Як власнику поповнити рахунок компанії: поворотна фінансова допомога, внески до капіталу, аванс і податки

Коли компанії терміново потрібні гроші на оренду, податки, зарплату, закупівлю товару чи інші поточні витрати, власник не повинен просто перераховувати кошти без документальної підстави. Для тимчасового фінансування найзручнішим варіантом зазвичай є безвідсоткова позика, яка для цілей оподаткування відповідає визначенню поворотної фінансової допомоги: кошти передаються за договором, без процентів та іншої плати за користування і підлягають поверненню. Для юридичної особи — платника єдиного податку особливо важливо повернути таку допомогу протягом 12 календарних місяців з дня отримання, інакше неповернена сума потрапляє до доходу.

Якщо гроші власник не планує забирати назад, доцільніше оформлювати їх як внесок до капіталу, а не маскувати під оплату неіснуючих товарів чи послуг. Для ТОВ закон дозволяє передбачити у статуті додатковий капітал окремо від статутного, без зміни номінальної вартості часток. Проте для ТОВ — платника єдиного податку третьої групи такий варіант має окремий податковий ризик: ДПС вважає, що внесок до додаткового капіталу без зміни статутного капіталу за певних умов може розглядатися як безповоротна фінансова допомога і включатися до бази єдиного податку. Внески саме до статутного капіталу прямо виключені з доходу єдинника.

Якими способами можна законно внести гроші в компанію

Основні варіанти залежать від того, чи повинна компанія повернути кошти власнику і для чого вони передаються.

Що таке поворотна фінансова допомога

Податковий кодекс визначає поворотну фінансову допомогу як кошти, що надійшли платнику податків у користування за договором, який:

• не передбачає нарахування процентів;

• не передбачає іншої компенсації за користування коштами;

• встановлює обов’язок повернути отримані гроші.

Тобто «поворотна фінансова допомога» — насамперед податкове визначення. За цивільним законодавством така операція за своєю конструкцією є договором позики: одна сторона передає гроші у власність іншій, а позичальник зобов’язується повернути таку саму суму.

Для компанії це означає, що отримані гроші можна витрачати на господарські потреби: оренду, податки, розрахунки з постачальниками, заробітну плату, придбання обладнання тощо. Але одночасно в компанії виникає зобов’язання перед особою, яка надала кошти.

Чому в договорі обов’язково треба написати, що позика безвідсоткова

Цивільний кодекс за загальним правилом надає позикодавцю право на проценти, якщо інше прямо не встановлено договором або законом. Тому для отримання саме поворотної фінансової допомоги податково безпечне формулювання має прямо передбачати, що проценти, комісії, винагороди та будь-яка інша плата за користування грошима не нараховуються. В іншому разі операція може не відповідати визначенню поворотної фінансової допомоги з підпункту 14.1.257 ПКУ.

Не варто обмежуватися лише назвою документа «Договір поворотної фінансової допомоги». Значення мають фактичні умови договору.

Хто може надати гроші компанії

Позикодавцем може бути:

• засновник або учасник компанії як звичайна фізична особа;

• директор або інша фізична особа;

• інша юридична особа;

• у відповідних випадках — підприємець, однак для ФОП на спрощеній системі необхідно окремо оцінювати ризики.

Для засновника, який одночасно зареєстрований ФОП — платником єдиного податку, найбільш контрольованим варіантом є чітко відокремити особисту операцію від підприємницької: договір укладає фізична особа, кошти передаються як її особисті, а не в межах діяльності ФОП. Причина — тривалий спір щодо того, чи можна вважати надання фінансової допомоги підприємцем-єдинником фінансовою діяльністю, несумісною зі спрощеною системою.

У постанові від 21 квітня 2026 року у справі № 280/7335/24 Верховний Суд не погодився з податковим органом у конкретній ситуації, де фізична особа надавала власні кошти за безвідсотковими договорами і операції не мали ознак отримання прибутку чи перерозподілу залучених коштів. Це рішення важливе, але не означає автоматичної відсутності ризику для будь-якого ФОП, тому статус сторони договору і джерело коштів потрібно оформлювати однозначно.

Що перевірити перед укладенням договору з власником

Для ТОВ слід перевірити не лише податкові правила, а й статут. Закон про ТОВ дозволяє встановлювати спеціальний порядок погодження значних правочинів. Якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом правочину, перевищує 50% вартості чистих активів товариства за останньою затвердженою фінансовою звітністю, рішення про надання згоди на такий правочин приймають загальні збори учасників, якщо статутом не передбачено інше.

