Бронювання працівників під час війни: хто має право, кого можна бронювати і як це оформити

Бронювання працівників і підтвердження критичності у 2026 році: документи, квоти, строки та ризики для бізнесу

Станом на липень 2026 року підприємствам потрібно розділяти два різні юридичні процеси: підтвердження критично важливого статусу роботодавця і бронювання конкретних військовозобов’язаних працівників. Критичність не створює відстрочку автоматично, а чинне бронювання не може діяти довше, ніж відповідне рішення про критичність підприємства. Для рішень про критичність, які були чинними станом на 2 червня 2026 року, діє перехідний механізм: загалом їх строк обмежено 1 вересня 2026 року, але для підприємств, статус яких не підлягає скасуванню через виключення застосованого критерію, це обмеження не застосовуватиметься, якщо до 10 серпня 2026 року подати довідку про середню нараховану зарплату та податковий розрахунок за останній календарний місяць. У такому разі рішення зберігатиме чинність до закінчення строку, на який його було прийнято.

Для більшості приватних підприємств базова модель залишається такою: відповідність щонайменше трьом критеріям, серед яких за загальним правилом обов’язковими є відсутність податкового боргу та належний рівень середньої нарахованої зарплати; загальний ліміт бронювання — не більше 50% військовозобов’язаних працівників. У 2026 році мінімальна зарплата становить 8 647 грн: до 31 серпня загальний зарплатний поріг дорівнює 21 617,50 грн, а з 1 вересня — 25 941 грн. Розрахунок ведеться за нарахованою зарплатою до утримання податків. Для окремих підприємств і територій діють спеціальні правила та винятки.

Що таке бронювання і чим воно відрізняється від критичності

Бронювання — це оформлення військовозобов’язаному відстрочки від призову під час мобілізації. Його мета — забезпечити роботу державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, діяльність яких необхідна в особливий період.

Для бізнесу послідовність зазвичай виглядає так:

1. підприємство підтверджує, що відповідає встановленим критеріям;

2. уповноважений державний орган приймає рішення про критичну важливість;

3. підприємство вноситься до Єдиного переліку;

4. роботодавець подає через портал Дія списки працівників;

5. реєстри автоматично перевіряють кожного працівника;

6. інформація про відстрочку відображається в електронному військово-обліковому документі.

Статус критично важливого підприємства належить юридичній особі. Відстрочка належить конкретному військовозобов’язаному. Сам факт отримання підприємством критичності не означає, що всі його працівники автоматично заброньовані.

Фізичні особи — підприємці не включені до механізму бронювання як роботодавці: закон передбачає бронювання працівників підприємств, установ та організацій, а не ФОП.

Липневі зміни 2026 року: ключові дати

Постанова Кабінету Міністрів № 862 змінила перехідний порядок, запроваджений постановою № 692. Рішення про критичність, чинні на дату набрання чинності постановою № 692, загалом зберігаються у межах первісного строку, але не довше ніж до 1 вересня 2026 року. Водночас обмеження датою 1 вересня не застосовується до підприємства, яке не належить до категорії, чий статус має бути скасований через виключення застосованого критерію, і до 10 серпня подало два встановлені документи:

• довідку про розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб — працівників;

• податковий розрахунок сум доходу, нарахованого або виплаченого фізичним особам, сум утриманого ПДФО та сум нарахованого ЄСВ за останній календарний місяць.

Подання цих документів не створює новий річний строк критичності. Воно дозволяє зберегти чинність наявного рішення до дати, яка вже зазначена в цьому рішенні.

Спрощений перехідний механізм також не замінює повний пакет документів для нового визначення критично важливим або чергового щорічного підтвердження статусу.

Якщо підприємство отримало критичність за галузевим або регіональним критерієм, який після перегляду було виключено, подання лише зарплатної довідки та податкового розрахунку не усуває підставу для скасування статусу. Підприємству потрібно перевірити чинну редакцію саме того наказу або розпорядження, за критеріями якого воно отримувало статус.

Хто має право бронювати військовозобов’язаних

Закон передбачає кілька основних підстав:

• виконання мобілізаційних завдань або замовлень;

• критична важливість для забезпечення потреб Збройних Сил України чи інших військових формувань;

• критична важливість для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення;

• робота в органах державної влади, інших державних органах або органах місцевого самоврядування;

• окремі спеціальні категорії, прямо визначені законодавством.

