевірки

Призначити одного представника

З інспекторами має взаємодіяти одна відповідальна особа — власник, директор, уповноважений працівник, адвокат або інший представник.

Касиру та іншим працівникам слід повідомити, що вони:

• не передають документи самостійно;

• не дають пояснень від імені підприємства;

• не допускають інспекторів до службових комп’ютерів без участі відповідальної особи;

• не підписують документи, зміст яких їм незрозумілий;

• направляють усі вимоги до визначеного представника.

Фіксувати перевірку

Платник податків має право відкрито застосовувати фото-, аудіо- та відеофіксацію під час перевірки. Контролюючі органи також мають право використовувати технічні засоби фіксації.

Доцільно зафіксувати:

• пред’явлення документів;

• час фактичного початку перевірки;

• склад інспекторів;

• вручення письмових вимог;

• перерахунок готівки;

• інвентаризацію;

• відбір копій документів;

• пояснення посадових осіб;

• складання та вручення акта.

Фіксація не повинна перешкоджати роботі інспекторів або порушувати права покупців і працівників.

Реєструвати всі вимоги

Усі письмові вимоги інспекторів потрібно копіювати або фотографувати та фіксувати:

• дату і час отримання;

• ПІБ посадової особи;

• перелік запитаних документів;

• зазначену правову підставу;

• установлений строк подання;

• перелік фактично переданих копій.

У письмовій вимозі має бути зазначено конкретний перелік документів і підстави для їх надання.

Які документи потрібно надавати

Після початку перевірки підприємець зобов’язаний надати документи, які належать або пов’язані з предметом перевірки.

Це можуть бути:

• документи про реєстрацію РРО або ПРРО;

• відомості про господарську одиницю;

• фіскальні чеки та звітні документи;

• документи про оприбуткування товарів;

• накладні постачальників;

• товарно-транспортні накладні;

• акти приймання;

• документи про внутрішнє переміщення товарів;

• інвентаризаційні відомості;

• ліцензії та документи про сплату ліцензійних платежів;

• трудові договори, накази та повідомлення про прийняття працівників;

• документи щодо касових операцій;

• документи щодо платіжного термінала;

• документи на підакцизні товари.

Не потрібно за власною ініціативою передавати:

• всю бухгалтерську базу;

• банківські виписки за періоди та операції, не пов’язані з предметом перевірки;

• договори, які не стосуються перевірюваного магазину або операції;

• персональні дані клієнтів, які не мають значення для перевірки;

• паролі, приватні ключі та засоби електронного підпису;

• оригінали документів без передбаченої законом підстави.

Вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських та бухгалтерських документів податковими органами за загальним правилом заборонене. Винятки можливі в межах кримінального провадження відповідно до кримінального процесуального законодавства.

Документи доцільно передавати за описом із зазначенням назви, номера, дати та кількості сторінок кожного документа. На копіях потрібно зазначити, що вони відповідають оригіналу, поставити дату, підпис і дані особи, яка засвідчила копію.

Інвентаризація товарів і перевірка залишків

Контролюючий орган має право вимагати проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей і коштів.

Під час інвентаризації магазину потрібно:

1. Зафіксувати дату і час початку.

2. Визначити відповідального представника підприємця.

3. Зупинити або організаційно відокремити рух товару, який перераховується.

4. Зафіксувати початкові облікові залишки.

5. Врахувати товар у резерві, на поверненні, ремонті, відповідальному зберіганні або внутрішньому переміщенні.

6. Окремо зазначити пошкоджені, списані або виставкові зразки.

7. Порівняти фактичну кількість з обліковими даними.

8. Отримати копію опису або акта.

9. Письмово зазначити всі розбіжності та зауваження до методики підрахунку.

Не варто підписувати інвентаризаційну відомість, якщо в ній залишені порожні рядки, не зазначено одиниці виміру, не враховано рух товару або внесено кількість, яку представник магазину не перевірив.

Відмова від інвентаризації може мати окремі негативні наслідки. Для ліцензованої торгівлі підакцизними товарами незаконна відмова від проведення інвентаризації товарів або зняття фактичних залишків коштів належить до підстав припинення дії ліцензії.

Документи на товар і товарний облік

Документи мають дозволяти встановити:

• від кого отримано товар;

• коли товар отримано;

• найменування, кількість і ціну;

• факт оприбуткування;

• переміщення між складами та магазинами;

• поточний залишок;

• списання, повернення або реалізацію.

