Електронні документи в торгівлі: як створювати, підписувати та зберігати

Українські підприємці та компанії можуть використовувати електронні документи у господарській діяльності. Щоб документ виконував свою функцію, потрібно правильно оформити його реквізити, застосувати належний спосіб підписання, забезпечити перевірку цілісності та зберегти електронний оригінал. Для обміну з постачальником або покупцем заздалегідь погодьте формат файлів, підписувачів, канал передавання і спосіб підтвердження отримання.

Разом із документом зберігайте пов’язані з ним підписи, результати їх перевірки та підтвердження доставки. Строк зберігання визначайте за видом документа і статусом платника податків: для багатьох документів юридичних осіб податковий мінімум становить 1825 днів, для окремих категорій — 2555 днів. Перевірки, оскарження та інші передбачені законом обставини можуть вимагати довшого зберігання.

Визначте, який документ потрібний для операції

За статтею 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ містить інформацію у вигляді електронних даних та обов’язкові реквізити. Стаття 8 забороняє заперечувати його юридичну силу або допустимість як доказу лише через електронну форму. Водночас склад реквізитів і порядок оформлення залежать від призначення документа.

Перш ніж налаштовувати обмін, складіть із бухгалтером перелік документів магазину: договори, рахунки, видаткові накладні, документи про послуги, касові документи. Для кожного визначте, яку дію він підтверджує, хто його складає та хто має підписати. Сам факт збереження файла з назвою «накладна» ще не підтверджує правильність оформлення операції.

Для компаній вимоги до бухгалтерської первинної документації встановлює Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Його сферу застосування визначає стаття 2. Фізичній особі — підприємцю (ФОП) потрібно окремо визначити документи для свого податкового обліку: пункт 44.1 Податкового кодексу України зобов’язує платників підтверджувати показники обліку належними документами.

Практична рекомендація: попросіть бухгалтера письмово зазначити для кожної типової операції документ-підставу, потрібні реквізити, підписувачів і строк передавання до обліку. Це допоможе продавцям та менеджерам одразу збирати потрібні документи.

Перевірте реквізити електронного первинного документа

За частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Їх можна складати в паперовій або електронній формі. Загальний перелік обов’язкових реквізитів охоплює:

• назву документа або форми;
• дату складання;
• назву підприємства, від імені якого складено документ;
• зміст та обсяг господарської операції, одиницю її виміру;
• посади і прізвища осіб, відповідальних за операцію та правильність її оформлення, з передбаченим законом винятком для документів, вимоги до яких встановлює Національний банк України;
• особистий підпис або інші дані, які дають змогу ідентифікувати учасника операції.

Номер документа, підстава операції та печатка можуть бути додатковими реквізитами залежно від характеру операції та технології оброблення інформації. Перелік зі статті 9 стосується первинних документів; його не слід автоматично вважати вичерпним для будь-якого договору чи спеціальної форми.

Електронні первинні документи застосовують у бухгалтерському обліку з дотриманням законодавства про електронні документи. Для первинних документів, які програмне забезпечення створює автоматично, стаття 9 прямо передбачає наявність накладеного електронного підпису чи печатки.

Неістотні недоліки документа не є самостійною підставою для невизнання операції, якщо вони не перешкоджають ідентифікації її учасника та документ містить необхідні відомості про дату, підприємство, зміст і обсяг операції. Однак пропущену кількість товару або невстановленого учасника операції не варто заздалегідь вважати неістотним недоліком. Передайте такий документ бухгалтеру для оцінки й узгодження виправлення.

Коли документ про послуги може не містити реквізитів замовника

Частина друга статті 9 Закону № 996-XIV дозволяє за визначених умов не зазначати посади, прізвища та підпис або інші ідентифікаційні дані зі сторони замовника послуг чи робіт або наймача чи орендаря. Для цього документ повинен містити дату або період надання послуг, виконання робіт чи оренди, письмовий договір має передбачати такий порядок документування, а операцію потрібно відобразити в обліку в періоді її здійснення.

