Скасування Господарського кодексу України: що змінилося для ФОП, приватних, державних і комунальних підприємств

Господарський кодекс України втратив чинність 28 серпня 2025 року. Водночас це не означає автоматичної ліквідації приватних підприємств або обов’язкового перетворення кожного з них на ТОВ. Закон № 4196-IX установив трирічний перехідний період: нові приватні, державні, комунальні та деякі інші види підприємств більше не створюються, а вже зареєстровані юридичні особи продовжують працювати за спеціальними перехідними правилами. Для приватного підприємства ключова дата — завершення перехідного періоду 28 серпня 2028 року. Якщо власник до цього часу не прийме рішення про припинення підприємства, після завершення перехідного періоду його діяльність регулюватиметься правилами Закону про ТОВ, а положення статуту, що суперечитимуть цьому Закону, будуть недійсними.

Для ФОП реформа не встановила обов’язку переоформлюватися або змінювати організаційну форму. Найбільш суттєві обов’язкові перетворення стосуються державних і частини комунальних підприємств. Для бізнесу, який планує перетворення юридичної особи, необхідно окремо врегулювати державну реєстрацію правонаступника, передавальний акт, активи та зобов’язання, договори, персонал, податковий облік, ліцензії та дозволи, а для роздрібної торгівлі — також перевірити актуальність реєстраційних даних РРО/ПРРО та господарських одиниць.

Коли скасували Господарський кодекс і який перехідний період діє

Закон України № 4196-IX був офіційно опублікований 27 лютого 2025 року, набрав чинності 28 лютого 2025 року та був введений у дію через шість місяців — 28 серпня 2025 року. У цей самий день Господарський кодекс України втратив чинність.

Закон визначає перехідний період як три роки з дня введення його в дію. Отже, перехідні правила діють до завершення 28 серпня 2028 року.

Після скасування ГКУ господарські відносини не залишилися без правового регулювання. Основними актами для бізнесу є Цивільний кодекс України, закони про окремі види юридичних осіб, конкуренцію, ліцензування, державну реєстрацію, податки, працю та інші спеціальні нормативні акти. Верховний Суд також звертає увагу, що саме поняття суб’єкта господарювання після скасування ГКУ не зникло.

Які види підприємств більше не можна створювати

Стаття 13 Закону № 4196-IX забороняє створення нових юридичних осіб у таких організаційно-правових формах:

• державне підприємство, державне комерційне підприємство, державне некомерційне підприємство, казенне підприємство;

• комунальне підприємство, комунальне комерційне підприємство, комунальне некомерційне підприємство;

• спільне комунальне підприємство;

• приватне підприємство;

• іноземне підприємство;

• дочірнє підприємство;

• підприємство об’єднання громадян, релігійної організації або профспілки;

• підприємство споживчої кооперації.

Заборона означає, що зареєструвати нове приватне підприємство після введення Закону в дію не можна. Вона не означає, що вже існуюче ПП було автоматично ліквідоване.

Водночас частина друга статті 13, яка передбачає спеціальні обмеження щодо внесення змін до ЄДР для державних, комунальних і спільних комунальних підприємств, має окремий строк введення в дію — через три роки і шість місяців із дня набрання Законом чинності, тобто 28 серпня 2028 року. Тому ці обмеження не слід помилково вважати такими, що діють із серпня 2025 року.

Що буде з уже зареєстрованими приватними підприємствами

Приватне підприємство залишається юридичною особою. Закон № 4196-IX прямо визначає ПП як юридичну особу, створену на основі приватної власності однієї чи кількох фізичних осіб або юридичної особи та таку, що діє відповідно до статуту.

Для чинних приватних підприємств діють такі правила:

З дня введення Закону № 4196-IX у дію Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вже застосовується до приватних, дочірніх, іноземних підприємств, підприємств об’єднань громадян та споживчої кооперації у тих питаннях, які не врегульовані їхніми статутами та іншими законами.

Протягом перехідного періоду статути та внутрішні положення таких підприємств мають бути приведені у відповідність до Закону № 4196-IX. Реєстраційні дії, які здійснюються саме у зв’язку з приведенням діяльності у відповідність до цього Закону, звільнені від адміністративного збору.

Чи потрібно ФОП щось змінювати через скасування Господарського кодексу

ФОП не є організаційно-правовою формою юридичної особи. Це фізична особа, яка пройшла державну реєстрацію як підприємець.

