Два ФОП в одному магазині: приміщення, товари, продавці та розрахунки

Дві фізичні особи — підприємці (ФОП) можуть торгувати в одному приміщенні в Україні. Для цього кожному потрібні належне право користування приміщенням, власні документи на товари, окремий облік доходів і правильно оформлені працівники. Покупець має розуміти, у якого підприємця купує товар, отримувати розрахунковий документ відповідного продавця, а оплата має надходити саме цьому продавцю.

Перед відкриттям визначте модель роботи: кожен ФОП самостійно продає свої товари чи учасники справді ведуть спільну діяльність за договором. Для двох самостійних продавців узгодьте користування залом і складом, перевірте податкові обмеження, подайте кожен свою заяву за формою № 20-ОПП та налаштуйте окремі реєстратори розрахункових операцій (РРО) або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО), якщо ваші операції потребують їх застосування. Один комп’ютер може обслуговувати різних підприємців за належного налаштування, але кожен продавець зберігає власну фіскальну реєстрацію та приймає оплату за свої товари.

Визначте, як саме співпрацюватимуть підприємці

Якщо один ФОП закуповує та продає одяг, а інший — аксесуари, кожен самостійно розраховується з постачальниками й отримує свою виручку, це можна організувати через договори користування приміщенням, обладнанням та конкретних послуг. Саме сусідство в торговому залі й погоджений розподіл орендних витрат не означають, що підприємці обов’язково мають укласти договір про спільну діяльність. Водночас юридичну модель потрібно визначати за фактичними домовленостями: хто закуповує товар, управляє ним, несе витрати та отримує результат.

За статтями 1130–1131 Цивільного кодексу України учасники спільної діяльності зобов’язуються спільно діяти для досягнення визначеної мети без створення юридичної особи. Такий договір укладають письмово. Він може передбачати об’єднання вкладів або діяльність без їх об’єднання; якщо учасники об’єднують вклади та спільно діють заради прибутку, застосовуються положення про просте товариство.

За статтею 1138 Цивільного кодексу учасники простого товариства, пов’язаного з підприємницькою діяльністю, відповідають солідарно за всіма спільними зобов’язаннями. Це означає, що кредитор може вимагати виконання всього спільного зобов’язання як від усіх учасників разом, так і від будь-кого з них окремо. Статті 1134–1139 також регулюють спільне майно, повноваження учасників, доступ до документів, витрати, збитки та розподіл прибутку. Тому перед підписанням такого договору варто разом із юристом і бухгалтером перевірити, чи відповідають його наслідки запланованій роботі магазину.

Податковий облік договору залежить від його змісту та операцій. Пункт 64.6 Податкового кодексу України передбачає взяття на облік договорів, на які поширюються встановлені Кодексом особливості оподаткування спільної діяльності. Договори, на які ці особливості не поширюються, окремо не обліковують, а учасники виконують податкові обов’язки самостійно. Підпункт 180.1.4 визначає особу, яка веде облік результатів спільної діяльності, серед платників податку на додану вартість (ПДВ); конкретні підстави реєстрації потрібно оцінювати для обраної моделі. Саме підписання договору не дає автоматичного звільнення від податків і не означає, що кожен учасник обов’язково має зареєструватися платником ПДВ.

Перевірте податкову групу кожного ФОП

Спільна адреса не змінює вимог до системи оподаткування підприємця. Кожен окремо контролює свій дохід, кількість працівників, види діяльності та обмеження щодо асортименту. Основні умови для роздрібної торгівлі встановлюють пункти 291.4–291.5 Податкового кодексу.

Для ліміту другої групи у 10 працівників підпункт 291.4.1 Податкового кодексу передбачає винятки: підприємець не враховує працівників у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, а також працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Перевірте документи, які підтверджують відповідну підставу, коли визначатимете кількість працівників кожного ФОП.

Особливо перевірте послуги між партнерами. Наприклад, якщо ФОП другої групи надаватиме підприємцю на загальній системі складські послуги або здаватиме йому площу в оренду в межах підприємницької діяльності, потрібно врахувати обмеження щодо отримувачів послуг. Для продажу товарів пункт 291.4 не встановлює такого самого обмеження за податковим статусом покупця. До початку операцій узгодьте відповідні види діяльності та відомості в реєстрі платників єдиного податку.

