«Податок на Google»: як ФОП і компаніям сплачувати ПДВ за електронні послуги

Коли український магазин оплачує іноземний онлайн-сервіс, порядок сплати податку на додану вартість (ПДВ) залежить від виду послуги, статусу покупця та реєстрації постачальника. Якщо фізична особа — підприємець (ФОП) без реєстрації платником ПДВ купує електронну послугу в нерезидента, зареєстрованого за статтею 208-1 Податкового кодексу України, податок нараховує постачальник. Юридична особа без ПДВ або ФОП — платник ПДВ за відповідних умов самостійно нараховує податок за статтею 208.

Перед оплатою перевірте, хто зазначений покупцем у договорі та платіжному профілі, який у нього статус платника ПДВ, хто фактично постачає послугу та чи включено податок у ціну. Передайте бухгалтеру договір, рахунок і підтвердження оплати. За цими документами він має визначити, хто нараховує ПДВ, яку звітність потрібно подати та коли сплатити податок. Нижче йдеться про оподаткування в Україні.

Визначте, чи належить покупка до електронних послуг

«Податком на Google» зазвичай називають український ПДВ на електронні послуги іноземних постачальників. Нерезидент у цьому контексті — іноземний постачальник, який не є податковим резидентом України. Знайдіть у договорі або рахунку назву компанії, яка надає послугу: вона може відрізнятися від назви сервісу.

За підпунктом 14.1.56-5 Податкового кодексу України електронні послуги постачають через інтернет автоматизовано, переважно без втручання людини. Для магазину це можуть бути:

• доступ до хмарного сховища — місця для зберігання файлів на серверах постачальника — або до обчислювальних ресурсів цих серверів;
• програмне забезпечення, оновлення та доступ до нього;
• доступ до баз даних, фотографій, відео чи електронних видань;
• автоматизовані навчальні курси з мінімальною участю викладача;
• рекламний простір і автоматизоване розміщення реклами на сайтах або в застосунках.

Визначайте вид послуги за тим, що саме отримує магазин. Наприклад, автоматичний доступ до бібліотеки фотографій відповідає ознакам електронної послуги. Індивідуальну консультацію фахівця, надіслану електронною поштою, Кодекс прямо виключає з цієї категорії.

Які покупки не належать до електронних послуг

Оформлення замовлення через сайт саме собою не робить покупку електронною послугою. Підпункт 14.1.56-5 виключає, зокрема:

• товари й послуги, замовлені онлайн, які фактично постачають без використання інтернету: проживання, оренду автомобіля, харчування, пасажирські перевезення;
• дистанційні заняття, на яких інтернет слугує виключно засобом спілкування викладача зі слухачем;
• консультації електронною поштою;
• твори на матеріальних носіях;
• доступ до інтернету;
• товари або інші послуги, до загальної вартості яких включено електронну складову.

Для таких покупок бухгалтер має окремо визначити місце постачання та порядок оподаткування. Виключення з електронних послуг не означає автоматичного звільнення від ПДВ.

З’ясуйте, чи оподатковується послуга в Україні

Місце постачання — це територія, до якої Податковий кодекс відносить операцію для оподаткування. Для електронних послуг ним є місцезнаходження отримувача за пунктом 186.3-1. Для ФОП його визначають за місцем реєстрації підприємцем. Тому під час оформлення підписки для бізнесу вказуйте свої реєстраційні дані.

Для фізичної особи, яка не зареєстрована підприємцем, враховують фактичне місцезнаходження. Кодекс передбачає відомості про засоби зв’язку або місцезнаходження пристрою та додатковий доказ, наприклад платіжну адресу чи банківські реквізити. Громадянство покупця саме собою не визначає місце постачання.

