Податки і правила для роздрібної торгівлі: липень–серпень 2026

Що мають знати підприємці-ритейлери у липні–серпні 2026 року

Станом на 2 липня 2026 року для українських підприємців у роздрібній торгівлі головні обов’язки залишаються такими: вчасно сплатити податки та ЄСВ, правильно застосовувати РРО/ПРРО, мати документи на товар, забезпечити безготівкову оплату, перевірити ліцензії для підакцизних товарів і підготуватися до нових правил для косметики та еАкцизу. Новий режим оподаткування цифрових платформ ще не створює обов’язків для ФОП: закон № 15111-д прийнято, проте станом на дату статті він готується на підпис Президенту і чинності не набрав.

Для ритейлерів найближчі практичні ризики — не лише податки, а й касова дисципліна, походження товару, післяплата через служби доставки, маркування, безпечність продукції та готовність до перевірок. Якщо бізнес продає алкоголь, тютюн, рідини для електронних сигарет, пальне, косметику, харчові продукти, дієтичні добавки, технічно складні товари або працює через маркетплейси, треба враховувати спеціальні правила для кожної категорії.

1. Податкові строки у липні–серпні 2026 року

У 2026 році мінімальна заробітна плата становить 8647 грн, а прожитковий мінімум для працездатних осіб — 3328 грн. Ці показники впливають на ЄСВ, ставки єдиного податку для ФОП 1–2 груп і військовий збір для ФОП на спрощеній системі.

Основні строки для ФОП у липні 2026 року

Податковий календар ДПС на липень 2026 року окремо показує 20 липня як дату для єдиного податку, військового збору та ЄСВ.

Військовий збір для ФОП 1, 2 і 4 груп становить 10% мінімальної зарплати на місяць, тобто 864,70 грн у 2026 році. Для ФОП 3 групи військовий збір становить 1% доходу. ФОП 1, 2 і 4 груп сплачують його авансово не пізніше 20 числа поточного місяця, а ФОП 3 групи — протягом 10 календарних днів після граничного строку подання квартальної декларації.

Нові рахунки для військового збору з 1 липня 2026 року

З 1 липня 2026 року військовий збір треба сплачувати на нові бюджетні рахунки. Зміну запроваджено Законом № 4908-IX від 10 червня 2026 року, за яким військовий збір у цей період зараховується до спеціального фонду Державного бюджету. Для ФОП на спрощеній системі застосовується код класифікації доходів бюджету 11011700. ДПС прямо зазначила, що з 1 липня 2026 року сплата військового збору за відповідними кодами має здійснюватися виключно на нові рахунки.

2. Ліміти доходу для ФОП на єдиному податку у 2026 році

Ліміти для спрощеної системи залежать від мінімальної зарплати на 1 січня року. У 2026 році це 8647 грн. Отже, граничні обсяги доходу такі:

Якщо ФОП перевищує ліміт, це може призвести до оподаткування суми перевищення за підвищеною ставкою, переходу на іншу групу або втрати права на спрощену систему. Правила спрощеної системи визначені розділом XIV Податкового кодексу України.

3. РРО/ПРРО: коли чек потрібен

РРО або ПРРО потрібен, коли підприємець проводить розрахункову операцію: приймає готівку, оплату карткою, оплату через POS-термінал, інтернет-еквайринг, платіжне посилання або інший платіж, який за своєю суттю є оплатою покупця за товар чи послугу продавцю. Закон про РРО чинний, а його поточна редакція станом на липень 2026 року відображена на порталі Верховної Ради.

Фіскальний чек має відповідати формі та змісту, затвердженим наказом Мінфіну № 13. Це стосується як паперових, так і електронних розрахункових документів.

Коли РРО/ПРРО точно потрібен

РРО/ПРРО потрібен, якщо ритейлер:

• приймає готівку в магазині, на складі, у пункті видачі або під час доставки;
• приймає оплату карткою через POS-термінал;
• приймає онлайн-оплату через інтернет-еквайринг;
• приймає оплату через платіжне посилання;
• отримує передплату або часткову оплату від покупця;
• продає технічно складні побутові товари, які підлягають гарантійному ремонту;
• продає лікарські засоби, медичні вироби, ювелірні вироби або підакцизні товари.