Для підприємців на спрощеній системі, які надають нерухомість в оренду, підпункт 291.5.3 установлює обмеження загальної площі: земельні ділянки — 0,2 гектара, житлові приміщення та їх частини — 400 м², нежитлові приміщення, споруди, будівлі та їх частини — 900 м². Перевіряти потрібно всю площу, яку здає конкретний підприємець, а не лише його домовленість із сусідом у магазині.

Безоплатне користування обладнанням або приміщенням також потребує окремої податкової оцінки. Пункт 292.3 включає до доходу єдинника вартість безоплатно отриманих товарів, робіт і послуг за визначених ним умов, зокрема щодо письмових договорів без компенсації чи повернення; він охоплює і використані товари, отримані на відповідальне зберігання. Для майна, яке належить повернути, та супутніх безоплатних послуг потрібно перевірити конкретні умови договору. Назва «безоплатне користування» сама по собі не доводить відсутності податкового доходу.

Практична рекомендація: закріплюйте продавця за товаром і документами його придбання. Якщо дохід одного ФОП наближається до ліміту, довільне проведення його продажів через іншого підприємця не оформлює передачу товару й не виправляє облік. Зміну постачальника, власника або продавця потрібно оформляти як реальну господарську операцію.

Оформіть право кожного підприємця користуватися приміщенням

Для двох продавців можна обрати різні договірні конструкції. Важливо, щоб із документів було зрозуміло, на якій підставі кожен ФОП користується торговою площею, складом, касовою зоною та спільними проходами. Купувати окрему частку нерухомості для цього не обов’язково.

• Власник здає приміщення обом ФОП. Можна укласти один договір із двома орендарями або окремі договори. Умови мають узгоджувати площі та спільне користування, обов’язки кожного орендаря й порядок платежів.
• Один ФОП орендує приміщення та передає частину другому. Потрібен зрозумілий договір суборенди. За статтею 774 Цивільного кодексу піднайм можливий за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом, а його строк не може перевищувати строк основної оренди.
• Приміщення належить одному з підприємців. Власник оформлює право користування для другого ФОП і визначає, яку площу та спільні зони продовжує використовувати сам.

Універсального правила, за яким оренда всього приміщення дозволяє працювати в ньому лише одному ФОП, немає. Проблеми виникають, коли договір передає виключне користування всім об’єктом одній особі, а фактично ним користуються інші без належної підстави. Щоб цього уникнути, додайте план із межами зон, позначте спільні приміщення й погодьте доступ до них.

За статтями 793–795 Цивільного кодексу оренду будівлі, капітальної споруди або їх окремої частини оформлюють письмово, а передання та повернення — відповідними актами. Договір щодо приватної нерухомості на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню; право користування за договором на строк не менш як три роки підлягає державній реєстрації. Для державного та комунального майна стаття 793 передбачає нотаріальне посвідчення за строку понад п’ять років, а стаття 794 містить окремий виняток щодо реєстрації права за договорами, укладеними за результатами електронного аукціону. Ці умови потрібно перевіряти за строком, формою укладення та належністю конкретного об’єкта.

У договорі також визначте користування прилеглою земельною ділянкою, доступ для завантаження товару та склад орендної плати. Статті 796–797 Цивільного кодексу пов’язують оренду будівлі з користуванням необхідною земельною ділянкою та врахуванням цього користування в платі. Окремо погодьте оплату комунальних послуг, ремонтів і пошкоджень, щоб підприємці могли перевірити підстави кожного платежу.

Кожен ФОП подає свою форму № 20-ОПП

Повідомлення одного підприємця про магазин не замінює повідомлення іншого. За пунктом 63.3 Податкового кодексу та пунктом 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів № 1588, кожен подає заяву за формою № 20-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття свого об’єкта. У заяві відображають власні, орендовані та передані в оренду об’єкти.