Якщо магазин замовив у нерезидента рекламну послугу, яка не відповідає ознакам електронної, бухгалтер застосовує окреме правило. За підпунктом «б» пункту 186.3 місце постачання визначають за місцем реєстрації отримувача як суб’єкта господарювання. Для українського бізнесу така покупка може створювати обов’язок самостійно нарахувати ПДВ за статтею 208.

Визначте, хто має нарахувати ПДВ

Таблиця стосується оподатковуваних електронних послуг із місцем постачання в Україні. Статус платника ПДВ визначається податковою реєстрацією покупця. Оплата з підприємницького рахунку цього статусу не підтверджує.

Податкові зобов’язання — це сума ПДВ, яку потрібно нарахувати за операцією. Податковий кредит дає платнику право зменшити свої зобов’язання з ПДВ на суму податку за придбаннями за умовами Кодексу. Податкова накладна — електронний податковий документ, який у передбачених Кодексом випадках підтверджує нарахування ПДВ і право на податковий кредит.

Виняток зі статті 208 для ФОП без ПДВ прямо пов’язаний із тим, що електронну послугу постачає нерезидент, зареєстрований за пунктом 208-1.2. Якщо постачальник не зареєстрований платником ПДВ в Україні, покупцем є ФОП — резидент України, а місце постачання оподатковуваної послуги — Україна, бухгалтер визначає зобов’язання покупця за статтею 208 з урахуванням передбачених нею винятків. Відсутність рядка ПДВ у рахунку сама собою не встановлює всіх цих обставин.

Юридична особа без ПДВ не належить до отримувачів, для яких діє спеціальний порядок статті 208-1. Навіть якщо магазин працює на єдиному податку, бухгалтер має окремо визначити обов’язки щодо отриманих послуг нерезидента за пунктом 180.2 та статтями 208 і 297.

Перевірте реєстрацію постачальника незалежно від суми покупки

За пунктом 208-1.2 нерезидент зобов’язаний подати заяву про реєстрацію, якщо за попередній календарний рік сукупна вартість його електронних послуг фізичним особам, включно з ФОП без ПДВ, із місцем постачання в Україні перевищила еквівалент 1 000 000 грн. Для цього порога застосовують офіційний курс Національного банку України, що діє на 0 годин 1 січня відповідного року.

Постачальник рахує відповідні продажі всім таким українським отримувачам разом. Він може нараховувати ПДВ і на підписку магазину вартістю менше мільйона гривень. Цей поріг також не визначає обов’язок покупця зареєструватися платником ПДВ.

Заяву про обов’язкову реєстрацію нерезидент подає до 31 березня включно року, наступного за роком перевищення порога. За меншого обсягу продажів він може зареєструватися добровільно. Тому для конкретної покупки з’ясуйте фактичний реєстраційний статус компанії, яка виставляє рахунок.

Порахуйте 20% і звірте кінцеву ціну

Для оподатковуваних електронних послуг за пунктом 208-1.6 ПДВ становить 20% вартості послуг без податку та додається до неї. Основну ставку встановлено пунктом 193.1. Для операцій, звільнених від ПДВ, це нарахування не застосовується.

Умовний приклад у гривневому еквіваленті. Якщо послуга коштує 1 000 грн без ПДВ, податок становить 1 000 × 20% = 200 грн, а загальна ціна — 1 200 грн. Якщо в рахунку вже зазначено 1 200 грн із ПДВ, податок у цій сумі дорівнює 1 200 × 20 / 120 = 200 грн.

Перед оплатою звірте, чи включає рекламована ціна податок. За спеціальним порядком статті 208-1 постачальник визначає базу — вартість, від якої обчислюють податок, — та ПДВ в євро або доларах Сполучених Штатів Америки. Гривнева сума списання може залежати від умов валютного платежу, тому зберігайте також рахунок у валюті постачальника.

