ПДВ на міжнародні посилки з першого євро: що змінюють законопроєкти №16051-1 і №15460 та що потрібно знати підприємцям

ПДВ на покупки в іноземних маркетплейсах із першого євро ще не запроваджено. 16 вересня 2026 року Верховна Рада прийняла за основу законопроєкти №16051-1 і №15460, які мають змінити оподаткування та митне оформлення міжнародних поштових і експрес-відправлень. Поки ці документи готуються до другого читання, продовжують діяти чинні правила: для фізичної особи товари у міжнародному поштовому або експрес-відправленні від одного відправника з фактурною вартістю до €150 не оподатковуються митними платежами; для юридичних осіб і ФОП Податковий кодекс також містить окрему норму щодо ввезення відправлень вартістю до €150.

Якщо законопроєкти будуть остаточно ухвалені у нинішній концепції, покупки фізичних осіб через електронні маркетплейси вартістю до €150 оподатковуватимуться ПДВ уже з першого євро, а нараховувати та сплачувати податок має електронний майданчик. Водночас передбачається зберегти звільнення для справді некомерційних відправлень від однієї фізичної особи іншій вартістю до €45, якщо товари передаються без оплати і призначені для особистого або сімейного використання. Запуск нової моделі передбачений не раніше липня 2027 року.

Які законопроєкти Верховна Рада підтримала у зв’язку з міжнародним фінансуванням

Кабінет Міністрів повідомив, що 16 вересня Верховна Рада ухвалила у першому читанні сім законопроєктів із переліку документів, пов’язаних із продовженням міжнародної фінансової підтримки. Ще один законопроєкт — №15172 про сек’юритизацію та облігації з покриттям — було прийнято в цілому; він проходить подальшу процедуру оформлення і сам факт голосування ще не означає набрання законом чинності.

Для підприємців важливо, що перше читання саме по собі не створює нових податкових, митних чи господарських обов’язків. Вони виникнуть лише після остаточного прийняття відповідного закону, його підписання, офіційного опублікування та настання визначеної ним дати набрання чинності.

Міністерство фінансів пов’язує остаточне ухвалення пакета щодо міжнародних посилок із виконанням зобов’язань у межах програми МВФ EFF 2026–2029 та умов макрофінансової підтримки ЄС. За заявою Мінфіну, своєчасне остаточне рішення щодо реформи має наблизити отримання близько €4 млрд міжнародної фінансової підтримки для державного бюджету. Це позиція Міністерства фінансів щодо виконання умов фінансування, а не твердження про автоматичну виплату цієї суми після одного голосування.

Як міжнародні посилки оподатковуються зараз

Для міжнародних відправлень необхідно розрізняти отримувача та характер операції.

Посилки для фізичних осіб

Якщо товари надходять фізичній особі від одного відправника в одній депеші міжнародної пошти або в одному вантажі експрес-перевізника і їхня сумарна фактурна вартість не перевищує еквівалент €150, такі товари не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 196.1.17 Податкового кодексу. Чинні митні правила також передбачають неоподатковуваний поріг €150 для таких відправлень.

Якщо сумарна фактурна вартість товарів для громадянина перевищує €150, але не перевищує €10 000, Держмитслужба зазначає, що застосовується ввізне мито 10% і ПДВ 20%, а базою для цих платежів є частина фактурної вартості понад €150. Цей спрощений порядок стосується саме переміщення товарів громадянами; його не слід автоматично переносити на звичайний комерційний імпорт юридичних осіб або ФОП.

Для підтвердження фактурної вартості митниця може використовувати касові й товарні чеки, ярлики, банківські виписки, електронні повідомлення з інтернет-магазинів та інші документи, що містять дані про вартість товару. Якщо заявлена вартість викликає обґрунтовані сумніви, митний орган може запросити додаткові документи та визначити вартість на підставі цін ідентичних або подібних товарів.

Відправлення для юридичних осіб та ФОП

Підпункт 196.1.17 Податкового кодексу окремо передбачає, що не є об’єктом оподаткування ПДВ ввезення товарів, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент €150, на адресу одного одержувача — юридичної особи або ФОП — в одній депеші від одного відправника чи в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника.

Ця норма не перетворює поштове відправлення на спосіб обходу правил комерційного імпорту. Якщо товар ввозиться для господарської діяльності й подальшого продажу, підприємцю потрібно забезпечити належні первинні документи, підтвердити походження та вартість товару, а для продукції, на яку поширюються технічні регламенти, — виконати встановлені для конкретної категорії вимоги до безпечності, оцінки відповідності, документації та маркування.