Визначайте подію та її дату за реальними документами й обставинами користування: договором, актом передання, відкриттям об’єкта. Перед реєстрацією ПРРО перевірте в Електронному кабінеті, чи відображено господарську одиницю саме відповідного ФОП. Пункт 8.5 Порядку № 1588 вимагає подавати оновлені відомості про зміни об’єкта в такому самому порядку та строки. Якщо магазин розташований на території адміністративно-територіальної одиниці, де підприємець ще не перебуває на податковому обліку, він також повинен стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням магазину. Цю вимогу встановлює пункт 8.3 Порядку № 1588, а пункт 63.3 Податкового кодексу передбачає подання заяви протягом 10 робочих днів після відкриття об’єкта. Кожен ФОП перевіряє виконання цього обов’язку окремо.

Розділіть товари, документи та результати переобліку

Спільний склад зручний лише тоді, коли працівник може визначити власника товару. Для двох самостійних продавців рекомендуємо оформлювати закупівельні документи на фактичного покупця, приймати надходження окремо за підприємцями та зберігати зв’язок між товаром і документом. Один перевізник може доставити обом замовлення, але спільна доставка не змінює отримувачів у товаросупровідних документах.

Внутрішній порядок зберігання варто погодити для всіх товарів, навіть коли підприємець звільнений від спеціальної форми обліку запасів. Використовуйте окремі полиці, зони, позначення партій або внутрішні етикетки власника. Однаковий штрихкод визначає товарну позицію, проте сам по собі не пояснює, кому належить конкретний залишок.

Умовний приклад. На складі є 15 однакових упаковок: за документами 9 належать першому ФОП, 6 — другому. Після продажу трьох упаковок першого підприємця залишки мають становити відповідно 6 і 6, разом 12. Якщо працівник помилково оформить продаж другого ФОП, загальна кількість також зменшиться до 12, але розподіл за власниками буде неправильним. Тому перевіряти лише загальний залишок недостатньо.

Під час переобліку рахуйте та фіксуйте залишки кожного власника окремо. Якщо в одного ФОП виявлено надлишок, а в іншого — нестачу, спочатку перевірте приходи, продажі, повернення та переміщення. Взаємне погашення цих розбіжностей без з’ясування причини може приховати помилково оформлену операцію. Передання товару між підприємцями потребує окремої договірної підстави та документів; внутрішнє переміщення між складами одного власника цього не замінює. Якщо один ФОП продає товар іншому та застосовує першу, другу або третю групу єдиного податку, розрахунок за відвантажений товар має відбуватися виключно в грошовій формі відповідно до пункту 291.6 Податкового кодексу. Бартер або зарахування зустрічних вимог для такого розрахунку не підходять.

Кому обов’язково вести форму обліку товарних запасів

Обов’язок вести встановлений законодавством облік запасів визначає пункт 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР про застосування РРО. Його вимоги не поширюються на ФОП — платників єдиного податку, які не зареєстровані платниками ПДВ, крім підприємців, які реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, лікарські засоби, медичні вироби, ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів і зазначених у цій нормі видів каміння. Отже, сам факт роботи двох ФОП у магазині не створює для кожного обов’язку вести цю спеціальну форму.

Для підприємців, на яких обов’язок поширюється, діє Порядок ведення обліку товарних запасів, затверджений наказом Міністерства фінансів від 03.09.2021 № 496. Кожен такий ФОП веде власну форму в паперовому або електронному вигляді, вносить надходження за первинними документами до початку реалізації та забезпечує наявність форми й документів у місці продажу. Якщо на дату виникнення обов’язку вести цей облік у підприємця вже є товари, першим записом він відображає їхні залишки на підставі самостійно складеного опису. В описі зазначає найменування, кількість з одиницями виміру та самостійно визначену вартість товарів. Якщо залишків немає, такого першого запису не робить. Якщо місць продажу декілька, облік ведуть також за кожним окремим місцем.