Закон № 4196-IX продовжує прямо визнавати фізичних осіб — підприємців суб’єктами господарювання і не встановлює для них обов’язку змінювати статус у зв’язку зі скасуванням ГКУ.

Тому звичайному ФОП не потрібно:

• перереєстровуватися через скасування ГКУ;

• створювати ТОВ лише через реформу;

• змінювати систему оподаткування лише через реформу;

• припиняти підприємницьку діяльність.

Так само юридична особа не може «перетворитися на ФОП» у розумінні реорганізації. Цивільний кодекс визначає перетворення як зміну організаційно-правової форми юридичної особи, причому до нової юридичної особи переходять її майно, права та обов’язки. ФОП юридичною особою не є.

Якщо власник ПП хоче надалі вести діяльність саме як ФОП, це потребує окремого припинення або іншого врегулювання діяльності юридичної особи, реєстрації фізичної особи підприємцем та належного оформлення переходу або відчуження майна, товарних залишків, прав за договорами й інших активів. Автоматичного правонаступництва між ПП та ФОП у такому випадку немає.

Які форми юридичних осіб можна використовувати для бізнесу

Твердження, що після реформи для підприємництва залишилися лише ТОВ та АТ, не відповідає Цивільному кодексу.

Стаття 84 ЦК України передбачає, що підприємницькі товариства можуть створюватися як:

• повне товариство;

• командитне товариство;

• товариство з обмеженою відповідальністю;

• товариство з додатковою відповідальністю;

• акціонерне товариство;

• виробничий кооператив;

• сільськогосподарський кооператив або сільськогосподарське кооперативне об’єднання, що діє з метою одержання прибутку.

ФОП при цьому є окремим статусом фізичної особи, а не видом підприємницького товариства.

Для малого та середнього приватного бізнесу найбільш поширеною альтернативою ПП залишається ТОВ, але вибір конкретної форми залежить від кількості власників, структури управління, відповідальності учасників, необхідності залучати інвесторів та інших умов бізнесу.

Як перетворити приватне підприємство на ТОВ

Перетворення — це форма реорганізації юридичної особи. За статтею 108 Цивільного кодексу внаслідок перетворення змінюється організаційно-правова форма, а до юридичної особи — правонаступника переходять усе майно, права та обов’язки попередньої юридичної особи.

Для ПП, власник якого вирішив перейти на модель ТОВ, процедура включає насамперед:

1. Рішення власника або уповноваженого органу про припинення ПП шляхом перетворення. У рішенні визначають порядок реорганізації та осіб, відповідальних за її проведення.

2. Державну реєстрацію рішення про припинення. Відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення вносяться до ЄДР.

3. Роботу з кредиторами та зобов’язаннями. Необхідно визначити кредиторську й дебіторську заборгованість, чинні договори, забезпечення, судові спори, виконавчі провадження та інші зобов’язання.

4. Інвентаризацію активів і зобов’язань. Необхідно звірити товарні залишки, основні засоби, грошові кошти, дебіторську і кредиторську заборгованість та інше майно. Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань затверджене наказом Мінфіну № 879 і діє в чинній редакції.

5. Передавальний акт. У ньому фіксується правонаступництво щодо майна, прав та зобов’язань. Для перетворення принцип правонаступництва встановлений статтею 108 ЦК України.

6. Створення документів ТОВ. Визначаються найменування, учасники, розмір і структура статутного капіталу, органи управління та інші умови, передбачені законом і статутом.

7. Державну реєстрацію правонаступника та припинення ПП у результаті перетворення. Реєстраційні дії проводяться відповідно до Закону № 755-IV про державну реєстрацію юридичних осіб, ФОП та громадських формувань.

Після реєстрації правонаступника потрібно окремо перевірити банківські рахунки, КЕП, облікові дані в контролюючих органах, договори з банками та еквайринговими сервісами, реєстраційні дані РРО/ПРРО, електронний документообіг, повноваження працівників, довіреності та інші операційні налаштування.

Що відбувається з майном, договорами та боргами при перетворенні

Головна відмінність перетворення від ліквідації без правонаступника полягає в тому, що бізнес не починає майнову історію з нуля.

За статтею 108 ЦК України до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов’язки попередньої юридичної особи.

Це охоплює, зокрема, майнові активи, права вимоги, борги та інші цивільні зобов’язання. Водночас для окремих активів — нерухомості, земельних прав, об’єктів інтелектуальної власності, транспортних засобів, спеціальних дозволів — можуть бути необхідні додаткові реєстраційні дії відповідно до спеціального законодавства.