Тому перед великою позикою від учасника доцільно перевірити:

1. статут ТОВ;

2. останню затверджену фінансову звітність;

3. повноваження директора на підписання договору;

4. чи потрібне рішення загальних зборів;

5. хто саме виступає позикодавцем — фізична особа, ФОП чи юридична особа.

Таке оформлення захищає компанію від подальших спорів щодо дійсності договору та повноважень керівника.

Що вказати в договорі поворотної фінансової допомоги

До договору варто включити:

• повні реквізити сторін;

• суму допомоги або максимальний ліміт, якщо гроші надходитимуть траншами;

• порядок та спосіб передачі коштів;

• пряме положення про відсутність процентів;

• пряму відмову від будь-яких комісій та іншої плати за користування грошима;

• обов’язок компанії повернути кошти;

• конкретний строк повернення;

• можливість дострокового повернення;

• реквізити для повернення;

• порядок зміни строку та інших умов;

• відповідальність сторін;

• дату та підписи сторін.

Цивільний кодекс встановлює письмову форму договору позики, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а якщо позикодавцем є юридична особа — незалежно від суми. Документ, що підтверджує фактичну передачу грошей, також має значення, адже договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Загального обов’язку нотаріально посвідчувати звичайний договір грошової позики Цивільний кодекс не встановлює. Цивільний кодекс України № 435-IV, статті 1046–1049

Чи обов’язково зазначати строк повернення

Строк краще визначити прямо. Проте відсутність дати повернення сама по собі не перетворює позику на безповоротну допомогу.

Якщо договором строк повернення не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, Цивільний кодекс передбачає повернення позики протягом 30 днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги, якщо інше не встановлено договором. Для платника єдиного податку це не скасовує окремого податкового правила про 12 календарних місяців. Цивільний кодекс України № 435-IV, стаття 1049

Як правильно перерахувати поворотну фінансову допомогу

Найзручніше передавати кошти безготівково на поточний рахунок компанії.

У призначенні платежу доцільно зазначити, наприклад:

«Поворотна фінансова допомога згідно з договором № ___ від ___. Без процентів».

Призначення платежу повинно відповідати договору. Не слід позначати позику як «оплату товару», «оплату послуг» або «виручку», якщо фактично це фінансування компанії.

Банківська виписка разом із договором підтверджуватиме фактичну передачу коштів.

Чи можна внести допомогу готівкою

Можна, але для компанії безготівковий переказ зазвичай створює простіший документальний слід.

Положення НБУ № 148 обмежує готівкові розрахунки протягом одного дня:

• між суб’єктами господарювання — до 10 000 грн включно;

• між суб’єктом господарювання та фізичною особою — до 50 000 грн включно.

Платежі понад ці межі мають проводитися у дозволеній безготівковій формі або шляхом внесення готівки надавачу платіжних послуг для подальшого переказу на рахунок отримувача.

Якщо фізична особа — засновник передає готівку безпосередньо в касу юридичної особи, компанія оформлює касове надходження відповідним касовим документом та відображає операцію в касовому обліку відповідно до Положення № 148.

Чи потрібен РРО або ПРРО при отриманні поворотної фінансової допомоги

Поворотна фінансова допомога не є оплатою проданого товару або наданої послуги. Тому саме отримання чи повернення позики не є тією розрахунковою операцією, для якої Закон про РРО вимагає фіскалізацію продажу.

Цей підхід підтверджений і судовою практикою. Верховний Суд у постанові від 11 березня 2025 року у справі № 914/2197/18 погодився, що внесення готівки в рахунок повернення раніше отриманої поворотної фінансової допомоги не було оплатою за товар чи послугу, тому обов’язку застосовувати РРО при отриманні таких коштів не виникало.

Це не скасовує касового оформлення готівки. РРО/ПРРО і касові документи виконують різні функції: відсутність обов’язку пробивати фіскальний чек не означає, що готівку можна прийняти без оформлення касової операції.

Оподаткування поворотної фінансової допомоги у компанії

Компанія — платник податку на прибуток

ПКУ не встановлює спеціального коригування фінансового результату лише через отримання поворотної фінансової допомоги. Операція відображається за правилами бухгалтерського обліку. Отримані кошти створюють актив — гроші — та одночасно зобов’язання перед позикодавцем, тому саме надходження поворотної допомоги не є звичайним доходом від діяльності компанії.