Для товару в магазині доцільно мати:

• видаткові або товарні накладні постачальника;

• акти приймання;

• документи про оплату;

• товарно-транспортні накладні, якщо вони оформлялися;

• документи про внутрішнє переміщення;

• документи про повернення;

• акти списання;

• сертифікати, декларації відповідності або інші документи, якщо вони обов’язкові для відповідної продукції;

• документи щодо акцизного маркування, якщо товар підакцизний.

Суб’єкти, на яких поширюється пункт 12 статті 3 Закону про РРО, повинні вести облік товарних запасів та надавати під час перевірки документи, що підтверджують походження й облік товару.

За продаж необлікованого товару або ненадання документів про його облік передбачено фінансову санкцію в розмірі вартості такого товару за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто не менше 170 гривень.

Ця санкція не застосовується до ФОП — платників єдиного податку, які не зареєстровані платниками ПДВ, крім підприємців, що продають:

• технічно складні побутові товари, які підлягають гарантійному ремонту;

• лікарські засоби;

• вироби медичного призначення;

• ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння.

Перевірка оформлення працівників

Фактична перевірка може охоплювати дотримання роботодавцем законодавства про працю.

Працівник не може бути допущений до роботи без:

• укладення трудового договору;

• оформлення наказу або розпорядження про прийняття;

• подання повідомлення про прийняття працівника до уповноваженого державного органу.

Інспектори можуть перевірити документи, що посвідчують особу працівника, його посаду, режим роботи, наказ про прийняття та подане повідомлення.

Касир, який працює з ПРРО, також повинен мати належним чином зареєстрований електронний підпис і бути внесеним до даних про осіб, які мають право здійснювати розрахункові операції через відповідний ПРРО.

Підміна трудових відносин стажуванням, випробувальним днем, неоформленою допомогою родича або цивільним договором за наявності фактичних ознак трудової роботи створює окремий ризик відповідальності.

РРО та ПРРО: що потрібно перевірити до приходу інспекторів

Реєстраційні дані

Необхідно перевірити, чи відповідають фактичним даним:

• назва та податковий номер продавця;

• адреса господарської одиниці;

• назва магазину;

• фіскальний номер РРО або ПРРО;

• дані касира;

• перелік кас, що використовуються на торговельній точці;

• дані РРО або ПРРО, внесені до ліцензійних реєстрів.

Не можна використовувати ПРРО, зареєстрований на іншу господарську одиницю, іншу адресу або іншого суб’єкта господарювання.

Номенклатура товарів

У програмі мають бути правильно зазначені:

• повна назва товару;

• кількість;

• одиниця виміру;

• ціна;

• ставка та сума ПДВ, якщо продавець є платником ПДВ;

• податкова група;

• код товарної підкатегорії за УКТ ЗЕД для підакцизних товарів;

• цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку, коли воно має зазначатися в чеку.

Назва на зразок «товар», «послуга» або «продаж» замість фактичного найменування не забезпечує належної ідентифікації проданого товару.

Форма оплати

У чеку має бути зазначено фактичний спосіб розрахунку:

• готівка;

• платіжна картка;

• комбінована оплата;

• інший передбачений налаштуваннями спосіб.

Не можна оформляти оплату карткою як готівкову або навпаки. Сліп термінала має відповідати сумі та часу фіскального чека.

Електронний чек

Електронний чек повинен бути наданий покупцеві в передбаченій законом формі. Посилання або QR-код мають відкривати саме фіскальний документ.

Відсутність паперового друку не є порушенням, якщо покупцеві належним чином надано електронний розрахунковий документ. Але усна обіцянка надіслати чек, скриншот із програми або нефіскальний документ не замінюють зареєстрованого електронного чека.

Збій інтернету, електроенергії або ПРРО

Касир не повинен проводити продаж у звичайній обліковій програмі без фіскалізації, а потім створювати чеки заднім числом.

У разі технічного збою потрібно використовувати лише передбачений законом і заздалегідь налаштований порядок:

• офлайн-режим ПРРО;

• зареєстрований резервний РРО або ПРРО;

• розрахункову книжку та книгу обліку розрахункових операцій, якщо вони зареєстровані та можуть використовуватися в конкретній ситуації;

• тимчасове припинення розрахункових операцій, якщо законного резервного способу немає.