Скасування ГКУ також не припинило договори, укладені до 28 серпня 2025 року. Верховний Суд зазначає, що вони залишаються чинними до закінчення строку або припинення договору. Саме по собі посилання в договорі на статтю Господарського кодексу не робить договір недійсним. Для подальшого застосування умов доцільно замінити застарілі посилання на актуальні норми ЦК України та спеціальних законів.

Що буде з ліцензіями, дозволами та іншими дозвільними документами

Перетворення підприємства не означає автоматичного анулювання його ліцензій і дозволів.

Частина сьома статті 14 Закону № 4196-IX передбачає, що документи дозвільного характеру, дозволи, ліцензії, сертифікати, декларації, погодження, повідомлення та інші публічні послуги, видані підприємству, щодо якого прийнято рішення про перетворення, залишаються чинними для правонаступника протягом строку їх дії. Умова — правонаступник повинен дотримуватися ліцензійних та інших установлених законом вимог. Спеціальний закон може передбачати інший порядок.

Закон про ліцензування також передбачає, що при злитті, приєднанні або перетворенні правонаступник, який має намір продовжувати ліцензований вид діяльності, може працювати на підставі раніше виданої ліцензії протягом строку її дії за умови дотримання ліцензійних умов.

А Закон про дозвільну систему окремо встановлює, що правонаступник юридичної особи, припиненої шляхом злиття, приєднання або перетворення, не потребує переоформлення документів дозвільного характеру та повторного подання декларацій, якщо інше прямо не встановлено законом.

Отже, для ліцензованого бізнесу перед перетворенням потрібно перевірити не лише загальні правила, а й спеціальний закон та ліцензійні умови конкретної діяльності.

Працівники під час реорганізації підприємства

Перетворення підприємства саме по собі не є підставою для звільнення всіх працівників.

Стаття 36 Кодексу законів про працю передбачає: у разі зміни роботодавця та реорганізації — злиття, приєднання, поділу, виділення або перетворення — дія трудового договору працівника продовжується. Звільнення з ініціативи роботодавця можливе, зокрема, якщо фактично відбувається скорочення чисельності або штату за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП.

Окремо стаття 36-1 КЗпП регулює трудові відносини при передачі суб’єкта господарювання. Тому під час реорганізації потрібно перевірити кадрові документи, істотні умови праці, повноваження керівника, штатний розпис та необхідність повідомлення працівників про зміни.

Податки та бухгалтерський облік при перетворенні

Скасування Господарського кодексу саме по собі не змінює систему оподаткування ФОП чи юридичної особи. Податкові наслідки виникають уже через конкретні дії: реорганізацію, передачу активів, реєстрацію правонаступника, зміну податкового статусу або здійснення окремих операцій.

Податковий кодекс містить спеціальну статтю 98 щодо погашення грошових зобов’язань і податкового боргу у разі реорганізації платника податків. Також підпункт 16.1.10 ПКУ зобов’язує повідомляти контролюючий орган про ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів із дня рішення, крім випадків, коли таке повідомлення за законом здійснює орган державної реєстрації.

До завершення реорганізації підприємству необхідно забезпечити належне закриття або перенесення облікових операцій, перевірити дебіторську та кредиторську заборгованість, первинні документи, залишки товарів, основні засоби, податкові розрахунки та звітність.

Для підприємств державного або комунального сектору Закон № 4196-IX прямо вимагає призначення інвентаризаційної комісії під час перетворення та складання передавального акта на основі результатів інвентаризації.

РРО та ПРРО після реорганізації роздрібного бізнесу

Скасування ГКУ не запровадило окремого звільнення від РРО або ПРРО. Розрахункові операції й надалі регулюються Законом № 265/95-ВР, чинна редакція якого поширюється на суб’єктів господарювання, що здійснюють відповідні розрахункові операції.

Якщо магазин або інший роздрібний бізнес проходить перетворення, після державної реєстрації правонаступника слід перевірити:

• реєстраційні дані РРО або ПРРО;

• господарські одиниці та місця проведення розрахунків;

• касирів та їхні електронні підписи;

• КЕП посадових осіб;

• банківський еквайринг і платіжні термінали;

• договори з операторами платіжних та інших сервісів.

Необхідність конкретної реєстраційної дії визначається правилами РРО/ПРРО та тим, які саме відомості змінилися внаслідок реорганізації.

Державні та комунальні підприємства: окремі правила

Для державного сектору Закон № 4196-IX встановлює значно жорсткіший механізм.