Для довгострокових зобов’язань потрібно окремо застосовувати правила бухгалтерської оцінки відповідно до стандартів, за якими компанія веде облік. ДПС прямо зазначає, що ПКУ не встановлює окремої податкової різниці для отриманої від засновника допомоги на строк понад 12 місяців: відображення дисконтування та пов’язаних доходів чи витрат визначається бухгалтерськими правилами.

Отже, правило «через 12 місяців допомога автоматично стає доходом» для звичайного платника податку на прибуток застосовувати не можна. Дванадцятимісячне обмеження встановлене насамперед для платників єдиного податку.

Компанія — платник єдиного податку третьої групи

Для юридичної особи — платника єдиного податку сума отриманої поворотної фінансової допомоги не включається до доходу лише за умови її повернення протягом 12 календарних місяців з дня отримання.

Якщо гроші не повернути в цей строк, неповернена сума включається до доходу платника єдиного податку після закінчення 12 календарних місяців.

Якщо допомога надходить кількома траншами, для контролю строку доцільно вести окремий облік кожного фактичного надходження, оскільки ПКУ прив’язує 12 місяців до дня отримання коштів.

ПДВ

Отримання або повернення поворотної фінансової допомоги саме по собі не є постачанням товарів чи послуг, тому така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ. Те саме ДПС зазначає щодо безповоротної фінансової допомоги, якщо йдеться саме про передачу грошей, а не про оплату поставки.

ПДФО та військовий збір при поверненні грошей власнику

Якщо фізична особа надала компанії поворотну фінансову допомогу, повернення їй основної суми не включається до її оподатковуваного доходу згідно з підпунктом 165.1.31 ПКУ.

При цьому юридична особа як податковий агент повинна відобразити повернуту фізичній особі основну суму у додатку 4ДФ за ознакою доходу «153». ДПС після запровадження нових форм звітності підтверджує застосування цієї ознаки.

Що буде, якщо компанія не поверне допомогу в строк

Наслідки потрібно розділяти на цивільні та податкові.

Якщо закінчився договірний строк, у компанії виникає прострочення зобов’язання перед позикодавцем. Сам факт прострочення не означає автоматичного перетворення боргу на подарунок.

Для платника податку на прибуток подальший облік залежатиме від юридичної та бухгалтерської долі зобов’язання: його повернення, продовження строку, прощення боргу, припинення зобов’язання з інших законних підстав тощо. ПКУ не встановлює правила, за яким звичайна поворотна допомога автоматично стає доходом через 12 місяців.

Для юридичної особи — платника єдиного податку діє спеціальне правило: якщо допомогу не повернуто протягом 12 календарних місяців з дня отримання, неповернена сума включається до доходу незалежно від того, який довший строк сторони записали в цивільному договорі.

Тому для єдинника немає сенсу укладати договір, наприклад, на два чи три роки і розраховувати, що це відсуне момент оподаткування.

Внесок до додаткового капіталу ТОВ без збільшення статутного капіталу

Закон про ТОВ дозволяє передбачити у статуті створення додаткового капіталу за рахунок внесків учасників окремо від статутного капіталу.

Такий внесок:

• може бути грошима, цінними паперами або іншим майном;

• не змінює номінальну вартість часток;

• не змінює розмір статутного капіталу;

• вноситься на підставі рішення загальних зборів із зазначенням розміру внеску;

• його правовий режим може додатково визначатися статутом та/або корпоративним договором.

Цей механізм доступний саме тоді, коли його передбачає статут. Якщо відповідного положення в статуті немає, спочатку потрібно належно оформити зміни до статуту.

У бухгалтерському розумінні доходом не є зростання власного капіталу за рахунок внесків власників. Тому належно оформлений внесок учасника до капіталу за своєю природою відрізняється від безповоротної допомоги сторонньої особи.

Особливий ризик для ТОВ на єдиному податку

Для юридичних осіб — платників єдиного податку цей механізм слід застосовувати особливо обережно.

Підпункт 8 пункту 292.11 ПКУ прямо виключає з доходу кошти та майно, внесені засновниками або учасниками до статутного капіталу. Окремої аналогічної норми для нового механізму додаткового капіталу без зміни статутного капіталу ПКУ не містить.

ДПС роз’яснює, що кошти учасника, внесені до додаткового капіталу без збільшення статутного капіталу та без обміну на корпоративні права, можуть розглядатися як безповоротна фінансова допомога та включатися до бази єдиного податку.

Тому для ТОВ — єдинника перед внесенням значної суми до додаткового капіталу доцільно отримати індивідуальну податкову консультацію або обрати конструкцію, податковий режим якої прямо визначений ПКУ.