Цей виняток не поширюється на операції, оплачені публічними коштами, оренду державного або комунального майна, будівельний підряд, проектно-вишукувальні роботи, пожертви, благодійну та гуманітарну допомогу. Він також не встановлює загального дозволу оформляти передавання товарів без реквізитів покупця. Якщо магазин отримує послуги за таким порядком, бухгалтер має перевірити всі умови договору та документа.

Підстава для цих вимог — стаття 9 Закону № 996-XIV.

Оберіть підпис відповідно до документа й домовленості сторін

За статтею 6 Закону № 851-IV сторони використовують електронні підписи та печатки у випадках, встановлених законодавством, або за домовленістю. Тому кваліфікований електронний підпис (КЕП) не є універсальною вимогою до кожного комерційного листа. Для документа, який має виконувати конкретну юридичну чи облікову функцію, потрібно перевірити законодавчі вимоги та умови договору.

КЕП і УЕП не розрізняють за правилом «хмара або флешка». Вид підпису залежить від засобу, сертифіката та виконання законодавчих вимог. Частина третя статті 15 Закону № 2155-VIII пов’язує використання кваліфікованих підписів із високим рівнем довіри до засобів та схем електронної ідентифікації, а удосконалених підписів на кваліфікованих сертифікатах — із середнім. Це не означає однакових правових наслідків усіх підписів.

Зображення власноручного підпису, вставлене у файл, або скан підписаного паперу саме по собі не підтверджує створення КЕП. Формат файла також не визначає його статус: файл може містити належний електронний підпис або бути лише зображенням документа.

Для правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у встановлених законом випадках, частина шоста статті 17 Закону № 2155-VIII передбачає електронну форму виключно із застосуванням кваліфікованих електронних довірчих послуг. Для банківських, платіжних та інших спеціально врегульованих операцій потрібно враховувати відповідні спеціальні правила.

Електронна печатка підтверджує походження та цілісність даних. Якщо для документа потрібний підпис конкретної уповноваженої особи, не вважайте печатку автоматично достатньою заміною такого підпису. Правила та правові наслідки визначають статті 15, 17, 17-1 та 18 Закону № 2155-VIII.

Створіть оригінал і перевірте отриманий документ

За статтею 7 Закону № 851-IV оригіналом є електронний примірник з обов’язковими реквізитами, включно з електронним підписом автора або підписом, прирівняним законом до власноручного. Оригінал повинен давати змогу довести його цілісність та справжність. Якщо документ надіслано кільком адресатам або збережено на кількох електронних носіях, кожний відповідний електронний примірник вважається оригіналом. Водночас стаття 8 забороняє застосовувати електронний документ як оригінал свідоцтва про право на спадщину. Окрема заборона стосується документа, який за законом може бути створений лише в одному оригінальному примірнику; саме для цієї категорії передбачено виняток за наявності централізованого сховища оригіналів електронних документів. Інші заборони можуть встановлюватися законом. Перед переведенням спеціального документа в електронну форму перевірте, чи немає для нього такого обмеження.

Стаття 6 пов’язує завершення створення електронного документа з накладанням підпису та/або печатки. Якщо технологія передбачає кілька підписів чи печаток, створення завершується після останнього з них. Тому після погодження документа з усіма учасниками збережіть остаточний комплект файлів.

Рекомендований порядок роботи з видатковою накладною:

1. Менеджер звіряє покупця, перелік товарів, кількість, одиниці виміру, ціни та підсумки з фактичною операцією.
2. Відповідальна особа перевіряє реквізити й передає остаточний файл уповноваженому підписувачу.
3. Підписувач підписує погоджену версію. Якщо підпис зберігається окремим файлом, працівник передає його разом із документом.
4. Одержувач перевіряє цілісність, вид підпису, дані підписувача та відповідність отриманого документа своїй операції.
5. Якщо погоджено підписання обома сторонами, одержувач додає свій підпис і повертає остаточний комплект.
6. Кожна сторона зберігає документ, усі пов’язані підписи, результати перевірки та докази передавання й отримання.

За статтею 12 Закону № 851-IV цілісність перевіряють підтвердженням удосконаленого чи кваліфікованого підпису або печатки. Для інших видів застосовують інші засоби й методи захисту інформації з дотриманням законодавства.