Якщо оплата проходить виключно як банківський переказ з рахунку покупця на рахунок продавця без використання платіжної картки як інструменту розрахунку з продавцем, така операція може не потребувати РРО. Але модель оплати треба оцінювати не за назвою сервісу, а за тим, хто саме приймає кошти від покупця і як ці кошти надходять продавцю.

Післяплата через Нову пошту, NovaPay та інші платіжні сервіси

У справі № 520/27700/25 Верховний Суд розглянув ситуацію, коли продавець відправляв товар через Нову пошту, а оплату від покупця приймав NovaPay. У такій моделі продавець отримував кошти від фінансової установи, а не напряму від покупця. Суд дійшов висновку, що такі операції не можна автоматично вважати розрахунковими операціями продавця за Законом про РРО. Повний текст постанови від 3 червня 2026 року доступний у Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером 137125453.

Ця позиція не означає, що РРО/ПРРО не потрібен для всіх доставок. Вона працює лише для моделі, де:

• покупець не сплачує аванс ФОП напряму;
• оплату від покупця приймає фінансова установа або платіжний сервіс;
• ФОП отримує кошти безготівково від фінансової установи;
• документи підтверджують саме таку модель: договір, експрес-накладні, реєстри переказів, банківські виписки.

Якщо покупець платить ФОП напряму — готівкою, карткою, за посиланням або на рахунок через платіжний сервіс продавця — у ФОП може виникнути обов’язок сформувати чек.

4. Безготівкова оплата: платіжний термінал або інший спосіб

Станом на липень 2026 року торговці мають забезпечити покупцям можливість безготівкового розрахунку за продані товари або надані послуги, включно з дистанційними продажами. Постанова КМУ № 894 встановила поетапні строки для торговців, а з 1 січня 2025 року вимога поширилася і на населені пункти з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб.

Окремий строк діє для ФОП 1 групи, торговців через торгові автомати, виїзної або виносної торгівлі та продажу власноруч вирощеної або відгодованої продукції. Для них обов’язок настає через три місяці з дня припинення або скасування воєнного стану. Також вимога не поширюється на торговців на територіях бойових дій, тимчасової окупації, оточення або блокування протягом визначеного періоду.

Для ритейлера безготівкова оплата може бути забезпечена не лише класичним POS-терміналом. Можна використовувати платіжний застосунок, QR-оплату, платіжний пристрій або інший законний спосіб приймання безготівкових платежів. Але якщо такий спосіб є розрахунковою операцією, його потрібно правильно поєднати з РРО/ПРРО.

5. Документи на товар і ризики банківського фінмоніторингу

Банк не є податковою перевіркою, але банк зобов’язаний проводити фінансовий моніторинг операцій клієнтів. Якщо банк бачить незвичну операцію, дуже низьку закупівельну ціну, різку зміну оборотів або не може зрозуміти походження товару, він може запросити пояснення та документи.

Для ритейлера бажано мати:

• договір або публічну оферту з постачальником;
• видаткові накладні, акти, інвойси;
• митні декларації для імпортного товару;
• товарно-транспортні накладні або експрес-накладні;
• банківські виписки та платіжні інструкції;
• документи на повернення, уцінку, списання, брак;
• документи, які пояснюють низьку закупівельну ціну: знижка, розпродаж, залишки, сезонна акція, брак, ліквідація партії.

Якщо товар куплено без документів, ризик виникає одразу в кількох місцях: банк може обмежити операції, податкова може поставити питання щодо походження товару, а під час перевірки РРО або товарних залишків ФОП може не підтвердити реальність придбання. Впорядкувати надходження коштів за виписками допомагає окрема опція Банківські виписки.

