Уцінка продуктів харчування: коли можна знижувати ціну, а коли товар потрібно списати

Продукти, у яких наближається дата закінчення придатності, можна продавати зі знижкою лише доти, доки вони залишаються безпечними та придатними до споживання, строк їх реалізації не закінчився, збережено належні умови зберігання, а покупець отримує достовірну інформацію про товар і ціну. Знижка не продовжує строк придатності й не дозволяє продавати продукт після його закінчення. Для швидкопсувних товарів особливо важливо орієнтуватися на дату «вжити до».

Якщо продукт прострочений, зіпсований, непридатний або небезпечний, його потрібно негайно вилучити з продажу та відокремити від придатного товару. Далі магазин оформлює повернення постачальнику, якщо це дозволяють умови договору, або списання та належне поводження з таким товаром. Обов’язкового державного «опису-акта уцінки» сьогодні немає: старе положення про уцінку втратило чинність ще у 2016 році. Для юридичних осіб операції уцінки та списання повинні бути належно підтверджені первинними документами, а платникам ПДВ необхідно окремо враховувати правила Податкового кодексу.

Що означають «вжити до» та мінімальний термін придатності

Для харчових продуктів варто розрізняти два поняття.

Загальне правило Цивільного кодексу також вимагає передати покупцеві товар зі строком придатності з таким розрахунком, щоб його можна було використати за призначенням до спливу цього строку. Тому магазин повинен планувати уцінку не в останній момент, а завчасно. Для швидкопсувних товарів це особливо важливо через ризики для безпечності.

Коли продукти харчування можна продавати зі знижкою

Знижка допустима, якщо товар на момент продажу залишається законним для обігу. Тобто його строк реалізації ще не закінчився, продукт не має ознак псування чи небезпечності, упаковка і маркування дають можливість безпечно його використовувати, а встановлені виробником умови зберігання були дотримані. Оператор ринку відповідає за дотримання вимог до безпечності харчових продуктів на стадіях їх обігу.

Поширені ситуації, коли уцінка можлива:

• до закінчення дати «вжити до» залишився короткий період, але продукт зберігався належним чином і є придатним;

• наближається мінімальний термін придатності фасованого продукту;

• товар має зовнішній косметичний недолік, який не свідчить про псування і не впливає на його безпечність та придатність;

• пошкоджена лише зовнішня транспортна або декоративна упаковка, але споживча упаковка, що забезпечує захист продукту, не порушена;

• магазин проводить акцію для швидшої реалізації залишків, сезонних товарів або конкретної партії продуктів.

У кожному випадку рішення про продаж має ґрунтуватися не на тому, що товар «ще виглядає нормально», а на можливості підтвердити його придатність, належні умови зберігання та законність обігу.

Як правильно оголошувати знижку

Чинна стаття 15 Закону України «Про захист прав споживачів» прямо поширює правила використання понять «знижка» і «зменшена ціна» на харчові продукти. Такі формулювання допускаються, якщо товар безпосередньо реалізує відповідний продавець, знижка діє протягом визначеного обмеженого періоду, а нова ціна є нижчою за звичайну. Після оголошення знижки покупцеві потрібно довести інформацію про ціну до її застосування та ціну після зниження.

Термін «розпродаж» має додаткові умови: він стосується всіх товарів у певному місці продажу або чітко визначеної групи товарів, обмежений у часі, а ціни мають бути нижчими за звичайні.

Чи можна встановити ціну нижче собівартості

Загальної заборони продавати звичайний харчовий товар нижче його собівартості в законодавстві про ціни немає. Закон України «Про ціни і ціноутворення» визначає знижку як зменшення ціни товару та дозволяє суб’єктам господарювання самостійно встановлювати вільні ціни на товари, щодо яких не запроваджено державного регулювання. Отже, твердження, що уцінений товар завжди заборонено продавати дешевше від собівартості, є неправильним.

Водночас для окремих товарів можуть діяти державні регульовані ціни, граничні надбавки або інші спеціальні правила. Крім того, для платника ПДВ ціна продажу та база ПДВ — не завжди одне й те саме: пункт 188.1 Податкового кодексу передбачає, що база оподаткування постачання придбаних товарів загалом не може бути нижчою за ціну їх придбання, крім передбачених Кодексом винятків. Тому продаж товару, наприклад, за 70 грн при ціні придбання 100 грн сам по собі може бути дозволеним, але ПДВ слід розраховувати з урахуванням мінімальної бази.