Що пропонують законопроєкти №16051-1 і №15460

Основна зміна стосується дистанційного продажу товарів фізичним особам через електронні інтерфейси — маркетплейси та інші електронні платформи.

За інформацією Верховної Ради, законопроєктами пропонується спеціальний режим для товарів, крім підакцизних, сумарна фактурна вартість яких не перевищує €150 і які придбані фізичною особою через електронний інтерфейс з подальшим пересиланням в Україну. Особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ, має стати підприємство електронного інтерфейсу.

Передбачена модель включає:

• ПДВ для дистанційного продажу через маркетплейси починаючи з першого євро, якщо відправлення підпадає під спеціальні правила;

• спеціальний порядок адміністрування для товарів до €150;

• покладення обов’язку нарахування та сплати ПДВ на електронний майданчик;

• український аналог європейської системи IOSS для спрощеного адміністрування таких операцій;

• збереження звільнення для некомерційних подарункових відправлень фізособа — фізособі до €45;

• збереження окремого звільнення для товарів у несупроводжуваному багажі до €150;

• звільнення визначених товарів для потреб безпеки й оборони, ввезення яких уже звільнене від ПДВ за спеціальними нормами Податкового кодексу;

• спрямування ПДВ, отриманого від дистанційного продажу таких товарів, до спеціального фонду державного бюджету на потреби Збройних Сил України.

Мінфін повідомляє, що норми Податкового та Митного кодексів за цим пакетом мають почати діяти не раніше липня 2027 року. Отже, сам факт першого читання не є підставою вже зараз включати 20% ПДВ до всіх покупок до €150 або змінювати чинний порядок митного оформлення.

Чим покупка на маркетплейсі відрізнятиметься від приватного подарунка

Запропонована пільга до €45 не є новим неоподатковуваним лімітом для покупок на AliExpress, Amazon, Temu чи інших електронних майданчиках.

Для звільнення некомерційного відправлення мають одночасно виконуватися умови: відправником є фізична особа, одержувачем є фізична особа, товари передаються без будь-якої оплати, їхня вартість не перевищує €45 і вони призначені для особистого або сімейного використання одержувачем.

Тому товар, який фактично куплений через маркетплейс, не стає «приватним подарунком» лише через зазначення іншого опису відправлення. Так само ця пільга не призначена для систематичного ввезення товарів з метою подальшого продажу.

Коли нові правила можуть змінитися

Обидва ключові документи перебувають лише після першого читання. Картка законопроєкту №16051-1 містить статус «Готується на друге читання», а законопроєкт №15460 також готується до другого читання.

Для №15460 Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС окремо зазначив, що проєкт не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері євроінтеграції, але окремі його положення не повністю враховують право ЄС і потребують доопрацювання. Тому параметри процедури, відповідальності, адміністрування та технічних вимог ще можуть бути змінені до другого читання.

Що зміни означатимуть для маркетплейсів і продавців

Найбільше нова модель вплине на електронні майданчики, через які українські фізичні особи купують товари за кордоном. За концепцією першого читання саме електронний інтерфейс має розраховувати та сплачувати ПДВ для спеціального режиму дистанційного продажу.

Для покупця це має означати, що ПДВ включатиметься у вартість операції на етапі покупки, а не стягуватиметься як окремий платіж після прибуття посилки. Мінфін прямо описує майбутню модель як український аналог IOSS.

Для українського підприємця, який імпортує товари для подальшої реалізації, ця реформа не скасовує загальні правила комерційного імпорту, документального оформлення, обліку запасів, вимог до безпечності продукції та правил її продажу в Україні.

Які документи варто мати на імпортований товар

Для міжнародної посилки Держмитслужба використовує документи, що підтверджують фактурну вартість. Це можуть бути товарні та касові чеки, банківські виписки, електронні повідомлення інтернет-магазину й інші документи з інформацією про ціну. Оператор поштового зв’язку або експрес-перевізник отримує необхідні для митного оформлення відомості від відправника чи одержувача та передає їх митниці в електронному вигляді.

Для підприємства або ФОП, який придбаває товар для бізнесу, доцільно зберігати документи, що підтверджують саму господарську операцію: замовлення або інвойс постачальника, документ про оплату, транспортні й поштові документи, митні документи, якщо вони оформлялися, а також документи щодо походження, характеристик та відповідності товару, якщо вони вимагаються спеціальним законодавством.