Для більшості приватних компаній, агропідприємств, виробників, торговельних, логістичних та сервісних підприємств застосовується механізм визнання критично важливими для економіки та життєдіяльності населення.

Розмір підприємства сам по собі не дає права на бронювання. Середній або великий бізнес має підтвердити належні критерії так само, як і інша юридична особа, якщо для його категорії не встановлено спеціальний порядок.

Критерії критичної важливості

Для більшості приватних юридичних осіб підставою для критичності є відповідність трьом або більше критеріям.

Перші два фінансові показники перераховуються в євро за середньозваженим офіційним курсом НБУ за відповідний період. Податковий критерій підтверджує контролюючий орган, валютний — обслуговуючий банк.

Для більшості приватних підприємств критерії відсутності податкового боргу та належної середньої зарплати є ключовими обов’язковими умовами. Інші критерії підприємство добирає залежно від своєї діяльності та підстав звернення. Для державних, комунальних, окремих енергетичних, інфраструктурних та інших прямо визначених суб’єктів діють спеціальні зарплатні правила або винятки, тому загальну формулу не можна механічно застосовувати до всіх категорій.

Зарплатний критерій у 2026 році

Мінімальна зарплата з 1 січня 2026 року становить 8 647 грн на місяць.

Для більшості приватних підприємств діють такі значення:

Зарплатна вимога має два окремі рівні:

1. критерій підприємства — середня нарахована зарплата застрахованих працівників за останній календарний місяць;

2. умова щодо кожного заброньованого працівника — протягом дії відстрочки йому щомісяця має бути нарахована зарплата не нижче встановленого порогу, якщо підприємство або працівник не належать до передбаченого винятку.

Йдеться саме про нараховану зарплату до утримання ПДФО, військового збору та інших відрахувань, а не про суму, яку працівник отримує на картку.

З 1 вересня 2026 року для підприємств, які одночасно мають місцезнаходження та фактично працюють на територіях можливих або активних бойових дій чи тимчасово окупованих територіях, включених до офіційного переліку без визначеної дати завершення відповідного статусу, зберігається спеціальний поріг 2,5 мінімальної зарплати.

Підприємству недостатньо разово підняти зарплату перед поданням документів. Орган, який надав критичність, має право контролювати дотримання критеріїв у період дії статусу. Невиконання зарплатної вимоги щодо заброньованих працівників може призвести до скасування критичності, а повторно отримати статус після такого скасування можна не раніше ніж через шість місяців.

Хто приймає рішення про критичність

Підприємство звертається до органу, компетенція якого відповідає сфері діяльності або територіальній підставі:

• центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу чи органу державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю Україну;

• обласної, Київської або Севастопольської міської державної чи військової адміністрації — у межах установлених повноважень.

Обласні та міські адміністрації можуть розглядати підприємства, розташовані на відповідній території та зайняті, зокрема, у сферах:

• сільського, лісового та рибного господарства;

• добувної та переробної промисловості;

• енергетики;

• водопостачання, каналізації та поводження з відходами;

• будівництва;

• оптової та роздрібної торгівлі;

• ремонту автотранспорту;

• транспорту, складського господарства;

• поштової та кур’єрської діяльності.

Агропідприємство або торговельна компанія може мати територіальну підставу для звернення до відповідної адміністрації, але потрібно перевірити чинні регіональні критерії. Сам факт ведення сільськогосподарської чи торговельної діяльності ще не означає автоматичного отримання критичності.

Документи для первинного отримання критичності

Базовий пакет включає:

• звернення підприємства;

• копії документів, які підтверджують відповідність обраним критеріям;

• інформацію про загальну кількість військовозобов’язаних працівників;

• підтвердження подання податкової звітності за останній податковий період.

Подання звітності може підтверджуватися:

• копією декларації з відміткою контролюючого органу;

• електронною квитанцією про прийняття;

• квитанцією контролюючого органу, який прийняв пакет звітності;

• поштовим повідомленням про вручення, якщо декларацію надсилали поштою.

Залежно від обраних критеріїв до пакета можуть входити:

Уповноважений орган має розглянути звернення не більш як за 10 робочих днів та прийняти мотивоване рішення про відповідність або невідповідність критеріям. Рішення про відмову повинно містити обґрунтування.