Коли уцінка вже не допускається

Знижка не перетворює непридатний або прострочений продукт на товар, дозволений до продажу.

Закон № 2042-VIII прямо встановлює відповідальність не лише за реалізацію небезпечних чи непридатних продуктів, а й окремо за пропонування до реалізації швидкопсувних і не швидкопсувних продуктів після закінчення встановлених строків. Тобто проблемою є вже саме пропонування простроченого товару покупцеві, а не лише проведений через касу продаж.

Чи можна уцінювати зіпсовані овочі та фрукти

Овочі та фрукти з неідеальним зовнішнім виглядом не обов’язково є непридатними. Нерівна форма, невелика поверхнева потертість або інший косметичний дефект сам по собі не означає, що продукт заборонено продавати. Якщо овоч або фрукт залишається безпечним і придатним до споживання, магазин може знизити ціну.

Інша ситуація — гниття, пліснява, значне біологічне псування або такий стан, за якого продукт уже непридатний до споживання. Закон про безпечність харчових продуктів відносить до непридатних, зокрема, зіпсовані харчові продукти, а Закон № 2042-VIII встановлює окремий штраф за пропонування до реалізації або реалізацію непридатних продуктів. Такий товар потрібно відбракувати, а не продавати дешевше.

Що робити з простроченим або зіпсованим товаром

Коли магазин виявив прострочену або непридатну продукцію, безпечний алгоритм роботи такий:

1. Негайно припинити продаж. Товар потрібно зняти з полиці, виключити з онлайн-продажу та не допустити його випадкового сканування на касі.

2. Фізично відокремити його від товару для продажу. До завершення оформлення повернення чи списання доцільно використовувати окрему промарковану зону, контейнер або холодильне місце, щоб працівники не могли повернути товар у торговий зал.

3. Ідентифікувати товар і партію. Зафіксувати назву, кількість, партію або інші дані простежуваності, дату придатності, причину вилучення та постачальника.

4. Перевірити договір із постачальником. Якщо договором передбачене повернення прострочених, пошкоджених або нереалізованих залишків, оформити повернення. Сам факт того, що товар був отриманий «під реалізацію», не замінює умов конкретного договору.

5. Якщо повернення неможливе — оформити списання. Документ повинен підтверджувати, який саме товар, у якій кількості, коли і з якої причини вибув із запасів.

6. Забезпечити належне подальше поводження. Харчові продукти, що стали відходами, підпадають під законодавство про управління відходами. Для продукції тваринного походження, яка визнана непридатною для споживання людиною і підпадає під визначення побічних продуктів тваринного походження, діють окремі спеціальні правила щодо збирання, зберігання, перевезення, оброблення, утилізації або видалення.

Якщо встановлено, що небезпечний продукт уже потрапив до споживачів, можуть застосовуватися не лише внутрішнє списання, а й процедури вилучення або відкликання продукції та повідомлення компетентного органу відповідно до законодавства про харчові продукти. Це вже окремий процес управління ризиком, а не звичайне списання складського залишку.

Документи для уцінки продуктів

Обов’язкового для всіх підприємств державного «опису-акта уцінки» сьогодні немає. Положення, яке раніше регламентувало спеціальну процедуру уцінки залежалих товарів, втратило чинність 9 березня 2016 року. Тому підприємство може самостійно організувати документообіг уцінки у своїй обліковій політиці або внутрішньому порядку.

Для юридичної особи доцільно оформити внутрішній первинний документ — наприклад, акт переоцінки або акт уцінки. Закон № 996-XIV вимагає, щоб господарські операції були підтверджені первинними документами з обов’язковими реквізитами, передбаченими статтею 9. У документі про уцінку практично варто зазначити товар, його ідентифікатор або партію, кількість, причину уцінки, стару та нову ціну, дату застосування нової ціни і відповідальних осіб. Остання частина — це організація внутрішнього контролю підприємства, а не окрема державна уніфікована форма.