Облік собівартості імпортованого товару

Для підприємств, які ведуть бухгалтерський облік за національними стандартами, придбані для продажу товари є запасами. Відповідно до НП(С)БО 9 «Запаси» їх первісна вартість формується не лише з ціни постачальника. До неї за встановленими стандартом правилами можуть входити суми ввізного мита, непрямі податки, які не відшкодовуються підприємству, транспортно-заготівельні та інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням і доведенням запасів до придатного для використання або продажу стану.

Тому при імпортній закупівлі важливо окремо ідентифікувати ціну товару, доставку, митні платежі, послуги посередників та інші витрати. Для платника ПДВ сума податку, яка в установленому порядку формує податковий кредит і підлягає відшкодуванню через механізм ПДВ, не включається до собівартості так само, як невідшкодовуваний непрямий податок.

Чи потрібен РРО або ПРРО при продажу імпортованого товару

Спосіб ввезення товару не визначає обов’язок застосовувати РРО. Після того як товар продається покупцю в Україні, діють звичайні правила Закону №265/95-ВР.

При розрахунках готівкою, платіжною карткою, через платіжні сервіси та в інших випадках, що є розрахунковими операціями, продавець повинен провести операцію через зареєстрований РРО або ПРРО та надати покупцеві паперовий або електронний розрахунковий документ. Це стосується й інтернет-торгівлі.

Водночас ДПС зазначає, що РРО/ПРРО не застосовується до банківської операції, коли покупець самостійно перераховує кошти за наданими продавцем реквізитами безпосередньо на його поточний рахунок у форматі IBAN. Якщо той самий продавець також приймає готівку, картки або інші розрахункові платежі, такі операції фіскалізуються за загальними правилами.

За порушення пункту 1 статті 17 Закону №265 — зокрема проведення розрахункової операції без належної фіскалізації або невидачу відповідного розрахункового документа — чинний розмір фінансової санкції становить 100% вартості товарів чи послуг, проданих із порушенням, за перше порушення і 150% — за кожне наступне.

Маркування, відповідність та дозволи при продажу імпортованих товарів

Митна або ПДВ-пільга не звільняє товар від вимог законодавства щодо його обігу на українському ринку.

Стаття 15 Закону «Про захист прав споживачів» вимагає надати споживачеві необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію до її придбання. Така інформація може міститися у супровідній документації, на етикетці, у маркуванні або доводитися іншим установленим способом.

Для товарів, на які поширюються технічні регламенти, потрібно виконувати вимоги відповідного технічного регламенту. Залежно від виду продукції це може передбачати оцінку відповідності, декларацію про відповідність, спеціальне маркування, технічну документацію та обов’язки імпортера чи розповсюджувача. Закон №124-VIII прямо відносить імпортерів і розповсюджувачів до суб’єктів господарювання у сфері технічного регулювання.

Єдиної універсальної вимоги отримувати «сертифікат на будь-який імпортний товар» немає. Необхідність документа про відповідність, ліцензії, спеціального дозволу, особливих умов зберігання або продажу визначається конкретною категорією товару. Поштова доставка та вартість посилки до €150 цих спеціальних вимог не скасовують.

Облік імпортних закупівель, собівартості, ПРРО та доставки в Торгсофт

У Торгсофт імпортований товар можна поставити на облік через документ «Прихід товару». Для супутніх витрат передбачена вкладка «Витрати накладної»: система дозволяє окремо враховувати фінансові витрати, витрати у відсотках — зокрема податки та знижки — і витрати у валюті. Також можна визначити, чи включати конкретну витрату до собівартості товару. Це дає змогу врахувати фактичні витрати на закупівлю і доставку під час розрахунку собівартості та ціни продажу. У довідці Торгсофт окремо зазначено необхідність не дублювати одну й ту саму витрату одночасно як витратну статтю та як складову собівартості, щоб не спотворити прибуток.

Для роздрібного продажу в Торгсофт передбачена робота з програмним РРО, у тому числі в режимі Торгсофт Hybrid за наявності відповідної додаткової опції та налаштування. Це дозволяє поєднати товарний облік із фіскалізацією тих операцій, для яких закон вимагає РРО/ПРРО. При цьому сама програма не визначає юридичний статус платежу: чи потрібна фіскалізація конкретної операції, залежить від способу розрахунку та вимог Закону №265.