Підтвердження критичності

Звичайне підтвердження статусу проводиться не рідше одного разу на рік. Підприємство подає заяву до органу, який раніше прийняв рішення про критичність, додає документи про відповідність критеріям та підтвердження подання останньої податкової звітності.

Щорічний строк не означає, що підприємство може не контролювати критерії між підтвердженнями. Уповноважений орган здійснює моніторинг і за потреби перевіряє відповідність протягом усього періоду дії статусу.

Для захисту безперервності бронювання підприємству варто вести календар із такими датами:

• дата прийняття рішення про критичність;

• дата закінчення його дії;

• гранична дата подання документів на підтвердження;

• строк дії кожного бронювання;

• дати закінчення кваліфікованих електронних підписів відповідальних осіб;

• строки чинності довідок та інших підтвердних документів.

Подавати пакет доцільно завчасно, оскільки після закінчення критичності чинне бронювання не може продовжувати діяти лише через те, що підприємство вже подало документи на новий розгляд.

Як пов’язані строк критичності та строк бронювання

Для працівників підприємств, критично важливих для економіки та життєдіяльності населення, загальний максимальний строк відстрочки становить 12 місяців. Однак фактичний строк залежить також від строку чинності рішення про критичність.

Після липневих змін 2026 року діє принцип:

Відстрочка залишається чинною у межах строку, на який її надано, але не довше строку дії відповідного рішення про критичність.

Отже, якщо працівника заброньовано до грудня 2026 року, а критичність підприємства припиняється 1 вересня 2026 року, відстрочка не повинна діяти після припинення критичності. Якщо ж підприємство належно скористалося перехідним механізмом і його рішення зберігається до первісної дати, чинні бронювання також можуть залишатися чинними у межах власних строків.

Для підприємств, які своєчасно підтвердили статус у того самого уповноваженого органу, передбачений електронний механізм продовження бронювання. Не слід без необхідності анулювати чинну відстрочку перед поданням на продовження, оскільки це може створити проміжок без бронювання.

Що робити з уже заброньованими працівниками

Липневі зміни самі по собі не вимагають масового анулювання та повторного бронювання всіх працівників.

Роботодавцю потрібно:

1. перевірити строк чинності рішення про критичність;

2. визначити, чи поширюється на підприємство обмеження до 1 вересня 2026 року;

3. перевірити, чи не скасовано критерій, за яким підприємство було визнано важливим для галузі або громади;

4. за наявності права на перехідний механізм подати документи до 10 серпня;

5. перевірити строк відстрочки кожного працівника в електронному військово-обліковому документі;

6. перевірити зарплату кожного заброньованого працівника;

7. звірити фактичну кількість заброньованих із чинним лімітом;

8. не допускати розриву між закінченням критичності та її наступним підтвердженням.

Сам працівник не подає документи для підтвердження критичності підприємства. Це обов’язок роботодавця та уповноважених осіб. Працівнику доцільно перевіряти чинність відстрочки у Резерв+ та актуальність військово-облікових даних.

Квота бронювання: загальне правило

Для більшості критично важливих підприємств діє ліміт — не більше 50% загальної кількості військовозобов’язаних працівників, від якої закон дозволяє розраховувати квоту.

Понад 50% можна бронювати не за одноосібним рішенням підприємства, а лише за спеціальною процедурою: відповідний орган подає обґрунтовані пропозиції, а рішення про збільшення обсягу приймає Міноборони на визначеній урядом підставі.

Якщо на підприємстві працює лише один військовозобов’язаний працівник, який підлягає бронюванню, загальне квотне обмеження не застосовується.

Для підприємств, які розташовані та фактично працюють на визначених територіях можливих або активних бойових дій без установленої дати завершення відповідного статусу, ліміт може становити до 100% військовозобов’язаних працівників після внесення належних відомостей до системи.

Окремі категорії підприємств, установ, посад і працівників мають спеціальні обсяги бронювання. Тому правило 50% не можна автоматично застосовувати до оборонних виконавців, окремих енергетичних та інфраструктурних суб’єктів, міжнародних і гуманітарних організацій, релігійних організацій, операторів протимінної діяльності та інших категорій, прямо названих у постанові № 76.

Кого враховують у квоті

Після липневих змін 2026 року особливу увагу потрібно приділити працівникам із кількома місцями роботи та працівникам, які вже мають іншу законну відстрочку.