Для списання доцільно окремо фіксувати назву товару, кількість, вартість, причину списання, дату, склад або торгову точку, а за можливості — партію і дату придатності. Якщо товар повертається постачальнику, оформлюються документи на повернення згідно з договором і прийнятим документообігом сторін.

Документи для ФОП

Не всі ФОП зобов’язані вести бухгалтерський облік за НП(С)БО, але для тих підприємців, на яких поширюється обов’язок товарного обліку за Законом про РРО, діє Порядок Мінфіну № 496. Він передбачає внесення інформації про надходження та вибуття товару до форми обліку на підставі первинних документів. Тому списання товару повинно мати документальне підтвердження, якщо ФОП належить до категорії осіб, що зобов’язані вести такий облік.

Як відображати уцінку та списання в бухгалтерському обліку

Для підприємств, які ведуть облік за НП(С)БО, запаси відображаються за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Якщо ціна товару знизилася, він зіпсувався, застарів або іншим чином утратив первісно очікувану економічну вигоду, його відображають за чистою вартістю реалізації. Різниця між первісною та зниженою оцінкою включається до витрат звітного періоду.

Якщо продукт узагалі не може бути реалізований або використаний і перестає відповідати ознакам активу, його списують із запасів на підставі належно оформленого документа. Не слід змішувати дві різні операції: уцінка означає, що товар залишається активом і буде продаватися за нижчою оцінкою; списання означає його вибуття з товарних запасів.

ПДВ при уцінці та списанні

Сама по собі уцінка товару не означає автоматичного нарахування компенсуючого ПДВ: товар і надалі може бути використаний в оподатковуваній господарській діяльності шляхом продажу. Проте якщо платник ПДВ продає придбаний товар нижче ціни придбання, потрібно врахувати мінімальну базу оподаткування за пунктом 188.1 ПКУ.

При списанні ситуація інша. ДПС у чинній Загальнодоступній інформаційно-довідковій базі роз’яснює: якщо товар придбавався з ПДВ, податок був включений до податкового кредиту, а через списання товар починає використовуватися поза господарською діяльністю, платник повинен нарахувати податкові зобов’язання за пунктом 198.5 ПКУ, виходячи з бази за пунктом 189.1, та скласти зведену податкову накладну.

Є спеціальні винятки. Наприклад, ДПС окремо роз’яснює порядок для втрат у межах установлених норм природного убутку: за певних умов компенсуючі зобов’язання не виникають, тоді як понаднормові втрати зазвичай потребують нарахування ПДВ. Тому природний убуток, псування, крадіжка і звичайне списання простроченого товару не повинні автоматично оформлятися в податковому обліку однаково.

РРО та ПРРО при продажу товару зі знижкою

Уцінений товар продається через РРО/ПРРО за загальними правилами. Розрахункова операція проводиться на фактичну повну суму покупки після застосування знижки, а покупцеві надається розрахунковий документ установленої форми. Фіскальний чек повинен правильно ідентифікувати товар і відображати фактичні показники розрахунку відповідно до Закону № 265/95-ВР та Положення Мінфіну № 13.

Наприклад, якщо звичайна ціна йогурту становила 50 грн, а магазин до закінчення дати «вжити до» законно встановив ціну 35 грн, покупець сплачує 35 грн і розрахунковий документ має відповідати проведеній операції на 35 грн. Для платника ПДВ при цьому окремо перевіряється мінімальна база за пунктом 188.1 ПКУ.

Зберігання, приміщення, персонал і доставка

Магазин харчових продуктів є оператором ринку і повинен забезпечувати виконання гігієнічних вимог до харчових продуктів на стадії їх обігу. До цього належить дотримання умов і температури зберігання, захист від забруднення, належний стан обладнання та приміщень, а також організація роботи таким чином, щоб непридатний або вилучений товар не змішувався з продукцією для продажу. Вимоги поширюються не лише на полиці магазину, а й на складські та транспортні операції.

Оператори ринку мають розробляти, запроваджувати та використовувати постійно діючі процедури, засновані на принципах НАССР, крім передбачених законом винятків. Закон допускає спрощений підхід для окремих потужностей, але це не означає відсутності контролю строків, температури, санітарного стану та інших небезпечних факторів. Сертифікація системи НАССР сама по собі не є обов’язковою.

