Працевлаштування іноземців в Україні: правила для бізнесу

Працевлаштування іноземців в Україні: що має знати підприємець

Найняти іноземця в Україні можливо, але в більшості випадків роботодавець спочатку оформлює дозвіл на застосування праці, і лише після цього укладає трудовий договір, подає повідомлення про прийняття працівника та, за потреби, допомагає працівнику оформити законне перебування в Україні на час роботи. Сам дозвіл на працю не замінює ані візу, ані посвідку на тимчасове проживання. (Закон України)

Для бізнесу головні ризики тут практичні: допустити людину до роботи без дозволу там, де він потрібен; покластися на застарілі правила про “10 мінімальних зарплат”; пропустити строки після отримання дозволу; або сплутати дозвіл на працю з правом законно перебувати в Україні. Для більшості роботодавців правильний порядок такий: перевірити, чи є виняток із дозволу, отримати дозвіл, сплатити плату, підписати трудовий договір, подати повідомлення про прийняття до початку роботи й окремо врегулювати міграційний статус працівника. (Закон України)

Коли дозвіл потрібен, а коли ні

Загальне правило таке: іноземець або особа без громадянства працює в Україні на підставі дозволу на застосування праці, який отримує роботодавець. Дозвіл оформлюється не “на іноземця взагалі”, а під конкретного роботодавця і під конкретну роботу. Якщо людина працює у двох компаніях, кожен роботодавець оформлює свій дозвіл. (Закон України)

Закон передбачає і винятки, коли дозвіл не потрібен. До них належать, зокрема, іноземці з посвідкою на постійне проживання, біженці та особи, яким надано додатковий або тимчасовий захист, працівники представництв іноземних компаній у випадках, визначених законом, окремі категорії митців, спортсменів, рятувальників, священнослужителів, учасники проєктів міжнародної технічної допомоги, а також деякі інші категорії, прямо перелічені в законі. Окремий спеціальний випадок — іноземці, які працюють у резидента Дія Сіті за гіг-контрактом: для них закон також передбачає особливе правило без отримання такого дозволу. (Закон України)

Іноземні студенти українських закладів вищої освіти теж можуть працювати, але для цього, як правило, потрібен дозвіл; для них закон встановлює окремий строк такого дозволу. (Закон України)

Хто саме оформлює документи

Усі дії щодо дозволу здійснює роботодавець, а не сам працівник. Саме роботодавець подає заяву, пакет документів, сплачує плату за видачу або продовження дозволу та відповідає за дотримання умов, на яких дозвіл видано. (Закон України)

Для звичайного працевлаштування базовий пакет документів складається із заяви, копії паспортного документа іноземця з перекладом українською мовою, кольорової фотокартки та проєкту трудового договору (контракту). Для окремих категорій іноземців закон вимагає додаткові документи — наприклад, документи про відрядження працівника до України, про внутрішньокорпоративне переведення, про навчання або про спеціальний статус відповідної особи. (Закон України)

Строк дії дозволу

Строк дозволу залежить від категорії працівника. Для більсті найманих іноземних працівників дозвіл видається на строк до 2 років. Для окремих категорій закон дозволяє строк до 3 років. Для іноземних студентів, які поєднують навчання з роботою, діє окреме правило — дозвіл видається на строк до 1 року. Дозвіл можна продовжувати. (Закон України)

Скільки коштує дозвіл

Плата за видачу або продовження дозволу залежить від строку, на який його оформлюють. Закон прив’язує її не до мінімальної зарплати, а до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня року подання документів. (Закон України)

Так само за цими ставками оплачується і продовження дозволу. Фактичну суму в гривнях роботодавець рахує за показником прожиткового мінімуму, який діє на 1 січня відповідного року. (Закон України)

Що треба зробити після отримання дозволу

Після позитивного рішення роботодавець має сплатити встановлену плату. Далі сторони підписують трудовий договір або контракт. Закон дає на укладення договору 90 календарних днів з дати видачі дозволу. Після підписання договору роботодавець зобов’язаний подати до центру зайнятості його копію протягом 10 календарних днів. Якщо цього не зробити, дозвіл можуть скасувати. (Закон України)

