Як врахувати логістику та мито: 3 сценарії розподілу додаткових витрат

Як врахувати логістику і мито: розподіл додаткових витрат при закупівлі товару в Торгсофт

Для імпортерів та дистриб'юторів закупівля товару ніколи не обмежується лише ціною, яку виставляє завод-виробник. Контейнерні перевезення, митні збори, брокерські послуги, страхування вантажу, послуги вантажників — усе це формує величезний пласт прихованих витрат.

Якщо ці додаткові витрати не включити в собівартість кожної одиниці продукції, компанія ризикує зіткнутися з руйнуванням маржинальності. Ви можете думати, що продаєте товар зі 100% націнкою, але після сплати всіх операційних і логістичних рахунків реальний прибуток наближатиметься до нуля.

Програма обліку Торгсофт має спеціалізований інструментарій для розв'язання цієї проблеми. Усі націнки, знижки та додаткові витрати вводяться безпосередньо в шапці прихідної накладної на вкладці «Витрати накладної». Інтерфейс програми дозволяє вносити витрати у відсотках (наприклад, мито 10%) або у фіксованій валюті (наприклад, фрахт контейнера 3000$).

Розглянемо детально, як інтерфейс Торгсофт дозволяє розподіляти ці витрати, використовуючи три ключові сценарії.

Сценарій 1. Включати в собівартість товару

Цей сценарій використовується найчастіше, коли ви оплачуєте логістику чи мито третім особам (транспортній компанії, митниці), але ці витрати є невіддільною частиною вартості самого товару.

Як це працює в Торгсофт?

При додаванні витрати (наприклад, у валюті) ви обираєте тип обліку «Включати в собівартість товару». У цьому випадку сума витрат розподіляється на всі позиції в накладній та записується в спеціальну колонку «Додаткова собівартість». Це означає, що собівартість вашого складу пропорційно збільшиться, але ваш борг перед постачальником самого товару — ні. Відпускна (роздрібна) ціна буде розраховуватися від нової, збільшеної собівартості.

Математичний приклад: 

Ви імпортуєте 100 курток.

• Ціна закупівлі у виробника: 20$ за одиницю (Загалом: 2000$).

• Доставка логістичною компанією: 500$.

• Націнка вашого магазину: 50%.

Ви створюєте витрату на 500$ і натискаєте кнопку «Розподілити автоматично». Програма пропорційно ділить 500$ на 100 курток = 5$ на одиницю.

• Ціна закупівлі (борг постачальнику) залишається: 20$.

• Додаткова собівартість: 5$.

• Облікова ціна (база для націнки): 20$ + 5$ = 25$.

• Роздрібна ціна: 25$ + 50% = 37.5$.

Ваша маржа захищена, а складські активи оцінені коректно.

Сценарій 2. Включати у взаєморозрахунки з постачальником

Цей сценарій застосовується тоді, коли постачальник товару самостійно оплачує доставку, страховку чи пакування, і просто включає ці витрати у ваш загальний рахунок (інвойс) окремим рядком. Тобто ви винні ці гроші саме постачальнику товару.

Як це працює в Торгсофт?

Ви додаєте витрату та обираєте тип обліку «Включати у взаєморозрахунки з постачальником». У такому випадку сума не просто включається в загальну собівартість товару, вона безпосередньо додається до колонки «Ціна закупівлі». Це автоматично збільшує вашу кредиторську заборгованість (ваш борг) перед цим конкретним контрагентом.

Математичний приклад:

Ви замовляєте 50 пар взуття.

• Ціна закупівлі взуття: 30$ за пару (Загалом: 1500$).

• Постачальник додає послугу «Доставка DHL» у ваш рахунок: 100$.

• Загальний інвойс до оплати постачальнику: 1600$.

• Ваша націнка: 100%.

Ви вносите витрату 100$ з типом «Включати у взаєморозрахунки...». Програма розподіляє 100$ на 50 пар = 2$ на кожну.

• Нова Ціна закупівлі (борг постачальнику): 30$ + 2$ = 32$.

• Баланс з партнером: ваш борг перед ним тепер становить рівно 1600$.

• Роздрібна ціна: 32$ + 100% = 64$.

Сценарій 3. Не включати (Загальнокорпоративні операційні витрати)

Цей сценарій потрібен для супутніх витрат, які ви понесли під час приймання партії, але які ви не хочете «розмазувати» по собівартості товару, щоб штучно не завищувати оціночну вартість складу як активу. Проте ці витрати обов'язково повинні вплинути на формування роздрібної ціни та бути врахованими у фінальному звіті про прибутки та збитки.

Як це працює в Торгсофт?

Ви обираєте тип обліку витрати «Не включати». Крім того, при створенні Фінансової витрати накладної, ви знімаєте галочку «Входить в собівартість» і обираєте «витратну» статтю фінансового аналізу (червону). У цьому випадку сума витрати записується в колонку «Додаткова закупівельна вартість». Собівартість складу не збільшується, борг перед постачальником не зростає, але ця сума слугує базою для розрахунку відпускної ціни. Сама ж витрата віднімається від загального прибутку у кінці місяця.

Математичний приклад:

Ви привезли партію з 10 телевізорів.

• Ціна телевізора: 400$ (Загалом: 4000$).

• Ви оплатили готівкою 50$ вантажникам за розвантаження машини.

• Націнка: 25%.

Ви додаєте фінансову витрату 50$ (стаття аналізу: «Послуги вантажників»), знімаєте галочку «Входить в собівартість». Програма розподіляє по 5$ на телевізор.

• Ціна закупівлі: 400$ (залишається незмінною).

• Собівартість на складі: 400$ (склад не завищується в ціні).

• Додаткова закупівельна вартість: 5$.

• База розрахунку роздрібної ціни: 400$ + 5$ = 405$.

• Роздрібна ціна: 405$ + 25% = 506.25$.

У звіті «Аналіз — Період» ви побачите валовий прибуток від продажу телевізорів, від якого окремим рядком віднімуться 50$ витрат на вантажників, формуючи чистий прибуток підприємства.

Питання — Відповіді