6. Облік товарних запасів

ФОП, які зобов’язані вести облік товарних запасів, мають мати документи, що підтверджують походження товару. Це особливо важливо для продавців технічно складних побутових товарів, лікарських засобів, медичних виробів, ювелірних виробів, підакцизних товарів та інших товарних категорій, для яких законодавство встановлює підвищені вимоги. Порядок обліку товарних запасів для ФОП затверджений наказом Мінфіну № 496.

Для роздрібної торгівлі безпечна модель така: товар прийшов — є документ; товар переміщено — є внутрішній документ або облік; товар повернули — є документ на повернення; товар списали — є акт або інший підтвердний документ.

7. Косметика: нові вимоги з 3 серпня 2026 року

Для ритейлерів косметики важлива дата — 3 серпня 2026 року. До косметики належать не лише декоративні засоби, а й мило, шампуні, зубні пасти, засоби догляду за шкірою, волоссям, нігтями, парфумерія та інші продукти, які відповідають визначенню косметичної продукції.

Технічний регламент на косметичну продукцію затверджений постановою КМУ № 65. Для косметики, яку вводять в обіг після 3 серпня 2026 року, потрібно забезпечити виконання вимог щодо відповідальної особи, безпечності продукту, інформації про продукт, складу, маркування та нотифікації.

Порядок нотифікації косметичної продукції затверджений наказом МОЗ № 2147. Ритейлеру, який не є виробником або імпортером, все одно варто перевіряти у постачальника документи, які підтверджують законне введення продукції в обіг.

8. Дієтичні добавки

Якщо магазин продає дієтичні добавки, треба враховувати перехідні правила 2026 року. Держпродспоживслужба роз’яснила, що дієтичні добавки, які відповідали попередньому законодавству, але не повністю відповідають новим вимогам Закону № 4122, могли ввозитися, вироблятися і вводитися в обіг до 26 березня 2026 року. Такі продукти можуть залишатися в обігу до завершення мінімального строку придатності або дати «вжити до», але не довше трьох років з дня набрання чинності Законом № 4122.

Для нових дієтичних добавок з 27 вересня 2025 року потрібно подавати повідомлення про намір першого введення в обіг до Держпродспоживслужби. Це також стосується випадків, коли продукт уже був на ринку, але змінилася обов’язкова інформація або матеріал упаковки.

Для ритейлера це означає: не достатньо просто отримати товар від постачальника. Треба перевірити маркування, строк придатності, документи постачання, статус введення в обіг і, за потреби, підтвердження повідомлення.

9. Харчові продукти: маркування і безпечність

Для харчових продуктів діють спеціальні вимоги до інформації для споживача. Закон № 2639-VIII встановлює правила надання інформації про харчові продукти, а його поточна редакція чинна станом на 2026 рік.

На практиці ритейлеру потрібно перевіряти:

• назву харчового продукту;
• склад;
• алергени;
• кількість продукту;
• дату «вжити до» або мінімальний строк придатності;
• умови зберігання;
• дані оператора ринку;
• країну або місце походження, якщо це обов’язково;
• інструкцію з використання, якщо без неї споживач не зможе правильно використати продукт.

Якщо магазин фасує товар самостійно, відповідальність за частину інформації на етикетці може переходити на продавця. Для вагових товарів треба забезпечити, щоб покупець отримав обов’язкову інформацію до купівлі. Для роздрібної фасовки цю задачу закриває Фасування та маркування вагового товару, а точність зважування на касі — Інтеграція з вагами на касі.

10. Нехарчові товари: безпечність, технічні регламенти і ринковий нагляд

Для нехарчових товарів діє Закон про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції. Він встановлює правила контролю продукції, що охоплюється технічними регламентами, і повноваження органів ринкового нагляду.

Ритейлер має перевірити, чи товар підпадає під технічний регламент. Це може стосуватися електроніки, іграшок, засобів індивідуального захисту, електричного обладнання, будівельних виробів, косметики та інших категорій. Якщо товар підпадає під техрегламент, можуть бути потрібні знак відповідності, декларація про відповідність, інструкція українською мовою та інші документи.