Протягом шести місяців із 28 серпня 2025 року учасники, засновники або уповноважений суб’єкт управління державним майном мали прийняти рішення про припинення підприємства, єдиним засновником якого є держава, крім державних некомерційних підприємств і підприємств, щодо яких відкрито провадження у справі про банкрутство. Для відповідної категорії державних підприємств цей шестимісячний строк завершився 28 лютого 2026 року.

Основні варіанти перетворення такі:

Для державних підприємств закон також передбачає наслідки бездіяльності уповноваженого органу: якщо рішення про перетворення або ліквідацію не прийняте в установлений строк, Кабмін вирішує питання передачі єдиного майнового комплексу до сфери управління Фонду державного майна України, крім комплексів, які не підлягають приватизації. Якщо правонаступника не зареєстровано і передавальний акт не затверджено до завершення перехідного періоду, застосовується аналогічний механізм.

Для окремих підприємств діють спеціальні правила. Зокрема, перетворення визначених державних підприємств оборонно-промислового комплексу здійснюється за спеціальним законом про реформування підприємств ОПК.

Що буде з державними та комунальними некомерційними підприємствами

Для державних і комунальних некомерційних підприємств закон установив інший механізм.

Протягом перехідного періоду вони мають замінити у своїй назві слова «державне некомерційне підприємство» або «комунальне некомерційне підприємство» відповідно на «державне некомерційне товариство» або «комунальне некомерційне товариство».

Державний реєстратор одночасно змінює організаційно-правову форму під час реєстрації зміни найменування, без окремої заяви щодо форми та без адміністративного збору. Така зміна найменування законом прямо не вважається перетворенням.

Після завершення перехідного періоду юридичні особи, які все ще формально зареєстровані як державні або комунальні некомерційні підприємства, вважатимуться відповідними некомерційними товариствами незалежно від того, чи встигли вони зареєструвати зміну назви.

Що таке узуфрукт державного та комунального майна

Реформа змінила правовий режим державного й комунального майна, яке раніше закріплювалося за підприємствами на праві господарського відання або оперативного управління.

Узуфрукт державного або комунального майна — це речове право безоплатного володіння і користування відповідним майном. Узуфруктарій також може отримувати плоди, продукцію та доходи від використання майна в межах установлених законом правил.

Цей механізм стосується передусім державної та комунальної власності. Він не означає запровадження державного контролю над приватним майном звичайного приватного підприємства.

Для майна, закріпленого за визначеними державними та комунальними структурами на праві господарського відання або оперативного управління, Закон № 4196-IX передбачає перехід до нового режиму після завершення перехідного періоду.

Об’єднання юридичних осіб після скасування ГКУ

Закон № 4196-IX окремо врегулював об’єднання юридичних осіб.

Об’єднання можуть діяти у формі:

• асоціації;

• корпорації;

• консорціуму;

• концерну;

• іншої форми об’єднання юридичних осіб, прямо передбаченої законом.

Це саме форми об’єднання кількох юридичних осіб, а не перелік організаційно-правових форм, у яких підприємець може зареєструвати окремий бізнес.

Юридичні особи, які були створені як об’єднання підприємств, із 28 серпня 2025 року керуються законодавством про об’єднання юридичних осіб незалежно від того, чи вже змінили свою назву та відомості в ЄДР.

Чи є штраф за те, що приватне підприємство не стало ТОВ

Закон № 4196-IX не встановлює окремого штрафу лише за те, що власник приватного підприємства до завершення перехідного періоду не перетворив ПП на ТОВ.

Закон визначає інший наслідок: якщо власник не прийме рішення про припинення такого підприємства, після завершення перехідного періоду його діяльність регулюватиметься положеннями Закону про ТОВ, а суперечливі положення статуту будуть недійсними.

Водночас стаття 15 Закону № 4196-IX містить загальні адміністративно-господарські санкції за порушення законодавства. Серед них можуть бути адміністративно-господарський штраф, обмеження чи зупинення діяльності, зупинення або припинення дії ліцензії та інші санкції, встановлені законом. Для їх застосування має існувати конкретне порушення та законна підстава. Податкові та митні санкції регулюються окремим законодавством.

Тому сама реформа не є підставою автоматично анулювати ліцензію, заблокувати діяльність або оштрафувати ПП лише через збереження цієї назви чи організаційно-правової форми протягом перехідного періоду.

Приклад застосування реформи: перетворення ДП «Енергоринок» на ТОВ

Практичне застосування нових правил уже відбувається.