Коли потрібно з’ясувати право на звільнення від ПДВ

Якщо магазин купує навчальний доступ або електронні видання, передайте бухгалтеру опис послуги, щоб він зіставив її з умовами статті 197. Наприклад, підпункт 197.1.32 звільняє освітні послуги через доступ до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у галузях знань і спеціальностях, за якими готують здобувачів вищої освіти, якщо навчання не потребує участі людини. Самої назви «онлайн-курс» для пільги недостатньо.

Підпункт 197.1.25-1 поширює звільнення на постачання електронних примірників аудіокниг, озвучених українською мовою, та надання доступу до таких аудіокниг, крім видань еротичного характеру. Збережіть опис придбаного доступу та відомості, від яких залежить застосування пільги: вони потрібні бухгалтеру для визначення ціни й податку.

Що робити ФОП без ПДВ

Коли зареєстрований за статтею 208-1 нерезидент нараховує ПДВ на електронну послугу, ФОП оплачує виставлену суму. Звітує та перераховує цей податок до бюджету постачальник. Покупець не нараховує повторно ПДВ за статтею 208 на цю операцію.

За пунктом 208-1.7 нерезидент у межах цього спеціального порядку не складає українську податкову накладну. ФОП без ПДВ не має права на податковий кредит за такою покупкою, тому вимагати накладну для зменшення податкових зобов’язань не потрібно.

Зберігайте для кожного сервісу договір або умови підписки, рахунок із розшифруванням ціни, квитанцію сервісу та банківське підтвердження оплати. За пунктом 208.5-1 факт постачання електронних послуг нерезидентом підтверджує будь-який документ про оплату, зокрема електронний.

Якщо за обставинами покупки ФОП без ПДВ має самостійно нарахувати податок за статтею 208, він обчислює податок, подає спеціальний розрахунок та сплачує суму до бюджету. Порядок цих дій для отримувача без реєстрації платником ПДВ описано далі.

Як бухгалтер нараховує ПДВ за статтею 208

Визначте дату зобов’язань і гривневу базу

За пунктом 187.8 податкові зобов’язання виникають за подією, яка відбулася раніше: списання коштів в оплату послуги або оформлення документа, що підтверджує її постачання. Бухгалтер має порівняти обидві дати. Дата рахунку на майбутню оплату сама собою не означає, що послугу вже надано.

За пунктом 190.2 базою є договірна вартість послуги з урахуванням податків і зборів, які включаються до ціни, крім ПДВ. Валютну вартість бухгалтер перераховує за курсом Національного банку України на дату виникнення зобов’язань.

Умовний приклад. Компанія отримала оподатковувану електронну послугу вартістю 100 євро. Документ про її постачання оформлено 5 числа, оплату списано 8 числа. Якщо умовний курс на 5 число становить 45 грн за євро, база дорівнює 100 × 45 = 4 500 грн, а ПДВ — 4 500 × 20% = 900 грн. Бухгалтер відносить зобов’язання до місяця, на який припадає 5 число.

Оформіть звітність залежно від статусу покупця

Якщо покупець є платником ПДВ, бухгалтер оформлює операцію в такому порядку:

1. Складає електронну податкову накладну на дату виникнення зобов’язань із сумою самостійно нарахованого ПДВ.
2. Забезпечує підписання накладної уповноваженою особою кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, за пунктом 201.1.
3. Реєструє накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних — державному електронному реєстрі цих документів.
4. Включає зобов’язання до декларації за відповідний звітний період за пунктами 208.2–208.3 та подає декларацію в електронній формі за пунктом 49.4.

Якщо накладну зареєстровано своєчасно, бухгалтер включає ПДВ до податкового кредиту за період її складання за умови відображення відповідних зобов’язань у декларації. Ці умови встановлюють пункти 198.2 і 201.12. Якщо накладну зареєстровано із запізненням, податковий кредит відображають за період її реєстрації з урахуванням обмежень пункту 198.6. Зобов’язання при цьому залишаються прив’язаними до дати їх виникнення.