Під час підтвердження КЕП враховують, зокрема, чинність кваліфікованого сертифіката на момент створення підпису, відповідність ключа, дані підписувача, використання кваліфікованого засобу та відсутність порушення цілісності. Ці умови встановлює частина друга статті 18 Закону № 2155-VIII. Працівнику варто зберегти доступний результат перевірки, а також окремо перевірити повноваження особи підписувати відповідний документ.

Якщо перевірка виявила проблему, попросіть відправника надати повний комплект файлів і з’ясуйте причину до прийняття документа до обліку. Підпис допомагає виявити зміну даних; він не означає, що файл технічно неможливо змінити, і сам по собі не забезпечує конфіденційності його змісту.

Погодьте з контрагентом правила обміну

Статті 10, 11 та 14 Закону № 851-IV дозволяють сторонам визначати порядок електронного документообігу в межах законодавства. Попередня домовленість особливо потрібна, якщо від отримання документа залежить оплата, строк зауважень або інша дія.

До договору або окремої угоди про обмін доцільно включити:

• види документів, якими сторони обмінюються електронно;
• формати документа та підпису, порядок передавання додатків;
• допустимі види підписів і порядок перевірки повноважень підписувачів;
• погоджені електронні адреси або облікові записи в сервісі;
• момент відправлення та отримання, зміст підтвердження отримання;
• строки підписання, надсилання зауважень і повторного відправлення;
• дії при технічному збої, зміні адреси або уповноваженої особи;
• порядок оформлення виправлень та отримання власного комплекту файлів.

Якщо законодавство або попередня домовленість не встановлюють іншого, документ вважається отриманим із часу надходження авторові електронного повідомлення від адресата про його отримання. За відсутності погодженого порядку підтвердження воно має містити дані про факт і час отримання та про відправника підтвердження. Якщо підтвердження не надійшло, за загальним правилом статті 11 документ вважається не отриманим.

Позначка у папці відправлених листів сама по собі не підтверджує виконання цих умов. Зберігайте повідомлення одержувача або передбачену домовленістю квитанцію сервісу, яка дозволяє пов’язати підтвердження з конкретним документом. Отримання файла та погодження його змісту варто визначити в договорі окремо.

Умовний приклад: постачальник надіслав підписану накладну, а магазин відповів, що отримав саме цю накладну, зазначивши її номер і дату. Така відповідь допомагає встановити, якого документа стосується підтвердження. Якщо кількість товару не збігається, магазин окремо повідомляє про розбіжність за погодженою процедурою.

Якщо сторонам потрібні додаткові докази доставки, вони можуть розглянути кваліфіковану електронну довірчу послугу реєстрованої електронної доставки. За частиною четвертою статті 27 Закону № 2155-VIII вона забезпечує передбачені законом презумпції цілісності даних, ідентифікації відправника й одержувача та точності часу відправлення й отримання.

Організуйте архів, доступ і резервні копії

Стаття 13 Закону № 851-IV зобов’язує зберігати електронні документи у формі, яка дозволяє перевірити їх цілісність. Інформація має бути доступною для подальшого використання, а документ — придатним для відновлення у форматі створення, відправлення або отримання. За наявності потрібно зберігати відомості про його походження, призначення, дату й час відправлення або отримання.

Практична рекомендація: для кожної операції формуйте окремий комплект архівних матеріалів:

• остаточний електронний документ у первісному форматі;
• окремі файли підписів або контейнер, який їх містить;
• підписані додатки та пов’язані документи;
• результати перевірки підписів, доступні сертифікати та позначки часу;
• підтвердження відправлення й отримання;
• документи та листування щодо зауважень, виправлень або заміни;
• читабельне відображення для перегляду та друку.

Ведіть реєстр, у якому можна знайти комплект за контрагентом, видом документа, номером, датою та операцією. Обмежте право видалення, призначте відповідального за архів і передбачте доступ іншого уповноваженого працівника на час його відсутності. Особисті ключі та паролі підписувачів до спільного архіву не включайте: стаття 12 Закону № 2155-VIII вимагає забезпечувати конфіденційність особистого ключа та неможливість доступу інших осіб.