Записи в цій формі не дублюють кожен продаж через РРО або ПРРО: пункт 3 розділу II Порядку № 496 виключає такі продажі з даних графи про вибуття. Первинні документи мають містити відомості, які дозволяють ідентифікувати постачальника й отримувача, дату операції, найменування, кількість та вартість товару. Для документів про знищення, втрату або використання товарів на власні потреби діє виняток: реквізити постачальника й отримувача не зазначають, а вартість указують за ціною придбання, підтвердженою обліком товарів. Рекомендований внутрішній поділ запасів між ФОП допомагає контролювати власність, але не підміняє виконання Порядку № 496, коли він обов’язковий.

Організуйте продаж так, щоб покупець знав свого продавця

До приймання оплати касир має визначити, який ФОП продає кожну позицію. Для цього рекомендуємо зазначати продавця біля відповідної товарної зони або в доступній покупцю інформації та навчити працівників пояснювати поділ покупки. Спільна назва магазину не дає покупцеві достатньої інформації про те, кому він платить і до кого звертатися з поверненням.

Для звичайних магазинних розрахунків готівкою або карткою застосовують вимоги статей 2–3 Закону № 265/95-ВР: операцію проводять на повну суму через належно зареєстрований РРО чи ПРРО та надають покупцю паперовий або електронний розрахунковий документ. Водночас закон містить винятки, зокрема у статті 9, а пункт 296.10 Податкового кодексу звільняє від застосування РРО та ПРРО платників першої групи. Наявність обов’язку визначають за операціями та умовами конкретного підприємця.

Якщо обидва самостійні продавці застосовують ПРРО, кожен реєструє свій реєстратор на свою господарську одиницю та подає відомості про електронні підписи осіб, які ним користуватимуться. Порядок реєстрації та застосування ПРРО, затверджений наказом Міністерства фінансів № 317, передбачає заяву № 1-ПРРО та повідомлення № 5-ПРРО. Для спільного комп’ютера також потрібно оформити право користування ним для обох підприємців: ПРРО дозволено застосовувати на пристрої, який належить відповідному суб’єкту на праві власності, володіння або користування.

Кожен ПРРО має власний фіскальний номер і власну зміну. На одному ПРРО одночасно може бути відкрита лише одна зміна; зміна одного підприємця не охоплює продажі іншого. За наявності розрахункових операцій потрібно щоденно створювати фіскальні звітні чеки відповідно до Закону № 265/95-ВР та Порядку № 317.

1. Касир установлює власника кожного товару за даними обліку та фактичними документами.
2. До оплати повідомляє покупцю, якщо покупка оформлюватиметься у двох продавців з окремими чеками й оплатами.
3. Проводить товари кожного ФОП через його РРО або ПРРО та приймає відповідну суму на користь цього підприємця.
4. Надає обидва розрахункові документи та перевіряє, що жодна частина покупки не залишилася без оформлення.
5. При поверненні знаходить первісний продаж і проводить операцію від того продавця, який продав товар.

Умовний приклад. Покупець обрав товар першого ФОП за 800 грн і другого — за 300 грн. Загальна вартість становить 1100 грн, але кожен продавець оформлює свою операцію: один — на 800 грн, другий — на 300 грн. За карткового розрахунку перевірте дві відповідні оплати й два фіскальні чеки. Якщо друга оплата не відбулася, успішний розрахунок із першим ФОП не підтверджує оплату товару другого.

Налаштуйте безготівкові платежі для кожного продавця

Кошти за товари конкретного ФОП потрібно спрямовувати йому. Для карткових розрахунків погодьте з банком окреме обслуговування кожного підприємця: окремі термінали або сумісний пристрій із кількома торговцями. У налаштуваннях перевірте відповідність підприємця, його рахунку та ідентифікатора торговця в системі еквайрингу — мерчанта. Зарахування всієї виручки одному партнеру з подальшим довільним поділом не забезпечує окремого обліку продажів двох самостійних продавців.

Обов’язок забезпечувати можливість безготівкових розрахунків визначає постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.2022 № 894. Для звичайних магазинів строки настали: з 1 січня 2023 року — у населених пунктах із населенням понад 25 тисяч осіб, з 1 січня 2024 року — від 5 до 25 тисяч, з 1 січня 2025 року — менш як 5 тисяч. Вимога стосується можливості безготівкової оплати, зокрема платіжними застосунками або пристроями.