Збільшення статутного капіталу ТОВ

Якщо власник планує залишити гроші в компанії надовго, збільшення статутного капіталу залишається одним із найбільш визначених варіантів.

Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів можливе лише після повного внесення учасниками попередніх вкладів. Рішення загальних зборів визначає загальну суму збільшення, запланований розмір статутного капіталу та інші параметри. Після внесення додаткових вкладів загальні збори затверджують фактичні результати, розміри часток та збільшений статутний капітал.

Процедура складніша за звичайну позику, тому для ситуації, коли кошти потрібні для сплати податку сьогодні або завтра, поворотна фінансова допомога зазвичай оперативніша.

Для платника єдиного податку перевага статутного капіталу полягає в тому, що ПКУ прямо виключає внески засновників та учасників до статутного капіталу з оподатковуваного доходу.

Що таке безповоротна фінансова допомога

Безповоротна фінансова допомога охоплює, зокрема, кошти, передані платнику за договором дарування, іншим подібним договором або без укладення такого договору у випадках, передбачених визначенням підпункту 14.1.257 ПКУ.

Головна відмінність від поворотної допомоги — відсутність обов’язку повернути гроші.

Для підприємства на загальній системі отримана сума зазвичай відображається через бухгалтерський дохід, якщо вона не є належно оформленим внеском власника до капіталу, а податок на прибуток розраховується від бухгалтерського фінансового результату з урахуванням передбачених ПКУ різниць. Загальний принцип НП(С)БО полягає в тому, що збільшення активів, яке збільшує власний капітал, є доходом, крім збільшення капіталу за рахунок внесків власників.

Для юридичної особи — платника єдиного податку безповоротне отримання коштів, якщо воно не підпадає під спеціальне виключення ПКУ, включається до доходу.

Сама передача грошової безповоротної допомоги не є постачанням товарів або послуг і не створює ПДВ лише через факт отримання грошей.

Чи можна отримати гроші як аванс від іншої компанії

Так, але тільки якщо існує реальна господарська операція: компанія дійсно повинна поставити покупцеві товар, виконати роботу або надати послугу.

Аванс — це не універсальний спосіб фінансування. Після його отримання у компанії виникає договірний обов’язок виконати поставку або, за відповідних підстав, повернути гроші.

Для платника ПДВ отримання передоплати за майбутнє постачання за загальним правилом є першою подією, на дату якої виникають податкові зобов’язання з ПДВ, якщо аванс відбувся раніше за постачання.

Для юридичної особи на єдиному податку грошовий дохід визначається за касовим принципом, тому отриманий покупецький аванс враховується в доході відповідно до правил статті 292 ПКУ.

РРО/ПРРО при авансі покупця

Якщо покупець самостійно переказує аванс з поточного рахунку на поточний рахунок продавця за реквізитами IBAN, така банківська операція не потребує РРО/ПРРО. ДПС окремо підтверджує, що отримання авансу за реквізитами поточного рахунку IBAN без відпуску товару не потребує фіскалізації.

Якщо оплата здійснюється готівкою, платіжною карткою або іншим способом, який є розрахунковою операцією за Законом № 265, застосування РРО/ПРРО визначається вже правилами розрахунків за товари та послуги.

Чому не можна оформляти вигадані послуги для заведення грошей у компанію

Договір на послуги має використовуватися тільки тоді, коли послуги насправді надаються.

Податковий облік повинен ґрунтуватися на первинних документах та інформації, пов’язаній з реальними показниками оподаткування. Закон про бухгалтерський облік також встановлює, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Тому схема, за якої компанія отримує гроші за договором про послуги, хоча фактичного наміру і можливості надати ці послуги немає, створює зайві податкові та договірні ризики. Якщо власник просто фінансує власне підприємство, законодавство вже передбачає прозорі конструкції: позику, внесок до статутного чи додаткового капіталу.

Бухгалтерський облік отриманих грошей

Для бухгалтерського обліку важливо не саме надходження грошей, а його юридична підстава.

Поворотна допомога створює у підприємства одночасно гроші та борг перед позикодавцем. Безповоротне надходження може створювати дохід. Належно оформлений внесок власника до капіталу збільшує власний капітал, а не дохід. Аванс покупця до моменту виконання умов для визнання доходу є зобов’язанням перед покупцем; НП(С)БО 15 прямо виходить з того, що попередня оплата товарів, робіт і послуг сама по собі не визнається бухгалтерським доходом.