Працівники, які приймають, зберігають, викладають або доставляють продукти, повинні виконувати затверджені на підприємстві процедури безпечності та гігієни. Особливо важливо закріпити відповідальність за щоденний контроль товарів із коротким строком придатності, температурні журнали там, де вони потрібні, та порядок негайного вилучення непридатної продукції.

Доставка покупцеві не продовжує строк придатності. Умови транспортування повинні зберігати безпечність товару, у тому числі необхідний температурний режим. Якщо на момент комплектування замовлення строк уже закінчився або товар не можна законно передати покупцеві для використання до закінчення строку, його не слід включати до замовлення.

Державна реєстрація потужності та експлуатаційний дозвіл

Звичайний продуктовий магазин не отримує окрему «ліцензію на продаж продуктів» лише через те, що реалізує харчові товари. Однак оператор ринку повинен виконати вимоги щодо своєї потужності. За статтею 25 Закону № 771/97-ВР державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, для яких не потрібен експлуатаційний дозвіл.

Експлуатаційний дозвіл за загальним правилом стосується потужностей із виробництва та/або зберігання харчових продуктів тваринного походження, однак стаття 23 містить низку винятків. Серед них прямо зазначена експлуатація закладів роздрібної торгівлі харчовими продуктами. Тому для звичайного роздрібного магазину типовою вимогою є реєстрація потужності, а не отримання експлуатаційного дозволу. Якщо підприємство поряд із торгівлею здійснює окреме виробництво, спеціалізоване зберігання або інші операції з продуктами тваринного походження, статус конкретної потужності потрібно визначати за статтею 23 окремо.

Для тих потужностей, яким експлуатаційний дозвіл все ж потрібен, закон передбачає його тимчасове припинення у визначених випадках. Підставами для анулювання дозволу є заява оператора про припинення експлуатації відповідної потужності, припинення юридичної особи, припинення підприємницької діяльності ФОП або рішення суду.

Простежуваність продуктів і документів

Магазин повинен мати можливість встановити, від кого отримано харчові продукти, а під час постачання іншим операторам — кому вони були передані. Закон вимагає запровадити системи та процедури, які дозволяють систематизувати ці дані й надати їх компетентному органу на вимогу.

Для роботи з простроченням це означає, що в разі проблеми магазин має швидко визначити постачальника, відповідну поставку або партію та залишок товару. Саме тому накладні, дані партій, документи повернення, акти списання і записи процедур НАССР мають не лише бухгалтерське, а й практичне значення для захисту бізнесу.

Штрафи за прострочені, непридатні та небезпечні харчові продукти

Основні санкції для операторів ринку встановлені статтею 65 Закону № 2042-VIII. Вони визначаються у мінімальних заробітних платах. У 2026 році мінімальна зарплата з 1 січня становить 8 647 грн.

Тобто аргумент «продукт прострочений, але ще нормальний» не звільняє від відповідальності. Закон спеціально передбачає штрафи навіть для ситуації, коли строк уже закінчився, але продукт фактично ще не став шкідливим. Якщо ж він одночасно є непридатним або небезпечним, застосовуються значно суворіші норми.

Окремі штрафи передбачені також за порушення гігієнічних вимог, роботу незареєстрованої потужності, роботу без обов’язкового експлуатаційного дозволу, невиконання вимог НАССР, порушення простежуваності, невиконання обов’язків щодо вилучення/відкликання небезпечної продукції та порушення законодавства про інформацію щодо харчових продуктів. Тому контроль строків придатності повинен бути частиною загальної системи безпечності магазину, а не окремою дією продавця перед закриттям зміни.

Уцінка, переоцінка та списання прострочених товарів у Торгсофт

У Торгсофт для завчасного зниження ціни можна використовувати Акт переоцінки. Програма дозволяє додати потрібні товари, встановити знижку у відсотках або конкретну ціну зі знижкою, змінити роздрібну чи оптову ціну та застосувати переоцінку для вибраних торгових точок. Для кожного акта зберігаються номер, дата, виконавець і коментар, а історія переоцінок дає змогу перевірити, хто і коли змінив ціну. Після переоцінки можна друкувати нові етикетки.