18 березня 2026 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження № 246-р про реорганізацію державного підприємства «Енергоринок» шляхом перетворення у ТОВ «Енергоринок ОРЕ», 100% часток якого належать державі.

Розпорядження передбачило створення комісії з перетворення та окремої інвентаризаційної комісії, розроблення плану перетворення, підготовку передавального акта та повідомлення державного реєстратора. Для кредиторів саме в цьому конкретному випадку Кабмін установив двомісячний строк для заявлення вимог.

Цей приклад показує механіку перетворення державного підприємства на господарське товариство, але встановлені конкретним розпорядженням умови не слід автоматично переносити на приватні підприємства.

Облік при перетворенні ПП на ТОВ у Торгсофт: інвентаризація, підприємства та контроль документів

Торгсофт не здійснює юридичне перетворення підприємства і не замінює рішення власника, передавальний акт або державну реєстрацію. Програма може бути використана для операційної частини процесу: у налаштуваннях передбачені робота з підприємствами, вибір поточного підприємства, а також можливість пов’язувати складські та фінансові документи з відповідним підприємством. Це дає змогу організувати облік так, щоб відокремити операції юридичної особи, яка припиняється, від подальших операцій правонаступника.

Для звірки товарних активів перед формуванням бухгалтерських даних для реорганізації в Торгсофт можна провести інвентаризацію складу вручну, сканером штрихкодів або терміналом збору даних. Після закриття відомості інвентаризації програма приводить облікову кількість товару у відповідність до фактичної та, якщо виявлено розбіжності, автоматично створює документи приходу для надлишків і списання для нестач.

Для збереження облікової історії у Торгсофт також передбачені архівація бази, протокол дій користувачів і журнал зміни документів. Це може бути корисним перед реорганізацією для фіксації стану товарного та фінансового обліку і подальшої перевірки операцій.

Що варто зробити власнику бізнесу

Якщо ви ФОП: спеціальних дій через скасування Господарського кодексу не потрібно. Працюйте у своєму статусі та виконуйте звичайні податкові, касові, трудові й галузеві вимоги.

Якщо ви власник приватного підприємства: перевірте статут та внутрішні документи, структуру управління, активи, договори, кредитні зобов’язання, ліцензії й дозволи. Визначте, чи доцільно провести перетворення на ТОВ до завершення перехідного періоду. Відкладати аналіз до останніх місяців небажано, особливо якщо ПП має нерухомість, значні товарні залишки, кредити, застави, ліцензовану діяльність або багато довгострокових договорів.

Якщо прийнято рішення про перетворення: підготуйте корпоративне рішення, зареєструйте процедуру припинення, проведіть інвентаризацію, врегулюйте кредиторські вимоги, сформуйте передавальний акт, підготуйте документи правонаступника та завершіть державну реєстрацію. Після цього перевірте податкові дані, банк, КЕП, ліцензії та дозволи, трудові документи, РРО/ПРРО, еквайринг та облікові системи.

Якщо підприємство державне або комунальне: необхідно керуватися насамперед спеціальними правилами статей 13–14 та пунктами 9–18 статті 17 Закону № 4196-IX, а також актами Кабінету Міністрів і відповідного органу управління.

Офіційні джерела

1. Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» від 09.01.2025 № 4196-IX — статті 1–6, 13–15, стаття 17.
   Офіційний текст Закону № 4196-IX

2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV — втратив чинність із 28.08.2025.
   Господарський кодекс України

3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV — зокрема статті 84, 104–108.
   Цивільний кодекс України

4. Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII.
   Закон про ТОВ та ТДВ

5. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV — правила державної реєстрації створення, змін і припинення юридичних осіб.
   Закон про державну реєстрацію юридичних осіб та ФОП

6. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI — підпункт 16.1.10, стаття 98 та спеціальні податкові правила реорганізації.
   Податковий кодекс України

7. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII — статті 36, 36-1, 40.
   Кодекс законів про працю України

8. Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII — стаття 15, правила щодо ліцензії при реорганізації.
   Закон про ліцензування видів господарської діяльності

9. Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 № 2806-IV — стаття 4-1, зокрема правила щодо правонаступника при перетворенні.
   Закон про дозвільну систему

10. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР — основні вимоги до РРО/ПРРО та розрахункових операцій.
    Закон про РРО/ПРРО

11. Наказ Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань».
    Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань

12. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.03.2026 № 246-р «Про реорганізацію державного підприємства “Енергоринок”» — приклад практичного проведення перетворення державного підприємства у ТОВ.
    Розпорядження КМУ № 246-р