Кадровій службі недостатньо орієнтуватися лише на позначку «основне місце роботи». Для працівників із кількома роботодавцями потрібно перевіряти дати початку трудових відносин. Саме тривалість трудових відносин визначає місце врахування у квоті за чинною редакцією правила.

Орган, який надав підприємству критичність, може отримувати через портал Дія дані про:

• загальну кількість військовозобов’язаних;

• кількість заброньованих;

• установлений ліміт;

• кількість працівників, заброньованих понад ліміт.

Якщо квоту перевищено, керівник повинен вжити заходів для приведення кількості бронювань у відповідність до ліміту. Після змін постанови № 862 з норми вилучено обмеження, за яким обґрунтоване подання підприємства на анулювання можна було подавати не частіше ніж один раз на п’ять календарних днів.

Якого працівника можна подати на бронювання

Для звичайного автоматичного бронювання працівник повинен:

• перебувати на військовому обліку;

• перебувати у трудових відносинах із підприємством;

• мати уточнені персональні дані;

• не перебувати в розшуку.

Бронювання здійснюється незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності в межах категорій, передбачених порядком. Водночас не бронюють осіб, які за законом не підлягають призову під час мобілізації.

Закон окремо дозволяє бронювання кінцевих бенефіціарних власників критично важливих підприємств, навіть якщо вони не є працівниками. Це спеціальна законодавча категорія, яку не слід поширювати на будь-якого засновника або власника без перевірки його статусу кінцевого бенефіціарного власника.

Як оформити бронювання через Дію

Після набуття критичного статусу та включення підприємства до Єдиного переліку уповноважена особа:

1. авторизується на порталі Дія за допомогою електронного підпису юридичної особи;

2. вносить дані працівників;

3. перевіряє сформовану заяву;

4. підписує її електронним підписом;

5. отримує результат щодо кожного працівника.

Якщо заяву формує уповноважений працівник, вона має бути підписана керівником підприємства.

За нормативним порядком автоматичне переведення на спеціальний військовий облік здійснюється протягом 72 годин після формування списку за умови успішного проходження перевірок. Інформація про відстрочку відображається в електронному військово-обліковому документі.

Результат може мати статус:

• заброньовано;

• не заброньовано із зазначенням причини;

• не підлягає бронюванню.

Паперовий наказ підприємства сам по собі не є підтвердженням чинної відстрочки. Підтвердженням є інформація в електронному військово-обліковому документі.

Спеціальне 45-денне бронювання для окремих підприємств

Для критично важливих підприємств у сфері оборонно-промислового комплексу та передбачених законом критично важливих виконавців діє спеціальний механізм щодо новоприйнятих працівників, які:

• не мають належно оформлених військово-облікових документів;

• не перебувають на військовому обліку;

• не уточнили персональні дані;

• перебувають у розшуку через порушення правил військового обліку або мобілізаційного законодавства.

Таке бронювання:

• надається незалежно від кількості вже заброньованих;

• діє не більше 45 календарних днів із дати укладення трудового договору;

• може бути застосоване до працівника не більше одного разу протягом календарного року;

• не звільняє працівника від відповідальності за допущені порушення.

Якщо працівник усуне порушення протягом цього строку, надалі його можна бронювати на загальних підставах. Цей механізм не є загальним способом «тимчасово забронювати» будь-якого нового працівника звичайного критичного підприємства.

Підстави для анулювання бронювання

Відстрочка підлягає анулюванню, зокрема, у разі:

• закінчення строку її дії;

• завершення виконання підприємством відповідних товарів, робіт або послуг для потреб Збройних Сил чи інших військових формувань;

• позбавлення підприємства статусу критично важливого;

• ліквідації підприємства;

• звільнення працівника, крім переведення на іншу посаду в межах того самого підприємства;

• призупинення дії трудового договору;

• обґрунтованого подання керівника через портал Дія;

• набуття працівником іншої відстрочки за статтею 23 Закону;

• невиконання працівником установленої зарплатної умови, якщо на нього поширюється така вимога;

• інших спеціальних підстав для окремих категорій.

Кадрова служба повинна оперативно відпрацьовувати звільнення, призупинення трудових договорів та інші зміни. Збереження бронювання за особою, яка вже не відповідає умовам, створює ризик перевищення квоти та претензій до достовірності відомостей підприємства.