Для послуг, оподатковуваних за основною ставкою, бухгалтер відображає зобов’язання в рядку 6.1 декларації, а податковий кредит за наявності права на нього — у рядку 13.1 відповідно до розділу V Порядку заповнення і подання звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21.

Власник має пояснити бухгалтеру, для яких завдань використовують сервіс. Використання придбаних із ПДВ послуг у негосподарській діяльності або інших операціях, зазначених у пункті 198.5, може вимагати компенсувальних зобов’язань — додаткового нарахування ПДВ через таке використання покупки. Тому однакова сума нарахованого ПДВ і податкового кредиту не гарантує відсутності податку до сплати.

Якщо юридична особа або ФОП без реєстрації платником ПДВ має нарахувати податок за статтею 208, бухгалтер не складає податкової накладної. Він подає розрахунок податкових зобов’язань отримувача послуг нерезидента за пунктом 208.4 та забезпечує сплату податку. Це стосується й ФОП без ПДВ, якщо за обставинами покупки виняток для електронних послуг зареєстрованого за статтею 208-1 нерезидента не застосовується.

Податкового кредиту в такого отримувача немає. Для цілей сплати й відповідальності він прирівнюється до платника ПДВ за пунктом 208.5. Бухгалтер оформлює та подає розрахунок за пунктами 5–7 розділу I, розділами III та VII Порядку № 21.

Внесіть строки звітності та сплати в календар

Для зареєстрованого платника ПДВ базовий звітний період — календарний місяць. За статтею 203 бухгалтер подає декларацію протягом 20 календарних днів після останнього дня звітного місяця. Задекларовану суму потрібно сплатити протягом 10 календарних днів після граничного строку подання. Дострокове подання декларації не починає цей десятиденний строк раніше.

Якщо покупця зареєстровано платником ПДВ не з першого числа місяця, його перший звітний період триває від дня реєстрації до останнього дня першого повного календарного місяця за пунктом 202.1. Бухгалтер включає операцію до цього першого періоду та визначає строк подання після його закінчення.

Для юридичної особи або ФОП без ПДВ, які самостійно нараховують податок за статтею 208, бухгалтер подає спеціальний розрахунок за відповідний календарний місяць протягом 20 календарних днів після його закінчення. Місячний період і подання розрахунку лише за наявності відповідних операцій передбачають пункти 5 і 7 розділу I та пункт 9 розділу III Порядку № 21. Строк подання визначається за підпунктом 49.18.1 Кодексу. Нараховану суму потрібно сплатити протягом 10 календарних днів після граничного строку подання розрахунку за пунктом 57.1 з урахуванням пункту 208.5.

Бухгалтер визначає місяць виникнення зобов’язань за першою подією відповідно до пункту 187.8. Якщо в іншому місяці відбулася друга подія за тією самою оплаченою послугою, повторно нараховувати ПДВ на ту саму суму не потрібно.

Якщо останній день подання припадає на вихідний або святковий день, за пунктом 49.20 граничним стає наступний операційний день — день, коли здійснюється відповідне приймання звітності. Від фактичного граничного строку подання бухгалтер відраховує 10 календарних днів для сплати. Якщо останній день сплати також припадає на вихідний або святковий день, пункт 57.1 переносить його на наступний операційний день. У календарі потрібно зазначити дві окремі кінцеві дати: для подання звітності та для сплати.

Зареєструйте податкову накладну вчасно

Для платника ПДВ строк реєстрації накладної є окремим від строку подання декларації. За пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Кодексу протягом воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця його припинення або скасування бухгалтер реєструє накладні:

• складені з 1 до 15 числа включно — до 5 числа наступного місяця включно;
• складені з 16 числа до кінця місяця — до 18 числа наступного місяця включно.

Поза цим тимчасовим періодом пункт 201.10 встановлює загальні строки:

• для накладних, складених з 1 до 15 числа включно, — до останнього дня того самого місяця включно;
• для накладних, складених з 16 числа до кінця місяця, — до 15 числа наступного місяця включно.