Якщо орган ринкового нагляду виявить небезпечну або невідповідну продукцію, можливі обмежувальні заходи: заборона продажу, вилучення з обігу, відкликання продукції, приведення продукції у відповідність або інші заходи залежно від порушення.

11. Підакцизні товари: алкоголь, тютюн, рідини для електронних сигарет і пальне

Продаж алкоголю, тютюнових виробів, рідин для електронних сигарет і пального регулюється спеціальним Законом № 3817-IX. Він охоплює виробництво, імпорт, експорт, оптову та роздрібну торгівлю такими товарами.

Ритейлеру потрібно перевірити:

• наявність чинної ліцензії;
• правильну адресу місця торгівлі в ліцензії;
• прив’язку РРО/ПРРО до місця торгівлі;
• документи походження товару;
• правильні коди товарів;
• акцизні реквізити в чеку;
• вікові обмеження для покупців;
• правила зберігання;
• заборони щодо продажу окремих товарів у певних місцях або у певний час, якщо такі обмеження встановлені.

Продаж підакцизного товару без ліцензії або з порушенням умов ліцензії може призвести до штрафів і втрати права на торгівлю відповідною категорією товарів.

еАкциз

Повноцінний запуск електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин для електронних сигарет із використанням електронної акцизної марки перенесено на 1 листопада 2026 року. З 1 січня до 11 жовтня 2026 року система працює в тестовому режимі, з 12 до 31 жовтня 2026 року передбачено реєстрацію користувачів, створення електронних кабінетів і налаштування обміну даними, а з 1 листопада 2026 року — повноцінне функціонування всіх компонентів.

У липні–серпні 2026 року ритейлеру ще не потрібно працювати в еАкцизі як у повноцінній обов’язковій системі. Але потрібно підготувати програмне забезпечення, РРО/ПРРО, сканери, номенклатуру товарів, документи постачання і навчити персонал.

12. Цифрові платформи і маркетплейси

Законопроєкт № 15111-д щодо оподаткування доходів через цифрові платформи прийнято Верховною Радою в другому читанні та в цілому 9 червня 2026 року. Станом на 2 липня 2026 року він не є чинним законом для платників, доки не буде підписаний, офіційно опублікований і не набере чинності.

За повідомленням Верховної Ради, законопроєкт передбачає, що доходи фізичних осіб через цифрові платформи оподатковуватимуться операторами платформ як податковими агентами; для таких доходів заявлена ставка 10%, а доходи фізосіб від продажу товарів через платформи до 2000 євро на рік мають звільнятися від оподаткування. Основна частина норм має застосовуватися з 1 січня 2027 року.

Для чинних ФОП важливе інше: якщо особа працює на платформі як ФОП, оператор платформи не повинен автоматично замінювати її податковий режим. Верховна Рада прямо вказувала, що для ФОП при роботі через платформу не передбачено обмежень: якщо особа реєструється на платформі як ФОП, оператор не утримує ПДФО як із фізособи.

13. Міжнародні посилки і ліміт 150 євро

Станом на 2 липня 2026 року скасування безподаткового ліміту 150 євро для міжнародних посилок не є чинним правилом для ритейлерів. Держмитслужба повідомляла, що обговорюються законопроєкти щодо оподаткування міжнародних посилок і цифрових платформ, зокрема № 15112-д і № 12360.

Для імпортерів це означає: потрібно стежити за проходженням відповідних законопроєктів, але в липні–серпні 2026 року не можна вважати ці правила чинними, доки вони не прийняті, не підписані, не опубліковані і не набрали чинності.

14. Онлайн-продажі, оферта і дані про продавця

Якщо ритейлер продає через сайт, Instagram, TikTok, Telegram, маркетплейс або месенджер, це не скасовує обов’язків продавця. Закон про електронну комерцію чинний і регулює правочини, які укладаються дистанційно через інформаційно-комунікаційні системи.

На сайті, сторінці продажу або в публічній оферті потрібно вказати:

• хто є продавцем: ПІБ ФОП або назва юридичної особи;
• контактні дані;
• податкові або реєстраційні дані продавця;
• характеристики товару;
• ціну;
• умови оплати;
• умови доставки;
• порядок повернення;
• гарантійні умови;
• порядок розгляду претензій;
• політику обробки персональних даних.

