Бронювання працівників під час війни: хто має право, кого можна бронювати і як це оформити

Бронювання військовозобов’язаних — це тимчасова відстрочка від призову під час мобілізації для працівників, без яких державний орган, громада або підприємство не може нормально працювати. 

Держава дозволяє окремим роботодавцям “залишити” частину або всіх потрібних працівників на роботі, щоб не зупинилися оборона, енергетика, транспорт, медицина, торгівля, комунальні послуги, виробництво та інші критичні сфери. Мета бронювання прямо визначена законом: забезпечити роботу органів влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Хто сьогодні може бронювати працівників

Станом на 2026 рік бронювання доступне не лише органам влади. Воно поширюється, зокрема, на:

• державні органи та органи місцевого самоврядування,

• низку правоохоронних і спеціальних органів,

• підприємства, установи й організації, які визнані критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил та інших військових формувань,

• підприємства, установи й організації, які визнані критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення,

• окремі міжнародні, гуманітарні та спеціалізовані структури, а також операторів протимінної діяльності. 

Для бізнесу головний шлях до бронювання — це отримати статус критично важливого підприємства або критично важливої установи.

Для звичайної комерційної компанії це означає таке: вона не може просто подати список працівників на бронювання без спеціального статусу. Спершу треба бути офіційно визнаною критично важливою або для економіки/життєдіяльності населення, або для потреб ЗСУ чи іншого військового формування. Лише після цього компанію вносять до Єдиного переліку, і тоді відкривається можливість подавати списки через портал Дія.

Які підприємства можуть отримати статус критично важливих

Є два основні варіанти.

Перший — підприємство є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення. Для такого статусу компанія має відповідати критеріям, установленим урядом. Базові критерії включають, зокрема: значні сплачені податки і ЄСВ, значні валютні надходження, стратегічне значення для економіки й безпеки, важливе значення для галузі або територіальної громади, відсутність податкового боргу та боргу з ЄСВ, а також належний рівень середньої зарплати. За загальним правилом підставою є відповідність трьом або більше критеріям, причому для більшості підприємств обов’язковими є саме відсутність податкової заборгованості та зарплатний критерій. 

Більшості приватних компаній недостатньо просто сказати “ми важливі” — треба документально показати та користь для економіки, і чисту податкову історію, і нормальний рівень оплати праці.

Другий — підприємство є критично важливим для забезпечення потреб Збройних Сил або інших військових формувань. Це стосується, зокрема, виконавців державних оборонних контрактів, співвиконавців таких контрактів, виробників безпілотних систем та інших товарів оборонного призначення, окремих підприємств, що навчають операторів БПЛА, фахівців з РЕБ, проводять підготовку з домедичної допомоги, а також деяких приватних благодійних організацій і компаній, що реально забезпечують потреби оборони в установлених обсягах. 

Якщо компанія працює безпосередньо на оборону або виконує державний оборонний контракт, вона може отримати статус критично важливої саме для потреб війська.

Куди звертатися, щоб отримати статус

Якщо підприємство хоче отримати статус критично важливого для економіки та життєдіяльності населення, воно звертається до профільного центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу або до обласної чи Київської/Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації), залежно від сфери діяльності. Наприклад, для підприємств у сфері оптової та роздрібної торгівлі, транспорту, складського господарства, будівництва, водопостачання, теплопостачання тощо компетентним може бути відповідний орган або обласна військова адміністрація. Такий орган має розглянути звернення не більш як за 10 робочих днів.

Якщо підприємство претендує на статус критично важливого для потреб ЗСУ чи інших військових формувань, звернення подається до органу, визначеного урядовими критеріями, а такий орган також має розглянути його не більш як за 10 робочих днів. 

У першому випадку ви доводите, що важливі для економіки або населення, у другому — що реально потрібні для оборони.

Яких працівників можна бронювати

Бронювати можна не будь-кого і не “про запас”, а лише військовозобов’язаних, які реально працюють або проходять службу в суб’єкта, що має право на бронювання. Для бізнесу головне правило таке: бронюють саме працівників критично важливого підприємства або установи. Окремо закон дозволяє бронювати навіть кінцевих бенефіціарних власників критично важливих підприємств чи установ, навіть якщо вони не є працівниками.

У більшості випадків автоматичне переведення працівника на спеціальний військовий облік відбувається, якщо працівник:

• перебуває на військовому обліку,

• перебуває у трудових відносинах з відповідним роботодавцем,

• уточнив свої персональні дані,

• не перебуває у розшуку. 

Якщо в людини “не в порядку” військовий облік або дані не оновлені, бронювання може не пройти.

Водночас із кінця 2025 року закон передбачає спеціальний виняток для окремих працівників підприємств оборонно-промислового комплексу: навіть якщо в них немає належно оформлених військово-облікових документів, вони не стоять на обліку, не уточнили дані або перебувають у розшуку за порушення правил військового обліку, їх все одно можна забронювати на строк до 45 календарних днів з дня укладення трудового договору, але не більше одного разу на календарний рік. Це спеціальна “аварійна” норма для ОПК, а не загальне правило для всіх компаній.

Скількох працівників можна бронювати

Для багатьох роботодавців діє знайоме правило до 50% військовозобов’язаних працівників, але зараз воно вже не універсальне. Для критично важливих установ загальний ліміт — не більше 50% військовозобов’язаних працівників. Водночас уряд прямо передбачив можливість збільшення цього обсягу понад 50% за рішенням Міноборони на підставі рекомендацій міжвідомчої робочої групи.