Для зведених накладних за пунктом 198.5, у яких об’єднують відповідні нарахування ПДВ за місяць, діє окремий строк: протягом 20 календарних днів після закінчення місяця їх складання.

Перед надсиланням накладної бухгалтер має перевірити реєстраційний ліміт — суму ПДВ, на яку платник може зареєструвати податкові накладні за пунктом 200-1.3 Кодексу:

1. З’ясуйте, чи вистачає доступного ліміту для реєстрації накладної.
2. Якщо ліміту недостатньо, а зобов’язання вже задекларовано, визначте можливість реєстрації за пунктом 200-1.9. Він дозволяє використати окремо розраховану суму для накладних за ті звітні періоди, у яких задекларовані зобов’язання перевищили податок у зареєстрованих накладних.
3. Якщо цього механізму недостатньо або його умови не виконано, визначте суму поповнення. За пунктом 201.10 платник перераховує її зі свого банківського рахунку або рахунку в небанківського надавача платіжних послуг на свій рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ — спеціальний рахунок для розрахунків із бюджетом.
4. Звірте доступну суму для реєстрації, надішліть накладну та збережіть електронну квитанцію про її реєстрацію.

За порушення строків, передбачених пунктом 89, пункт 90 встановлює штраф залежно від тривалості прострочення:

• до 15 календарних днів — 2% суми ПДВ у накладній;
• від 16 до 30 днів — 5%;
• від 31 до 60 днів — 10%;
• від 61 до 365 днів — 15%;
• від 366 днів — 25%.

Ці розміри застосовуються протягом того самого тимчасового періоду: воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця його припинення або скасування.

Сплатіть податок і проконтролюйте зарахування

Зареєстрований платник ПДВ проводить розрахунки за декларацією через рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ. Бухгалтер визначає суму до сплати за декларацією загалом, звіряє залишок коштів на цьому рахунку та за потреби забезпечує його поповнення за статтями 200 і 200-1 Кодексу.

Отримувач без реєстрації платником ПДВ сплачує суму за спеціальним розрахунком на відповідний бюджетний рахунок. Перед платежем бухгалтер звіряє реквізити на сторінці Державної податкової служби України «Рахунки для сплати платежів» або в приватній частині Електронного кабінету — сервісу взаємодії з податковою.

Щоб знайти реквізити в Електронному кабінеті:

1. Відкрийте меню «Стан розрахунків з бюджетом».
2. Перейдіть на вкладку «Реквізити».
3. Звірте реквізити відповідного бюджетного рахунку з даними платежу.

Після подання звітності власник або бухгалтер зберігає підтвердження її прийняття. Після сплати він звіряє суму та зарахування платежу в розрахунках із бюджетом. Якщо звіт не прийнято або платіж надіслано за неправильними реквізитами, бухгалтер визначає, що потрібно виправити.

Квартальні строки нерезидента за статтею 208-1 стосуються постачальника: спрощену декларацію він подає протягом 40 календарних днів після кварталу, а податок сплачує протягом 30 календарних днів після граничного строку її подання. Український покупець визначає власні строки за статтею 208 у порядку, описаному вище.