Окремо від цього, до фактичного допуску працівника до роботи роботодавець подає повідомлення про прийняття працівника на роботу. Допуск без такого повідомлення є порушенням, навіть якщо дозвіл уже отримано. (Закон України)

Дозвіл на працю не дорівнює праву перебувати в Україні

Дозвіл на застосування праці дає роботодавцю право легально використовувати працю іноземця, але сам по собі не врегульовує питання в’їзду та перебування людини в Україні. Якщо працівник планує перебувати в Україні тривало, зазвичай паралельно оформлюють міграційні документи — залежно від громадянства, підстав в’їзду та строку роботи це може включати візу типу D та посвідку на тимчасове проживання. (Закон України)

Для бізнесу це означає просте правило: перевіряйте не лише дозвіл на працю, а й законність перебування працівника в Україні на конкретну дату. Працівник не повинен опинитися в ситуації, коли дозвіл чинний, але строк законного перебування вже завершився. (Закон України)

Зарплата, податки та кадровий облік

Іноземні працівники в трудових відносинах користуються тими самими базовими трудовими правами та гарантіями, що й громадяни України, якщо спеціальний закон не встановлює інше. Для підприємця це означає, що робочий час, відпустки, оплата праці, охорона праці, звільнення й кадрове оформлення будуються за загальними правилами трудового законодавства. (Закон України)

У чинній редакції Закону про зайнятість немає окремої вимоги про обов’язкову зарплату “не менше 10 мінімальних зарплат” для видачі дозволу. Це правило часто зустрічається у старих публікаціях, але для поточної процедури застосування праці іноземців воно вже не є чинною умовою отримання дозволу. Зарплата визначається трудовим договором із дотриманням загальних трудових гарантій. (Закон України)

Оподаткування зарплати іноземного працівника в Україні в трудових відносинах загалом відбувається за звичайними правилами зарплатних виплат: податок на доходи фізичних осіб — 18%, військовий збір — 5%, а єдиний внесок роботодавець нараховує за загальною ставкою 22%, якщо немає спеціального винятку, передбаченого законом. Іноземне громадянство саме по собі не створює окремого “пільгового” зарплатного режиму. (Закон України)

Якщо іноземець працює в кількох місцях

Один дозвіл не покриває роботу в іншого роботодавця. Якщо іноземець працює одночасно в кількох компаніях, кожна з них має отримати окремий дозвіл. Для бізнесу це критично: не можна “позичити” вже оформленого працівника з іншої компанії навіть на неповний робочий час без власного дозволу. (Закон України)

Коли можуть відмовити у видачі або скасувати дозвіл

У видачі чи продовженні дозволу можуть відмовити, якщо документи подано не в повному обсязі, вони містять помилки або недостовірні відомості, а також в інших випадках, прямо передбачених законом. Окремо закон забороняє застосування праці осіб, яких включено до переліків, пов’язаних із терористичною діяльністю або щодо яких діють спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи, у визначених законом випадках. (Закон України)

Вже виданий дозвіл можуть скасувати, зокрема, якщо роботодавець не подав копію підписаного трудового договору у встановлений строк, якщо іноземець працює не на тих умовах, на які видано дозвіл, якщо щодо нього прийнято рішення про примусове повернення чи видворення, якщо є вирок суду, що набрав законної сили, якщо є подання Нацполіції, СБУ чи іншого уповноваженого органу в межах їх повноважень, а також у деяких інших випадках, прямо названих у законі. Для окремих категорій є спеціальні підстави скасування, наприклад для іноземних студентів. (Закон України)

Практичні помилки, яких варто уникати

Найчастіше бізнес помиляється в шести точках:

Офіційні джерела

Програма обліку товару для інтернет-магазинів, крамниць, торгових точок, складів та виробництва