Для платників єдиного податку першої групи, торгівлі через автомати, виїзної та виносної торгівлі, продажу власноруч вирощеної або відгодованої продукції строк визначений інакше: через три місяці після припинення чи скасування воєнного стану. За пунктом 2 постанови вимога не поширюється на торговців, які працюють на територіях громад у районі воєнних (бойових) дій, у тимчасовій окупації, оточенні чи блокуванні та включені до передбаченого цим пунктом переліку. Звільнення діє також протягом трьох місяців після припинення бойових дій на відповідній території та/або її деокупації чи звільнення від оточення або блокування. Перевіряйте застосовність винятку до місця фактичної діяльності кожного ФОП.

Практична перевірка: для кожного продавця зіставте суму карткових продажів і повернень із даними еквайрингу та зарахуваннями на його рахунок, урахувавши комісію й строки зарахування за договором із банком. Готівку також доцільно зберігати та передавати окремо за підприємцями з фіксацією сум. Це допоможе швидко виявити помилковий вибір продавця або рахунку.

Оформіть реальну роботу продавців і складського персоналу

Одна людина може мати трудові відносини з кількома роботодавцями з урахуванням установлених обмежень. Таку можливість передбачає стаття 21 Кодексу законів про працю України. Якщо продавець працюватиме в обох ФОП, кожен роботодавець окремо оформлює його роботу, визначає обов’язки, графік та оплату й веде достовірний облік виконаної роботи.

Для роботи за основним місцем і за сумісництвом організуйте реальні години, які не накладаються. Наприклад, працівник може обслуговувати відділ першого ФОП у першій частині дня, а другого — в іншій, якщо саме так фактично працює магазин. Якщо обидва відділи мають одночасно продавати товари весь день, потрібне відповідне кадрове забезпечення. Формальні договори з різними графіками не відповідають ситуації, коли одна людина фактично безперервно обслуговує обох продавців.

За статтею 24 Кодексу законів про працю договір із фізичною особою за загальним правилом має письмову форму. Водночас у період дії воєнного стану частина 1 статті 2 Закону від 15.03.2022 № 2136-IX дозволяє сторонам за згодою визначати форму трудового договору. Для двох роботодавців рекомендуємо письмово зафіксувати умови в будь-якому разі, щоб працівник і підприємці могли перевірити межі обов’язків та робочий час.

До початку роботи кожен ФОП повинен оформити трудовий договір наказом або розпорядженням та виконати вимогу щодо повідомлення Державної податкової служби України (ДПС). Порядок визначає постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413. Відомості про електронний підпис касира для ПРРО подають окремо: це технічний допуск до реєстратора, який не замінює трудового оформлення.

Для приймання, зберігання або переміщення товарів можна передбачити реальні послуги одного підприємця іншому. Тоді договір має визначати товар, операції, відповідальних осіб, документи приймання та порядок відшкодування втрат. Перевірте податкову групу виконавця й допустимість надання послуг цьому замовнику. Загальний договір про допомогу на складі сам по собі не оформлює фактичну щоденну роботу касира другого ФОП.

Якщо в асортименті є алкоголь або тютюнові товари

Перед розподілом такого асортименту перевірте окремо право підприємця застосовувати свою систему оподаткування та право продавати конкретну продукцію. Підпункт 291.5.1 Податкового кодексу загалом забороняє єдинникам продаж підакцизних товарів, але містить винятки, зокрема для роздрібного продажу ФОП пива, сидру, перрі без додання спирту та столових вин. Ці винятки не поширюються автоматично на інші алкогольні напої чи тютюнові вироби.

Ліцензія партнера не дає другому ФОП права торгувати від власного імені продукцією, яка потребує ліцензування. Кожному продавцю потрібно перевірити власне право на відповідний вид торгівлі, місце діяльності та пов’язані з ним касові дані за Законом від 18.06.2024 № 3817-IX. Стаття 42 пов’язує отримання ліцензії, зокрема, з податковим обліком та повідомленням про об’єкти діяльності. Тому розподіл полиць, документів і чеків потрібно узгодити до початку продажів.