Для доставки Торгсофт має інтеграції з поштовими сервісами: функція синхронізації з Новою поштою дозволяє формувати ТТН, друкувати документи та відстежувати статус відправлення безпосередньо з програми; для поштових сервісів доступне автоматичне оновлення статусів ТТН. У довідці також описана інтеграція з ROZETKA для роботи з маркетплейсом. Ці функції допомагають організувати продаж і відвантаження товару покупцям, але майбутній механізм ПДВ за законопроєктами №16051-1 і №15460 потребуватиме застосування правил у їх остаточній редакції після набрання ними чинності.

Приклад: покупка на маркетплейсі і приватний подарунок

Фізична особа замовляє на іноземному маркетплейсі товар вартістю €80. За чинними правилами відправлення такої вартості, якщо виконані умови щодо одного одержувача, одного відправника та відповідного міжнародного поштового або експрес-відправлення, перебуває в межах неоподатковуваного порогу €150.

Якщо пакет законопроєктів набуде чинності у концепції першого читання, при дистанційній покупці через електронний інтерфейс ПДВ застосовуватиметься вже до покупки вартістю €80, а відповідальним за його нарахування та сплату буде електронний майданчик.

Інша ситуація — родич за кордоном безоплатно відправляє фізичній особі в Україну особистий подарунок вартістю €40. За запропонованою моделлю така посилка зберігатиме звільнення, якщо вона справді є некомерційною, надсилається фізособою фізособі без оплати та призначена для особистого чи сімейного використання.

Що підприємцю враховувати до остаточного ухвалення законів

Під час закупівель і ціноутворення потрібно виходити з чинних правил, а не з положень законопроєктів. Поріг €150 не скасований лише через голосування в першому читанні.

Для імпортованого товару доцільно забезпечувати повний документальний ланцюг: закупівля, оплата, доставка, митні документи, оприбуткування, підтвердження походження та, коли потрібно для відповідної категорії продукції, документи про відповідність.

Пільгу для некомерційних відправлень до €45 не можна прирівнювати до пільги для товарних закупівель підприємця або регулярного імпорту з метою перепродажу.

РРО/ПРРО залежить від способу розрахунку з українським покупцем, а не від того, як товар був ввезений в Україну.

Маркування, технічні регламенти, спеціальні дозволи або ліцензії визначаються видом продукції. Запропонований режим ПДВ для міжнародних посилок не скасовує цих вимог.

До другого читання остаточні правила можуть бути змінені. Це особливо важливо для маркетплейсів, поштових операторів, експрес-перевізників та підприємств, які будують ІТ-інтеграції під майбутню систему адміністрування ПДВ.

Офіційні джерела

1. Податковий кодекс України №2755-VI — підпункт 196.1.17, стаття 193 та інші норми щодо ПДВ при ввезенні товарів.
   Податковий кодекс України

2. Митний кодекс України №4495-VI — зокрема статті 234, 368, 374 щодо міжнародних відправлень, визначення вартості та оподаткування товарів громадян.
   Митний кодекс України

3. Закон України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» — статті 2, 3, 9, 17.
   Закон №265/95-ВР про РРО/ПРРО

4. Закон України №1023-XII «Про захист прав споживачів» — зокрема стаття 15 щодо інформації про продукцію.
   Закон України «Про захист прав споживачів»

5. Закон України №124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» — загальні правила для виробників, імпортерів і розповсюджувачів; конкретні вимоги визначаються відповідним технічним регламентом.
   Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»

6. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну №246 від 20.10.1999 — пункти 8–9 щодо первісної вартості запасів.
   НП(С)БО 9 «Запаси»

7. Законопроєкт №16051-1 — зміни до Податкового кодексу щодо ПДВ при дистанційному продажу товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях; прийнято за основу 16.09.2026, готується до другого читання.

8. Законопроєкт №15460 — зміни до Митного кодексу щодо митних формальностей для міжнародних поштових та експрес-відправлень; прийнято за основу 16.09.2026, готується до другого читання.

9. Верховна Рада України — офіційне повідомлення про законопроєкти №15460 і №16051-1 з описом запропонованого режиму до €150, пільги до €45 та винятків.

10. Міністерство фінансів України — пакет законопроєктів щодо міжнародних посилок: спеціальна модель для маркетплейсів, строки не раніше липня 2027 року та інформація про міжнародне фінансування.

11. Кабінет Міністрів України — інформація про сім законопроєктів, пов’язаних із міжнародною фінансовою допомогою.

12. Державна митна служба України — правила пересилання товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях: чинний поріг €150, підтвердження фактурної вартості та митні платежі при перевищенні ліміту.