Для окремих сфер ліміти інші. Наприклад, для підприємств теплопостачання, гарячого водопостачання, централізованого водопостачання, водовідведення та управління побутовими відходами може діяти межа до 75%. Для підприємств і установ, що працюють на територіях можливих або активних бойових дій, уряд дозволив бронювати до 100% військовозобов’язаних працівників, якщо виконані вимоги порядку. Якщо ж на критично важливому підприємстві або в установі працює лише один військовозобов’язаний працівник, обмеження за кількістю взагалі не застосовуються. 

Сьогодні відсоток бронювання залежить не лише від статусу підприємства, а й від сфери діяльності та території, де воно працює.

Для частини критично важливих підприємств, насамперед тих, що визначаються як важливі для потреб оборони, кількість працівників, які можуть бути заброньовані, прямо вказується в рішенні державного органу про визнання підприємства критично важливим. Тобто в окремих випадках підприємству одразу визначають його “ліміт” у самому рішенні.

На який строк надається бронювання

Єдиної цифри “для всіх” зараз немає.

• Для працівників критично важливих підприємств, які забезпечують потреби ЗСУ чи інших військових формувань, строк бронювання надається на строк дії відповідного контракту (договору). 
• Для працівників критично важливих установ, важливих для економіки та життєдіяльності населення, бронювання надається на 12 місяців. 
• Для окремих державних органів — на строк мобілізації. 
• Для міжнародних організацій — на строк договору, контракту або строк призначення. 
• Для спеціального винятку щодо окремих працівників ОПК — 45 календарних днів.

Як оформлюється бронювання зараз

Після того як підприємство отримало статус критично важливого і його внесли до Єдиного переліку, керівник або уповноважена особа подає список працівників через портал Дія та підписує його КЕП. Саме так сьогодні працює базовий механізм бронювання під час воєнного стану.

За урядовим порядком автоматичне переведення працівника на спеціальний військовий облік після формування списку зазвичай відбувається протягом 72 годин, якщо працівник відповідає вимогам. Для спеціальної 45-денної норми щодо окремих працівників ОПК передбачено строк 24 години. На сторінці послуги Дія також зазначено, що послуга є онлайн, а результат працівник зможе побачити у своєму статусі.

Як працівнику підтвердити, що він заброньований

Підтвердженням бронювання є інформація про відстрочку, яка відображається в електронному військово-обліковому документі. Заброньований працівник може перевірити статус у застосунку Резерв+ та сформувати військово-обліковий документ на порталі Дія.

Які додаткові умови має виконувати підприємство

Для більшості критично важливих приватних підприємств важливо не лише отримати статус, а й підтримувати його. Орган, який надав статус, може перевіряти підприємство і скасувати статус, якщо воно перестало відповідати критеріям. Окремо уряд вимагає, щоб працівникам критично важливих підприємств і установ, яких включають до списків, нараховувалася щомісячна зарплата не нижче, ніж мінімальна зарплата, помножена на коефіцієнт 2,5, хоча з цього правила є кілька спеціальних винятків для окремих державних, комунальних та енергетичних суб’єктів. Якщо компанія отримала статус, але потім “просіла” за обов’язковими критеріями, цей статус можуть забрати.

Коли бронювання припиняється

Бронювання не є безстроковим. Надана відстрочка анулюється, зокрема, у разі:

• закінчення строку її дії,

• завершення виробництва товарів, робіт або послуг для потреб ЗСУ,

• втрати підприємством статусу критично важливого,

• ліквідації підприємства,

• звільнення працівника,

• тимчасового припинення дії трудового договору,

• обґрунтованого подання керівника через Дію,

• надання працівнику іншої відстрочки за статтею 23 Закону,

• перевищення встановленого ліміту бронювання. 

Якщо працівник уже не потрібен на цій посаді, компанія втратила статус або перевищила дозволену кількість заброньованих, відстрочку скасують.

Що це означає для бізнесу на практиці

Для компанії найважливіше — не починати з питання “кого бронювати”, а починати з питання “чи маємо ми чинний статус критично важливого підприємства і чи відповідаємо обов’язковим критеріям зараз”. Без цього саме бронювання або не запуститься, або потім буде скасоване. Це питання не лише кадрове, а й репутаційне: помилки в статусі критичності, зарплатних показниках, військовому обліку працівників або в лімітах бронювання створюють ризик відмов, перевірок і втрати ключових фахівців.

Короткий приклад із практики

Офіційний приклад чинного підходу — урядове рішення, яке дозволило критично важливим підприємствам, що працюють на прифронтових територіях, бронювати 100% військовозобов’язаних працівників. Це не теоретична норма: Мінекономіки окремо повідомило, що такий механізм уже реалізований на порталі Дія. Тобто нинішня система бронювання справді стала гнучкішою, ніж у 2022 році, і враховує реальні умови роботи бізнесу під час війни.

Офіційні джерела

1. Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” — статті 24–25: саме цей закон каже, навіщо існує бронювання і хто взагалі може підлягати бронюванню.

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 “Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час”.Це головний документ, який встановлює порядок бронювання, строки, ліміти, підстави для анулювання і критерії критично важливих підприємств.

3. Сервіс “Бронювання працівників” на порталі Дія — офіційний електронний механізм, через який сьогодні подаються списки працівників на бронювання.

4. Сервіс “Військово-обліковий документ” на порталі Дія: тут працівник може підтвердити факт бронювання, бо відстрочка відображається в електронному військово-обліковому документі.