Вимога торговельної площі не менш як 20 м² у пункті 51 частини 1 статті 1 Закону № 3817-IX стосується місця роздрібної торгівлі алкогольними напоями з установленими винятками. Зокрема, вона не застосовується до торгівлі лише пивом, сидром і перрі без додавання спирту та визначеними цією нормою напоями природного бродіння фруктових і ягідних соків міцністю не більше 8,5 % без додавання спирту. Для конкретного асортименту перевіряйте відповідність саме місця продажу відповідного продавця.

При плануванні персоналу та витрат урахуйте також частини 13–14 статті 42 Закону № 3817-IX: для відповідних роздрібних ліцензіатів установлені вимоги до середньої місячної зарплати, а для ФОП без найманих працівників — до загального місячного оподатковуваного доходу. Базовий мінімальний рівень становить дві мінімальні заробітні плати, установлені на 1 січня звітного року. Нижчий мінімальний рівень — 1,5 мінімальної заробітної плати — застосовується, якщо всі місця роздрібної торгівлі ліцензіата розташовані за межами населених пунктів — адміністративних центрів областей, міста Києва та міста Севастополя, на відстані від них від 50 км і мають торговельні зали площею до 500 м².

Розраховувати ці показники потрібно для кожного ліцензіата окремо. За частиною 13 статті 42 середню місячну зарплату визначають за даними податкового розрахунку: суму нарахованої зарплати, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомоги по тимчасовій непрацездатності ділять на кількість застрахованих осіб, яким у звітному періоді нараховано зарплату, крім осіб із грошовим забезпеченням. Тому, плануючи роботу продавця неповний день у кожного ФОП, перевірте цей показник окремо: встановлення посадового окладу на рівні двох мінімальних зарплат саме по собі не забезпечує виконання вимоги.

Коли продавець працює неповний день у двох ФОП, кожен роботодавець враховує у своєму показнику зарплату, яку сам нарахував цьому працівнику, тому кожен ліцензіат окремо перевіряє дотримання належного мінімального рівня. За пунктами 49–50 частини 2 статті 46 Закону № 3817-IX підставою для припинення дії ліцензії є недотримання відповідної вимоги до середньої щомісячної зарплати або, для ФОП без найманих працівників, загального місячного оподатковуваного доходу протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії. Таке порушення має встановити контролюючий орган під час перевірки дотримання вимог цього Закону та зафіксувати в акті перевірки.

Облік двох ФОП у Торгсофт: окремі залишки, чеки та оплати

Для роботи кількох ФОП на одному касовому місці офіційна інструкція Торгсофт передбачає ліцензію «Ультра» або «Термінал» і платну опцію «Програмний РРО» з ліцензією на один рік для кожного касового робочого місця; «Старт» для цієї моделі не підходить. Кожного ФОП створюють як окреме «Підприємство», прив’язують його рахунки та власний зареєстрований ПРРО, а рахунки налаштовують для відповідних мерчантів банківського термінала. Опція ПРРО активується на кількість робочих місць, де використовуватимуться реєстратори, що підтверджує офіційна довідка з додавання ПРРО. Для оплати потрібні окремі термінали підприємців або сумісний термінал із підключенням рахунків різних ФОП. Для автоматичного обміну даними між Торгсофт і банківським терміналом також потрібна окрема платна опція «Інтеграція з банківським терміналом». В офіційному порівнянні ліцензій для неї зазначено строк ліцензії один рік.

Модель обліку вибирають за реальним розподілом товару. Прив’язка «Виду товару» до підприємства розподіляє продажі цілими категоріями, наприклад одяг одного ФОП та аксесуари іншого. Якщо однакова позиція належить обом, режим «Вести склад за підприємствами» розділяє кількість у межах спільної картки; коли товар є в кількох власників, під час продажу потрібно вибрати належного. Ці два механізми не застосовують одночасно. Поле «Підприємство» у документі приходу дає змогу розділяти надходження та взаєморозрахунки з постачальниками, а склад за підприємствами додатково розділяє поточні залишки.