Коли можуть скасувати критичність

Орган, який надав статус, може перевіряти підприємство протягом усього періоду дії рішення. За результатами перевірки статус може бути скасований у разі:

• втрати відповідності обраним критеріям;

• виникнення податкового боргу, якщо відсутність боргу є обов’язковою умовою;

• недотримання зарплатного критерію;

• невиконання вимоги щодо зарплати заброньованих працівників;

• встановлення недостовірності поданих відомостей;

• припинення підстави, за якою підприємство було визнано важливим;

• виключення або зміни галузевого чи регіонального критерію під час перехідного перегляду.

Скасування критичності тягне ризик анулювання пов’язаних із нею бронювань.

Військовий облік як умова безпечного бронювання

Навіть підприємство з чинною критичністю не зможе стабільно бронювати працівників, якщо кадрові та військово-облікові дані не відповідають реєстрам.

Під час прийняття на роботу роботодавець перевіряє наявність військово-облікового документа. Прийняття на роботу та постановка на персональний військовий облік здійснюються після взяття особи на відповідний військовий облік. Працівника також ознайомлюють із правилами військового обліку.

Підприємство має:

• вести списки персонального військового обліку;

• забезпечувати повноту та достовірність даних;

• у встановлені строки вносити зміни;

• повідомляти про прийняття та звільнення військовозобов’язаних;

• проводити звіряння облікових даних;

• призначити відповідальних за організацію та ведення військового обліку.

Повідомлення про прийняття або звільнення загалом надсилається у семиденний строк із дати видання наказу. Якщо трудові відносини оформлюються в електронній формі через передбачену державну систему, відповідна інформація може передаватися автоматично.

Для зниження ризику відмов під час бронювання потрібно звіряти:

• ПІБ працівника;

• дату народження;

• РНОКПП;

• дані військового обліку;

• факт трудових відносин у реєстрах;

• дату прийняття;

• основне місце роботи та сумісництво;

• відомості про інші відстрочки;

• актуальність персональних даних;

• наявність або відсутність розшуку.

Які внутрішні документи доцільно зберігати

Окрім пакета, поданого до державного органу, підприємству доцільно сформувати окрему справу з критичності та бронювання:

• рішення або наказ про визнання критично важливим;

• документи, на підставі яких підтверджувалися критерії;

• копії звернень і доказів їх подання;

• довідки про середню зарплату;

• податкові розрахунки та квитанції;

• внутрішній розрахунок чисельності військовозобов’язаних і квоти;

• перелік працівників, яких подано на бронювання;

• результати опрацювання заяв у Дії;

• підтвердження чинних електронних військово-облікових документів;

• кадрові накази про прийняття, переведення, звільнення та призупинення трудових договорів;

• документи з персонального військового обліку;

• журнал контрольних дат щодо критичності та відстрочок.

Такий комплект допомагає підтвердити послідовність рішень роботодавця під час перевірки та зменшує ризик втрати бронювання через розбіжності між кадровими, податковими й військово-обліковими даними.

Чи потрібні ліцензія, дозвіл, РРО/ПРРО або спеціальне приміщення

Отримання критичності та бронювання не є ліцензованим видом діяльності. Для самої процедури не встановлено окремих вимог до торговельного приміщення, складу, доставки, маркування або зберігання товарів.

РРО/ПРРО не є самостійним критерієм критичності. Водночас підприємство повинно виконувати загальні вимоги податкового, трудового, ліцензійного та галузевого законодавства, які поширюються на його діяльність. Для критичності безпосереднє значення можуть мати:

• своєчасне подання податкової звітності;

• відсутність податкового боргу та боргу з ЄСВ;

• фактична нарахована зарплата;

• сплата податків;

• чинність ліцензій або дозволів, якщо вони необхідні для законної діяльності, що використовується як підтвердження галузевої важливості;

• достовірність даних про працівників.

Критичність не створює податкових пільг і не звільняє підприємство від звичайних правил бухгалтерського, податкового та кадрового обліку.

Відповідальність і фінансові ризики

Окремого штрафу лише за те, що підприємство не змогло забронювати працівника, закон не встановлює. Основними наслідками помилок є:

• відмова в бронюванні;

• втрата безперервності відстрочки;

• анулювання бронювання;

• зменшення доступного ліміту;

• скасування критичності;

• шестимісячне обмеження на повторне отримання статусу у разі скасування через порушення зарплатної вимоги щодо заброньованих працівників.