Для товару, який уже не можна продавати, у Торгсофт передбачений режим Документ → Списання товару зі складу. У довідці програми прямо наведено закінчення терміну придатності як один із випадків списання. У документ можна додати товар зі складу або скануванням; після внесення товар вважається списаним з відповідного об’єкта обліку. У формі відображаються кількість, роздрібна ціна, собівартість, сума списання і залишок на складі, що дає можливість зафіксувати втрати та не залишити непридатний товар серед облікових залишків для продажу.

Для вагового фасованого товару окремі моделі торговельних ваг, які підтримуються Торгсофт, дозволяють передавати термін придатності та дату реалізації. Якщо функція підтримується конкретними вагами, за введеним терміном ваги можуть автоматично розраховувати дату реалізації та використовувати її на етикетці. Цю можливість слід розглядати як допоміжний інструмент маркування: вона залежить від моделі обладнання і не замінює процедур магазину з контролю строків конкретних партій та фізичного вилучення простроченого товару.

Що варто встановити у внутрішньому регламенті магазину

Для зменшення списань і ризику штрафів магазину доцільно закріпити єдиний порядок роботи з короткими строками придатності: хто і як часто перевіряє дати, за скільки днів товар потрапляє до переліку на уцінку, хто затверджує нову ціну, як змінюється цінник і ціна в обліковій системі, де фізично зберігається вилучена продукція, хто оформлює повернення або списання та хто контролює фактичне видалення товару з продажу.

Такий процес дає підприємцю одразу три рівні захисту: прострочений товар не потрапляє до покупця, уцінка відбувається до закінчення законного строку реалізації, а кожне вибуття має документальне й облікове підтвердження.

Офіційні джерела

• Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР — статті 20–25, вимоги до операторів ринку, НАССР, простежуваності, експлуатаційних дозволів та реєстрації потужностей. Текст закону на сайті Верховної Ради України

• Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» від 06.12.2018 № 2639-VIII — стаття 1 та інші норми щодо дати «вжити до», мінімального терміну придатності та інформації про харчові продукти. Текст закону на сайті Верховної Ради України

• Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин» від 18.05.2017 № 2042-VIII — стаття 65, фінансові санкції за непридатні, небезпечні та прострочені харчові продукти, а також інші порушення. Текст закону на сайті Верховної Ради України

• Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII — стаття 15, правила використання понять «знижка», «зменшена ціна» та «розпродаж», які прямо поширюються на харчові продукти. Текст закону на сайті Верховної Ради України

• Постанова Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» — чинні загальні вимоги до торговельної діяльності, приміщень та обслуговування. Текст постанови на сайті Верховної Ради України

• Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI — статті 1, 10–12, поняття знижки, вільні та державні регульовані ціни. Текст закону на сайті Верховної Ради України

• Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV — стаття 9, первинні документи. Текст закону на сайті Верховної Ради України

• Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.1999 № 246 — пункти 24–28, оцінка запасів за чистою вартістю реалізації та уцінка. Текст НП(С)БО 9 на сайті Верховної Ради України

• Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI — пункти 188.1, 189.1, 198.5 щодо бази ПДВ та списання товарів. Податковий кодекс України

• Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР — стаття 3, проведення розрахунків та надання розрахункового документа. Текст закону на сайті Верховної Ради України

• Наказ Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 — вимоги до форми та змісту фіскальних касових чеків. Текст наказу на сайті Верховної Ради України

• Наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 — Порядок ведення обліку товарних запасів для ФОП, які зобов’язані вести такий облік. Текст наказу на сайті Верховної Ради України

• Закон України «Про управління відходами» від 20.06.2022 № 2320-IX — правила поводження з відходами, зокрема харчовими відходами. Текст закону на сайті Верховної Ради України

• Закон України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» від 07.04.2015 № 287-VIII — спеціальні правила поводження з непридатними продуктами тваринного походження, якщо вони набувають статусу таких побічних продуктів. Текст закону на сайті Верховної Ради України

• Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX — стаття 8: мінімальна заробітна плата з 1 січня 2026 року — 8 647 грн. Текст закону на сайті Верховної Ради України