Перед переходом створіть резервну копію та визначте власників запасів за документами. Старі залишки без підприємства не стають автоматично товаром нового ФОП: для них передбачена окрема процедура занулення нерозподіленого залишку та встановлення перевірених кількостей за підприємствами. Після налаштування перевірте змішану покупку, послідовні оплати на рахунки обох ФОП, окремі фіскальні чеки та повернення первісному продавцю. Перевірку облікових сценаріїв проводьте на копії бази; чеки тестового режиму ПРРО є нефіскальними й не оформлюють реальний продаж. Налаштування Торгсофт допомагають розділити операції, але документи на власність товару, податковий облік, ліцензії та трудові відносини кожен підприємець оформлює окремо.

Що погодити письмово та перевірити перед відкриттям

Для двох незалежних продавців підготуйте погоджений порядок роботи, який відповідає договорам і фактичним процесам. Наведені нижче умови — практичний перелік для опрацювання з партнерами. Його можна розподілити між договором оренди чи суборенди, договорами послуг, користування обладнанням та внутрішніми інструкціями працівників.

• Приміщення й обладнання. Визначте площі кожного ФОП, спільні зони, доступ, право користування касовим комп’ютером, ремонт і повернення майна.
• Витрати. Укажіть платника кожного рахунку, спосіб розподілу, підтвердні документи та строки розрахунків. Умовний розподіл витрат навпіл застосовуйте лише там, де його справді погодили.
• Товари. Визначте правила приймання, позначення власника, зберігання, переобліку, повернення та оформлення передачі між підприємцями.
• Персонал. Зафіксуйте роботодавців, реальні графіки, доступ до кас і документів, порядок заміни працівника та передачі готівки.
• Покупці. Узгодьте спосіб визначення продавця до оплати, видачу чеків, приймання звернень і повернення товару належному ФОП.
• Помилки та пошкодження. Визначте, хто перевіряє неправильний чек або платіж, оформлює виправлення, розслідує нестачу та відшкодовує підтверджені збитки.
• Завершення співпраці. Передбачте остаточний переоблік, розрахунки, вивезення товарів, повернення обладнання, припинення доступів і збереження потрібних документів.

Перед першим робочим днем пройдіть шлях одного товару кожного ФОП: від документа постачальника й місця зберігання до вибору продавця, оплати та чека. Потім перевірте змішану покупку й повернення. Якщо працівник не може встановити власника товару, вибрати правильний ПРРО або пояснити покупцю, кому надходить оплата, спочатку виправте відповідний процес.

Офіційні нормативні джерела

• Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV — стаття 774, статті 793–797, 1130–1139: піднайм, оренда нерухомості та спільна діяльність.
• Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI — пункти 63.3, 64.6, підпункт 180.1.4, пункти 291.4–291.6, 292.3, 296.1, 296.10: облік об’єктів, спільна діяльність, умови спрощеної системи та облік доходів.
• Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР — статті 2–3, 9, зокрема пункт 12 статті 3 щодо товарних запасів та винятків.
• Наказ Міністерства фінансів України «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» від 23.06.2020 № 317 — затверджений ним Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування ПРРО, розділи II та IV.
• Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» від 09.12.2011 № 1588 — пункти 8.1–8.5, 8.8 розділу VIII: заява № 20-ОПП.
• Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб — підприємців, у тому числі платників єдиного податку» від 03.09.2021 № 496 — розділи I–II та форма обліку в додатку.
• Постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» від 29.07.2022 № 894 — пункти 1–2: строки та винятки.
• Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII — статті 21, 24, 102-1: трудові договори, допуск до роботи та робота за сумісництвом у вільний від основної роботи час.
• Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX — статті 1–2: дія спеціальних правил і форма трудового договору.
• Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником» від 17.06.2015 № 413 — порядок повідомлення та додаток 1.
• Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 № 3817-IX — пункт 51 частини 1 статті 1, стаття 42, пункти 49–50 частини 2 статті 46: місце торгівлі, вимоги до ліцензіатів та підстави припинення дії ліцензії через недотримання вимог до зарплати або доходу.