Оформіть платіжний профіль і документи магазину

1. Визначте покупця до оплати. Укажіть у договорі та профілі фактичного отримувача: ФОП або юридичну особу, її назву й реєстраційні дані. Особистий профіль працівника ускладнює встановлення сторони покупки.
2. Зазначте статус ПДВ. Якщо покупець є платником ПДВ, повідомте постачальнику його індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Реєстраційний номер фізичної особи або оплата з рахунку для бізнесу не замінює цього підтвердження.
3. Установіть постачальника. Передайте бухгалтеру договір і рахунок. Він має зіставити назву компанії в цих документах, запитати її українські реєстраційні дані та звірити їх із реєстром платників ПДВ. Якщо оплата проходить через платформу, бухгалтер також з’ясовує її роль у продажу послуги.
4. Звірте ціну. Порівняйте вартість без податку, суму ПДВ і загальну суму до списання.
5. Передайте бухгалтеру документи одразу після покупки. До рахунку додайте підтвердження оплати, документ про надання послуги, якщо він є, та пояснення, для яких завдань магазину придбано сервіс.
6. Звірте облік наприкінці місяця. Бухгалтер має зіставити банківські списання з рахунками сервісів, нарахованими зобов’язаннями, зареєстрованими накладними та звітністю, щоб виявити пропущені або повторно відображені операції.

За пунктом 186.3-1, якщо договір не містить інформації, що отримувач є суб’єктом господарювання, електронна послуга вважається отриманою фізичною особою, зокрема ФОП без ПДВ. Тому дані покупця в договорі та профілі впливають на податкове оформлення покупки.

Якщо послугу продають через посередника, пункт 208-1.1 за загальним правилом визнає його постачальником для цього порядку оподаткування. Виняток передбачено для посередницьких договорів, коли рахунок або квитанція визначає перелік послуг та фактичного постачальника. Зберігайте документ із цими відомостями, щоб бухгалтер міг установити постачальника.

Виправте типові помилки

Постачальник нарахував ПДВ покупцю — платнику ПДВ через особистий профіль

Передайте службі підтримки правильні дані покупця та його номер платника ПДВ, попросіть виправити оформлення покупки. Бухгалтер має окремо визначити зобов’язання за статтею 208. Сума в іноземному рахунку сама собою не замінює цих зобов’язань і не створює українського податкового кредиту.

ФОП без ПДВ повторно нарахував податок після зареєстрованого постачальника

Бухгалтер має звірити реєстрацію нерезидента, вид послуги та дані покупця. Для електронної послуги, яка підпадає під статтю 208-1, пункт 208.1 виключає застосування статті 208 до такого ФОП. Якщо зайву суму вже відображено у спеціальному розрахунку, бухгалтер виправляє його за правилами розділу VII Порядку № 21.

Юридична особа без ПДВ вважала, що постачальник виконав її обов’язок

Передайте договір і рахунок бухгалтеру: спеціальний порядок для фізичних осіб не охоплює юридичну особу. Бухгалтер має визначити її зобов’язання, подати належний розрахунок і забезпечити сплату. Власник або відповідальний за покупку працівник звертається до постачальника щодо помилкового оформлення.

Бухгалтер дочекався оплати й пропустив раніший документ про послугу

Бухгалтер має порівняти дати списання коштів та оформлення документа про постачання за пунктом 187.8 і визначити правильний звітний місяць. Якщо звітність за нього вже подано з помилкою, потрібно виправити відповідні показники.

Покупку назвали електронною лише через оплату онлайн

Передайте бухгалтеру договір та опис придбаного товару або послуги. Для консультацій, роботи фахівця чи товарів він має застосувати правила відповідного виду операції.

Офіційні джерела

• Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI: підпункт 14.1.56-5; пункти 49.18–49.20, 57.1, 180.2, 186.3, 186.3-1, 187.8, 190.2, 193.1; підпункти 197.1.25-1, 197.1.32; статті 198, 200, 200-1, 201–203, 208, 208-1, 297; пункти 89–90 підрозділу 2 розділу XX.
• Наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість»: пункти 5–7 розділу I, розділи II–III, V та VII Порядку.
• Державна податкова служба України: «Рахунки для сплати платежів».

Почніть із найближчої оплати іноземного сервісу: відкрийте договір і платіжний профіль, звірте дані покупця, постачальника та склад ціни. Передайте ці відомості бухгалтеру, щоб до оплати з’ясувати, хто має нарахувати ПДВ, а за потреби — визначити звітний період і кінцеві строки звітності та сплати.