Чинний Закон про захист прав споживачів передбачає обов’язок продавця надавати споживачу необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію.

Новий Закон «Про захист прав споживачів» № 3153-IX станом на липень 2026 року має статус «набирає чинності», тобто ще не замінив повністю чинний Закон № 1023-XII. Нові Правила торговельного обслуговування, затверджені постановою КМУ № 144 від 11 лютого 2025 року, набирають чинності одночасно з новим Законом № 3153-IX.

Синхронізувати каталог, ціни та наявність між обліковою системою і сайтом допомагає Синхронізація з інтернет-магазином, а оформлення доставок державним оператором — Інтеграція з Укрпоштою.

15. Персональні дані покупців

Ритейлер обробляє персональні дані, якщо збирає ім’я, номер телефону, адресу доставки, електронну пошту, історію замовлень, дані для бонусної програми або маркетингової розсилки. Для цього потрібно мати законну мету обробки, не збирати зайві дані, обмежити доступ працівників і пояснити покупцю, для чого використовуються його дані.

У сфері електронної комерції згода може надаватися через активну дію покупця, наприклад відмітку під час оформлення замовлення, якщо система не починає обробку до моменту надання згоди. Ці правила випливають із Закону про захист персональних даних і Закону про електронну комерцію.

16. Перевірки бізнесу у 2026 році

Для перевірок бізнесу у сфері господарської діяльності станом на липень 2026 року залишається чинним Закон № 877-V. У картці цього закону зазначено, що він чинний, але в майбутньому має втратити чинність у зв’язку з новим Законом № 4840-IX.

Новий Закон № 4840-IX «Про основні засади державного нагляду (контролю)» уже прийнятий і має статус чинного, але більшість практичних змін для бізнесу пов’язана з його введенням у дію після припинення або скасування воєнного стану.

Для ритейлера у липні–серпні 2026 року це означає: треба бути готовим до фактичних і документальних перевірок за чинними правилами. Найчастіше перевіряють РРО/ПРРО, документи на товар, ліцензії, працівників, акцизні товари, маркування, ціни та права споживачів.

На торговій точці або в доступі відповідальної особи мають бути:

• документи про реєстрацію ФОП або юридичної особи;
• документи на товар;
• ліцензії, якщо вони потрібні;
• зареєстрований РРО/ПРРО;
• доступ до фіскальних звітів;
• інформація про продавця для покупця;
• документи щодо працівників;
• інструкція для персоналу на випадок перевірки.

17. Персонал

Якщо людина працює продавцем, касиром, адміністратором, комплектувальником, кур’єром або менеджером магазину за графіком, виконує вказівки підприємця і використовує ресурси бізнесу, такі відносини можуть мати ознаки трудових. Цивільно-правовий договір не повинен підміняти трудові відносини, якщо фактично людина працює як найманий працівник.

Для ритейлера безпечна модель:

• працівник оформлений до початку роботи;
• подано повідомлення про прийняття працівника;
• є наказ або трудовий договір;
• визначено посаду, графік, оплату праці;
• ведеться облік робочого часу;
• зарплата виплачується офіційно;
• податки та ЄСВ сплачуються вчасно.

18. Ціни, знижки та акції

Ритейлер має правильно показувати ціну товару. Якщо проводиться акція або знижка, покупець має розуміти кінцеву ціну до купівлі. Якщо товар продається онлайн, ціна, умови доставки, комісії та інші платежі мають бути зрозумілими до оформлення замовлення.

Закон «Про ціни і ціноутворення» визначає загальні правила формування, встановлення та застосування цін. Для більшості роздрібних товарів ціни є вільними, але для окремих категорій держава може встановлювати регулювання. Керувати ціновими рівнями та акціями зручно через Політику гуртових цін і Бонуси з обмеженим строком дії.

19. Практичний чек-лист для ритейлера на липень–серпень 2026 року