Усі операції повинні бути підтверджені первинними документами. Для позики це насамперед договір та банківська виписка або належні касові документи; для внеску до капіталу — корпоративне рішення та документ про передачу грошей чи майна; для авансу — господарський договір, рахунок та платіжні документи.

Облік внесених коштів, банківських рахунків і витрат у Торгсофт

У Торгсофт для контролю руху грошей передбачено режим «Фінансовий документ». У ньому можна вести надходження та витрачання коштів через каси й розрахункові рахунки, фільтрувати операції за періодом, контрагентом, касою, підприємством і статтею фінансового аналізу та контролювати залишки. Це дозволяє відокремити власне фінансування бізнесу від торгової виручки і не змішувати різні джерела надходження грошей.

Для управлінського обліку Торгсофт використовує статті фінансового аналізу, з якими пов’язуються фінансові операції. Підприємство може створити окремі статті, наприклад «Поворотна фінансова допомога від власника», «Внесок учасника до капіталу», «Оренда», «Податки» чи інші потрібні категорії. У програмі можна створювати та редагувати такі статті для розмежування видів витрат і надходжень.

Якщо використовується функція роботи з банківськими виписками, Торгсофт також дозволяє отримувати операції за рахунками та пов’язувати банківський рух із внутрішнім фінансовим обліком. Програмний фінансовий облік при цьому не замінює бухгалтерські проведення, договори, рішення учасників та податкову звітність: юридична підстава кожного надходження повинна бути оформлена окремими документами.

Який варіант обрати власнику

Для термінової короткострокової потреби в коштах порядок дій може бути таким:

1. Якщо гроші треба буде повернути власнику — укласти письмовий безвідсотковий договір позики, який відповідає визначенню поворотної фінансової допомоги.

2. Перевірити статут та необхідність корпоративного погодження правочину.

3. Для юридичної особи на єдиному податку встановити внутрішній контроль 12-місячного строку повернення кожного траншу.

4. Перерахувати кошти на поточний рахунок компанії із чітким призначенням платежу.

5. Відобразити отримання як зобов’язання, а не як торгову виручку.

6. При поверненні фізичній особі належно відобразити виплату в податковій звітності.

7. Якщо гроші повертати не планується — розглянути внесок до капіталу, а для ТОВ на єдиному податку окремо оцінити різницю між статутним і додатковим капіталом.

Для значної суми, яку власник планує залишити в компанії на постійній основі, доцільніше розглядати корпоративне фінансування капіталу. Для ТОВ на загальній системі одним із варіантів є передбачений статтею 12 Закону про ТОВ додатковий капітал. Для ТОВ — платника єдиного податку більш передбачуваний податковий режим має саме внесок до статутного капіталу, оскільки його виключення з доходу безпосередньо закріплене в ПКУ.

Офіційні джерела

• Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI — підпункт 14.1.257 (поворотна та безповоротна фінансова допомога), підпункт 165.1.31, статті 185, 187, 291–292, зокрема підпункти 3 і 8 пункту 292.11. Податковий кодекс України № 2755-VI

• Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV — статті 1046–1049: договір позики, письмова форма, проценти та повернення позики. Цивільний кодекс України № 435-IV

• Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII — статті 12, 13, 16, 18, 44: додатковий і статутний капітал, додаткові вклади та значні правочини. Закон № 2275-VIII про ТОВ і ТДВ

• Закон України «Про внесення змін до статті 12 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” щодо врегулювання деяких питань створення додаткового капіталу товариства» від 31.07.2025 № 4564-IX. Закон № 4564-IX про додатковий капітал ТОВ

• Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV — стаття 9 щодо первинних документів. Закон № 996-XIV про бухгалтерський облік

• Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 07.02.2013 № 73 — визначення доходів, зобов’язань і власного капіталу. НП(С)БО 1

• Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.1999 № 290 — правила визнання доходу та попередньої оплати. НП(С)БО 15 «Дохід»

• Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148 — пункти щодо касового оформлення та граничних сум готівкових розрахунків. Постанова НБУ № 148

• Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР — статті 2, 3 і 9 щодо розрахункових операцій та випадків незастосування РРО/ПРРО. Закон № 265/95-ВР про РРО/ПРРО

• Роз’яснення ДПС щодо внесків учасника до додаткового капіталу юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи: ДПС зазначає ризик кваліфікації внеску без зміни статутного капіталу як безповоротної фінансової допомоги.

• Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДПС — актуальне роз’яснення щодо відображення основної суми поворотної фінансової допомоги у 4ДФ: ознака «153» при поверненні фізичній особі та «197» при наданні фізичній особі.