Рекомендовано мати резервну копію на окремому носії або в окремому сховищі та періодично перевіряти відновлення документів. Якщо зберігати електронні документи на носії протягом установленого строку неможливо, стаття 13 Закону № 851-IV зобов’язує дублювати їх на кількох електронних носіях і періодично копіювати за встановленим законодавством порядком. Якщо неможливо виконати й ці вимоги, документи потрібно зберігати як паперові копії, якщо немає паперового оригіналу. Це спеціальний порядок на випадок неможливості електронного зберігання. Під час копіювання обов’язково перевіряйте цілісність даних. Окремо протестуйте, чи після відновлення доступні підписи, додатки та підтвердження отримання.

Якщо користуєтеся зовнішнім сервісом, до укладення договору з’ясуйте, що саме можна вивантажити, як отримати повний комплект після припинення оплати та як забезпечується перевірка підписів протягом потрібного строку. Закон дозволяє використовувати довірчу послугу зберігання підписів, печаток, позначок часу та сертифікатів. Для електронних даних постійного зберігання частина четверта статті 26 Закону № 2155-VIII встановлює обов’язковість кваліфікованої електронної позначки часу.

Встановіть строк зберігання для кожної категорії документів

Електронні документи потрібно зберігати щонайменше стільки, скільки законодавство встановлює для відповідних паперових документів. Податкові мінімальні строки визначає пункт 44.3 Податкового кодексу України. Для практичної роботи використовуйте точну кількість днів, зазначену в нормі.

Для податкових документів відлік починається з дня подання звітності, для складення якої їх використовували. Якщо звітність не подана — з установленого граничного строку її подання. Для документів щодо іншого підконтрольного законодавства відлік починається з дня відповідної господарської операції, а для дозвільних документів — із дня завершення строку їх дії.

ФОП має визначати строк за належною категорією документа та враховувати інші застосовні вимоги. П’ятирічне правило підпункту 44.3.2 не слід автоматично поширювати на всіх підприємців. Так само згадка про три роки в частині третій статті 8 Закону № 996-XIV не дозволяє компанії скоротити довший строк, установлений податковим або іншим законодавством.

За пунктом 44.4 документи, пов’язані з предметом перевірки, адміністративним оскарженням або судовим розглядом, зберігають до завершення відповідних процедур і передбачених законом строків оскарження, але щонайменше протягом строків пункту 44.3. Якщо правоохоронні органи вилучили документи або вони потрібні для провадження, перед будь-яким видаленням узгодьте подальше зберігання з юристом.

Пункт 44.3 також передбачає продовження строків на період зупинення відліку строку давності у випадках пункту 102.3. Для окремого випадку отримання інформації за пунктом 86.14 про обставини надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави пункт 44.4 збільшує строк зберігання відповідних документів на 1095 днів.

Перед видаленням архіву бухгалтер має визначити категорію документа, початок відліку, довші спеціальні строки та незавершені процедури. За пунктом 102.3 Податкового кодексу України відлік строку давності зупиняється на час безперервного перебування платника за межами України протягом щонайменше 183 днів; законодавчої або судової заборони перевірок; зупинення, продовження чи перенесення перевірки за передбаченими цим пунктом правилами; адміністративного або судового оскарження рішення про нарахування грошового зобов’язання.

Пункт 102.3 також охоплює неможливість провести перевірку та визначити грошові зобов’язання через акт про неможливість перевірки, недопуск посадових осіб за дотримання податковим органом установлених умов або судове оскарження рішення про перевірку. Для акта та оскаржуваного рішення передбачено винятки, якщо відповідні дії визнано незаконними або рішення визнано протиправним та/або скасовано. За пунктом 44.3 строки зберігання продовжуються на відповідний період зупинення. Перед видаленням бухгалтер має також перевірити застосовні перехідні положення та спеціальні архівні строки.

Не налаштовуйте автоматичне видалення лише за спливом 1095, 1825 чи 2555 днів. У разі ліквідації платника податків пункт 44.3 вимагає передати до архіву в установленому законодавством порядку документи з пункту 44.1 за період діяльності щонайменше 1825 днів, що передували даті ліквідації. Для документів та інформації, необхідних для податкового контролю за статтями 39, 39-2 і пунктом 141.4 статті 141, цей період становить щонайменше 2555 днів.