За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період на посадових осіб юридичних осіб може накладатися адміністративний штраф від 2 000 до 3 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 34 000 до 59 500 грн. Відповідальність застосовується за встановлене правопорушення, а не автоматично через відмову системи у бронюванні.

Керівники підприємств відповідають за включення військовозобов’язаних до списків на бронювання, тому перед підписанням заяви потрібно перевіряти і правову підставу, і квоту, і достовірність персональних даних.

Практична ситуація: сумісник і квота

Питання про працівників, які одночасно працюють у кількох роботодавців, стало одним із найпоширеніших у практиці. Мінекономіки окремо роз’яснювало, що один військовозобов’язаний має враховуватися для квоти лише один раз. Після постанови № 862 правило конкретизовано: працівник з іншою відстрочкою або працівник, який працює за сумісництвом на іншому критично важливому підприємстві, враховується за тим місцем роботи, де трудові відносини тривають найдовше. Тому перед розрахунком квоти роботодавцю потрібно перевіряти не лише вид зайнятості, а й фактичні дати початку трудових відносин.

Контрольний алгоритм для підприємства

1. Перевірити номер, дату і строк чинного рішення про критичність.

2. Встановити, чи було рішення чинним станом на 2 червня 2026 року.

3. З’ясувати, за якими саме критеріями отримано статус.

4. Перевірити, чи залишаються чинними відповідні галузеві або регіональні критерії.

5. Визначити, чи потрібно подати документи до 10 серпня 2026 року.

6. Звірити середню нараховану зарплату із чинним порогом.

7. Перевірити зарплату кожного заброньованого працівника та запланувати перехід на поріг 25 941 грн із 1 вересня, якщо не діє виняток.

8. Перерахувати квоту з урахуванням сумісників, інших відстрочок, мобілізованих працівників та осіб, яких закон виключає з розрахункової кількості.

9. Звірити дані кадрового обліку, Пенсійного фонду та військового обліку.

10. Перевірити строки кожної відстрочки в електронному військово-обліковому документі.

11. Завчасно підготувати пакет для щорічного підтвердження критичності.

12. Призначити відповідальних за контроль критичності, зарплати, квоти, військового обліку та бронювань.

Офіційні джерела

1. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII — статті 24–26: мета бронювання, категорії осіб і підприємств, спеціальне 45-денне бронювання, відповідальність за організацію мобілізаційної роботи.
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» — Порядок бронювання, пункти 3, 5, 8, 8-1, 9-2, 12–16, 28–32; Критерії та порядок визначення критично важливих підприємств, пункти 2–8.
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.05.2026 № 692 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» — перегляд раніше прийнятих рішень, зміна загального зарплатного коефіцієнта з 2,5 до 3 із 1 вересня 2026 року, спеціальні правила для окремих територій.
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/692-2026-%D0%BF

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.2026 № 862 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 і від 30 травня 2026 р. № 692» — документи до 10 серпня 2026 року, строк чинності критичності та бронювань, правила врахування сумісників і працівників з іншими відстрочками, контроль квоти, скасування п’ятиденного обмеження для подання на анулювання.
   https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-postanov-kabinetu-ministriv-ukrainy-vid-27-sichnia-2023-r-76-i-vid-30-travnia-2026-r-692-862-010726

5. Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX — стаття 8: мінімальна зарплата у 2026 році.
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4695-20

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів» — пункти 34, 41–42 та інші правила персонального військового обліку, прийняття і звільнення працівників, звіряння даних.
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення — стаття 210-1: відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10

8. Офіційна послуга «Бронювання працівників» на порталі Дія — порядок подання списків та перевірки результату.
   https://diia.gov.ua/services/bronyuvannya-pracivnikiv

9. Офіційне роз’яснення Мінекономіки щодо правил бронювання після зміни критеріїв критичності — перехідні строки, зарплатний критерій, ФОП, сумісництво та дії роботодавців.
   https://me.gov.ua/News/Detail?id=010c2530-623a-4e17-89d5-93a5983cd798&lang=uk-UA&showMenuTree=true&title=UriadRoziasniv-YakPratsiuvatimeBroniuvanniaPisliaOnovlenniaKriteriivPidprimstv