Після відновлення зв’язку офлайн-документи мають бути передані на фіскальний сервер у встановленому порядку. Видалення локальних чеків, зміна їх нумерації вручну або повторне проведення тих самих продажів може створити нові розбіжності.

Інтернет-продажі та доставка товару

Для замовлень через сайт, соціальні мережі, маркетплейс або месенджер необхідність РРО чи ПРРО визначається способом приймання оплати.

Якщо оплата є розрахунковою операцією, продавець повинен:

• провести її через РРО або ПРРО;

• сформувати фіскальний чек;

• надати чек покупцеві в паперовій або електронній формі;

• правильно зазначити форму оплати;

• не підміняти чек рахунком, накладною, квитанцією перевізника або повідомленням банку.

Товар, який передається кур’єру або перевізнику, має супроводжуватися документами, передбаченими для конкретної моделі продажу та доставки. Облік повинен дозволяти простежити рух товару від магазину або складу до покупця, а в разі повернення — його зворотне надходження.

Магазини з алкоголем, тютюном та іншими підакцизними товарами

Для роздрібної торгівлі підакцизними товарами необхідно окремо контролювати:

• чинність ліцензії;

• своєчасність ліцензійних платежів;

• правильність адреси місця торгівлі;

• використання лише заявлених РРО або ПРРО;

• наявність та справжність акцизного маркування;

• правильність кодів УКТ ЗЕД;

• зазначення обов’язкових акцизних реквізитів у чеку;

• походження та оприбуткування товару;

• відповідність фактичних залишків обліку;

• дотримання встановлених правил продажу.

Закон № 3817-IX передбачає припинення дії ліцензії, зокрема, у разі:

• встановленої перевіркою відсутності суб’єкта господарювання за адресою місця провадження діяльності;

• незаконної відмови в допуску до перевірки;

• відмови від інвентаризації підакцизних товарів або зняття залишків коштів;

• виявлення необлікованих підакцизних товарів у випадках і розмірах, визначених законом;

• повторного протягом 365 днів продажу підакцизних товарів через РРО або ПРРО, не зазначений у відповідному реєстрі, чи без застосування РРО або ПРРО;

• відсутності у фіскальній пам’яті або на фіскальному сервері трьох і більше розрахункових документів про продаж підакцизних товарів у передбачених законом випадках.

Рішення про припинення ліцензії за результатами перевірки надсилається з урахуванням установленої законом процедури. У разі успішного адміністративного або судового оскарження ліцензія відновлюється з дати її припинення.

Відповідальність за порушення

Фінансова санкція за невидачу чека визначається від суми конкретного продажу, здійсненого з порушенням. Наприклад, якщо перша зафіксована розрахункова операція на суму 1000 гривень не була проведена через РРО або ПРРО, розмір фінансової санкції становитиме 1000 гривень. За наступну операцію на таку саму суму — 1500 гривень.

Адміністративні штрафи за статтею 155-1 КУпАП застосовуються окремо до працівників і посадових осіб у передбаченому законом порядку. Для розрахунку цих штрафів один неоподатковуваний мінімум доходів громадян дорівнює 17 гривням.

За ненадання документів, пов’язаних із предметом перевірки, відповідальність установлена пунктом 121.1 Податкового кодексу. Водночас інспектори повинні належно визначити, які саме документи запитуються та як вони пов’язані з перевіркою.

Як підписувати акт фактичної перевірки

Підписання акта не означає автоматичної згоди з викладеними в ньому висновками.

Перед підписанням потрібно:

• прочитати весь документ;

• перевірити дату, час і місце;

• звірити номер наказу та направлення;

• перевірити склад інспекторів;

• перевірити опис контрольної операції;

• порівняти номер і зміст чека з фактичними даними;

• перевірити перелік отриманих документів;

• переконатися, що до акта внесені пояснення підприємця;

• закреслити порожні рядки;

• отримати власний примірник.

Якщо підприємець не погоджується з актом, біля підпису можна зазначити:

«Акт отримано. Із висновками не погоджуюся. Заперечення та підтвердні документи будуть подані в установленому законом порядку».

Не слід писати «порушення визнаю», «зауважень не маю» або підписувати пояснення, складені інспектором, якщо їх зміст не відповідає фактам.

Заперечення та оскарження

Заперечення до акта перевірки подаються до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання акта.