Підготуйте читабельну копію та порядок виправлення помилок

За статтею 5 Закону № 851-IV електронний документ можна відображати на екрані або папері у формі, придатній для читання. Засвідчене в установленому законодавством порядку паперове відображення є паперовою копією електронного документа. Стаття 7 також передбачає електронні копії; універсальної вимоги нотаріально засвідчувати кожну копію вона не встановлює.

Скриншот, роздруківка або повторно збережене зображення не замінюють оригінальний електронний файл із пов’язаними підписами та матеріалами, потрібними для перевірки. Якщо працівник готує документ для друку, він має використовувати остаточну підписану версію та зберігати зв’язок із її електронним оригіналом.

Частина шоста статті 9 Закону № 996-XIV зобов’язує підприємство за власний рахунок виготовляти паперові копії електронних первинних документів і регістрів на вимогу інших учасників операцій, правоохоронних та відповідних органів у межах установлених законом повноважень. Тому доцільно заздалегідь перевірити, чи всі документи та додатки можна повністю відкрити й надрукувати.

Якщо після підписання виявлено помилку, збережіть отриманий файл і передайте питання бухгалтеру. Як організаційний порядок рекомендовано фіксувати причину виправлення, пов’язувати новий або коригувальний документ із попереднім, повторно отримувати потрібні підписи та повідомляти контрагента. Конкретний спосіб бухгалтерського виправлення залежить від виду документа й операції. Частина сьома статті 9 вимагає запобігати несанкціонованим і непомітним виправленням.

Ведіть фіскальні електронні чеки за окремою процедурою

Правила обміну підписаними накладними не визначають порядок створення, реєстрації та видачі фіскального електронного чека. Для магазину доцільно окремо описати роботу з фіскальними чеками та обмін господарськими документами з контрагентами.

Попросіть бухгалтера визначити, для яких розрахунків магазину потрібний фіскальний чек, і погодьте з працівниками порядок його видачі покупцю. Надсилання рахунка або накладної саме по собі не підтверджує виконання вимог до видачі фіскального чека.

Формування, збереження та друк накладних у Торгсофт

У Торгсофт на формі «Реалізація» меню «Друк» дозволяє відкрити видаткову накладну або рахунок-фактуру для перегляду, зберегти в доступному форматі чи надрукувати. Практично це дає змогу підготувати документ за даними продажу, перевірити його з бухгалтером і передати на подальше оформлення за погодженою з контрагентом процедурою. Ці можливості описані в офіційній інструкції до форми «Реалізація».

У параметрах реалізації дія «Файли документа» дозволяє прикріплювати файли, переглядати, копіювати та видаляти вибраний файл. Це можна використовувати, щоб пов’язати обліковий запис із документами операції. Окремо визначте, де зберігатиметься повний підписаний комплект і його резервна копія, та перевірте можливість відновити їх.

Для фінансових операцій режим «Фінансовий документ» підтримує друк вибраного касового ордера, а для звіту зі списку касових документів — друк або створення файла Excel. Перед формуванням звіту встановіть потрібні фільтри каси та періоду відповідно до офіційного опису режиму. Збережений або надрукований результат потрібно далі оформити відповідно до вимог до конкретного документа; описані функції не підтверджують накладання КЕП чи надання послуги довгострокового зберігання підписів.

Що погодити з бухгалтером перед початком роботи

1. Визначте документи для кожної типової операції магазину та затвердьте їхні реквізити.
2. Призначте осіб, які готують, перевіряють, підписують і передають документи до обліку.
3. Погодьте з контрагентами види підписів, адреси обміну та підтвердження отримання.
4. Перевірте на одному пробному комплекті підписання, передавання, перевірку, друк і відновлення з резервної копії.
5. Установіть строки зберігання за категоріями та порядок блокування видалення на час перевірок і спорів.
6. Передбачте дії при помилках, втраті доступу або пошкодженні файлів.

Що робити при втраті документів

За загальним порядком пункту 44.5 Податкового кодексу України платник протягом п’яти днів із дня втрати, пошкодження або дострокового знищення документів письмово повідомляє контролюючий орган за місцем обліку в порядку подання податкової звітності та додає належно оформлені документи, що підтверджують подію. За обставин, визначених цим пунктом, потрібно також повідомити відповідний митний орган. Документи слід відновити протягом 90 календарних днів із дня, наступного за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Якщо платник подав повідомлення в установленому порядку та вчасно, а через втрату, пошкодження або дострокове знищення документів провести перевірку неможливо, строки її проведення переносяться до відновлення та надання документів у межах установлених пунктом 44.5 строків, але не більше ніж на 120 днів. Це правило не поширюється на перевірки, визначені статтею 200 Податкового кодексу України. Якщо документи не відновлено або після використання цього порядку вони повторно втрачені, пошкоджені чи достроково знищені, пункт 44.5 передбачає визнання їх відсутніми на час складання звітності або виконання відповідних законодавчих вимог.

Як виняток зі статті 44, підпункт 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX цього Кодексу встановлює спеціальні правила для платників податків і податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях України й не можуть пред’явити первинні документи. Підставою може бути пов’язана з бойовими діями втрата, знищення чи зіпсуття документів або неможливість вивезти їх із визначених нормою територій через ризик для життя чи здоров’я або адміністративні перешкоди. Територію потрібно перевірити за переліком, визначеним у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Втрата, не пов’язана з бойовими діями на відповідних територіях, не дає права застосовувати цей виняток.

За підпунктом 69.28 платник подає до контролюючого органу повідомлення в довільній формі про втрату та/або неможливість вивезення первинних документів. Норма передбачає підписи керівника підприємства та головного бухгалтера. У повідомленні зазначають обставини, податкові звітні періоди та загальний перелік документів, за можливості — їхні реквізити. Показники звітності за зазначені періоди не можна ставити під сумнів лише через відсутність первинних документів; повідомлення також є підставою для збереження визначених нормою витрат, від’ємних значень і податкового кредиту з податку на додану вартість.

Після повідомлення про неможливість вивезення документів через їх перебування на відповідних територіях діє мораторій на документальні перевірки зазначених періодів. Якщо згодом стало відомо про втрату цих документів, потрібно подати окреме повідомлення про втрату з описом обставин. Платники, які повідомили про втрату за підпунктом 69.28, не підлягають перевірці щодо зазначених періодів, зокрема після завершення воєнного стану.

Відсутність підстав для застосування спеціальних правил доводить контролюючий орган. Він має видати вмотивовану відмову з підставами та доказами не пізніше одного місяця з дати отримання повідомлення. Платник може оскаржити її адміністративно або в суді; до остаточного рішення орган не може ставити під сумнів показники звітності чи ініціювати перевірки зазначених у повідомленні періодів. Водночас підпункт 69.28 забороняє збільшувати за ці періоди задекларовані податкові зобов’язання, від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток і заявлене бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Безпідставне застосування цього порядку тягне передбачену законом відповідальність. Перед поданням повідомлення узгодьте з бухгалтером і юристом підстави, перелік документів та звітні періоди.

Офіційні нормативні джерела

• Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV: статті 5–8 — документ, підпис, оригінал і копії; статті 10–13 — передавання, отримання, цілісність і зберігання; статті 14–15 — організація обміну та доступ.
• Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII: стаття 1 — види підписів; стаття 12 — захист особистого ключа; стаття 15 — рівні довіри; статті 17, 17-1, 18 — використання та перевірка підписів; статті 26–28 — позначки часу, доставка і зберігання.
• Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV: стаття 2 — сфера застосування; стаття 8 — організація обліку; частини 1–2, 5–9 статті 9 — первинні документи, реквізити, обліковий період, паперові копії, захист записів і зберігання.
• Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI: пункт 44.1 — документальне підтвердження обліку; підпункти 44.3.1–44.3.4 — мінімальні строки та правила відліку; пункт 44.4 — зберігання під час перевірок і оскарження та спеціальне продовження; пункт 44.5 — втрата і відновлення документів; пункт 102.3 — зупинення відліку строку давності; підпункт 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX — спеціальні правила при втраті або неможливості вивезення первинних документів.