До заперечень варто додати:

• копії направлення та наказу;

• відеозаписи й фотографії;

• копію фіскального чека;

• витяг із системи обліку;

• накладні та документи про оприбуткування товару;

• документи щодо повернення контрольного товару;

• письмові пояснення касира;

• документи щодо технічного збою;

• докази надсилання електронного чека;

• зауваження до інвентаризації;

• документи про оформлення працівників;

• інші матеріали, які спростовують висновки інспекторів.

Податковий орган розглядає заперечення за участю платника або його представника, якщо платник повідомив про бажання брати участь.

Акт перевірки сам по собі не встановлює остаточної суми грошового зобов’язання. Фінансові санкції застосовуються податковим повідомленням-рішенням або іншим передбаченим законом рішенням.

Скаргу на податкове повідомлення-рішення подають до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання рішення. Рішення також може бути оскаржене в суді.

Судова практика щодо порушень під час призначення перевірки

У постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 Верховний Суд сформулював підхід, за яким допуск інспекторів до перевірки не позбавляє платника права надалі посилатися на порушення процедури її призначення та проведення під час оскарження рішень, ухвалених за результатами перевірки.

Суд повинен насамперед оцінити процедурні порушення, на які посилається платник, якщо вони могли вплинути на законність перевірки та прийнятих за її результатами рішень.

Це не означає, що будь-яка технічна неточність автоматично скасовує результати перевірки. Потрібно довести конкретне порушення та його вплив на законність дій контролюючого органу.

Чекліст готовності магазину до фактичної перевірки

РРО та ПРРО

• РРО або ПРРО зареєстрований на правильну господарську одиницю.

• Адреса магазину відповідає реєстраційним даним.

• Касири зареєстровані та мають чинні ключі.

• Товари, які потрібно фіскалізувати, правильно налаштовані.

• Найменування, ціни, податкові групи та коди УКТ ЗЕД актуальні.

• Форма оплати в чеку відповідає фактичній оплаті.

• Електронний чек справді доставляється покупцеві.

• Повернення оформлюється через РРО або ПРРО.

• Налаштований законний порядок роботи під час технічного збою.

Товарний облік

• Усі товари оприбутковані.

• Накладні можна швидко знайти.

• Внутрішні переміщення оформлені.

• Повернення та списання відображені.

• Фактичні залишки регулярно звіряються з програмою.

• Документи на товари зберігаються в доступному паперовому або електронному вигляді.

Каса

• Готівка відповідає даним РРО або ПРРО.

• Службове внесення та видача оформлюються.

• Карткові платежі не обліковуються як готівкові.

• Працівники знають порядок повернення коштів.

• Немає сторонніх коштів у касовій скриньці без документального пояснення.

Ліцензії та підакцизні товари

• Ліцензія чинна.

• Платежі внесені своєчасно.

• Адреса та каси відповідають ліцензійним даним.

• Акцизні товари мають належне маркування.

• У чеках зазначаються необхідні коди та реквізити.

• Фактичні залишки відповідають обліковим.

Працівники

• Є трудові договори та накази.

• Повідомлення про прийняття подані до початку роботи.

• Працівники можуть підтвердити свою посаду та роботодавця.

• Касири знають алгоритм дій під час перевірки.

• Визначена особа, яка зв’язується з юристом або бухгалтером.

Внутрішній порядок

• Є коротка письмова інструкція для касирів.

• Визначений представник для спілкування з інспекторами.

• Працівники знають, де зберігаються документи.

• Налаштоване відеоспостереження з дотриманням вимог законодавства.

• Регулярно проводяться внутрішні контрольні продажі.

• Помилки виправляються одразу законним способом, а не заднім числом.

Офіційні джерела

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI — статті 17, 20, 75, 80, 81, 82, 85, 86, 94, 121:
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

2. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР — статті 3, 15, 17, 20:
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80

3. Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13:
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16

4. Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб — підприємців, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496:
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1411-21

5. Кодекс України про адміністративні правопорушення — стаття 155-1:
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10

6. Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 № 3817-IX — статті 16, 42, 46, 52:
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3817-20

7. Кодекс законів про працю України — стаття 24:
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту»:
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2015-%D0%BF

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.2022 № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків»:
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/894-2022-%D0%BF

10. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148:
    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17

11. Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833:
    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/833-2006-%D0%BF

12. Постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18:
    https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/rishennya_sud_palat/palata_9901_25669_19